13317

ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ПОВЕРХНЕВОГО НАТЯГУ РІДИНИ МЕТОДОМ ВІДРИВУ КРАПЛІ

Лабораторная работа

Физика

Лабораторна робота № 2 ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ПОВЕРХНЕВОГО НАТЯГУ РІДИНИ МЕТОДОМ ВІДРИВУ КРАПЛІ. Мета роботи: а вивчення властивостей рідкого стану речовини; б експериментальне визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідини та дослідження його залежності від

Украинкский

2013-05-11

285 KB

126 чел.

Лабораторна робота № 2

ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ПОВЕРХНЕВОГО НАТЯГУ РІДИНИ МЕТОДОМ ВІДРИВУ КРАПЛІ.

Мета роботи: а) вивчення властивостей рідкого стану речовини; б) експериментальне визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідини та дослідження його залежності від різних факторів.

Прилади і матеріали: діапроектор, екран з міліметрового паперу, лінійка, бюретка з досліджуваною рідиною, легка посудина, ваги з гирьками, розчин солі (цукру) різної концентрації.

Теоретичні відомості та опис приладів. Характерна для рідини наявність поверхні, при проходженні через яку густина речовини стрибкоподібно змінюється, визначає цілий ряд властивостей рідини. Молекули, розташовані в шарі, безпосередньо прилеглому до поверхні рідини, знаходяться в стані, відмінному від стану молекул в її товщі. Ця відмінність обумовлена особливостями молекулярної взаємодії. Молекулярні сили діють на порівняно коротких відстанях, порядку 10-9 м. Якщо навколо центру молекули описати сферу радіусом, рівним відстані, на яке розповсюджується дія молекулярних сил, ми одержимо те, що називають сферою молекулярної дії.

Молекули, що знаходяться в товщі рідини, оточені з усіх боків подібними Ж молекулами, ЩО рівномірно заповнюють їх сфери молекулярної дії. В цьому випадку молекулярні сили, діючі на яку-небудь молекулу, будучи направлені симетрично у всі сторони, взаємно компенсуються, так що вплив їх на поведінку молекули не позначається (мал. 2.1).

У іншому положенні знаходяться молекули, розташовані в поверхневому шарі. Якщо для простоти представити поверхневий шар рідини у вигляді геометричної площини, то молекули, розташовані на поверхні, взаємодіятимуть, з одного боку, з великою кількістю подібних їм молекул, розташованих у сфері молекулярної дії, обернутої убік рідині, а з другого боку - з невеликим числом молекул, розташованих в тій половині сфери, яка знаходиться в речовині в пароподібному стані. Це призводить до того, що силове поле молекули, розташованої в поверхневому шарі, виявляється ненасиченим з тієї сторони, яка звернена до пароподібної фази.

Якщо в думках уявити собі процес переходу однієї з молекул рідини з товщі на поверхню, то очевидно, що при цьому частина молекулярних зв'язків, що існували тоді, коли молекула була оточена з усіх боків подібними їй, повинна бути розірвана.

Із сказаного виходить, що для переміщення молекули з товщі рідини на поверхню необхідно витратити роботу. У першому наближенні можна вважати, що при цьому процесі розривається рівно половина зв'язків між даною молекулою і оточуючими її молекулами, і, отже, робота, необхідна для переходу молекули з товщі рідини на поверхню, рівна половині тієї роботи, яка необхідна для переходу молекули з рідини в парову фазу. Природно тому, що всяке збільшення поверхні рідини вимагає витрати певної роботи, оскільки при цьому необхідно перевести якусь кількість молекул рідини в поверхневий шар.

Лежачі в поверхневому шарі молекули притягуються не тільки молекулами, розташованими нижче за них, але і своїми сусідами. В результаті цього в поверхневому шарі виникає сила, величина якої залежить від інтенсивності взаємодії молекул даної рідини. Для кількісної оцінки цієї сили її відносять до одиниці довжини лінії, розташованої в поверхні, тобто:

F=al                         (2.1)

Коефіцієнт пропорційності а в даному співвідношенні називають коефіцієнтом поверхневого натягу. Одиниця вимірювання коефіцієнта поверхневого натягу Н/м. Величина поверхневого натягу не залежить від того, чи буде лінія, проведена на поверхні, кривій або прямій. Подібна залежність виникає лише тоді, коли радіус кривизни цієї лінії стає порівнянним з радіусом сфери молекулярної дії.

Якщо дріт, зігнутий у вигляді букви П, на ніжки якої надіта рухома перемичка (мал. 2.2), опустити в мильну воду, а потім вийняти, то на ній виникне мильна плівка. Очевидно, перемичка масою m утримується в деякому положенні силою поверхневого натягу F.

Поверхню виниклої плівки можна збільшувати або зменшувати, переміщаючи рухому перемичку. Сила, яку треба для цього прикласти, теж буде дорівнювати силі поверхневого натягу. Позначивши довжину перемички l, а коефіцієнт поверхневого натягу рідини a, знайдемо, що сила, необхідна для переміщення перемички, буде рівна:

                                     (2.2)

Виникнення множника 2 в правій частині рівняння пояснюється тим, що мильна плівка, що утримує перемичку, має дві поверхні. Приклавши зовнішню силу, рівну F, можна примусити перемичку переміститися на відстань . Очевидно, зовнішня сила виконає при цьому роботу, рівну:

                                                               (2.3)

В результаті переміщення перемички поверхня рідини зросте на величину

                                                     (2.4)

Зіставлення рівнянь (2.3) і (2.4) переконує у тому, що робота, необхідна для збільшення поверхні, зв'язана простим співвідношенням з коефіцієнтом поверхневого натягу рідини:

                                                      (2.5)

Написане співвідношення часто використовується для визначення фізичного змісту коефіцієнту поверхневого натягу. На підставі рівняння (3.5) можна написати:

тобто, коефіцієнт поверхневого натягнення чисельно рівний роботі, необхідній для утворення 1 м2 нової поверхні рідини.

Оскільки виникнення нової поверхні пов'язане із здійсненням зовнішніми силами певної роботи, то природно, що поверхня рідини володіє енергією. Енергія, на яку перетворюється робота, витрачена на утворення поверхні рідини, називається вільною енергією поверхні.

Вільною енергією називають ту частину загальної енергії тіла, яка може бути перетворена на роботу, якщо процес протікає при постійній температурі.

У механічних процесах, при яких температура не виконує ролі, вільній енергії відповідає потенційна енергія.

Одним з найважливіших законів природи є закон, згідно якому в будь-якій системі при постійній температурі стійка рівновага спостерігається тоді, коли вільна енергія системи мінімальна. Цей закон називають принципом мінімуму вільної енергії, а в механіці - принципом мінімуму потенційної енергії.

На практиці одним з поширених методів вимірювання коефіцієнта а є метод відриву крапель. При порівняно невеликій швидкості витікання рідин з вузької трубки утворюються краплі майже сферичної форми. Перед відривом краплі виникає "шийка", по якій і відбувається розрив (мал. 2.3). Нехай діаметр шийки в момент відриву краплі дорівнює d, а сила тяжіння краплі, що відривається, mg. Тоді, враховуючи (2.1), справедлива рівність:

,                                                       (2.7)

 де  - довжина окружності по якої відбувається відрив.

Звідси

                                                             (2.8)

Дослід виконують за допомогою проекції. Установка для виконання досліду складається із оптичної лави, на якій послідовно розміщені освітлювальна система, бюретка з досліджуваною рідиною і посудина, в яку падають краплі, об'єктив, екран.

Якщо рідина повільно капає, то спроектувавши краплі на екран (мал. 2.4), можна визначити, скільком поділкам шкали п дорівнює її діаметр d в момент відриву краплі. Ціну поділки шкали, нанесеної на екран, можна визначити таким чином: виміряти штангенциркулем діаметр бюретки d6, та визначити число поділок шкали пб, що відповідають проекції бюретки на екрані. Ціна поділки визначиться як d6/n6. Тоді діаметр шийки краплі знайдемо як:

Маса m краплі визначається шляхом зважування великої кількості (N « 100) крапель даної рідини. Тобто

де М - маса N крапель.

Враховуючи це, з (2.8) отримуємо робочу формулу:

                                               .                                                         (2.9)

Правила техніки безпеки: а) перевірити надійність електрошнура до проектора, вилки, а також розетки; б) наливаючи воду в бюретку, виймати - вставляти її в лапку-зажим категорично забороняється; в) дотримуватись обережності при вимірюванні діаметра кінця бюретки, вимірювати його не в нижній, а в середній частині.

Порядок виконання роботи

  1.  Зважити на вагах чисту пусту баночку, поставити її під бюретку з досліджуваною рідиною. Відрахувати деяку кількість крапель N. Зваживши баночку вдруге (з рідиною), визначають масу рідини М.
  2.  Виміряти мікрометром діаметр бюретки в тій частині, яка буде спроектована на екран і відмітити ціну поділки шкали.
  3.  Зібравши установку, як показано на малюнку, проектують кінець бюретки, щоб рідина повільно капала і відмітити, скільком поділкам шкали відповідає діаметр шийки краплі в момент відриву. Вимірювання провести декілька разів і підрахувати середнє значення діаметра шийки краплі.
  4.  Аналогічні досліди виконують з водними розчинами солі (цукру) різних концентрацій.
  5.  Підрахувати абсолютну та відносну похибки.
  6.  Результати вимірів та підрахунків занести в звітну таблицю.

п/п

М

N

g

g

dб

п

А

Контрольні запитання

  1.  Яка природа сили поверхневого натягу?
    1.  Який фізичний зміст коефіцієнта поверхневого натягу?
    2.  Від яких факторів залежить величина коефіцієнт поверхневого натягу?

Література

  1.  Фізичний практикум. / Під общ. ред. Дущенко В.П. - 4.1. - К: Вища школа, 1981.
    1.  Кікоїн І.К., Кікоїн А.К Молекулярна фізика. - М. 1976.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22077. МЕТОДОЛОГІЯ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 254.5 KB
  ТЕМА: МЕТОДОЛОГІЯ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ План 1. Сутність і особливості емпіричного дослідження. Переваги експерименту перед іншими методами дослідження. Сутність і особливості емпіричного дослідження Наукове дослідження любої предметної області починається з емпіричного рівня.
22078. СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ С ДЕТЬМИ-ИНВАЛИДАМИ И ИХ СЕМЬЯМИ 61.5 KB
  Ребенок с нарушениями развития не вписывался в картину счастливой жизни и нередко исключался из активной общественной жизни а его отношения с обществом опосредовались через здоровых членов семьи или систему специальных закрытых учреждений и как следствие этого – изоляция больного ребенка и искусственное замалчивание проблемы детской инвалидности. Права лиц детей –инвалидов отражены в ряде документов ООН: Всеобщая декларация прав человека1948; Декларация о правах инвалидов1971; Декларация о правах умственно отсталых лиц1971;...
22079. КАТЕГОРИИ И ФУНКЦИИ СОЦИАЛЬНОЙ ПЕДАГОГИКИ 32 KB
  В связи с тем что соц. педагогика стала самостоятельной наукой относительно недавно отделившись от педагогики и объект изучения у них практически одинаков то разделение категорий относящихся к разным наукам поможет выявить специфику соц. Много категорий взято соц.
22080. ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ЛИЧНОСТНЫЙ ПОРТРЕТ СОЦИАЛЬНОГО ПЕДАГОГА 56.5 KB
  Специализация соц. Квалификационная характеристика соц. Функции соц.
22081. МЕТОДЫ СОЦИАЛЬНОЙ ПЕДАГОГИКИ 34 KB
  Методы соц. пед можно классифицировать объединив их в три большие группы: методы исследования; методы воспитания; методы социальнопсихологической помощи. Методы научного исследования – это способы получения научной информации. ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ ЭКСПЕРИМЕНТ является комплексным методом исследования и позволяет глубже чем другие методы проверить правильность выдвинутой гипотезы.
22082. ПРОФИЛАКТИКА НАРКОМАНИИ У ПОДРОСТКОВ 51.5 KB
  За последние пять лет по России число школьников и студентов употребляющих наркотики возросло более чем в 8 раз. Проведенный областным наркологическим диспансером и РИРО опрос учащихся школ и профессиональных училищ свидетельствует о том что более 17 их них уже пробовали наркотики: каждый четвертый юноша и каждая восьмая девушка. Около 4 подростков употребляют наркотики систематически. Исследование выявило что первая пробы наркотиков произошла в довольно молодом возрасте: в среднем – это 1517 лет однако есть много и таких которые...
22083. Педагогика творчества 94.5 KB
  Если рассмотреть процентное соотношение одаренных и неодаренных детей то мы получим график в виде колокола: 22 сверходаренные дети; 135 выше нормы; 682 детей имеют средний интеллект; 135 ниже нормы; 22 умственно – отсталые. Творческих детей отличает живое воображение включение элементов игры в выполнение задач изобретательность богатая фантазия нестандартность мышления отличная память в сочетании с ранним языковым развитием способность к классификации Барьерами тормозящими раскрытие творческого потенциала личности...
22084. СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ С ПОДРОСТКАМИ, СКЛОННЫМИ К ПРАВОНАРУШЕНИЯМ 38 KB
  Подростки особенно социально неблагополучные всегда тянутся к силе а объединение в группы намного ее увеличивает. Особенно велика в психологическом отношении роль тусовок мест сбора подростков где подростки группируются оформляясь в криминогенные группы. Вопервых это – руководство молодежной группировкой взрослого опытного преступника; вовторых включение подростковой группы в преступную группу взрослых преступников; втретьих подчинение криминальной подростковой группы и ее деятельности общему командованию; вчетвертых – четкое...
22085. ПРАВОСЛАВИЕ И СОЦИАЛЬНАЯ ПЕДАГОГИКА 35.5 KB
  Он считал что религия – это ответ на определенные условия существования человека и общества она отвечает важным социальным потребностям. Религия – система верований и ритуалов на основе которых группа людей объясняет то что находит сверхъестественным и священным. религия помогает человеку понять объяснить и определенным образом упорядочить свою жизнь.