13194

БІЛОРУСІЯ в роки Другої світової війни

Доклад

История и СИД

БІЛОРУСІЯ в роки Другої світової війни Згідно таємного протоколу між Радянським Союзом та Німеччиною за договором від 23 серпня 1939 р. Західна Білорусія і частина Польщі на схід від річок Нарев Вісла і Сян увійшли до сфери впливу СРСР. 14 вересня 1939 р. німецькі війська зайн

Украинкский

2013-05-11

20.34 KB

4 чел.

БІЛОРУСІЯ в роки Другої світової війни

Згідно таємного протоколу між Радянським Союзом та Німеччиною за договором від 23 серпня 1939 р., Західна Білорусія і частина Польщі на схід від річок Нарев, Вісла і Сян увійшли до сфери впливу СРСР. 14 вересня 1939 р. німецькі війська зайняли м. Брест. Німеччина наполягала, щоб радянські війська вступили у війну з Польщею, але Сталін відтягував наступ, щоб створити враження нейтралітету СРСР. Лише 17 вересня 1939 р., коли польська армія в цілому була розбита, радянські війська перетнули кордон і зайняли територію Західної України та Західної Білорусії (під час походу загинули 737 і було поранено 1862 солдата та офіцера). Західна Білорусія до 25 вересня була повністю зайнята Червоною Армією. Вже 22 вересня 1939 р. німецький генерал Гудеріан та комбриг Кривошеїн на головній вулиці Бреста прийняли парад німецьких та радянських військ, після чого останні було відведено за р. Буг.

  Протягом 1939–1941 рр. відбувалася радянізація Білорусії. У листпаді– грудні 1939 р. відбулася націоналізація підприємств (великих, середніх, більшої частини дрібних) та банків. Було створено на території Західної Білорусії 1115 колгоспів, що обєднали 6,7% господарств та 7,8% землі. Перехід до колективізації викликав опір з боку частини заможних селян. Одночасно сталінське керівництво проводило тут політику викорінення “ворогів народу”. У квітні–травні 1940 р. по справах військовополонених було розстріляно 21857 чол., в т. ч. 14700 з таборів для військовополонених в Козельську, Осташкові, Старобільську.

 Приєднання Західної Білорусії у 1939 р. до БРСР було актом історичної справедливості. Це поклало край поділам Білорусії, відновило її територіальну цілісність, об’єднало білорусів в одну сім’ю. Незважаючи на командно-адміністративну систему, західні області Білорусії зробили за два роки до Великої Вітчизняної війни значні кроки у соціально-економічному розвитку та культурних перетвореннях.

На початку Великої Вітчизняної війни героїчно оборонявся гарнізон Брестської фортеці з перших днів війни до кінця липня 1941 р. Серед його оборонців були представники 30 національностей СРСР. Було створено Західний фронт на чолі з генералом Д. Павловим. 28 червня 1941 р. німці захопили Мінськ. На захід від Мінська в німецькому оточенні (“котлі”) опинилися 3-я, 10-а та частина інших армій Західного фронту; значна кількість з них потрапила у полон. Після звинувачення Сталіним у помилках і розстрілу генерала Д. Павлова та ряду інших воєначальників Західного фронту командуючим було призначено маршала Тимошенка.

Жорстокі бої відбулися у районах Борисова, Бобруйська (за переправу через р. Березину). 3–26 липня 1941 р. оборонялися радянські війська під Могилевом, 12–19 серпня – бої за Гомель.

Причини невдач Червоної Армії на початку війни: серйозні помилки сталінського керівництва напередодні війни у зовнішній політиці, масові репресії вищого командного складу, неприйняття належних заходів щодо зміцнення обороноздатності країни. Наслідком цього були великі матеріальні та людські втрати.

На початку вересня 1941 р. вся територія Білорусії була окупована військами. Окупаційна німецька влада планувала виселити та знищити 75% білорусів. З боку білоруських національних діячів, які покладали свої надії на фашистську Німеччину, 22 жовтня 1941 р. було створено Білоруську народну самодопомогу. Керівником цієї колабораціоністської організації був призначений І. Єрмаченко. Функціями, які виконувала ця організація, були: здоров’я населення, громадська опіка, освіта та культура в умовах окупаційного режиму. Німецька окупаційна влада на чолі з В. фон Кубе робила ставку на місцевий національний рух з метою послаблення соціальної бази для розгортання антифашистської боротьби та створення певного авторитету окупаційної влади для більшої експлуатації Білорусії. Робилися такі кроки: відкриття початкових шкіл, будинків культури, читальних залів, бібліотек, білорусизація церковного життя, видавалися 4 білоруські часописи, були організовані Білоруське наукове товариство, профспілки, Жіноча ліга, отримано з боку окупаційної влади дозвіл на використання білоруських національних символів. Поступово було створено центральний та місцевий аппарат Білоруської національної самодопомоги. 29 червня 1942 р. було обіцяно формування білоруського Вільного корпусу з метою боротьби із партизанськими силами, однак його організація залишилася незавершеною і його було ліквідовано внаслідок виступів проти цього керівництва СС. 22 червня 1943 р. було створено також Спілку білоруської молоді під керівництвом М. Ганько та Н. Абрамової, що займалася виховною роботою у національному дусі, але реалізація її ідей була утопічною в умовах окупаційного режиму. 22 вересня 1943 р. німці дали дозвіл на створення при окупаційному режимі дорадчого органу – Білоруської центральної ради, президентом якої було призначено Р. Островського – фігуру вельми одіозну та безпринципну у білоруському національному русі. 23 лютого 1944 р. було створено за наказом окупаційної влади Білоруську крайову оборону, 45 батальйонів якої використовувалися для боротьби з партизанами. В часи окупації існувало також нечисленне білоруське національне антифашистське підпілля (Партія білоруських націоналістів на чолі із Я. Станкевичем та В. Івановським), яке покладало надії на підтримку з боку західних держав.

Найбільш масовим та діючим у боротьбі з окупантами був радянський партизанський та підпільний рух. З квітня 1942 р. почала діяти 1-а Білоруська партизанська бригада під командуванням М. Ф. Шмирова. Мужньо боролися з окупантами партизани бригади К. С. Заслонова. У Мінську було 70 комсомольських та молодіжних організацій і груп, що боролися проти фашистів. В роки війни у Білорусії в рядах партизан були 374 тис. чол., у підпіллі – понад 70 тис. чол. У серпні 1943 р. розпочалася “рейкова війна” проти фашистів, що мала три етапи (на третьому було допущено ряд прорахунків).

На території Західної Білорусії у 1942–1944 рр. діяла також Армія Крайова (найбільше у Новогрудській окрузі, де налічувалося 7 тис. бійців АК). Завданням АК було повернення Польщі озброєним шляхом білоруських земель у межах до 1939 р., що не підтримувала частина білоруського населення, і це призводило до терору проти нього. У жовтні 1943 р. командуванням АК було розроблено операцію “Буря”, що передбачала захоплення Західної Білорусії, Західної України та Віленщини в момент відступу німецько-фашистських військ.  Радянські партизани у Білорусії підтримували із загонами АК союзницькі відносини до весни 1943 р.; пізніше нерідкими були сутички між ними.

За роки окупації у Білорусії загинули 2,2 млн. жителів, 380 тис. чол. вивезено на примусові роботи до Німеччини; було також знищено близько 9200 населених пунктів, з них 627 подібно до Хатині, 186 не змогли бути відновленими після війни). Проводилися карні операції з боку фашистів щодо партизан та мирних жителів. За неповними даними, під час 28 таких операцій загинули більше 70 тис. чол. За час окупації на території Білорусії було створено більш як 260 німецьких концтаборів. Концтабір смерті у Тростянці під Мінськом був на третьому місці після Освенцима та Майданека – у ньому було знищено 206500 чол. У самій столиці Білорусії та її околицях знаходилося ще декілька таборів смерті. У Мінському гето загинули 100 тис. євреїв (усього на території Білорусії їх було 70). Було знищено 10 тис. промислових підприємств, вивезено багато матеріальних і духовних цінностей. За оцінками фахівців, Білорусія постраждала від війни більше, ніж будь-яка країна Європи.

На територію БРСР радянські війська прийшли восени 1943 р. після розгрому німецьких військ під Курськом. Наступаючим частинам Червоної Армії активно допомагали партизани (особливо відзначилося в цей час Гомельське партизанське зєднання під керівництвом І. П. Кожара). Визволення території республіки відбувалося силами трьох Білоруських фронтів та 1-го Прибалтійського; брали участь також французькі льотчики ескадрилії “Нормандія–Неман”. Битва за визволення Білорусії (кодова назва операції  – “Багратіон”) розпочалася 23 червня 1944 р. 26–28 червня були визволені міста Вітебськ, Жлобін, Могилев, Бихов та ін.; 3 липня – столиця Білорусії Мінськ; 4 – Полоцьк, 16 – Гродно. Визволенням Бреста 28 липня 1944 р. завершилось вигнання німецько-фашистських військ з території БРСР. Наприкінці серпня радянські війська вийшли до Риги, на кордон із Східною Прусією, на Нарев і Віслу. За мужність та героїзм на білоруській землі понад 1600 генералів, офіцерів та солдат отримали звання Героя Радянського Союзу, понад 400 тис. воїнів та партизан нагороджено орденами та медалями.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83758. Правовое регулирование земельного налога: общие положения, налогоплательщики, основные элементы налога, особенности местного (муниципального) законодательства 43.68 KB
  Плательщики налога Плательщиками налога признаются физические лица обладающие земельными участками признаваемыми объектом налогообложения в соответствии со ст. В отношении земельных участков используемых предназначенных для использования в предпринимательской деятельности налоговая база по налогу и исчисление суммы налога суммы авансовых платежей по налогу производится индивидуальными предпринимателями самостоятельно на основании сведений государственного кадастра недвижимости о каждом земельном участке. Ставки налога Налоговые ставки...
83759. Правовое регулирование налога на имущество физических лиц: общие положения, налогоплательщики, основные элементы налога, особенности местного (муниципального) законодательства 43.26 KB
  1991 № 20031 О налогах на имущество физических лиц далее Закон №20031. Плательщиками налога признаются физические лица собственники имущества признаваемого объектом налогообложения ст.2009 № 283ФЗ Ставки налога Ставки налога устанавливаются нормативными правовыми актами представительных органов местного самоуправления законами городов федерального значения Москвы и СанктПетербурга в зависимости от суммарной инвентаризационной стоимости объектов налогообложения.
83760. Правовое регулирование страховых взносов в государственные внебюджетные фонды: общие положения, налогоплательщики, основные элементы и особенности уплаты 40.83 KB
  В соответствии с пунктом 10 Положения о Государственном фонде занятости населения Российской Федерации утвержденного постановлением Верховного Совета Российской Федерации от 08. Статьей 22 Закона Российской Федерации от 19.91 О занятости населения в Российской Федерации в редакции Закона Российской Федерации от 15.92 N 33071 О внесении изменений и дополнений в Закон РСФСР О занятости населения в РСФСР установлено что Фонд занятости образуется за счет: обязательных страховых взносов работодателей; обязательных страховых взносов с...
83761. Налоги и сборы как источники государственных доходов. Роль налогов 44.13 KB
  Налоги и сборы неотъемлемый атрибут и органическая часть государства без них немыслима реализация задач и функций института государства. Являются финансовоэкономическим фундаментом института государства который состоит в изъятии части дохода извлекаемого из потребления факторов производства в пользу государства для формирования его централизованных финансовых ресурсов бюджета. Налог обязательный индивидуально безвозмездный платеж взимаемый с организаций и физических лиц в форме отчуждения принадлежащих им на праве собственности...
83762. Юридическое определение налога, сбора, пошлины. Их главные юридические черты 44.29 KB
  Универсального определения налога в котором были бы корректно отражены все его стороны в настоящее время не существует а различные определения налога обычно отражают либо те либо иные его особенности. Кроме того с течением времени представления о сути налога также меняются. Дать точное определение налога необходимо по ряду причин: 1 категория налог является главной для НП для финансов и ФП для экономики; 2 емкое определение понятия налог позволяет отделить его от других платежей; 3 правильная формулировка налога поможет четко...
83763. Функции налога 45.43 KB
  Сущность налогов как экономикоправовой категории их роль и общественное назначение могут быть раскрыты на основе их функций. Функции налогов выражают наиболее существенные главные черты правовых механизмов налогообложения и направлены на достижение конкретных задач стоящих перед НП. Существующие подходы к проблеме налоговых функций можно условно разделить на три группы: только фискальная функция; фискальная и регулирующая присущие высокоразвитым рыночным отношениям; многофункциональное проявление сущности налогов кроме фискальной и...
83764. Виды налогов и основания их классификации 46.97 KB
  В настоящее время система налогов и сборов Российской Федерации довольно обширна и в некоторой степени громоздка. Вместе с тем каждый налог индивидуален поскольку предполагает собственную правовую конструкцию и занимает строго определенное место не только в системе налогов и сборов но и в финансовой системе в целом. Выяснение местоположения каждого налога в финансовой системе координат способствует точному установлению механизма его введения определению уровня бюджета в который зачисляется каждый налог круга плательщиков и перечня...
83765. Налоговая система. Основы законодательства о налогах и сборах. Принципы налогообложения 48.43 KB
  Понятие НС сегодня следует отнести к дискуссионным вопросам и актуальному предмету исследования в сфере налогов.2: НС это совокупность налогов сборов пошлин и других платежей взимаемых в установленном порядке.: НС это совокупность установленных в государстве существенных условий налогообложения установленных НП и налоговым законодательством. 3 НК порядок установления и введения налогов часть 1 НК система налогов совокупность отдельных налогов обладающая организационноправовым и экономическим единством.
83766. Элементы юридического состава налога. Основные и факультативные. Понятие и их правовое значение 43.59 KB
  Обязанность плательщика по уплате налога устанавливается совокупностью элементов юридического состава налога. Элементы налога это внутренние исходные функциональные единицы которые в своей совокупности составляют юридическую конструкцию налога и придают им их универсальность. Обязательные существенные элементы юридического состава налога это элементы без которых налоговое обязательство и порядок его исполнения не могут считаться определенными.