13235

Загальна характеристика друкарського устаткування та класифікація друкарських машин. Технологічні особливості високого та офсетного плоского способів друку

Лабораторная работа

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1 На тему: Загальна характеристика друкарського устаткування та класифікація друкарських машин. Технологічні особливості високого та офсетного плоского способів друку Мета: Ознайомитись із загальною характеристикою друкарського устат...

Украинкский

2013-05-11

107.5 KB

131 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

На тему:

«Загальна характеристика друкарського устаткування та класифікація друкарських машин. Технологічні особливості високого та офсетного плоского способів друку»

Мета:

  1.  Ознайомитись із загальною характеристикою друкарського устаткування та класифікацією друкарських машин, вивчити правила техніки безпеки при роботі на друкарських машинах та пройти інструктаж з техніки безпеки.
  2.  Ознайомитися з процесом підготовки форми високого та плоского офсетного друку; видами друкарських форм; класифікацією спусків полос та способами контролю за правильністю їх виконання. Ознайомитися із процесом підготовки до роботи паперу і фарби.
  3.  Ознайомитись із технологічними особливостями високого та офсетного плоского способів друку, вивчити технологічні схеми підготовки до друку аркушевих машин плоского офсетного та високого способів друку.

  1.  ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ДРУКАРСЬКИМ УСТАТКУВАННЯМ ІНСТРУКТАЖ З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ НА ДРУКАРСЬКИХ МАШИНАХ

1.1. Загальні відомості

1.1.1. Загальна характеристика та класифікація друкарських машин

Друкарські машини служать для багатократного отримання відбитків шляхом перенесення фарби з друкарської форми на задруко- вувану поверхню.

Друкарські машини усіх способів друку складаються з чотирьох основних систем:

  •  папероживильної та пап еро провідної;
  •  фарбового апарата;
  •  друкарського апарата;
  •  приймально-вивідного пристрою.

Папероживильні системи рулонних та аркушевих друкарських машин забезпечують рівномірну подачу паперової стрічки (аркушів) у друкарський апарат й поділяються на рулонні пристрої та самонаклади.

Фарбовий апарат призначений для нанесення та розподілення в'язкої або рідкої фарби на друкарську форму рівномірним шаром певної товщини. У більшості випадків такі апарати складаються з трьох груп: фарбоживильної; накочувальної; розкочувальної.

У друкарському апараті фарба може переходити з форми на задруковуваний матеріал безпосередньо чи через проміжну поверхню.

Приймально-вивідні пристрої залежно від виду друкарських машин мають різні конструкції. В аркушевих машинах віддруковані аркуші виводяться аркушевивідним транспортером. Рулонні найчастіше мають фальцювально-різальні апарати.

Сучасні друкарські машини також оснащуються додатковим обладнанням:

  •  системами дистанційного налагодження, контролю та регулювання друкарського процесу;
  •  додатковими друкарськими секціями;
  •  пристроями  автоматичної заміни друкарських форм
  •  автоматичними  змивальними пристроями:
  •  лакувальними пристроями:
  •  сушильними пристроями;
  •  противідмарювальними пристроями;
  •  нейтралізаторами статичної електрики:
  •  нумераційними пристроями.

Машини плоского офсетного друку оснащені ще зволожувальним апаратом, призначеним для нанесення  зволожувального розчину на пробільні елементи друкарської форми під час друкування.

Загальноприйнятої класифікації друкарських машин на сьогодні не існує, зазвичай їх поділяють за наступними ознаками

  •  за способом друку — машини високого, плоского офсетного, флексографічного, глибокого, трафаретного та інших способів друку
  •  за видом задруковуваного матеріалу — аркушеві та рулонні,
  •  за формою друкувальних поверхонь — тигельні, в яких обидві робочі друкувальні поверхні плоскі; плоскодрукарські, в яких робоча поверхня друкарської форми розташована у площині, а давильна поверхня циліндрична; ротаційні з обома циліндричними друкувальними поверхнями;
  •  за кількістю фарб, що наносять за один прогін на відбиток, — одно-, дво- чи багатофарбові;
  •  багатофарбові машини, складені з однотипних одиофарбових друкарських секцій, отримали назву секційних, а багатофарбові, що мають один друкарський циліндр, навколо якого встановлено інші циліндри, — планетарних;
  •  секційні машини можуть мати лінійну та ярусну будову%;
  •  за кількістю задруковуваних за один прогін сторін — одно-, двосторонні та комбіновані;
  •  зачежно від формату — умовно розрізняють друкарські машини малого (до 540x750 мм), середнього (до 700x920 мм> та великого (840x1080 мм і більше) форматів.

1.2. Основні правила техніки безпеки при роботі на друкарських машинах

Перед тим, як приступити до роботи, потрібно пройти вступний та первинний на робочому місці інструктаж з охорони праці- У процесі роботи необхідно суворо дотримуватися правил з техніки безпеки, виробничої санітарії та пожежної безпеки на даній дільниці. Заборонено працювати на будь-якій друкарській машині з відклкюченими сигналізацією та блокуванням, знятими кожухами. Перед включенням машини необхідно переконатись, чи нема сторонніх у небезпечній зоні. Під час роботи машини заборонено: протирати форму, декель, вирівнювати аркуші паперу чи виймати папір з фальцапарата (в рулонних машинах).

При виникненні аварійної ситуації в цеху чи на дільниці необхідно відразу відключити друкарські машини, освітлення та вентиляцію і приступити до ліквідації аварії, якщо це можливо зробити власними силами, або викликати спеціальну рятувальну службу.

  1.  ПІДГОТОВКА ДО ДРУКУВАННЯ ФОРМИ ВИСОКОГО ТА ПЛОСКОГООФСЕТНОГО СПОСОБІВ ДРУКУ ПІДГОТОВКА ДО РОБОТИ ПАПЕРУ І ФАРБИ

2.1. Загальні відомості

2.1.1. Підготовка форм

У високому та плоскому офсетному виробництві формування друкувальних і пробільних елементів здійснюється хіміко-фотографічним, лазерним або електрографічним методами. Лазерний метод отримання форм є дуже перспективним — він забезпечує високу графічну точність передачі елементів зображення на формному матеріалі. Але найбільш поширеним на сьогоднішній день способом отримання друкарських форм є хіміко-фотографічний, коли на формний матеріал зображення копіюється з негативів чи діапозитивів.

Діапозитиви (негативи), підготовлені до копіювання для виготовлення друкарської форми, називають фотоформами. Перед виготовленням друкарської форми ілюстраційні та текстові фотоформи монтують за затвердженим макетом на єдину основу, наприклад, на лавсанову плівку, та закріплюють на ній. Цю операцію, а також фотоформи, розміщені відповідно до макета та закріплені на прозорій основі, називають монтажем.

Окремі віддруковані аркуші фальцюють у зошити, де полоси тексту чи ілюстрацій повинні бути розміщені так, щоб послідовно чергувалися сторінки. Тому полоси на монтажі фотоформ мають бути розташовані у визначеному порядку за відповідними схемами.

Розміщення окремих полос на монтажі фотоформ за визначеною схемою називають спуском. Спуск полос залежить від типу видання (книга, альбом), способу фальцювання та кількості згинів у зошиті, характеру комплектування видання (підбиранням чи викладанням), від зручності виконання процесу друкування, а також від  інших умов – рис. 1.

Рис. 1. Схеми різних спусків: 1 — книжковий одинарний; 2 — альбомний;

3 — книжковий подвійний; 4 — блокнотний;

5 — спуск «зошит до зошита в підбір»;

6 — спуск вкладанням

Правильність спуску полос контролюють наступним чином:

  •  поряд з першою полосою аркуша за корінцем повинна знаходитись його остання полоса;
  •  дві полоси, що розміщені поряд за корінцем чи головкою корінця, не можуть бути одночасно парними або непарними;
  •  сума колонцифр двох полос, що розміщені поряд за корінцем, дорівнює сумі колонцифр першої та останньої полоси даного аркуша;
  •  у кожній парі полос, що розміщені поряд за корінцем головкою догори, непарна полоса повинна бути зліва, а парна — справа;
  •  сума колонцифр полос, розташованих у ряд за лінією головок, буде для даного спуску величиною сталою;

— якщо чергування перших чотирьох полос йде за годинниковою стрілкою, то чергування наступних чотирьох полос — проти годинникової стрілки, і так далі.

Правильність спуску полос можна перевірити також за відбитком з друкарської форми: віддрукований з двох сторін аркуш розрізають, якщо у цьому є потреба, фальцюють — за чергуванням колонцифр у зошиті оцінюють правильність спуску полос.

З допомогою розкладання (операції з визначення пробілів між полосами) визначають розміри полів майбутнього видання. Поля у книжково-журнальних виданнях необхідні як для зручності користування ними, так і для художнього оформлення.

Розміри полів залежать від формату видання та полоси набору, а також від характеру та призначення видань. Розміри розкладання полів визначають за ОСТ 29.62—86 «Издания книжные и журнальные. Основные параметры издательско-полиграфического оформления».

Правильність монтажу можна перевірити за взаємним розташуванням його елементів, зокрема на монтажі:

  •  прямі лінії головок та корінців повинні бути взаємно перпендикулярними;
  •  відстані між двома поряд розташованими лініями корінців повинні бути однаковими;
  •  відстані між двома поряд розташованими лініями головок також мають бути однаковими.

2.1.2. Підготовка паперу і фарби

Правильний вибір паперу та фарби визначається рівнем їх фізикохімічних та друкарсько-технічних властивостей, підготовкою їх до друку, а також дотриманням умов їх зберігання, що, у свою чергу, багато в чому визначає якість майбутнього видання.

Рулонний та аркушевий папір перед друкуванням при потребі акліматизують. Необхідність акліматизації виникає у холодний період року — взимку, ранньою весною чи пізньої осені при зберіганні паперу у неопалюваних складських приміщеннях. При зберіганні паперу в опалюваних складських приміщеннях чи в друкарському цеху немає необхідності в акліматизації.

Фарби, отримані зі складу, при потребі повинні пройти акліматизацію в цехових умовах протягом не менше 24-х годин. Недопустимо взимку закладати в друкарську машину тільки-но доставлену фарбу.

Офсетні друкарські фарби постачаються готовими до застосування. При потребі застосовують допоміжні речовини, що дозволяють пристосувати фарбу до певних технічних та технологічних умов, виправляти неполадки при друкуванні та полегшувати роботу друкареві.

Допоміжні речовини потрібно додавати у фарбу обережно, бо надлишкове введення добавок може викликати ускладнення при друкуванні та спричинити зниження якості відбитків.

  1.  ПІДГОТОВКА ДО ДРУКУВАННЯ АРКУШЕВИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН ВИСОКОГО ТА ПЛОСКОГО ОФСЕТНОГО СПОСОБІВ ДРУКУ

3.1 Загальні відомості

Високий спосіб друку забезпечує достатню якість газетної та книжково-журнальної продукції; технологічний процес підготовки друкарської машини до друку доволі простий. Однак основними причинами обмеженого застосування високого друку є висока працемісткість підготовчих операцій та відсутність устаткування для друкування багатофарбових видань із великою кількістю ілюстраційного матеріалу.

Плоский офсетний спосіб друку дає можливість друкувати саме багатофарбову продукцію на високопродуктивному устаткуванні з використанням нових технологічних матеріалів (папір, фарба, декельні матеріали). Підготовка до друкування аркушевих ротаційних машин високого та плоского офсетного друку здійснюється приблизно за однаковою схемою:

  •  підготовка фарби та паперу до друкування;
  •  підготовка аркушепровідного пристрою;
  •  підготовка фарбового апарата;
  •  підготовка друкарського апарата;
  •  підготовка аркушевивідного та приймального пристроїв;
  •  підготовка зволожувального апарата (для офсетних машин),

3.1.1. Підготовка до друкування аркушевої ротаційної машини плоского офсетного друку

3.1.1.1. Підготовка аркушепровідного, аркушевивідного та приймального пристроїв

Підготовка аркушепровідного пристрою розпочинається з підготовки стапельного столу, на який накладають тиражний папір.

Залежно від формату та щільності паперу регулюють механізм самонакладу (вакуум  у присосках, подача стисненого повітря у роздавачі), сила притискування гумових роликів до приймального столу, а також натяг транспортних стрічок транспортера на накладному столі.

Залежно від товщини паперу відбувається регулювання механізму електрощупа , що призначений для відокремлення аркушів за рахунок створення повітряного простору між аркушем та стосом паперу та для утримання аркушів від зсування в стосі. Вирівнювання положення аркуша відбувається з допомогою передніх та бокових упорів. Аркушевивідний та приймальний пристрої призначені для виведення з машини віддрукованих аркушів та викладання їх на приймальному столі. Пересування відбитка до приймального пристрою здійснюється стрічковими транспортерами.

Аркушепровідну та аркушевивідну системи регулюють залежно від умов друкування тиражу - властивостей та формату паперу, типу та властивостей фарби тощо.

  1.  Підготовка фарбового апарата

Основне призначення фарбового апарата - нанесення та розподілення в`язкої або рідкої фарби на друкарську форму рівномірним шаром певної товщини

Фарбовий апарат має окремі групи:

- фарбоживильна - для зберігання певної кількості фарби та утворення на поверхні дукторного вала фарбового шару

певної товщини з наступним передаванням її у розкочувальну групу;

- розкочувальна - для розкочування фарби, яка подається з живильної групи;

- накочувальна - приймає розтерту фарбу та наносить її на друкарську форму.

Регулювання подачі фарби може бути загальне(регулювання наочувальних валиків по відношенню до розкочувальних циліндрів та до форми,притиску між накопичувальними валикамита зміни зазору між дукторним циліндром та ножем) та місцеве(з допомогою гвинтів).

  1.  Підготовка друкарського апарата

Друкарський апарат офсетної аркушевої машини складається з наступних циліндрів:

- формного - призаченого для встановлення друкарської форми та перенесення фаби з неї на декель офсетного циліндра;

- офсетного - обтягнутого декелем (еластична гумовотканинна пластина — ОГТП), призначеного для створення технологічно необхідного тиску, за рахунок якого зображення з друкарської форми переноситься на папір. Офсетний циліндр розташований між формним та друкарським циліндрами;

  •  друкарського — призначеного для створення технологічно необхідного тиску для одержання на матеріалі, що задруковується, друкованого зображення.

Підготовка друкарського апарата полягає у встановленні декеля офсетного циліндра та друкарських форм, а також у регулюванні тиску. Декель офсетного циліндра передає фарбове зображення з форми на задруковуваний матеріал і забезпечує повніший контакт з нею. Декель офсетного циліндра компенсує нерівномірність за товщиною та шорсткість матеріалу, що задруковується.

Декель офсетного циліндра складається з ОГТП та піддекельних матеріалів (каліброваних за товщиною аркушів паперу та картону). ОГТП — багатошаровий матеріал, що складається з прогумованої тканинної основи (неробочої) та верхнього гумового фарбопередавального шару (робочого). Залежно від будови основи, ОГТП поділяються на звичайні та пластини з мікропористим шаром в основі (компресійні пластини). Залежно від виду та технологічних особливостей виготовлення друкованої продукції застосовують декелі різної жорсткості:

  •  м'які — складаються з гумотканинної пластини та кирзи (нині кирзу замінили спеціальним тканим матеріалом з полімерним покриттям);
  •  напівжорсткі — двох гумотканинних пластин;
  •  жорсткі — гумотканинної пластини та каліброваного за товщиною паперу чи картону.

Загальна товщина декеля залежить від конструкції друкарської машини і становить 2—4 мм. Заміна декеля може призводити до погіршення якості друку, тому після встановлення новий декель обов'язково слід приробити для стабілізації деформацій та напружень.

Приведення (суміщення) — операція, що забезпечує правильне розташування відбитка на задруковуваному матеріалі і співпадіння фарб під час багатофарбового друкування.

Найточнішого встановлення друкарської форми можна досягти при використанні системи попереднього суміщення за штифтами. Система забезпечує точне розташування зображення, починаючи з монтажу. Для цього на формному циліндрі повинні бути передбачені металеві штифти, а на друкарській формі — отвори. У процесі виготовлення та при встановленні її на друкарську машину за цими штифтами та отворами фіксується точне положення формної пластини.

3.1.1.4. Підготовка зволожувального апарата

Зволожувальний апарат призначений для нанесення рівномірного шару розчину на пробільні елементи друкарської форми. З допомогою зволожувального апарата регулюється кількість розчину, що подається на всю поверхню друкарської форми чи на окремі її ділянки.

Зволожувальні апарати значно простіші від фарбових, але допускають можливість наносити розчин на форму кількома способами (контактні і безконтактні). Контактні апарати загалом мають у своєму складі ті ж групи, що й фарбові, а саме: подавальна, розкочувальна (розподільча) та накочувальна.

Безконтактні апарати, як правило, не мають валиків і циліндрів та будуються на принципах осадження на формному циліндрі вологи шляхом розпилення її в електростатичному полі; шляхом конденсації її на циліндрі чи безпосереднього забризкування її на форму.

Дукторний циліндр, передавальний валик, накочувальні зволожувальні валики перед регулюванням зволожувального апарата при необхідності обшивають тканиною.

Зволожувальний розчин — попередньо виготовлений з ізопропилового спирту, спеціального концентрату та води розчин, що з зволожувального апарата друкарської машини поступає на поверхню друкарської форми та витрачається на її гідрофілізацію та перенесення на задруковуваний матеріал. Потім розчин переходить на робочу поверхню декеля офсетного циліндра, а з неї на задруковувану поверхню.

Друкарські машини плоского офсетного та високого друку оснащують противідмарювальними апаратами, в яких знаходиться противідмарювальний порошок (наприклад, тальк); що дозволяє усунути відмарювання відбитків при їх складенні у стопу.

3.1.2. Підготовка до друкування аркушевої ротаційної машини

високого друку

Підготовка аркушепровідного, аркушевивідного та приймального пристроїв, фарбового апарата машини високого друку здійснюється аналогічно машинам плоского офсетного друку.

Підготовка друкарського апарата машини високого друку полягає в підготовці форми та формного циліндра; у виконанні приведення та приправлення; підготовці, встановленні та приробленні декеля.

У машинах високого друку встановлюються декелі, в яких можна виділити дві частини:

— постійну, що безпосередньо прилягає до тиснучої поверхні і не змінюється при зміні друкарської форми;

— змінну, що розміщена під задруковуваним матеріалом, менш жорстка та товстіша, змінюється при встановленні кожної нової форми.

Приправлення — комплекс підготовчих операцій, призначених для перерозподілу тиску друкарської форми на задруковуваний матеріал відповідно до особливостей друкарської форми та друкарської машини. Приправлення поділяють на приправлення текстових форм і штрихових кліше та приправлення форм із растровими кліше. Наявно чимало варіантів приправлення, а саме:

  •  метод ручних вирізок;
  •  крейдорельєфне приправлення;
  •  термоспінююче;
  •  приправлення на електронно-гравірувальному автоматі;
  •  порошкове;
  •  фотополімерне приправлення тощо.

Порядок виконання роботи:

Студенти ознайомлюються з друкарським устаткуванням (плоскодрукарські та аркушеві ротаційні машини високого друку, офсетні друкарські машини, устаткування для спеціальних видів друку), його будовою та основними характеристиками. Проходять інструктаж з правил техніки безпеки, виробничої санітарії та пожежної безпеки у друкарських цехах.

Студентам необхідно ознайомитися з різними схемами спусків, а також з операціями виготовлення монтажу. Потім кожен отримує індивідуальне завдання, відповідно до якого готує різні макети спусків полос.

Після цього потрібно виконати розкладання. В ОСТ 29.62—86 наведено вимоги, що регламентують розміри розкладання у головках та корінцях залежно від розміру стандартного паперового аркуша та частки, а також від формату полоси набору та варіанта оформлення. У процесі перевірки виконання монтажу слід пересвідчитися у відповідності його основним вимогам.

Після ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі на ротаційних аркушевих машинах високого та плоского офсетного друку і вивчення технологічних схем роботи цих машин студенти готують устаткування до роботи в такій послідовності:

  •  підготовка аркушеподавального пристрою;
  •  підготовка друкарського апарата;
  •  підготовка фарбового апарата;
  •  підготовка зволожувального апарата (в офсетних машинах);
  •  підготовка аркушевивідного та приймального пристроїв;
  •  друкування пробних відбитків.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15294. Изучение радиоактивного излучения 80 KB
  В данной лабораторной работе мы исследовали ослабление излучения защитными материалами, а так же исследовали элементы дозиметрии излучения. Измеряли и рассчитывали величину фона, экспозиционную дозу, поглощенную дозу и эквивалентную дозу для случаев
15295. Изучение эффекта холла 49 KB
  В данной работе я изучил эффект холла, получив при этом конкретные значения холловского коэффициента и концентрации свободных электронов. При выполнении работы я пользовался гальванометром, амперметром
15296. Определение молярной массы и плотности газа 55 KB
  В результате проделанной работы я получил конечные значения молярной массы и плотности воздуха. Сравнил с табличными значениями: оказалось, что разница между полученными и табличными значениями очень мала, лишь небольшое расхождение
15297. Изучение магнитного поля соленоида балестическим методом 81 KB
  В результате проделанной работы я познакомился с баллестическим методом измерения магнитного поля соленоида, получил зависимость его от силы тока и от расстояния от центра соленоида. В результате измерений получил конкретные значения, сравнил с теоретическими
15298. Изучение явления поляризации света 58.5 KB
  В результате проделанной работы я познакомился с методами получения значения концентрации веществ в водном растворе с помощью специальных устройств, действие которых основано на измерении угла поляризации света. В итоге получил определённые значения. Также получил и погрешности в результате
15299. Снятие кривой намагничивания ферромагнитного образца 69.5 KB
  В результате проделанной работы я познакомился с методами получения кривой намагничивания ферромагнитного образца, построил графики зависимости В(В0) и М(В0). Получившаяся кривая практически совпадает с табличными значениями. Не значительные расхождения свазаны с наличием погрешностей в данной лабораторной работе
15300. Измерение удельного заряда электрона методом магнетрона 56.5 KB
  В результате проделанной работы я познакомился с измерением заряда электрона методом магнетрона, получил зависимость анодного тока от тока в соленоиде. В результате получил конкретные значения, которые сравнил с теоретическими
15301. Изучение дифракционных решеток. Определение длины световой волны с помощью дифракционной решетки 55.5 KB
  В результате проделанной мною работы я познакомился с методами изучения дифракционных решеток и определения длины световой волны с помощью дифракционной решетки. Получил определённые значения с погрешностями
15302. Исследования полупроводникового резистора 52 KB
  В результате проделанной работы я получил конечные значения запрещённой зоны проводника, изучил вольт-амперную характеристику полупроводника Германия. Также получил зависимость ln R от 1000/T произведение тангенца угла наклона на постоянную Больцмана умноженное на 2 численно равно величине запирающего слоя