13151

ВИВЧЕННЯ ПРИЛАДІВ КОНТРОЛЮ ПАРАМЕТРІВ РЕЖИМУ БУРІННЯ ТА РОЗШИФРУВАННЯ ІНДИКАТОРНИХ ДІАГРАМ

Лабораторная работа

Производство и промышленные технологии

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №8 ВИВЧЕННЯ ПРИЛАДІВ КОНТРОЛЮ ПАРАМЕТРІВ РЕЖИМУ БУРІННЯ ТА РОЗШИФРУВАННЯ ІНДИКАТОРНИХ ДІАГРАМ. Поточний контроль параметрів процесу буріння здійснюється за допомогою індикатора ваги манометра моментоміра тахометра а також приладів для ви

Украинкский

2013-05-10

413 KB

14 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №8

ВИВЧЕННЯ ПРИЛАДІВ КОНТРОЛЮ ПАРАМЕТРІВ РЕЖИМУ БУРІННЯ ТА РОЗШИФРУВАННЯ ІНДИКАТОРНИХ ДІАГРАМ.

Поточний контроль параметрів процесу буріння здійснюється за допомогою індикатора ваги, манометра, моментоміра, тахометра, а також приладів для вимірювання механічної швидкості та проходки.

Індикатор ваги

Величина осьового навантаження на долото визначається за допомогою індикатора ваги. Цим приладом визначається також навантаження, що діє на гак талевої системи. Найпоширенішими є гідравлічні індикатори ваги. Принципову схема вимірювання зусиль за допомогою гідравлічного індикатора ваги наведено на рисунку 8.1. Основною частиною індикатора ваги є трансформатор, який складається із корпуса 1 та поршня 2 у вигляді тарілки. Талевий канат про-

Рисунок 8.1 – Схема трансформатора тиску індикатора ваги.

ходить через роликові опори 3,4 корпуса та роликову опору 5 поршня, вигинаючись під певним заданим кутом. Трансформатор тиску закріплюється на нерухомому кінці каната. Завдяки прогину осі каната виникають зусилля, що діють на поршень (мембрану), яка торкається гумової камери 6, заповненої рідиною. Сприйняте рідиною зусилля передається через систему трубок на показуючий та записуючий манометри. Комплект індикатора ваги складається із трансформатора тиску, одного вказуючого манометра та одного самозаписуючого манометра з круглою діафрагмою, що обертається годинниковим механізмом зі швидкістю один оберт за добу. Показуючий манометр з умовною шкалою, проградуйований на 100 ділень, встановлюють на щиті біля поста бурильника. В комплект індикатора ваги входить вернєр який являє собою потужний зовнішній манометр зі стрілкою, із замкнутою шкалою, розділеною на 40 поділок без цифрових позначень. Кожній поділці вернєра відповідає половина ділення показуючого манометра. Завдяки цьому вернєром досить зручно користуватися для визначення навантаження на долото. Вернєр розрахований на тиск до 60 ділень по манометру. Якщо вага бурильної колони перевищує 60 ділень, вернєр потрібно виключити.

Перед встановленням індикатора ваги необхідно переконатися в тому, що нерухомий кінець талевого канату по всій своїй протяжності від ролика кронблока до місця закріплення проходить вільно, не чіпляючи елементів ліхтаря вишки. Канат в місці закріплення трансформатора не повинен мати розірваних дротів та слідів видимого зношення.

Після того як індикатор ваги змонтовано та перевірено на герметичність, встановлюють стрілку показуючого манометра на ділення 10 при вільному гаку. Це робиться для того, щоб можна було в любий момент помітити витікання рідини в місцях зєднань трубочок.

Через кожні 6 місяців індикатор ваги незалежно від його стану необхідно демонтувати для огляду та поточного ремонту. Забороняється ремонт індикатора ваги на буровій, що повязаний хоча би з частковим розбиранням трансформатора тиску, показуючого та самописного манометрів. Не дозволяється також заміна окремих приладів комплекту.

Вся гідравлічна система заповнюється водою, а в зимовий період сумішшю води зі спиртом або гліцерином. Рідина, що заповнює систему, повинна бути нейтральною по відношенню до кислотності та лужності, а також повинна володіти малим коефіцієнтом розширення та не повинна розчиняти гуму і замерзати.

Найбільше задовольняють цим умовам 50%-ний розчин гліцерину у воді. При відсутності гліцерину застосовують розбавлений спирт (40% води).

В умовах спокою натяг кінців в канаті повинно дорівнювати величині зусилля на гаку, що ділиться на число струн талевого канату, які підтримують талевий блок, тобто

.                                      (8.1)

де  - натяг кінців канату;

- величина зусилля на гаку;

- число робочих роликів талевого блоку.

Одні і ті ж покази індикатора ваги можуть відповідати в залежності від оснастки талевої системи різній дійсній вазі бурильної колони.

До кожного індикатора ваги додається паспорт, в якому вказано ціну поділки приладу для різних показів приладу. Ціна поділки на початку шкали манометра менша ціни поділки наприкінці шкали. Це пояснюється зміною кута прогину каната в сторону зменшення по мірі збільшення навантаження на гаку.

На практиці часто доводиться визначати ціну поділки індикатора, не користуючись паспортом приладу. В той момент, коли долото не торкається вибою свердловини, вага бурильної колони  відповідає деяким показам індикатора ваги А; знаючи, що умовний нуль індикатора ваги віднесений до 10 ділення, легко визначити ціну поділки:

.                                (8.2)

Наближену вагу бурильної колони, як правило, визначають із наступного виразу:

.                            (8.3)

де  - довжина колони бурильних труб, що дорівнює глибині свердловини в даний момент, м;

- відстань між замками, м;

- вага одного метра бурильних труб, кН/м;

- вага замка, кН;

Щоб визначити осьове навантаження в момент буріння, необхідно знати покази індикатора ваги в момент буріння. Якщо покази індикатора ваги , то осьове навантаження рівне

.                             (8.4)

Відлік проводять таким чином. Бурильну колону з нагвинченою ведучою трубою, що спущено в свердловину піднімають над вибоєм на 2-3 м і потім з обертанням та циркуляцією промивальної рідини повільно опускають. В цей момент фіксують показ  стрілки манометра.

Після створення осьового навантаження на вибій частиною ваги бурильних труб на долото визначають величину . Різниця між цими двома показами, помножена на ціну поділки індикатора ваги, і буде характеризувати осьове навантаження. Індикатори ваги застосовують не тільки при бурінні, але і при ловильних роботах, і при спуску проміжних та експлуатаційних колон і т.д. Уважне спостереження за індикатором ваги дуже часто дозволяє запобігти аваріям під час спуску бурильної колони та в процесі інших робіт. По індикаторній діаграмі інженерно-технічні працівники вивчають процес буріння, розробляють режими буріння, контролюють дотримання заданих режимних параметрів.

Основними недоліками гідравлічного індикатора ваги є залежність показів від діаметра каната, від температури навколишнього середовища та від підтікань рідини.

Окрім описаного вище гідравлічного індикатора ваги, існують електричний та механічний індикатори ваги. Електричний індикатор ваги також, як і гідравлічний, заміряє вагу бурильного інструменту по підсиленню в нерухомому кінці талевого канату.

Електричний індикатор ваги складається з датчика з індукційним перетворювачем, призначення якого сприймати натяг нерухомого кінця талевого каната та відображувати його натяг пропорційно е. р. с. він також включає в себе вимірювач записуючого та показуючого типу.

До переваг електричного індикатора ваги відносяться: незалежність показів від діаметра каната, можливість здійснення дистанційної передачі, легкість вимірювання чутливості приладу та велика точність.

Розшифрування індикаторних діаграм

Реєструюча частина індикатора ваги дозволяє по записах на діаграмі оцінювати роботу в свердловині, слідкувати за дотриманням буровою бригадою заданих параметрів режиму буріння. На діаграмі індикатора ваги відмічаються всі коливання ваги інструменту на підйомному гаку протягом доби. Діаграма гідравлічного індикатора ваги  (рисунок 8.2) являє собою паперове коло з розкресленими на ньому концентричними колами.

Рисунок 8.2 – Індикаторна діаграма.

Жирні чорні кола відповідають діленням манометра в 0; 10; 20; 30…10 одиниць. Простір між цими кругами розділений на 10 частин, через які проходять тонкі кола. Таким чином, інтервал між кожними двома сусідніми колами відповідає одному діленню манометра. Відмітки від 0 до 100 йдуть від центру до периферії. Зовнішнє коло розділене на 24 великих частини відповідно годинам на добу, а кожна велика частина, в свою чергу, розділена на 4 частини, що відповідають кожна 15 хвилинам. Через кожне з цих ділень проведено криві радіусом, що дорівнює довжині пера від його центру обертання. Запис на діаграмі потрібно читати наступним чином. Якщо лінія на діаграмі проходить паралельно одному з кіл, то це означає, що в цей відрізок часу вага на гаку не змінювалась. Це може бути або при зупинці, або ж в процесі буріння при постійному навантаженні.

Якщо ж лінія проходить паралельно кривій радіальній лінії, то це є показником, що в даний момент часу відбулась миттєва зміна ваги бурильної колони на гаку.

Останнє відбувається  під час підйому бурильної колони з ротора, натягування прихопленої в свердловині бурильної колони і т. д. різниця буде тільки в тому, що в останньому випадку крайня точка цієї кривої буде значно перевищувати найбільшу вагу бурильної колони в даний момент.

Якщо посадити бурильну колону на елеватор, то цей момент буде також відмічений такою ж лінією, але з тою лише різницею, що в даному випадку вона покаже зменшення ваги на гаку від якого-небудь максимуму до умовного нуля (10-та поділка). Процес спуску починається після заміни долота, тобто при мінімальній вазі на гаку, і характеризується поступовим зростанням ваги з кожною спущеною свічкою.

Процес підйому бурильної колони із свердловини являє собою на діаграмі картину, зворотну спуску. Але так, як в процесі підйому від ротора до балкона верхового робочого вага бурильної залишається та ж сама, а підйом продовжується деякий час, то період механічного підйому буде на діаграмі позначатись невеликою площадкою, паралельною колу і відповідну вазі бурильної колони в даний момент. Тому на індикаторній діаграмі при підйомі кожної свічки будуть зафіксовані дві лінії, зєднані на кінці площадкою.

Розглянемо, як буде фіксуватись на діаграмі процес буріння. Якщо осьове навантаження підтримувалось постійним, то площадка паралельна колу, що характеризує вагу бурильної колони. Якщо ж в процесі буріння відбувались коливання осьового навантаження на вибій, то це буде характеризуватися змінами у вигляді ривків та хвилеподібних записів на діаграмі.

Осьове навантаження на вибій визначається як різниця між вагою бурильної колони, припіднятою над вибоєм, та вагою бурильної колони, що частково опирається на вибій при бурінні. На діаграмі осьове навантаження буде визначатися по числу клітинок між колами, відповідних максимальному відхиленню стрілки манометра при завершенні спуску бурильної колони і мінімальному відхиленню стрілки в процесі буріння. Ділення по манометру слід переводити в кН або тс.

Контроль за іншими параметрами режиму буріння.

Для контролю основних технологічних параметрів буріння свердловин використовується комплекс засобів наземного контролю та управління СКУБ-М1, розроблений Івано-Франківським СКБ.

СКУБ-М1 включає блок спостереження (БН), пульт контролю та управління (ПКУ), пристрій реєстрації (УР), блок живлення (БПК), датчики частоти обертання ротора (ДЧ), зусиль (ДС) для вимірювання ваги на гаку, моменту на гаку, датчик температури бурового розчину (ДТ), датчики рівня бурового розчину в ємностях (ДУ), індикатор витрати бурового розчину на виході із свердловини та витратоміра бурового розчину на вході в свердловину, датчик тиску бурового розчину в нагнітальній лінії.

Спрощена структурна схема наведена на рисунку 8.3.

Складові частини комплексів СКУБ-М1 забезпечують реалізацію наступних функцій:

  1.  контролю – вимірювання, збір та обробка сигналів про технологічні параметри бурової;
  2.  відображення сигналів на показуючих приладах;
  3.  реєстрації сигналів на діаграмному папері;
  4.  забезпечення виходу сигналів на інформаційно – вимірювальні системи;
  5.  сигналізація про відхилення від заданих режимів та інших станів;
  6.  управління – формування та видача керуючих сигналів при досягненні контрольованими параметрами раніше заданих значень.

Датчики комплексів СКУБ-М1, що встановлюються на технологічному обладнанні бурової, виробляють електричні

Рисунок 8.3 – Структурна схема СКУБ-М1.

сигнали вимірювальної інформації про хід технологічного процесу буріння. Датчики підключаються до БПК з допомогою зєднувальних кабелів. БПК забезпечує живлення датчиків та передачу сигналів до пристроїв БН, ПКУ,УР та на контакти розєму «Вихідні сигнали» УР.

Для первинної обробки інформації в складі комплексів СКУБ-М1 є встановлені в БПК БОС, який порівнює та підсилює сигнали.

Показуючі прилади БН та вимірювальні прилади ПКУ забезпечують представлення контрольованих параметрів бурильнику.

Управління роботою комплексів СКУБ-М1 здійснюється за допомогою пристроїв управління ПКУ.

Інформаційні сигнали фіксуються на діаграмному папері реєструючими приладами УР.

Функції реалізуються за допомогою сукупності пристроїв, розміщених в складових частинах, що являють собою вимірювальний канал. Формування каналів здійснюється по кожному технологічному параметру, що контролюється комплексами. При цьому, якщо контрольований технологічний параметр та фактично виміряна фізична величина співпадають, то канал називається вимірювальним та для нього вказуються похибки по відношенню до контрольованого параметра. Якщо ж контрольований технологічний параметр та фактична виміряна величина не співпадають, то канал називається каналом контролю та для нього вказуються похибки по відношенню до вимірювальної фізичної величини.

Тиск бурового розчину вимірюється за допомогою датчика, що монтується на трубопроводі між насосами та стояком або на стояку нагнітальної лінії бурових насосів. Схему приладу для вимірювання тиску  наведено на рисунку 8.4. Тиск бурового розчину, що протікає по трубі 9, передається через гумовий ковпачок 1 і заповнюючу його буферну рідину сильфону 4, розташовану в приймальній камері 3 датчика.

Рисунок 8.4 – Схема приладу для вимірювання тиску промивальної рідини.

Сприйнятий сильфоном тиск передається через рідину, що заповнює канал 11, у внутрішню порожнину гелікоїдальної пружини 5, яка, розкручуючись за допомогою зубчастої муфти 10, повертає ротор сельсину датчика 6 на кут, пропорційний вимірювальному тиску. Із сельсином 6 зєднані по індикаторній схемі сельсин-приймач 7 показуючого приладу та сельсин-приймач 8 реєстратора. Щоб зменшити коливання стрілок приладів при вимірюванні пульсуючого тиску, що створюється поршневим насосом, датчик тиску має регульовану дросельну голку 2 та дросельну втулку 12.

На рисунку 8.5 показано датчик для вимірювання на викиді бурових насосів. Він містить розділювач, який встановлюється на патрубку напірного маніфольду за допомогою швидкого зєднання, гідроелектричний перетворювач та зєднувальний шланг високого тиску.

Рисунок 8.5 – Датчик тиску на викиді насосів.

Частоту обертання ротора вимірюють звичайним безконтактним датчиком, зображеним на рисунку 8.6, що містить магнітокеруючий контакт (гекон) та постійний магніт.

Коробку 1, всередині якої поміщено гекон та постійний магніт, встановлено на корпусі вертлюга на місці виходу перевідника ведучої труби. На ведучій трубі за допомогою хомутів змонтовано магнітопровід 3, який при її обертанні, проходячи біля коробки із зазором 5.7 мм, замикає магнітне поле постійного магніту та заставляє спрацьовувати гекон. Гекон зєднаний із апаратурою станції дротом 2, який в свою чергу з’єднано з буровим шлангом та стояком.

Рисунок 8.6 – Датчик частоти обертання ротора.

Проходку, механічну швидкість та глибину свердловини заміряють пристроєм, на металевій підставці якого змонтовано два основних вузли датчика проходки – пружино-двигун 1 та вимірювальний вузол 4 (рисунок 8.7). на барабані пружино-двигуна намотано тросик 2, який петлею охоплює шків 3, перекидається через ролик, встановлений на ліхтарі бурової, та механічно кріпиться до корпуса вертлюга. Пружина двигуна підтримує тросик в натягнутому стані при любому положенні вертлюга в межах висоти ліхтаря.

Рисунок 8.7 – Датчик проходки.

Переміщення вертлюга викликає обертання ролика 3, а разом з ним – осі вимірювального вузла, на другому кінці якого встановлено диск 2 з двома протилежними приливами (рисунок 8.7).

З двох сторін диску 2 закріплені на кронштейнах два мікроперемикачі 1, 4. Їх приводять в дію штовхачі з роликами 3, що знаходяться в постійному контакті з боковою поверхнею шківу. Наявність двох перемикачів викликана необхідністю розпізнавати напрямок переміщення (вверх та вниз) вертлюга під час проведення різних технологічних операцій. Мікроперемикач 4 служить для вимірювання проходки при механічному бурінні (при переміщенні вертлюга вниз), мікроперемикач 1 фіксує переміщення вертлюга вверх.

Обєм бурового розчину в ємностях циркуляційної системи також важливий для процесу буріння.

Постійний контроль за цим параметром дозволяє запобігти ускладненням в свердловині, повязаними із поглинаннями бурового розчину та притоками рідини із пласта. ці явища викликають зміну обєму розчину в циркуляційній системі.

При відомих геометричних розмірах ємностей циркуляційної системи обєм бурового розчину може бути визначений шляхом вимірювання його рівня в ємностях. Тому датчики вимірювання обєму розчину по суті – рівнеміри.

Сферичний поплавок 3 (рисунок 8.8) рівнеміра, що плаває на поверхні бурового розчину, закріплений на штанзі 2, який зєднаний з перетворювачем 1 переміщень поплавка в електричний сигнал. Корпус перетворювача встановлюється у верхній частині ємності циркуляційної системи.

Рисунок 8.8 – Рівнемір.

Штанга зєднана з віссю перетворювача за допомогою рамки. На осі встановлена шестерня, яка пластмасовим ланцюжком зєднана з іншою, меншою шестернею на осі електричного потенціометра.

Таким чином, зміна рівня бурового розчину призводить до кутових переміщень системи штанга – вісь перетворювача – вісь потенціометра.

Рівнеміри встановлюють в кожній ємності циркуляційної системи.

Один із важливих параметрів в системі буріння свердловин – витрата бурового розчину, що виходить із свердловини. На рисунку 8.9 зображено датчик, конструкція якого ґрунтується на принципі зміни сили, що діє на площадку, розташовану в потоці розчину.

Рисунок 8.9 – Індикатор потоку розчину на виході із свердловини.

В похилій трубі-жолобі вирізано прямокутний отвір, куди вварено опору 2. На ній болтами закріплено корпус датчика. Таким чином, лопатка 1 розташована на шляху руху бурового розчину.

Зміна його витрати в жолобі-трубі супроводжується, з однієї сторони, зміною січення, зайнятого рідиною в трубі, з іншої – зміною швидкості течії рідини. Ці два фактори призводять до зміни сил, що діють на лопатку. Противага 3 служить для зрівноваження сил напору на лопатку при течії бурового розчину.

В даній системі величина потоку розчину в жолобі визначає кутове положення лопатки та противаги відносно вертикалі. Лопатка механічно звязана з віссю 4, що має редукторну ланцюгову передачу на потенціометр всередині перетворювача 5.

Всі описані прилади входять в комплект системи наземного контролю процесу буріння (ПКБ – пульт контролю процесів буріння). Номенклатура параметрів, які контролюються пультом контролю процесів буріння, визначається в залежності від потужності бурової установки. Існують три основних модифікації пультів контролю: ПКБ-1, ПКБ-2 та ПКБ-3.

В комплектацію ПКБ-1 входять прилади для вимірювання ваги на гаку, крутного моменту на роторі, тиску промивальної рідини, механічної швидкості та числа обертів ротора. ПКБ-1 призначений для роботи в комплекті з буровою установкою БУ-50.

В комплект ПКБ-2 входять прилади, призначені для вимірювання ваги на гаку, подачі інструменту, витрати і тиску промивальної рідини. Пультами ПКБ-2 комплектуються всі бурові установки (крім БУ-50) до БУ-125 включно.

Пульт контролю ПКБ-3 аналогічний пульту ПКБ-2 і призначений для комплектації бурової установки БУ-200. На відміну від ПКБ-2, пульт ПКБ-3 має додаткову вимірювальну систему для контролю за навантаженням на долото, крутним моментом та числом обертів ротора. Всі сім параметрів, що контролюються одночасно і незалежно реєструються на діаграмних стрічках двома самопишучими  пристроями.

Все частіше запроваджується передача параметрів режиму буріння на відстані як за допомогою провідного, так і бездротового звязку. Це дозволяє на диспетчерських пунктах обладувати спеціальні пульти, на яких монтують показуючі та реєструючі прилади параметрів режиму буріння кожної бурової. Диспетчер має можливість цілодобово слідкувати за роботою бурових і при необхідності невідкладно вносити потрібні корективи в процес проводки свердловин.

Телеконтроль вибійних параметрів буріння

Телеметрія вибійних параметрів при бурінні свердловин являється вирішальним фактором в створенні автоматичної системи управління процесом буріння.

В результаті вітчизняних та закордонних робіт створено достатньо велику кількість приладів для контролю вибійних параметрів (під вибійними параметрами розуміють напружений стан бурильної колони, швидкість обертання долота, температура і тиск на вибої свердловини, положення ствола свердловини в просторі і т. д.). При цьому для звязку з поверхнею використовують різноманітні види звязку:

- електропровідний за допомогою вбудованої в колону труб лінії звязку;

- безпровідний з передачею електричного сигналу по бурильній колоні і гірських породах та передачею гідравлічних імпульсів по промивальній рідині, що міститься в бурильній колоні;

- механічний – по тілу труби.

Існують принципові методи передачі сигналу з вибою по каналах звязку – безперервний та дискретний. Більш зручним і надійним в практичних цілях являється другий.

Для телеконтролю комплексу параметрів процесу буріння свердловин електробурами і стану двигунів електробурів розроблено декілька систем. В цих системах передача телеметричних сигналів в свердловині здійснюється по струмопідведенню електробура. Найбільше поширення отримала телесистема СТЕ, розроблена Харківським СКТБЕ.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

  1.  Зобразіть принципову схему ГІВ.
  2.  Як визначається ціна поділки індикатора ваги?
  3.  Перелічіть основні недоліки гідравлічного індикатора ваги.
  4.  Які процеси буріння фіксуються на індикаторній діаграмі?
  5.  З яких основних елементів складається СКУБ?
  6.  Реалізацію яких функцій забезпечують складові частини СКУБ?
  7.  Поясніть принцип роботи датчика проходки.
  8.  Де на буровій встановлюють рівнеміри промивальної рідини?

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.   Коцкулич Я.С., Кочкодан Я.М. Буріння нафтових і газових свердловин: Підручник .− Коломия ВПТ  ”Вік “, 1999. − 504 с.

2. Мислюк М. А., Рибчич І.Й., Яремійчук Р.С. Буріння свердловин. Довідник т 1. Київ, ”Інтерпрес ЛТД ”, 2004.-364с.

3. Кочкодан Я.М. Технологія буріння нафтових і газових свердловин. Частина перша. Породоруйнівний інструмент: Підручник.- Івано-Франківськ: Факел, 2004.- 205с.

4. Булатов А.И., Демихов В.И., Макаренко П.П. Контроль процессов бурения нефтяных и газовых скважин.- М.: ОАО Издательство «Недра», 1998.-345с.

5. Демихов В.И., Леонов А.И. Контрольно-измерительные приборы при бурении скважин. М.: «Недра», 1980.-304с.

PAGE  121


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23236. Традиції і новаторство в культурі 46.5 KB
  Спадкоємність культури це процес передачі культурноісторичного досвіду. Саме в спадкоємності як органічному поєднанні традиції і новаторства реалізується історичність культури її самозбереження й саморозвиток. Традиції існують у всіх формах духовної культури. Завдяки їм розвивається суспільство оскільки молоде покоління не винаходить заново велосипеди а засвоює досягнутий людський досвід культури.
23238. Аристотель, Стагірит 216 KB
  Зі сказаного очевидно що з того де йде мова про предмет необхідно говорити про предмет і ім'я й поняття; так наприклад людина говорить про предмет про окрему людину і про неї звичайно говорить ім'я [людини]: адже окремою людиною називають живу істоту й визначення людини буде визначати окрему людину адже окрема людина є й людина і жива істота. Так біле перебуваючи в тілі як у підметі говорить про предмет адже тіло називається білим але поняття білого ніколи не може означати тіло. Її предмет – мислення як цілісне утворення...
23239. Ільєнков, Евальд Васильович 146.5 KB
  І ось учорашній оптиміст стає похмурим нитиком – песимістом якого вже ніщо не радує і ніщо не веселить не дивлячись на його паспортну молодість здоровий шлунок і міцні зуби. Якщо ми недвозначно беремо висвітлену таким чином наукову присутність у своє володіння то маємо сказати: Те на що спрямоване наше світовідношення є саме суще – і більше ніщо. Те чим керується вся наша установка є саме суще – і крім нього ніщо. Те з чим працює дослідження що втручається у світ є саме суще – і ніщо понад того.
23240. Сковорода, Григорій Савич 152.5 KB
  Навпаки саме при падінні аристократичних оцінок людської совісті поступово нав'язується весь цей контраст €œегоїстичного€ і €œнеегоїстичного€ – цей по моїй термінології стадний інстинкт котрий дістав тоді розповсюдження. Поняття €œдобро€ він вважає по суті рівним поняттю €œкорисний€ €œдоцільний€ так що в думках €œдобро€ і €œзло€ людство ніби то підсумовує і санкціонує саме незабуті і незабутні пізнання про корисне – доцільне і шкідливе – недоцільне. Добро згідно цієї теорії – те що споконвіку виявилося корисним тому воно...
23241. Кримський, Сергій Борисович. ФІЛОСОФІЯ - АВАНТЮРА ДУХУ ЧИ ЛІТУРГІЯ СМИСЛУ 192.5 KB
  Кримський розробляє принципи трансформації знання прийоми інтерпретації принципи узагальненої раціональності та розуміння принципи духовності розвиває неоплатонічну концепцію вилучення архетипових структур буття розуму та культури; виділяє архетипи української культури. ФІЛОСОФІЯ АВАНТЮРА ДУХУ ЧИ ЛІТУРГІЯ СМИСЛУ Видатний мислитель пізньоантичної епохи Плотін стверджуючи прилученність мудрості до центральних зон смислотворчості буття та людини проголошував що філософія є найголовнішим у житті. Вона є єдиним засобом поставити людину...
23242. Фоєрбах, Людвіг. РАГМЕНТИ ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ МОЄЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ БІОГРАФІЇ 85.5 KB
  Головним завданням своєї філософії Фоєрбах вважав відповідь на питання – якою є справжня природа людини як визначити її шлях до щастя Для розкриття природи людини застосовує поняття любові. Подальший прогрес людства Фоєрбах вбачав в утвердженні нової філософії – релігії що культивуватиме любов людини до людини як до Бога. Але чи не слід би саму релігію зрозуміти у більш загальному смислі А порозуміння з філософією чи не повинно полягати лише у визнанні та виправданні певних вчень Чи немає якогось іншого виду порозуміння ________ Яке ж...