13145

БУДОВА ТА КОНСТРУКТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ШАРОШКОВИХ ДОЛІТ. ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ПЕРЕКРИТТЯ ШАРОШКОВОГО ДОЛОТА

Лабораторная работа

Производство и промышленные технологии

Лабораторна робота № 2 БУДОВА ТА КОНСТРУКТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ШАРОШКОВИХ ДОЛІТ. ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ПЕРЕКРИТТЯ ШАРОШКОВОГО ДОЛОТА Мета роботи: вивчити класифікацію та конструктивні особливості шарошкових доліт їх переваги та недоліки в порівнянні з іншими тип

Украинкский

2013-05-10

10.51 MB

28 чел.

Лабораторна робота № 2

БУДОВА ТА КОНСТРУКТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ШАРОШКОВИХ ДОЛІТ. ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ПЕРЕКРИТТЯ ШАРОШКОВОГО ДОЛОТА

Мета роботи: вивчити класифікацію та конструктивні особливості шарошкових доліт, їх переваги та недоліки в порівнянні з іншими типами породоруйнівного інструменту.

Теоретичні відомості

Шарошкові долота найпоширеніший вид породоруйнівного інструменту. Їх випускають найбільшим асортиментом за типом, серією, модифікацією і моделлю. За допомогою шарошкових доліт виконують більше 90 % загального об'єму проходки глибоких свердловин в Україні, Росії та в інших країнах світу. Ці долота призначені для буріння м’яких, середніх, твердих, міцних, дуже міцних неабразивних та абразивних гірських порід. У залежності від робочих органів (шарошок) шарошкові долота поділяють на різновиди: одно-, дво-, три-, чотири- та багато шарошкові (шести-, восьми-).

Шарошкові долота як за конструкцією, так і за технологією виготовлення є найскладнішим з усього інструменту для буріння свердловини суцільним вибоєм.

До переваг шарошкових доліт можна віднести такі:

  •  у порівнянні з лопатевими долотами у шарошкових набагато менша площа контакту з вибоєм, але довжина їх робочої поверхні більша, що значно підвищує ефективність руйнування гірських порід; .
  •  шарошки перекочуються по вибою на відміну від лез лопатевого долота, які ковзають по ньому, внаслідок чого інтенсивність зносу зубців шарошок значно менша від інтенсивності зносу лез лопатевого долота;
  •  внаслідок перекочування шарошок по вибою крутний момент, який необхідний для обертання долота порівняно невеликий;
  •  у порівнянні з алмазними і твердосплавними долотами шарошкові мають меншу вартість і більшу механічну швидкість (особливо у міцних і дуже міцних породах).

До вад шарошкових доліт можна віднести низький ресурс опори долота і низьку стійкість зубців шарошки.

За принципом дії це долота дроблячої та дроблячо-сколюючої дії.

Тришарошкові долота

До переваг три шарошкових доліт над одно- та двошарошковими можна віднести кращу стійкість на вибої, найкращу вписуваність шарошок в круглий поперечний переріз свердловини, задовільне самоцентрування, добре калібрування стінок свердловини у процесі руйнування вибою, відносно невелике природне викривлення ствола, що буриться.

За конструкцією тришарошкові долота поділяють на секційні та корпусні. Секційні долота виготовляють всіх типів та моделей, а корпусні - тільки великих розмірів (діаметром 393,7 мм і більше).

Корпусне долото складається з наступних вузлів (рисунок 2.1): литого корпуса 1, лап 2, вузла опор, який включає цапфу 3, і підшипники 4-6, шарошок 7, і промивального вузла, в склад якого можуть входити сопла 8 і 9, які формують потік бурового розчину під тиском, а також канали 10, що висвердлені в корпусі 10. Верхня частина корпуса 11 переважно називається приєднувальною головкою, так як призначена для приєднання до низу бурильної колони. В даному випадку вона виконана в вигляді внутрішньої замкової різьби 12. На нижній частині корпуса передбачені пази, в які вставляються лапи із вмонтованими шарошками. Лапи до корпусу 1 приварюють зварними швами.

Секційне тришарошкове долото (рисунок 2.2) виготовляють зварюванням трьох секцій. Кожна секція має лапу, на цапфі якої з допомогою підшипників встановлюється шарошка, яка має породоруйнівні елементи. На верхньому кінці зварених секцій (долота) нарізується конусна замкова різьба.

Рисунок 2.1 – Корпусне шарошкове долото

1 – фрезеровані зубки; 2 – шарошка; 3,5 – роликовий підшипник; 4 – кульковий підшипник; 6 – замок; 7 – лапа;            8 – твердосплавні зубки

Рисунок 2.2 – Секційне шарошкове долото

Форми шарошок та їх розміщення

Перші шарошкові долота мали одноконусні шарошки з вершиною, яка лежала на осі долота. Вони мали незначну сколюючу дію і показували добрі результати при бурінні тільки крихких гірських порід. Проте при бурінні пластично-крихких і, особливо, високопластичних гірських порід швидкість проходки була дуже низька. Для руйнування таких гірських порід необхідно підвищити сколюючу здатність доліт.

Для ефективного руйнування пластично-крихких та високопластичних гірських порід шарошки долота виконують багатоконусними з винесенням їх вершин за вісь долота на величину "f" та зміщенням осей шарошок в плані на величину "е" в напрямку обертання долота (рисунок 2.3, 2.4). Це дозволяє одержати необхідний сколюючий ефект.

Рисунок 2.3 – Схема багатоконусного долота  із зміщеними осями шарошки

За схемою "а" (рис. 2.4) сконструйовані долота типів СТ, Т, Т3, ТК, ТКЗ, К, ОК, які належать до доліт дроблячої дії, за схемою "б" (рис. 2.4)- долота типів М, МЗ, МС, МСЗ, С і СЗ, які належать до доліт дроблячо-сколюючої дії,

а). без перетину осей; б).з додатнім зміщенням; в). з від’ємним зміщенням

Рисунок 2.4 – Схеми розміщення шарошок в долоті

Шарошки мають два обов'язкових конуси: основний, який взаємодіє з вибоєм, та обернений, що взаємодіє зі стінкою свердловини (рисунок 2.5). Решта конусів, які взаємодіють з вибоєм свердловини, називають додатковими. Номерацію додаткових конусів ведуть від основного конуса: перший додатковий конус, другий додатковий конус і т.д.

Рисунок 2.5 – Геометричні характеристики доліт різних типів

Багатоконусність шарошок обумовлює неплоску поверхню вибою. Основний конус шарошок формує випуклу частину вибою, а додаткові конуси - ввігнуту частину вибою. Випуклий вибій сприяє центруванню долота у процесі буріння. Кут при вершині основного конуса вибирають з умови одержання шарошки, яка б мала максимальний об'єм.

Озброєння шарошкових доліт

Залежно від того, для буріння в яких породах призначено долото, шарошки мають різні породоруйнуючі елементи - зубці, які виготовляють разом з тілом шарошки фрезеруванням, чи накаткою (рисунок 2.6, а), або окремо зі спеціальних твердих сплавів (рисунок 2.6, б). Останні мають клиноподібну форму або сферичну контактну поверхню і запресовуються у гнізда, що просвердлені у тілі шарошки. Шарошки з фрезерованими або накатаними зубцями використовують в долотах, призначених для руйнування неабразивних порід.

а – з фрезерованими зубцями, б – з вставними зубцями

Рисунок 2.6 – Типи озброєння трьохшарошкових доліт

Шарошки зі зубцями з твердих сплавів призначені для розбурювання абразивних порід, а також порід з дуже високою твердістю. На всіх шарошках породоруйнуючі елементи розміщують, як правило, концентричними вінцями. За характером взаємного розміщення вінців на шарошках тришарошкові долота поділяють на долота з несамоочисними і з самоочисними шарошками. Перші оснащені одноконусними шарошками без зміщення осей, а другі - одноконусними або багатоконусними шарошками без зміщення осей або з позитивним зміщенням осей на величину "е".

У доліт з самоочисними шарошками вінець однієї шарошки заходить у міжвінцеві впадини сусідніх шарошок. У доліт з одноконусними шарошками і без зміщення осей шарошки самоочищуються завдяки збільшенню висоти зубців і деякому зменшенню діаметра шарошок, внаслідок чого ослаблюються опори.

Рисунок 2.7 – Типи бурових доліт (виробництво

АТ «Волгабурмаш)

Найраціональніші долота з багатоконусними самоочисними шарошками, що мають позитивне зміщення осей. У цьому випадку збільшені діаметри дозволяють сконструювати надійні опори, а форма шарошок зі зміщенням осей забезпечить належну сколюючу дію породоруйнуючих елементів на породу.

Усім вінцям шарошок присвоєні буквені індекси у напрямку від вершини до основи: А, Б, В, Г. Вінець, розміщений в основі шарошки називається периферійним.

Шарошки нумерують у залежності від кількості зубців на вінці А. Перша шарошка на цьому вінці має найменшу, а третя - найбільшу кількість зубців.

У доліт зі зміщеними осями вершини основних конусів заходять на вісь долота, причому у доліт типу М і МЗ величина заходу (вильоту) - найбільша, а у доліт ОК - найменша.

У доліт призначених для руйнування малоабразивних порід шарошки оснащені фрезерованими зубцями (рисунок 2.6, а).

Випускаються трьохшарошкові долота трьох класів, 13 типів, декількох десятків модифікацій, 26 розмірів та більше 150 моделей.

До першого класу відносять долота п’ятьох типів із стальними фрезерованими зубками (рисунок 2.6, а): М, МС, С, СТ і Т. Назва типу співпадає з першою буквою в шифрі після цифрового позначення діаметра.

Шарошки доліт типу М мають найменшу кількість вінців, а доліт типу Т - найбільшу.

Параметрами, що визначають тип озброєння є крок, висота та кут при вершині клина. Вибір кроку обумовлений очікуваною глибиною  руйнування гірської породи dmах даним типом долота та необхідністю повного руйнування кільцевої зони вибою даного вінця

Зубці периферійного вінця виконують як у вигляді клина, так і спеціальної форми Г-, Т-, П-подібні та поперечні (рисунок 2.8). Через те, що грані зубців, які обернені до стінки свердловини піддаються абразивному зносу, то їх наплавляють твердим сплавом з боку оберненого конуса. Для покращення охолодження на оберненому конусі шарошки виконані канавки.

Рисунок 2.8 – Форми фрезерованих зубців шарошкового долота

До другого класу відносять долота шести типів із вставними твердосплавними чи штирьовими зубцями (рисунок 2.6, б): МЗ, СЗ, ТЗ, ТКЗ, К і ОК. Літера "З" в  позначенні типів доліт означає, що озброєння шарошок доліт даних типів – це твердосплавні зубці з загостреною клиноподібною головкою.

Твердосплавні зубці виготовлять діаметром до 16 мм із карбідо-вольфрамо-кобальтових твердих сплавів ВК1-ВК для клинових зубців та ВК8-ВК для зубців зі сферичною робочою поверхнею. Зубець складається із циліндричного тіла, яке запресовується у шарошку і робочої головки, розмір та форма якої визначає конструктивні особливості зубця.

Рисунок 2.9 – Форми вставних зубців шарошкового долота

До третього класу відносять долота типу МСЗ та ТК.

Шарошки доліт типу ТК на внутрішніх вінцях мають фрезеровані або накатані зубці призматичної форми, а на периферійних вінцях - вставні зубці з твердого сплаву із сферичною породоруйнуючою поверхнею.

Кожний вінець шарошки руйнує свою кільцеву ділянку вибою. Тільки периферійні вінці шарошок руйнують частину вибою, яка прилягає до стінки свердловини, послідовно один за одним. Для того, щоб периферійні вінці взаємно не зачіплялися, вони розташовані на додатковому конусі шарошок.

Долото контактує з вибоєм зубцями всіх шарошок. Відношення суми довжин зубців, які одночасно контактують з вибоєм, до радіуса долота називається коефіцієнтом перекриття. У доліт з багатоконусними шарошками зі зміщеними осями він дорівнює 0,7-1,3, а у доліт з одноконусними шарошками без зміщення осей – 1,5÷1,9. Таким чином, виконання озброєння у вигляді вінців дозволило кратно збільшити тиск озброєння на вибій при незмінному осьовому навантаженні.

Опори шарошкових доліт

Опора шарошкового долота дуже часто визначає ресурс його робочого часу і, відповідно, час одного довбання. Долота невеликих розмірів в більшості випадків виходять з ладу через зношення опори. Отже, опори повинні забезпечувати вільне обертання шарошок навколо їх цапф, передачу навантаження на вибій від бурильної колони через цапфи і тіла кочення або поверхні тертя породоруйнуючим елементам, що знаходяться у контакті з породою.

В сучасних шарошкових долотах шарошки оснащуються кульковими та роликовими опорами, а також опорами ковзання в різних комбінаціях (рисунок 2.10).

1 – периферійний роликовий підшипник, 2 – калібровані захисні зубки, 3 – шарошка, 4 – лапа, 5 – сопло, 6 – продувальний канал, 7 – бокові захисні зубки, 8 – наплавлення для захисту стінки лапи, 9 – зворотній клапан, 10 – різьба, 11 – твердосплавні зубці, 12 – замок, 13 – кульковий замковий підшипник, 14 – упорний підшипник ковзання, 15 – роликовий підшипник.

Рисунок 2.10 – Схема опори долота

Навантаження, що сприймається опорою, визначається силами реакції вибою та стінки свердловини. Тому в опорі передбачені підшипники, здатні сприймати як радіальну, так і осьову складову діючого навантаження. Як радіальні використовують роликові і кулькові підшипники та підшипники ковзання, в якості радіально-упорних – кулькові підшипники, а як упорні - підшипники ковзання.

Кульові підшипники легше розмістити в обмежених розмірах шарошки, вони незначно реагують на можливі перекоси осей шарошок і цапф, а тому шарошки не заклинюють, але внаслідок проковзування кульок по бігових доріжках кулькові підшипники нагріваються і потребують інтенсивного охолодження.

Роликові підшипники можуть сприймати більші навантаження, ніж кулькові підшипники, але гірше вписуються в обмеженні розміри шарошок. Вони дуже чутливі до перекосів осей цапф і шарошок і при зношуванні роликів часто відбувається заклинювання шарошок на цапфах.

Підшипники ковзання здатні сприймати найбільші навантаження. Але вони ефективні тільки при невисоких швидкостях обертання долота, оскільки при високих швидкостях нагріваються поверхні, що труться. Підшипники ковзання (упорні і радіальні) виконують у двох варіантах :

  •  для підвищення зносостійкості цапфу на всю поверхню або з навантаженого боку наплавляють твердим сплавом типу сталліт, а в тіло шарошки запресовують втулку зі зносостійкої сталі;
  •  безпосередньо із матеріалу цапфи і шарошки (кінцеві підшипники для малих діаметрів доліт).

Опору шарошки виконують у вигляді комбінації радіальних, радіально-упорних та упорних підшипників. Існує велика різноманітність опор шарошок, однак найбільше розповсюдження одержали такі типи опор:

  •  В – всі підшипники кочення ;
  •  Н – один підшипник ковзання, а решта кочення ;
  •  А – два і більше підшипники ковзання, а решта - кочення.

Випускають долота як з відкритою опорою, так і з ущільнюючими кільцями і резервуаром для мастила. Долота з ущільнюючими кільцями і резервуаром для мастила у своєму позначенні (шифрі) мають літеру "У".

При бурінні з продуванням свердловини повітрям умови роботи шарошок доліт значно погіршуються внаслідок недостатнього відведення тепла від деталей підшипників, що труться. Тому в долотах, призначених для буріння з продуванням повітря, частина повітря спеціальними каналами у лапах і цапфах направляється безпосередньо в опори шарошок (рисунок 2.12).

1 – резервуар-лубрикатор, 2 – кришка, 3 – компенсатор, 4 – змащувальний канал, 5 – сальникове ущільнення,

6,7,8 - підшипники

Рисунок 2.11 – Герметизована маслозаповнена опора

Промивальні системи

Ефективність роботи доліт у свердловині в значній мірі залежить від ступеня очищення вибою від вибуреної породи. Тому не можна допускати накопичення вибуреної породи під долотом і перемелювання її породоруйнуючими елементами. Необхідно, щоб зруйнована порода своєчасно видалялась з вибою свердловини, що досягається не тільки подачею до вибою достатньої кількості промивальної рідини, але і застосуванням раціональних конструкцій і схем розміщення промивальних отворів у долоті.

За розміщенням і конструкцією каналів шарошкові долота поділяють на такі:

  •  з центральним промиванням - Ц;
  •  з боковим гідромоніторним промиванням - Г;
  •  з центральним продуванням - П;
  •  з боковим продуванням - ПГ.

Деякі моделі тришарошкових доліт виготовляють з розміщенням промивальних отворів у центрі долота. Потік промивальної рідини у таких доліт спрямовується на шарошки, забезпечуючи охолодження та очищення їх від вибуреної породи.

Практика експлуатації тришарошковнх доліт з розміщеними у центрі промивальними отворами різної форми показала, що найдоцільніше застосування доліт з одним промивальним отвором і встановленою у ньому змінною втулкою. Змінну втулку розміщують так, щоб її вихідний переріз був максимально наближений до шарошок. Таке розміщення промивальних отворів покращує умови виносу вибуреної породи, яка накопичується над долотом. Щоб запобігти абразивному та ерозійному зносу стінок отвору, кількість промивальної рідини необхідно вибирати із розрахунку забезпечення швидкості її протікання по отвору не більше 25 м/с. При цьому також не відбувається знос шарошок.

Більшість моделей тришарошкових доліт виготовляють з боковим розміщенням отворів. Струмина рідини у таких доліт направляється між шарошками до вибою, забезпечуючи достатнє охолодження шарошок, добре очищення вибою від вибуреної породи і сприятливі умови для руйнування породи породоруйнуючими елементами долота.

Для створення ефективного процесу руйнування гірської породи, як і у лопатевих доліт, у промивальні отвори вставляють насадки і створюють швидкість витікання струмини рідини з них не менше, ніж 80 м/с. Шарошкові долота з такими насадками називають гідромоніторними.

Гідромоніторний вузол включає насадку, ущільнення та елемент для кріплення насадки у гнізді. Застосовують різні конструкції гідромоніторних вузлів, які відрізняються елементами кріплення насадки (пружинне кільце, різьбова втулка, цвяхове з'єднання). Насадки для вітчизняних доліт виготовляють зі зносостійкого керамічного алюмосилікатного матеріалу. Вони повинні експлуатуватися при тиску не більше 12 МПа, швидкості витікання не більше 120 м/с та при вмісті абразивних частинок не більше 2 %. Насадки виготовляють циліндричними, конічними, конічно-циліндричними з кутом входу 13°24', коноїдальними, коноїдальними з видовженим радіальним профілем (рисунок 2.13).

1 – підп’ятник, 2 – замковий палець, 3 – роликовий підшипник, 4 – клапан, 5 – шарошка, 6 – лапа, 7 – кульковий підшипник, 8 – сопло

Рисунок 2.12 – Долото з відкритою опорою для буріння з

продувкою повітрям

Долота з центральним продуванням (П) призначені для буріння з очищенням вибою стиснутим повітрям або іншим продувним агентом. Ці долота мають канали, які просвердлені в кожній лапі і цапфі для підводу в опору шарошки продувного агента (рисунок 2.12).

Рисунок 2.13 – Промивальний вузол долота

Двошарошкові долота

Двошарошкові долота складаються з двох зварених між собою кованих секцій, на цапфах яких на підшипниках кочення розміщені шарошки із вифрезерованими клиноподібними зубцями або твердосплавними штирями зі сферичною і клиноподібною робочою поверхнею (рисунок 2.14). На верхньому кінці долота після зварювання секцій нарізується зовнішня замкова різьба. Відмінною особливістю двошарошкових доліт порівняно з тришарошковими однакових діаметрів є збільшення розмірів шарошок і сприятливіші умови для розміщення промивальних отворів. Це дозволяє сконструювати самоочисні шарошки і надійніші опори. Оскільки, площа контакту породоруйнуючих елементів шарошок долота з породою незначна, то бурити можна при невеликих осьових навантаженнях на долото, а тому двошарошкові долота доцільніші для буріння свердловини малого діаметра.

У двошарошкових долотах рідина надходить із промивальних отворів між шарошками, а у гідромоніторних доліт - із двох бокових отворів зі змінними насадками безпосередньо на вибій свердловини.

Двошарошкові долота виготовляють трьох типів: М, С і К. У доліт типу М та С шарошки самоочисні, зі зміщенням осей. Зубці шарошок фрезеровані та армовані твердим сплавом. Долото тину М оснащене боковою, а типу С центральною системою промивання. У доліт типу К шарошки мають твердосплавні зубці напівсферичної форми і центральну систему промивання.

1 – секція опори долота, 2,6 – бокові і центральні промивальні канали, 3,4,5 – підшипники відповідно кульковий, роликовий і ковзання

Рисунок 2.14 – Двошарошкове долото

Одношарошкове долото

Одношарошкові долота використовують для буріння роторним способом у тріщинуватих малоабразивних породах середньої твердості, залягаючих на великих глибинах.

У порівнянні з дво- і тришарошковими долотами вони мають найвищу стійкість опори і найскладнішу кінематику роботи.

Долото складається з однієї кованої секції, на цапфі якої на підшипниках розміщена шарошка із запресованими в неї зубцями із напівсферичною або клиноподібною робочою поверхнею (рисунок 2.15). Вісь цапфи нахилена під кутом 30° до осі долота.

Шарошка має форму кулі, зрізаної біля основи цапфи і змонтована так, щоб її центр лежав на осі обертання долота. Тому при обертанні шарошки породоруйнуючі елементи не відриваються від вибою, що обумовлює її ріжуче-сколюючу дію на породу.

Рисунок 2.15 – Будова одношарошкового долота

Промивальний пристрій, який виконаний у вигляді наскрізного похилорозміщеного отвору, направляє струмінь рідини по дотичній до поверхні шарошки. Опора включає два кулькових підшипники і три підшипники ковзання. Потужна опора і озброєння, значна товщина стінок шарошки гарантує безаварійну високоефективну роботу доліт на великих глибинах. Форма шарошки забезпечує руйнування вибою у вигляді напівсфери. Відсутність характерних для тришарошкових доліт обернених конусів, а також спинок лап, повернутих до стінки свердловини, перешкоджає швидкій зміні напрямку буріння, робить одношарошкові долота незамінними при швидкому наборі кривизни в похилому та горизонтальному бурінні. Одношарошкові долота випускають одного типу – СЗ (рисунок 2.16).

У шифрі тришарошкових доліт і доліт з центральним промиванням дозволяється не вказувати кількість шарошок і центральне промивання.

Приклад позначення (шифру) долота:

  1.  III 190,5 СЗ-ГАУ;
  2.  III 215,9 МЗ-ГВ;
  3.  І 215,9 СЗ-АУ;
  4.  III 269,9 ОК-ПВ,
  5.  II 151 М-ГВ.

Рисунок 2.16 – Одношарошкове долото

Позначення шарошкових доліт:

 

2 Виконання роботи

  1.  За вказівкою викладача студент отримує два типи долота.
  2.  Встановити призначення породоруйнівного інструменту: для буріння суцільним або кільцевим вибоєм, віднести його до бурових доліт або до бурильних головок відповідно, вказати застосовану ознаку.
  3.  Дати характеристику кожного долота:
  •  вказати до якого типу належить;
  •  вказати спосіб руйнування гірської породи даним типом долота;
  •  порахувати число робочих органів породоруйнівного інструменту (шарошок);
  •  встановити до якої конструкції доліт належить долото (корпусне чи секційне);
  •  визначити, яка шарошка є 1, яка 2 і т.д.;
  •  встановити конусність шарошки (для дво- та тришарошкового долота);
  •  вказати, чи дане долото має зміщення осей шарошки стосовно осі долота;
  •  визначити чи дане долото належить до доліт з самоочисними шарошками;
  •  оглянути та вказати нумерацію вінців шарошки;
  •  оглянути озброєння породоруйнівного інструменту. Встановити його тип, технологічний процес виготовлення, застосовані конструкційні матеріали;
  •  визначити коефіцієнт перекриття;
  •  оглянути промивальні пристрої породоруйнівного інструменту. Визначити спосіб очищення вибою, який ними реалізується (промивка, продувка, центральна, периферійна (бічна), струминна (гідромоніторна, протічна);
  •  вказати тип опори долота та для якого способу буріння можна використовувати дане долото, визначити спосіб змащування опори долота;
  •  вказати для розбурювання якого типу порід призначене дане долото;
  •  перелічити, які переваги та недоліки має дане долото над іншими.
  1.  Написати шифр кожного долота. Після цього звірити з шифром вибитим на долоті;
  2.  Зробити порівняльні характеристики кожного з типів доліт.
  3.  Зробити короткі висновки щодо області застосування долота.
  4.  За результатами виконання пн. 2-6 зробити опис результатів огляду кожного типу долота.

Контрольні запитання

1. Переваги шарошкових доліт.

2. Вади шарошкових доліт.

3. Яка різниця між корпусним та секційним долотом?

4. З яких елементів складається секційне долото?

5. Яких типів виготовляють шарошкові долота?

6. Як нумерують шарошки долота?

7. В якому порядку позначаються вінці шарошки?

8. Як утримується шарошка на цапфі?

9. Як поділяють шарошкові долота за розміщенням і конструкцією промивальних каналів?

10. Які є типи опор?

11. Для чого призначений лубрикатор в лапі долота?

12. Що таке гідромоніторний ефект?

13. Яке озброєння в шарошкових долотах необхідно вибрати, якщо буріння буде вестись в м’яких абразивних породах з прошарками середніх?

14. Переваги одношарошкового долота.

15. Що таке коефіцієнт перекриття?

16. Який вінець на шарошці є периферійним?

17. Що таке комбінована система промивання?

PAGE  31


Вісь

свердло

вини

Вісь

шарошки

Діаметр

свердло

вини

Зміщення

осей

e

Напрямок  

руху

),

б)

Тип "СЗ"

1-твердосплавні зубці,

2,4,6-підшипник ковзання,

3-кульковий упорний підшипник,

5-кульковий замковий підшипник,

7-ущільнююче кільце,

8-промивальний канал,

9-замковий палець,

10-система компенсації тиску

тип порід, що розбурюються

М – м’які;       МЗ - м’які абразивні;

МС – м’які з пропластками середніх;

С – середні;   СЗ – середні абразивні;

МСЗ - м’які абразивні з пропластками середніх;

СТ – середні з пропластками твердих;

Т – тверді;      ТЗ – тверді абразивні;

ТК –тверді з пропластками міцних;

ТКЗ –тверді абразивні з пропластками міцних;      К – міцні;

ОК – дуже міцні

розташування промивальних отворів

Ц – центральне, Г – бокове гідромоніторне, П –центральне продування,

ПГ – бокове продування

XXX  X  XXX  XX  XXX  

вид долота

І – одношарошкове

ІІ – двошарошкове

ІІІ - тришарошкове

діаметр долота, мм

особливості конструкції опори

В - всі підшипники кочення;

Н - один підшипник ковзання, а решта кочення;

А - два і більше підшипників ковзання, а

решта кочення;

У – герметизована опора


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81849. Автомобильный транспорт. Зарождение и развитие а/т, его роль в ЕТС. Достоинства и недостатки 27.23 KB
  Первый отечественный автомобиль с двигателем внутреннего сгорания создан в С. Выдающимся русским автоконструктором с мировым именем был Борис Григорьевич Луцкий который в начале 90х годов прошлого столетия спроектировал несколько двигателей внутреннего сгорания предназначавшихся для самодвижущихся экипажей но отечественная промышленность еще не была готова к их освоению. 1 по виду двигателя: внутреннего сгорания карбюраторные дизельные газобаллонные газотурбинные электрические солнечные 2 грузоподъемности: малый средний...
81850. Процессы взаимодействия в транспортных узлах 27 KB
  Основная масса грузовых и пассажирских перевозок осуществляется с участием 2 х и более видов транспорта. Практически вся нефть из трубопроводов передается на другие виды транспорта а автомобиль взаимодействует со всеми видами транспорта особенно велик его вес для пассажирских перевозок. Во взаимодействии различных видов транспорта должна возродиться ЕТС единая транспортная система. Взаимодействие различных видов транспорта заключается в слаженной и согласованной работе транспорта в общем перевозочном процессе.
81851. Железнодорожный транспорт. Достоинства и недостатки 27.17 KB
  Но в неё в силу природных условий входили вспомогательные субъекты больницы школы общепит учреждения культуры и другие. В законодательном порядке определена государственная политика в области железнодорожного транспорта направленная на создание условий для удовлетворения потребностей населения и экономики страны в перевозках. Преимущества: быстрая доставка на большие расстояния; независимость от климатических условий; большая грузоподъёмность 34 тыс.
81852. Понятие о транспортно-экономических балансах 21.37 KB
  Транспортно-экономический баланс состоит из трех основных частей: баланс производства или отправления грузов их потребления или прибытия объема перевозок и транспортно-экономических связей. Оптимальные внутрирайонные и межрайонные связи являются исходной базой для определения потоков грузов по участкам транспортной сети грузооборота и средней дальности перевозок. невозможности определения коэффициента повторное перевозок; отсутствие учета объема перевозок тары и др.
81854. Морской транспорт. Роль морского транспорта в перевозочном процессе 26.92 KB
  Роль морского транспорта в перевозочном процессе. Перестройка экономики и неизбежный спад производства приватизация речных судов в основном привели к наблюдаемому практическому отсутствию этого вида транспорта в перевозочном процессе. Для возрождения речного транспорта Казахстана необходимо выполнить большие объемы работ по улучшению дна рек созданию навигационных систем судоходства регулированию сроков навигации с учетом периода нереста рыб и т. Для развития водного транспорта Казахстана особое значение имеет Каспийское море и порт Актау.
81855. Техническая политика в области специализации различный видов транспорта 28.16 KB
  Научно-техническая политика на транспорте тесно связана со структурной определение темпов пропорций и приоритетов в развитии транспортной отрасли и инвестиционной определение объема структуры и направлений капиталовложений с целью обновления основных транспортных фондов. Структурная политика направлена: на ускоренное развитие наукоемких составных частей различных видов транспорта определяющих рост производительности труда и повышение социальноэкономической эффективности транспортного производства; на свертывание неэффективных...
81856. Речной транспорт. Тенденции развития 27.28 KB
  Речной транспорт внутренний водный транспорт транспорт осуществляющий перевозки грузов и пассажиров судами по внутренним водным путям как по естественным реки озёра так и по искусственным каналы водохранилища. Перевозки по Каспийскому морю относятся к морскому транспорту хотя фактически это море является озером самым большим в мире. Главным преимуществом речного транспорта является низкая себестоимость перевозок; благодаря ей он продолжает занимать важное место в транспортной системе несмотря на низкие скорости и сезонность.
81857. Транспортный процесс и его элементы 30.31 KB
  Транспортный процесс это совокупность операций с грузами и транспортными средствами в результате выполнения которых грузы изменяют своё положение в пространстве. Структура транспортного процесса включает три элемента подпроцесса: процесс погрузки; процесс перевозки; процесс разгрузки. Основной элемент транспортного процесса перевозка грузов все другие элементы подчинены ему.