13244

Дослідження двокаскадного транзисторного підсилювача

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Лабораторна робота №6 Тема: Дослідження двокаскадного транзисторного підсилювача Мета: Дослідження амплітудних і частотних характеристик двокаскадного підсилювача Прилади й елементи Осцилограф Біполярні транзистори 2N2712 Джерело постійної ЕРС Джерел...

Украинкский

2013-05-11

710.5 KB

29 чел.

Лабораторна робота №6

Тема:  Дослідження двокаскадного транзисторного підсилювача

Мета:  Дослідження амплітудних і частотних характеристик двокаскадного підсилювача

Прилади й елементи

Осцилограф

Біполярні транзистори 2N2712

Джерело постійної ЕРС

Джерело змінної ЕРС

Резистори, конденсатори

Вольтметри

Теоретичні відомості

Підсилювач це пристрій, що здійснює однозначне і безперервне перетворення електричних сигналів малої величини в сигнали значно більші за величиною. Підсилювачі широко застосовуються при вимірюванні електричних і неелектричних величин, для контролю і автоматизації технологічних процесів, вимірювань і т.д.

Будь-який підсилювач, структурна схема якого зображена на рис.6.1, має вхідний і вихідний ланцюги, до яких підключається джерело сигналу EГ, пристрій навантаження RН, джерело живлення ИП і підсилювальний елемент УЕ (транзистор, мікросхема). Процес підсилення пов'язаний з перетворенням енергії джерела живлення в енергію вихідного сигналу підсилювача.

Рис.6.1.

Коефіцієнт підсилення по напрузі К0, в загальному випадку є комплексною величиною, оскільки вхідні і вихідні сигнали змінні. На практиці часто записують К0 у вигляді відношення модулів (амплітуди, діючих значень) вихідного і вхідного сигналів:

     .

Амплітудна характеристика (рис.6.2) визначає залежність амплітуди вихідної напруги підсилювача від зміни амплітуди напруги на вході Um.вих = f(Um.вх). Лінійна ділянка аб відповідає пропорційній залежності цих напруг, які зв'язані між собою коефіцієнтом підсилення підсилювача К0, постійним на цій ділянці. Ділянка аб є робочою ділянкою підсилювачів. Графічна залежність амплітудної характеристики, що знаходиться вище за точку б є нелінійною і не використовується при роботі підсилювачів.

Рис.6.2.

Амплітудно-частотна характеристика (АЧХ) підсилювача відображає залежність модуля коефіцієнта підсилення К0 від частоти вхідного сигналу f. На рис.6.3 приведена найбільш розповсюджена АЧХ підсилювачів. На ній можна виділити робочу область підсилювача, що лежить між верхньою fВГ і нижньої fНГ граничними частотами підсилювача, в якій коефіцієнт  К0 постійний.

 Як правило,  вимірюють величину  , де К0 - коефіцієнт підсилення на середніх частотах.

Область частот  f = fВГ- fНГ  називається смугою пропускання підсилювача.

У більшості підсилювачів f = (105 - 107)Гц,  і тому вони називаються широкосмуговими.

Рис.6.3.

Багатокаскадні підсилювачі застосовуються для отримання великого коефіцієнта підсилення. Структурна схема підсилювача приведена на рис.6.4, і містить n однокаскадних підсилювачів (наприклад із загальною базою).

Рис.6.4.

Коефіцієнт підсилення такого підсилювача дорівнює:

    

Між каскадами підсилювачів ввімкнено конденсатори СС1, СС2, ... , СCn,  що виключають їх взаємний вплив за постійним струмом. Міжкаскадний зв'язок називається RC зв'язком, де R приймається як вхідний опір наступного каскаду підсилювача.

 Розглянемо вплив ємності СC1 на амплітудно-частотну характеристику підсилювача. Згідно II закону Кірхгофа для електричного ланцюга міжкаскадного зв'язку можна записати рівняння   , що є векторною сумою (рис.6.5).

  

          

                                     Рис.6.5.                                                                             Рис.6.6.

Оскільки вихідна напруга  першого каскаду визначається характеристиками цього каскаду, то для ланцюга міжкаскадного зв'язку вона постійна   Нехай величина ємності   зростає, ХС1=1/СС1 – падає,   також зменшується, останнє приводить до збільшення   (рис.6.6) і загального коефіцієнта підсилення  .

Умовно можна представити цей процес за допомогою діаграми :

      ХС1         .

Оскільки збільшення   істотно впливає на зміну ХС1 на низьких частотах, то збільшення коефіцієнта підсилення спостерігатиметься в низькочастотній області амплітудно-частотної характеристики підсилювача (рис.6.7 крива б). При зменшенні   коефіцієнт посилення на низьких частотах падає (рис.6.7 крива а).

Рис.6.7.

Хід роботи

Рис.6.8. Схема проведення дослідів

1. Зніміть амплітудно-частотну характеристику підсилювача КП = f(f)  при uвх=100мкВ.

(Див.  методику зняття амплітудно-частотних характеристик). За одержаними даними побудуйте АЧХ з урахуванням масштабу.

2. Зніміть амплітудну характеристику підсилювача Um.вх = f(Um.вих), при f=100кГц.  

(Див.  методику зняття амплітудних характеристик). За одержаними даними побудуйте амплітудну характеристику з урахуванням масштабу.

Методики проведення дослідів

   Методика зняття амплітудно-частотних характеристик.

При знятті амплітудно-частотних характеристик підсилювальних пристроїв необхідно змінювати частоту вхідного сигналу при незмінній його амплітуді. Для цього відкриваємо діалогове вікно функціонального генератора і задаємо вхідний сигнал синусоїдної форми.

Далі встановлюємо необхідну амплітуду сигналу на вході (наприклад, Amplitude 1 mV) і його частоту (наприклад, Frequency 5kHz). Натиснувши в правому верхньому кутку клавішу  , вимірюємо сигнал на вході і виході підсилювача з допомогою відповідних вольтметрів. Обчислюємо коефіцієнт підсилення                      і записуємо його в таблицю А.

Повторюємо дані вимірювання для різних частот вхідного сигналу, заповнюючи таблицю. Характеристики знімаються при двох значеннях конденсаторів зв'язку Сс=1мкФ і Сс=1000мкФ.

        Таблиця А

f (Гц)

1102

1103

1104

1105

1106

1107

1108

КП

Сс=1мкФ

КП

Сс=1103 мкФ

Для зміни ємності конденсаторів зв'язку відкриваємо діалогове вікно конденсаторів і встановлюємо необхідну ємність (наприклад, Capacitance 1мкФ).

    Методика зняття амплітудних характеристик.

При знятті амплітудних характеристик підсилювальних пристроїв необхідно змінювати амплітуду вхідного сигналу при незмінній частоті. Для цього відкриваємо діалогове вікно функціонального генератора і задаємо вхідний сигнал синусоїдної форми.

Далі встановлюємо необхідну частоту сигналу на вході (наприклад, Frequency 5kHz) і амплітуду сигналу (наприклад, Amplitude 1.5 mV).

Натиснувши в правому верхньому кутку клавішу  , вимірюємо сигнали на вході і виході з допомогою відповідних вольтметрів і записуємо покази в таблицю В. Повторюємо дані вимірювання для різних амплітуд вхідного сигналу, обчислюємо коефіцієнти підсилення  , заповнюючи таблицю.

         Таблиця В

Uвх (мкВ)  

   100

   200

   600

  1000

  1400

  1800

  2000

Uвих (В)  

  

КП

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24717. Токовая поперечная дифференциальная защита линий 165 KB
  Токовая поперечная дифференциальная РЗ предназначена для параллельных ЛЭП с общим выключателем. При одностороннем питании параллельных ЛЭП РЗ устанавливается только со стороны источника питания а в сети с двусторонним питанием с обеих сторон параллельных ЛЭП. На одноименных фазах каждой ЛЭП устанавливаются ТТ с одинаковым коэффициентом трансформации. В действительности в реле протекает ток небаланса IНБ вызванный погрешностью ТТ и некоторым различием первичных токовобусловленным неточным равенством сопротивлений ЛЭП.
24718. Защита электродвигателей от перегрузок и замыканий на землю 146.5 KB
  Защита с тепловым реле. Лучше других могут обеспечить характеристику приближающуюся к перегрузочной характеристике электродвигателя тепловые реле которые реагируют на количество тепла Q выделенного в сопротивлении его нагревательного элемента. Тепловые реле выполняются на принципе использования различия в коэффициенте линейного расширения различных металлов под влиянием нагревания. Основой такого теплового реле является биметаллическая пластина 1 рис.
24719. ДИСТАНЦИОННАЯ ЗАЩИТА ЛИНИЙ 160.5 KB
  В качестве ДО используются реле сопротивления PC реагирующие на полное реактивное или активное сопротивление поврежденного участка ЛЭП Z X R. Сопротивление фазы ЛЭП от места установки реле Р до места КЗ точки К пропорционально длине этого участка lРK . Наибольшее значение Zp при котором PC срабатывает называется сопротивлением срабатывания реле Для обеспечения селективности в сетях сложной конфигурации на ЛЭП с двусторонним питанием ДЗ необходимо выполнять направленными действующими при направлении мощности КЗ от шин в...
24720. Малая группа 44 KB
  Цели: овладение знаниями по таким вопросам как определение малой группы и ее границы классификация малых групп социальнопсихологические характеристики малой группы. Ключевые понятия: малая группа команда организованные спонтанные группы открытые закрытые группы группы членства и референтные группы коллектив структура и развитие малой группы социометрия лидерство групповые нормы конформность групповая сплоченность. Минимальный размер малой группы 2 чел. Количественные признаки малой группы ее нижние и верхние границы ...
24721. Характер 42 KB
  Задачи: определение понятия характер структуры характера его черт взаимосвязи с темпераментом. Ключевые понятия: характер отношение волевые интеллектуальные эмоциональные качества темперамент структура характера черты характера потребности установки интересы акцентуации характера. Структура характера свойства характера зависящие друг от друга связанные друг с другом и образующие целостную организацию. В структуре характера выделяют 2 группы черт: к 1 группе относятся черты выражающие направленность личности устойчивые...
24722. Сознание 44 KB
  Задачи: определение понятия сознание функции сознания слои сознания по Зинченко В. психические состояния человека состояния сознания. Ключевые понятия: понятие сознание слои сознания функции сознания психические состояния человека: определение измерения характеристики виды; состояния сознания. Слои сознания по Зинченко В.
24723. Я-ОБРАЗ 52.5 KB
  Общение с собой: Начало психологии активности. Основы общей психологии. Элементы практической психологии.
24725. Предметная область психологии 71.5 KB
  занятие контрольнодиагностические задания Цели: теоретическое и практическое овладение знаниями знакомство с наукой психология связь психологии с другими науками Ключевые понятия: психология как наука предмет психологии задачи психологии. Методология и методы психологии: методология наука о методах. психологии харакны след принципы: В основе лежат постулаты диалектического материализма Принцип развития психика непрерывно изменяющ.