13225

РОЛЬ ТЕМПЕРАТУРИ В ЖИТТІ ГІДРОБІОНТІВ

Лабораторная работа

Биология и генетика

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2 РОЛЬ ТЕМПЕРАТУРИ В ЖИТТІ ГІДРОБІОНТІВ Мета: ознайомитись з температурним діапазоном водних організмів та їхнім пристосуванням до температури; з явищем цикломорфозу. Контрольні запитання Назвати температурні області Світового...

Украинкский

2013-05-11

2.2 MB

7 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

РОЛЬ ТЕМПЕРАТУРИ В ЖИТТІ ГІДРОБІОНТІВ

Мета: ознайомитись з температурним діапазоном водних організмів та їхнім пристосуванням до температури; з явищем цикломорфозу.

Контрольні запитання

  1.  Назвати температурні області Світового океану.
  2.  Які організми належать до стенотермних? Навести приклади.
  3.  Які організми належать до евритермних? Навести приклади.
  4.  Що таке цикломорфози? Навести приклади.

Теоретичні відомості

Температура води в морях коливається від - 3 до +36 °С, у континентальних водах – від 0 до 45°С, а в гарячих джерелах майже досягає точки кипіння води. Температурний діапазон для водних організмів, якщо виключити порівняно нечисленну групу видів, що живуть у гарячих джерелах, не перевищує 45 – 50°С, тобто він значно менший, ніж у повітряному середовищі. Залежно від розподілу температури верхніх шарів води, які простягаються від поверхні до глибини в середньому 200 м, у Світовому океані розрізняють п'ять основних температурних областей – арктичну, бореальну, тропічну, антибореальну (нотальну) і антарктичну. Вся маса води, яка знаходиться нижче 1000 м від приполярних районів до екватора, має одну і ту ж температуру, близько 25 °С, і тільки в арктичних і антарктичних областях температура води глибинних шарів опускається нижче 0 °С (вода з від'ємною температурою). Континентальні водойми, залежно від температури води, поділяються на арктичні, помірні і тропічні.

Організми, які не витримують великих коливань температури і живуть у вузьких температурних межах, називаються стенотермними організмами. Залежно від приуроченості до визначеної частини температурної шкали, стенотермні організми поділяються на тепловодні і холодноводні. До морських тепловодних організмів належить велика кількість видів тварин і рослин, що живуть у тропічній області. Холодноводні стенотермні організми, що мешкають тільки у воді з від'ємною температурою, властиві арктичній і, відповідно, антарктичній областям. Прісноводні холодноводні організми зустрічаються на півночі або у високогірних водоймах, а в помірних широтах – у глибоких шарах води з низькою температурою.

Ті організми, які існують при порівняно великих коливаннях температури, утворюють групу евритермних організмів. Найбільш звичайними представниками цих видів у морях є літоральні тварини і рослини, які під час відпливу можуть зазнавати сильної інсоляції. До цієї групи належить також велика кількість прісноводних організмів.

Амплітуда річних коливань температури води в морях порівняно невелика, у середньому не перевищує 10 °С, у континентальних водоймах помірних широт вона досягає від 0 °С взимку до 30 °С і більше влітку. З річною зміною температури води пов'язані сезонні зміни складу і розподілу планктону і бентосу, терміни розмноження і циклічності організмів, а також явище цикломорфозу, або сезонної мінливості.

ЗМІСТ РОБОТИ

Лабораторні завдання

Завдання 1. Ознайомитись з представниками стенотермних тепловодних, холодноводних та евритермних організмів.

Пояснення. Стенотермні тепловодні організми. Для прикладу розглядаються представники тропічної флори і фауни:

із синьозелених водоростей – Trichodesmium; 

з мадрепорових коралів – Madrepora,

Fungia, Maeandra; 

з двостулкових молюсків – Tridacna;

з кіленогих молюсків – Carinaria, Pterotrachea;

з головоногих молюсків – Nautilus; 

 

з риб – Exocoetus (летюча риба)

з веслоногих раків – Corycaeus, Соріliа, Sapphirina.

Стенотермні холодноводні органами. Для прикладу розглядаються представники арктичної фауни наших північних морів:

 з веслоногих раків – Calanus hyperboreus; 

з рівноногих раків – Mesidothea sibirica; 

 

з двостулкових молюсків – Portlandia arctica; 

з голкошкірих – Urasterias lincki, Stegophiura nodosa; 

з риб – Gadus saida (сайка),

Mallotus villosus (мойва).

Евритермні організми. Типові представники цієї групи будуть розглядалися на наступних заняттях.

Завдання 2. Ознайомитись на рис. 2.1 з явищем цикломорфозу у дафній гіллястовусих раків та його зарисувати. Яке його екологічне значення?

Пояснення. Цикломорфоз (або сезонна мінливість) найбільш різко виражена у прісноводних планктонних організмів, які належать до діатомей, перидіней, коловерток і гіллястовусих раків. Це явище спостерігається в організмів, що мають протягом року велику кількість генерацій, яка отримується в результаті поділу клітин у водоростей або партеногенетичного розмноження у тварин. У літоральних організмів, а з пелагічних у тих, які мають тільки одне чи два покоління протягом року, цикломорфоз не спостерігається. Спостерігаючи в природних водоймах розвиток організмів протягом року, можна побачити, як змінюється форма тіла особин, у яких генерації послідовно змінюють одна одну, причому часто ці зміни настільки різко проявляються, що не знаючи генетичного зв'язку окремих форм, легко прийняти їх за самостійні види.

Рис. 2.1. Цикломорфз у Daphnia cucullata впродовж річного циклу дозволяє пристосуватися до температури, турбуленції, корму та світла і так оптимізувати свої гідродинамічні властивості та здатність знаходитись у завислому стані

Цикломорфоз у великих озерах Daphnia cucullata відрізняється наявністю на антенах восьми плавальних щетинок, тоді як у решти видів дафній на антенах є дев'ять щетинок. Зимові форми майже не відрізняються від зимових форм інших дафній, голова не утворює шолома. Літні форми характеризуються розвитком широкого шолома, який направлений вершиною на спинну сторону організму. Як показано на рисунку, між крайніми формами існує ряд переходів.

 

Література

  1.  Иванов А.В., Мончадский А.С., Полянский Ю.И., Стрелков А.А. Большой практикум по зоологии беспозвоночных. – М.: “Советская наука, Ч.ІІ, 1946. – 236-245 с.
  2.  Константинов А. С. Общая гидробиология. – М.: Высшая шк., 1972. – с. 122-125.
  3.  Нетробчук І.М. Методичні рекомендації для проведення практичних робіт з курсу “Основи гідробіології”. – Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. Ун-ту ім. Л. Українки, 2005. – 37-41 с.
  4.  Романенко В.Д. Основи гідроекології: Підручник. – К.: Обереги, 2001. – с. 117-120.
  5.  P. Castro, M. Huber. Marine Biology, Fourth ed. McGraw-Hill; 2003. – р. 480

 

Дафнія (Daphnia cucullata)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58339. Нумерация многозначных чисел 205.5 KB
  Цель: Закрепление и обобщение знаний, умений и навыков учащихся по теме «Нумерация многозначных чисел» Задачи: 1. закрепить знания учащихся по теме «Нумерация многозначных чисел»; читать, записывать числа в пределах миллиона...
58342. Золотая осень 5.87 MB
  Цели и задачи: изучение строения деревьев, кустарников, передача в изображении этих знаний и наблюдений, элементов воздушной и линейной перспективы, создание определённого колорита, настроения цветом, освоением техники живописи «мазком»...
58343. Декоративная работа. Дизайнерский проект «Календарь» 51 KB
  Дать представление о роли фантазии в искусстве; формировать умение выполнять иллюстрации на выбранные сюжеты; развивать интерес к народному сказочному творчеству навыков композиционного решения рисунка; воспитывать любовь к к положительным героям сказок сопереживание настроениям героев сказки обратить внимание детей на добрые поступки и злые...
58344. Формирование конкурентоспособности НА ПРИМЕРЕ ГИПЕРМАРКЕТОВ КОМПАНИИ ЗАО ТД «ПЕРЕКРЕСТОК» «КАРУСЕЛЬ» 133.05 KB
  Система менеджмента должна располагать материальными, финансовыми, трудовыми и другими ресурсами, обеспечивающими реализацию управленческих воздействий. Управленческие воздействия поступают в исполнительные органы как изнутри управляемого объекта...