13229

НЕЙСТОН І ПЕРИФІТОН

Лабораторная работа

Биология и генетика

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6 НЕЙСТОН І ПЕРИФІТОН Мета: Ознайомитись з особливостями будови та способом життя організмів нейстону і перифітону. Контрольні запитання Дати визначення поняття нейстон. Які умови необхідні для розвитку нейстону Які є два ви...

Украинкский

2013-05-11

521 KB

6 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

НЕЙСТОН І ПЕРИФІТОН

Мета: Ознайомитись з особливостями будови та способом життя організмів нейстону і перифітону.

Контрольні запитання

  1.  Дати визначення поняття "нейстон".
  2.  Які умови необхідні для розвитку нейстону?
  3.  Які є два види нейстону?
  4.  Що таке перифітон?
  5.  Які організми входять до складу перифітону та які умови необхідні для його розвитку?

Теоретичні відомості

Нейстон – це угруповання морських або прісноводних організмів, які мешкають біля плівки поверхневого натягу води. Для розвитку нейстону необхідний спокійний стан поверхні води, тому нейстонні організми найкраще розвиваються в невеликих водоймах, захищених від вітру деревами, забудовами і т. п. В озерах, де хвилі часто порушують поверхневу плівку води, нейстон відсутній або зустрічається лише в добре захищених від вітру затоках. Деякі нейстонні організми розвиваються тільки при сильному освітленні, інші навпаки, при затемненні; більшість належить до сапробних організмів, що розвиваються при наявності органічного забруднення.

Організми, які живуть на плівці поверхневого натягу, належать до епінейстону, ті, що підвішені до неї знизу, утворюють гіпонейстон (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Типові організми нейстону: 1 – епіенейстну – водомірка велика (Limnoporus rufoscutellatus), 2 – гіпонейстону – гіллястовусі ракоподібні (Scapholeberis mucronata), підвішений до плівки поверхневого натягу

Масовий розвиток фітонейстону викликає характерне забарвлення поверхневої плівки води, наприклад: коричневе від залізобактерій Chlamydothris; пурпурно-фіолетове від пурпурних бактерій Chromatium; золотисто-жовте від хризомонад Chromulina rosanoffi; світло-зелене від хламідомонад; червоне від евгленід. До організмів зоонейстону належать, наприклад, з інфузорій – Stentor polymorphus, Spirostomun ambiguum, з гіллястовусих раків – Scapholeberis mucronata, а з комах – личинки Anopheles.

Перифітон – це поселення гідробіонтів на поверхні твердих предметів, які призводять до обростання цих поверхонь. Його основу становлять бактеріальна плівка та прикріплені рослини (водорості) і тварини (ракоподібні, молюски, гідроїди, губки та інші безхребетні).

Перифітон утворюється на поверхні занурених у воду твердих предметів зі стаціонарних поселень водяних організмів. Вони можуть мати вигляд твердих черепашкових обростань різних субстратів (наприклад, днищ кораблів, трубопроводів водозабірних споруд, занурених у воду конструкцій), поселень гідробіонтів на камінні, скелях, на поверхні тіла морських тварин.

Основну масу перифітону утворюють прикріплені організми, серед яких мешкають і вільнорухомі тварини. До складу прісноводного перифітону входять переважно дрібні, часто мікроскопічні, організми – зелені водорості, діатомеї, а з тварин – інфузорії, сукторії, коловертки і малощетинкові черви; менше значення мають моховатки, губки, молюски, личинки комах і представники інших груп.

Значно розвинутий перифітон у морях, особливо тропічних. До його складу входять крупні водорості – зелені (Cladophora, Ulva), бурі (Фукус) і червоні (Цераміум), а з тварин – гідроїди, моховатки, багатощетинкові черви і двостулкові молюски, вусоногі рачки, оболонники та представники інших груп; зокрема великою є роль молюсків і вусоногих раків, обростання яких на підводних частинах суден вимірюється часто кілограмами і десятками кілограмів на квадратний метр.

У прісноводних водоймах перифітоном харчуються мальки великої кількості риб, харчуються ним і деякі дорослі риби. Уморях, особливо тропічних, перифітон створює великі проблеми для судноплавства. Навіть невелике обростання значно зменшує швидкість суден, при тривалій же відсутності докування, під час якого зчищається обростання, швидкість може зменшуватися на половину. Також велика роль перифітону в корозії бетонних споруд.

ЗМІСТ РОБОТИ

Лабораторні завдання

Завдання 1. Розглянути населення поверхневої плівки води, яке розвивається в акваріумах, вода яких попередньо була забруднена невеликою кількістю органічного добрива, що стимулює розвиток нейстону. Зарисувати організми епі- та гіпонейстону.

Пояснення. Невелику кількість води наносять на годинникове скло і розглядають під збільшенням. Переконавшись у наявності великої кількості нейстонних організмів, за допомогою пінцета обережно дотикаються до поверхні води кільцем діаметром приблизно 5 мм, яке виготовлене з тонкого дроту і до якого прилаштовані три невеликі ніжки. Піднявши кільце разом з частиною поверхневої плівки, перевертають його і ставлять ніжками на предметне скло, після чого розглядають плівку під мікроскопом. Можна отримати проби нейстону іншим способом. Для цього на поверхню води кладеться чисте покривне скло, потім пінцетом обережно піднімають його разом з нейстоном і кладуть змоченою стороною вниз на предметне скло з поглибленням. Виготовлені препарати розглядають при великому збільшенні. Найбільш характерні організми нейстону показані на рис. 6.1. З організмів зоонейстону розглядається Scapholeberis mucronata (рис. 6.1, 2).

Спостерігаючи під бінокуляром цих живих тварин у невеликій плоскій посудині з водою, можна легко побачити характерне положення тварин, які підвішені до плівки води черевними краями стулок. При розгляді організму під мікроскопом слід звернути увагу на особливості їх будови. Голова велика, часто з більш чи менш добре розвинутим лобним виростом, на спинному боці з різким перехватом. Стулки збоку майже чотирикутної форми, з прямими черевними краями, вкритими короткими волосками, позаду витягнутими в довгі вирости. Око добре розвинуте, вічко невелике. За рештою ознак Scapholeberis істотно не відрізняються від інших представників гіллястовусих раків.

Завдання 2. Розглянути населення будь-якого обростаючого предмета, який тривалий час знаходився у воді.

Пояснення. Прісноводний перифітон розглядають у живому стані. Для цього із стебла рогозу або з нижньої сторони листків рдесника, глечиків жовтих або іншої  рослини гострим скальпелем знімають невелику кількість наростання на предметне скло і розглядають його під мікроскопом. Значно краще, не порушуючи природного розташування організмів, розглядати населення, що розвивається на штучному субстраті. Для цього предметні стекла, які прикріплені до дощечок кнопками, вкритими сумішшю воску з парафіном, деякий час витримують у воді природної водойми або акваріумі. Після того, "як на склі розвинеться населення перифітону, їх повільно піднімають до поверхні води і, не виймаючи з води, щоб не втратити вільнорухомих і слабо прикріплених організмів, плавно переносять пінцетом у невеликі кристалізатори. Населення перифітону найкраще розглядати в профіль; у цьому випадку можна легко помітити ярусне розташування прикріплених форм і нормальну поведінку тварин. З цією метою підбирається кристалізатор, внутрішній діаметр якого дорівнює довжині предметного скла, а висота більша за ширину останнього. Помістивши в кристалізатор предметне скло у вертикальному положенні і відсмоктавши піпеткою надлишок води, розглядають перифітон при малому збільшенні; опускаючи і піднімаючи тубус мікроскопа, можна побачити організми в природному положенні (рис. 6.2).

Рис. 6.2. Організми перифітону: діатомеї: 1 – Epithemia, 2 - Synedra, 3 - Tabellaria, 4 – Gomphonema, колонія; інфузорії: 5 – Vorticella; улотриксові: 6 – Oedogonium, 7 – Bulbochaete

Легко влаштувати спостереження над поїданням перифітону черевоногими молюсками. Для цього обросле перифітоном предметне скло з розміщеним на ньому великим екземпляром ставковика (Limnaea) або котушки (Planorbis) кладуть у кристалізатор у перевернутому вигляді на дві підпірки, зроблені зі скла або іншого матеріалу. Під мікроскопом або бінокуляром можна побачити стежку, виїдену молюском у перифітоні, і роботу терки.

Література

  1.  Константинов А. С. Общая гидробиология.- М.: Высшая шк., 1972. – с. 121-139.
  2.  Романенко В.Д. Основи гідроекології: Підручник. – К.: Обереги, 2001. – с. 29-34.
  3.  P. Castro, M. Huber. Marine Biology, Fourth ed. McGraw-Hill; 2003. – р. 480

 


2

7

6

3

2

5

4

1

1

поверхня води


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

56092. Бабусина скриня 72 KB
  Мета уроку: поглибити знання учнів з краєзнавства, акцентувати увагу на потребі зберігати як святиню усе те, що пов’язує людину з рідною землею; розвивати зв’язне мовлення та логічне мислення учнів...
56093. Скульптурний портрет 273 KB
  Обладнання: Для вчителя: ілюстративний матеріал таблиці зі схемами ліплення людської голови скульптурні роботи учнів. Для учнів: підкладні дошки пластилін стеки ганчірки для рук. Практична діяльність учнів. Хід уроку: Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку наявність необхідних матеріалів.