13423

АНАЛІЗ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ НЕБЕЗПЕКИ

Лабораторная работа

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Лабораторна робота №4 Аналіз ризику виникнення небезпеки Мета роботи ознайомитися з методикою проведення аналізу ризику виникнення небезпек. Загальні відомості. Життєвий досвід людини показує що будьякий вид діяльності повинен бути корисним для її існування

Украинкский

2013-05-11

125 KB

66 чел.

Лабораторна робота №4

Аналіз ризику виникнення небезпеки

Мета роботи – ознайомитися з методикою проведення аналізу ризику виникнення небезпек.

Загальні відомості.

Життєвий досвід людини показує, що будь-який вид діяльності повинен бути корисним для її існування, але виявляється, що діяльність може бути і джерелом негативних впливів або шкоди, які можуть призвести до травматизму, захворювань, а часом і до повної втрати працездатності або смерті. Небезпечною може виявитись будь–яка діяльність: робота на виробництві (технологічний процес), різні види відпочинку, розваги і навіть діяльність, пов’язана з одержанням знань. Таким чином, людський досвід дає підставу стверджувати, що будь–яка діяльність потенційно небезпечна.

Аналіз причин виходу з ладу систем і можливих помилкових дій людини сприяє підвищенню безпеки (зниженню ризику реалізації небезпеки) за рахунок упровадження захисних заходів і підвищення вимог до професійної підготовки працівників [8]. З цією метою використовують аналіз ризику виникнення небезпек [9 – 11].

Ключовими поняттями аналізу ризику є небезпека і ризик. Небезпека – це явище, процес, об'єкт, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю людини безпосередньо або побічно, тобто викликати небажані наслідки [9 – 11]. При виявленні небезпек використовують номенклатуру небезпек. На сьогоднішній день перелік реально діючих небезпек значний і нараховує більш ніж 100 видів, серед яких: аномальні параметри мікроклімату; аномальна освітленість; підвищений рівень шуму; підвищений рівень вібрації; пожежа; вибух; ураження електричним струмом; підвищений рівень електромагнітного випромінювання; механічна травма; опік; отруєння й т. ін.

Ризик – комплексна оцінка небезпеки, що в кількісному вираженні в загальному випадку визначається як добуток величини небезпеки на частоту її виникнення [9 – 11].

При виконанні аналізу ризику виникнення небезпек розрізняють два етапи:

якісний аналіз ризику;

кількісний аналіз ризику.

І етап: якісний аналіз ризику.

Мета якісного аналізу ризику – виявлення всіх можливих небезпек, визначення їхніх якісних характеристик і розробка основних заходів захисту від них.

Якісні характеристики небезпеки:

1) категорія небезпеки за величиною наслідків;

2) якісна оцінка частоти реалізації небезпеки. Категорія й частота реалізації небезпеки визначаються відповідно за табл.8.1, 8.2 [11].

Таблиця 8.1

Шкала для встановлення категорії небезпеки

за викликаними наслідками

Категорія

Характеристика наслідків реалізації небезпеки

IV

Небезпека, реалізація якої може швидко й з високою ймовірністю спричинити значний збиток для підприємства і (або) навколишнього середовища, а також масову загибель або травми людей

III

Небезпека, реалізація якої може швидко та з високою ймовірністю спричинити значний збиток для підприємства і (або) навколишнього середовища й можливу загибель або травми хоча б однієї людини

II

Небезпека, реалізація якої може спричинити затримку виконання завдання підприємством, привести до зниження працездатності людей, а при тривалому впливі – до захворювань

I

Небезпека, при реалізації якої значення її параметрів не виходять за межі припустимих

Таблиця 8.2

Якісні оцінки частоти реалізації небезпеки

Частота реалізації небезпеки

Якісний опис

Часта реалізація

Небезпека спостерігається постійно

Ймовірна реалізація

Ймовірно часте виникнення небезпеки

Можлива реалізація

Небезпека спостерігається кілька разів за період роботи

Рідка реалізація

Цілком можливе виникнення небезпеки хоча б раз

Практично неймовірна реалізація

Виникнення небезпеки малоймовірне, але можливе хоча б раз

Як ризик при виконанні якісного аналізу використовується ранг небезпеки. Ранг може приймати п'ять значень, що визначаються за табл.8.3 [11].

Таблиця 8.3

Матриця визначення рангу небезпеки

Частота виникнення небезпеки

Категорія небезпеки

IV

III

II

I

Часта реалізація

АА

АА

С

С

Ймовірна реалізація

АА

А

С

С

Можлива реалізація

А

А

С

D

Рідка реалізація

А

В

D

D

Практично неймовірна реалізація

В

В

D

D

Ранги небезпек:

АА – обов’язкові заходи для зниження рангу шляхом внесення змін у проект;

А – обов’язковий кількісний аналіз безпеки і проведення всього комплексу заходів для забезпечення безпеки;

В – бажане проведення кількісного аналізу, обов'язкове застосування заходів для забезпечення безпеки;

С – рекомендується проведення якісного аналізу, при необхідності – використання систем життєзабезпечення і проведення захисних заходів;

D – застосування заходів для забезпечення безпеки не потрібно.

ІІ етап: кількісний аналіз ризику

Мета кількісного аналізу ризику – вибір найбільш ефективної системи захисту від небезпеки.

Рішення про проведення кількісного аналізу тієї чи іншої небезпеки приймають на етапі якісного аналізу. Для обраної небезпеки визначають такі кількісні характеристики:

1) імовірність (Р) виникнення небезпеки;

2) очікувані втрати при реалізації небезпеки Е (найчастіше цю величину вимірюють у грошах);

3) ступінь ризику (R): R= Р Ч Е [11].

Після цього обирають кілька варіантів захисних заходів (альтернатив). Для кожної альтернативи визначають нові значення імовірності й міри критичності. Аналізуючи величину зниження міри критичності з урахуванням витрат на впровадження захисного заходу, роблять висновок про ефективність тієї чи іншої альтернативи.

Для визначення ймовірності виникнення небезпеки, а також вибору більш діючих методів захисту від неї, при виконанні кількісного аналізу використовують методику побудови «дерева відмов» [11].

Дерево відмов – структурно–логічна схема, яка пов'язує небезпечну подію (головну) з основними (вихідними) подіями, які спричинили появу головної події.

Основні події знаходяться в основі дерева відмов і ймовірності їхньої появи відомі. Дерево відмов будують, застосовуючи «зворотну» логіку, тобто відповідають на питання: в результаті чого відбулася подія?

При побудові дерева відмов застосовують два види символів [11]:

1) логічні символи

«І» – вихідна подія відбувається, якщо усі вхідні події трапляються одночасно

«АБО» – вихідна подія відбувається, якщо трапляється будь–яка з вхідних подій

2) символи подій

Найбільш розповсюджений тип подій, на який накладені додаткові характеристики (головна подія)

Основна (вихідна) подія, забезпечена достатніми даними

Після побудови дерева відмов визначають ймовірність реалізації головної події. Для цього складають логічне вираження, що пов'язує ймовірність головної події з ймовірностями основних подій. З цією метою використовують наступні залежності.

Для логічного символу «І»

Вираження для визначення ймовірності настання головної події:

РI = РII Ч РIII

Для логічного символу «АБО»

Вираження для визначення ймовірності настання головної події:

РI = 1– (1–РII) Ч (1–РIII)

Порядок виконання роботи

1. Із табл.8.4 вибрати варіант технічної системи. Для неї буде проведено аналіз ризику виникнення небезпек при її експлуатації.

2. Для обраної системи виконати якісний аналіз небезпек за наступним алгоритмом:

2.1) провести декомпозицію системи;

2.2) виявити небезпеки системи, які можуть виникнути в процесі її експлуатації;

2.3) визначити частини системи, що є джерелами цих небезпек, і оцінити їх якісні характеристики, заповнивши спеціальну форму (табл.8.5);

2.4) ввести обмеження на аналіз небезпек згідно з рангом небезпеки (табл.8.3).

3. Вибрати небезпеку, керуючись результатами якісного аналізу, і виконати для неї кількісний аналіз за наступним алгоритмом:

3.1) побудувати дерево відмов;

3.2) скласти логічне вираження для визначення імовірності головної події;

3.3) запропонувати захисні заходи;

3.4) скласти для кожного з захисних заходів нове логічне вираження для визначення імовірності головної події;

3.5) вказати ефект від упровадження заходів.

4. Зробити висновки.

Таблиця 8.4

Варіанти завдання

№ з/п

Технічні системи

1

Електричний чайник

2

Електрична соковижималка

3

Електричний дриль

4

Електрична м'ясорубка

5

Фен для сушіння волосся

6

Мікрохвильова піч

7

Тостер

Таблиця 8.5

Визначення якісних характеристик небезпек

з/п

Елемент об’єкта

Небезпека

Якісний опис

Категорія

Ймовірність

Ранг

Приклад виконання

1. Виконати аналіз ризику виникнення небезпек при експлуатації побутової праски.

2. Проводимо декомпозицію системи (рис.8.1).

Рис.8.1. Склад системи

Виявляємо небезпеки і частини системи, які є джерелами цих небезпек, і оцінюємо їх якісні характеристики (табл.8.6).

Таблиця 8.6

Визначення якісних характеристик небезпек

№ з/п

Елемент об’єкта

Небезпека

Якісний опис

Категорія

Імовірність

Ранг

1

Вилка

Ураження

електричним струмом

III

Рідке

відмовлення

В

2

Вилка

Пожежа

IV

Рідке

відмовлення

А

3

Шнур

Ураження

електричним струмом

III

Рідке

відмовлення

В

4

Шнур

Пожежа

IV

Рідке

відмовлення

А

5

Підошва

Ураження

електричним струмом

III

Рідке

відмовлення

В

6

Підошва

Пожежа

IV

Рідке

відмовлення

А

7

Підошва

Опік

II

Ймовірне відмовлення

С

8

Підошва

Механічна травма

II

Можливе відмовлення

D

9

Корпус

Механічна травма

I

Можливе відмовлення

D

Вводимо обмеження на аналіз небезпек: небезпека механічних травм далі розглядатися не буде.

3. Для проведення кількісного аналізу небезпеки вибираємо небезпеку, яка має, згідно з результатами якісного аналізу, найбільш високий ранг. Це небезпека виникнення пожежі. Будуємо дерево відмов для небезпечної події «пожежа» (рис.8.2).

Рис.8.2. Дерево відмов для небезпечної події «пожежа»

Складаємо логічне вираження для визначення ймовірності головної події:

Р1 = Р2 Ч Р3

(8.1)

Р4 = 1– (1–Р8) Ч (1–Р9)

(8.4)

Р2 = 1– (1–Р4) Ч (1–Р5) Ч (1–Р6)

(8.2)

Р5 = 1– (1–Р10) Ч (1–Р11)

(8.5)

Р3 = Р7

(8.3)

Р6 = Р12

(8.6)

Вираз для визначення ймовірності головної події:

Р1 = Р7 Ч (1– (1–Р8) Ч (1–Р9) Ч (1–Р10) Ч (1–Р11) Ч (1–Р12)).

(8.7)

Захисні заходи й ефект від їхнього впровадження (табл.8.7).

Таблиця 8.7

Захисні заходи й ефект від їх впровадження

Захисні заходи

Ефект

Своєчасна заміна вилки і шнура

Усунення подій 8, 10, тобто Р8 = 0, Р10 = 0

Виконання вимоги «не залишати включеною праску без догляду»

Усунення події 7, тобто Р7 = 0

Нові логічні вираження для обчислення ймовірності головної події:

своєчасна заміна вилки і шнура:

Р1 = Р7 Ч (1– (1–Р9) Ч (1–Р11) Ч (1–Р12));

виконання вимоги «не залишати включеною праску без догляду»:

Р1 = Р7 Ч (1– (1–Р8) Ч (1–Р9) Ч· (1–Р10) Ч (1–Р11) Ч (1–Р12)) = 0.

4. Висновки: з двох запропонованих захисних заходів виконання вимоги «не залишати включеною праску без догляду» є більш ефективним, оскільки дозволяє уникнути появу головної події.

Контрольні запитання

1. Що таке небезпека?

2. Що таке ризик?

3. Яка мета виконання якісного аналізу небезпек.

4. Які якісні характеристики небезпеки ви знаєте?

5. Яка мета кількісного аналізу?

6. Які характеристики небезпеки використовуються при виконанні кількісного аналізу?

7. Яким чином обираються захисні заходи?

8. Що таке дерево відмов?

9. Назвіть символи, що застосовуються при побудові дерева відмов.

10. Які залежності використовуються для обчислення імовірності реалізації небезпеки?

11. На підставі чого здійснюється вибір оптимального захисного заходу?


Вилка

Регулятор

Нагрівач

Шнур

Корпус

ідошва


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

52997. Фізкультурно-оздоровчі заходи для учнів молодших класів у режимі навчального дня школи: малі форми активного відпочинку 123 KB
  До цих традиційних заходів додаються психокорекційні: психогімнастика кінесіологічні вправи та ін. Короткочасні фізичні вправи та ігри в процесі уроків і виконання домашнього завдання сприяють підтриманню активної уваги і підвищують працездатність на заняттях. Основні вимоги до вибору вправ до малих форм активного відпочинку: мають відповідати віковим особливостям учнів бути простими цікавими та доступними мати ігровий характер бути зручними для виконання на обмеженій площі емоційними й досить інтенсивними; мають бути знайомі...
52998. Сценарій фізкультурно-оздоровчого Свята «Відкриття шкільної спартакіади» 376 KB
  Ведучий 1: Ми запрошуємо вас в країну шкільної Спартакіади. Ведучий 2: Шановні учні школи. Ведучий 1: Символом Олімпійських ігор є п`ять олімпійських кілець. показовий виступ художньої гімнастики Ведучий 2: Школа До виносу Олімпійського прапора струнко Винос прапора.
52999. Рухливі ігри на уроках фізкультури та в режимі навчального дня 110 KB
  Світ ігор дуже різноманітний: рухливі сюжетні народні рольові спортивні імітаційні командні групові ігриестафети ігриконкурси ігризабави ігризмагання тощо. Найкращими ліками для дітей від рухового голоду є рухливі ігри. Ігри на уроках фізкультури та в режимі навчального дня використовуються для гармонійного поєднання розумових фізичних та емоційних навантажень загального комфортного стану.
53000. Застосування методу колового тренування на уроках фізичної культури 495.5 KB
  Анотація Методична розробка комплексів колового тренування на уроках фізичної культури у 511 класах яка містить основні вимоги та набір фізичних вправ для комплексів колового тренування. Одним із сучасних методів організації і навчання учнів на уроці є метод колового тренування який запроваджується в школах нашої країни з 1966 1967 років. Колове тренування виникло як організаційнометодичний метод виконання фізичних вправ що спрямовані на комплексний розвиток рухових якостей учнів.
53001. Использование инновационных технологий на уроках физкультуры 409 KB
  Данное упражнение развивает: скоростно-силовые качества мышцы и связки ног укрепляет мышечно-связочный аппарат голеностопного сустава. Упражнение воспитывает: а организованность; б синхронность; в групповую совместимость командные качества. На уроках физической культуры практикуем как подготовительное разминочное прыжковое упражнение легкая атлетика гимнастика спортивные игры. Упражнение развивает: а ловкость.
53003. ФИЗКУЛЬТУРА В МИРЕ НАТУРАЛЬНЫХ ЧИСЕЛ 286.5 KB
  Играть можно как внутри класса разбивая его на команды так и между классами. В игре участвуют две команды. Выполнив правильно задание команды набирают баллы которые фиксируются на магнитной доске табло. После завершения игры подводятся итоги и команды награждаются.
53004. Фізкультхвилинки і рухливі ігри на уроках та в позаурочній діяльності молодших школярів 41 KB
  Я називаю предмет який є в нашому класі а ви показуєте на нього рукою коли я скажу розплющити очі ви побачите чи правильно показали Гра Гойдалки Стати прямо ноги нарізно руки в поясі. Гра Косар Встати зза парт випростатися ноги нарізно руки перед собою. Виконувати у середньому темпі 56 разів Гра Потягти канат Стати прямо руки нарізно підняти руки вгору вдихнути повітря робити такі рухи ніби тримаєшся за канат і тягнеш його трохи згинаючи коліна видихати повітря до рахунку 78. А як спить...