13195

БІЛОРУСІЯ у 1945–1991 рр.

Доклад

История и СИД

БІЛОРУСІЯ у 1945–-1991 рр. В 1946 р. у республіці було створено Міністерство закордонних справ. Однак БРСР не була самостійним правосуб’єктом міжнародних відносин. Її роль та місце на міжнародній арені визначалися політикою КПРС і Радянської держави. В 1945 р. з ініціативи СРС

Украинкский

2013-05-11

117 KB

8 чел.

БІЛОРУСІЯ у 1945–1991 рр.

В 1946 р. у республіці було створено Міністерство закордонних справ. Однак БРСР не була самостійним правосубєктом міжнародних відносин. Її роль та місце на міжнародній арені визначалися політикою КПРС і Радянської держави.

В 1945 р. з ініціативи СРСР і провідних країн – учасниць антигітлерівської коаліції була заснована Організація Об'єднаних Націй (ООН). У числі її засновників були СРСР, БРСР і УРСР. Це підвищило статус республіки на міжнародній арені. З ініціативи білоруської делегації 1-я сесія Генеральної Асамблеї ООН прийняла резолюцію про видачу й покарання військових злочинців. Одним  з провідних напрямків діяльності БРСР в ООН було обмеження гонки оззброєнь, зміцнення миру, розширення взаємовигідного співробітництва. Білорусія стала незабаром членом ряду міжнародних спеціалізованих організацій, що діяли у рамках ООН: Міжнародного союзу електрозв'язку й Всесвітнього поштового союзу (з 1947 р.), Всесвітньої метеорологічної організації (з 1948 р.), Всесвітньої організації охорони здоров'я (з 1948 р.), Міжнародної організації праці (з 1954 р.), Організації ООН у справах освіти, науки й культури (ЮНЕСКО, з 1954 р.) та інших. В 1951 р. відбулася 1-я Білоруська конференція прихильників миру. Було створено Комітет захисту миру. Першим його головою став народний поет БРСР Якуб Колас. Міністерство закордонних справ Білорусії брало участь у виконанні заходів, пов'язаних зі змінами радянсько-польського державного кордону й добровільною репатріацією білоруського й польського населення у зв'язку з цим.

Однак зв'язки БРСР із закордонними країнами у перше післявоєнне десятиліття були незначними. Так, в економічній області вони зводилися до поставок у соціалістичні країни деяких видів промислової продукції й сировини; у галузі науки, культури форми співробітництва були  лише у вигляді обміну між бібліотеками, перекладів, видання літературних творів. З 1955 р. почав розвиватися міжнародний туризм. Причини такого становища полягали у труднощах післявоєнного відродження й розвитку республіки, у міжнародних відносинах. Негативний вплив мала сталінська ідеологія, що виховала в цілих поколінь недовіру й підозрілість до народів інших країн. Великих втрат культурним зв'язкам завдала кампанія боротьби з низькопоклонством перед Заходом та космолітизмом. Лише з середини 50-х роки у міжнародній діяльності республіки стали відбуватися істотні зміни.

Відбудовні роботи почалися з відродження енергетики, важкої промисловості й підприємств. Важливе значення в проведенні відбудовних робіт мала допомога союзних республік. У Білорусію направлялося промислове устаткування, будівельні матеріали, нафтопродукти, одяг, взуття й інші товари. Тисячі фахівців прибули з України, Росії, Молдавії та інших радянських республік, щоб надати допомогу білоруському народу. У свою чергу, тисячі юнаків і дівчат з Білорусії їхали на лісозаготівлі, будівництво, відновлення рудників і шахт.

У вересні 1946 р. був затверджений четвертий п'ятирічний план відновлення й розвитку народного господарства БРСР на 1946–1950 рр. Він передбачав створення нових галузей промисловості – автомобіле- і тракторобудування, відновлення й подальший розвиток важкої індустрії, енергетичної бази, легкої й харчової промисловості, сільського господарства. Загальний обсяг капіталовкладень перевершував три довоєнні п'ятирічки, разом узяті.

Четвертий п'ятирічний план виконувався в основному успішно. Промисловість БРСР розвивалася наростаючими темпами. До кінця 1950 р. обсяг валової продукції республіки перевершив довоєнний рівень на 15%. Розвивались довоєнні галузі промисловості, транспорту, були побудовані нові промислові підприємства: автомобільні, тракторні, велосипедні, гіпсовий заводи в Мінську, Жлобинський завод дорожних машин і механізмів, Вітебський килимово-плюшевий комбінат, Мінський і Гродненський тонкосукняні комбінати.

У роки четвертої п'ятирічки почалося проведення коллектищии в західних районах Білорусії. Колективізація здійснювалася методом адміністрування, примуса, погроз, невиправданого «розкуркулювання». В1950 р. у колгоспах налічувалося вже 84% селянських господарств.

Після звільнення Білорусії від німецько-фашистських загарбників соціальний стан населення був вкрай важким. Більше 3 млн. чоловік залишилися без даху. Завдяки ентузіазму, самовідданій праці білоруського народу з руїн поступово піднялися Мінськ, Гомель, Вітебськ, Брест, Гродно та інші міста, а також тисячі сіл республіки.

Найважливішим завданням було рішення житлової проблеми. Незважаючи на величезні труднощі, уже на початку 50-х років вдалося в основному завершити переселення із землянок у власні будинки сільських жителів. У цілому за десять післявоєнного років було побудовано майже 22 млн. кв. м житлоплощі. Однак у цілому житлова проблема продовжувала залишатися гострою.

Після війни в республіці налічувалися десятки тисяч дитяти-сиріт. За короткий строк було створено 252 дитячих будинків, у них виховувалися близько 27 тисяч дітей. Більше 31 тисячі сиріт розмістили в родинах.

В 1947 р. був сфабрикований судовий процес у справі організацій «Союз білоруських патріотів» і «Вільна Білорусь», так званого «Центра білоруського визвольного руху».

Формальний характер носила діяльність Рад всіх рівнів – вони фактично підпорядковувалися партійним органам, не були самостійні в прийнятті рішень і обмежені у своїй діяльності (вибори у Верховну Раду БРСР пройшли в лютому 1947 р.).

У перші післявоєнні роки в Західній Білорусії діяли підпільні антирадянські формування Армії Крайовой, які були ліквідовані до середини 1952 р. Вони нападали на партійні й радянські установи, колгоспи, убивали партійних і комсомольських активістів, породжували в суспільстві страх і непевність.

У середині 50-х рр. здійснювалися міри, спрямовані на вихід із кризи сільського господарства. Були істотно підвищені закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, худобу, птахів, що здавалися державі в порядку обов'язкових поставок. Був зменшений розмір податків із селян, списані недоїмки з колгоспів. У шостій п'ятирічці (1956–1960 рр.) передбачався прискорений розвиток машинобудування, енергетики, будівельної, лісової, харчової промисловості, впровадження в народне господарство новітніх досягнень науки й техніки. Було освоєно випуск майже 300 нових типів верстатів. Техніка МТС була продана колгоспам. У роки семилітки (1959–1965 р.) у республіці прискореними темпами розвивалися приладобудування, електроніка, радіоелектроніка, машинобудування, металообробка. З відкриттям Речицького родовища нафти в республіці став розвиватися нафтовидобуток. З'явилися перші хімічні підприємства – Білоруський калійний комбінат, 1-я черга Полоцького нафтопереробного заводу, Гродненський азотнотуковий, Лідський лакофарбовий, Гомельський суперфосфатний заводи. За семирічку валова продукція сільського господарства збільшилася лише на 38%. Погіршилося забезпечення продуктами харчування населення, з'явився дефіцит товарів, відбувалося  зростання цін.

Господарська реформа дала певний імпульс економічному розвитку країни, в т. ч. Білорусії. Це знайшло відображення в планах восьмої п'ятирічки (1966–1970 р.), завдання якої були виконані майже за всіма показниками. У Білорусії обсяг промислового виробництва збільшився майже в 1,8 рази, валова продукція сільського господарства зросла в порівнянні із семирічкою на 45%. У сільському господарстві створювалися тваринницькі комплекси й ферми, здійснювалася механізація сільськогосподарських робіт, меліорація заболочених земель.

За 1970–1985 рр. було уведено в дію більше 186 промислових підприємств, у їхньому числі завод автоматичних ліній у Барановичах, інструментальний завод в Орші, заводи сільськогосподарського машинобудування в Ліді й Бобруйську, Мозирська ТЕЦ. Середньомісячна зарплата робітників та службовців склала 173 рубля на місяць, оплата праці колгоспників – 154 рубля на місяць (по СРСР відповідно 190 і 153 рубля). Однак в 70–80-і рр. економіка Білорусії, як і в ціпом СРСР, стала знижувати темпи росту. Зменшувався приріст національного доходу, продукції промисловості, падала продуктивність праці. Причини лежали, у першу чергу, в адміністративно-командній системі керівництва. Не був завершений процес демократизації, що почався після XX з'їзду КПРС. Знижувалася ініціатива трудових колективів. Нераціонально використовувалися трудові й матеріальні ресурси. З'явилася інфляція, однак тоді ще вона мала прихований характер. Науково-технічний прогрес торкнувся  в першу чергу оборонної промисловості. Зростала вартість техніки, закуповуваної колгоспами. Неефективно використовувалися кредити й капітальні вкладення в сільське господарство.

З 1965 по 1980 рр. партійну організацію Білорусії очолював П. М. Машеров. Він пройшов нелегкий життєвий шлях від учителя до відомого партійного й державного діяча. Учасник Великої Вітчизняної війни, П. М. Машеров вніс вагомий вклад у розвиток економіки, культури й науки республіки. Він мав заслужений авторитет у народу. Після його трагічної загибелі нетривалий час (з 1980 по 1983 р.) КПБ очолював Т.Я.Кисельов.

Знижувалася роль Рад як органів влади трудящих. Їхня ініціатива сковувалася численними рішеннями партійних органів. Профспілки стали міцною ланкою в системі партійно-державної влади. Звуження сфери вживання білоруської мови, «вилучення» з викладання мов національних меншостей сприяло формуванню у школярів національного нігілізму, зневажливого ставлення до національної історії, культури.

На зламіі 80–90-х рр. загострилася економічна криза. Відбувалося падіння національного доходу, скорочувалося виробництво всіх видів продукції, з'явилося безробіття, погіршився соціальний стан громадян. Підтримку в більшості союзних республік, в т. ч. й у Білорусії, одержала програма «500 днів». На її основі урядом республіки в листопаді 1990 р. були розроблені «Основні положення програми переходу Білоруської РСР до ринкової економіки». Однак ця програма практично не була виконана. Пошуки шляхів виходу із кризи й переходу до нових економічних відносин відбувалися методом проб і помилок. У суспільстві наростали напруженість, протистояння. Загострювалася політична обстановка. Опозиція Білоруський Народний Фронт у Верховній Раді республіки виступала за невідкладний перехід до ринкових відносин. Нею була висунута ідея Балто–Чорноморского союзу, який би включав республіки Прибалтики, Білорусію, Україну, Молдавію та орієнтувався на інтеграцію зі США й країнами Заходу. Однак ця ідея не одержала підтримку не тільки в республіці, але й серед урядів країн, які передбачалися як союзники.

У складних умовах розвивався агропромисловий комплекс республіки. Прийняті на початку 80-х рр. заходу щодо вдосконалювання керівництва АПК, збільшенню капітальних вкладень, забезпеченню сільського господарства технікою, добривами на якийсь час змінили ситуацію до  кращого. В 1986–1990 рр. по республіці середня врожайність зернових склала 29,5 центнерів з 1 гектара, середній удій на одну корову - близько 3 тисяч літрів. Забезпеченість на душу населення продуктами харчування перебувала приблизно на рівні розвинених країн світу. Однак багато проблем не були вирішені. Так, лише на 60–70% були забезпечені потреби республіки в зерні. До кінця 80-х рр. стала відчуватися нестача продовольчих товарів. Уводилася карткова система. Однієї із причин були більші поставки в союзний фонд. Багато сільськогосподарських товарів використовувалися в бартерних угодах (з Білорусії відвантажували м'ясо, молоко, картоплю та ін., а в республіку ввозили устаткування, машини, сировину).

Величезний збиток економіці республіки нанесла аварія на Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 р. У результаті вибуху на четвертому блоці відбувся викид в атмосферу величезної кількості радіоактивних речовин, якими були засмічені величезні території в Гомельській і Могилевской, а також частково у Брестській, Мінській і Гродненській областях. У зоні аварії виявилася 7-я частина населення республіки (близько 2 мільйонів 100 тисяч чоловік). Усього радіоактивному впливу піддалися більше 50 районів. З обороту було виведено більше 20% сільгоспугідь, близько 15% лісів. У мертві зони перетворилися кинуті села. Роботи з подолання наслідків аварії проводилися постійно, однак їхня ефективність залишалася низкою. В 1989 р. Верховна Рада БРСР прийняла довгострокову Державну програму ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на 1990–1995 р.

У червні 1989 р. у Вільнюсі відбувся установчий з'їзд Білоруського народного фронту (БНФ). На з'їзді, що відбувся в березні 1991 р. було дане визначення БНФ як широкого суспільно-політичного руху громадян, партій, організацій, що виступають за державну незалежність і національне відродження Білорусії. Виникненню в республіці нових партій сприяв Закон СРСР «Про суспільні об'єднання», що набув чинності з 1 січня 1991 р. На початку 90-х рр., крім БНФ, було зареєстровано ще два рухиРух за демократію, соціальний прогрес і справедливість (ДСПС) – комуністичного спрямування, і Рух за демократичні реформи – Демократична Білорусь (ДДРБ) – ліберально-демократичного. У числі перших були зареєстровані партії: Об'єднана демократична партія Білорусі (ОДПБ), Білоруська соціал-демократична Громада, Націонал-демократична партія Білорусі (НДПБ), Білоруський християнсько-демократичний союз (БХДС), Об'єднана аграрно-демократична партія Білорусі (ОАДПБ).

19–21 серпня 1991р. група вищих державних і партійних діячів СРСР створила Державний Комітет з Надзвичайному Стану (ДКНС). Це була спроба повернення до колишніх порядків. Основні події відбувалися в Москві. У Білорусії ДКНС не отримав підтримки. Діяльність КПРС–КПБ було припинено.

8 грудня 1991 р. у Біловезькій пущі вищі керівники Білорусії, Росії й України С.Шушкевич, Б.Єльцин і Л.Кравчук підписали Угоду про утворення Співдружності Незалежних держав (СНД). 21 грудня 1991 р. в Алма-Аті був підписаний протокол до Біловезької Угоди про утворення СНД на рівноправній основі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

55624. Початок Української революції 168.5 KB
  Мета: зясувати причини Лютневої революції в Росії та її наслідки для України; розглянути перший етап Української революції та його особливості; розвивати у учнів комунікативні здібності...
55625. ПОЧАТОК ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 64.5 KB
  Група буде протягом уроку визначати внесок в роботу кожного з членів команди і в кінці уроку виставить відповідні оцінки: за роботу на уроці і за роботу з контурною картою. Кожна група отримує поняття щоб надати його визначення і пояснити значення.
55626. Запровадження рейтингової системи оцінювання роботи викладача - одна з ефективних умов удосконалення його професійних знань та педагогічної майстерності 203 KB
  Оцінка ефективності викладацької діяльності є обовязковою умовою що забезпечує функціонування системи управління якістю освіти тому що дозволяє контролювати зміну кадрового потенціалу активність роботи виявляти та підтримувати позитивні тенденції у роботі викладацького складу.
55628. Головні річкові системи та басейни річок України 123.5 KB
  Мета: навчальна: ознайомити учнів із поняттям річка басейн річки частинами річки та основними річками України їх назвами розташуванням та напрямком течії навчати користуватись географічною картою; розвиваюча...
55629. Основні річкові системи України 35.5 KB
  Мета: ознайомити учнів з особливостями річкової мережі України її залежністю від клімату й рельєфу; формувати вміння характеризувати річки за типовим планом; характеризувати екологічні проблеми річок перспективи їх розв’язання...
55630. Від роду до роду нема переводу – коріння міцне 46 KB
  Де найкраще місце на землі Де зелені змори яворів Заступили неба синій став На стежині сонце я зустрів Привітав його і запитав: Всі народи бачиш ти з висот Всі долини і гірські шпилі Де ж найкращий на землі народ Де ж найкраще місце на землі Ведуча. Ведуча.
55631. Роде мій красний, роде мій прекрасний 104 KB
  Підготувати інсценізації казки Колобок Декламатори. Казка Колобок Наперед виходять Дід Баба Мати Батько Колобок ведучий. Так і прозвали його Колобок. Та й покотився Колобок по дорозі.