ID: 13163

Название работы: Робота з браузером Internet Explorer

Категория: Лабораторная работа

Предметная область: Информатика, кибернетика и программирование

Описание: Лабораторна робота № 13 Тема. Робота з браузером Internet Explorer Мета: Засвоєння концепції глобальної мережі Інтернет оволодіння Інтернеттехнологіями для ділового спілкування та пошуку технічної інформації. План: Ознайомитись з теоретичними ...

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2013-05-10

Размер файла: 388.5 KB

Работу скачали: 7 чел.

Лабораторна робота № 13

1.  Тема.

Робота з браузером Internet Explorer

1.  Мета: 

Засвоєння концепції глобальної мережі Інтернет, оволодіння Інтернет-технологіями для ділового спілкування та пошуку технічної інформації.

1.  План:
2.  Ознайомитись з теоретичними відомостями;
3.  Виконати завдання до лабораторної роботи;
4.  Оформити звіт.

1.  Теоретичні відомості

Internet – це об'єднання десятків тисяч локальних мереж, розкиданих по всьому світу. Internet – це єдина мережа, здатна передавати інформацію з будь-якої точки земної кулі в будь-яку іншу точку.

Internet — найбільше і популярне міжмережеве об'єднання в світі.

Internet — сукупність сполучених один з одним комп'ютерних мереж у всьому світі, призначених для передачі даних від одного комп'ютера до іншого.

Мал. 1. Internet – мережа мереж.

Відмінність Internet від традиційних мереж полягає у тому, що вона не має свого офіційного власника. Це добровільна асоціація різних мереж. Існують тільки організації, які координують реєстрацію нових користувачів в мережі. Технічну сторону організації мережі контролює Федеральна мережева рада (FNC), яка 24 жовтня 1995 року прийняла визначення того, що ж ми маємо на увазі під терміном "Інтернет":

Internet – це глобальна комп'ютерна система, яка:

•  логічно взаємозв'язана простором глобальних унікальних адрес (кожен комп'ютер, що підключається до мережі має свою унікальну адресу);
•  здатна підтримувати комунікації (обмін інформацією);
•  забезпечує роботу високорівневих сервісів (служб), наприклад, WWW, електронна пошта, телеконференції, розмови в мережі і інші.

Internet є одноранговою мережею, тобто всі комп'ютери в мережі рівноправні, і будь-який комп'ютер можна підключити до будь-якого іншого комп'ютера. Т.ч., будь-який комп'ютер, підключений до мережі, може пропонувати свої послуги будь-якому іншому.

Треба відзначити, що Internet – це не тільки канали зв'язку. У вузлах цього всесвітнього об’єднання встановлені комп'ютери, які і містять потрібну інформацію і пропонують різні інформаційні і комунікаційні послуги. Ці комп'ютери називаються сервери (хости).

World| Wide| Web| (усесвітня|всесвітня| мережа|сіть|, WWW| або 3W|) є інформаційною системою, що базується на використанні гіпертексту. Розробка системи WWW| була почата Тімом Бернерс-Лі в 1989 р. Основна ідея WWW| полягає в об'єднанні гіпертексту з|із| мережею|сіттю| Internet|. Вперше|уперше| WWW| була реалізована в центрі ядерних досліджень CERN| (Женева).

Основу служби складає мережа|сіть| WWW-серверів|, на яких розміщені гіпертекстові документи, об'єднані|з'єднані| перехресними посиланнями|посиланнями|. WWW-| броузер| (WWW-клієнт|) послідовно прочитує документи з різних серверів. При цьому частини|частки| одного документа можуть зберігатися на різних серверах. WWW-броузер| самостійно аналізує гіпертекстовий документ і формує запити на отримання|отримання| необхідного фрагмента з необхідного сервера. Таким чином, з'являється|появляється| можливість|спроможність| організовувати величезні сховища структурованої інформації, пошук і оновлення якої здійснюється з|із| мінімальними затратами|затратами|, окрім|крім| цього відсутня необхідність в дублюванні документів. Саме з|із| початком використання служби WWW| значно спростився пошук і використання інформації.

Основним форматом для представлення гіпертекстових документів є HTML|.

HTML| - гіпертекстова мова|язик| міток, розроблена для підготовки гіпертекстових документів в системі WWW| сучасної інформаційної супермагістралі.

HTML| - є сукупністю досить|достатньо| простих команд, які вставляються у вихідний|початковий| текстовий документ (файл в коді ASCII|) і дозволяють управляти представленням цього документа на екрані дисплея. Таким чином текст, підготовлений в будь-якому текстовому редакторові і збережений у форматі ASCII|, стає WWW-страницей| (HTML-документом|) після|потім| додавання|добавляти| в нього ряду|низки| команд мови|язика| HTML|.

Базові елементи мови|язика| HTML|:

•  форматування тексту;
•  створення|створіння| списків;
•  зв'язок з|із| іншими сторінками;
•  вставка зображень;
•  форматування інформації в таблиці;
•  зв'язок з|із| іншими послугами Internet| (FTP|, UseNet|), електронною поштою.

Команди HTML| задаються за допомогою спеціальних елементів - тегів (tag|). Tэги| дозволяють управляти представленням інформації на екрані при відображенні HTML-документов| спеціальними програмами перегляду (WWW-браузерами|).

Для обміну інформацією між WWW-серверами| і клієнтами використовується протокол HTTP|.

Сервери містять інформаційні ресурси. До ресурсів відносяться будь-які бази даних, наприклад, законодавчі, науково-технічні, комерційні, рекламні, інформацію з газет і журналів, файли, програми, Web-сторінки і т.д.

Комп'ютер сервер надає послуги іншим комп'ютерам, що запрошують інформацію, які називають клієнтами (користувачами, абонентами). Таким чином, робота в Internet припускає наявність передавача інформації, приймача і каналу зв'язку між ними. Коли ми «входимо» в Internet, наш комп'ютер виступає як клієнт, він запрошує необхідну нам інформацію на вибраному нами сервері.

Internet надає користувачам всілякі інформаційні і комунікаційні послуги.

1.  Інформаційні послуги - послуги доступу до інформації:

•  доступ до інформаційних ресурсів мережі, тобто можна одержати необхідну інформацію, що є на серверах мережі, наприклад, документи, файли, інформацію з різних баз даних і т.п.;
•  розміщення власної інформації в мережі. Існує безліч серверів, що надають можливість безкоштовно розмістити на них інформацію. Якщо інформація розміщується в цілях публікації, то будь-які користувачі Internet можуть дістати доступ до цієї інформації і одержувати і проглядати її у будь-який час.

1.  Комунікаційні послуги - послуги обміну інформацією, спілкування:

•  обмін інформацією у відстроченому режимі. Так працює, наприклад, електронна пошта. Відправник надсилає лист в поштову скриньку одержувача, яка прогляне цей лист в слушний для нього час.
•  обмін в режимі реального часу. Наприклад, розмови в мережі. Люди набирають свої репліки з клавіатури і посилають їх на розмовний сервер, і ці репліки бачать всі учасники розмови одночасно.

У мережі Internet Ви можете знайти:

•  освітні і пізнавальні ресурси;
•  енциклопедії і словники;
•  інформаційно-пошукові служби;
•  розважальні ресурси;
•  довідкові ресурси (розклад потягів, погода, телефонні коди і номери);
•  рекламні оголошення;
•  Internet-магазини;
•  Internet-банки (Internet-гроші);

У мережі Internet Ви дістаєте можливість:

•  проглядати вміст мультимедійних сторінок;
•  посилати і одержувати електронні листи;
•  брати участь в телеконференціях, форумах;
•  спілкуватися в розмовних кімнатах;
•  робити покупки в магазинах;
•  грати в мережеві комп'ютерні ігри з безліччю гравців і інше.

Протоколи передачі інформації в Internet

Для взаємодії між собою програм в Internet використовують протоколи.

Протокол — це набір правил і угод, що використовується при передачі даних.

Таким чином, кожна програма, що претендує на роботу в мережі, повинна слідувати певним правилам для прийому і передачі даних.

Основоположним протоколом мережі Internet є протокол TCP/IP. TCP/IP це два різні протоколи, тісно зв'язані між собою. TCP (Transmission Control Protocol) — протокол управління передачею. Він визначає, яким чином інформація повинна бути розбита на пакети і відправлена по каналах зв'язку. TCP розташовує пакети в потрібному порядку, а також перевіряє кожен пакет на наявність помилок при передачі.

Кожен інформаційний пакет містить IP-адреси (IP – Internet Protocol) комп'ютера-відправника і комп'ютера-одержувача. Спеціальні комп'ютери, звані маршрутизаторами, використовуючи IP-адреси, направляють інформаційні пакети в потрібну сторону, тобто до вказаного в них одержувача.

Для роботи прикладних програм, таких як програми електронної пошти, вимагається не тільки правильно упакувати інформацію в пакети і відправити їх, але і необхідно чітко домовитися про вміст цих пакетів, а також про процедуру обміну пакетами. Так, наприклад, для отримання листа необхідно пред'явити пароль володаря поштової скриньки, а це вже ціла послідовність дій. Таким чином, необхідні і інші протоколи.

Назва протоколу	Розшифровка	Призначення
HTTP	Hyper Text Transfer Protocol	Протокол передачі гіпертексту
FTP	File Transfer Protocol	Протокол передачі файлів
SMTP	Simple Mail Transfer Protocol	Простий протокол відправки електронних листів
POP3	Post Office Protocol 3	Протокол отримання електронних листів
NNTP	News Net Transfer Protocol	Протокол телеконференцій

Адреси комп'ютерів в Internet

Щоб інформація безпомилково могла передаватися з одного комп'ютера на іншій, необхідна наявність унікальних адрес, за допомогою яких можна однозначно визначити (ідентифікувати) одержувача інформації. Подібно тому, як звичайна пошта доставляє поштові відправлення за адресами, що включають область, місто, вулицю, будинок, к вартиру, так і в мережі Internet інформаційні пакети доставляються за адресами, тільки в адресі указуються не будинки і вулиці, а номери мереж, до яких підключений комп'ютер-одержувач і номери самих комп'ютерів в цих мережах.

Отже, кожен комп'ютер, підключений до мережі Internet має свою унікальну IP-адресу.

IP-адреса — це унікальний номер, що однозначно ідентифікує комп'ютер в Internet. IP-адреса є чотирма числами (октету), розділені крапками, наприклад, 194.67.67.97 (після останнього числа крапка не ставиться).

Розшифровка такої адреси ведеться зліва направо. Перше число – номер найкрупнішої мережі в складі Інтернет, останнє – номер конкретного комп'ютера. Друге і третє число позначають ділянки мережі, наприклад, регіональну і локальну мережу.

Кожне число може бути в інтервалі від 0 до 255, що відповідає інформаційному об'єму в 1 байт або 8 біт. Таким чином, IP-адреса – це 4 байти або 32 біти. Якщо за допомогою одного байта можна передати 28=256 варіантів, то за допомогою 4-х байтів можна передати 232=4 млрд. варіантів, то до мережі Internet може бути максимально підключено 4 млрд. користувачів. Оскільки в даний час спостерігається стрімке зростання користувачів Internet, а крім того, сучасні технічні досягнення дозволяють підключати до мережі Internet не тільки комп'ютери, але і стільникові телефони, телевізори, і навіть холодильники, той цей адресний простір стає дуже тісним. Для його розширення передбачається перевести Internet на 128-бітову IP-адресу (максимум користувачів 2128).

Мал. 2. IP-адреси сполучених комп'ютерів

Система доменних iмен (DNS)

Система доменних iмен (DNS), що характеризує комп'ютери i заснування, у яких вони розмiщенi, упорядкована дзеркально щодо цифрової IP-адресацiї. Якщо в IP-адресi найбiльша загальна частина зазначена злiва, то в доменних iменах вона розмiщена справа.

За iменем можливо визначити знаходження та профiль организацiї. Так, наведемо наприклад декілька доменiв вищого рiвня визначених для США:

com - комерцiйнi домени США, тобто цi адреси належать фiрмам або компанiям;

edu - означає навчальне заснування, наприклад: ftp.ncsa.uiuc.edu

gov - домен верхнього рiвня для комп'ютерiв урядових структур; наприклад www.whitehouse.gov

mil - ставиться до вiйськового вiдомства;

net - ставиться до заснувань, що управляють мережами;

org - як правило, використовується для приватних компанiй, що не пiдходять до вище зазначених категорiй.

Примiтка. Сполученим Штатам був також присвоєний двосимвольний код "us" для iдентифiкацiї комп'ютерних доменiв у США. Однак вищезгаданi шiсть доменiв вищого рiвня до цього часу використовуються в усьому свiтi для iдентифiкацiї вузлiв усерединi США, очевидно, як визнання цiєї країни - батькiвщини Internet.

Якщо .com, .gov, .mil використовуються для американських установ, то для iнших країн iснують особистi домени верхнього рiвня. Наприклад:

ua - Україна; de - Нiмеччина; ch - Швейцарiя; it – Iталiя; ru – Росія ; pl – Польща.

Зараз, коли вже є доменна адреса, можна забути IP-адреси? Все-таки нi, тому що iмена дозволяють комп'ютерам у мережi тiльки одержувати iнформацiю про адреси. Коли зазначається конкретний комп'ютер за допомогою доменного iменi, сервер iмен, що вiдповiдає за певну область адрес (доменiв), переводить цi iмена в IP- адреси. Залежно вiд розмiщення комп'ютера i географiчної вiдстанi вiд нього до Вас, такi запити можуть пройти через декiлька серверiв iмен перед тим, як досягнути кiнцевої адреси. Привабливiсть такої системи забезпечують двi обставини:по-перше, не потрiбно опрацьовувати жодний iз запитiв/ вiдповiдей, тому що це робиться автоматично; по-друге, у порiвняннi з централiзованим списком адрес (таким чином колись i працювала Internet), система DNS дозволяє мережi рости без зайвих органiзацiйних зусиль.

Універсальний покажчик ресурсу (адреса)

IP-адреса або відповідне йому доменне ім'я дозволяють однозначно ідентифікувати комп'ютер в мережі Internet, але річ у тому, що на комп'ютері може бути присутнім безліч різної інформації в різних форматах, наприклад, у вигляді файлів, електронних повідомлень, сторінок і т.п. Для того, щоб можна було безпомилково одержувати потрібну інформацію і в потрібному форматі використовується рядок символів, який називають універсальний покажчик ресурсу або URL (Universal Resource Locator). Цей рядок однозначно ідентифікує будь-який ресурс в мережі Internet. Саме такий рядок відображається в полі «Адреса» оглядача Internet Explorer, коли ми «гуляємо» по Internet (мал. 3).

Мал. 3. Структура URL - універсального покажчика ресурсу

Універсальний покажчик ресурсу складається з:

1.  Протокол – це набір правив, по яких відбувається обмін інформацією. У даному прикладі використаний найчастіше використовуваний протокол http:// – протокол передачі гіпертексту.
2.  Доменне ім'я або IP-адреса, яка дозволяє однозначно ідентифікувати комп'ютер (сервер) в мережі Internet, що містить потрібну інформацію.
3.  Шлях, що складається з імен папок, розділених символом / (слеш), послідовно відкриваючи які можна «дістатися» до потрібної інформації. У даному прикладі шукана інформація знаходиться в папці info, в інших випадках шлях може бути довшим, наприклад, products/mpress/library, тут шукана інформація знаходиться в папці library, що знаходиться в папці mpress, яка в свою чергу розташовується усередині папки products.

Примітка: багато серверів мережі Internet на відміну від комп'ютерів користувачів чутливі до регістра букв, в якому представлені імена папок і файлів, тому папка info і папка Info або INFO – це різні папки, але найчастіші імена файлів і папок пишуть рядковими (маленькими) буквами.

1.  Ім'я файлу, який містить потрібну інформацію. У нашому прикладі інформація знаходиться у файлі search.html, в якому містяться поради з пошуку на пошуковому сервері yandex.ru.

Примітка: якщо ім'я файлу не вказано, то використовується ім'я файлу за умовчанням index.htm (index.html), або default.htm (default.html).

Оскільки весь URL набирати з клавіатури достатньо довго і незручно, то можна вводити тільки доменне ім'я (www в деяких випадках також можна опускати), а вся решта його частин, такі як протокол, шлях і ім'я файлу будуть підставлені за умовчанням.

4.2. Інтернет-браузер Microsoft Internet Explorer

Знайомство з браузером

Програма Internet Explorer призначена для проглядання Web-сторінок. Саме тому її називають браузер, що в перекладі з англійського означає переглядач або оглядач.

Програма підтримує всі нові стандарти і можливості, що закладаються розробниками в свої Web-сторінки: форматування тексту, малюнки, анімацію, відео, звуковий супровід, а також виконання сценаріїв – невеликих програм, що містяться в Web-сторінках і багато чого іншого.

Окрім програми Internet Explorer існує ряд програм аналогічного призначення, наприклад, Netscape Navigator, Opera і інші, проте, вони значно менш поширені. Програма Internet Explorer входить в комплект поставки програми Windows, що багато в чому визначило її долю, звичайно, в сукупності з високою якістю і власними ідеями.

Можливості програми:

•  відображення Web-сторінок, що виконані на мові HTML і знаходяться як на Web-серверах, так і на локальних дисках,
•  можливості навігації відповідно до концепції гіпертексту,
•  ведення журналу проглянутих (відвіданих) сторінок,
•  створення і робота із списком «вибраних» сторінок,
•  автономна робота і оновлення Web-сторінок по заданому розкладу,
•  заборона відображення небажаного або образливого матеріалу,
•  вибір рівня безпеки (захисту від проникнення вірусів, витоку, псування інформації) при роботі з різними ресурсами,
•  автозаповнення полів форм на Web-сторінках,
•  зміна розміру шрифту і кодування сторінок,
•  допомога в пошуку інформації в мережі Internet.

Запуск програми: Пуск → Програми → Internet Explorer

Якщо ярлик програми Internet Explorer розміщений на робочому столі, то двічі клацніть по ярлику мишею. Якщо такий ярлик є в панелі швидкого запуску (у панелі задач), то клацніть по ньому для відкриття програми.

Після запуску програми на екрані з'являється вікно програми (мал. 4). Як і будь-яке інше вікно, вікно програми Internet Explorer складається із стандартних елементів. Розглянемо особливості даного вікна.

Мал. 4. Вікно програми Internet Explorer

Структура вікна:

1.  Заголовок вікна – містить назву даної програми – Microsoft Internet Explorer, а також назву (заголовок) Web-сторінки, що відображається. Ця назва також відображається в панелі задач.
2.  Меню – дозволяє вибрати будь-яку команду програми.
3.  Панель інструментів – складається з кнопок (інструментів), при натисненні на які виконуються різні команди. Призначення кнопок приведені нижче (мал. 5).
4.  Адресний рядок – служить для введення доменного імені, URL або IP-адреси ресурсу, що проглядається.
5.  Робоча область – тут відображається вміст Web-сторінки.
6.  Смуги прокрутки – дозволяють прокручувати документ. Звичайно присутня тільки вертикальна смуга.
7.  Рядок стану – відображає параметри і режими роботи програми, а також різні підказки. Наприклад, тут відображаються етапи завантаження сторінки і прогрес. При наведенні покажчика миші на гіперпосилання тут відображається адреса гіперпосилання.

Мал. 5. Панель інструментів

Панель інструментів:

1.  Назад і вперед – дозволяють переміщатися по проглянутих сторінках.
2.  Остановить – перериває завантаження сторінки (на клавіатурі Escape).
3.  Обновить – дозволяє завантажити сторінку наново (на клавіатурі клавіша F5).
4.  Домой – перехід на домашню (початкову) сторінку.
5.  Поиск – відкриває панель для полегшення пошуку потрібної інформації в Internet.
6.  Избранное – відкриває панель для роботи з вибраними посиланнями.
7.  Журнал – відкриває панель журналу відвідин сторінок.

Завантаження і проглядання сторінки.

Для завантаження і проглядання потрібної сторінки необхідно вказати її адресу в адресному рядку. Клацніть мишкою в адресний рядок і введіть доменне ім'я серверу, наприклад, http://www.yandex.ru (можна просто yandex.ru) (мал. 6).

Мал. 6. Введення адреси (доменного імені).

При введенні в адресний рядок доменного імені, відкривається сторінка, передбачена за умовчанням для даного сайту. Якщо Ви хочете відразу потрапити на конкретну сторінку, то введіть повний URL цієї сторінки, наприклад, для відкриття допомоги за системою Яндекс, введіть: http://www.yandex.ru/info/search.html .

Як вже було сказано вище, кожен сервер в мережі Internet має свою унікальну IP-адресу, тому відкривати сторінки можна, указуючи IP-адреси. Наприклад, введіть в адресний рядок: 213.180.216.200, або http://213.180.216.200/info/search.html, і Ви одержите ті ж результати, що і в попередньому прикладі. Введення IP-адрес особливо добре підходить, якщо є неполадки в мережі, пов'язані з перетворенням доменних імен в IP-адреси.

Якщо сторінка з якихось причин довго не завантажується, ви можете клацнути по кнопці Остановить або натиснути клавішу Escape на клавіатурі, щоб зупинити завантаження, а потім ввести інше доменне ім'я в адресний рядок.

Кнопка Обновить або клавіша F5 на клавіатурі використовуються для того, щоб продовжити завантаження сторінки після зупинки, а також для того, щоб повторно завантажити сторінку з Web-серверу. Повторне завантаження необхідне в тому випадку, якщо Ви раніше проглядали дану сторінку. До теперішнього часу сторінка могла змінитися, але програма оглядач за умовчанням прочитує цю сторінку з жорсткого диска Вашого комп'ютера. Щоб узяти цю сторінку не з свого диска, а з Internet, натисніть кнопку Обновить.

Домашня сторінка – це початкова сторінка, яка завантажується при запуску програми Internet Explorer. Вважається, що це сторінка, з якою починається подорож по мережі Internet. Після установки програми Internet Explorer як домашня сторінка встановлюється сторінка фірми Microsoft. Проте, у кожного користувача є свої думки із цього приводу, а крім того, домашня сторінка може не тільки знаходитися на сервері в мережі Internet, але це може бути і локальна сторінка із спеціально підібраними посиланнями.

Сторінка пошукової системи Яндекс, яку ми вже завантажували, як не можна краще підходить як домашня сторінка, оскільки з цієї сторінки можна відправитися куди бажано в будь-якому напрямі, тому встановимо її як домашню.

Настройка домашньої сторінки: Сервис → Свойства обозревателя → Общие → Адрес: введіть доменне ім'я (URL) домашньої сторінки → Ok.

Якщо потрібна Web-сторінка в даний момент відкрита, то можна не вводити її URL, а просто натиснути на кнопку С текущей. Кнопка С текущей дозволяє повернути колишні настройки програми Internet Explorer, які були задані при установці програми, а кнопка С пустой дозволяє встановити порожню сторінку (з білим фоном) як домашню.

Що таке гіперпосилання і серфінг?

Гіпертекст – це текст, що містить посилання.

Поняття гіперпосилання дещо ширше, оскільки при сучасному дизайні Web-сторінок посилання може містити не тільки текст, але і, наприклад, малюнок.

При прогляданні Web-сторінки можна легко знайти гіперпосилання. При наведенні покажчика миші на гіперпосилання, він стає таким: , а в рядку стану (у нижній частині вікна програми Internet Explorer) відображається адреса (URL) посилання.

Примітка: залежно від дизайну web-сторінки, гіпертекст може виглядати по-різному: він може бути підкреслений, може бути іншого кольору, або кольору підкреслення або інші видозміни виявляються при наведенні покажчика миші на гіперпосилання. За умовчанням текст гіперпосилання має синій колір і підкреслення.

При клацанні мишею по гіперпосиланню здійснюється перехід до того об'єкту, на який посилається гіперпосилання.

Гіперпосилання може посилатися на:

•  будь-яку web-сторінку,
•  будь-яку ділянка web-сторінки, тобто здійснюється перехід до певного розділу, що знаходиться на цій же сторінці,
•  документ будь-якого формату (документи сумісних форматів відкриваються безпосередньо у вікні оглядача), або використовуються відповідні (асоційовані) програми, наприклад, для проглядання відео, прослуховування звукових файлів і т.п.,
•  будь-який файл – в цьому випадку починається його завантаження і запис на жорсткий диск Вашого комп'ютера (локальний диск),
•  адреса електронної пошти – відкривається вікно для створення повідомлення.

Гіперпосилання має 4 стани:

1.   невідвідане гіперпосилання (переходу по даному гіперпосиланню не було),
2.   відвідане гіперпосилання (був перехід по даному гіперпосиланню, або був перехід на сторінку, на яку посилається гіперпосилання),
3.   активне гіперпосилання – клацання по гіперпосиланню було зроблене, але нова сторінка ще не почала завантажуватися,
4.   гіперпосилання, що підсвічується, – гіперпосилання на яку наведений покажчик миші.

Переходи по гіперпосиланнях за допомогою миші.

Перехід по гіперпосиланню з однієї сторінки на іншу називається серфінг або навігація. Для переходу по гіперпосиланню достатньо клацнути по ній мишею.

Програма Internet Explorer постійно відстежує всі переходи по гіперпосиланнях і реєструє Ваш шлях, тому повернутися на колишню сторінку можна натиснувши кнопку Назад , якщо її натиснути кілька разів, то Ви пройдете весь шлях у зворотному напрямі. Після того, як Ви відійшли назад, можна по тому ж самому шляху пройти вперед за допомогою кнопки Вперед . За допомогою трикутників, що є на цих кнопках можна відкрити меню, в яких перераховані пройдені сторінки, і відразу вибрати потрібну сторінку.

Для більшої зручності можна відкрити декілька вікон програми Internet Explorer і проглядати в них різні сторінки, наприклад, поки Ви проглядаєте одну, завантажується інша, або одна сторінка служить своєрідним меню, в якому Ви по черзі вибираєте гіперпосилання і відкриваєте їх в новому вікні.

Для відкриття нового вікна клацніть по гіперпосиланню правою кнопкою – відкриється контекстне меню, з якого виберіть рядок Открыть ссылку в новом окне .

Мал. 7. Контекстне меню гіперпосилання

Журнал відвіданих сторінок.

Журнал призначений для швидкого пошуку відвіданих раніше сторінок. Коли Ви здійснюєте переходи по гіперпосиланнях, адреса кожної відвіданої Вами сторінки реєструється в журналі, що і дозволяє, відкривши журнал, знайти раніше відвідану сторінку.

Відкриємо журнал, для цього натисніть кнопку Журнал  у панелі інструментів, або виконайте команду: Вид → Панели обозревателя → Журнал.

Ліва панель, що з'явилася, – це і є журнал (мал. 8).

Мал. 8. Журнал

Спочатку посилання в журналі згруповані по Дате. Клацання мишею по потрібній даті розкриває вміст. В межах однієї дати (або тижня) посилання групуються по сайтам (відкрити вміст можна також за допомогою клацання). Принцип групування можна змінити за допомогою кнопки Вид, що знаходиться в панелі журналу, і вибрати групування по узлу, по посещаемости, по порядку посещения.

Для переходу на потрібну сторінку потрібно клацнути по її назві (посиланню) в журналі.

Робота з web-сторінками

Коли Ви подорожуєте по web-сторінках буває, що немає часу детально розглядати інформацію. З даної ситуації є вихід – це збереження web-сторінок на диску свого комп'ютера.

Збереження web-сторінки.

Файл → Сохранить как → Папка: (перевірте або виберіть папку) → Введите имя файла → Сохранить.

Як папка за умовчанням пропонується папка Мои документы, усередині якої Ви можете створити нову папку, спеціально для розміщення в ній web-сторінок, для цього натисніть кнопку Создание новой папки , введіть ім'я папки і натисніть Enter (мал. 9).

Як ім'я файлу пропонується заголовок web-сторінки, але його Ви можете при необхідності змінити.

Примітка: за допомогою даного способу зберігається тільки видима web-сторінка, а не весь вміст сайту. Простого способу зберегти весь сайт не існує.

Мал. 9. Збереження web-сторінки.

Для збереження web-сторінок передбачені різні типи файлів. У вікні Сохранение веб-страницы можна вибрати тип файлу, в якому буде збережена сторінка. За умовчанням зберігається web-сторінка повністю, при цьому створюється файл з вказаним ім'ям, в якому розміщується HTML-код сторінки, а малюнки і інші компоненти поміщаються в папку з аналогічною назвою.

При збереженні можна вибрати і інший тип файлу:

•  Веб-архив, один файл – всі компоненти сторінки (код сторінки, малюнки) зберігаються в одному файлі з розширенням mht. Цей файлу можна прочитати тільки використовуючи програму Internet Explorer.
•  Веб-страница, только HTML – буде збережений текст і формат web-сторінки, проте, малюнки і інші компоненти, що входять в її склад не будуть збережені, на їх місці в web-сторінці будуть тільки рамки.
•  Текстовый файл – зберігається тільки текст web-сторінки без урахування його оформлення.

Відкриття збереженої web-сторінки.

Відкрити збережену Web-сторінку можна декількома способами. Розглянемо найпоширеніші.

Спосіб 1:

•  Відкрийте папку Мой компьютер або запустіть програму Проводник.
•  Знайдіть і відкрийте папку, де знаходиться збережена сторінка, звичайно потрібно відкрити вміст диска С:, а потім відкрити папку Мои документы.
•  Двічі клацніть по значку збереженої Web-сторінки – автоматично відкриється програма Internet Explorer, а в ній з'явиться потрібна сторінка.

Примітка: якщо Web-сторінка була збережена повністю, то в цій папці Ви побачите файл і папку з однаковими назвами. Ваша задача двічі клацнути по файлу, що має значок .

Спосіб 2

•  Запустіть програму Internet Explorer.
•  Файл → Открыть – з'явитися вікно Открыть. 
•  У цьому вікні можна вказати адресу web-сторінки або ім'я файлу, проте, в даному випадку краще вибрати ім'я файлу, для цього натисніть кнопку Обзор → Папка: відкрийте потрібну папку, наприклад, Мои документы → Виберіть потрібний файл із значком  → Открыть → Ok (мал. 10).

Мал. 10. Вікно введення адреси web-сторінки.

Копіювання фрагмента Web-сторінки.

Щоб узяти з Web-сторінки тільки вподобаний фрагмент і помістити його в створюваний документ, виконайте наступне:

•  виділіть потрібний фрагмент,
•  Правка → Копировать або Ctrl+C,
•  відкрийте програму, в яку необхідно вставити фрагмент, наприклад, Microsoft Word,
•  Правка → Вставить або Ctrl+V (ця операція виконується у вікні програми Microsoft Word).

Робота з малюнками

На зорі становлення служби WWW Web-сторінки з успіхом обходилися і без малюнків, оскільки самій концепції гіпертексту було достатньо для розуміння прогресивності даної служби, адже головне було не краса, а інформативність і можливість навігації. В даний час без малюнків Web-сторінку представити вже неможливо. Малюнки включаються в Web-сторінки не тільки як ілюстрації, але і як елементи оформлення (округляючі кути, цікаві лінії – це малюнки). Малюнки іноді є гіперпосиланнями.

Технологічно малюнки як на Web-сервері, так і на локальному диску знаходяться в окремих файлах. Оскільки швидкість передачі даних в мережі Internet невелика, то для розміщення в мережі Internet підходять економічні за об'ємом растрові формати малюнків з розширеннями файлів: *.gif, *.jpg, *.png. Це растрові формати, тобто малюнок складається з крапок. Перший формат дозволяє також створювати анімовані малюнки, другий більше підходить для збереження фотографій.

Щоб взнати формат малюнка, а також його розміри в крапках і об'єм в байтах клацніть по малюнку правою кнопкою миші і виберіть з контекстного меню рядок Свойства. У цьому ж вікні вказане ім'я файлу (URL) малюнка, яке можна ввести в адресний рядок оглядача і проглянути малюнок окремо від Web-сторінки (мал. 11).

Мал. 11. Властивості малюнка

При завантаженні сторінки малюнки звичайно завантажуються пізніше, ніж текст унаслідок їх більшого об'єму. Спочатку на місці малюнка виводиться рамка, в якій знаходиться підпис. Підписи звичайно розробляються з таким розрахунком, щоб можна було зрозуміти значення сторінки і без графіки. У міру завантаження в рамках починають з'являтися малюнки. При наведенні покажчика миші на малюнок з'являється підказка, відповідна підпису малюнка.

Відключення відображення малюнків.

Якщо швидкість з'єднання з Internet дуже мала, а сторінок доводиться переглядати багато, то можна відключити завантаження малюнків. В цьому випадку сторінки відкриватимуться значно швидше.

Для відключення завантаження малюнків виконаєте:

Сервис → Свойства обозревателя → Дополнительно → Показывать изображения (зніміть прапорець).

У такому варіанті можна відобразити необхідний малюнок, для цього клацніть по малюнку правою кнопкою миші і з контекстного меню виберіть рядок Показать рисунок.

Для включення відображення всіх малюнків необхідно назад встановити вказаний вище прапорець.

Примітка: якщо після зняття або установки прапорця вид сторінки не міняється, то натисніть кнопку Обновить в панелі інструментів.

Збереження малюнка.

Клацніть по малюнку правою кнопкою миші → у контекстному меню виберіть Сохранить рисунок как → Папка: відкрийте потрібну папку → Имя файла: введіть ім'я файлу → Сохранить.

Примітка: за умовчанням пропонується той тип файлу, який в даний час має файл малюнка на сервері. Тип файлу можна змінити на BMP, проте, цей формат значно більш об'ємний, і вибирати його слід тільки в тому випадку, якщо Ви плануєте вести роботу з малюнком в програмі Paint.

Копіювання малюнка.

Щоб узяти з Web-сторінки вподобаний малюнок і помістити його в створюваний документ, виконайте наступне:

•  клацніть по малюнку правою кнопкою миші;
•  у контекстному меню виберіть рядок Копировать;
•  відкрийте програму, в яку необхідно вставити малюнок, наприклад, Microsoft Word;
•  Правка → Вставить або Ctrl-V (ця операція виконується у вікні програми Microsoft Word).

1.  Хід роботи
   1.  Вивчити необхідний теоретичний матеріал.
   2.  Створити нову папку з ім'ям Робоча у власному каталозі.
   3.  Завантажити браузер Internet Explorer і ознайомитися із змістом вікна, призначенням кнопок на панелі інструментів.
   4.  За вказаною адресою відвідати сайти :

www.meta.ua

www.mail.ru

www.bigmir.net

www.rambler.ru

Записати в звіт інформацію про призначення кожного із сайтів, зазначених вище.

1.  По черзі запустити доступні пошукові системи. (www.google.com.ua, www.yandex.ru, www.rambler.ru, www.aport.ru, www.nigma.ru) Ознайомитися з принципами роботи в них. У кожній з пошукових систем виконати пошук документів, в яких зустрічаються слова інтернет і пошукові системи, кожного разу з'ясувавши кількість знайдених посилань і записати їх у звіт.
   1.  За допомогою пошукових систем знайти адреси п’яти сайтів з рефератами та п’яти сайтів, присвячених новинам. Записати їх у звіт. 
   2.  Оформити в текстовому редакторі MS Word доповідь на тему „ПДВ”. Всю необхідну інформацію знайти, використовуючи ресурси інтернету. Для копіювання та вставки інформації користуватись комбінаціями клавіш Ctrl-C та Ctrl-V або стандартними командами меню.  В звіт записати адреси web-сторінок, які використовувались при оформленні доповіді.
   3.   Знайти інформацію про програмне забезпечення для економістів. При збереженні вказати тип файлу веб-страница полностью. Записати адресу web-сторінки у звіт. 
   4.  Знайти 5 вузів в яких ви могли б продовжити навчання. Записати в звіт (Вуз-спеціальність – вартість – адреса сайту).
   5.  За допомогою пошукових систем дізнатися погоду на тиждень в Чернігові. Сторінку, на якій ви знайшли цю інформації додати в Избранное та записати у звіт.
   6.  За допомогою пошукової системи www.google.com.ua  знайти фотографії одного із засновників політичної економічної теорії і скопіювати в папку Робоча.
   7.  За допомогою Інтернету відправити SMS-повідомлення другу. Описати порядок відправки в звіті. 
   8.  Показати роботу викладачу. Закрийте усі вікна. Закінчіть роботу. Оформіть звіт.
2.  Вимоги до оформлення звіту

Звіт повинен містити: номер та назву роботи; мету роботи; хід роботи, висновки.

1.  Контрольні питання
   1.  Дайте стислу характеристику мережі Інтернет.
   2.  Який склад та адміністративний устрій Інтернету?
   3.  Для чого використовується ІР-адреса? Опишіть структуру ІР-адреси. Наведіть приклади ІР-адрес.
   4.  Що таке доменне ім'я? Наведіть приклади доменних імен популярних серверів.
   5.  Які протоколи використовуються в мережі Інтернет?
   6.  Як здійснити підключення індивідуального користувача до мережі Інтернет?
   7.  Що таке провайдер Інтернету?
   8.  Назвіть основні сервіси Інтернету?
   9.  Опишіть, як функціонує система електронної пошти.
   10.  Дайте характеристику сервісної та клієнтської компонент Інтернет-сервісів.
   11.  Опишіть структуру поштової адреси та поштового повідомлення.
   12.  Що таке гіпертекcтовий та медіа-документ?
   13.  Опишіть технологію wеb-сервісу.

1.  Література:
   1.  Краткий самоучитель пользователя INTERNET. — М.: СОЛОН-Р, 2006.—   336 с.
   2.  Левин М. М. Компьютерные сети: Устройство, подключение и использование. — М.: Оверлейн, 2008. — 416 с.