13228

Ознайомитися з організмами бентосу

Лабораторная работа

Биология и генетика

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5 БЕНТОС Мета: Ознайомитися з організмами бентосу; закріпити здобуті знання із зоології безхребетних про морфологічні особливості будови та екології поширення представників бентосних організмів. Контрольні запитання Які організм

Украинкский

2013-05-11

991 KB

3 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5 

БЕНТОС

Мета: Ознайомитися з організмами бентосу; закріпити здобуті знання із зоології безхребетних про морфологічні особливості будови та екології поширення представників бентосних організмів.

Контрольні запитання

  1.  Які організми належать до бентосу?

На які групи поділяються організми бентосу за відношенням до субстрату?

  1.  Охарактеризувати прикріплені організми.
  2.  Охарактеризувати лежачі організми.
  3.  Охарактеризувати організми, які закопуються.
  4.  Охарактеризувати свердлячі організми.
  5.  Охарактеризувати вільнорухомі організми.

Теоретичні відомості

Бентос складається з організмів, які живуть на дні водойм і не здатні тривалий час плавати у воді. З погляду систематизації він поділяється на рослинний бентос, або фітобентос, і тваринний бентос, або зообентос.

Будова бентосних організмів залежить від характеру субстрату, на якому вони живуть, а також від освітленості, сили хвиль і т. п. Тому спостерігаються значні відмінності у будові близьких форм, які живуть на м'якому ґрунті або на камінні, у зоні прибою або на великих глибинах, при повному освітленні або в темноті. За стосунком до субстрату організми бентосу поділяються на такі групи.

 Прикріплені організми (сесильний бентос). Основна маса рослинного бентосу належить до прикріплених форм; квіткові рослини закріплюються на м'якому ґрунті за допомогою кореневищ, велика кількість водоростей прикріплюється до твердого субстрату своїми ризоїдами. Серед зообентосу сидячими є губки, гідроїди, корали, морські лілії, черви, моховатки, двостулкові молюски, вусоногі раки, асцидії та ряд інших тварин. Загалом форма тіла прикріплених тварин витягнута. Дуже часто вони є колоніальними організмами, як наприклад, губки, гідроїди, корали і моховатки, що утворюють колонії шляхом брунькування. Органи руху звичайно редукуються або змінюють свою функцію. Прикріплені тварини, незважаючи на відсутність руху, легко поширюються завдяки утворенню вільноплаваючих личинкових стадій, що переносяться течіями. Тварини можуть вести сидячий спосіб життя тільки у водному середовищі, тому що тільки в ньому вони можуть отримувати необхідну їм їжу у вигляді планктону, який приноситься водою, або органічного детриту, що опускається згори.

Серед прісноводних тварин особливо сильно розвинуті органи прикріплення у реофільних форм, що живуть на швидкій течії. Форма тіла сплощена, обтічна. Прикріплення відбувається завдяки різним присоскам, причіпкам (личинки ряду комах).

Лежачі організми. Тварини, які лежать на м'якому ґрунті, відрізняються сильно розширеним і низьким тілом. Більшість плоских форм знаходиться серед донних риб, наприклад камбалових, а також головоногих молюсків. Плоску форму тіла мають також деякі краби, двостулкові молюски, морські їжаки та інші тварини, деякі з них мають вирости, розташовані в одній площині.

Організми, що закопуються. Сукупність тварин, які закопуються в ґрунт, називається інфауною. Епіфауна, представлена прикріпленими і вільно рухомими організмами, зустрічається у багатьох групах тваринного світу – серед червів, морських їжаків, голотурій, черевоногих і двостулкових молюсків, плеченогих, ракоподібних, личинок комах та інших груп. Більшість тварин закопується в ґрунт у захисних цілях. Вони живуть у ходах або трубках, часто зміцнених будь-якими виділеннями; довжина ходів іноді в декілька разів перевищує довжину самого організму. Деякі тварини вільно рухаються в ґрунті, поглинаючи його для здобуття органічної речовини, яка міститься в ньому або активно шукаючи здобич.

Закопування в ґрунт спричинює ряд змін у будові тварин. Неправильні морські їжаки не мають арістотелевого ліхтаря, їх голки перетворені в органи копання. Раковина молюсків, які живуть у фунті, стає гладенькою, тонкою, нещільно закривається; на добре розвинутій нозі відсутня бісусна залоза; зв'язок із зовнішнім середовищем виконують довгі сифони, які часто перевищують довжину тварини.

 Свердлячі організми. Свердлінню піддаються щільні осадові породи, скелі, складені з вапняку, пісковика, сланців і навіть граніту, а також мармуру, бетону, цегли, дерева і раковини молюсків. До морських свердлячих організмів належать деякі водорості, губки, черви, молюски і раки. У прісних водах найбільш звичайними свердлячими тваринами є личинки деяких комах, які позначають листки і стебла водних рослин або роблять ходи в глинистих берегах.

Водорості, а з тварин – губки, черви і деякі молюски прокладають ходи у вапняку або в раковинах за допомогою виділеної кислоти, яка розчиняє вапняк. Деякі молюски механічно просвердлюють гірські породи і дерево зубцями і гребенями, розташованими на раковині; представники бокоплавів і рівноногих раків свердлять дерево сильно розвинутими ротовими придатками.

Свердлячі організми ніколи не залишають свого житла, збільшуючи його об'єм відповідно до росту, тому вони, по суті, є "в'язнями". Живлення відбувається за рахунок завислих у воді дрібних організмів планктону й органічного детриту; тварини, які ушкоджують дерево, можуть харчуватись деревиною. Наявність вільноплаваючих личинок зумовлює широке поширення свердлячих організмів.

 Вільнорухомі організми (вагільний бентос). Більшість тварин рухаються по дну за допомогою різноманітно влаштованих кінцівок: голкошкірі мають амбулакральні ніжки, органом руху молюсків є нога, найпростіші рухаються за допомогою війок або псевдоподій. Деякі рослини, наприклад донні діатомеї, також можуть рухатись.

ЗМІСТ РОБОТИ

Робота складається з домашнього завдання і практичної роботи. Домашнє завдання включає повторення та закріплення теоретичного матеріалу із зоології безхребетних про будову та екологію поширення представників бентосу: губок, двостулкових молюсків, вусоногих та рівноногих раків, поліхет, морських їжаків, водяних клопів і жуків.

Лабораторні завдання

Завдання 1. Розглянути, закріпити морфологічні особливості будови представників прикріплених організмів: губок (Spongilla lacustris), двостулкових молюсків (Ostrea), вусоногих раків (Balanus) (рис. 5.1). Зарисувати на вибір одного з представників прикріплених організмів.

Пояснення. Устриці (Ostrea), які належать до двостулкових молюсків, мешкають у теплих і помірних морях. Прикріплений спосіб життя спричинив в устриць значні зміни в будові. Раковина неправильна і дуже мінлива; складена ззовні з вапнякових листочків. Стулки різні. Лівою, випуклою, стулкою молюск приростає до твердого субстрату, нерівності якого викликають відповідну  нерівність   раковини;   права  стулка плоска; внутрішня поверхня раковини вистелена фарфоровим шаром. Замкові зуби не розвинуті. Нога і бісусна залоза відсутні. Краї мантії вільні, без сифонів.

У Чорному морі часто зустрічається Ostrea taurica (рис. 5.1.4), яка є об'єктом промислу; утворює устричні банки; стулки яких часто пронизані ходами губки Сlіоnа. Іншим, менш поширеним, є вид Ostrea sublamellosa, який відрізняється від попереднього товстими багатошаровими стулками та широким і довгим лігаментним майданчиком. В Японському морі на устричних банках зустрічаються у великих кількостях Ostrea gigas, які досягають у висоту 20-30 см; форма раковини видовжена, забарвлення білувате з темними плямами.

 

Рис. 5.1. Прикріплені організми: 1 – 3 - Spongilla lacustris, колонія (1), личинкова стадія - гемула (2), молода особина (3) 4 - Ostrea taurica, двостулковий молюск, 5 - Balanus balanoides, зовнішній вигляд,  6 – будова морського жолудя: а - грудні ніжки, б - м'яз-замикач даху, в – ротовий конус, г – зпластинки даху, 5 - пластинка будиночка

Завдання 2. Розглянути, закріпити морфологічні особливості будови представників лежачих організмів: двостулкових молюсків – гребінців (Pecten) та плоских морських їжаків (Echinarachnius). Зарисувати на вибір одного з представників лежачих організмів.

Пояснення. Тіло морського їжака Echinarachnius parma (рис. 5.2) сплющене, низьке; шкаралупа тонка; спинний (випукла) і черевний (плоска) боки покриті короткими голками; на черевному боці від рота до краю шкаралупи розходяться п'ять амбулакральних борозен, кінці яких галузяться; листоподібні ділянки спинної сторони, так звані петалоїди, пронизані амбулакральними порами, розташованими дугоподібно; рот розташований у центрі черевного боку, є жувальний апарат. Колір шкаралупи коричневий або пурпурний, голки коричневі або зелені. Діаметр тіла до 8 см. Значно поширені в далекосхідних морях, переважно на піщаних ґрунтах.

Рис. 5.2. Лежачі організми: 1 – Echinarachnius parma у природі, вид згори (а) та знизу (б), 2 – приморський гребінець: 1 - задній край черепашки, 2 - заднє вушко, 3 - маківка, 4 - переднє вушко, 5, 6 - передній та черевний краї черепашки.

Завдання 3. Розглянути, закріпити морфологічні особливості будови представників організмів, які ведуть закопуючий спосіб життя: поліхет – піскожил (Arenicola marina) та двостулкових молюсків – морські черенки (Solen). Зарисувати на вибір одного з представників організмів, що закопуються.

Пояснення. Черенки (Solen) (рис. 5.3) належать до морських двостулкових молюсків, живуть у піску, у якому будують вертикальні нори, завглибшки до півметра і навіть до 3 м. Перетин нори овальної форми у відповідності з поперечником молюски. Черенки живуть у поверхні ґрунту, при небезпеці ховаються в нору, рухаються в ній за допомогою своєї ноги. Раковина пряма, майже циліндрична, сильно витягнута в поперековому напрямку, з паралельними спинним і черевним краями, відкрита на обох кінцях. Передній кінець раковини з неглибоким жолобком. Стулки тонкі, блискучі, з вигнутими під прямим кутом лініями росту. Замок редукований, з одним листоподібним зубом на кожній стулці. Легамент зовнішній, видовжений.

Мантія по всьому тілу замкнута, за винятком отвору для ноги і невеликого черевного отвору. Сифони короткі, сполучені, на кінці бахромчасті. Нога довга, циліндрична, на кінці здута. Бісусна залоза відсутня. Зябра вузькі. Черенки трапляються в Чорному морі.

 

Рис. 5.3. Організми, що закопуються: 1 – піскожил, загальний вигляд: а – глотка, б – букальний відділ, в – невроподії, г – зябра, ґ – анус; 2 - нора піскижила; 3 – черенок, зовнішній вигляд; 4 - черенок у норі.

Завдання 4. Розглянути, закріпити морфологічні особливості будови представників організмів, що ведуть свердлячий спосіб життя: двостулкові молюски – фоладіди, деревоточці та ракоподібні: рівноногі раки – лімнорії. Зарисувати свердлячі організми.

Пояснення. Лімнорії (Limnoria tuberculata) належать до рівноногих раків. Вони проточують ходи в дерев'яних спорудах, живлячись деревиною. Можуть витримувати знижену температуру води, тому трапляються не тільки в теплих, але і в холодних морях. Тіло лімнорії сплющене дорзовентрально, зрідка циліндричне або сплющене з боків (рис. 5.4), покрите м'яким хітином. Розміри тіла близько 5 мм. На голові знаходяться невеликі та округлі сидячі очі, короткі антенули й антени. Мандибули є головними органами свердління, закінчуються гострими зубцями, мандибулярний щупик тричленистий. Груди складаються із 7 сегментів, що несуть таку ж кількість грудних ніг, які закінчуються гострими гачкоподібними кігтями. Черевце вкорочене, складається з 5 сегментів, останній сегмент (іноді кілька) у більшості видів зрощений із тельсоном, утворюючи плеотельсон. Черевні кінцівки двогіллясті, обидві гілки листоподібні, часто тонкостінні. Вони накладаються одна на одну і спрямовані назад під плеотельсон, при їх русі вода обмінюється в ходах, тому основна їх функція – дихальна. Уроподи двогіллясті; зовнішня гілка коротша за внутрішню і зігнута у вигляді гачка. Лімнорія проточує ходи в зовнішньому шарі дерева паралельно поверхні. Народжувані молоді особини не виходять назовні, а роблять відгалуження від ходів батьків.

                                        

 

Рис. 5.4. Лімнорія (Limnoria tuberculata)

Завдання 5. Вивчити та закріпити морфологічні особливості будови   вільнорухомих  організмів.   Ознайомитися   з  будовою органів руху нектобентосних організмів. Розглянути плавальні ноги водяних клопів (Notonecta) і жуків (Dytiscus). Зарисувати на вибір одного із нектобентосних організмів.

Пояснення. До типових представників нектобентосу прісноводних водойм належать деякі водяні клопи і жуки. Вся організація цих комах пов'язана з їхнім способом життя. Всі вони мають щільне, гладеньке тіло, з обтічною формою, яка сприяє швидкому рухові у воді. Ноги останньої пари або двох останніх пар видозмінені в плавальні кінцівки (рис. 5.5). Вони більш-менш потовщені і забезпечені довгими плавальними щетинками, що розкриваються при ударі і складаються при занесенні ніг вперед; кігтики часто редуковані. На кінці черевця у водяних клопів, наприклад, гладуна, є дихальна трубка, за допомогою якої вони набирають атмосферне повітря під крила і спокійно тримаються на поверхні води. За допомогою добре розвинутих крил гладуни легко перелітають з однієї водойми на іншу.

Досить багато жуків живуть і розвиваються в прісних водоймах. Це хижі плавунці, найбільш крупні з водяних жуків, які досягають 30 – 40 мм і полюють у товщі води, й невеличкі вертячки 3, 5 – 7 мм, що кружляють по поверхні води, пірнаючи за здобиччю.

 

Рис. 5.5. Нектобентосні організми: 1 – Notonecta glauca, гладун, вигляд під водою, під поверхнею, згори; 2 –  Dytiscus marginalis, плавунець, вид згори, під водою; 3 – нога третьої пари: а – тазик, б – вертлюг, в – стегно, г – гомілка, ґ – лапка.

Література

  1.  Константинов А. С. Общая гидробиология.- М.: Высшая шк., 1972. – с. 126-146.
  2.  Романенко В.Д. Основи гідроекології: Підручник. – К.: Обереги, 2001. – с. 29-50.
  3.  P. Castro, M. Huber. Marine Biology, Fourth ed. McGraw-Hill; 2003. – р. 480


а

б

в

г

1

2

3

5

6

4

1

1

а

2

1

а

г

ґ

3

в

б

4

1

2

ґ

г

3

2

1

в

б

а


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39792. Экономическая модернизация России в конце XIX – начале ХХ вв. 42 KB
  Экономическая модернизация России в конце XIX – начале ХХ вв. Экономическое развитие России и государственная программа Развития страны. верст новых железных дорог что позволило России выйти на второе место в мире по их протяженности. Своеобразие развития капитализма в России по сравнению с Западом заключалось в том что государство активно вмешивалось в экономическую жизнь страны.
39793. Первая русская революция 1905-1907 гг. 39 KB
  Второй путь объединял самые разнообразные слои общества с плохо сформулированными устремлениями и самые разнообразные формы социального протеста: от стихийных крестьянских антипомещичьих бунтов до забастовок рабочих и создания альтернативных органов власти – Советов. рабочих. В поддержку рабочих начали выступать студенты. Забастовки длившиеся неделями и охватывавшие тысячи рабочих требовали своих организационных центров.
39794. Возникновение парламентаризма и многопартийности в России начале XX в 77.5 KB
  Манифест от 17 октября обещал: – даровать народу гражданские свободы на основе незыблемых принципов неприкосновенности личности свободы совести свободы слова свободы собраний и организаций; – провести выборы в Государственную Думу и обеспечить участие в них рабочих которые согласно указу от 6 августа были лишены права голоса; – ввести за непременное правило что ни один закон не может войти в силу без согласия Думы дабы народные избранники смогли на деле участвовать в контроле за законностью действий государя. I и II Государственные думы....
39795. Россия в условиях I мировой войны и национального кризис 64 KB
  в Петрограде по призыву большевиков состоялась антивоенная манифестация посвященная Международному дню работниц перешедшая в крупную городскую стачку в которой приняло участие 128 тыс. На следующий день под лозунгами Хлеба Мира бастовало 214 тыс. а 25 марта – 305 тыс. Единственной либеральной партией оставались кадеты чья численность в тот момент составляла 100 тыс.
39796. DVD-технология 213.5 KB
  Появление DVD udio с поддержкой многоканальной записи звука стало очередным шагом к нахождению решения отвечающего высоким требованиям предъявляемым к качеству записи и воспроизведения звука. Из истории развития аудио и видеотехнологии 1950 – LP UDIO Грамзапись 1970 – VTR MOVIE Видеозапись 1980 – CD аудио компакт диски компьютерные компакт диски игры системы навигации в автомобилях 1996 – DVD Звук кино игры системы навигации ROM RM CD Изобретение в 1980 году компакт диска – было первым значительным шагом вперед в развитии...
39797. Распределение оперативной памяти в современных ОС 110.5 KB
  Распределение оперативной памяти в современных MSDOS В состав MS DOS входят следующие основные компоненты: Базовая система ввода вывода BIOS bse inputoutput system включающая в себя помимо программы тестирования ПК POST программа самотестирования при включении ПК.SYS 580 Кб Область памяти для выполнения программ пользователя и утилит MSDOS. Область и размер используемого видеобуфера зависит от используемого режима При работе в текстовом режиме область памяти А0000В0000 свободна и м.
39798. Логическая структура дисков 71 KB
  должна быть создана физическая и логическая структура диска. Формирование физической структуры диска состоит в создании на диске концентрических дорожек которые делятся на секторы. Для этого в процессе форматирования магнитная головка дисковода расставляет в определенных местах диска метки дорожек и секторов. После форматирования гибкого диска 35 его параметры будут следующими: Информационная емкость сектора – 512 байтов; Количество секторов на дорожке – 18; Дорожек на одной стороне – 80; Сторон – 2.
39799. Понятие операционной системы и цели ее работы 7.34 MB
  Суперкомпьютеры используются для вычислений требующих больших вычислительных мощностей сверхвысокой производительности и большого объема памяти. Другая характерная черта ноутбуков – это наличие кардридеров – портов для чтения всевозможных карт памяти используемых в мобильных телефонах или цифровых фотокамерах; обеспечивается также интерфейс FireWire официально – IEEE 1394 для подключения цифровой видеокамеры; таким образом ноутбуки хорошо приспособлены для ввода обработки и воспроизведения обработки мультимедийной информации....
39800. ИНФОРМАЦИОННАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ 1.32 MB
  ISBN Новые информационные технологии активно развивающиеся в последние годы позволили осуществить своеобразную революцию в проблеме обработки и передачи информации. Основные угрозы безопасности информации в ИВС 8 1. Цели и задачи защиты информации в ИВС 19 1. При этом стоимость информации часто превосходит в сотни и тысячи раз стоимость компьютерной системы в которой она находится.