13423

АНАЛІЗ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ НЕБЕЗПЕКИ

Лабораторная работа

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Лабораторна робота №4 Аналіз ризику виникнення небезпеки Мета роботи – ознайомитися з методикою проведення аналізу ризику виникнення небезпек. Загальні відомості. Життєвий досвід людини показує що будьякий вид діяльності повинен бути корисним для її існування

Украинкский

2013-05-11

125 KB

62 чел.

Лабораторна робота №4

Аналіз ризику виникнення небезпеки

Мета роботи – ознайомитися з методикою проведення аналізу ризику виникнення небезпек.

Загальні відомості.

Життєвий досвід людини показує, що будь-який вид діяльності повинен бути корисним для її існування, але виявляється, що діяльність може бути і джерелом негативних впливів або шкоди, які можуть призвести до травматизму, захворювань, а часом і до повної втрати працездатності або смерті. Небезпечною може виявитись будь–яка діяльність: робота на виробництві (технологічний процес), різні види відпочинку, розваги і навіть діяльність, пов’язана з одержанням знань. Таким чином, людський досвід дає підставу стверджувати, що будь–яка діяльність потенційно небезпечна.

Аналіз причин виходу з ладу систем і можливих помилкових дій людини сприяє підвищенню безпеки (зниженню ризику реалізації небезпеки) за рахунок упровадження захисних заходів і підвищення вимог до професійної підготовки працівників [8]. З цією метою використовують аналіз ризику виникнення небезпек [9 – 11].

Ключовими поняттями аналізу ризику є небезпека і ризик. Небезпека – це явище, процес, об'єкт, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю людини безпосередньо або побічно, тобто викликати небажані наслідки [9 – 11]. При виявленні небезпек використовують номенклатуру небезпек. На сьогоднішній день перелік реально діючих небезпек значний і нараховує більш ніж 100 видів, серед яких: аномальні параметри мікроклімату; аномальна освітленість; підвищений рівень шуму; підвищений рівень вібрації; пожежа; вибух; ураження електричним струмом; підвищений рівень електромагнітного випромінювання; механічна травма; опік; отруєння й т. ін.

Ризик – комплексна оцінка небезпеки, що в кількісному вираженні в загальному випадку визначається як добуток величини небезпеки на частоту її виникнення [9 – 11].

При виконанні аналізу ризику виникнення небезпек розрізняють два етапи:

якісний аналіз ризику;

кількісний аналіз ризику.

І етап: якісний аналіз ризику.

Мета якісного аналізу ризику – виявлення всіх можливих небезпек, визначення їхніх якісних характеристик і розробка основних заходів захисту від них.

Якісні характеристики небезпеки:

1) категорія небезпеки за величиною наслідків;

2) якісна оцінка частоти реалізації небезпеки. Категорія й частота реалізації небезпеки визначаються відповідно за табл.8.1, 8.2 [11].

Таблиця 8.1

Шкала для встановлення категорії небезпеки

за викликаними наслідками

Категорія

Характеристика наслідків реалізації небезпеки

IV

Небезпека, реалізація якої може швидко й з високою ймовірністю спричинити значний збиток для підприємства і (або) навколишнього середовища, а також масову загибель або травми людей

III

Небезпека, реалізація якої може швидко та з високою ймовірністю спричинити значний збиток для підприємства і (або) навколишнього середовища й можливу загибель або травми хоча б однієї людини

II

Небезпека, реалізація якої може спричинити затримку виконання завдання підприємством, привести до зниження працездатності людей, а при тривалому впливі – до захворювань

I

Небезпека, при реалізації якої значення її параметрів не виходять за межі припустимих

Таблиця 8.2

Якісні оцінки частоти реалізації небезпеки

Частота реалізації небезпеки

Якісний опис

Часта реалізація

Небезпека спостерігається постійно

Ймовірна реалізація

Ймовірно часте виникнення небезпеки

Можлива реалізація

Небезпека спостерігається кілька разів за період роботи

Рідка реалізація

Цілком можливе виникнення небезпеки хоча б раз

Практично неймовірна реалізація

Виникнення небезпеки малоймовірне, але можливе хоча б раз

Як ризик при виконанні якісного аналізу використовується ранг небезпеки. Ранг може приймати п'ять значень, що визначаються за табл.8.3 [11].

Таблиця 8.3

Матриця визначення рангу небезпеки

Частота виникнення небезпеки

Категорія небезпеки

IV

III

II

I

Часта реалізація

АА

АА

С

С

Ймовірна реалізація

АА

А

С

С

Можлива реалізація

А

А

С

D

Рідка реалізація

А

В

D

D

Практично неймовірна реалізація

В

В

D

D

Ранги небезпек:

АА – обов’язкові заходи для зниження рангу шляхом внесення змін у проект;

А – обов’язковий кількісний аналіз безпеки і проведення всього комплексу заходів для забезпечення безпеки;

В – бажане проведення кількісного аналізу, обов'язкове застосування заходів для забезпечення безпеки;

С – рекомендується проведення якісного аналізу, при необхідності – використання систем життєзабезпечення і проведення захисних заходів;

D – застосування заходів для забезпечення безпеки не потрібно.

ІІ етап: кількісний аналіз ризику

Мета кількісного аналізу ризику – вибір найбільш ефективної системи захисту від небезпеки.

Рішення про проведення кількісного аналізу тієї чи іншої небезпеки приймають на етапі якісного аналізу. Для обраної небезпеки визначають такі кількісні характеристики:

1) імовірність (Р) виникнення небезпеки;

2) очікувані втрати при реалізації небезпеки Е (найчастіше цю величину вимірюють у грошах);

3) ступінь ризику (R): R= Р Ч Е [11].

Після цього обирають кілька варіантів захисних заходів (альтернатив). Для кожної альтернативи визначають нові значення імовірності й міри критичності. Аналізуючи величину зниження міри критичності з урахуванням витрат на впровадження захисного заходу, роблять висновок про ефективність тієї чи іншої альтернативи.

Для визначення ймовірності виникнення небезпеки, а також вибору більш діючих методів захисту від неї, при виконанні кількісного аналізу використовують методику побудови «дерева відмов» [11].

Дерево відмов – структурно–логічна схема, яка пов'язує небезпечну подію (головну) з основними (вихідними) подіями, які спричинили появу головної події.

Основні події знаходяться в основі дерева відмов і ймовірності їхньої появи відомі. Дерево відмов будують, застосовуючи «зворотну» логіку, тобто відповідають на питання: в результаті чого відбулася подія?

При побудові дерева відмов застосовують два види символів [11]:

1) логічні символи

«І» – вихідна подія відбувається, якщо усі вхідні події трапляються одночасно

«АБО» – вихідна подія відбувається, якщо трапляється будь–яка з вхідних подій

2) символи подій

Найбільш розповсюджений тип подій, на який накладені додаткові характеристики (головна подія)

Основна (вихідна) подія, забезпечена достатніми даними

Після побудови дерева відмов визначають ймовірність реалізації головної події. Для цього складають логічне вираження, що пов'язує ймовірність головної події з ймовірностями основних подій. З цією метою використовують наступні залежності.

Для логічного символу «І»

Вираження для визначення ймовірності настання головної події:

РI = РII Ч РIII

Для логічного символу «АБО»

Вираження для визначення ймовірності настання головної події:

РI = 1– (1–РII) Ч (1–РIII)

Порядок виконання роботи

1. Із табл.8.4 вибрати варіант технічної системи. Для неї буде проведено аналіз ризику виникнення небезпек при її експлуатації.

2. Для обраної системи виконати якісний аналіз небезпек за наступним алгоритмом:

2.1) провести декомпозицію системи;

2.2) виявити небезпеки системи, які можуть виникнути в процесі її експлуатації;

2.3) визначити частини системи, що є джерелами цих небезпек, і оцінити їх якісні характеристики, заповнивши спеціальну форму (табл.8.5);

2.4) ввести обмеження на аналіз небезпек згідно з рангом небезпеки (табл.8.3).

3. Вибрати небезпеку, керуючись результатами якісного аналізу, і виконати для неї кількісний аналіз за наступним алгоритмом:

3.1) побудувати дерево відмов;

3.2) скласти логічне вираження для визначення імовірності головної події;

3.3) запропонувати захисні заходи;

3.4) скласти для кожного з захисних заходів нове логічне вираження для визначення імовірності головної події;

3.5) вказати ефект від упровадження заходів.

4. Зробити висновки.

Таблиця 8.4

Варіанти завдання

№ з/п

Технічні системи

1

Електричний чайник

2

Електрична соковижималка

3

Електричний дриль

4

Електрична м'ясорубка

5

Фен для сушіння волосся

6

Мікрохвильова піч

7

Тостер

Таблиця 8.5

Визначення якісних характеристик небезпек

з/п

Елемент об’єкта

Небезпека

Якісний опис

Категорія

Ймовірність

Ранг

Приклад виконання

1. Виконати аналіз ризику виникнення небезпек при експлуатації побутової праски.

2. Проводимо декомпозицію системи (рис.8.1).

Рис.8.1. Склад системи

Виявляємо небезпеки і частини системи, які є джерелами цих небезпек, і оцінюємо їх якісні характеристики (табл.8.6).

Таблиця 8.6

Визначення якісних характеристик небезпек

№ з/п

Елемент об’єкта

Небезпека

Якісний опис

Категорія

Імовірність

Ранг

1

Вилка

Ураження

електричним струмом

III

Рідке

відмовлення

В

2

Вилка

Пожежа

IV

Рідке

відмовлення

А

3

Шнур

Ураження

електричним струмом

III

Рідке

відмовлення

В

4

Шнур

Пожежа

IV

Рідке

відмовлення

А

5

Підошва

Ураження

електричним струмом

III

Рідке

відмовлення

В

6

Підошва

Пожежа

IV

Рідке

відмовлення

А

7

Підошва

Опік

II

Ймовірне відмовлення

С

8

Підошва

Механічна травма

II

Можливе відмовлення

D

9

Корпус

Механічна травма

I

Можливе відмовлення

D

Вводимо обмеження на аналіз небезпек: небезпека механічних травм далі розглядатися не буде.

3. Для проведення кількісного аналізу небезпеки вибираємо небезпеку, яка має, згідно з результатами якісного аналізу, найбільш високий ранг. Це небезпека виникнення пожежі. Будуємо дерево відмов для небезпечної події «пожежа» (рис.8.2).

Рис.8.2. Дерево відмов для небезпечної події «пожежа»

Складаємо логічне вираження для визначення ймовірності головної події:

Р1 = Р2 Ч Р3

(8.1)

Р4 = 1– (1–Р8) Ч (1–Р9)

(8.4)

Р2 = 1– (1–Р4) Ч (1–Р5) Ч (1–Р6)

(8.2)

Р5 = 1– (1–Р10) Ч (1–Р11)

(8.5)

Р3 = Р7

(8.3)

Р6 = Р12

(8.6)

Вираз для визначення ймовірності головної події:

Р1 = Р7 Ч (1– (1–Р8) Ч (1–Р9) Ч (1–Р10) Ч (1–Р11) Ч (1–Р12)).

(8.7)

Захисні заходи й ефект від їхнього впровадження (табл.8.7).

Таблиця 8.7

Захисні заходи й ефект від їх впровадження

Захисні заходи

Ефект

Своєчасна заміна вилки і шнура

Усунення подій 8, 10, тобто Р8 = 0, Р10 = 0

Виконання вимоги «не залишати включеною праску без догляду»

Усунення події 7, тобто Р7 = 0

Нові логічні вираження для обчислення ймовірності головної події:

своєчасна заміна вилки і шнура:

Р1 = Р7 Ч (1– (1–Р9) Ч (1–Р11) Ч (1–Р12));

виконання вимоги «не залишати включеною праску без догляду»:

Р1 = Р7 Ч (1– (1–Р8) Ч (1–Р9) Ч· (1–Р10) Ч (1–Р11) Ч (1–Р12)) = 0.

4. Висновки: з двох запропонованих захисних заходів виконання вимоги «не залишати включеною праску без догляду» є більш ефективним, оскільки дозволяє уникнути появу головної події.

Контрольні запитання

1. Що таке небезпека?

2. Що таке ризик?

3. Яка мета виконання якісного аналізу небезпек.

4. Які якісні характеристики небезпеки ви знаєте?

5. Яка мета кількісного аналізу?

6. Які характеристики небезпеки використовуються при виконанні кількісного аналізу?

7. Яким чином обираються захисні заходи?

8. Що таке дерево відмов?

9. Назвіть символи, що застосовуються при побудові дерева відмов.

10. Які залежності використовуються для обчислення імовірності реалізації небезпеки?

11. На підставі чого здійснюється вибір оптимального захисного заходу?


Вилка

Регулятор

Нагрівач

Шнур

Корпус

ідошва


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

48537. Линии на плоскости и их уравнения. Прямая на плоскости. Различные формы уравнений прямой на плоскости. Угол между прямыми. Расстояние от точки до прямой 497.5 KB
  Уравнение Фху = 0 7.1 называется уравнением линии L если этому уравнению удовлетворяют координаты х и у любой точки лежащей на линии L и не удовлетворяют координаты ни одной точки не лежащей на линии L. х – а y – b = R уравнение окружности радиуса R с центром в точке b.3 уравнение...
48538. МАТЕМАТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ 613 KB
  Сложные и обратные функции. График функции. Основные элементарные функции. Предел функции в точке и на бесконечности.
48539. Производные и дифференциалы высших порядков, их свойства. Точки экстремума функции. Теоремы Ферма и Ролля 440 KB
  Точки экстремума функции. Продифференцировав эту функцию мы получим так называемую вторую производную или производную второго порядка функции fx. Производной nго порядка или nй производной от функции fx называется производная первого порядка от ее n1й производной. Найдем производную 3го порядка от функции y=x5x3x12.
48540. Валютное право 182.3 KB
  № 16ФЗ Об Особой экономической зоне в Калининградской области и о внесении изменений в некоторые законодательные акты Российской Федерации Валютные правоотношения и их виды. В теории права правоотношение рассматривается как сложная общественная связь включающая в себя следующие элементы: субъекты правоотношений носитель прав управомоченный и носитель обязанности правообязанный; В теории права субъекты правоотношений подразделяются на три вида: физические лица; юридические лица коммерческие и некоммерческие организации;...
48541. ЗАРОЖДЕНИЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ НАУКИ 57 KB
  Они считали что приумножение богатства требует протекционистских мер по регулированию внешней торговли того чтобы поощрялся экспорт сдерживался импорт и всемерно поддерживалась национальная промышленность. Источником богатства меркантилисты считали неэквивалентный обмен в результате торговых взаимоотношений с другими государствами. Его труд посвящался проблеме преобразований в российской экономике направленных на преодоление бедности и преумножение богатства. Он считал что труд является источником богатства и в промышленности и в...
48542. Элементы автоматических устройств электрических систем 5.83 MB
  Сравнивает ток реле и ток уставки: Iр Iуст. Элемент воздействия выходные реле. ТЕМА: РЕЛЕ Реле – элемент сравнивающий входную величину с заданной уставкой. Элементарное реле имеет одну входную величину и может принимать два значения: 0 и1.
48543. МЕТАДАННЫЕ 608.79 KB
  Метаданные — это данные о данных, которые описывают характеристики объектов-носителей данных, способствуют обнаружению, идентификации, оценке и управлению этими данными, включают определения объектов, относящихся к данным, разработчикам, пользователям и средствам взаимодействия.
48544. Методи вимірювання теплоємності і тепловмісту 6.86 MB
  Вимірювання ентальпії методом змішування. Вимірювання теплоємності. Прилади які використовуються для вимірювання ентальпії або теплоємності називаються калориметрами а методика вимірювання – калориметрією.
48545. ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ И БД 2.06 MB
  Сергей Щербина Общие сведения о ГИС Большинство используемых данных с которыми работают информационные системы имеют пространственную привязку географические координаты т. Сервисы Google Mps и Google Erths фактически представляющие собой базовую инфраструктуру геоданных продемонстрировали потенциал уже завоевавших популярность географических информационных систем ГИС. Простота ввода и агрегации данных с помощью сервиса Google Erth позволяет видеть в нем прообраз ГИС будущего простых в использовании открытых сред.