13282

Теорії міжнародної торгівлі

Лекция

Мировой рынок и торговля

Оскільки, історично міжнародна торгівля передувала іншим формами міжнародних економічних відносин, першими зявилися теоретичні розробки (концепції), що стосувалися саме проблем міжнародної торгівлі і намагалися відповісти на практичні запитання

Украинкский

2014-10-10

37.71 KB

7 чел.

ТЕМА 3. ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ.

Ранні та класичні теорії міжнародної торгівлі. Неокласичні теорії міжнародної торгівлі. Нові та новітні теорії міжнародної торгівлі.

Ранні та класичні теорії міжнародної торгівлі.

Оскільки, історично міжнародна торгівля передувала іншим формами міжнародних економічних відносин, першими з'явилися теоретичні розробки (концепції), що стосувалися саме проблем міжнародної торгівлі і намагалися відповісти на практичні запитання: „Чому ж країни торгують між собою?” і „Що ж обрати для забезпечення економічного розвитку - свободу торгівлі чи протекціонізм?”

Першою давала відповідь на це запитання концепція меркантилізму (від італійського mercante - торгівля), розроблена на початку XYII століття Томасом Маном, Жаном Батістом Кольбертом, Вільямом Петті та іншими.

Меркантилізм – теорія, яка дозволила вийти за рамки феодальних тверджень про самозабезпечення і започаткувала обґрунтування ролі товару в умовах нової господарської системи та економічної експансії національних держав за кордон. Представники цієї економічної думки дотримувались погляду, що світ має обмежений обсяг багатства. Тому добробут однієї країни може поліпшитись лише за рахунок зубожіння іншої. Багатство нації визначалося меркантилістами обсягом дорогоцінних металів, які вона мала у своєму розпорядженні. Тому кожна країна повинна накопичувати золото, срібло та інші коштовності. Водночас, рекомендувалось скорочувати імпорт, щоб не допускати відпливу з даної країни так званих повноцінних грошей. Отже, меркантилісти розглядали міжнародну торгівлю як гру з нульовою сумою, під час якої виграш однієї країни неминуче означає програш її торговельного партнера.

Меркантилісти першими описали те, що у сучасній економіці називається платіжним балансом, підкреслюючи необхідність реалізації такої зовнішньоекономічної політики, яка б сприяла досягненню позитивного сальдо торговельного балансу. 

Обмеженість меркантилістів полягала в неспроможності зрозуміти, що збагачення нації відбувається не лише за рахунок зубожіння інших країн, а й за рахунок нарощування багатства, внутрішнього потенціалу і міжнародної торгівлі.

Першим економістом який чітко визначив, що багатство країни залежить не від обсягів накопиченого нею золота, а від розвитку виробництва за рахунок розподілу праці та її кооперації, був Адам Сміт (Adam Smith, 17231790) – засновник класичної школи економічної думки. Максимальної вигоди від зовнішньої торгівлі країна, на думку А.Сміта, може досягнути лише в умовах „лессе–фер” (laissez-faire фр. «дозволити робити») повного невтручання держави в економіку і свободи конкуренції.      

Теорія абсолютних переваг (А.Сміт) – країни експортують ті товари, у виготовленні яких вони мають абсолютну перевагу порівняно з іншими країнами (виробляють з меншими витратами праці на одиницю продукції), і імпортують ті товари, які виробляють інші країни з меншими витратами (у виробництві яких абсолютні переваги належать їхнім торговим партнерам).

На противагу меркантилістам, Адаму Сміту вдалося довести, що торгівля може бути взаємовигідною для обох торгових партнерів. Інакше кажучи, вона має бути не грою з нульовим результатом, а грою з позитивною сумою. Якщо імпортний товар дешевший від вітчизняного аналога, то країні вигідніше обмінювати такі товари на продукцію власного виробництва, стосовно яких вона має певну перевагу.

Недоліками концепції А. Сміта були:

  1.  вона не пояснює виникнення торгівлі між країнами, які не мають абсолютних переваг у виробництві жодного із товарів;
  2.  теорія не враховує існування транспортних витрат;

Теорія абсолютних переваг набула подальшого розвитку в працях Давіда Рікардо (David Ricardo, 17721823). Він висунув і обґрунтував теорію порівняльних переваг (comparative advantage theory).

Теорія порівняльних переваг (Д.Рікардо) – стверджує, що до тих пір поки за умов відсутності міжнародної торгівлі у співвідношенні цін між країнами зберігається хоч найменші відмінності кожна країна матиме порівняльні переваги, тобто у кожної з них знайдеться такий товар виробництво якого буде вигіднішим при існуючому співвідношенні витрат (якщо брати за точку відліку встановлення торговельних відносин), ніж виробництво інших товарів. Саме цей товар вона і повинна експортувати в обмін на інші.

Як в теорії абсолютних переваг, так і в теорії порівняльних переваг використовують поняття витрат (ціни) заміщення або альтернативної ціни (opportunity cost).

Альтернативна ціна (альтернативні витрати) – робочий час необхідний для виробництва одиниці одного товару, який визначений через робочий час, необхідний для виробництва одиниці іншого товару.

Рікардо наводить наступний приклад:

Товар

Англія

Португалія

Вино

120 трудоодиниць

80 трудоодиниць

Сукно

100 трудоодиниць

90 трудоодиниць

За А.Смітом Португалія мала би виготовляти обидва товари. А Англія в результаті відсутності абсолютних переваг повинна б була їх імпортувати що в реальному житті неможливо. Якщо припустити, що кожні з даних країн потрібно по одиниці кожного з товарів то Португалія тратила б на виробництво двох одиниць вина 80+80=160 т.о., на виробництво сукна 90+90=180 т.о., тобто разом – 340 т.о. Загалом для світової економіки то може б і була економія на витратах трудових одиниць але через якийсь час Англія будучи чистим споживачем втратила б усі свої капітали. Якщо піти шляхом спеціалізації даних країн на основі теорії порівняльних переваг, то Португалія виробляючи вино буде затрачати 160 т.о., а Англія – виробляючи сукно буде затрачати 200 т.о. Таким чином загальні витрати будуть становити 360 т.о. Тобто будуть більшими порівняно із нереальною ситуацією на основі абсолютних переваг. Для того щоб визначити чи отримує кожна із країн вигоду від участі у торгівлі слід порівняти дану ситуацію із умовою відсутності торгівлі за якої Португалія тратитиме на виробництво товарів 170 т.о. (80+90), а Англія – 220 т.о. (120+100) тобто загальні витрати для світової економіки дорівнюють 390 т.о. Таким чином виграш світу від участі даних країн у міжнародній торгівлі буде становити 30 т.о. (390-360) причому виграш Англії дорівнюватиме 10 т.о. (170-160), а виграш Португалії 20 т.о. (220-200).

Виграш від торгівлі – це економічний ефект, який отримує кожна країна що приймає участь у торгівлі за умов її спеціалізації на виробництві того товару за яким вона має відносні переваги.

Теорія порівняльних переваг є базисною для всіх наступних досліджень у сфері міжнародної торгівлі, проте і вона має кілька суттєвих недоліків:

1) передбачає крайню ступінь спеціалізації;

2) не бере до уваги відмінності у ресурсному потенціалі країни, які як показує практика, часто є однією з причин виникнення міжнародної торгівлі;

  1.  вважає вигоду від зовнішньої торгівлі однозначною і беззаперечною для всіх її учасників, оскільки ґрунтується на ідеї безперешкодного переливу факторів виробництва з країни в країну.

У середині 19 століття зародилася теорія міжнародної вартості котра розвивала попередні теорії. Розробив її Джон Стюарт Мілль який стверджував що ціна міжнародного обміну встановлюється за законом попиту і пропозиції на такому рівні що сукупність експорту кожної країни дозволяє оплачувати сукупність її імпорту.

Неокласичні теорії міжнародної торгівлі.

На відмінну від попередніх двох теорій шведські економісти неокласики Елі Хекшер (1879-1952) і Бертіл Олін (1899-1979) 20-ті роки ХХ століття зосередили увагу на іншому аспекті міжнародної торгівлі – відмінностях у ресурсному потенціалі, який і є основною причиною виникнення обміну товарами. 

Теорія співвідношення  факторів виробництва (теорія Гекшера-Оліна) кожна країна експортує ті фактороінтенсивні товари для виробництва яких вона володіє відносно надлишковими факторами виробництва, і імпортує ті товари для виробництва яких вона відчуває відносний дефіцит факторів виробництва.

Фактороінтенсивніть – показник, який визначає відносні витрати факторів виробництва на створення певного товару.

Факторозабезпеченість – показник, який визначає відносну забезпеченість країни факторами виробництва.

Основна ідея моделі Гекшера-Оліна полягає в тому, що країна, яка багата на капітал, має перевагу у виробництві капіталомістких товарів (експортує капіталомісткі товари); країна, яка багата на трудові ресурси має перевагу у виробництві трудомісткого товару (експортує трудомісткі товари).

Модель Гекшера-Оліна була доповнена американським економістом Полом Самуельсоном (1948 р.) і отримала назву теорія вирівнювання цін на фактори виробництва, яка говорить, що міжнародна торгівля призводить до вирівнювання абсолютних і відносних цін на гомогенні фактори виробництва в країнах, які беруть участь у міжнародній торгівлі.

Після 2-ї світової війни теорія Гекшера-Оліна піддавалась перевірці зі сторони багатьох економістів, котрі намагалися вияснити і довести існування кореляційної залежності між капіталомісткістю і трудомісткістю галузей промисловості окремих країн у порівнянні з реальною структурою їх експорту та імпорту.

В 1953 році американський економіст Василь Леонтьєв розробив таблицю витрат та випуску продукції на матеріалах економіки США, яка дала йому можливість визначити потребу певної галузі в факторах виробництва, а також сукупну потребу економіки в виробничих ресурсах. Вихідним пунктом дослідження була ідея емпіричної перевірки положення теорії Гекшера-Оліна. Відповідно до цієї теорії США, які вважалися однією з найбагатших і найбільш капіталонасичених країн з відносно високим рівнем оплати праці, повинні були експортувати – капіталомісткі товари, а імпортувати – працемісткі.  

Результати досліджень Леонтьєва – капіталомісткість американського імпорту на 30% перевищувала капіталомісткість експорту, що суперечило загальному уявленню.

Дослідження Леонтьєва назвали “парадоксом Леонтьєва” – теорія співвідношення факторів виробництва Гекшера-Оліна не підтверджується на практиці: капіталонасичені країни експортують капіталомісткі товари, тоді як праценасичені країни – працемісткі.

Пояснення щодо виникнення парадоксу Леонтьєва:

  1.  Необхідно поділяти робочу силу на кваліфіковану і некваліфіковану і враховувати їх витрати окремо на виробництво експортних товарів.
  2.  США імпортувала велику кількість сировини з країн, що розвиваються, добування якої потребувало великих витрат капіталу (капіталомісткий імпорт).
  3.  Смаки і переваги американців традиційно спрямовані на капіталомістку технологічну продукцію, яку вони імпортують, незважаючи на те, на що і сама країна  забезпечена капіталом.
  4.  Більшість імпортованих товарів США в 1947 році були нафта, мідь, метали, паперова продукція, природна сировина, виробництво яких є капіталомістким.
  5.  Дослідження Леонтьєва базуються на двофакторній моделі “капітал - праця” і відносяться до однієї країни.

Нові та новітні теорії міжнародної торгівлі

Класичні та неокласичні теорії міжнародної торгівлі не враховують відмінностей країн за їх виробничою спеціалізацією. Сучасні дослідження які враховують фактор розміру країн, допомагають пояснити у якому обсязі та якого типу продукція буде залучена у міжнародну торгівлю.

Теорія розміру країни – через те, що країни з більшою територією зазвичай мають різноманітніші кліматичні умов та природні ресурси, вони загалом ближчі до економічної самодостатності ніж малі за розміром країни, і тому:

  1.  Великі країни порівняно з малими експортують та імпортують меншу кількість товарів
  2.  Великі країни на відміну від малих мають різноманітніші ресурси
  3.  Великі країни порівняно з малими мають вищі транспортні витрати в міжнародній торгівлі
  4.  Великі країни на відміну від малих зазвичай можуть здійснювати великосерійне виробництво

Теорія специфічних факторів виробництва – в основі міжнародної торгівлі лежить різниця у відносних цінах на товари які виникають в результаті різної забезпеченості країн специфічними факторами виробництва причому фактори специфічні для експортного сектору розвиваються а фактори специфічні для сектору що конкурує з імпортом скорочуються.

Теорема Самуельсона-Джонса – в результаті міжнародної торгівлі збільшується доходи власників факторів специфічних для експортних галузей, і скорочуються доходи власників факторів специфічних для галузей що конкурують з імпортом.

Теорема Стопера-Самуельсона – міжнародна торгівля веде до зростання ціни фактора який відносно більш інтенсивно використовується для виробництва товару ціна якого зростає і зменшення ціни фактора який інтенсивніше використовується для виробництва товару ціна якого падає.

Теорема Рибчинського – зростаюча пропозиція одного із факторів виробництва призводить до непропорційно більшого процентного зростання виробництва і доходів в тій галузі для якої цей фактор використовується інтенсивніше і до скорочення виробництва і доходів галузі в якій цей фактор використовується відносно менш інтенсивно.

На сучасному етапі розвитку міжнародної економіки важливе значення для пояснення напрямків міжнародної торгівлі мають неотехнологічні теорії:

  1.  Теорія технологічного розриву М.Познера (торгівля між країнами спричинена технологічними змінами які відбуваються в одній із галузей в країні яка бере участь у міжнародній торгівлі; країна в якій вперше з’явилися нові технології набуває порівняльної переваги у виробництві традиційних товарів з меншими витратами; якщо ж країна першою відкрила новий товар, то на протязі певного періоду часу вона володіє монополією на ринку даного товару і забезпечує як внутрішнє споживання та і зовнішній попит)
  2.  Теорія ефекту масштабу Кемпа (в якості фактора міжнародної спеціалізації країн виступає економія витрат на одиницю продукції яка виникає при збільшення масштабів виробництва до оптимальних розмірів) і недосконалої конкуренції П.Кругмана (модель торгівлі в рамках монополістичної конкуренції виходить з того, що міжнародна торгівля збільшує розміри ринків збуту; тобто сукупний ринок виявляється більшим ніж проста сума ринків країн, кількість фірм а відповідно і різноманітність товарів які вони виготовляють зростають а ціна одиниці товару знижується)
  3.  Теорія життєвого циклу Р.Вернона стверджує, що деякі види товарів проходять цикл з 4 етапів (впровадження, зростання, зрілість та занепад) а виробництво цих товарів переміщується із країни в країну в залежності від стану життєвого циклу товару. Якщо в якійсь країні наступає стан зрілості і країна насичена якимось товаром то в іншій країні в цей час може відбуватися лише впровадження даного товару.
  4.  Теорія інтрасекторної торгівлі Балласа – міжнародна торгівля між країнами характеризується обміном диференційованої продукції однієї галузі, що спричинено: різницею у смаках споживачів, ефектом масштабу, транспортними витратами, сезонними різницями та попитом що перетинається (у відповідності з теорією шведського економіста С.Ліндера країни експортують ті промислові товари для яких існує ємний внутрішній ринок; оскільки споживачі в країнах з приблизно однаковим рівнем доходу мають схожі смаки, то кожній країні легше експортувати ті товари у виробництві та торгівлі якими на внутрішньому ринку накопичений великий досвід)
  5.  Теорія конкурентної переваги країни М.Портера яка стверджує, що конкурентоспроможність країни в міжнародній торгівлі визначається взаємодією та взаємозв’язком чотирьох компонентів:
  6.  факторні умови, тобто ті конкретні фактори виробництва які необхідні для успішної конкуренції в даній галузі
  7.  умови попиту на товари і послуги тобто який попит на внутрішньому ринку на продукції і послуги, що пропонуються даною галуззю.
  8.  стратегія фірм даної фірми, їх структура та суперництво, тобто які умови в країні що визначають те як створюється фірми, як ними керують, і який характер конкуренції на внутрішньому ринку.

характер споріднених та підтримуючих галузей які існують в даній країні, тобто наявність чи відсутність в країні споріднених або підтримуючих галузей які конкурентноспроможні на світовому ринку.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15359. История бух учета 155 KB
  Развитие учета - это развитие бухгалтерской мысли. Суть эволюции бухгалтерской мысли можно представить как последовательное восхождение от конкретного ко все более абстрактному пониманию хозяйства...
15360. Конституционно-правовой статус Конституционного Суда Российской Федерации 130 KB
  Конституционноправовой статус Конституционного Суда Российской Федерации Введение Конституционный суд России является одним из ведущих элементов механизма правовой охраны Конституции Российской Федерации и важным звеном системы сдержек и противовесов. Конст...
15361. Психологическая адаптация приемных детей 273.5 KB
  Введение России принадлежит печальное первенство: треть всех сирот мира живет здесь. В то же время только 1 россиян заявляет о своем желании усыновить или взять на патронатное воспитание ребенка из детского дома ссылка. По официальным данным 62 всех усыновлений в Росс
15362. Методика проведения социометрического исследования 301 KB
  ВВЕДЕНИЕ Создание и развитие социометрической методики связано с именем известного в практической психологии человека Якобом Леви Морено. Еще в ЗОе годы он создал социометрию как удобную в практике методику для изучения эмоциональных связей в группе. Связи тако
15363. Нормирование труда как функция организации труда 170 KB
  Научно обоснованные нормы труда позволяют оценить результаты трудовой деятельности каждого работника, каждой бригады и сравнить их результаты. Только при сравнении выявляются передовики и отстающие.
15364. Нормирование труда. Принципы, методы, формы 91.5 KB
  Введение За последние годы произошли радикальные сдвиги в общественнополитической и экономической жизни страны. Курс проводимых реформ радикально преобразил социальнотрудовую сферу. В условиях растущих экономических и социальных трудностей проблемы отношен...
15365. Организация работы центра закупки вычислительной техники АВЕРС 3.44 MB
  Цель маркетинговой деятельности этих предприятий – получение определённых коммерческих результатов с помощью наиболее эффективного управления собственными ресурсами, удовлетворяя потребности заказчиков эффективнее, чем конкуренты...
15366. Основные критерии оценки предпринимательских рисков 276.5 KB
  Основные критерии оценки предпринимательских рисков Введение Предпринимательская деятельность как функция управления имеет свою историю и динамику развития. Исходя из истории развития категории предпринимательства в современных трактовках научных деятелей в с
15367. Основные понятия аудита и аудиторской деятельности 195.5 KB
  Аудит – это вид деятельности, заключающийся в сборе и оценке фактов, касающихся функционирования и положения экономического объекта (самостоятельного хозяйственного подразделения) или касающихся информации о таком положении и функционировании...