13256

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УЧАСНИКІВ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Лабораторная работа

Логистика и транспорт

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УЧАСНИКІВ ДОРОЖНЬОГО РУХУ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання лабораторних робіт для студентів базового напряму 6.070101 Транспортні технології спеціальностей 78.07010104 Організація і регулювання дорожнього руху та 78.07010102 Організація перев...

Украинкский

2013-05-11

5.86 MB

37 чел.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УЧАСНИКІВ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторних робіт

для студентів базового напряму 6.070101 «Транспортні технології» спеціальностей 7(8).07010104 «Організація і регулювання дорожнього руху» та 7(8).07010102 «Організація перевезень та управління на транспорті»

Інформаційне забезпечення учасників дорожнього руху: Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів базового напряму 6.070101 «Транспортні технології» спеціальностей 7(8).07010104 «Організація і регулювання дорожнього руху» та 7(8).07010102 «Організація перевезень та управління на транспорті (за видами) / Укл.: Ю.Я. Ройко, В.В. Ковалишин, Гілевич В.В. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2012. - 38с.


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

Вплив психофізіологічних особливостей водія на час його реакції у лабораторних умовах

Мета роботи: дослідити час реакції водія в лабораторних умовах, враховуючи психофізіологічні особливості водія.

1.1. Теоретичні відомості

1.1.1. Час реакції водія.

Окремі періоди роботи водія, наприклад, при русі автомобіля на великій швидкості, потребують максимальної концентрації та швидкої реакції. Якість роботи водія в цих випадках залежить від швидкості та точності його відповідних реакцій на подразники (натискання на педаль гальм, поворот керма, переключення передачі). Така відповідь на подразники називається психомоторною реакцією.

Поняття «психомоторна реакція», або «час реакції» трактується по-різному. Згідно А.Н. Романова, психомоторика – це рухи людини, включені в його психічну діяльність. Таким чином, будь-яке сприйняття, мислення та емоції знаходять своє вираження в русі. Рухи, що виконуються в процесі праці, завжди спрямовані на досягнення певної мети і представляють собою елементи психомоторної діяльності.

Найчастіше під часом реакції розуміється період часу, що включає в себе час виявлення подразника, впізнання, прийняття рішення та відповідну
дію (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Складові часу реакції людини на подразник

Важливе значення в діяльності водія має координація рухів, яка виражається в узгодженості одних дій з іншими, що здійснюються одночасно, для досягнення мети. Швидкі і правильні реакції, хороша координація економних, точних і розмірних дій, що виявляються систематично в небезпечних дорожніх ситуаціях, характеризують спритність водія, що значною мірою визначає його надійність. Найбільш складною і типовою для діяльності водія являється сенсомоторна координація (в перекладі з
лат. Sensus – почуття, відчуття; motor – рухає), при якій враховуються динамічні дії самого водія. Кожна його керуюча дія - це не просто ланцюг окремих реакцій. Вони пов'язані між собою сенсомоторною координацією, при якій рух регулюється сприйняттям, а воно, у свою чергу, змінюється в результаті зробленого руху.

Реакції в загальній її класифікації поділяють на два види: прості та складні.

Проста реакція – це найбільш швидка, заздалегідь відома одиночна дія на попередньо відомий одиночний сигнал. Прикладом простої реакції являється натискання на кнопку при спалахуванні лампочки або подачі звукового сигналу. Проста реакція не так часто зустрічається у діяльності водія, так як самі елементарні форми його реагування на зміну дорожньої ситуації пов'язані з урахуванням значення інформації, що поступає і диференціюванням відповідей. Прості реакції можуть бути сенсорними і моторними. При сенсорних реакціях увага спрямована на сприйняття сигналу, при моторних – на наступні рухи.

Складна реакція завжди пов'язана з вибором потрібної дії з ряду можливих, наприклад натискання на педаль гальма при появі пішохода після вибору цієї дії як найбільш раціональної серед інших можливих дій (поворот керма, зміна швидкості руху, подача звукового сигналу).

У кожній реакції розрізняють прихований, латентний і моторний періоди.

Латентний період (від лат. atens - прихований, невидимий) – це час від моменту появи подразника до початку руху. Латентний період реакції залежить від швидкості та інтенсивності руху. Чим більша швидкість та інтенсивність руху, тим більша кількість інформації переробляється водієм в одиницю часу і тим більшим буде час латентного періоду і реакції в цілому.

Моторний період – це час виконання рухового акту.

Середній час латентного періоду простої реакції на світловий сигнал становить приблизно 0,20с, на звуковий – 0,14с. Латентний період складної реакції коливається в широких межах і залежить від дорожньої ситуації і, отже, від складності вибору при ухваленні рішення, а також від індивідуальних психофізіологічних особливостей, досвіду та стану водія. Час моторного періоду залежить від складності виконуваних дій у відповідь. Ці дії в складній реакції можуть поєднуватися в різних поєднаннях.

Швидкість реакцій водія в значній мірі визначає його надійність. В часто виникаючих небезпечних дорожніх ситуаціях нерідко тільки швидкі дії водія можуть запобігати трагічному результату. Так, встановлено, що в більшості наїздів на пішоходів автомобілю до повної зупинки не вистачає 1 – 2м. Якби час реакції водіїв був на десяту частку секунди коротший, то ДТП можна було б уникнути.

Час реакції водія характеризується також її правильністю, точністю та своєчасністю.

Велике значення для безпеки дорожнього руху має уміння водія при зміні ситуації досить швидко загальмувати розпочату дію і виконати іншу, іноді зворотну за напрямком.

Характерними для діяльності водія є його реакції на рухомі об'єкти, за допомогою яких він повинен здійснити керуючі дії в певний момент в залежності від швидкості і напряму руху інших транспортних засобів, а також пішоходів, що часом важко передбачити.

1.1.2. Програма з визначення часу реакції.

Для визначення часу реакції водія була розроблена комп’ютерна програма, яка включає в себе два тести. За допомогою цієї програми можна досліджувати реакцію водія у складних та простих ситуаціях.

Головне вікно програми зображено на рисунку 1.2.

Рис. 1.2. Головне вікно програми тесту з визначення часу реакції людини: 1, 2, 3 – блоки програми

Головне вікно програми поділено на 3 умовних блоки:

1 – у цьому блоці наведено основні умови, за якими повинен слідувати експериментатор, описано суть двох тестів;

2 – реєстрація експериментатора;

3 – обрання одного із двох тестів.

Перший тест даної програми був побудований на основі небезпечних ситуацій, які трапляються з водіями під час руху. Основна мета – розпізнати небезпечну ситуацію на картинці, що появляється серед інших, та відреагувати на неї (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Перший тест програми з визначення реакції людини: А – небезпечна ситуація на яку потрібно відреагувати, Б – безпечна ситуація, яку потрібно проігнорувати

У другому тесті потрібно на кожен сигнал, який подається на екран, реагувати відповідною дією. Таким способом ми отримуємо складну реакцію водія на подразники (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Сигнали та відповідні дії, на які експериментатор повинен реагувати в другому досліді

Після завершення тестів на екран виводиться наступна інформація:

  •  середній час реакції при проходженні тесту;
  •  кількість правильних реакцій.

Після проходження даного тесту дані заносяться у таблицю 1.1.

Таблиця 1.1

Бланк для занесення результатів дослідження

Вид темпераменту

 

№ п\п

Тест 1

Тест 2

Середній час реакції, мс

Кількість правильних відповідей, %

Середній час реакції, мс

Кількість правильних відповідей, %

1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

3

 

 

 

 

4

 

 

 

 

5

 

 

 

 

6

 

 

 

 

7

 

 

 

 

8

 

 

 

 

9

 

 

 

 

10

 

 

 

 

Середнє

 

 

 

 

1.1.3. Темперамент.

Темперамент – індивідуальна особливість психіки людини, в основу якої покладено відповідний тип нервової системи. Виявляється в силі, швидкості, напруженості й урівноваженості перебігу психічних процесів індивіда, в яскравості та стійкості його емоцій і настроїв. Усю різноманітність індивідуальних особливостей зведено до декількох груп психотипів особистості.

Сангвінік добре себе проявляє в умовах насиченого дорожнього руху, але недостатньо стійкий до монотонних подразників. У результаті існує небезпека, що при монотонному русі на довгих прямих ділянках дороги при одноманітному ландшафті він може заснути. Тому водії, які є сангвініками, надійні в роботі водіїв таксі і менш надійні на далеких перевезеннях.

Найбільший відсоток, серед «водіїв-лихачів», які мають схильність до перевищення швидкості, складають холерики. Холерик може бути добрим водієм, але потребує постійного контролю і самоконтролю. Встановлено, що водії з дуже збудженою нервовою системою при їзді по місту значно збільшують витрати бензину – до 25% від норми.

Врівноваженість і спокій флегматика, його висока стійкість до монотонних подразників робить його дуже витривалим у дальніх рейсах, але рішення флегматика звичайно загальмовані, що затримує його дії в аварійних ситуаціях, які відбуваються в умовах дефіциту часу.

Меланхолік найменш придатний для діяльності водія, адже йому часто властиві розгубленість, коливання, страх, що може бути причиною помилок і дорожньо-транспортних подій (ДТП).

1.2. Послідовність виконання роботи

1.2.1. Кожен студент проходить тест «Айзека» з визначення темпераменту людини.

1.2.2. Визначає час своєї реакції за допомогою наведеної програми (кожен із тестів потрібно пройти 10 раз).

1.2.3. Отримані дані студент заносить у таблицю (див. табл. 1.1).

1.2.4. У звіті до даної лабораторної роботи повинно міститися: титульний аркуш (додаток 1), мети та завдання лабораторної роботи, теоретичні відомості, результати досліджень, висновок, список використаної літератури.

1.2.5. При виконанні лабораторної роботи за допомогою текстового редактора Microsoft Office Word 2007 слід дотримуватись наступних вимог. Звіт до лабораторної роботи №1 оформляється на аркушах формату А4, шрифтом Times New Roman Cyr №14 у текстовому редакторі Word через півтора міжрядкових інтервали з такими берегами: верхній, нижній та лівий – 25мм; правий – 10мм. Великі таблиці у звіті дозволяється подавати на аркушах А3. Сторінки нумеруються у верхньому або нижньому правих кутках, за винятком титульної сторінки. Усі структурні одиниці звіту пишуться заголовковими літерами і наприкінці їх крапки не проставляються; підрозділи та пункти – рядковими літерами. Абзацні відступи – 10мм.

1.2.6. Перед формулюванням висновків, кожен студент, незалежно від варіанту завдання, зобов’язаний дати відповіді на наступні запитання:

  1.  Що розуміють під часом реакції водія?
  2.  Які Ви знаєте види часу реакції?
  3.  Від чого залежить час реакції водія?

1.2.7. Висновок. У цьому пункті студент робить аналіз результатів лабораторної роботи, порівнює їх із статистичними даними.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

Розмітка дорожня. Горизонтальна розмітка. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила застосування

Мета роботи: навчитись застосовувати горизонтальну дорожню розмітку, як джерело інформативності в  інформаційному забезпеченні учасників дорожнього руху при розробленні схем організації руху; вести контроль технічної якості.

2.1. Теоретичні відомості

2.1.1. Характеристика розмітки.

Дорожньою розміткою (далі – розмітка) слід вважати лінії, написи та інші позначення на проїзній частині (з удосконаленим покриттям), бордюрах, елементах дорожніх споруд, обстановки вулиць і доріг, що застосовуються самостійно і у поєднанні з дорожніми знаками або світлофорами.

Установлено дві групи дорожньої розмітки: горизонтальна і вертикальна. Кожному виду розмітки надається номер, що складається з арабських цифр. Перше число – номер групи, до якої належить розмітка (1 – горизонтальна, 2 – вертикальна); друге – порядковий номер розмітки в групі; третє – різновид розмітки.

До горизонтальної розмітки (табл. 2.1) належать лінії, написи, стріли та інші позначення. Вона поділяється на поздовжню (1.1-1.11), поперечну (1.12-1.16) та інші види розмітки (1.17-1.31) і наноситься на поверхню проїзної частини доріг з удосконаленим покриттям при інтенсивності руху більше 500авто/год та ширині проїзної частини не менше 60м.

Горизонтальна розмітка 1.2, якщо вона позначає межі смуги проїзної частини, призначеної для руху маршрутних транспортних засобів та розмітки 1.4, 1.10, 1.18 мають бути жовтого кольору.

До вертикальної розмітки (табл. 2.2) належать лінії (смуги) і позначення, що наносяться на торцеві поверхні дорожніх споруд та інженерне обладнання автомобільних доріг, а також світлоповертальні елементи, що закріплюються на цих поверхнях.

Вертикальна розмітка являє собою сполучення чорного і білого кольорів (червоного з жовтим (білим) – для світлоповертачів).

Основне призначення дорожньої розмітки – забезпечення візуальної орієнтації учасників дорожнього руху у разі вибору траєкторії, напрямку і режимів руху в різних дорожніх умовах.

Таблиця 2.1

Горизонтальна розмітка

Номер

Форма, колір,
розміри в м

Призначення

1.1

Розділення транспортний потоків протилежних  напрямків

Позначення смуг руху

Позначення меж ділянок проїзної  частини, на які в'їзд заборонено Позначення меж місць для стоянки  транспортних засобів

Позначення краю проїзної частини та розділювальної смуги (Окрім проїзної частини на автомагістралях, дорогах для автомобілів, дорогах І категорії)

δ= 0,15 на дорогах І та ІІ категорії державного та місцевого значення, магістральних вулицях загального значення .

δ= 0,10 на всіх інших дорогах

1.2

Позначення краю проїзної частини на автомагістралях, дорогах для автомобілів, дорогах І категорії (з шумовим ефектом).

Позначення межі смуги проїзної частини, призначеної для руху маршрутних транспортних засобів.

1.3

Розділення транспортних потоків протилежних напрямків на багатосмугових дорогах без розділювальної смуги.

δ= 0,15 на дорогах І та ІІ категорії державного та місцевого значення, магістральних вулицях загального значення.

δ= 0,10 на всіх інших дорогах

1.4

Позначення місць, де заборонено зупинку транспортних засобів.

Продовження табл. 2.1

Горизонтальна розмітка

Номер

Форма, колір,
розміри в м

Призначення

1.5

ν ≤ 60 км/год

L1 = 1,00-3,00, L2 = 3,00-9,00

60 км/год ≤ν ≤ 90 км/год

L1 = 3,00-4,00, L2 = 9,00-12,00

ν ≥90 км/год

L1 = 4,00-5,00, L2 = 12,00-15,00

ν – швидкість руху; L1: L2=1:3

Розділення транспортних потоків протилежних напрямків; позначення смуг руху.

δ= 0,15 на дорогах І та ІІ категорії державного та місцевого значення, магістральних вулицях загального значення .

δ= 0,10 на всіх інших дорогах

1.6

ν ≤ 60 км/год

L1 = 2,00-6,00, L2 = 1,00-3,00

60 ≤ν ≤ 90 км/год

L1 = 6,00-8,00, L2 = 3,00-4,00

ν ≥90 км/год

L1 = 8,00-10,00, L2 = 4,00-5,00

L1: L2=2:1

Наближення до суцільної лінії поздовжньої розмітки.

δ= 0,15 на дорогах І та ІІ категорії державного та місцевого значення, магістральних вулицях загального значення .

δ= 0,10 на всіх інших дорогах

1.7

Позначення меж смуг руху на перехрестях.

1.8

Позначення межі між смугою розгону чи гальмування (перехідно-швидкісною смугою) і основною смугою руху на проїзній частині.

Продовження табл. 2.1

Горизонтальна розмітка

Номер

Форма, колір,
розміри в м

Призначення

1.9

ν ≤ 60 км/год

L1 = 2,00-6,00, L2 = 1,00-3,00

60 ≤ν ≤ 90 км/год,

L1 = 6,00-8,00, L2 = 3,00-4,00

ν ≥90 км/год

L1 = 8,00-10,00, L2 = 4,00-5,00

L1: L2=2:1

Позначення реверсивних смуг

δ= 0,15 на дорогах І та ІІ категорії державного та місцевого значення, магістральних вулицях загального значення .

δ= 0,10 на всіх інших дорогах

1.10

Позначення місць, де заборонено стоянку транспортних засобів.

1.11

В місцях розвороту, вїзду і виїзду з прилеглих територій L1 = 1,00, L2 = 0, 50

ν ≤ 60 км/год

L1 = 2,00-6,00, L2 = 1,00-3,00

60 ≤ν ≤ 90 км/год

L1 = 6,00-8,00, L2 = 3,00-4,00

90 ≤ν ≤ 130 км/год

L1 = 8,00-10,00, L2 = 4,00-5,00

L1: L2=2:1

Розділення транспортних потоків попутних або протилежних напрямків (бар'єрна лінія) у разі заборони перестроювання транспортних засобів із однієї смуги в іншу. В місцях розвороту, в’їзду і виїзду з прилеглих територій.

δ= 0,15 на дорогах І та ІІ категорії державного та місцевого значення, магістральних вулицях загального значення .

δ= 0,10 на всіх інших дорогах

1.12

Позначення місця зупинки транспортних засобів (стоп-лінія)

Продовження табл. 2.1

Горизонтальна розмітка

Номер

Форма, колір,
розміри в м

Призначення

1.13

Позначення місця, де водій зобов'язаний уступити дорогу

1.14.1

ν ≤ 60 км/год, Р ≥ 2,50

ν > 60 км/год, Р ≥ 4,00

Позначення нерегульованого пішохідного переходу

1.14.2

ν ≤ 60 км/год, Р ≥ 2,50

ν > 60 км/год, Р ≥ 4,00

Позначення регульованого пішохідними світлофорами переходу (п.3.2.16)

1.14.3

ν ≤ 60 км/год, Р ≥ 2,50

ν > 60 км/год, Р ≥ 4,00

Позначення нерегульованого пішохідного переходу у місцях з підвищеною небезпекою скоєння ДТП (за погодженням ДДАІ МВС України).

1.14.4

  

Р=2,0; b=1.10; a=0,10

Товщина смуг що позначені шириною а, повинна бути не меншою 3 мм -5 мм

Позначення нерегульованого пішохідного переходу в місцях проживання або роботи сліпих

Продовження табл. 2.1

Горизонтальна розмітка

Номер

Форма, колір,
розміри в м

Призначення

1.14.5

 

Р=2,0; b=1,10; а=0,10

Мінімальна товщина смуг що позначені товщиною а, повинна бути не меншою 3 мм, а максимальна – не повинна перевищувати вимог цього нормативного документа

Позначення регульованого пішохідного переходу в місцях проживання або роботи великої кількості сліпих

1.15

ν = 40 км/год, а=0,09-0,11 м,

в=0,09-0,11 м, кількість груп 3

ν = 60 км/год, а=0,09-0,11 м,

в=0,14-0,15 м, кількість груп 4

ν = 90 км/год, а=0,14-0,16 м,

в=0,19-0,21 м, кількість груп 5

ν > 90 км/год, а=0,19-0,21 м,

в=0,26-0,29 м, кількість груп 6

ν-дозволена швидкість

Шумові смуги на підходах до пішохідних переходів, аварійно-небезпечних ділянок. Розмітка 1.15 складається з 3-6 груп, в залежності від дозволеної швидкості, по 5 смужок у кожній групі

1.16

Позначення переїзду для

велосипедистів

1.17.1

ν ≤ 60 км/год, 1 : 20

ν > 60 км/год, 1 : 50

Позначення острівців, що розділяють транспортні потоки протилежних напрямків

Продовження табл. 2.1

Горизонтальна розмітка

Номер

Форма, колір,
розміри в м

Призначення

1.17.2

Позначення острівців, що розділяють транспортні потоки попутних напрямків

1.17.3

Позначення острівців у місцях злиття транспортних потоків

1.17.4

Позначення острівців безпеки

1.18

Позначення зупинок маршрутних транспортних засобів, які рухаються за установленими маршрутами

1.19

Позначення напрямків руху по смугах

1.20

Позначення наближення до звуження проїзної частини або до суцільної лінії поздовжньої розмітки 1.1 чи перед розміткою 1.11

Продовження табл. 2.1

Горизонтальна розмітка

Номер

Форма, колір,
розміри в м

Призначення

1.21

Позначення наближення до поперечної розмітки 1.13

1.22

Позначення наближення до поперечної розмітки 1.12

1.23

Наближення до елементів примусового зниження швидкості а також підвищених пішохідних переходів

1.24

Позначення номера дороги

1.25

Позначення смуги проїзної частини, призначеної виключно для руху транспортних засобів, які рухаються за установленими маршрутами (автобуси, тролейбуси)

Продовження табл. 2.1

Горизонтальна розмітка

Номер

Форма, колір,
розміри в м

Призначення

1.26

Дублювання на покритті знаку «Пішохідний перехід»

1.27

Дублювання знаку на покритті «Інша небезпека (аварійно небезпечна ділянка)»

1.28

Дублювання знаку на покритті «Обмеження максимальної швидкості»

1.29

Дублювання знаку на покритті «Доріжка для велосипедистів»

1.30

Дублювання знаку «Місце стоянки»

1.31

Дублювання знаку «Інваліди». Розмітка позначає місця для паркування інвалідів та інших транспортних засобів, які перевозять інвалідів

Таблиця 2.2

Вертикальна розмітка

Номер

Форма, колір, розміри в м

Призначення

2.1

2,00, 0,30, = 0,10;

2,00, 0,30, = 0,15;

2,00, 0,30, = 0,20

Позначення вертикальних поверхонь дорожніх споруд (опор мостів, шляхопроводів, торцевих частин парапетів,  т. ін.) (п. 7.3.1)

2.2

Позначення нижнього краю пролітної споруди шляхопроводів і мостових ферм (п. 7.3.2)

2.3

Позначення вертикальних поверхонь на розділювальних смугах, острівцях безпеки, початкових та кінцевих елементів транспортних огороджень бар'єрного типу (п. 7.3.4)

2.4

Позначення сигнальних стовпчиків, надовбів, опор огорож і т. ін. (п. 7.3.5)

Продовження табл. 2.2

Вертикальна розмітка

Номер

Форма, колір, розміри в м

Призначення

2.5

Позначення бокових поверхонь дорожніх огороджень на небезпечних ділянках доріг (п. 7.3.6) та позначення бокових поверхонь початкових та кінцевих елементів транспортних огороджень бар'єрного типу

2.6

ν ≤ 60 км/год l1=1,00, l2=1,00

ν > 60 км/год l1=2,00, l2=2,00

                   l1 : l2

Позначення бордюру на небезпечних ділянках та бічних поверхнях піднятих острівців безпеки. (п. 7.3.7)

2.7

Позначення місць, де заборонено стоянку транспортних засобів. (п. 7.3.8)

Під час розмітки доріг ширина смуги руху повинна прийматись з урахуванням категорії доріг згідно з вимогами чинних будівельних норм і правил. На дорогах, елементи поперечного профілю яких не відповідають вимогам чинних будівельних норм і правил, ширина смуги руху, що розмічається, не повинна бути менше ніж 3м; допускається зменшення ширини смуги, що призначена тільки для руху легкових автомобілів, до 2,75м за умови введення потрібних обмежень на режим руху.

На цементобетонних покриттях у разі попадання поздовжньої лінії розмітки, що розділяє потоки попутного напрямку, на поздовжній шов допускається наносити її поряд із швом з лівого боку у напрямку руху, а лінії розмітки, що розділяють потоки зустрічного напрямку – з будь-якого боку.

2.1.2. Технічні вимоги.

Розмітка повинна виконуватись фарбами, термопластичними масами або іншими зносостійкими матеріалами з урахуванням геометричних розмірів, наведених в ДСТУ 2587-2010.

Розмітка, що виконана термопластичними масами, не повинна виступати над проїзною частиною більше ніж на 3мм.

Поверхня горизонтальної розмітки, що виконується з термопластичних мас або інших довговічних матеріалів, повинна мати у вологому стані коефіцієнт зчеплення не менше ніж 0,45.

На дорогах державного значення горизонтальна розмітка повинна бути світлоповертальною, а на інших – переважно світлоповертальною.

На дорогах, позначених знаком 5.1. «Автомагістраль» та 5.3. «Дорога для автомобілів» використання вставок розмічальних дорожніх є обов’язковим.

Розмітка виконується білим, жовтим і чорним кольорами.

У разі повторного нанесення розмітки не повинні залишатись видимі сліди старої розмітки.

Світлоповертальні елементи, що застосовуються разом із розміткою 2.4-2.6, повинні бути праворуч за напрямком руху червоного кольору, а ліворуч – білого. Площина світлоповертального елемента повинна бути перпендикулярною до напрямку погляду водія (допускається відхилення в бік проїзної частини не більше ніж на 30ºС). Площа світлоповертальної поверхні елемента повинна бути не менше ніж 0,004м2.

2.2. Послідовність виконання роботи

2.2.1. Згідно варіанту (табл. 2.3) студент вибирає розмітку та її компонувальні параметри. Викреслює її у програмному забезпеченні Microsoft Office Visio 2007 на аркуші формату А4.

2.2.2. Викреслюється штамп згідно прикладу, поданого на рисунку 2.1. Штамп розташовується в правому нижньому куті креслення.

Рис. 2.1. Штамп до оформлення креслення у лабораторній роботі №2

Таблиця 2.3

Індивідуальне завдання студенту для виконання лабораторної роботи №2

№ варіанту

Горизонтальна розмітка №1

Швидкісний режим

Горизонтальна розмітка №2

Горизонтальна розмітка №3

Горизонтальна розмітка №4

1

1.5

км/год

1.1

1.2

1.3

2

1.6

км/год

1.2

1.3

1.4

3

1.9

км/год

1.3

1.4

1.7

4

1.11

км/год

1.4

1.7

1.8

5

1.14.1

км/год

1.7

1.8

1.10

6

1.14.2

м

1.8

1.10

1.12

7

1.5

км/год

1.10

1.12

1.13

8

1.6

км/год

1.12

1.13

1.17.2

9

1.9

км/год

1.13

1.17.2

1.1

10

1.11

км/год

1.17.1

1.1

1.2

11

1.14.1

км/год

1.1

1.2

1.3

12

1.14.2

м

1.2

1.3

1.4

13

1.5

км/год

1.3

1.4

1.7

14

1.6

км/год

1.4

1.7

1.8

15

1.9

км/год

1.7

1.8

1.10

16

1.11

км/год

1.8

1.10

1.12

17

1.14.1

км/год

1.10

1.12

1.13

18

1.14.2

м

1.12

1.13

1.17

19

1.5

км/год

1.13

1.17.1

1.1

20

1.6

км/год

1.17.2

1.1

1.2

21

1.9

км/год

1.1

1.2

1.3

22

1.11

км/год

1.2

1.3

1.4

23

1.14.1

км/год

1.3

1.4

1.7

24

1.14.2

м

1.4

1.7

1.8

25

1.5

км/год

1.7

1.8

1.10

26

1.6

км/год

1.8

1.10

1.12

27

1.9

км/год

1.10

1.12

1.13

28

1.11

км/год

1.12

1.13

1.17.3

29

1.14.1

км/год

1.13

1.17.2

1.1

30

1.14.2

м

1.17.3

1.1

1.2

* Примітка. Номер варіанту повинен співпадати з порядковим номером студента у групі.

2.2.3. У звіті до лабораторної роботи повинно міститися: титульний аркуш (додаток 1), мети та завдання лабораторної роботи, теоретичні відомості, опис горизонтальної дорожньої розмітки згідно варіанту завдання, компонувальне креслення (додаток 2), висновок, список використаної літератури.

2.2.4. При виконанні лабораторної роботи №2 за допомогою текстового редактора Microsoft Office Word 2007 слід дотримуватись наступних вимог. Звіт до лабораторної роботи №2 оформляється на аркушах формату А4, шрифтом Times New Roman Cyr №14 у текстовому редакторі Word через півтора міжрядкових інтервали з такими берегами: верхній, нижній та лівий – 25мм; правий – 10мм. Великі таблиці у звіті дозволяється подавати на аркушах А3. Сторінки нумеруються у верхньому або нижньому правих кутках, за винятком титульної сторінки. Усі структурні одиниці звіту пишуться заголовковими літерами і наприкінці їх крапки не проставляються; підрозділи та пункти – рядковими літерами. Абзацні відступи – 10мм.

2.2.5. Перед формулюванням висновків, кожен студент, незалежно від варіанту завдання, зобов’язаний дати відповіді на наступні запитання:

  1.  Що розуміють під інтенсивністю транспортного потоку?
  2.  Що розуміють під щільністю транспортного потоку?
  3.  Що розуміють під пропускною спроможністю проїзної частини?
  4.  Які етапи виділяють при дослідженні психофізіологічних можливостей людини?
  5.  Які три групи чинників забезпечують надійність роботи людини, як оператора?
  6.  Зобразіть графічно схему факторного аналізу надійності роботи водія.

2.2.6. Висновок. У цьому пункті студент робить аналіз результатів лабораторної роботи №2, в тому числі, відповідаючи на запитання про вплив якісного виконання дорожньої розмітки на стійкість системи «водій-автомобіль-дорога-навколишнє середовище».

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

Знаки дорожні. Знаки індивідуального проектування

Мета роботи: вивчення вимог стандартів та інших нормативно-правових актів, що регламентують вид та розміри елементів дорожніх знаків індивідуального проектування.

3.1. Теоретичні відомості

Типорозміри знаків і висота великої літери  на інформаційно-вказівних знаках індивідуального проектування, залежно від умов застосування, повинні відповідати стандарту ДСТУ 4100-2002. Якщо для даних умов руху типорозмір знака не обумовлений, повинні застосовуватись знаки найближчого типорозміру.

На знаках 5.51-5.54, 5.59 повинно бути зазначено не більше ніж три назви населених пунктів або інших об’єктів для кожного з напрямків.

Символи, піктограми тощо на інформаційно-вказівних дорожніх знаках наносяться у вигляді гербів, логограм, ідеограм, логотипів і логознаків, зареєстрованих у встановленому порядку.

Фон знаків 5.51 і 5.52 (якщо зазначено декілька напрямків руху) повинен бути: зеленого кольору на знаках, призначених для встановлення на автомагістралях, синього кольору – на інших дорогах поза населеним пунктом, білого кольору – в населених пунктах.

При цьому, якщо на знаках, призначених для встановлення в населених пунктах, зазначаються тільки назви інших населених пунктів або об’єктів, рух до яких здійснюється не автомагістраллю, повинен бути виконаний на вставці з синім фоном, а на призначених для встановлення на ділянці автомагістралі в межах населеного пункту, напис, який містить назви об’єктів цього населеного пункту – на вставці з білим фоном.

На знаках, призначених для встановлення на дорогах, крім автомагістралей, напис, що містить назви населених пунктів або об’єктів, рух до яких повинен здійснюватись автомагістраллю, повинен бути виконаний на вставці із зеленим фоном, а якщо рух повинен здійснюватись не автомагістраллю – з синім.

Знак 5.52 у разі зазначення одного напрямку руху повинен мати: зелений фон, якщо вказується напрямок руху до населеного пункту або об’єкту, рух до якого здійснюється автомагістраллю, синій – якщо рух здійснюється не автомагістраллю, білий – якщо зазначені об’єкти розташовані в населеному пункті.

Знаки 5.47, 5.48, 5.58.1-5.61-5, призначені для встановлення на автомагістралях, повинні мати зелений фон, а призначені для встановлення на інших дорогах, враховуючи і дороги в населених пунктах, - синій.

Знак 5.61.2 з літерою Е повинен мати тільки зелений фон.

Компонувальні розміри зображень знаків і написів на них повинні визначатись висотою великої літери , яка залежно від місця встановлення знаку вибирається з ряду: 100, 150, 200, 300, 400мм.

У разі використання на знаку двох розмірів шрифтів, розміри облямівки знака, стрілок і елементів напису, що відповідають головному напрямку, а також відстані між написом, який відповідає другорядному напрямку, і елементами, які відносяться до напису, повинні визначатись виходячи з більшої висоти великої літери . Розміри напису і стрілок для другорядних напрямків повинні визначатись виходячи з меншої висоти великої літери .

Якщо в напису, що відповідає головному напрямку руху, є назва проміжного пункту маршруту, то розміри цього напису повинні визначатись виходячи з меншого розміру висоти великої літери .

Назви населених пунктів або об’єктів повинні виконуватися великими літерами, а загальні назви (площа, музей, шосе тощо) при них – малими. У тому разі, коли загальні назви застосовуються самостійно, вони повинні бути написані великими літерами.

Висота великої літери  на знаках 5.45-5.48, 5.51-5.54, 5.58.1-5.59, призначених:

Для встановлення поза населеними пунктами, повинна дорівнювати:

  •  300 або 400 мм – на автомагістралях;
  •  200 або 300 мм – на дорогах з чотирма і більше смугами (крім автомагістралей);
  •  150 або 200 мм – на дорогах з двома і трьома смугами;
  •  100 або 150 мм – на дорогах з шириною проїзної частини меншою ніж 6м.

А призначених для встановлення в населених пунктах повинна дорівнювати:

  •  200 або 300 мм – на швидкісних дорогах та магістральних вулицях загальноміського значення безперервного руху;
  •  150 або 200 мм – на магістральних вулицях загальноміського значення регульованого руху і вулицях районного значення;
  •  100 або 150 мм – на інших дорогах.

Висота великої літери  на знаку 5.56 повинна дорівнювати:

  •  200 мм – для знаків, призначених для встановлення на дорогах поза населеними пунктами;
  •  100 мм – у населених пунктах.

Приклади компонування дорожніх знаків згідно ДСТУ 4100-2002 наведено на рисунку 3.1.

Рис.3.1. Приклади компонування знаків індивідуального проектування

Написи на знаках повинні виконуватися шрифтом, що має більший розмір з двох, установлених для даної дороги. Допускається дворядковий напис однієї назви, напис у рядку, що містить більш ніж 10 елементів ( при цьому за елемент слід приймати: літеру, цифру, оголовок стрілки, символ автомагістралі або аеропорту, зображення знаку 5.61.1), а також назви другорядних пунктів маршруту виконувати шрифтом, що має менший розмір.

Написи повинні складатися з окремих літерних площадок, ширину яких для написів на синьому і зеленому фонах наведено в таблицях 3.1-3.2. Для написів на білому і жовтому фонах ширину літерних площадок наведено в таблиці 3.1-3.2 залежно від висоти великої літери  (100, 150, 200, 300, 400мм) відповідно повинна бути зменшена на 5, 7.5, 10, 15, 20мм з кожного боку. Так само слід зменшувати літерні площадки і для написів на синьому і зеленому фоні, якщо рядок містить більш ніж 10 елементів.

Ширина облямівки на знаках повинна дорівнювати , внутрішній радіус заокруглення облямівки .

Ширина зовнішньої облямівки на знаках 5.45, 5.46, 5.56, 5.57.1, 5.57.2, 5.58.1 а також на знаках 5.51-5.54 з білим фоном повинна дорівнювати .

На знаку 5.54 ширина лінії, що розділяє написи, які відносяться до різних напрямків, повинна дорівнювати . На одному знаку суміжні написи з різним кольором фону розділятись лінією не повинні.

Відстані від елементів знаків до рядків (написів), а також між рядками визначають залежно від відстані до літерної площадки літери або цифри цих рядків (написів).

Відстань по горизонталі між облямівкою, написом, числом (найближчою літерою або цифрою), стрілкою, зображенням знака 5.51, символом автомагістралі або аеропорту, вставкою повинна становити від 0,3 до .

Відстань по вертикалі повинна становити:

  •  між облямівкою або лінією, яка розділяє написи, і рядком (вимірюється до великих літер) - від 0,3 до ;
  •  між рядками - від 0,4 до ;
  •  на знаках 5.51-5.56 між вставкою, стрілкою і облямівкою - від 0,3 до .

Габаритні розміри знака повинні визначатися після його компонування.

Ширина облямівки вставок повинна становити від.

Висота цифр знаків 5.61.1, 5.61.2, зображення яких застосовується на інших знаках або вставках, повинна дорівнювати висоті великої літери , що прийнята для написів на цих знаках. При цьому ширина облямівки повинна дорівнювати , внутрішній радіус заокруглення облямівки - , зовнішній вертикальний розмір зображення знака - .

Таблиця 3.1

Ширина літерної площадки при висоті великої літери

Велика літера

Ширина літерної площадки при висоті великої літери , мм

Мала літера

Ширина літерної площадки при висоті великої літери , мм

100

150

200

300

400

100

150

200

300

400

А

113

169

226

339

452

а

86

129

172

258

344

Б

102

153

204

306

408

б

91

136

182

273

363

В

102

153

204

306

408

в

87

130

174

261

358

Г

90

135

180

270

360

г

75

112

150

225

300

Д

110

165

220

330

440

д

92

138

184

276

368

Е

96

144

192

288

384

е

90

135

180

270

360

Є

103

154

206

309

412

є

82

123

164

246

328

Ж

162

243

324

486

648

ж

127

190

154

381

508

З

98

147

196

294

392

з

85

127

170

255

340

И

108

162

216

324

432

и

92

138

184

276

368

І

52

78

104

156

208

і

48

72

96

144

192

Ї

75

112

150

225

300

ї

49

73

98

147

196

Й

108

162

216

324

432

й

92

138

184

276

368

К

109

163

218

327

436

к

90

135

180

270

360

Л

110

165

220

330

440

л

90

135

180

270

360

М

129

193

258

387

516

м

105

157

210

315

420

Н

107

160

214

321

428

н

90

135

180

270

360

О

109

163

218

327

436

о

90

135

180

270

360

П

106

159

212

318

424

п

90

135

180

270

360

Р

100

150

200

300

400

р

94

141

188

282

376

С

103

154

206

309

412

с

88

132

176

264

352

Т

99

148

198

297

396

т

78

117

156

234

312

У

101

151

202

303

404

у

84

126

168

252

336

Ф

126

189

252

378

504

ф

122

183

244

366

488

Х

102

153

204

306

408

х

84

126

168

252

336

Ц

110

165

220

330

440

ц

93

139

186

279

372

Ч

102

153

204

306

408

ч

86

129

172

258

344

Ш

144

216

288

432

576

ш

122

183

224

366

488

Щ

148

222

296

444

592

щ

124

186

248

372

496

Ь

98

147

196

294

392

ь

85

127

170

255

340

Ю

145

217

290

435

580

ю

120

180

240

360

480

Я

108

162

216

324

432

я

87

130

174

261

358

Таблиця 3.2

Ширина літерної площадки при висоті великої літери

Цифра

Ширина літерної площадки при висоті великої літери , мм

Розділові знаки

Ширина літерної площадки при висоті великої літери , мм

100

150

200

300

400

100

150

200

300

400

1

58

87

116

174

232

?

83

124

166

294

332

2

89

133

178

267

356

!

47

70

94

141

188

3

88

132

176

264

352

147

220

294

441

588

4

91

136

182

273

364

( або )

65

97

130

195

260

5

89

133

178

267

356

“ або” (лапки)

72

109

146

219

292

6

91

136

182

273

364

.

43

64

86

129

172

7

84

126

168

252

336

,

43

64

86

129

172

8

91

136

182

273

364

--- (тире)

91

136

182

273

364

9

90

135

180

270

360

- (дефіс)

61

91

122

183

244

0

93

139

186

279

372

‘ (апостроф)

48

72

96

144

192

Зображення знаків 5.61.1, 5.61.2 на тлі знаків 5.51 і 5.52 повинно наноситись біля оголовка відповідної стрілки, на відстані від нього не менше ніж .

На знаках 5.53 і 5.54 зображення знаків 5.61.1, 5.61.2 наноситись не повинно.

Висота символу автомагістралі або аеропорту повинна становити:

  •  від 1,0 до  для однорядного напису;
  •  від 2,0 до  для дворядкового напису назви одного населеного пункту або об’єкта.

Зображення символів повинно відповідати символам знаків 1.18 і 5.1.

Символи автомагістралі або аеропорту на знаках 5.51 і 5.53 повинні розташовуватись зліва від назви населеного пункту або об’єкта. На знаках 5.51 і 5.53 у разі наявності зображення знаків 5.61.1, 5.61.2, що відносяться до даного населеного пункту або об’єкта, символи відносно назви населеного пункту або об’єкта повинні розміщуватись з боку, протилежного зображенню знаків 5.61.1, 5.61.2.

На знаках 5.51 – 5.54, які зазначають напрямок руху до спортивних об’єктів, допускається наносити спортивні піктограми, які повинні розміщуватись у місці, призначеному для символів автомагістралі, аеропорту або зображення знаків 5.61.1, 5.61.2. Висота піктограми повинна бути від 1,0 до  . Стрілки на знаках повинні виконуватись згідно рисунку 3.2.

Рис.3.2. Приклади компонування напрямних стрілок

На знаках 5.52, 5.53, 5.54  стрілки повинні бути завдовжки  і розміщуватись симетрично відносно верхньої і нижньої облямівки (лінії, що розділяє написи). У разі вертикального розміщення стрілки допускається зменшення її довжини за рахунок стрижня до . На знаках 5.53 і 5.56.3 – 5.56.5 довжина стрілок повинна вибиратись з компонувальних міркувань, ширину стрілок для другорядних напрямків допускається зменшити на 30% щодо стрілок основного напрямку. На знаку 5.52, якщо зазначені назви декількох маршрутів, допускається збільшення розміру стрілки за збереження пропорцій, заданих рисунком 3.2.

В нижній частині знака 5.51 повинна зазначатись відстань від місця установлення знака до перехрестя. Висота цифр при цьому повинна відповідати найближчому меншому значенню висоти великої літери (). У разі нанесення на знаках 5.51-5.53, 5.59 назв декількох пунктів маршруту, що відповідають одному напрямку руху, першим згори зазначається пункт, найближчий до місця установлення знака.

Числа на знаку 5.59, що вказують відстань від місця установлення знака до зазначеного пункту, повинні розміщуватись праворуч від напису, при цьому цифри на позначення чисел одного розряду повинні бути одна під одною.

На знаках 5.51 і 5.56 допускається наносити зображення інших знаків, які інформують учасників руху про особливості маршруту або режиму руху. При цьому найбільший габаритний розмір зображень, що наносяться, повинен становити від 3,0 до .

Ширина червоної смуги на знаках 5.46 і 5.48 повинна дорівнювати . Відстань по горизонталі між початком або кінцем смуги і облямівкою повинна дорівнювати висоті великої літери .

Допускається виконання складних назв населених пунктів або об’єктів, наприклад: Кам’янець-Подільський – у два рядки.

Власні назви на знаках слід подавати українською мовою. На дорогах, позначених знаком 5.61.1 з зеленим тлом, на знаках 5.45 – 5.48, 5.51-5.54, 5.58.2, 5.59 власні назви повинні бути про дубльовані англійською мовою.

Висота великої літери на дублюючих написах повинна бути на порядок менша, крім випадків, коли =100мм.

Всі найчастіше вживані на знаках слова допускається скорочувати згідно з ДСТУ 4100-2002.

3.2. Послідовність виконання роботи

3.2.1. Розробити дорожній знак індивідуального проектування 5.54 виходячи із умов ДСТУ 4100 – 2002 та наступних вихідних даних:

а) Із таблиці 3.3 студент обирає знак індивідуального проектування, де номер варіанту – порядковий номер згідно списку групи.

б) Згідно схеми (див. табл. 3.3) визначається місце розташування і категорія дороги де встановлено відповідний знак, а також його типорозмір.

в) На знаку 5.54 встановлено по три назви населених пунктів або об’єктів. Відстані і напрямки студент визначає самостійно на основі «Google Maps».

г) Фон кожного напрямку визначається згідно категорії дороги, по якій здійснюється рух.

3.2.2. У звіті до лабораторної роботи повинно міститися: титульний аркуш, мета та завдання лабораторної роботи, теоретичні відомості, опис знаку індивідуального проектування згідно варіанту завдання та розрахунок компонувальних елементів знаку, креслення знаку 5.54 на форматі А1     (додаток 3), висновок, список використаної літератури.

3.2.3. При виконанні лабораторної роботи №3 за допомогою текстового редактора Microsoft Office Word 2007 слід дотримуватись наступних вимог. Звіт до лабораторної роботи №3 оформляється на аркушах формату А4, шрифтом Times New Roman Cyr №14 у текстовому редакторі Word через півтора міжрядкових інтервали з такими берегами: верхній, нижній та лівий – 25мм; правий – 10мм. Великі таблиці у звіті дозволяється подавати на аркушах А3. Сторінки нумеруються у верхньому або нижньому правих кутках, за винятком титульної сторінки. Усі структурні одиниці звіту пишуться заголовковими літерами і наприкінці їх крапки не проставляються; підрозділи та пункти – рядковими літерами. Абзацні відступи – 10мм.

3.2.4. Висновок. У цьому пункті студент робить аналіз результатів лабораторної роботи №3, в тому числі, відповідаючи на запитання про вплив якісного технічного забезпечення на стійкість системи «водій-автомобіль-дорога-навколишнє середовище».

Таблиця 3.3

Варіанти завдань знаків індивідуального проектування 5.54

Варіант №

Знак індивідуального проектування

Місце розташування

Населені пункти

1

БЕРЕГОВО

СУДОВА ВИШНЯ

гот. «КАТЕРИНА»

2

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

СОЛОТВИНО

гот. «ГРАНД ГОТЕЛЬ»

3

ІВАНО-ФРАНКОВО

МУКАЧЕВО

гот. «ЖОРЖ»

4

ЯВОРІВ

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ

гот. «ДНІСТЕР»

5

БРЮХОВИЧІ

БЕРЕГОВО

гот. «АРЕНА»

6

ТРУСКАВЕЦЬ

МОРШИН

гот. «КАТЕРИНА»

7

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

ДАВИДІВ

гот. «ЗАМОК ЛЕВА»

8

ТЕРНОПІЛЬ

РАВА-РУСЬКА

гот. «АРЕНА»

9

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

ТЦ «АРСЕН»

гот. «ГРАНД ГОТЕЛЬ»

10

СУДОВА ВИШНЯ

ЧОП

ТЦ «ЕПІЦЕНТР»

11

ГОРОДОК

ТЕРНОПІЛЬ

гот. «ГРАНД ГОТЕЛЬ»

Продовження табл. 3.3

Варіанти завдань знаків індивідуального проектування 5.54

Варіант №

Знак індивідуального проектування

Місце розташування

Населені пункти

12

РАДЕХІВ

КАМЯНКА-БУЗЬКА

РАДИВИЛІВ

13

БЕРЕСТЕЧКО

ЛУЦЬК

БРОДИ

14

ЛЬВІВ

ІВАНО-ФРАНКОВЕ

гот. «ЕНЕЙ»

15

ЗОЛОЧІВ

РОГАТИН

гот. «ГРАНД ГОТЕЛЬ»

16

КОВЕЛЬ

ВОЛЯ-ВИСОЦЬКА

пл. РИНКОВА

17

СОПОШИН

БЕРЕСТЕЧКО

мон. «ВАСИЛЬЯНСЬКИЙ»

18

ЛЬВІВ

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ

мон. «ДОМІНІКАНСЬКИЙ»

19

РАВА-РУСЬКА

БРЕСТ

костел «СВ. ЛАВРЕНТІЯ»

20

СЛОБІДКА-КУЛЬЧІЄВЕЦЬКА

ЛЬВІВ

заповідник «КАМ’ЯНЕЦЬ»

21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

СТАРОКОНСТЯНТИНІВ

замок «КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ»

22

ВІННИЦЯ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

костьол «СВ. МИХАЙЛА»

23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

ШЕПЕТІВКА

костьол «СВ. МИКОЛАЯ»

Продовження табл. 3.3

Варіанти завдань знаків індивідуального проектування 5.54

Варіант №

Знак індивідуального проектування

Місце розташування

Населені пункти

24

МОРШИН

ТРУСКАВЕЦЬ

гот. «ЖОРЖ»

25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

ТЕРНОПІЛЬ

ТЦ «ЦУМ»

26

УЖГОРОД

МУКАЧЕВО

гот. «СУПУТНИК»

27

КРАКОВЕЦЬ

РУДКИ

гот. «КАТЕРИНА»

28

ЧОП

СУДОВА ВИШНЯ

гот. «ТУСТАНЬ»

29

ТЕРНОПІЛЬ

БРЮХОВИЧІ

гот. «ДНІСТЕР»

30

КРАКОВЕЦЬ

ГОРОДОК

гот. «АРЕНА»


Додаток 1

Приклад оформлення титульної сторінки звіту з Лабораторної роботи №1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ІНСТИТУТ ІНЖЕНЕРНОЇ МЕХАНІКИ ТА ТРАНСПОРТУ

Кафедра “Транспортні технології”

ЗВІТ

до ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №1

з дисципліни “Інформаційне забезпечення учасників дорожнього руху”

на тему:  Вплив психофізіологічних особливостей водія на час його реакції у лабораторних умовах

Дата захисту                 

“___”________________20__р.

Оцінка захисту             

_____ балів (-и)

Виконав:

студент групи ТТ-____

інституту інженерної механіки та транспорту

__________________________

Прийняв:

асистент

кафедри «Транспортні технології»

_______________/В.В. Ковалишин/

Львів 2012

Додаток 2

Приклад оформлення компонувального креслення


Додаток 3


Рекомендована література

  1.  Баевский Р. М. Прогнозирование состояний на грани нормы и
    патологии / Р. М. Баевский. – М. : Медицина, 1979. – 298 с.
  2.  Гаврилов Е.В. Системологія на транспорті. Книга IV: Організація дорожнього руху: Підручник. / Е.В. Гаврилов, М.Ф. Дмитриченко,
    В.К. Доля, О.Т. Лановий, І.Е. Линник, В.П. Поліщук. – К.: Знання України, 2007. – 452 с.
  3.  Доля В. К. Пасажирські перевезення : підручник / В. К. Доля. – Харків: Видавництво «Форт», 2011. – 504 с.
  4.  ДСТУ 2597 – 2010. Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила застосування.
  5.  ДСТУ 4100 – 2002. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування.
  6.  Обучение на автомобильных тренажерах / Н. А. Игнатов,
    В. А. Иларионов, М. В. Кошелев, В. М. Мишурин. – М. : ДОСААФ, 1977. – 96 с.
  7.  Лобанов Е. М. Проетировиние дорог и организация движения с учотом психофизиологии водителя / Е. М. Лобанов. – М. : Транспорт, 1980. – 311 с.
  8.  Клишковштейн Г.И., Афанасьев М.Б. Организация дорожного движения: Учеб. для вузов. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 2001. –
    247 с.
  9.  Кременец Ю.А. Технические средства организации дорожного движения: Учеб. для вузов. / Ю.А. Кременец, М.П. Печерский, М.Б. Афанасьев. – М.: ИКЦ «Академкнига», 2005. – 279 с.
  10.  Клебельсберг Д. Транспортная психология: пер. с нем. / под. ред.
    В. Б. Мазуркевича. – М. : Транспорт, 1989. – 367 с.
  11.  Поліщук В.П., Кунда Н.Т. Інформаційне забезпечення учасників дорожнього руху: Навч. Посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 132 с.
  12.  Правила дорожнього руху України. Витяг з нормативних документів і актів України, що діють у сфері дорожнього руху.

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УЧАСНИКІВ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторних робіт

для студентів базового напряму 6.070101 «Транспортні технології» спеціальностей 7(8).07010104 «Організація і регулювання дорожнього руху» та 7(8).07010102 «Організація перевезень та управління на транспорті»

Укладачі      Ройко Юрій Ярославович

                    Ковалишин Володимир Володимирович

                    Гілевич Володимир Васильович

              Редактор

              

              Комп’ютерне верстання


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34039. Понятие и виды земельных споров. Виды и компетенция органов, уполномоченных разрешать земельные споры 35.5 KB
  Виды и компетенция органов уполномоченных разрешать земельные споры. Земельные споры. Как правило споры возникают в сфере использования земельных участков. Рассматривая земельные споры можно выделить 2 их вида.
34040. Правовой режим служебных земельных наделов 25 KB
  Основанием выделения работникам служебного земельного надела служит решение соответствующей организации о выделении работнику служебного земельного надела при наличии заявления работника. лесничий обязан предоставлять работникам государственной лесной охраны служебные земельные наделы и другие льготы предусмотренные законодательством. Увольнение работника из штата организации влечет за собой изъятие предоставленного земельного участка. В случае когда на служебном наделе произведен посев сельскохозяйственных культур право пользования...
34041. Правовой режим земель водного фонда 48 KB
  ЗЕМЛИ ВОДНОГО ФОНДА К землям водного фонда относятся: 1 земли занятые водными объектами; 2 земли водоохранных зон водных объектов; 3 земли выделяемые для установления полос отвода и зон охраны водозаборов гидротехнических сооружений и иных водохозяйственных сооружений и объектов. В частномельным MM с использованием воды изъятой из водных не водным а гражданским и иными отрас мьм жизни и деятел ьности е лями законодательства. водных отношении тесно вязаны Р территории Российской CoBOicynHWWSSrLS включению в...
34042. Правовой режим земельных участков предоставленных для жилищного, дачного, гаражного строительства, огородничества, садоводства. Нормы предоставления земельных участков 49 KB
  Садоводство огородничество и дачное строительство являются одними из наиболее распространенных видов землевладения и землепользования граждан на землях сельскохозяйственного назначения. Особенностью этих видов землевладения является то что подавляющее большинство его субъектов это граждане проживающие в городах и поселках городского типа. Эти отношения достаточно полно регулируются Законами О садоводческих огороднических и дачных некоммерческих объединениях граждан который был принят 15 апреля 1998 г. и О внесении изменений в...
34043. Правовой режим земель лесного фонда 56.5 KB
  Правовой режим земель лесного фонда. ЗЕМЛИ ЛЕСНОГО ФОНДА К землям лесного фонда согласно ст. 101 Земельного кодекса РФ относятся: 1 лесные земли а земли покрытые лесной растительностью; б не покрытые ею но предназначенные для ее восстановления вырубки гари редины прогалины; 2 предназначенные для ведения лесного хозяйства нелесные земли просеки дороги болота. Земли лесного фонда занимают больше половины территории России 59.
34044. Правовой режим особо охраняемых территорий (общие положения) 25.5 KB
  Правовой режим особо охраняемых территорий общие положения. Особо охраняемые природные территории определены законодательством РФ как участки земли водной поверхности и воздушного пространства над ними где располагаются природные комплексы и объекты имеющие особое природоохранное научное культурное эстетическое рекреационное и оздоровительное значение. Общественные отношения в сфере организации охраны и использования особо охраняемых природных территорий с целью сохранения уникальных и типичных природных комплексов и объектов...
34045. Правовой режим земель сельскохозяйственного назначения (общие положения) 79.5 KB
  Правовой режим земель сельскохозяйственного назначения общие положения. Правовой режим земель сельскохозяйственного назначения. В действующем Земельном Кодексе РФ целая глава посвящена закреплению правового режима земель сельскохозяйственного назначения. Правовой режим использования данных земель кроме ЗК РФ регулируется также специальным Федеральным законом от 24 июля 2002г.
34046. Правовой режим земель специального назначения 84 KB
  Землями специального назначения признаются земли отведенные в установленном порядке предприятиям учреждениям и организациям для выполнения соответствующих задач. Общим признаком всех видов земель данной категории является то обстоятельство что данные земли выступают в качестве территориального базиса и не являются сельскохозяйственными т. Правовой режим земель специального назначения распространяется и на земли других категорий. В зависимости от нахождения в той или иной категории земли специального назначения имеют определенный...
34047. Правовой режим земель поселений 48 KB
  Правовой режим земель поселений. Одной из них являются земли поселений. Данные земли представляют собой пространственнооперационный базис располагающихся на них городов и других поселений. Землями поселений признаются земли предоставленные для размещения и развития городов поселков и сельских поселений.