13243

Задання робочої точки в транзисторному каскаді

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Лабораторна робота №5 Тема: Задання робочої точки в транзисторному каскаді Мета: 1. Розглянути різні способи задання робочої точки транзисторного каскаду з загальним емітером. 2. Побудова навантажувальної лінії транзисторного каскаду. Задання робочої то...

Украинкский

2013-05-11

206 KB

17 чел.

Лабораторна робота №5

Тема: Задання робочої точки в транзисторному каскаді

Мета: 1.   Розглянути різні способи задання робочої точки транзисторного  каскаду з загальним емітером.

2.   Побудова навантажувальної лінії транзисторного каскаду.

  1.  Задання робочої точки транзисторного каскаду.
  2.  Дослідження параметрів робочої точки транзистора.
  3.  Дослідження умов для перекладу транзистора в режим насичення і відсічки.
  4.  Визначення статичного коефіцієнта передачі транзистора за експериментальними даними.

Прилади й елементи

Біполярний транзистор 2N3904

Біполярний транзистор 2N3906

Джерела постійної ЕРС

Резистори

Амперметри

Вольтметри

Теоретичні відомості

1. Задання струму бази за допомогою одного резистора

Схема транзисторного каскаду з загальним емітером представлена на рис. 5.1. Режим, в якому працює каскад, можна визначити, побудувавши його навантажувальну лінію на вихідній характеристиці транзистора. Даний спосіб дозволяє описати поводження транзистора в режимах насичення, підсилення і відсічки.

Режим насичення визначається наступним умовою – струм колектора не керується струмом бази:

βDCIБ>IК=IКН

де Iкн - струм насичення колектора, визначається опором RK у ланцюзі колектора і напругою джерела живлення Ек:                                               IКК / RК

Рис. 5.1

Цей режим характеризується низьким спаданням напруги колектор-емітер (порядку 0.1В). Для переводу транзистора в цей режим необхідно в базу транзистора подати струм, більший ніж струм насичення бази ІБН:                                                    IБН =IКН / βDC

Струм насичення бази задається за допомогою резистора RБН з опором, рівним:

RБН = (EК - UБЕ0) / IБН EК / IБН

де UБЕ0 - гранична напруга переходу база-емітер. Для кремнієвих транзисторів UБЕ0 ≈ 0.7 В.

В режимі підсилення струм колектора менший за струму Ікн і описується рівнянням навантажувальної прямої:                                   IК = (EК - UКЕ) / RК

Робоча точка в статичному режимі задається струмом бази і напругою на колекторі. Вона визначається точкою перетину навантажувальної прямої і вихідної характеристики транзистора. Базовий струм транзистора визначається як струм через опір у ланцюзі бази RБ (див. рис. 5.1):

IБ = (EКUБЕ0) / RБ

Струм колектора обчислюється за формулою:

IK = βDC  IБ

Напруга колектор-емітер визначається з рівняння навантажувальної прямої:

UКЕ = EКIК  RК

В режимі відсічки струм колектора дорівнює нулю і не створює на резисторі RK спадання напруги. Отже, напруга U максимальна і дорівнює напрузі джерела живлення Ек. Струм колектора з урахуванням теплових струмів визначається з наступного виразу:

IK = IKE0 + βDC  IБ = (βDC + 1)  IКБ0 + βDC  IБβDC  (IКБ0 + IБ),

де ІКЕ0,  ІКБ0  - зворотні струми переходів колектор-емітер і колектор-база відповідно. Коефіцієнт нестабільності струму колектора (S) через вплив теплових струмів у схемі визначається як:

S = dIК / dIКБ0 = 1 + βDCβDC

Як випливає з цього виразу, при розглянутому способі задання струму бази коефіцієнт нестабільності залежить від статичного коефіцієнта передачі, який для транзисторів одного типу може сильно розрізнятися.

2. Задання струму бази за допомогою дільника напруги. NPN-транзистор.

Рис. 5.2

Схема задання струму бази NPN транзистора за допомогою дільника напруги в каскаді з загальним емітером представлена на рис. 5.2. Аналогічно пункту 1, розглянемо режими насичення, підсилення і відсічки. Струм колектора в режимі насичення описується наступним виразом:

IКНEК / (RК + RЕ)

Незалежно від опору резисторів R1 і R2 дільника напруги струм насичення бази визначається з виразу:    IБН = IКН / βDC,    а напруга UБ на базі дорівнює:       UБ = EК  (RЕ / (RЕ + RК)) + UБЕ0

Ця ж напруга задається дільником напруги. Знаючи Ек і UБ, можна визначити відношення опорів плечей дільника:                                              R1 / R2 = (EKUБ) / UБ

Сумарний опір дільника зазвичай вибирається так, щоб струм, що протікає через нього був приблизно в 10 разів менший за струм колектора. Склавши систему рівнянь і розв’язавши її, можна знайти опори R1 і R2 плечей дільника, що забезпечують струм бази, необхідний для переводу транзистора в режим насичення. Аналогічним чином каскад розраховується й у підсилювальному режимі, але з врахуванням наступних виразів.

Струм колектора в підсилювальному режимі описується рівнянням навантажувальної прямої:

IК = (EКUКЕUЕ) / RК

де UЕ =IЕ RЕ, IЕ -  струм емітера.

Струм бази визначається з виразу:                IБ = IК / βDC

Струм колектора пов'язаний зі струмом емітера наступним виразом:        IКЕ - ІБ.

Напруга на базі транзистора дорівнює:         UБ = IЕ * RЕ + UБЕ0

Далі розраховуються опори R1 і R2 дільника напруги. Сумарний опір дільника повинен забезпечувати більший у порівнянні зі струмом бази струм дільника (зазвичай струм дільника беруть у 10 разів менший, ніж струму колектора).

Робоча точка визначається перетином навантажувальної прямої і вихідної характеристики транзистора. При відомих значеннях опорів R1 і R2 струм бази транзистора дорівнює:

IБ = (UБUБЕ0) / RЕКВ,

де UБ - напруга на базі транзистора. Якщо βRЕ >> R2, то:

                                        UБ = EК  (R2 / (R1 + R2)),          RЕКВ = (R1 R2) / (R1 + R2)

Струм емітера визначається за спаданням напруги на опорі RЕ у ланцюзі емітера й обчислюється як різниця потенціалів UБ і UБЭ0:                    IЕ = (UБUБЕ0) / RЕ

Значення напруги колектор-емітер UКЕ обчислюється за законом Кірхгофа:

UКЕ = EК IК  RКIЕ  RЕ 

Коефіцієнт нестабільності струму колектора (S) через вплив теплових струмів у схемі за умови, що UЕ >UБЕ0, визначається як:

S = dIК / dIКБ0 = (1 + βDC) / (1 + βDC  RЕ / (RЕ + RБ)) ≈ 1 + (RБ / RЕ) ,

де RБ = (R1  R2) / (R1 + R2)

Як випливає з цього виразу, при даному способі задання струму бази коефіцієнт нестабільності визначається елементами схеми і практично не залежить від характеристик транзистора, що поліпшує стабільність робочої точки.

PNP-транзистор.

Рис. 5.3

Схема задання струму бази за допомогою дільника напруги в каскаді з загальним емітером на PNP-транзисторі представлена нa puc.5.3. Для даної схеми справедливі вирази, приведені в попередньому пункті для схеми з NPN-транзистором, з наступною поправкою: полярність напруг і напрямку струмів потрібно поміняти на зворотні.

3. Задання струму бази за допомогою додаткового джерела в ланцюзі емітера.

Схема задання струму бази за допомогою додаткового джерела в ланцюзі емітера в каскаді з загальним емітером на NPN-транзисторі представлена на рис.5.4.

Струм колектора в режимі насичення дорівнює:

IКНEК + EЕ / (RК + RЕ)

Струм колектора в підсилювальному режимі описується рівнянням навантажувальної прямої:

IК = (EК + EЕIЕ  RЕ) / RК

Напруга на базі транзистора UБ визначається з наступного виразу:

UБ = ІЕ  RЕ - ЕЕ + UБЕ0.

Рис.5.4

Ця ж напруга дорівнює падінню напруги на резисторі RБ:

UБ = - IБ  RБ.

Струм емітера обчислюється по спаданню напруги на опорі RЕ:

IЕ = (UЕ + EЕ) / RЕ = (UБUБЕ0 + EЕ) / RЕ

де  - UБ має від’ємне значення.

Струм колектора пов'язаний зі струмом емітера наступним виразом:

IК = IЕIБIЕ

Значення  напруги  колектор-емітер  обчислюється  із  закону  Кірхгофа для напруг:

UКЕ = Ек + ЕЕ - Iк  Rk - IЕ  RЕ 

Коефіцієнт нестабільності струму колектора (S) визначається як:

S = dIК / dIКБ0 = (1 + βDC) / (1 + βDC  RЕ / (RЕ + RБ))

Розглянута схема характеризується таким же коефіцієнтом нестабільності, як і попередня.

4. Задання струму бази за допомогою резистора в ланцюзі база-колектор.

Схема задання струму бази за допомогою резистора в ланцюзі база-колектор у каскаді з загальним емітером представлена на рис. 5.5.

Струм колектора в підсилювальному режимі описується рівнянням:

IК = (EКUКЕ) / RК

Робоча точка визначається точкою перетину навантажувальної прямої і вихідної характеристики транзистора. Струм бази визначається з виразу:

IБ = (UКЕUБЕ0) / RБ

Як видно з виразу, струм бази залежить від напруги колектор-емітер, що робить схему менш чуттєвою до розкиду значень статичного коефіцієнта передачі встановлюваних в неї транзисторів.

Струм колектора в схемі визначається за формулою:

IБ = (EК - UБЕ) / (RК + RБ / βDC)

Значення напруги колектор-емітер обчислюється за законом Кірхгофа для напруг:

UКЕ = EКIК  RК

Статичний коефіцієнт передачі струму βDC визначається відношенням струму колектора до струму бази:                                                            βDC = IК / IБ

Рис.5.5

Коефіцієнт нестабільності струму колектора (S) через вплив теплових струмів у схемі з резистором у ланцюзі база-колектор визначається як:

S = dIК / dIКБ0 = (1 + βDC) / (1 + βDC  RК / (RБ)) ≈ RБ / RК 

Як випливає з виразу, коефіцієнт нестабільності цієї схеми трохи вищий, ніж у схем з опором RЕ в ланцюзі емітера.

Рис.5.6 (файл с10_005)

Хід роботи

1. Дослідження параметрів робочої точки при заданні струму бази за допомогою одного резистора

   а)  Зберіть схему, зображену на рис. 5.6. Ввімкніть схему. Запишіть результати вимірів для струму бази, струму колектора, напруги колектор-емітер і напруги база-емітер у розділ "Результати експериментів".

   б) Для схеми на рис.5.6 за формулами з розділу "Теоретичні відомості" обчисліть базовий струм, напругу колектор-емітер. Струм колектора обчисліть, використовуючи значення струму бази, отримане в п. а) і значення βDC, обчислене в пункті 1 попередньої ЛР . Результати запишіть в розділ "Результати експериментів". Порівняйте їх з експериментальними даними.

   в) У розділі "Результати експериментів" побудуйте навантажувальну пряму за постійним струмом на вихідній характеристиці транзистора 2N3904, отриману в пункті 3 попередньої ЛР. Використовуючи значення струмів і напруг, отриманих в пункті а), визначте робочу точку (Q) на навантажувальній лінії і відмітьте її положення на графіку.

   г) Подвійним натиском на зображенні транзистора відкрийте діалогове вікно вибору моделі транзистора. Рядок з найменуванням транзистора 2N3904 буде підсвічений. Щоб редагувати параметри моделі транзистора, натисніть Edit. Змініть коефіцієнт передачі по струму (βF) до 100, потім натисніть Accept. Натисніть Accept ще раз, щоб повернутися до схеми. Зміна коефіцієнта β дозволяє переконатися, що заміна транзисторів приводить до зміни струму колектора. Ввімкніть схему. Запишіть результати вимірів для струму бази, струму колектора і напруги колектор-емітер у розділ "Результати експериментів".

   д)  За новим значенням напруги колектор-емітер і струму колектора визначте нову робочу точку на навантажувальній прямій, побудованій в п. в). Відзначте її положення на графіку в розділі "Результати експериментів".

   е) Відновіть попереднє значення коефіцієнта передачі за постійним струмом (βF) транзистора 2N3904 (204).

   ж) Підрахуйте опір RБ, необхідний для переводу транзистора в режим насичення. Підставте в схему значення опору RБ, трохи менше підрахованого. Включіть схему. Запишіть результати вимірів для струму бази, струму колектора і напруги колектор-емітер у розділ "Результати експериментів".

   з) Зменшіть значення RБ на більш значну величину і знову активізуйте схему. Якщо транзистор знаходиться в режимі насичення, то зміна струму колектора дуже мала навіть при дуже великій зміні струму бази.

2. Дослідження параметрів робочої точки при заданні струму бази за допомогою дільника напруги (NPN-транзистор).

Рис.5.7 (файл с10_006)

   а) Зберіть та ввімкніть схему, зображену на рис. 5.7. Запишіть результати вимірів для струму бази, струму колектора, струму емітера, напруги колектор-емітер і напруги на базі в розділ "Результати експериментів". Обчисліть коефіцієнт передачі βDC. Результат запишіть в розділ "Результати експериментів".

   б) Для схеми рис. 5.7 за формулами з розділу "Теоретичні відомості" обчисліть значення напруги в точці UБ. Обчисліть струм емітера і розрахуйте струм колектора за отриманим значенням струму емітера (UБЕ0 = 0.7 В), обчисліть значення напруги колектор-емітер за отриманими раніше струмом колектора і струмом емітера. Результати запишіть в розділ "Результати експериментів".

   в) В розділі "Результати експериментів" побудуйте навантажувальну пряму за постійним струмом на вихідній характеристиці транзистора 2N3904 з пункту 3 попередньої ЛР. Використовуючи значення струмів і напруг, отриманих у пункті а), визначте робочу точку (Q) і відмітьте її положення на графіку.

   

   г) Подвійним натиском на зображенні транзистора відкрийте діалогове вікно вибору моделі транзистора. Рядок з найменуванням транзистора 2N3904 буде підсвічений. Щоб редагувати параметри моделі транзистора, натисніть Edit. Змініть коефіцієнт передачі по струму (βF) до 100, потім натисніть Accept. Натисніть Accept ще раз, щоб повернутися до схеми. Зміна коефіцієнта βF дозволяє переконатися, що заміна транзисторів приводить до зміни струму колектора. Ввімкніть схему. Запишіть результати вимірів для струму бази, струму колектора і напруги колектор-емітер у розділ "Результати експериментів".

   д) За новими значеннями напруги база-емітер і струму колектора визначте положення робочої точки на навантажувальній прямій, побудованої в пункті в) і відмітьте її положення на графіку.

   е) Відновіть попереднє значення коефіцієнта передачі по постійному струмі (βF) транзистора 2N3904 (204).

   ж) Проведіть зміни параметрів ланцюга бази, необхідні для переводу транзистора в режим насичення. Запишіть результати вимірів для струму бази, струму колектора, напруги на базі і напруги колектор-емітер у розділ "Результати експериментів".

3. Задання струму бази за допомогою дільника напруги (PNP-транзистор).

Рис.5.8 (файл с10_007)

   а) Зберіть та ввімкніть схему, зображену на рис. 5.8. Запишіть результати вимірів для струму бази, струму колектора, струму емітера, напруги колектор-емітер і напруги на базі в розділ "Результати експериментів". Обчисліть статичний коефіцієнт передачі βDC. Результат запишіть в розділ "Результати експериментів".

   б) Для схеми рис. 5.8 за формулами з розділу "Теоретичні відомості" обчисліть значення напруги в точці UБ. Обчисліть струм емітера і розрахуйте струм колектора за отриманим значенням струму емітера (UБЕ0=0.7В), обчисліть значення напруги колектор-емітер за отриманими раніше струмом колектора і струмом емітера. Результати запишіть в розділ "Результати експериментів". Порівняйте їх з експериментальними даними.

   в) Подвійним натиском на зображенні транзистора відкрийте діалогове вікно вибору моделі транзистора. Рядок з найменуванням транзистора 2N3906 буде підсвічений. Щоб редагувати параметри моделі транзистора, натисніть Edit. Змініть коефіцієнт передачі по струму (βF) з 180 до 100, потім натисніть Accept. Натисніть Accept ще раз, щоб повернутися до схеми. Зміна коефіцієнта β дозволяє переконатися, що заміна транзисторів приводить до зміни струму колектора. Ввімкніть схему. Запишіть результати вимірів для струму бази, струму колектора і напруги колектор-емітер у розділ "Результати експериментів".

   г) Відновіть попереднє значення коефіцієнта передачі по постійному струмі (βF) транзистора 2N3906 (180).

4. Дослідження параметрів робочої точки при заданні струму бази за допомогою додаткового джерела в ланцюзі емітера.

   а) Зберіть та ввімкніть схему, зображену на рис.5.9. Запишіть результати вимірів для струму бази, струму колектора, струму емітера, напруги колектор-емітер і напруги на базі в розділ "Результати експериментів". Обчисліть статичний коефіцієнт передачі βDC. Результат запишіть в розділ "Результати експериментів".

   б) Для схеми на рис. 5.9 за формулах з розділу "Теоретичні відомості" обчисліть напругу в точці UБ за виміряним раніше значенням струму бази, розрахуйте струм емітера й обчисліть струм колектора за величиною струму емітера (UБЕ0 =0.7В). Обчисліть значення напруги колектор-емітер за отриманим значенням струму емітера і струму колектора. Результати запишіть в розділ "Результати експериментів".

Рис.5.9 (файл с10_008)

   в) У розділі "Результати експериментів" для схеми рис. 5.9 побудуйте навантажувальну пряму на вихідній характеристиці транзистора 2N3904 з пункту 3 попередньої ЛР. За результатами, отриманими у попередньому пункті, визначте робочу точку (Q) і відмітьте її положення на графіку.

   г) Подвійним натиском на зображенні транзистора відкрийте діалогове вікно вибору моделі транзистора. Рядок з найменуванням транзистора 2N3904 буде підсвічений. Щоб редагувати параметри моделі транзистора, натисніть Edit. Змініть коефіцієнт передачі по струму (βF) з 200 до 100, потім натисніть Accept. Натисніть Accept ще раз, щоб повернутися до схеми. Зміна коефіцієнта βF дозволяє переконатися, що заміна транзисторів приводить до зміни струму колектора. Ввімкніть схему. Запишіть результати вимірів для струму бази, струму колектора і напруги колектор-емітер у розділ "Результати експериментів".

   д) За новим значенням напруги база-емітер і струму колектора визначте положення робочої точки на навантажувальній прямій, побудованій в пункті в), і відмітьте її положення на графіку.

   е) Відновіть попереднє значення коефіцієнта передачі по постійному струмі (βF) транзистора 2N3904 (204).

5. Дослідження параметрів робочої точки при заданні струму бази за допомогою резистора в ланцюзі база-колектор.

   а) Зберіть схему, зображену на рис. 5.10. Ввімкніть схему. Запишіть результати вимірів для струму бази, струму колектора, струму емітера і напруги колектор-емітер у розділ "Результати експериментів". Обчисліть статичний коефіцієнт передачі βDC. Результат запишіть в розділ "Результати експериментів".

   б) За формулами з розділу "Теоретичні відомості" обчисліть струм колектора, використовуючи значення βDC, обчислене раніше (UБЕ0=0.7В). За отриманим струмом колектора обчисліть значення напруги колектор-емітер. Результати запишіть в розділ "Результати експериментів".

   в) У розділі "Результати експериментів" для схеми рис. 5.10 побудуйте навантажувальну пряму на вихідній характеристиці транзистора 2N3904. За результатами, отриманими у попередньому пункті, визначте робочу точку (Q) і відмітьте її положення на графіку.

   г) Подвійним натиском на зображенні транзистора відкрийте діалогове вікно вибору моделі транзистора. Рядок з найменуванням транзистора 2N3904 буде підсвічений. Щоб редагувати параметри моделі транзистора, натисніть Edit. Змініть коефіцієнт передачі по струму (βF) з 200 до 100, потім натисніть Accept. Натисніть Accept ще раз, щоб повернутися до схеми. Зміна коефіцієнта βF дозволяє переконатися, що заміна транзисторів приводить до зміни струму колектора. Ввімкніть схему. Запишіть результати вимірів для струму бази, струму колектора і напруги колектор-емітер у розділ "Результати експериментів".

Рис.5.10 (файл с10_009)

   д) За новими значеннями напруги колектор-емітер і струму колектора визначте положення робочої точки на навантажувальній прямій, побудованій в пункті в) і відмітьте її положення на графіку.

   е) Відновіть колишнє значення коефіцієнта передачі по постійному струмі (βF) транзистора 2N3904 (204).

Результати експериментів

1. Дослідження параметрів робочої точки при заданні струму бази за допомогою одного     резистора.

   а) Струм бази :                                                   (вимірювання)

        Струм колектора :                                         (вимірювання)

        Напруга база-емітер :                                    (вимірювання)

        Напруга колектор-емітер :                            (вимірювання)          

   б)  Струм бази :                                                   (розрахунок)

         Струм колектора :                                         (розрахунок)

         Напруга колектор-емітер :                           (розрахунок)          

   в), г), д)  Визначення робочої точки каскаду.  Позначте на графіку положення робочої точки до і після зміни коефіцієнта передачі транзистора по постійному струмі.

Струм бази :                                                     (вимірювання)

Струм колектора :                                           (вимірювання)    

Напруга колектор-емітер:                               (вимірювання)

    ж)  Опір у ланцюзі бази :                                       (розрахунок)

Струм бази :                                                      (вимірювання)

Струм колектора :                                            (вимірювання)

Напруга колектор-емітер :                               (вимірювання)

2. Дослідження параметрів робочої точки при заданні струму бази за допомогою дільника напруги (NPN-транзистор).

   а)   Струм бази :                                                        (вимірювання)

          Струм колектора :                                               (вимірювання)

          Струм емітера :                                                    (вимірювання)

          Напруга на базі транзистора :                            (вимірювання)       

          Напруга колектор-емітер :                                 (вимірювання) 

          Статичний коефіцієнт передачі βDC :                        (розрахунок)

     б)   Напруга в точці Ub :                                           (розрахунок)     

          Струм емітера :                                                   (розрахунок)       

          Струм колектора :                                              (розрахунок)           

          Напруга колектор-емітер :                                (розрахунок)

   в), г), д) Визначення робочої точки каскаду. Позначте на графіку положення робочої точки до і після зміни коефіцієнта передачі транзистора по постійному струмі.

Струм бази :                                                           (вимірювання)

Струм колектора :                                                 (вимірювання)            

Напруга колектор-емітер :                                    (вимірювання) 

   ж)   Відношення R1/R2 :                                                (розрахунок)

Напруга на базі транзистора :                                (розрахунок)            

Струм бази :                                                             (вимірювання)

Струм колектора :                                                    (вимірювання)

Напруга колектор-емітер :                                      (вимірювання) 

3. Задання струму бази за допомогою дільника напруги (PNP-транзистор).

   а)    Струм бази :                                                               (вимірювання)

Струм колектора :                                                      (вимірювання)

Струм емітера :                                                          (вимірювання) 

Напруга на базі транзистора :                                   (вимірювання)

Напруга колектор-емітер :                                         (вимірювання) 

Статичний коефіцієнт передачі βDC :                                  (розрахунок)

   б)      Напруга в точці Ub :                                                                               (розрахунок)

Струм емітера :                                                             (розрахунок)

Струм колектора :                                                         (розрахунок)

Напруга колектор-емітер :                                           (розрахунок)  

   в)     Струм бази :                                                                 (вимірювання)

Струм колектора :                                                       (вимірювання)

Напруга колектор-емітер :                                         (вимірювання)  

4. Дослідження параметрів робочої точки при заданні струму бази за допомогою додаткового джерела в ланцюзі емітера.

   а)     Струм бази                                                                 (вимірювання)

Струм колектора                                                       (вимірювання)

Струм емітера                                                            (вимірювання) 

Напруга на базі транзистора                                      (вимірювання)

Напруга колектор-емітер                                            (вимірювання)  

Статичний коефіцієнт передачі βDC                                       (розрахунок)

     б)   Напруга в точці UБ                                                                                  (розрахунок)

Струм емітера                                                               (розрахунок)

Струм колектора                                                           (розрахунок)

Напруга колектор-емітер                                             (розрахунок)  

   в), г), д) Визначення робочої точки каскаду. Позначте на графіку положення робочої точки до і після зміни коефіцієнта передачі транзистора по постійному струмі.

Струм бази :                                                                    (вимірювання) 

Струм колектора :                                                           (вимірювання)

Напруга колектор-емітер :                                             (вимірювання)

5. Дослідження параметрів робочої точки при заданні струму бази з допомогою резистора в ланцюзі база-колектор.

   а)     Струм бази :                                                                       (вимірювання)

Струм колектора :                                                             (вимірювання)  

Струм емітера :                                                                  (вимірювання)    

Напруга колектор-емітер :                                                (вимірювання)  

Статичний коефіцієнт передачі βDC :                                               (розрахунок)

   б)     Струм колектора :                                                               (розрахунок)

Напруга колектор-емітер :                                                 (розрахунок)

   в), г), д) Визначення робочої точки каскаду. Позначте на графіку положення робочої точки до і після зміни коефіцієнта передачі транзистора по постійному струмі.

Струм бази :                                                                        (вимірювання)

Струм колектора :                                                               (вимірювання)

Напруга колектор-емітер :                                                 (вимірювання)    

Контрольні запитання

1. Як сильно відрізняються розрахункові й експериментальні дані?

  1.  Чи змінюється положення робочої точки при зміні статичного коефіцієнта передачі струму?
  2.  Яка умову необхідно виконати, щоб перевести транзистор у режим відсічки?
  3.  На скільки відрізняються напруги на колекторі в схемах рис. 5.6 і 5.7?
  4.  Чому дорівнює напруга колектор-емітер у режимі насичення?
  5.  Який зв'язок між струмом колектора і струмом емітера ?
  6.  У чому перевага схеми зі зміщенням у ланцюзі бази над схемою зі зміщенням у ланцюзі емітера ?
  7.  У чому перевага схеми з дільником напруги в ланцюзі бази над схемою зі зміщенням
    у ланцюзі емітера ?
  8.  Яку роль відіграє опір RЕ у ланцюзі емітера для стабільності роботи схеми? У чому вона полягає?

10. Яка з усіх описаних вище схем має найбільшу стабільність?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36471. Глобальные риски в рамках перехода к постиндустриальной цивилизации 31.5 KB
  Эти проблемы ресурсноэкономические 2 демографические 3мирохозяйственные проявляются через кризисы в том числе в области здравоохранения образования культуры в растущей преступности что позволяет многим ученым говорить о глобальном кризисе цивилизации.Среди ученых нет единства во взглядах на перспективы современной цивилизации на ее способность решить угрожающие ей противоречия. Опираясь на исторический опыт многие из них справедливо полагают что возможен вариант гибели современной цивилизации В качестве основы для столь...
36472. Древняя Греция 36.5 KB
  – ранняя Греция возникают общества разделенные на классы Архаическим периодом в истории Греции обычно называют VIII – VI вв. По мнению некоторых исследователей это время наиболее интенсивного развития античного общества. Действительно в течение трех столетий были сделаны многие важнейшие открытия определившие характер технической основы античного общества развились те социальноэкономические и политические явления которые придали античному обществу определенную специфику по сравнению с другими рабовладельческими обществами:...
36473. Древний Египет 29 KB
  групп перед властью Моноотраслевая экономика всегда ведет к жесткой политической системе с одним центром силы Главное достижение – появление профессиональной армии Межгосударственная дипломатия – появление письменных договоров мир на вечные времена Единое централизованное государство – главное в политике Духовная жизнь Агрокультурный календарь Развитие государства и налоговой базы обеспечение финансовой системы государства а затем и бюрократической появление письменности Наука эмпирическая – путем наблюдения теоретическая...
36474. Древне-китайская цивилизация 28 KB
  иерархии Прядение и ткачество Более крупные поселения Оседлое мотыжное земледелие Специализация районов Внедрение оружий из металла Рыболовство и скотоводство Массовое производство керамики гончарный круг Жреческая культура Особенность – существовала в рамках неолита экономика отдельных поселений так и не стала централизованной на отдельной отрасли – зачатки полиотраслевой экономики Рубеж перехода – образование протогосударства появление города Шан Шелк Тутовое дерево Строительство дамб Развитие экономических...
36475. Неолитическая цивилизация 51.5 KB
  лесов быстро исчерпались Саванны – нет земледелия переселение в субтропики Неолитическая катастрофа выжило 1000 чел Начало новой ц.
36476. Древняя Персия 27 KB
  За помощь в осуществлении контроля над обществом им предоставлялась наибольшая политическая самостоятельность Частный интерес работает на общественный Внешняя политика Восточное побережье Эгейского моря Греция – колонии господство над торговлей в средиземном море Внешняя политика обусловлена экономической структурой: цель – экономически важные регионы.
36477. Древние Шумеры 30.5 KB
  долина рек Тигр и Ефрат Неблагоприятные условия сухой климат мало полезных ископаемых Тростник и рыба – самые доступные ресурсы Население сосредоточено в предморье и не углублялось во влажные равнины Увеличение численности населения перенаселение Технологии Сельскохозяйственные культуры ячмень эммера Одомашнен ряд животных быки овцы козы свиньи и ослы Примитивные технологии обработки меди Колесо Первые постройки из сырого глиняного кирпича Шумеры пытаются вести с х на новых землях строят системы очищения почвы....
36478. Понятия «цивилизация». Подходы к толкованию термина. Цивилизационная теория 93.5 KB
  Понятия цивилизация впервые употребил Виктор Мирабо в 1757 году в значении общего уровня культурного развития. Среди деятелей просвещения цивилизация ассоциировалась с концепцией прогресса стала идеалом интеллектуального и социального развития человечества. Отсюда ясно что цивилизация носила отрицательный оттенок.
36479. Структура цивилизация, ее основные элементы 73 KB
  технологический способ производства: орудия труда источники энергии предметы труда природные ресурсы технологии организация производства в плане технологий экономический способ производства структура воспроизводства обмен распределение экономическое управление социальнополитические отношения: социальные отношения национальные отношения политические отношения государственные отношения правовые духовный мир: наука культура образование мораль идеология или религия Все элементы цивилизационной...