13434

СПОСОБИ ОФОРМЛЕННЯ ДІАГРАМ

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №4 СПОСОБИ ОФОРМЛЕННЯ ДІАГРАМ 1. Мета роботи Метою даної роботи є отримання практичних навичок при побудові редагуванні і оформленні діаграм в табличному процесорі Microsoft Excel. 2. Зміст роботи 2.1 Завантажити оболонку ...

Украинкский

2013-05-11

350 KB

9 чел.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №4

СПОСОБИ ОФОРМЛЕННЯ ДІАГРАМ

1. Мета роботи

Метою даної роботи є отримання практичних навичок при побудові, редагуванні і оформленні діаграм в табличному процесорі Microsoft Excel.

2. Зміст роботи

2.1 Завантажити оболонку ОС Windows та завантажити табличний процесор Microsoft Excel.

2.2. Побудувати діаграми згідно завдання.

2.3. Виконати при необхідності редагування діаграм.

2.4. Встановити на діаграмах елементи оформлення.

2.5. Внести в діаграму додаткові об’єкти.

2.6. Обновити діаграми.

3. Вимоги до звіту

3.1. На аркуші 1 робочої книги розмістіть дані для діаграм у вигляді однієї з таблиць представлених в Додатку, або  вказаних викладачем.

3.2. Побудуйте впроваджену плоску гістограму, використовуючи наступні параметри:

- рядки даних брати в стовпцях;

- вибрати підписи даних в процентах;

- добавити легенду;

- добавити назву діаграми.

3.3. По цім же даним побудувати об’ємну кругову діаграму, взявши рядки даних в стовпцях.  Вона повинна містити відповідні змісту мітки даних та заголовок. Розмістити її необхідно на окремому аркуші, назвавши „Кругова діаграма”.

3.4. На аркуші „Кругова діаграма” змініть шрифт і колір заголовка, добавивши легенду, змінить колір фону. Перенести легенду в правий верхній кут.

3.5. На аркуші 2 помістіть дані для діаграм у вигляді таблиць. В першому стовпці таблиця повинна містити значення Х від 0 до 100  з кроком 10. У другому стовпці помістіть значення будь-якої тригонометричної функції  від Х (наприклад sin).

3.6. По цим даним побудуйте точкову діаграму, розмістивши її на окремому аркуші, назвавши її „Точкова діаграма”. Встановіть білий фон для області побудови діаграми.

3.7. Додайте до таблиці з даними новий стовпець зі значеннями ще однієї тригонометричної функції. Додайте нові дані до діаграми.

3.8. Оформіть точкову діаграму, а також доповніть її елементами за допомогою панелі інструментів „Малювання”.

3.9. Побудуйте будь-яку (можна нестандартну) діаграму по трьом несуміжним стовпцям будь-якої таблиці.

3.10. Збережіть свій файл, назвавши ім’ям факультету або групи.

3.11. Оформіть звіт. Звіт повинен включати:

титульний лист з назвою і номером роботи, відомостями про виконавця;

постановку задачі і відомості про послідовність її  виконання;

відповіді на контрольні питання п.6 вказівок;

таблиці з розрахунками.

До звіту додається дискета з виконаним завданням.

 

   

4. Загальні положення

4.1. Загальні відомості про діаграми.

Табличний процесор Microsoft Excel дає змогу подавати табличні дані в наочній та зручній для сприйняття графічній формі. Ілюстрації використовують для показу функціональної залежності однієї величини від іншої, або для порівняння двох і більше величин з метою виявлення тенденцій зміни якого-небудь параметра у часі, відображення відсоткового вмісту кількох компонентів у певному об’єкті тощо.

Діаграма - це графічне представлення даних робочого аркушу на площині креслення. Діаграми є дуже корисними при аналізі та порівнянні даних.

При створенні діаграми на основі виділених даних (комірок) з робочого аркушу, Microsoft Excel використовує ці значення величин з робочого аркушу і представляє їх на діаграмі у вигляді елементів, які можуть бути зображені смугами, лініями, стовпцями, секторами, точками та в іншій формі.

Групи даних, що відображують зміст комірок одного рядка або стовпця на робочому аркуші, складають ряд даних. Кожний ряд даних виділяється на діаграмі унікальним кольором або візерунком.

Після створення діаграми, її можна удосконалити, доповнюючи представлену інформацію різноманітними компонентами діаграми: мітками даних, легендою, назвами і т. ін. Компоненти діаграм можна переміщувати, а їх розміри можна змінювати. Можна також відформатувати ці компоненти, використовуючи різноманітні візерунки, кольори, засоби вирівнювання тексту, шрифти та інші атрибути форматування.

За допомогою Microsoft Excel  можна побудувати 14 стандартних типів діаграм, кожен з яких має ще декілька різновидів. Для цього використовують спеціальну програму „Майстер діаграм”, яка повністю автоматизує цей процес, залишаючи за користувачем тільки уведення даних і прийняття низки елементарних рішень.

4.2. Створення діаграм

Створення будь-яких діаграм розпочинається з виділення діапазону даних, які підлягають відображенню, та активізації програми „Майстер діаграм”.

4.2.1. Виділення даних

Перед побудовою діаграми потрібно виділити дані, по яким вона буде будуватись. Для цього маркується мишею потрібний інтервал даних таблиці, включаючи заголовки рядків і стовпців.

Іноді виникає необхідність створення діаграми, яка використовує несуміжні (непримикаючі одна до одної) комірки або інтервалів комірок.

Це буває при створенні діаграми, які:

використовують несуміжні рядки або стовпці робочого аркушу;

використовують окремі фрагменти рядка або стовпця;

використовують таблиці, в яких зустрічаються порожні, незаповнені рядки або стовпці, і котрі знаходяться між рядками або стовпцями, по яким потрібно будувати діаграму.

При побудові діаграм по несуміжним інтервалам, потрібно виділити інтервали комірок, натиснувши та утримуючи клавішу <CTRL>. Несуміжні виділення діапазонів даних (комірок), повинні мати прямокутну форму.

 

4.2.2. Побудова діаграми

Якщо діаграма призначається в якості ілюстрації до даних на робочому аркуші, то її краще відобразити разом з ними. У цьому випадку створюється впроваджена діаграма на цьому ж робочому аркуші.

Діаграму також можна розмістити на окремому аркуші діаграм, який створюється автоматично ліворуч від робочого аркушу, на даних якого він створений.

Як і впроваджені діаграми, так і аркуші діаграм пов’язані з тими даними на робочому аркуші, по яким вони були створені, і в обох випадках ці діаграми будуть автоматично обновлятись при обновленні даних.

Діаграми створюються за допомогою „Майстра діаграм”, який викликається за допомогою піктограми  на панелі інструментів, або пункту головного меню Microsoft Excel  „Вставка  Діаграма”.

Процес побудови діаграм складається з чотирьох характерних кроків. Це:

вибір типу та вигляду діаграми, а також перегляд її зразка;

зміна або вибір діапазону даних, на основі яких буде побудовано діаграму, і визначення способу формування її рядів; уведення заголовків діаграм та її осей; встановлення параметрів діаграми, пов’язаних з її зовнішнім оформленням;

вибір варіанту розміщення діаграми (на поточному або на окремому аркуші).

Примітка. При правильному призначенні початкового діапазону даних, „Майстер діаграм” здатний сформувати її практично за перший крок його роботи. Багато параметрів призначаються ним за умовчання.

На першому кроці  „Майстра діаграм” потрібно вибрати тип діаграми і її вигляд: плоский або об’ємний. Тип діаграми вибирається таким чином, щоб представити дані найбільш наочним і вражаючим способом. Перехід до наступного кроку  здійснюється натисненням кнопки „Далі”.

При активізації команди „Вставка  „Діаграма”, або кнопки-піктограми                                                                     

(„Майстер діаграм”) на екран викликається діалогове вікно „Майстер діаграм (шаг 1 з 4): тип діаграми” з двома опціями-вкладками: „Стандартні” та „Нестандартні” (рис. 4.1)

Рис. 4.1 Вікно „Майстра діаграм (крок 1 з 4): тип діаграми” з вкладкою „Стандартні”

До стандартних діаграм належать гістограма та графік, а також діаграми від лінійчатої до пірамідальної.

Нестандартні діаграми є різновидами стандартних і відрізняються від них передусім колірною гаммою.

Вибравши тип та вигляд діаграми, користувач завжди має можливість переглянути її на зразку та оцінити його. Для цього потрібно активізувати параметр „Перегляд результату”. Зразок нестандартної діаграми відображається у вікні, відразу ж після вибору її типу.

За умовчання, Microsoft Excel  призначає стовпцеві гістограму. Однак її завжди можна змінити на будь-яку іншу. Цю процедуру виконують тільки після завершення формування вибраної діаграми.

4.2.3. Основні типи стандартних діаграм

Гістограма (рис. 4.1) належить до стовпчикових діаграм, має сім різновидів і є одним з найпопулярніших засобів ділової графіки. Гістограму зручно використовувати для зображення показників-змінних, які порівнюються в межах певного часового інтервалу, тощо. Гістограми дають змогу, наприклад, наочно відобразити планові та фінансові показники виробництва за квартал звітного року, щомісячні платежі за кредитами і т. ін. При цьому стовпці, що стосуються різних змінних, розміщуються рядами, які можна суміщати.

Гістограма має вигляд стовпчикової діаграми, що містить загальний заголовок, вісь X (або вісь категорій), вісь Y (або вісь значень), заголовки і масштабні мітки осей X та Y, а також легенду з мітками. За бажанням користувача легенда може розміщуватися праворуч, ліворуч, зверху, у правому куті або знизу діаграми.

Мітки легенди - це графічне зображення показників-змінних, які відображаються діаграмою; вони пояснюють, як підсвічуються, штрихуються або позначаються певні змінні.

У гістограмі кількість стовпців у групах визначається кількістю змінних. Стовпці груп, що відповідають одній змінній, штрихуються (підсвічуються) однаково; їх висота пропорційна значенню змінних. Кількість груп стовпців дорівнює числу значень змінних.

Категоріями гістограм, тобто їх незалежними змінними, як правило, є різні часові періоди (роки, квартали, місяці тощо). Тому, „Майстер діаграм” за умовчання використовує заголовки стовпців як мітки осі X, а заголовки рядків - для ідентифікації відображуваних змінних. Однак можливе і протилежне призначення.

Різновидом гістограм є циліндричні, конічні та пірамідальні діаграми; в них стовпці замінюються відповідними геометричними об'єктами. Варті уваги суміщені та нормовані до 100% діаграми, які відображають частку кожної категорії в загальній сумі значень.

Лінійчата діаграма - це та сама гістограма, але з іншою орієнтацією осей. Тут вісь критеріїв X розміщується вертикально, а вісь значень У - горизонтально. В Microsoft Ехсеl їй часто віддають перевагу, тому що її стовпці розміщуються горизонтально по рядках і добре вписуються в робочий аркуш.

Графік відзначається своєю простотою та наочністю і відображає одну або декілька залежностей вигляду у=f(х). Використовується наприклад, для ілюстрації коливань у часі курсів валют або акцій. У графіку, маркери даних - це графічні символи, що ідентифікують змінні та їх значення. Маркери, які стосуються однієї змінної, мають однакові форму і розмір.

Опис усіх маркерів графіка називається його легендою.

Кругова діаграма відображає співвідношення між цілим і його частинами (наприклад, між усім бюджетом та окремими його статтями, усією інвестиційною програмою та її складовими тощо). Для побудови кругової діаграми необхідно обчислити суму всіх значень певного поля таблиці, а потім визначити, яку частину цієї суми становить кожне значення. Окремі або всі сегменти кругової діаграми можуть висуватися.

Кільцева діаграма - один із різновидів кругової діаграми. Вона також відображає співвідношення між цілим і його частинами, але містить декілька змінних (цілих).

Діаграма з ділянками (або діаграма площ) подібна до гістограми із суміщеними стовпцями, її графік - це лінії, які з'єднують верхні точки стовпців гістограми з відповідним штрихуванням. При цьому верхній графік відображає суму значень усіх показників-змінних, а нижній - значення першої змінної.

Особливість діаграми з ділянками полягає в тому, що вона, з одного боку, відображає характер змін окремих показників-змінних, а з іншого - демонструє їх співвідношення. Отже, цій діаграмі притаманні властивості графіка та кругової діаграми.

Точкова діаграма широко використовується у статистиці. Вона відображає не тільки зміну показників, які відбулися за певний проміжок часу, а й міру відхилення їх від середнього значення. Інтервали часу тут можуть бути різними.

Інші діаграми зі списку вікна „Майстра діаграм” (рис. 4.1) використовуються рідко і тому в даній роботі не розглядаються.

На другому кроці здійснюється вибір даних для побудови діаграми (крок 2 з 4). Перехід до другого кроку роботи „Майстра діаграм” здійснюється через команду „Далі”, або після натиснення на клавішу <Еnter> (див. рис. 4.1). При цьому відкривається діалогове вікно „Майстер діаграм (шаг 2 з 4): джерело даних діаграм” з двома вкладками „Діапазон даних” і „Ряд” (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Вікно „Майстер діаграм (крок 2 з 4): джерело даних діаграми” з вкладкою „Діапазон даних”

Вкладка „Діапазон даних” забезпечує:

уведення або зміну діапазону даних, необхідних для побудови діаграми;

 вибір способу формування рядів діаграм: за рядками або за стовпцями виділеного діапазону;

 відображення сформованого зразка, перехід до чергового кроку або повернення до першого.

Діапазон даних, до якого можуть належати заголовки стовпців і рядків, уводять до поля „Діапазон” вручну, або вибирають його початкову та кінцеву комірки у самій таблиці. Якщо діалогове вікно заслоняє таблицю, то його потрібно скоротити до розмірів поля „Діапазон”, клацнувши лівою кнопкою миші на кнопці мінімізації з червоною стрілкою.

Адреси комірок діапазону - абсолютні (зі знаком $), а це означає неможливість їх зміни при будь-якому переміщенні діаграми в межах робочого аркуша.

Вкладка „Ряд” (рис. 4.3) реалізує режим формування рядів діаграми, У полях цієї вкладки задають:

• ім'я кожного ряду (змінної) та адреси його розміщення;

• діапазон значень кожної змінної (ряду);

• діапазон розміщення категорій по осі X.

Рис. 4.3. Вікно „Майстер діаграм (крок 2 із 4): джерело даних діаграми” із вкладкою „Ряд”.

По умовчанню, кожному ряду спочатку присвоюється системне ім'я „Ряд1”, „Ряд2” і т. ін. Адреси всіх комірок і діапазонів - абсолютні. Розміри вікна (рис. 4.3) можна звести до розмірів будь-якого з діапазонів за допомогою кнопок мінімізації. Імена всіх змінних діаграми відображаються в її легенді.

Після завершення всіх процедур кроку 2, потрібно клацнути лівою кнопкою миші на кнопці „Далі” та перейти до 3 кроку роботи „Майстра діаграм”.

На третьому кроці відкривається діалогове вікноМайстер діаграм (шаг 3 з 4): параметри діаграми, яке складається з шістьох вкладок: „Заголовки”, „Осі”, „Лінії сітки”, „Легенда”, „Підписи даних”, „Таблиця даних” (рис. 4.4). На відповідних вкладках можна встановити параметри діаграми, у тому числі підписи даних, заголовки, осі, лінії сітки, легенду і т. ін.

Рис. 4.4. Вікно „Майстер діаграм (крок 3 з 4): параметри діаграми” з вкладкою „Заголовки”

Вкладка „Заголовки” забезпечує ручне уведення заголовків діаграми, заголовків осі X (категорій) та осі Y (значень).

Вкладка „Осі” визначає вмикання (вимикання) міток осей X, Y і заміну осі категорій віссю часу, тобто заміну міток вигляду „січень”, „лютий”, „березень” мітками вигляду „01.01.07”, „01.02.07” і „01.03.07” відповідно.

За допомогою вкладки „Лінії сітки” вмикають (вимикають) основні та проміжні лінії по осях X, Y і таким чином формують сітку діаграми.

Вкладка „Легенда” дає змогу вмикати (вимикати) легенду та змінювати її положення щодо діаграми.

Вкладка „Підписи даних” збільшує наочність діаграми: її параметри дозволяють (забороняють) відображати ключі (мітки) легенди і значення змінних або категорій діаграми над її стовпцями.

Вкладка „Таблиця даних” містить два перемикачі: „Таблиця даних” та „Ключ легенди”. Перший дозволяє (забороняє) відображати таблицю виділеного діапазону даних знизу діаграми, а другий - відображати ключі легенди, тобто маркери змінних у цій таблиці.

На четвертому кроці можна вибрати місце для розміщення діаграми: на окремому або  на наявному аркуші. Вибір варіанта розміщення діаграми здійснюється в діалоговому вікні „Майстра за допомогою двох перемикачів (рис. 4.4).

Рис. 4.4. Вікно „Майстер діаграм (крок 4 з 4): розміщення діаграми”

Щоб розмістити діаграму на окремому робочому аркуші, досить увімкнути відповідний перемикач, а потім (за бажанням) замінити системне ім'я „Диаграма1” ім'ям користувача, наприклад „Залежність Кредит = f(місяць)”.

Для розміщення діаграм як вбудованого графічного об'єкта на одному з аркушів робочої книги, потрібно увімкнути однойменний перемикач, а потім вибрати ім'я цього аркуша зі списку, що розкривається.

Розміри будь-якої діаграми змінюють „буксируванням” її кадрових маркерів у відповідних напрямках. Розташування діаграм на екрані можна змінювати за допомогою кнопок-піктограм вирівнювання тексту, а також безпосереднім „буксируванням” її кадру.

Останнє діалогове вікно „Майстра діаграм” закривається натисненням на клавішу <Еnter> або клацанням лівою кнопкою миші на кнопці „Готово”.

4.2.4. Редагування діаграми

Готову діаграму можна редагувати, доповнюючи її мітками даних, назвою діаграми і осей, легендою і лініями сітки; змінюючи оформлення і розміщення елементів, змінюючи текст заголовків і т. ін. Це дозволяє поліпшити зовнішній вигляд діаграми, зробити її наочною та ефективнішою.

У кожній діаграмі розрізняють ділянку діаграми й ділянку побудови діаграми. Перша – це простір, обмежений зовнішньою рамкою діаграми, друга – простір між осями координат Х та Y. Модифікація об’єктів зазначених ділянок виконується окремо. Будь-яку з ділянок активізують подвійним клацанням лівою кнопкою миші у будь-якій точці.

Для внесення змін на діаграмі використовують один з наступних методів:

- за допомогою контекстного меню (клацання правою кнопкою миші);

- за допомогою команди головного меню „Формат”;

- за допомогою подвійного клацання лівою кнопкою миші;

- за допомогою піктограми „Майстер діаграм” на панелі інструментів.

Щоб внести зміни в діаграму необхідно:

1)  підвести покажчик миші до діаграми і клацнути лівою кнопкою миші. З’явиться бордюр з ліній навколо діаграми;

2) виділити об’єкт, який потрібно редагувати. Навколо нього з’явиться контур. Якщо ж об’єкт поділяється  на більш дрібні, то клацанням лівою кнопкою миші можна вибрати один з них і за допомогою маркерів змінити розмір. Якщо курсор має вигляд стрілки і знаходиться всередині контуру, то його можна переміщувати по екрану.

Діалогове вікно форматування частіше всього містить наступні вкладки:

1) Вид (рис.4.1) – дає змогу встановити колір, товщину та тип лінії рамки діаграми, а також колір і спосіб її заливки. Останнє вибирає користувач у спеціальній області „Заливка”, яка активізується кнопкою „Способи заливки”. Вікно „Заливка” надає користувачу можливість вибрати варіант градієнтності та тип штрихування цієї ділянки, її текстуру і візерунок, а також розмістити певний рисунок (малюнок) із певного файлу магнітного диска.

Заливка ділянки діаграми додає їй привабливого вигляду. У разі використання об’ємних діаграм, можна заливати як стінки, так і основи стовпців. Останні виділяють так само, як і ділянку діаграми – подвійним клацанням лівою кнопкою миші.

 

          Рис. 4.1     Вкладка „Вид”                                                Рис. 4.2 Вкладка „Шрифт”

2) „Шрифт (рис.4.2) - дозволяє змінювати шрифт, стиль, розмір, колір, підкреслювання та ефекти виділеного тексту діаграми.

3) Вирівнювання (рис. 4.3) - контролює вирівнювання тексту та орієнтацію заголовків діаграми та осей, міток даних, вікон тексту. Доступні параметри залежать від типу виділеного тексту.

Рис. 4.3. Вкладка „Вирівнювання”                                                                                                           

4.2.5. Додавання нових даних  на діаграму

Після того, як діаграма вже побудована, може виникнути необхідність її обновити, додати нові ряди або елементи даних з робочого аркуша. Метод, за допомогою якого це можна зробити, залежить від того, яку саме діаграму потрібно обновити - впроваджену чи на окремому аркуші.

Для того, щоб добавити дані на впроваджену діаграму, можна, виділити їх на робочому аркуші, та перетягти за допомогою миші на діаграму.

Для додавання даних на окремий аркуш діаграми, можна  використати команду „Вставка  Нові дані”, або здійснити копіювання через буфер обміну. Додавання даних автоматично призводить до обновлення існуючої легенди.

Щоб краще контролювати те, як будуть розташовані на діаграмі дані з робочого аркушу, можна використати наступний метод:

виділити потрібні дані;

скопіювати їх в буфер обміну;

перейти на аркуш з діаграмою;

виконати команду „Правка  Спеціальна вставка  Добавити значення  Нові значення”. 

4.2.6.  Панель інструментів Малювання

Панель інструментів Малюваннявикликається за допомогою піктограми Малювання. Ця панель (рис.4.4) містить кнопки, які дозволяють створювати і форматувати графічні об’єкти. Вона має вигляд (рис.4.4):

Рис. 4.4. Панель інструментів „Малювання”

За допомогою кнопок цієї панелі можна виконати наступні дії:

  Кнопка

Функція

Лінія

Малює відрізок прямої лінії.

Прямокутник

Малює незафарбовані прямокутники або квадрати

Овал

Малює незафарбовані овали або кола.

Текстове поле

Малює текстове поле, в якому можна вводити текст на  робочому аркуші

Стрілка

Створює стрілку на активному робочому аркуші або на діаграмі

Додавання об’єкту WordArt

Вибирає стиль напису.

Колір заливання

Змінює колір заливання

Колір ліній

Змінює колір ліній

Колір шрифту

Змінює колір шрифту

Тип лінії

Дозволяє вибрати різноманітні типи ліній

Вид стрілки

Дозволяє встановити різноманітні види стрілок

Об’єм

Встановлює об’ємні фігури

Дії

Змінює автофігури

Автофігури

Встановлює лінії, основні фігури і т. ін.

Вибір об’єктів

Дозволяє вибрати різноманітні об’єкти

Вільне обертання

Дозволяє повертати об’єкти

Тінь

Додає темну рамку до правої та нижньої сторонам виділеного інтервалу або об’єкту

 

5. Методичні рекомендації

5.1. На аркуші робочої книги помістіть дані у вигляді таблиці для побудови діаграми. Замаркіруйте потрібний діапазон за допомогою миші.

5.2. Викличте серію діалогових вікон „Майстер діаграм” за допомогою піктограми на панелі інструментів - „Майстер діаграм”.

На першому кроці виберіть тип діаграми – гістограма, на наступному – виправте або залиште незмінним діапазон виділених комірок, розташуйте ряди даних по стовпцям. На третьому кроці – уведіть назву, додайте легенду, підписи даних у процентах. На останньому - розмістіть діаграму на наявному аркуші.

5.3. По цим же даним, на робочому аркуші побудуйте кругову діаграму, яка містить тільки назву і мітки даних. Розмістіть її на окремому аркуші, назвавши її  „Кругова діаграма”.

5.4. Для редагування заголовку діаграми, потрібно двічі клацнути лівою кнопкою миші по діаграмі. З’явиться вікно для його форматування. В цьому вікні на вкладці „Шрифт”  встановіть стиль і розмір для вибраного шрифту, а також поміняйте його колір. Для роботи з назвами по осям, можна скористатися вкладкою „Вирівнювання  Орієнтація”. В ній виберіть підходящий зразок. Для зміни стилю написання міток по осям, існує вкладка „Шрифт  Стиль”. Щоб змінити місце розташування легенди, клацніть на ній лівою кнопкою миші і перетягніть в потрібне місце.

5.5. На чистому робочому аркуші помістіть дані для побудови точкової діаграми. Для заповнення першого стовпця – значень Х від 0 до 100 з кроком 10 – використайте метод автозаповнення. У другому стовпці, обчисліть значення тригонометричної функції, скориставшись піктограмою „Майстер функцій” на панелі інструментів, або командою головного меню „Вставка  Функція”.

Примітка. Аргумент функції повинен бути в радіанах.

5.6. По цій таблиці побудуйте точкову діаграму.

5.7. Для додавання нових даних до діаграми, потрібно скористатись командою „Вставка  Нові дані”. Після цього виділіть потрібні дані на робочому аркуші, включаючи заголовок, і натисніть кнопку „ОК”. Мітки рядків і стовпців повинні додатись автоматично.

5.8. Для оформлення діаграми виконайте наступне. В підходящих по змісту точках вставте наступні текстові поля:

максимальне значення функції;

мінімальне значення функції;

Для цього викличте піктограму „Текстове поле”, вкажіть за допомогою миші його розмір і напишіть в ньому відповідний текст.

За допомогою піктограми „Стрілка” проведіть стрілки від текстових полів до відповідних значень. Для цього використайте кнопку „Стрілка”. При натисненні цієї кнопки курсор миші змінює свою форму на тонкий  хрестик. Протягніть його, щоб намалювати стрілку.

Щоб намалювати декілька стрілок підряд, виконайте подвійне клацання по цій кнопці. Вона залишиться натиснутою до тих пір, поки знову не натиснути її, або іншу кнопку, або клавішу <ESC>, або клацнути по будь-якій частині робочого аркушу робочої книги без протягування.

Щоб намалювати строго горизонтальні, або вертикальні, або стрілки що розташовуються точно під 45 градусів, утримуйте натиснутою клавішу <SHIFT> під час протягування курсору миші. Якщо потрібно, щоб стрілка була прив’язана до ліній сітки робочого аркушу, потрібно утримувати натиснутою клавішу <ALT> під час протягування. При відпусканні кнопки миші, нарисована стрілка буде автоматично виділена.

5.9. Побудуйте довільну діаграму (наприклад, пелюсткову). Дані для побудови можуть бути будь-якими, елементи оформлення виберіть довільно.

5.10. Збережіть файл, назвавши ім’ям факультету, використовуючи команду головного меню „Файл  Зберегти як”. 

 

6. Контрольні питання

6.1. З яких кроків складається процес створення нової діаграми?

6.2. Як добавити легенду до діаграми?

6.3. Як розмістити діаграму на окремому робочому аркуші?

6.4. Як можна виділити несуміжні рядки даних?

6.5. Що потрібно зробити щоб внести зміни в діаграму?

6.6. Як можна добавити до діаграми відсутні об’єкти?

6.7. Як перемістити який-небудь об’єкт діаграми по екрану?

6.8.  Як вставити текстове поле?

6.9.  Для чого потрібні текстові поля?

6.10.  Які можливості надає панель малювання?

6.11.  Як добавити нові дані на впроваджену діаграму?

6.12. Як добавити нові дані на окремий аркуш діаграми?

6.13.  Як можна проконтролювати  додавання нових даних до діаграми?

6.14.  Як намалювати стрілку?

7. Рекомендована література

7.1. Зацерковний В.І. Конспект лекцій по дисципліні „Інформатика і програмування”, Чернігів, ЧДЕІУ -2007, ч.ІІІ Microsoft Excel;

7.2 Информатика: Учебник / Под ред. проф. Н.В.Макаровой. - М.: Финансы и статистика, 1997- С. 528.

7.3 Осейко Н. Excel 5.0 для пользователя: - К.:Торгово- издательское   бюро ВНИ, 1994 - 416 с.

7.4 Харвей Г. Excel 5.0 для “чайников” - К.: Диалектика, 1995 - 288 с.

7.5 Николь Н., Альбрехт Р. Электронные таблицы Excel 5.0: практ. пособ./пер. с нем. - М.: ЭКОМ, 1996 - 352 с.

ДОДАТОК

 Таблиця 1

               Дані для визначення витрат по рослинництву по господарствам

Назва господарства

Витрати на заробітну плату, тис. грн.

Виробничі витрати, тис. грн.

Загальногосподарчі витрати, тис. грн.

КСП “Деснянські зорі”

250

200

351

ФГ “Орел”

450

420

560

КСП “Сіверське”

90

100

120

КСП “Придеснянське”

100

100

120

ТОВ “Сонат”

150

130

250

ТОВ “Краснянське”

220

120

256

КСП “Ягідне”

125

80

125

КСП “Анісівське”

80

160

165

               

    Таблиця 2

Дані про посадку саджанців бригадами лісників

 

Прізвища робітників

Загальна площа, га

Сосна

Ялина

Дуб

Кульман

10

5

4

1

Ватман

12

5

6

1

Шлагбаум

11

2

3

6

Доберман

14

7

5

2

Рейсфедер

12

5

5

2

Карась

19

9

6

5

 

 

    Таблиця 3

Дані про об’єми поливу

  Прізвища робітників

Площа поливу, га

10.07.08

11.07. 08

12.07. 08

Прищик

10

5

4

1

Хрящик

12

5

6

1

Пугало

11

2

3

6

     

 

     Таблиця 4

Дані для розрахунку амортизаційних відрахувань

 

Найменування засобів

Первісна вартість, тис. грн.

Амортизаційні відрахування, тис. грн.

Автомобілі

395,5

17

Трактори

560

35,4

Комбайни

1600

56

Віялки

1500,6

11

 

 

 

PAGE  31


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22272. Сушарка розпилювальна дискова для зневоднення бульйону пташиного 1.95 MB
  Вологу з матеріалів можна видалити різними способами: механічним, фізико-хімічним та тепловим. При механічному способі вологу відтискують у пресах або центрифугах. Фізико-хімічний спосіб ґрунтується на застосуванні вологовідбірних засобів і використовується переважно в лабораторній практиці.
22273. ОСТРЫЕ ПНЕВМОНИИ 37.5 KB
  Локализация: Паренхиматозная пневмония воспалительный экссудат в альвеолах Бронхопневмония экссудат в бронхах и альвеолах Межуточная пневмония клеточный инфильтрат в строме легкого. Вид экссудата: Серозная пневмония Серознолейкоцитарная Гнойная Фибринозная крупозная Геморрагическая Серозногеморрагическая. КРУПОЗНАЯ ПНЕВМОНИЯ Определение. Крупозная пневмония – острое инфекционноаллергическое заболевание с поражением целой доли легкого долевая пневмония фибринозным экссудатом в альвеолах паренхиматозная...
22274. ПАРЕНХИМАТОЗНЫЕ ДИСТРОФИИ (ПД) 27.5 KB
  Гиалиновокапельная дистрофия Определение: это тяжелая необратимая белковая паренхиматозная дистрофия при которой в цитоплазме появляются крупные капли похожие на гиалин. Гидропическая дистрофия Определение: это тяжелая необратимая белковая паренхиматозная дистрофия характеризующаяся появлением в клетке вакуолей наполненных жидкостью. При резко выраженной дистрофии клетки похожи на баллон – это баллонноя дистрофия. Роговая дистрофия Определение: эта дистрофия характеризуется образованием большого количества рогового вещества в ороговевающем...
22275. Самодержавие и реформы в России во второй половине XIX, в начале XX века 284 KB
  Первые шаги к отмене крепостного права в России были сделаны императором Александром I в 1803 году изданием Указа о вольных хлебопашцах, в котором прописан юридический статус отпускаемых на волю крестьян.
22276. СМЕШАННЫЕ ДИСТРОФИИ (СД) 39 KB
  НАРУШЕНИЯ ОБМЕНА ХРОМОПРОТЕИДОВ Хромопротеиды или эндогенные пигменты делят на три группы гемоглобиногенные ферритин гемосидерин билирубин гематоидин гематины порфирин. Нарушения обмена гемоглобиногенныз пигментов В норме при распаде эритроцитов гемоглобин превращается в пигменты красящие вещества: ферритин гемосидерин билирубин При патологии изза усиленного гемолиза распад эритроцитов могут образовываться новые пигменты: гематоидин гематины порфирины. Среди нарушенного обмена...
22277. СТРОМАЛЬНО-СОСУДИСТЫЕ ДИСТРОФИИ 42.5 KB
  Мукоидное набухание Определение – это нетяжелая обратимая дезогранизация соединительной ткани. В норме в соединительной ткани белки и гиалуроновая кислота находятся в связанном состоянии в виде белковополисахаридных комплексов. Это ведет к набуханию волокон соединительной ткани и набуханию основного вещества. Микро Набухает основное вещество и волокна соединительной ткани.
22278. ТУБЕРКУЛЕЗ. Первичный туберкулезный комплекс (ПТК) 35 KB
  Вызывает туберкулез микобактерия туберкулеза палочка Коха. Туберкулез подразделяют на первичный гематогенный и вторичный. Первичный туберкулез – туберкулез у людей впервые инфицированных микобактерией характеризующийся возникновением первичного туберкулезного комплекса первичный аффект лимфангит лимфаденит.
22279. ТУБУЛОПАТИИ. Острая тубулопатия или острый некротический нефроз 36 KB
  Макро: почки увеличены набухшие отечные корковый слой бледносерый мозговой – темнокрасный. Больные чаще всего погибают в первые две стадии от уремии но с помощью искусственной почки большинство больных можно спасти. ПИЕЛОНЕФРИТ Определение: пиелонефрит – это воспалительное бактериальное заболевание с поражением лоханки пиелит и межуточной ткани почки. нисходящий гематогенный механизм – возбудитель попадает в почки из первичного внепочечного очага воспаления ангина пневмония и т.
22280. ХРОНИЧЕСКИЕ НЕСПЕЦИФИЧЕСКИЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ ЛЕГКИХ (ХНЗЛ) 41 KB
  Классификация ХНЗЛ В группу ХНЗЛ входят следующие болезни: Хронический бронхит Бронхоэктазы Хроническая пневмония Эмфизема легких Хронический абсцесс легкого Пневмосклероз Интерстициальные болезни легких ИБЛ. Выделяют 3 патогенетические механизма ХНЗЛ: Бронхитогенный механизм – в основе хронический бронхит и его осложнения бронхоэктазы пневмосклероз эмфизема. Исходы и осложнения: бронхоэктаз Эмфизема Пневмосклероз. ЭМФИЗЕМА ЛЕГКИХ Определение: эмфизема – это повышенное содержание воздуха в легких и увеличение их...