13357

Фрезерні верстати

Лабораторная работа

Производство и промышленные технологии

Фрезерування високопродуктивний і поширений спосіб обробки поверхонь заготовки за допомогою різального інструмента фрези з багатьма вістрями. Під час обробки фреза обертається виконуючи головний рух різання а заготовка пересувається прямолінійно виконуючи ру

Украинкский

2013-05-11

617.5 KB

37 чел.

Фрезерування — високопродуктивний і поширений спосіб обробки поверхонь заготовки за допомогою різального інструмента — фрези — з багатьма вістрями. Під час обробки фреза обертається, виконуючи головний рух різання, а заготовка пересувається прямолінійно, виконуючи рух подачі. Іноді рух подачі заготовки може бути обертальним разом зі столом верстата.

На фрезерних верстатах обробляють горизонтальні, вертикальні або нахилені плоскі поверхні, фасонні поверхні, а також пази різного профілю. Особливість фрезерування в тому, що кожен зубець фрези зрізує стружку лише за якусь частину оберта, після чого він втрачає контакт зі заготовкою. Внаслідок цього утворюється стружка змінного перерізу. Сили різання змінюються періодично пропорційно перерізу стружки, що нерідко є причиною виникнення вібрацій в системі верстат-інструмент-заготовка.

Схеми фрезерування

Залежно від напрямку обертання фрези та напрямку подачі заготовки розрізняють фрезерування проти і за подачею.

Фрезерування проти подачі здійснюється тоді, коли напрямки руху фрези й заготовки протилежні (рис. 6.5.4, а). Тут товщина зрізуваного шару металу змінюється від нуля до найбільшого значення атах, внаслідок чого навантаження на зубець фрези поступово зростає. Вертикальна складова сили різання, що діє на заготовку, намагається відірвати її від стола верстата. В початковий момент контакту зубець фрези не ріже, а лише деформує метал заготовки, поверхнево зміцнюючи його. Фрезерування проти подачі доцільно застосувати для обробки заготовки з твердим поверхневим шаром.

Фрезерування за подачею характеризується збігом напрямків обертання фрези й напрямку подачі (рис. 6.5.4, б). У цій схемі товщина зрізуваного шару змінюється від атах до нуля. Оскільки зубець фрези під час врізування бере на себе максимальне навантаження, то між гвинтом і гайкою верстата не повинно бути зазору. Вертикальна складова від сили різання притискає заготовку до стола, що зменшує вібрації. Якість поверхні вища, ніж під час фрезерування за подачею.

1. Ф Р Е З Е Р Н І     В Е Р С Т А Т И.  О С Н О В Н І    В У З Л И   Т А    Б Л О К И    .

Фрезерні верстати обробляють заготовки багатовістряним інструментом — фрезою, яка, обертаючись, виконує головний рух різання Д., а заготовка отримує неперервний рух подачі Д,.

Фрезерні верстати поділяють на такі типи:

1  — вертикально-фрезерні консольні,

2  — неперервної дії,

4  — копіювальні та гравірувальні,

5  — вертикально-фрезерні безконсольні,

6  — поздовжньо-фрезерні,

7  — широкоуніверсальні консольні,

8  — горизонтально-фрезерні консольні,

9  — різні.

Перший, сьомий і восьмий типи можна об'єднати в консольно-фрезерні верстати, конструктивною особливістю яких є наявність консолі, що пересувається у вертикальному напрямку по напрямних станини і служить опорою для полозок стола. Завдяки полозкам стіл отримує два взаємно перпендикулярні горизонтальні рухи. Недоліком консольних верстатів є їх недостатня жорсткість. Консольно-фрезерні верстати призначені для обробки порівняно невисоких й неважких заготовок.

ГОРИЗОНТАЛЬНО-ФРЕЗЕРНІ ВЕРСТАТИ

Горизонтально-фрезерні верстати консольного типу служать для обробки плоских й фасонних поверхонь, пазів, а разом з ділильною головкою — для нарізування циліндричних зубчастих коліс. Різальним інструментом можуть бути циліндричні, дискові, фасонні та інші фрези.

Головним рухом різання Д, в горизонтально-фрезерному верстаті є обертання шпинделя з фрезою навколо горизонтальної осі, а рухом подачі — переміщення стола зі заготовкою у поздовжньому 2), пд, поперечному Д„ і вертикальному Д, в напрямках.

Горизонтально-фрезерний верстат (рис. 6.5.6) складається зі станини А, консолі Е, стола Г, полозок Д , хобота Б, підвіски В й фундаментної плити Є.

Станина з'єднує частини верстата в єдину систему. Вона є порожнистим чавунним виливком з вертикальними (для консолі) та з горизонтальними (для хобота) напрямними. На станині закріплений електродвигун, всередині станини змонтована коробка швидкостей зі шпинделем. Станина спирається на фундаментну плиту.

Консоль — це чавунний виливок з коробкою подач, що приводиться в дію від окремого електродвигуна. Коробка подач ступенево змінює величини поздовжньої, поперечної й вертикальної подач, а також виконує швидке (неробоче) переміщення стола. Консоль з'єднана вертикальними напрямними зі станиною та горизонтальними напрямними з полозками.

Стіл служить для закріплення заготовки безпосередньо на його робочій поверхні або посередньо за допомогою універсального чи спеціального пристрою. На поверхні стола є Т-подібні пази для кріпильних болтів.

Полозки — це проміжний елемент між столом і консоллю. Вони мають нижні горизонтальні напрямні для консолі й верхні напрямні для стола.

На напрямних хобота можна пересувати й закріплювати підвіску в потрібному положенні відносно оправки. Положення хобота фіксують у горизонтальних напрямних станини. В разі необхідності підвіску знімають і хобот відсувають вліво.

Підшипник підвіски служить опорою для правого кінця оправки 1. Лівий кінець оправки жорстко з'єднують зі шпинделем. На оправку насаджують фрезу 2.

Універсально-фрезерні верстати на відміну від звичайних горизонтально-фрезерних мають стіл, що його можна повертати навколо вертикальної осі на кут до 45° разом з напрямними і в потрібному положенні ці напрямні фіксувати. Це дає змогу додатково обробляти гвинтові поверхні.

ВЕРТИКАЛЬНО-ФРЕЗЕРНІ ВЕРСТАТИ

Вертикально-фрезерні консольні верстати використовують переважно для обробки плоских поверхонь торцевими або кінцевими фрезами. Від горизонтально-фрезерних консольних верстатів вони відрізняються вертикальним шпинделем, відсутністю хобота й дещо видозміненою формою станини, у верхній частині якої вмонтований шпиндель або закріплена поворотна шпиндельна головка.

Основні вузли верстата (рис. 6.5.7): станина Б, шпиндельна головка В, консоль Е, стіл Г, полозки Д і фундаментна плита А.

Обертання шпинделю (головний рух різання .Ог) передається від електродвигуна через змонтовану в станині коробку швидкостей. Стіл із заготовкою має поздовжню Ц, пд, поперечну Д, п й вертикальну Д, в подачі від окремого електродвигуна й розміщеної в консолі коробки подач. У деяких верстатах передбачена можливість зміни положення осі шпинделя повертанням шпиндельної головки відносно станини у вертикальній площині.

ПОЗДОВЖНЬО-ФРЕЗЕРНІ ВЕРСТАТИ

На поздовжньо-фрезерних верстатах обробляють переважно плоскі поверхні, розташовані горизонтально, вертикально і під кутом у корпусних заготовках значної довжини. Фрезерують найчастіше торцевими й кінцевими фрезами, рідше циліндричними. Ці верстати характеризуються високою жорсткістю конструкції й значною продуктивністю.

Двостояковий поздовжньо-фрезерний верстат (рис. 6.5.8) складається зі станини А, двох стояків Б, И, стола 3, траверси Г, поперечки Д, двох фрезерних головок В, Ж з горизонтальною віссю обертання шпинделя й двох фрезерних головок Е, Є з вертикальною віссю обертання шпинделя.

Станина має горизонтальні напрямні для стола. В ній змонтовані механізми для поздовжнього зворотно-поступального переміщення стола з різною швидкістю. Останньою ланкою кінематичного ланцюга є черв'ячно-рейкова передача. На станині закріплені два стояки.

Стіл призначений для базування й закріплення заготовок, для виконання робочої подачі Д, й зворотного швидкого переміщення у початкову позицію.

На вертикальних напрямних стояків пересуваються (у вертикальному напрямку) фрезерні головки з горизонтальною віссю обертання шпинделя, а також траверса з двома фрезерними головками з вертикальною віссю обертання шпинделя. Щоб підвищити жорсткість, стояки вгорі з'єднані поперечкою.

Траверса обладнана окремим механізмом вертикального переміщення. Фрезерні головки Е і Є незалежно переміщаються по напрямних траверси в горизонтальному напрямку.

Кожна фрезерна головка має індивідуальний електродвигун, що передає обертальний рух на коробку швидкостей і далі на шпиндель (головний рух різання Д,). Крім обертального руху, шпиндель отримує переміщення уздовж своєї осі, яке використовують під час виставлення фрези на задану глибину різання. Фрезерні головки можна встановлювати під потрібним кутом відносно поверхні стола.

КОПІЮВАЛЬНО-ФРЕЗЕРНІ ВЕРСТАТИ

На копіювально-фрезерних верстатах фрезерують складні контури на заготовках по копіру кінцевими фрезами. Розрізняють контурне  і  об'ємне   копіювальне   фрезерування.

Контурне копіювальне фрезерування застосовують для отримання плоских поверхонь фасонів замкнутого криволінійного контура з прямолінійною твірній (наприклад, плоских кулачків, шаблонів і т. п.). Об'ємне копіювальне фрезерування застосовують для отримання об'ємних поверхонь фасонів (наприклад, лопаток турбін, прес-форм і т. п.).

При контурному копіювальному фрезеруванні заготовці або фрезі одночасно повідомляють рух в двох координатних напрямах Х  і У (подовжня і поперечна подачі) за заданою програмою — кривою копіра. Одна з подач є задаючою (на схемі — подовжня) 53, яка в процесі фрезерування контура залишається постійній; інша — стежача (на схемі — поперечна)Sс залежить від форми копіра. Профіль оброблюваної поверхні залежить від співвідношення задаючої і стежачої подач

Результуюча подача s, іншими словами — швидкість переміщення фрези по заготовці, повинна співпадати із швидкістю переміщення щупа по копіру і в кожний момент часу повинна бути направлена по дотичній до профілю копіру в точці його дотику з щупом.

Об'ємні фасонні поверхні фрезерують послідовно окремими стрічками фасонів (смужками). Ширина стрічки відповідає діаметру кінцевої фрези. Після фрезерування однієї строчки фасону за принципом контурного копіювання фрезі повідомляють подачу у напрямі осі стрічкову подачу Sz), рівну ширині стрічки. Наступну строчку фасону фрезерують у зворотному напрямі по відношенню до вже обробленої; при цьому напрям задаючої подачі змінюється на зворотне. Стрічки фасонів розташовуються в паралельних вертикальних (в наведеній схемі) або горизонтальних площинах.

В сучасних копіювально-фрезерних верстатах використовують механічні, електромеханічні і гідравлічні стежачі системи. В копіювально-фрезерних верстатах з механічною стежачою системою зміна форми копіра (задаючого пристрою) передається на щуп, жорстко зв’язаний з фрезою. На відміну від верстатів з механічною стежачою системою, в яких сила різання сприймається копіром, у верстатах з електромеханічною або гідравлічною стежачими системами щуп, переміщаючись по копіру, подає через підсилювальний пристрій команди старанним механізмам, що переміщають робочі органи верстата.

Малий тиск щупа на копір дозволяють фрезерувати круті профілі, виготовляти копіри з м'яких, легко оброблюваних матеріалів обробляти на оптимальних режимах різання і забезпечувати високу точність і малу шорсткість обробленої поверхні.

                                         

                        Рис.1                                                                                Рис.2 Схеми фрезерування.

На рисунку 1 показаний загальний вид копіювально-фрезерного верстата для об'ємного копіювання. По направляючих станини 1 в подовжньому напрямі переміщається вертикальний стіл 6. На столі встановлюють пристосування для закріплення заготовки і копіра. На стійці 2 змонтована фрезерна головка 3, переміщається по вертикальних направляючим стійки. Фрезерна головка і жорстко скріпляючий з нею стежачий пристрій 4 з щупом 5 можуть переміщатися уздовж осі шпинделя. під час роботи верстата щуп 5 із зусиллям 1,5-2,0 Н притискається до копіру. При зміні зусилля в стежачому пристрої 4 виникають електричні сигнали, які управляють рухом фрезерної головки і забезпечують поперечну (стежачу) подачу фрези відповідно до профілю  копіра.

Об'ємні поверхні фрезерують вертикальними або горизонтальними стрічками.

Наприклад, при фрезеруванні вертикальними стрічками задаючу (вертикальну) подачу повідомляють фрезерній головці. Після фрезерування кожної вертикальної стрічки стіл переміщають в подовжньому напрямі на ширину стрічки.

2.І Н С Т Р У М Е Н Т И ,    Я К І      В И К О Р И С Т О В У Ю Т Ь С Я     П Р И    Ф Р Е З Е Р У В А Н Н І.

Типи фрез

Рис.1

Рис.1 Залежно від призначення і виду оброблюваних поверхонь розрізняють наступні типи фрез: циліндричні (а), торцеві (б), дискові (в), кінцеві (г), кутові (д), шпоночні (е), фасонні (ж).

Фрези виготовляють цільними (б ,д) або збірними з напаяними і вставними ножами (з). Ріжучі леза можуть бути прямими (д) або гвинтовими (а). Фрези мають загострену (и) або затиловану (к) форму зуба. У фрез із загостреним зубом передня і задня поверхні плоскі. У фрез із затилованими зубами передня поверхня плоска, а задня виконана по спіралі Архімеда; при переточуванні по передній поверхні профіль зуба фрези зберігається.

Цільні фрези виготовляють з інструментальних сталей, корпуси напаяних фрез — з конструкційних сталей; на робочій частині зуба фрез припаюють пластинки з швидкорізальних сталей і твердих сплавів. У збірних фрезах зуби (ножі) виготовляють з швидкорізальних сталей або оснащують пластинками з твердих сплавів і закріплюють в корпусі фрези різними механічними способами.

Рис.2

Рис.2 Фреза є тілом обертання з багатьма різальними зубцями. Залежно від геометричної форми та призначення фрези поділяють на циліндричні, торцеві, дискові, кінцеві, фасонні та інші.

Циліндричні фрези (а) служать для обробки плоских поверхонь. Конструктивною особливістю цих фрез є розташування різальних ребер їх зубців на циліндричній зовнішній поверхні. Отвір і шпонковий паз фрези призначені для її нерухомого з'єднання зі спеціальним валом — оправкою, один кінець якої кріпиться у шпинделі верстата. Для обробки широких плоских поверхонь на оправці монтують кілька циліндричних фрез однакового зовнішнього діаметра. Зовнішній діаметр В циліндричних фрез змінюється від 40 до 100 мм. Фрези виготовляють суцільними з інструментальних сталей при £> < 75 мм або збірними, які складаються зі сталевого корпуса (сталь 40Х) та вставних зубців, виготовлених із швидкорізальної сталі або оснащених пластинками з твердого сплаву. Розрізняють фрези з великими зубцями для чорнової обробки та з дрібними зубцями для чистової обробки. Зубці фрез є гвинтовими й рідше — прямими. Фрези з гвинтовими зубцями працюють плавніше, оскільки такий зубець поступово врізується в матеріал заготовки й поступово з нього виходить.

Торцеві фрези (б) застосовують для обробки плоских поверхонь. Вони мають головні різальні ребра на циліндричній або на конічній поверхні та допоміжні різальні ребра на торці. Торцеві фрези виготовляють суцільними діаметром І) = 40... 100 мм із швидкорізальної сталі або збірними діаметром до 630 мм. Для вставних зубців використовують швидкорізальні сталі, пластинки з твердих сплавів або з інструментальних керамічних матеріалів. Головними перевагами торцевих фрез порівняно з циліндричними є можливість використання жорсткіших оправок й спокійніша робота завдяки більшій кількості зубців, що одночасно ріжуть. Перелічені переваги дозволяють рекомендувати, де це можливо, заміну циліндричних фрез торцевими.

Дискові фрези (в) призначені для обробки пазів і вузьких плоских поверхонь. Від циліндричних фрез вони відрізняються невеликою шириною. Дискові фрези мають головні різальні ребра лише на циліндричній поверхні або головні різальні ребра на циліндричній поверхні та допоміжні різальні ребра на одній чи на двох торцевих поверхнях. Останні два різновиди складніші за конструкцією й дорожчі в експлуатації, проте забезпечують якіснішу бічну поверхню паза. Дискові фрези виготовляють суцільними або збірними зі вставними зубцями.

Тонкі дискові фрези з різальними ребрами лише на циліндричній поверхні називають прорізними (г) й відрізними, їх використовують, щоб прорізувати вузькі пази, наприклад у головках гвинтів, і розрізувати заготовки на частини. Діаметр прорізних фрез змінюється від 20 до 315 мм, ширина — від 0,2 до 6 мм.

Кінцеві фрези (д) служать для обробки пазів, плоских і фасонних поверхонь. Фреза складається з робочої частини й циліндричного або конічного хвостовика. Хвостовик виготовляють з конструкційної сталі, різальну частину — з швидкорізальної сталі або з напаяними пластинками твердого сплаву. Головні різальні ребра розташовані на циліндричній поверхні, а допоміжні різальні ребра — на торці.

Різновидом кінцевих фрез є шпонкові двозубі фрези (є) діаметром 2...25 мм.

Фасонні фрези  ( є) застосовують для обробки поверхонь складного профілю. Контур різального ребра зубця фрези відповідає профілю обробленої поверхні. До фасонних фрез належать півкруглі ввігнуті або випуклі фрези, фрези для обробки рівчаків різальних інструментів (свердел, мітчиків), фрези для обробки зубчастих коліс та ін. Ці фрези виготовляють переважно з швидкорізальної сталі.

3.Р О Б О Т И,   Я К І     В И К О Н У Ю Т Ь С Я   НА   ФРЕЗЕРНИХ   ВЕРСТАТАХ.

 а) Горизонтальні поверхні фрезерують на горизонтально-фрезерних верстатах циліндровими фрезами і на вертикально-фрезерних верстатах — фрезами торців). Циліндровими фрезами доцільно обробляти горизонтальні площині шириною до 120 мм, при цьому довжина фрези повинна бути небагато більше ширини оброблюваної заготівлі. В більшості випадків площині зручніше обробляти фрезами торців унаслідок більшої жорсткості їхнього кріплення в шпинделі і більш плавної роботи, оскільки число одночасно працюючого  зуба фрези торця більше числа зуба циліндрової фрези.

 б),в),г) Вертикальні  поверхні фрезерують на горизонтально-фрезерних верстатах фрезами торців і фрезерними головками торців, а на вертикально-фрезерних верстатах — кінцевими  фрезами (малий. VI.91, г).

д) ж),з) Похилі поверхні  і скоси фрезерують фрезами торців і кінцевих на вертикальних  з шпинделем повертається у вертикальній площині. Скоси фрезерують на горизонтально-фрезерному верстаті      однокутовою фрезою

 е) Комбіновані  поверхні  фрезерують набором фрез на горизонтально-фрезерних верстатах. Точність взаєморозташування оброблених поверхонь залежить від жорсткості кріплення фрез по довжині облямовування. З цією метою застосовують додаткові опори (підвіски), уникають використання невідповідних по діаметру фрез (рекомендоване відношення діаметрів фрез не більше 1,5). 

є),й) Уступи і прямокутні пази фрезерують дисковими) і кінцевими фрезами на горизонтально - і вертикально-фрезерних верстатах.

Уступи і пази вигідно фрезерувати дисковими фрезами, оскільки вони мають більше число зуба і припускають роботу з великими швидкостями різання.

 і)Фасонні пази фрезерують дисковою фрезою фасону;

 к) Кутові пази — однокутовою і двохкутовою фрезами на горизонтально-фрезерних верстатах.                                                     

 м)Паз типу «ласточкин хвост» фрезерують на вертикально-фрезерному верстаті за два проходи: прямокутний паз — кінцевою фрезою, потім скоси паза — кінцевою однокутовою фрезою).

 н)Т-образні пази які широко застосовують в машинобудуванні як верстатні пази, наприклад на столах фрезерних верстатів, фрезерують звичайно за два проходи: спочатку паз прямокутного профілю кінцевий, рідше дисковою фрезою, потім нижню частину паза — фрезою для Т-образних пазів.

 л)Закриті пази шпон фрезерують кінцевими фрезами а відкриті — кінцевими або шпонами фрезами на вертикально-фрезерних верстатах. Точність отримання паза шпони є важливою умовою при фрезеруванні, оскільки від неї залежить характер посадки на шпонку деталей, що сполучаються, з валом. Фрезерування фрезою шпони забезпечує отримання більш точного паза; при переточуванні по зубу торців діаметр фрези шпони практично не змінюється.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32827. Движение .Пространство,время. Основные формы движения 18.43 KB
  Пространствовремя. Обладает целым рядом неотъемлемых свойств – атрибутов: системность и структурность самоорганизация движение пространство время отражение. Механистический материализм Нового времени также считал что пространство и время самостоятельны по отношению к материи: это лишь вместилища в которых расположены тела и происходят события.Кант пространство и время рассматриваются как доопытные априорные врожденные понятия которые даны сознанию субъекта для того чтобы группировать и упорядочивать наши ощущения.
32828. Отражение как всеобщее свойство материи. Его формы в живой и неживой природе 13.64 KB
  Обладает целым рядом неотъемлемых свойств – атрибутов: системность и структурность самоорганизация движение пространство время отражение. Отражение – всеобщее свойство материи ее способность воспроизводить в изменениях своих свойств состояний структуры особенности воздействующих объектов. Отражение характеризуется следующими признаками: оно предполагает взаимодействие объектов; зависит от уровня организации и структуры взаимодействующих объектов; зависит от условий в которых происходит взаимодействие объектов; отражение адекватно...
32829. Происхождение и сущность сознания. Мозг и сознание 15.06 KB
  Происхождение и сущность сознания. Психика высших животных явилась важнейшей предпосылкой формирования социальной формы отражения – сознания. Психика высших животных явилась важнейшей предпосылкой формирования социальной формы отражения – сознания. Природные и социальные факторы происхождения сознания.
32830. Структура сознания. Самосознание и его формы. Особенности самосознания врача 14.12 KB
  Структура сознания. Особенности самосознания врача. Психика высших животных явилась важнейшей предпосылкой формирования социальной формы отражения – сознания. В структуре сознания можно выделить несколько основных элементов.
32831. Проблема соотношения сознательного и бессознательного в психике человека. Учение З. Фрейда 15.21 KB
  Проблема соотношения сознательного и бессознательного в психике человека. Психика человека не исчерпывается сознанием она включает и сферу бессознательного. Сознание и бессознательное в психике человека неразрывны. Так человек как биологическое существо несвободен от инстинктов половой пищевой инстинкты они могут порождать у человека подсознательные желания эмоции однако в большинстве случаев затем они попадают в сферу сознания и контролируются ею.
32832. Познание как отражение действительности. Диагноз 16.96 KB
  gnosis – знание и logos – учение – теория познания раздел философии в котором рассматриваются вопросы о сущности источниках и методах познания о путях постижения и критериях истины. Скептицизм – необходимый элемент познания. – отрицание и gnosis – знание – течение в гносеологии сторонники которого отрицают возможность достоверного познания мира закономерностей развития природы и общества. Объект медицинского познания –пациент.
32833. Чувственное и рациональное познание и их формы. Роль чувственного и рационального познания в диагностическом процессе 17.5 KB
  Роль чувственного и рационального познания в диагностическом процессе. 2 Вторая форма чувственного познания – восприятие – представляет собой целостный чувственный образ предметов окружающего мира. 3 Более сложной формой чувственного познания является представление – сохранившийся в сознании чувственный образ предмета или явления не воздействующего на органы чувств в данный момент. Таким образом процесс познания представляет собой движение от чувственных к рациональным формам познания: 1 выделение отдельных свойств и признаков предмета...
32834. Истина как философская категория. Критерии истины 16.64 KB
  Критерии истины. Цель познания – достижение истины. Проблема истины является одной из основных в гносеологии. Одно из первых определений истины ставшее классическим предложено Аристотелем который признавал объективное независимое от сознания существование вещей и утверждал что знание истинно когда оно соответствует вещам и их связям.
32835. Культура и цивилизация как способы освоения человеком мира 13.88 KB
  Культура и цивилизация. Термин цивилизация впервые появился в трудах французских просветителей. Категории культура и цивилизация тесно взаимосвязаны в то же время они отражают разные способы отношения человека к действительности. Цивилизация – способ жизнедеятельности направленный на изменение мира; ее задача обеспечение физического комфорта.