13146

ВИВЧЕННЯ ШИФРІВ, ХАРАКТЕРУ ТА КОДУВАННЯ ЗНОСУ ТРИШАРОШКОВИХ ДОЛІТ. КОДУВАННЯ ЗНОСУ АЛМАЗНИХ ДОЛІТ

Лабораторная работа

Производство и промышленные технологии

Лабораторна робота № 3 ВИВЧЕННЯ ШИФРІВ ХАРАКТЕРУ ТА КОДУВАННЯ ЗНОСУ ТРИШАРОШКОВИХ ДОЛІТ. КОДУВАННЯ ЗНОСУ АЛМАЗНИХ ДОЛІТ Мета роботи: вивчити методику описання зносу шарошкових та алмазних доліт. Теоретичні відомості Ретельне вивчення зносу озброєння та ...

Украинкский

2013-05-10

52 KB

2 чел.

Лабораторна робота № 3

ВИВЧЕННЯ ШИФРІВ, ХАРАКТЕРУ ТА КОДУВАННЯ ЗНОСУ ТРИШАРОШКОВИХ ДОЛІТ. КОДУВАННЯ ЗНОСУ АЛМАЗНИХ ДОЛІТ

Мета роботи: вивчити методику описання зносу шарошкових та алмазних доліт.

Теоретичні відомості

Ретельне вивчення зносу озброєння та підшипників (опор) дозволяє точно описати характер зносу, що може вплинути на вибір долота на наступний рейс, процедуру його прироблення та хід всіх операцій буріння. Крім того, стан зношеного долота дозволяє оцінити правильність вибору типу долота і параметрів режиму буріння відповідно до розбурюваних порід, якості виготовлення долота та працездатності його конструкції в даних умовах.

Світова та вітчизняна практика застосовує метод описання зносу відпрацьованих доліт та відповідну систему кодів, яка ґрунтується на використанні буквених та цифрових позначень.

У вітчизняній практиці для оцінки стану зносу відпрацьованих доліт використовують код ВНДІБТ.

Система оцінки відпрацьованих шарошкових доліт (код ВНДІБТ) ґрунтується на короткому описі зносу озброєння, опори, гідромоніторних вузлів та зменшення діаметра.

Знос озброєння долота оцінюють за найбільш зношеним вінцем шарошки і кодують буквою "В" та цифрою:

  •  В0 - відсутність зносу зубця;
  •  В1 - знос висоти зубця на (1/4);
  •  В2 - знос висоти зубця на 2/4( І /2);
  •  В3 - знос висоти зубця на 3/4;
  •  В4 - повний знос висоти зубця.

При наявності сколів фрезерованих зубців, сколів та випадання твердосплавних зубців до коду додається буква "С" і в дужках зазначається процент зруйнованих (втрачених) зубців.

При   заокругленні   зубців  на   периферійних   вінцях додається буква "Р", а при зчепленні зубців шарошки "Ц".

Знос опори долота оцінюють за найбільшим хитанням торців шарошок та їх люфтів відносно осі цапфи і позначають буквою "П" та цифрою:

  •  ПО – нові або незношені (всі) опори;
  •  П1 – незначний знос, хитання торця шарошки відносно осі цапфи невелике (наприклад для доліт діаметром 190,5-215,9 мм хитання торця до 2 мм, а для доліт 244,5-295,3 - до 4 мм, радіальний люфт до 1 мм), тіла кочення не оголені;
  •  П2 – середній знос, хитання торця шарошки велике (наприклад для доліт діаметром 190,5-215,9 мм хитання торця до 5 мм, а для доліт діаметром 244,5-295,3 - до 8 мм), тіла кочення оголені;
  •  ПЗ – значний знос (хитання торця шарошки доліт діаметром 190,5-215,9 більше 5 мм, а для доліт діаметром 244,5-295,3 - більше 8 мм), значний знос або руйнування тіл кочення, є небезпека їх випадання, відбуваються заклинювання шарошок;
  •  П4 – відмова (руйнування) опори (руйнування та випадання тіл кочення, поворот роликів, тріщини на шарошках).

При пошкодженні вузла герметизації мастилозаповненої опори додають букву "У" і в дужках зазначають кількість пошкоджених вузлів.

При заклинюванні шарошок додають букву "К", а в дужках зазначають кількість заклинених шарошок.

При пошкодженні гідромоніторного вузла у коді ставлять букву "Г" зі зазначенням у дужках кількості пошкоджених вузлів.

Зменшення діаметра долота позначають буквою "Д" і вимірюють в міліметрах.

При аварійному зносі використовують такі позначення:

  •  Ав - долото підняте без вершин шарошок;
  •  Аш - долото підняте без шарошок;
  •  Ас - долото підняте без шарошок і лап (секції);
  •  Ац - долото підняте без цапфи.

У дужках зазначають кількість відповідних елементів, залишених у свердловині.

Приклади опису зносу три шарошкових доліт за кодом ВНДІБТ

В4 С(40) П4 К(2) У(1) Г(1) Д5 - знос озброєння повний (В4), 40 % твердосплавних вставних зубців сколено і випало (С(40)), відмова опори долота (П4), заклинювання двох шарошок (К(2)), пошкоджено один вузол герметизації опори (У(1)) та один гідромоніторний вузол (Г(1)), діаметр долота зменшився на 5 мм (Д5);

В2 Р Ц П3 Г(2) ДЗ - знос озброєння становить половину початкової висоти (В2), периферійні зубці заокруглені (Р), спостерігаються зачеплення зубців шарошок (Ц), значний знос опори долота (ПЗ), пошкоджені два гідромоніторні вузли (Г(2)), діаметр долота зменшився на 3 мм (ДЗ);

В4 П4 Аш(1) - знос озброєння повний (В4), опора зруйнована (П4), долото підняте без однієї шарошки (Аш(1));

Аш(3) - долото підняте зі свердловини без трьох шарошок.

Система оцінювання відпрацьованого алмазного бурильного інструменту (код ВНДІБТ) передбачає такі позначення зносу долота:

  •  О – оголення алмазів;
  •  Ц – виробка в центральній частині долота;
  •  Т – кільцева виробка на торцевій робочій поверхні долота;
  •  П – виробка периферійної поверхні;
  •  d – діаметр керноутворюючого отвору бурильної головки;
  •  Д – зовнішній діаметр.

Алмазне долото спускається в свердловину декілька разів, в залежності від величини загального зносу. Результатами   загального   стану   алмазного   долота записують  словами:  "в роботі" або "відпрацьоване".  

  •  "в роботі" - алмазне долото після чергового рейсу залишилось працездатним і може бути використане повторно.
  •  "відпрацьоване" - долото непридатне для повторного використання з однієї або декількох причин:
    1.  при загальній втраті більше 40% алмазів (процент зносу визначають орієнтовано, підрахунком втрачених і сколених алмазних зерен або загальної площі суцільного руйнування робочої головки долота, або зносом). Для імпрегнованого долота допускається повний знос імпрегнованого шару;
    2.  при зносі (зменшенні) зовнішнього діаметра долота понад 3 мм;
    3.  при утворенні кільцевих виробок у центральній, торцевій та периферійній частинах долота;
    4.  при оголенні більше ніж на 40 % розміру (або на 1-2 мм) алмазного різця значної частини алмазів у одношарових доліт;
    5.  інших дефектах (розмивання матриці, наявність тріщин у матриці і т.п.), які виключають можливість подальшого застосування долота.

Приклади запису коду зносу алмазних доліт:

  •  відпрацьоване Д212 Т140х150х6 - долото непридатне для подальшого використання, фактичний діаметр 212 мм, на торцевій поверхні утворилась кільцева виробка між діаметрами 140 і 150 мм та глибиною 6 мм;
  •  відпрацьоване Д211 П205x40 Ц50х20 - долото непридатне для подальшого використання, фактичний діаметр 211 мм, на периферійній частині утворилась виробка діаметром 205 мм та глибиною 40 мм, у центральній частині долота утворилась виробка діаметром 50 мм і глибиною 20 мм;
  •  відпрацьоване Д214,3 Т140х150x6 Т70х80х4 - долото непридатне для подальшого використання, фактичний діаметр 214,3 мм, на торцевій поверхні утворились дві кільцеві виробки між діаметрами 140 і 150 мм, глибиною 6 мм та 70 і 80 мм глибиною 4 мм;
  •  в роботі Д214 - долото придатне для подальшого використання, фактичний діаметр 214 мм.

2 Виконання роботи

  1.  За вказівкою викладача студент отримує тришарошкове долото.
  2.  Встановити призначення породоруйнівного інструменту: для буріння суцільним або кільцевим вибоєм, віднести його до бурових доліт або до бурильних головок відповідно, вказати застосовану ознаку;
  3.  Дати характеристику кожного долота:
  4.  Написати шифр кожного долота. Після цього звірити з шифром вибитим на долоті;
  5.  Записати шифр зносу трьохшарошкового долота;
  6.  Отримати від викладача код зносу алмазного долота та розшифрувати його. Визначити можливість подальшого застосування долота.   
  7.  За результатами виконання п. 2 - 6 зробити опис результатів огляду кожного типу долота.

Контрольні запитання

1. Для чого проводять описання зносу доліт?

2. Як проводять описання зносу озброєння шарошкових доліт?

3. Коли знос три шарошкового долота можна віднести до аварійного?

4. Що є причиною повного зносу озброєння долота, якщо воно відпрацювало на вибої свердловини лише половину свого ресурсу роботи?

5. Про що свідчить наявність кільцевих виробок на лапах долота?

6. Що є причиною непридатності алмазного долота для повторного використання?

7. Які є позначення зносу алмазного долота?

PAGE  50


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24380. Формализация, идеализация и роль моделирования 93.5 KB
  Вторая группа методы построения и оправдания теоретического знания которое дано в форме гипотезы приобретающей в результате статус теории. Современная гипотетикодедуктивная теория опирается на некоторый эмпирический базис совокупность фактов которые нуждаются в объяснении и делают необходимым создание теории. Именно идеализированный объект делает возможным создание теории. Научные теории прежде всего отличаются положенными в их основу идеализированными объектами.
24381. Возникновение, сущность и роль системного подхода в научном познании (Л. Фон Берталанфи и А.Богдан) 138.5 KB
  В результате суть системного подхода исследование механизма жизни системы. Каковы же основные черты системного подхода Это прежде всего параметрическое описание поэлементного состава строения исследуемого объекта. ФОРМИРОВАНИЕ ОБЩЕНАУЧНОГО СИСТЕМНОГО ПОДХОДА В ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ФИЛОСОФИИ 50е начало 80х гг.
24382. Соотношение логического и исторического в процессе познания 71.5 KB
  Вопрос об отношении логического к историческому или как он сформулирован у Маркса об отношении научного развития к действительному развитию был непосредственно связан с необходимостью материалистически обосновать способ восхождения от абстрактного к конкретному. Если теоретическая реконструкция действительности осуществляется именно способом восхождения от абстрактного к конкретному то сразу же встает вопрос о том на что же должна ориентироваться теория определяя последовательность этого восхождения порядок развития понятий порядок...
24383. Метод восхождения от абстрактного к конкретному 78.5 KB
  Другой источник: Диалектика абстрактного и конкретного Э. Диалектика абстрактного и конкретного История марксистской диалектики. Понятия конкретного и абстрактного у Маркса и критика идеалистического и эмпирического их понимания 2.
24384. Роль интуиции в научном познании. Типы интуиции (А. Бергсон, Н.С. Лосский) 59.5 KB
  Лосский Другой источник: Одной из важнейших проблем гносеологии выступает феномен интуиции. Лосский подчеркивает значимость и революционность своей теории. Лосский ставит вопрос о возможностях и границах нашего познания. Лосский назвал эмпиризмом однако это не тот эмпиризм который мы находим в учениях Ф.
24385. Механизм порождения научного знания: чувственное и рациональное постановка проблемы, ее решение и развитие полученного результата 109 KB
  Другие источники Соотношение чувственного и рационального отражения в процессе познания В процессе познания достаточно четко просматриваются две стороны чувственное отражение и рациональное познание. Поскольку исходным в познании выступает чувственное отражение постольку до последнего времени эти стороны обычно обозначали как ступени познания хотя это и неточно поскольку чувственное в ряде моментов пронизывается рациональным и наоборот. Что же касается ступеней или точнее уровней познания то это скорее эмпирический и теоретический...
24386. Проблемы, гипотезы, теории в развитии научного знания 80 KB
  После сбора соответствующей информации обработки ее начинается этап построения теории. Процедура построения теории зависит от того какого и рода информация и какие процедуры построения положены в ее основание. Далее на основе абстрактных терминов внутри теории строят высказывания позволяющие описывать эмпирические ситуации формулируются так называемые операциональные следствия утверждения теории которые указывают условия приложимости теоретических результатов к эмпирическим ситуациям.
24387. Роль субъекта в научном познании. Талант, гениальность, трудолюбие 86.5 KB
  Составляющие личности учёного нам интересны ещё и потому что между творчеством учёного и особенностями его личности есть самая тесная связь. Задача педагогаучёного – научить молодого человека учиться учиться непрерывно. Нам представляется что возраст учёного науке не помеха да и старость его – это не угасание а в большей мере рост его интеллектуальных сил. А что касается учёногофилософа то к нему мудрость приходит как раз с годами виднее становится и его вклад в сокровищницу культуры.
24388. Взаимосвязь логики открытия и логики обоснования в научном познании 52.5 KB
  Описанный познавательный цикл связывающий два этапа формирования теории не обязательно осуществляется одним исследователем. В принципе их можно рассматривать как некоторого коллективного теоретика который осуществил необходимые операции для построения теории. Первая основывалась на механической картине мира слегка модифицированной применительно к открытиям теории электричества в этой картине предполагалось что взаимодействие тел и зарядов осуществляется путем мгновенной передачи сил в пустоте вторая вводила новую картину физической...