13281

Побудова комбінаційних схем та побудова часових діаграм

Курсовая

Информатика, кибернетика и программирование

У даній курсовій роботі буде даний один із логічних виразів, який буде розв’язуватися, як і в ручну так і за допомогою пакетів прикладних програм (ППП). А саме ППП Proteus та ППП ORCAD...

Украинкский

2014-06-10

3.84 MB

35 чел.

PAGE  6

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………..5

  1.  АНАЛІЗ ЗАВДАННЯ ТА ВИБІР МЕТОДУ СИНТЕЗУ…………………………..6
    1.  Мінімізація логічних функцій на основі законів та аксіом алгебри логіки……………………………………………………………………………………6
    2.  Мінімізація логічних функцій за допомогою діаграм Вейча. Побудова таблиць істинності за діаграмою Вейча………………………………………………7
    3.  Створення таблиць істинності…………………………………………...8

1.4      Приведення логічної функції до базисів………………………………..8

1.5 Синтез цифрових схем……………………………………………………9

  1.  Моделювання цифрових схем за допомогою ППП…………………….9
    1.  Апаратна мінімізація  логічної функції………………………………..10
    2.  Розрахунок заданої логічної функції  за допомого табличного редактора  Microsoft Excel ……………………………………………...10

2  МІНІМІЗАЦІЯ ЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ…………………………………………..11

2.1    Мінімізація за законами та аксіомами алгебри логіки…………………11

  1.  Мінімізація за діаграмами Вейча……………………………………….12

3  ПОДАННЯ ЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ В БАЗИСАХ…………………….…………13

  1.  Приведення логічної функції до базису І-НІ…………………………..13
    1.  Приведення логічної функції до базису АБО-НІ……………………...13

4  ПОБУДОВА ТАБЛИЦЬ ІСТИНОСТІ…………………………………………….14

4.1     Побудова таблиці істинності не мінімізованої функції і мінімізованої за діаграмами Вейча…………………………………………………………………..14

4.2     Побудова таблиці істинності для не мінімізованої та для мінімізованої за законами та аксіомами алгебри логіки……………………………………………15

4.3     Побудова таблиці істинності для нелінійної функції та для мінімізованої функції в базисах «І-НІ» та «АБО-НІ»………………………………16

5   ПОБУДОВА ЦИФРОВИХ СХЕМ………………………………………………..17

5.1     Побудова комбінаційної схеми заданої логічної функції……………..17

5.2     Побудова комбінаційної схеми мінімізованої функції………………..17

5.3     Побудова комбінаційної схеми функції в базисі «І-НІ»……………....17

5.4     Побудувати комбінаційну схему мінімізованої функції в базисі «АБО – НІ»……………………………………………………………………………………18

6   МОДЕЛЮВАННЯ РОБОТИ ЦИФРОВИХ СХЕМ ЗАСОБАМИ ЕОМ………..19

6.1     Аналіз особливостей моделювання у ППП………………………….…19

6.2     Моделювання схем логічних функцій в ППП…………………………19

6.2.1  Моделювання базисів «І – НІ» та «АБО – НІ» у ППП Proteus………..19

6.2.2  Моделювання  заданої та мінімізованої функції  у ППП OrCAD….…20

6.3     Визначення мінімальної тривалості вхідних сигналів………………...21

7  АПАРАТНА МІНІЗАЦІЯ ЛОГІЧНОЇ ФУНКЦІЇ………………………………...23

7.1     Приведення логічної функції до досконалої кон’юнктивної нормальної форми…………………………………………………………………………………..24

7.2      Приведення логічної функції до досконалої диз’юнктивної нормальної форми………………………………………………………….…………24

7.3      Реалізація логічної функції за допомогою мультиплексора…………25

8  РОЗРОБКА ПРОГРАМИ МОДЕЛЮВАННЯ РЕЖИМІВ РОБОТИ СХЕМ……25

8.1     Розробка алгоритму роботи програми………………………………….25

8.2     Програмна реалізація алгоритму…………….…………………………26

8.3     Тестування роботи програми…………………………………………...27

9  АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ………………………………………………...28

ВИСНОВОК…………………………………………………………………………...29

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ……………………………………………………………….30

ДОДАТКИ………...…………………………………………………………………...31


ВСТУП

Після виготовлення першого комп'ютера стало ясно, що при його виробництві можливе використання тільки цифрових технологій - обмеження сигналів зв'язку одиницею і нулем додало більшої надійності та простоти архітектури персонального комп’ютера. Завдяки своїй бінарній природі, математична логіка отримала широке поширення в інформатиці. Були створені електронні еквіваленти логічних функцій, що дозволяло застосовувати методи спрощення булевих виразів, що призводило до спрощення електричної схеми. Крім того, завдяки можливості знаходження вихідної функції по таблиці скорочувався час на пошук необхідної логічної схеми.

У даній курсовій роботі буде даний один із логічних виразів, який буде розв’язуватися, як і в ручну так і за допомогою пакетів прикладних програм (ППП). А саме ППП Proteus та ППП ORCAD. Всі пакети надзвичайно сильні у розрахунку цифрових схем. Завдяки даним програмам можна відтворювати процеси, якщо практично – це важко або неможливо зробити. Дані пакети містять повен набір елементів, завдяки яких можна класти будь-яке електричне коло.

Дана курсова робота дає можливість ближче познайомитися з речами, які необхідні сучасній людині.

  1.  АНАЛІЗ ЗАВДАННЯ ТА ВИБІР МЕТОДУ СИНТЕЗУ

В даній курсовій роботі розглядається логічна функція наступного вигляду:

           Y=X2+ X 2X1+X1X3+ X1X3+ X 2 .                           (1.1)

Дану ЛФ необхідно мінімізувати двома методами, привести до спільних базисів, побудувати для неї таблицю істинності та часові діаграми, реалізувати засобами мультиплексора, розрахувати часові затримки на елементах, провести моделювання в пакетах прикладних програм (ППП)та створити програму, яка моделює роботу схеми.

Для мінімізації ЛФ використовують наступні методи:

1) метод  на основі аксіом та законів алгебри логіки;

2) метод  на основі діаграм Вейча;

3) метод на основі використання карт Карно;

4) метод об’єднання та поглинання кубів;

5) метод Квайка Мак Класкі;

6) метод Блейка – Порецького.

Але в даній курсовій роботі будуть використовуватися лише перші два методи так , як вони найчастіше використовуються і дають найбільш точний результат.

1.1  Мінімізація логічних функцій на основі законів та аксіом алгебри логіки

Даний метод легкий у використанні і застосовується на практиці  для п’яти і більше аргументів функції. Але даний метод є недосконалим через те, що в залежності від обраного закону чи аксіоми алгебри логіки можемо отримати не завжди однаковий результат, хоча значення результатів буде правильним.  

Проаналізувавши дану ЛФ  (1.1) , визначимо закони алгебри логіки ,які будуть використовуватися для мінімізації:

  1.  Комутативний закон:

                                    X1+X2=X2+X1;                                      (1.2)                                                                               

  1.  Асоціативний закон:

                X1*(X2*X3)=(X1*X2) *X3=X1*X2 *X3;                  (1.3)

  1.  Закон поглинання:

                                                  X1 X1;                                    (1.4)                               

  1.  Доповняльний закон:

                                                        X1 = 1;                                     (1.5)                                   

  1.  Закон універсальної множини:

                                                           X1 1= 1.                                     (1.6)                                    

За допомогою таблиць істинності підтвердимо правильність знайденого результату.

  1.  Мінімізація логічних функцій за допомогою діаграм Вейча. Побудова таблиць істинності за діаграмою Вейча

В даному методі для мінімізації ефективно використовувати від однієї до шести змінних [2].

Діаграми Вейча мають вигляд спеціалізованих таблиць істинності, кількість комірок яких складає 2n, при чому кількість комірок такої таблиці відповідає кількості змінних в даній функції.

В клітинках діаграми Вейча представляється значення функцій, які відповідають набору її значень. В комірці  діаграми записується значення «1», якщо функція на цьому наборі приймає значення «1». Нічого не записується, якщо функція приймає значення «0». 

При кількості змінних, що дорівнює чотирьом, діаграма Вейча буде мати такий вигляд, який зображено на рисунку Б.1.

  1.  Створення таблиць істинності

Задана ЛФ складається з декількох логічних виразів, тому виникає необхідність побудови таблиці істинності складного висловлювання, за допомогою якого можливо встановити при яких значеннях істинності і хибності простих висловлювань - складне буде істинним, та виконати перевірки правильності мінімізації ЛФ. Таблиці істинності широко використовується в АЛ, для обчислення значень ЛФ.

1.4    Приведення логічної функції до базисів

ЛФ можна представити в одному логічному базисі. Логічний базис - це сукупність логічних елементів І, АБО, НІ,  які допомагають відтворити і реалізувати будь-яку ЛФ алгебри логіки Для цього використовуємо такі закони алгебри логіки:

  1.  Закон подвійної інверсії використовується для скорочення однойменних інверторів в приведенні ЛФ до базисів:

                                                  .                                          (1.7)

  1.  Закон інверсії (правило де Моргана) використовується для приведення ЛФ до базису:

= ;                                     (1.8)      

                                                                          

= ;                                      (1.9)

= ;                                       (1.10)    

                                                                                            

= .                                     (1.11)    

                                                                                   

1.5 Синтез цифрових схем

Синтез цифрових схем - це відтворення логічних дій та аргументів у вигляді конкретних елементів. В курсовій роботі будуть побудовані логічні схеми,  тому необхідні  елементи: інвертор, диз’юнктор, кон’юнктор, елемент «І-НІ» та «АБО-НІ»,  показані в таблиці Д.1.

Інвертор відтворений на базі диз’юнктора та кон’юнктора. Він використовується для інвертацїї вхідного сигналу.

Елементи «І-НІ» та «АБО-НІ» є базисними елементами. Ці  елементи схожі своїми правилами використання, відмінним є те, що «І-НІ»  виконує функцію додавання з інверсією, а «АБО-НІ» − множення з інверсією.

Диз’юнктор та кон’юнктор - це два елементи виконують функцію логічного додавання та логічного множення відповідно.

  1.   Моделювання цифрових схем за допомогою ППП

Щоб виконати перевірку правильності мінімізації функції, виконаєм моделювання засобами ЕОМ, за допомогою таких ППП :

Proteus” – пакет прикладних програм для автоматизованого проектування електронних схем. Пакет являє собою систему схемотехнічного моделювання, що базується на основі моделей електронних компонентів. “OrCAD” - інтегроване програмне забезпечення, призначене для проектування радіоелектронних пристроїв. У даному пакеті використаємо складову «OrCAD Capture», в якій промоделюємо мінімізовану логічну функцію та визначимо затримки на кожному з елементів.

  1.  Апаратна мінімізація  логічної функції

При мінімізації ЛФ (1.1) за допомогою алгебри логіки чи за діаграмою Вейча можливо отримати різні, але вірні, по-своєму, розв’язання. Тому виникає необхідність знайти таку форму запису, коли тільки одна формула відповідає заданій функції. Називають такі форми канонічними  або досконалими.

Немінімізовану ЛФ (1.1) буде приведено до досконалої диз’юнктивної нормальної форми (ДДНФ) та досконало кон’юнктивної нормальної форми (ДКНФ), та виконана реалізація ЛФ (1.1) за допомогою мультиплексора (MS).

ДДНФ - це нормальна форма, в якій булева формула має вид диз'юнкції  декількох кон'юнктів.

ДКНФ – це нормальна форма, де булева формула має вид кон'юнкції  декількох  диз'юнктів [9].

MS  – це логічний пристрій, призначений для почергової передачі на один вихід одного із декількох вхідних сигналів, тобто їх мультиплексування. MS застосовують  для наступних операцій: комутації як окремих ліній, так і групи ліній, перетворення паралельного коду в послідовний; реалізації ЛФ; побудова схем порівняння; генераторів кодів. Мікросхеми MS можна об’єднати для збільшення кількості каналів.

  1.   Розрахунок заданої логічної функції  за допомого табличного редактора  Microsoft Excel

Microsoft Excel відноситься до  досить потужних програм Microsoft Office. Вона проводить розрахунки з табличними даними та широко використовується для розрахунків задач різного типу.

У побудові таблиці Microsoft Excel для ЛФ (1.1) у комірках таблиці  були застосовані стандартні формули: «И», «ИЛИ», «НЕ», при використані яких заповнили комірки  відповідної таблиці

.

2  МІНІМІЗАЦІЯ ЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ

Для спрощення логічних функцій використовуються методи мінімізації, такі як :

  •  метод мінімізації за законами алгебри логіки;
  •  метод мінімізації на основі діаграм Вейча.

2.1    Мінімізація за законами та аксіомами алгебри логіки

  Даний метод широко використовується на практиці для логічних функцій п’яти і більше аргументів.

Недоліки даного  методу полягають в тому, що залежно від обраного закону чи аксіоми алгебри логіки, отриманий результат може відрізнятися від іншого результату, що отримується за іншим законом, при чому обидва результати будуть вірними і остаточними.

Проведемо мінімізацію ЛФ (1.1):

За комутативним законом (1.2) перемістимо доданки ЛФ для подальшої мінімізації:

X2+ X 2X1+X1X3+ X1X3+ X 2 X 2X1 X 2 X1X3 X2

Згрупуємо дані доданки за допомогою асоціативного закону(1.3):

X 2X1 X 2 X1X3 X2(X 2X1 X 2 (X1X3 X2

За законом  поглинання(1.4) винесемо спільні множники за дужки:

(X 2X1 X 2 (X1X3 X2= X 2 (X1  X1X3 X2

Спростимо вираз в перших дужках за доповняльним законом(1.5):

X 2 (X1  X1X3 X2= X 2 *1+X1X3 X2

За законом універсальної множини спростимо вираз в інших дужках(1.6):

X 2 *1+X1X3 X2 X 2 *1+X1X3 X2            

Відповідно до вище записаного порядку мінімізації ЛФ і після скорочення одного доданку, через однаковість доданків у даному виразі, маємо:

                                                                                   (2.1)

    В результаті, отримано мінімізовану логічну функцію із трьома змінними.

  1.   Мінімізація за діаграмами Вейча

 Діаграма Вейча – це таблиця, яка визначає існування логічної функції на всіх її тактах (див. рис 1.1).

Для мінімізації за діаграмою Вейча здійснюється представлення логічної функції в комірках діаграми. Якщо функція є визначена на наборі змінних, то у відповідній комірці проставляється «1». Якщо значення функції є нульовим, то на діаграмі нічого не проставляється.

Заповнимо діаграму Вейча, яка зображена на рис. Б.2, відповідно до логічної функції (1.1) :

Проведемо об’єднання контурів комірок діаграми, які заповнені одиницями. Контурами об’єднуються лише сусідні комірки. Усі комірки, заповнені одиницями, повинні входити хоча б в один контур.

Таким чином, заповнена діаграма Вейча, відповідно до наявних зон, визначених аргументами функції (1.1) має вигляд, представлений на рис. Б.3.

 Кожен контур на діаграмі Вейча описується кон’юнкцією змінних логічній моделі функції.

                                                                                           (2.2)

    Результуюча функція співпадає із функцією (2.1). Отже, мінімізацію проведено правильно.

  1.  

3  ПОДАННЯ ЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ В БАЗИСАХ

Логічний вираз мінімізованої функції може бути приведеним до базису І-НІ, або базису АБО-НІ за допомогою закону де Моргана (1.8 – 1.11).

 

3.1Приведення логічної функції до базису І-НІ

Приведемо  логічну функціюдо базису І-НІ. Логічне додавання потрібно замінити логічним множенням. Для цього скористаємось правилом де Моргана (1.8 – 1.11).

За правилом подвійної інверсії (1.7), проведемо подвійне інвертування логічної функції (2.1):

 

За законом інверсій (1.10) проведемо розбиття нижього інвертора, змінюючи при цьому знак логічної функції з логічного додавання на логічне множення:

                                                                           (3.1)

3.2Приведення логічної функції до базису АБО-НІ

Приведемо логічну функцію до базису АБО-НІ.

Знак логічного множення потрібно замінити на протилежний , скориставшись правилом де Моргана(1.8 – 1.11). Спочатку, проінвертуємо двічі весь вираз логічної функції (2.1), скориставшись при цьому правилом подвійної інверсії (1.7).

 

Запишемо остаточний вигляд  ЛФ у базисі АБО-НІ.

 .                                                                         (3.2)

    Для отриманих функцій, приведених до базисів, буде проведено перевірку в розділі 4.

4 ПОБУДОВА ТАБЛИЦЬ ІСТИНОСТІ

Як згадувалося у попередньому розділі,  будуємо таблиці істинності для того, щоб перевірити, чи не змінюється кінцеве значення ЛФ від її мінімізації різними методами та від приведення мінімізованої функції до будь-якого з базисів.

Тому завдання у даному розділ полягає у перевірці виконаної роботи, а також у підтверджені гіпотези: «Незалежно від того, яку  функцію подати – мінімізовану чи немінімізовану, її кінцеве значення від цього не зміниться».

4.1  Побудова таблиці істинності не мінімізованої функції і мінімізованої за діаграмами Вейча

Розпочнемо будувати нашу таблицю істинності. Значення аргументів від 0-15 заповняються відповідно за своїми тактами.

В колонку під назвою «мінімізація за діаграмами Вейча» переписуємо дані з діаграми Вейча (див. рис. (2.2)), де кожному такту відповідає певне значення. Але для впевненості запишемо приклад для мінімізованої функції за діаграмою Вейча для декількох тактів, наприклад, для 1 та 6 тактів.

Для даної перевірки звернемося до аксіом алгебри логіки (1.2), (1.3).

По першому такті:;

По шостому такті:  .  

І для цих же тактів зробимо перевірку за немінімізованою функцією.

Перший такт: . Кожен доданок даного виразу містить нуль, тому за законом  нульової множини всі доданки даного виразу будуть рівні нулю. Звідси випливає, що даний вираз дорівнюватиме нулеві.

Шостий такт: . Даний вираз містить перший доданок «», який дорівнює «1», тому далі вести розрахунок не потрібно оскільки за законом (1.6), щоб не додавалось до одиниці, завжди буде одиниця. Далі таблиця заповнюється аналогічно. Для кожного такту у функцію підставляємо своє значення аргументу. Цей розрахунок представлений в таблиці А.1.

4.2 Побудова таблиці істинності для не мінімізованої та для мінімізованої за законами та аксіомами алгебри логіки

В побудові немінімізованої функції нічого, з попереднього підрозділу, не змінилося.

А для мінімізованої за законами алгебри логіки функції шукаємо вихідні дані так само, як і для немінімізованої функції. Різниця в тому, що у мінімізованій функції менше значень аргументів .

Таблиця істинності  заповнена і наведена в таблиці А.2.

Візьмемо довільні такти 4 та 7 і покажемо розрахунок за цими тактами для немінімізованої та мінімізованої функції за законами АЛ. Визначимо результуючі значення функції мінімізованої на основі законів АЛ для такту №4.

                                            

Виконаємо аналогічні розрахунки для такту №7:

                                            

Перевіримо ці результати для не мінімізованої функції. Розрахуємо значення немінімізованої функції для четвертого такту:

.

Добуток «» дає «одиницю», тому за законом (1.6), сума добутків  аргументів в даному виразі перетвориться в «1».

Перевіримо дану функцію за сьомим тактом:

.

Кожен доданок даного виразу містить нуль, тому за законом  нульової множини всі доданки даного виразу будуть рівні нулю. Звідси випливає, що даний вираз дорівнюватиме нулеві.

Отже, можна сказати, що оскільки результати однакові, то і функція не змінилася від того, що була мінімізована.

4.3 Побудова таблиці істинності для нелінійної функції та для мінімізованої функції в базисах «І-НІ» та «АБО-НІ»

Функція в базисі повинна характеризуватися тими ж значеннями функції на усіх тактах, що і звичайна функція, хоча вона містить одну логічну операцію логічне додавання або множення з інвертуванням. Перевіримо, чи змінилися значення вихідного сигналу після приведення його до будь якого базису .

Для функції в базисі «І-НІ» зробимо розрахунок по 3-ому такту і перевіримо його з будь-якою таблицею з попередніх підпунктів 4.1 та 4.2:

    ;                       .

Переглянувши таблиці 4.1 та 4.2, бачимо, що значення функції в базисі  «І-НІ», мінімізованої та не мінімізованої функцій по третьому такту збігаються.

Тепер для базису «АБО-НІ» виконаємо аналогічну перевірку, тільки для іншого такту, наприклад, для п’ятого :

     ;                      =0

Подвійна інверсія скорочується і отримуємо «нуль». Перевіривши по таблиці 4.2, бачимо, що значення для немінімізованої функції таке, як і значення в базисі «АБО-НІ».

Аналогічно проводимо розрахунки для обох базисів і для інших тактів.

Результат розрахунків наведено в таблиці А.3.

Головне завдання, яке було поставлене у даному розділі виконано.

В наступному розділі спробуємо промоделювати логічну функцію у вигляді логічних схем.

5 ПОБУДОВА ЦИФРОВИХ СХЕМ

Промоделюємо дану ЛФ графічно за допомогою диз’юнкторів, кон’юнкторів, інверторів на базі диз’юнктора або кон’юнктора. Дані елементи схеми наведені в таблиці Д.1.

5.1  Побудова комбінаційної схеми заданої логічної функції

Побудуємо комбінаційну схему для ЛФ, використовуючи такі елементи як диз’юнктори, кон’юнктори та  інвертори на базі диз’юнктора:

Y=X2+ X 2X1+X1X3+ X1X3+ X 2

Схема побудована в додатку Б рисунок 5.1.

5.2  Побудова комбінаційної схеми мінімізованої функції

           Мінімізована функція  при побудові набагато простіша, адже має меншу кількість елементів, ніж не мінімізована, і зображена в додатку на рисунку 5.2.

5.3  Побудова комбінаційної схеми функції в базисі «І-НІ»

Під час побудови   комбінаційної схеми мінімізованої функції в базисі   «І-НІ»      з’являються нові елементи – інвертор на базі кон’юнктора та сам елемент «І-НІ», який наведено в таблиці 5.1. Але складності при побудові схеми в базисі «І-НІ» не виникає. Схема у базисі «І-НІ» представлена на рисунку 5.3 у додатку Б.

В даній схемі, для інвертування, використано типовий двох входовий елемент «І-НІ» з об’єднаними входами.

5.4 Побудувати комбінаційну схему мінімізованої функції в базисі «АБО – НІ»

При приведені мінімізованої функції до базису «АБО-НІ» схема буде містити такі елементи як: інвертори на базі диз’юнктора і сам логічний елемент «АБО-НІ», які представлені у таблиці 5.1. Логічний вигляд даної функції подано у моделі (3.2). Побудована схема знаходиться на рисунку 5.4 у додатку Б.

Таким чином, у даному підрозділі отримаємо схему, яка використовує 7 елементи «АБО – НІ» з двома входами, причому чотири з цих елементів використовуються у якості інвертора. Для цього їхні входи об’єднуються.

У наступному розділі буде промодельовано логічну функцію (1.1) у ППП OrCAD та Proteus. Наступний розділ дасть можливість краще освоїти принципи роботи даної функції, а саме головне є можливість перевірити правильність розрахунків наведених у попередніх розділах.

6 МОДЕЛЮВАННЯ РОБОТИ ЦИФРОВИХ СХЕМ ЗАСОБАМИ ЕОМ

У даному розділі стоїть завдання промоделювати логічну функцію (1.1). Але оскільки ця функція має незручний вигляд, то моделювання буде проведено таким чином. На ПП Proteus промоделюємо два базиси «АБО – НІ» та «І – НІ», у ПП OrCAD – мінімізовану функцію (2.1) та задану функцію (1.1).

6.1  Аналіз особливостей моделювання у ППП

OrCAD та Proteus– відомі та популярні програми для моделювання різного роду логічних завдань. Від звичайних електричних кіл до найскладніших схем двійкових сигналів. Мають відміну репутацію, прості у використані і саме головне – полегшують роботу інженера.

Усі програми майже однаково нескладні у використанні, мають велику кількість бібліотек, у яких є велика кількість елементів для створення різного роду схем. Суттєвої різниці між даними ППП нема, але наприклад OrCAD дає можливість моделювати схему при різній тактовій частоті, а це дає можливість дізнатися при яких сигналах схема буде працювати невірно

6.2  Моделювання схем логічних функцій в ППП

У даному підрозділі потрібно промоделювати задану логічну функцію (1.1).

Стоїть задача оволодіти такими ППП, як Proteus та OrCAD. Для того, щоб краще оволодіти даними ППП, потрібно промоделювати логічну функцію (1.1) і всі її форми.

У ППП Proteus моделюємо два базиси «І – НІ» та «АБО – НІ», у OrCAD – мінімізовану функцію (2.1) та у функція (1.1).

6.2.1  Моделювання базисів «І – НІ» та «АБО – НІ» у ППП Proteus

Щоб розпочати моделювати кожен із базисів спочатку потрібно пригадати, що функція приведена до будь-якого базису – це функція, яка складається із одного елемента «І – НІ» чи «АБО – НІ». Дані елементи мають трішки інше шифрування у ППП Proteus [6]. Тому для побудови базису «І – НІ» буде використаний елемент «NAND», а для базису «АБО – НІ» – елемент  «NOR».

Спочатку проведеться моделювання базису «І – НІ».Схема складена, до генератора підєднана, що і показано на рисунок Е.1 в додатку Е.

Схема у базисі «І – НІ» побудована, приступаємо до наступного етапу моделювання схеми у базисі «АБО – НІ». Складаємо робочу схему, тільки замість елемента «NAND» прописуємо «NOR», підключились до генератора, попередньо задавши вхідний сигнал, і маємо схему базису «АБО – НІ» рисунок Е.2.

Часову діаграму для базису «АБО – НІ» не будуємо, тому що вона така сама як і схема для базису «І – НІ»,яка  показана на рисунку Е.3.

6.2.2  Моделювання  заданої та мінімізованої функції  у ППП OrCAD

Для створення схеми мінімізованої функції (2.1), спочатку потрібно створити проект. Створивши проект, можна приступати до побудови схеми, за допомогою елементів: логічне множення, логічне додавання та інвертори. Відповідно їм в OrCAD пропонуються елементи: 7408, 7432, 7404 відповідно. З цих елементів побудована робоча схема, в до якої ще подаємо вхідні та вихідний сигнали. Дана схема запропонована на рисунку Ж.1 в додатку Ж.

У вікні OrCAD Simulate отримаємо часову діаграму, задавши перед цим  вхідні сигнали. Часова діаграма побудована і зображена на рисунку Ж.2.

Побудова заданої функції (1.1) відбувається аналогічно побудові мінімізованої функції, але відрізняється лише більшою кількістю елементів та вхідних сигналів, хоча елементи використовуються ті ж самі. Зображена дана схема на рисунку Ж.3.

Також часову діаграму отримуємо у вікні OrCAD Simulate, яка показана на рисунку Ж.4.

6.3  Визначення мінімальної тривалості вхідних сигналів

Раніше, згадувалося про можливості ППП OrCAD, а точніше про затримки часу, які можна побачити, а потім і визначити із робочої часової діаграми. Та це не головний плюс даної компютрної програми. Вона дає можливість розрахувати критичну частоту, при якій схема буде працювати вірно. Тому на даний підрозділ поставлене завдання, вирахувати критичну частоту роботи схеми, затримки часу по тактам та, якщо можливо, на кожному елементі схеми.

У підрозділі 6.2.2 була змодельована немінімізована логічна функція 2.1. Там була отримана часова діаграма (див. рис. Д.7), яка працювала при частоті: Х1=1600 ns, Х2=800 ns, Х3=400 ns. Для визначення критичної частоти необхідно поступово зменшувати значення Х1, Х2, Х3.

Виконаємо моделювання функції при значеннях: Х1=400 ns, Х2=200 ns, Х3=100 ns. Компютерна програма видала результат, який зображений на рисунку Е.1 додатку Е. Проаналізувавши, даний результат можна сказати, що при даній частоті сигналів схема працює вірно.

Коли частоту сигналів зменшити в двічі, то змін у часовій діаграмі не буде видно. Тому проведемо моделювання при чистоті Х1=100 ns, Х2=50 ns, Х3=25 ns. Часова діаграма зображена на рисунку Е.2. Видно, що часова діаграма працює невірно. Вихідний сигнал появляється лише на шостому такті. При повторені сигналів часова діаграма на два такти включається на одиницю а потім переключається на нуль.

Отже часова діаграма працює невірно, критичну частоту знайдено. Схема вірно працює при частоті Х1=200 ns, Х2=100 ns, Х3=50 ns.

Мінімальну тривалість вхідних сигналів знайдено. Наступне завдання підрозділу полягає у тому, що необхідно знайти часові затримки по тактах та на кожному елементі схеми.

Спочатку необхідно проаналізувати робочу схему ППП OrCAD (див. рис. 6.4). На даній схемі присутні три різні елементи: інвертор, елемент логічного множення та логічного додавання.

Перший елемент приймає один сигнал інвертує його та віддає далі у схему.

Елемент логічного множення включається відразу, як тільки на нього приходить нуль. Якщо одиниця, то він чикає наступного множника і так доти поки на елемент не прийде, хоча б один, нуль, але якщо всі вхідні сигнали мали значення одиниці то елемент включається і на виході  маємо одиницю.  

Принцип роботи елемента логічного додавання інший. Він навпаки відразу включається лише тоді, коли на нього приходить одиниця, якщо нуль, чикає наступного доданка доти поки не прийде одиниця, але є варіанти коли з усіх входів приходять нулі, то елемент включається відразу після приходу останнього і на виході видає нуль.  

Кожен з цих елементів має затримку часу 1τ. Тому логічна схема має два  «шляхи» затримки часу 2τ та 3τ, як показано на рисунку Е.3 у додатку Е. Тому, коли перевірити схему, з нульового до п’ятий такт, видно, що схема має затримку 3τ, з п’ятого по сьомий 2τ. Перевіривши, даний практичний розв’язок з прикладом часової діаграми у ППП  OrCAD можна сказати, що дійсно з нульового по п’ятий такти отримано одну часову затримку, яка рівна 70 ns, і іншу часову затримку, яка рівна 41 ns. На основі цих даних можна  сказати, що затримці 2τ відповідає час 40 ns, а затримці 3τ – 93 ns. Якщо відняти затримку 3τ - 2τ = 1τ, що відповідає затримці часу 52 ns, яка йде на проходження сигналу через інвертор.

Головне завдання розділу виконане. Функція промодельована у різних формах і у різних ППП. За допомогою ППП OrCAD знайдено критичну частоту роботи схеми. З часової діаграми було знайдено затримки часу на тактах і навіть вдалося знайти затримку часу на, одному з елементі, інверторі, яка становить 52 ns.

Наступний розділ буде присвячений мультиплексорові, а значить необхідно буде реалізувати логічну функцію за допомогою мультиплексора.  

7 АПАРАТНА МІНІЗАЦІЯ ЛОГІЧНОЇ ФУНКЦІЇ

В даному розділі потрібно реалізувати логічну функцію за допомогою мультиплексора.. Але спочатку потрібно привести функцію до досконалої диз’юнктивної нормальної форми (ДДНФ) та до досконалої кон’юнктивної нормальної форми (ДКНФ) [8].

7.1 Приведення логічної функції до досконалої кон’юнктивної нормальної форми

Одним із способів приведення функції до ДКНФ є табличний. Він доволі  простий у застосуванні. З таблиці істинності A.4, для трьох змінних, вибираються ті такти на яких логічна функція має значення нуля.Для заданої логічної функції – це перший, другий, четвертий та п’ятий такти. Значення «Х» додаються, а такти між собою перемножуються. Тому для   ДКНФ має вигляд:

                            (7.1)

7.2 Приведення логічної функції до досконалої диз’юнктивної нормальної форми

Переглядається і аналізується таблиця істинності для не мінімізованої логічної функції (див. таблицю А.1).   

Проаналізувавши потрібно вибрати ті такти по яких функція приймає значення одиниці. Кожен з тактів формується за допомогою прямих та інверсних значень «Х», які між собою перемножуються а кожен такт являється доданком ДДНФ. Отже, ДДНФ для логічної функції (1.1) матиме вигляд:

 (7.2)

Для ДДНФ прямим є значення «Х=1», а інверсним «Х=0».

Тепер потрібно схожу операцію провести із функцією   тільки іншим методом. Але просто помножити на недостачу неможна. Потрібно множити на 1 у такому вигляді «» виходячи із формул (1.3). Приведемо логічну функцію до ДДНФ.

                            .                                            (7.3)

 

Якщо дужки розкрити, то отримується наступне рівняння:

                           .                              (7.4)

Якщо замінити «» на «0», а «» на «1», то відразу видно, що таке ж саме рівняння можна було б отримати табличним методом.

Приводити функцію до ДДНФ краще табличним методом.

 

7.3 Реалізація логічної функції за допомогою мультиплексора

У даному підрозділі реалізуємо логічну функцію (1.1) за допомогою ППП  OrCAD у мультиплексорі. Схема мультиплексора на чотири адресних входи зображена на рисунку Ж.1 у додатку Ж.

Теоретично мультиплексор повинен працювати вірно і можна отримати часову діаграму, що зображена на рисунку Ж.2 в додатку Ж.

Задачу поставлену виконано. Функції (1.1) приведено до ДДНФ. Мультиплексор реалізовано для чотирьох адресних входів. Часову діаграму побудовано.

В наступному розділі потрібно використовуючи табличний редактор Excel та   Visual Basic створити програму, яка буде самостійно розраховувати значення «Y» на заданому такті.

8 РОЗРОБКА ПРОГРАМИ МОДЕЛЮВАННЯ РЕЖИМІВ РОБОТИ СХЕМ

У даному розділі стоїть завдання розрахувати логічну функцію (1.1) у табличному редакторі Excel а в VBA промоделювати мінімізовану функцію 2.1. У табличному реакторові Excel будуть використовуватися стандарті для Excel логічні функції: «И», «ИЛИ», «НЕ». А в середовищі VBA необхідно написати програму, яка буде розраховувати значення функції на такті, який задається.

8.1  Розробка алгоритму роботи програми

Програма існує тоді, коли вона знайшла своє застосування у споживача.  А програма знаходить своє застосування тоді, коли вона спрощує певну кількість роботи і водночас  не вимагає великих зусиль при своєму застосуванні. Програма має такі властивості лише тоді, коли постійно удосконалюється. Програма, що удосконалюється завжди має блок-схему – це алгоритм програми у вигляді блоків, геометричних фігурах, які відповідають за певну дію чи блок дій у програмі. Наприклад фігура у вигляді еліпса відповідає за  початок та кінець алгоритму, паралелограм – введення і виведення даних, блок прийняття рішень має вигляд ромба, блок обчислень – прямокутник.

Завдяки блок-схемі, набагато швидше, можна знайти необхідний блок програми і удосконалити його, або просто перевірити на помилки.

Оскільки, блок-схема так корисна, тому перш за все, перед створенням програми, було б непогано виконати таку дію.

Програма, яку необхідно написати на мові VBA матиме блок-схему, що зображена на рисунку М.1 (додаток М). Дана блок схема використовує усі, раніше описані, геометричні фігури тому розібратися у роботі блок схеми не важко. Далі необхідно написати програму, що відповідає даному алгоритмові.

8.2  Програмна реалізація алгоритму

У даному підрозділі необхідно реалізувати раніше створений алгоритм у вигляді блок-схеми. Оскільки, створеною програмою можуть користуватися різні верстви населення і не кожен знає значення «Х» на тактах то необхідно таблицю істинності для чотирьох змінних записати у Excel. А для перевірки програми, яку буде створено на мові VBA, у тому ж вікні, табличного редактора Excel, буде реалізована, за допомогою логічних функцій Excel, логічна функція 1.1 у всіх її формах.

Функція реалізована у вигляді таблиці Excel і показана на рисунку М.2 додатку М. У чорній оправі таблиця істинності для чотирьох змінних.

На рисунку М.2, під таблицею істинності, є аргументи у1,у2,…,у6 – це доданки логічної функції 1.1 напроти кожного доданку реалізовано його значення на кожному такті.

В даній області все зрозуміло. У цій області реалізовані усі форми логічної функції 1.1. Про табличний редактор та його функції можна дізнатися більше  звернувшись до [9].

Оскільки таблиця істинності присутня. Функція реалізована у табличному редакторі можна розпочати створювати програму.

Для запуску програмного редактора VBA потрібно запустити Excel і комбінацією клавіш Alt+F11 викликати вікно VBA. В даному вікні необхідно створити ти програму, що і було зроблено. Текст програми зображений на рисунку М.3 додатку М.

Перша стрічка опис змінних і за це відповідає команда Dim, As Boolean – це присвоювання аргументові певної кількості пам’яті певну кількість знаків (більш детально див. [10]).

Cellss(20, 2) – команда, яка зчитує дані з робочого листа Excel, що задаються в дужках. Перше число номер рядка, друге число – стовпця.

Наступних п’ять рядків мають таке пояснення.

If  (якщо) X1 = 1 Then (то присвоїти)

    X11 = 0

ElseIf (а якщо)  X1 = 0 Then (то присвоїти йому значення 1)

    X11 = 1

End If (закінчення).

Тобто, таким способом замість прямого значення аргумента Х1 буде братися інвертоване Х11. Це ж саме зроблено із аргументом Х3 у наступних п’яти рядках.

Далі появляються нові змінні Y1 та Y2 – це доданки загального виразу Y, тобто Y1 = X11 * X33 відповідає , а Y2 = X1 * X2 – .

Далі йде схожий блок If, яки видає повідомлення, значення Y, за допомогою команди MsgBox, «ІСТИНА» чи «ХИБА» на такті, що задавався.

8.3  Тестування роботи програми

Попередньо було створено програму, яка повинна обраховувати значення Y. Далі необхідно провести тест програми. Програма запускається за допомогою, раніше створеної, кнопки «Пуск», але перед тим у комірки на проти Х1, Х2 та Х3 записуються нулі та одиниці, відповідно до будь якого такту (рисунок Л.4). Натиснувши, на кнопку «Пуск» програма видала результат, який сходиться з результатом розрахунку в Excel (рисунок Л.5). На вікні результату натиснули «Ок» і можна знову вводити значення аргументів.

Отже, у даному розділі було виконано всі завдання, які перед ним стояли. Функція промодельована у табличному редакторові Excel. Створено програму на мові VBA, яка теж дозволяє знаходити значення Y.  

9 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ

Якщо аналізувати дану курсову роботу, то слід розпочати з того, усі поставлені завдання було виконано повністю.

Задана логічна функція 1.1 пройшла всі можливі експерименти.

Перш за все, власником даної роботи, була самостійно, без будь-яких ППП промодельована задана логічна функція, мінімізована до більш простішого виразу (див. розділ 2) . Потім мінімізовану функцію було приведено до двох базисів «І-НІ» та «АБО-НІ».

Перевірка, яка потім була проведена у четвертому розділі, показала, що функція має однаковий логічний розв’язок  незважаючи на стан у якому вона знаходиться.

Наступним кроком була побудова комбінаційних схем, що наведені у додатку В. Далі, використовуючи створені схеми, проводилося моделювання логічних функцій ППП. Потрібно було лише знайти відповідні елементи  у ППП і розставити їх відповідно до комбінаційної схеми, які раніше були створені.

Наступним кроком було приведення функції до ДКНФ та ДДНФ.  Далі використовувалася для побудови мультиплексора. Було показано, як на мультиплексор приходило 16 сигналів, а на виході елемент видавав лише один сигнал.

Часові діаграми побудовані самостійно та за допомогою ППП відповідають один одному.

У розділі вісім стояло завдання скласти  програму для мінімізованої функції 2.1, на мові VBA, яка б розраховувала значення функції на такті, який довільно задавався. Завдання успішно було виконане. При тестуванні програми було отримано результати, які сходилися з усіма попередніми розрахунками. А це значить, що програма працює вірно.

ВИСНОВОК

У процесі виконання курсової роботи використовувалося два  методи мінімізації логічної функції. Більш простим методом є метод мінімізації за допомогою діаграм Вейча. Було побудовано таблиці істинності для немінімізованої, мінімізованої а також для функції приведеної до базисів «І-НІ» та «АБО-НІ». Для приведення функції 2.1 до базисів застосовувалися правила де Моргана 1.12 – 1.15.

Отримано навички побудови комбінаційних схем та побудови часових діаграм. Усі вище згадані функції промодельовані у ППП. Після чого можна сказати, що затримки часу зручніше рахувати у ППП OrCAD. 

За допомогою VBA  було створено програму реалізації логічної функції 2.1. Результати, що видавала програма,  були перевірені з попередніми розрахунками Результат перевірки був позитивний.

Отже, підчас виконання даної курсової роботи було отримано навички  роботи з багатьма програмами, які будуть потрібні, як і для студента так і для молодого спеціаліста.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

  1.  Анатолій Пєтух «Схемотехніка ЕОМ»/А.М. Петух Д.Т. Обідник, Вінниця ВДТУ 1999.
  2.  Мультиплексор. [Електронний ресурс]. Вікіпедія. Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B8%D0
  3.  Методи мінімізації логічних функцій./ [Електронний ресурс]. Алгебра логіки. Режим доступу: http://referat.parta.ua/view/6234/
  4.  Колонтаєвський Юрій Петрович. Мікропроцесорна техніка: конспект лекцій (для студентів, які навчаються за напрямками 0906 «Електротехніка», 6.050701 «Електротехніка та електротехнології» всіх форм навчання)/Укл.. Колонтаєвський Ю.П. – Харків: ХНАМГ, 2009 – 89 с.
  5.  Закони логіки, таблиці істинності та логічні сполучники. [Електронний ресурс]. Стаття. Режим доступу: http://ellib.org.ua/books/files/logic/log1/4604.html
  6.  Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу «Цифрова електроніка» для студентів приладобудівних спеціальностей.--К.: НТУУ «КПІ», 2007 – 59.
  7.   Бевз С. В. Застосування засобів інформаційної технології
     для дослідження роботи комбінаційних схем при вивченні дисципліни
     «Обчислювальна техніка в технологічних процесах»/ С.В. Бевз, В.В. Войтко,
     О.Є. Щелянська, В.І. Булега// Збірник праць міжнародної науково-практичної
     конференції «Інтернет-освіта –наука». – Вінниця, 1-5 жовтня 2012 р. – с. 83.
  8.  Кон’юнкція і диз’юнкція. [ Електронний ресурс]. Стаття. Режим доступу: http://naotlichno.by/kombinatorika/24-dizyunktivnaya-normalnaya-forma-konyunktivnaya-normalnaya-forma.html.
  9.  Демидова Лада .Анатолиивна. Программирование в среде Visual Basic for Application/Демидова Л.А, М.: Телеком 2004.

10. Лариса Дмитривна Слепцова/Программирование на VBA в Microsoft Office 2007. Самоучитель. — М.: «Диалектика», 2007. — С. 432.                
                          
Додаток А Таблиці істинності

Таблиці істинності

Таблиця А.1 – Таблиця істинності для не мінімізованої та мінімізованої за

                           діаграмою Вейча функцій

Х1

Х2

Х3

Х4

Не мінімізована логічна функція

Y=X2+ X 2X1+X1X3+ X1X3+ X 2

Мініміз. за діаграмою Вейча

0

0

0

0

0

0

0

1

0

0

0

1

0

0

2

0

0

1

0

0

0

3

0

0

1

1

0

0

4

0

1

0

0

1

1

5

0

1

0

1

1

1

6

0

1

1

0

0

0

7

0

1

1

1

0

0

8

1

0

0

0

0

0

9

1

0

0

1

0

0

10

1

0

1

0

1

1

11

1

0

1

1

1

1

12

1

1

0

0

1

1

13

1

1

0

1

1

1

14

1

1

1

0

1

1

15

1

1

1

1

1

1

Таблиця А.2 – Таблиця істинності для не мінімізованої та для
                                        мінімізованої за законами алгебри логіки функцій

Х1

Х2

Х3

Х4

Не мінімізована логічна функція

Y=X2+ X 2X1+X1X3+ X1X3+ X 2                            

Мініміз. за закон. та акс. АЛ

0

0

0

0

0

0

0

1

0

0

0

1

0

0

2

0

0

1

0

0

0

3

0

0

1

1

0

0

4

0

1

0

0

1

1

5

0

1

0

1

1

1

6

0

1

1

0

0

0

7

0

1

1

1

0

0

8

1

0

0

0

0

0

9

1

0

0

1

0

0

10

1

0

1

0

1

1

11

1

0

1

1

1

1

12

1

1

0

0

1

1

13

1

1

0

1

1

1

14

1

1

1

0

1

1

15

1

1

1

1

1

1

Таблиця А.3 – Таблиця істинності для не мінімізованої функції і функції в

       базисах «І-НІ» та «АБО-НІ»

Х1

Х2

Х3

Х4

Не мінімізована логічна функція

Y=X2+ X 2X1+X1X3+ X1X3+ X 2                            

Базис

«І-НІ»

Базис

«АБО-НІ»

0

0

0

0

0

0

0

0

1

0

0

0

1

0

0

0

2

0

0

1

0

0

0

0

3

0

0

1

1

0

0

0

4

0

1

0

0

1

1

1

5

0

1

0

1

1

1

1

6

0

1

1

0

0

0

0

7

0

1

1

1

0

0

0

8

1

0

0

0

0

0

0

9

1

0

0

1

0

0

0

10

1

0

1

0

1

1

1

11

1

0

1

1

1

1

1

12

1

1

0

0

1

1

1

13

1

1

0

1

1

1

1

14

1

1

1

0

1

1

1

15

1

1

1

1

1

1

1

 

Таблиця A.4 – Таблиця істинності для трьох змінних

Х1

Х2

Х3

 

0

0

0

0

0

1

0

0

1

0

2

0

1

0

1

3

0

1

1

0

4

1

0

0

0

5

1

0

1

1

6

1

1

0

1

7

1

1

1

1

Додаток Б Ком

Діаграми Вейча

Рисунок Б.1 – Діаграма Вейча для чотирьох змінних

Рисунок Б.2 – Заповнена діаграма Вейча

Рисунок Б.3 – Зони на діаграмі Вейча

ні схеми

Додаток В ППП

Комбінаційні схеми

Рисунок В.1 – Комбінаційна схема не мінімізованої функції

Рисунок В.2 – Комбінаційна схема мінімізованої функції

Рисунок В.3 – Схема мінімізованої функції в базисі «І-НІ»

Рисунок В.4 - Схема мінімізованої функції в базисі «АБО-НІ»

Додаток Д

Таблиця Д.1 – Позначення логічних елементів на логічних схемах та

 їх опис

Позначення елементу

Опис елементу

Суматор або дез’юнтор – елемент, який дозволяє отримати логічну суму всіх вхідних аргументів

Кон’юнкторів – логічний елемент, який дозволяє перемножити усі вхідні сигнали.

Інвертор на базі конюнкції.

Інвертор на базі дизюнкції.

Елемент логічного множення та інвертування «І – НІ».

Елемент логічного додавання та інвертування «АБО – НІ».


Додаток Е

ППП Proteus

Рисунок Е.1 – Робоча схема базису «І – НІ»

Рисунок Е.2 – Робоча схема базису «АБО – НІ»

Рисунок Е.3 – Часова діаграма мінімізованої функції приведеної до

базису «І – НІ»

  Додаток Ж ППП OrCA

ППП OrCAD

Рисунок Ж.1 – Робоча схема мінімізованої функції у ППП OrCAD

Рисунок Ж.2 – Часова діаграма мінімізованої функції

Рисунок Ж.3 – Робоча схема заданої функції у ППП OrCAD

Рисунок Ж.4 – Часова діаграма заданої функції


                               Додаток
КМоделювання у  ППП EWB

Визначення критичної частоти роботи схеми та знаходження затримок часу

Визначення критичної частоти роботи схеми та знаходження затримок часу

Рисунок К.1 – Робоча часова діаграма при частоті Х1=400 ns

Рисунок К.2 – Не робоча часова діаграма при частоті Х1=100 ns

Рисунок К.3 – Затримки часу на елементах

                             Додаток Л Мультиплексор

Мультиплексор

Рисунок Л.1 – Схема реалізації немінімізованої логічної функції за
допомогою мультиплексора у ППП
OrCAD

Рисунок Л.2 – Часова діаграма мультиплексора на чотири адресних входи

Додаток МТаний редактор Excel та WBA

Табличний редактор Excel та VBA

Рисунок М.1 – Блок-схема роботи програми

 

Рисунок М.2 – Реалізація логічної функції в Excel

Рисунок М.3 – Текст програми на мові VBA

Рисунок М.4 – Вхідні дані на робочому листі Excel


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75579. Національні свята в Україні та США 58.5 KB
  Практикувати учнів в ауДіюванні та читанні текстів з метою отримання загального уявле (skimming) та максимально повного й точного розуміння усієї інформації, що в них міститься (scanning). Підготувати учнів до самостійного усного висловлювання на основі прослуханого та прочиного текстів.
75580. Національні символи. Активізація ЛО теми State Symbols 60.5 KB
  Обладнання: підручник зображення прапорів англомовних країн: Великобританії США Канади Новозеландії та Австралії; Державний прапор і Герб України запис Гімну України його переклад англійською мовою HO1 Mtch the pirs H02 Mtch the country nd description of its Ntionl flg H03. the oldest flg 6. bluendyellow flg 9...
75581. З історії відомих винаходів людства, Числівники, План-конспект уроку з англійської мови для учнів 9-х класів 141.5 KB
  Обладнання: підручник Numbers HO1 Write the numbers s words HO2 ordinl Numbers H03 Clendrrdquo; H04 Look t the picture H05 Frctions nd decimls H06 Circle the letter Н07 автентичний текст Blue Jens Cross out the word HOs. We hve to review the grmmr bout Numbers: crdinl numbers ordinl number; frctions decimls. By the end of the lesson you should be ble: to review nd operte the numbers crdinl ordinl frctions decimls when dcing exercises; to identify min ides nd detils of uthentic text for reding despite the...
75582. Американські індіанці, План-конспект уроку з англійської мови для учнів 9-х класів 61.5 KB
  Обладнання: підручник Mtch the pirs HO1 ngrms H02 карта світу на дошці Put the sentences given below in the correct order H03 автентичний текст для позакласного читання mericn Indins H04. Т: The topic of our todys lesson is: mericn Indins . By the end of the lesson you should be ble: to recognize understnd nd operte lexicl mteril bout Indins; to identify min ides nd detils from the text for reding; to prticipte in common converstionl exchnge on the topic of our...
75583. День Незалежності США, План-конспект уроку з англійської мови для учнів 9-х класів 57 KB
  Т: We re going to tlk bout the Independence Dy of US. By the end of the lesson you should be ble: to identify min ides nd detils from the uthentic text for reding despite the nturl difficulties; to tlk bout the celebrtion of the Independence Dy in US; to conduct your own dilogues using the given ones s model...
75584. Риси характеру американців, План-конспект уроку з англійської мови для учнів 9-х класів 57 KB
  Т: Tody we re going to tlk bout the min fetures of chrcter of mericn pec By the end of the lesson you should be ble: to identify min ides nd detils from the text for reding; to tlk bout the min fetures of chrcter of mericn people; to conduct your own dilogues using the given ones s model. Т: Wht do you know bout culture shock When people trvel to other countries they find tht mny things re different from their own country the wether the food the greetings gestures of people their behviour lifestyle nd so on. Often it upsets people nd...
75585. Традиційна американська їжа. Активізація ЛО теми «їжа» 78 KB
  Практикувати учнів у читанні тексту і в аудіюванні автентичного тексту з метою отримання загального уявлення та з метою точного та повного розуміння усієї інформації, що в ньому міститься, незважаючи на мовні труднощі.
75586. Вашингтон — столиця США, План-конспект уроку з англійської мови для учнів 9-х класів 74.5 KB
  Обладнання: підручник автентичний текст для читання Wshington D. Т: Tody we re going to tlk bout Wshington D. By the end of the lesson you should be ble: to review lexicl nd grmmr mteril bout the United Sttes nd its lrgest city New York; to identify min ides nd detils from the uthentic text for reding; to tlk bout Wshington D. The clp of the US is Wshington D.