13553

Знание – не инертный, пассивный посетитель, приходящий к нам, хотим мы этого или нет; его нужно искать, прежде, чем оно будет нашим, оно – результат большой работы и потому – большой жертвы

Эссе

Логика и философия

Знание не инертный пассивный посетитель приходящий к нам хотим мы этого или нет; его нужно искать прежде чем оно будет нашим оно результат большой работы и потому большой жертвы. Г.Бокль В выбранном мною высказывании автор поднимает проблему познания способ

Русский

2013-05-12

14.88 KB

29 чел.

«Знание – не инертный, пассивный посетитель, приходящий к нам, хотим мы этого или нет; его нужно искать, прежде, чем оно будет нашим, оно – результат большой работы и потому – большой жертвы».

Г.Бокль

В выбранном мною высказывании автор поднимает проблему познания, способов и путей его приобретения. Эта проблема, несомненно, важна и актуальна. Издревле ученых и философов волновал вопрос, как человек постигает истину. Многие из них отмечали, что познание является основным видом человеческой деятельности, особенностью, отличающей его от всех иных живых существ, более того, многие отмечают, что это естественная человеческая потребность.

Генри Томас Бокль, английский историк XIX века, полагал, что знание – не дается человеку просто так, чтобы достичь знания человеку приходится постараться, более того, по мнению Г.Бокля знание – «результат большой работы и потому – большой жертвы». Тем самым автор подчеркивает, что, обретение знаний – большой труд, и человек должен приложить усилия для его достижения. С мнением автора невозможно не согласиться. Я также считаю, что знание – плод человеческого труда, результат его деятельности, знание не может достаться нам просто так – его нужно добыть.

Для подтверждения выбранной мной точки зрения можно привести теоретические аргументы. Начнем с того, что познание в современных общественных науках определяется как процесс, в результате которого человек создает субъективные, идеальные образы объективного мира в своем сознании. В процессе познания действительность воспроизводится в сознании людей. Результатом познавательной деятельности является обретение знания.

Современные общественные науки выделяют следующие виды знаний. Во-первых, художественное или эстетическое, которое мы осваиваем в виде художественных образов. Во-вторых, обыденное или житейское, формируемое жизненным опытом. В-третьих, паранаучное, основанное на астрономию, нумерологию и проч. В-четвертых, мифологическое, которое опирается на легенды и мифы. В-пятых, моральное, опирающееся на понятия о добре и зле. И, наконец, научное знание, которое отличается доказательностью, объективностью, достигается с применением особых методов.

Научное познание характеризуется особой группой методов. Это эмпирический и теоретический методы познания. Эмпирический метод включает в себя эмпирическое наблюдение, проведение экспериментов, научные исследования. Теоретический же метод предполагает выдвижение гипотез, анализ, построение систем доказательств, формулировка выводов или законов и закономерностей. В данном контексте хотелось бы вспомнить изречение английского писателя и художника Джона Рескина: «Никогда путь к доброму знанию не пролегает по шелковистой мураве, усеянной лилиями: всегда человеку приходится взбираться по голым скалам».

Помимо теоретических обоснований можно привести и ряд фактических аргументов. Иллюстрацией к данному высказыванию может послужить пример любого ученого, который по-настоящему отдавался своему делу и не жалел ни сил, ни времени, ни порой даже жизни ради получения нового знания. Так, например, польско-французкий ученый-экпериментатор (физик, химик) Мария Склодовская-Кюри принесла в жертву познанию не только силы, труд, но и свою жизнь. Она вошла в историю физики, как первооткрыватель радия, вещества опасного для человека. Но так как большую часть времени она проводила, экспериментируя с этим веществом и не предпринимая никаких мер предосторожности, она получила смертельную дозу облучения, которая и стала причиной ее смерти.

Другим примером можно считать историю жизни М.В. Ломоносова, русского ученого мирового значения. Вот он точно понимал ценность знания, более того, он считал знание основной ценностью человека. Он прошел пешком с рыбным обозом из Холмогор в Москву с единственной целью – учиться, обретать знание.

И, наконец, даже Д.С. Лихачев в своей серии очерков «Письма о добром» пишет, что учиться нужно всегда. Для того, чтобы достичь знания – нужно учиться, прикладывать усилия. Более того, развивая эту мысль он уверяет читателя, что для начала нужно научится учится, то есть систематизировать подход к познанию, получению новых знаний.

Также можно привести и пример из жизненного опыта. Пожалуй, сейчас для меня и моих сверстников познание, действительно, является основным видом деятельности. И у кого же, как ни у школьника или студента нужно спросить, сколь велика цена знания? Думаю, каждый, кто был учеником, понимает, что любое знание не дается человеку без усилий, всегда стоит определенного труда. Так, например, никто не рождается со знанием таблицы умножения или даже своего впоследствии родного языка. Все это требует затраты сил, принесенного в жертву времени.

Таким образом, как невозможно отрицать ценность знания, так и невозможно не согласится с тем, что знание нужно добывать, прикладывая к этому силы и труд, принося подчас большие жертвы. Его нельзя воспринимать как должное, скорее, как результат и плод человеческого труда.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25234. К. Леві-Строс Структурна антропологія 33.5 KB
  полягає в застосуванні структурного методу до аналізу історикоетнографічних процесів культури як окремого людського буття так і етногенезу в цілому а також до становлення окремих форм соціального буття. полягає в тому щоб в процесі аналізу конкретної етнографічної проблематики наблизитися до осягнення проблеми становлення і формування людського суспільства і людської культури. З огляду на це вивчення життя первісних народів є ключем для розуміння загальних закономірностей культури. Енґельса оскільки момент якісного стрибка від...
25235. Поняття історичних законів у новоєвропейській філософії історії 25 KB
  Поняття історичних законів у новоєвропейській філософії історії. Поняття історичної закономірності у новоєвропейській філософії співіснує із поняттям прогресу.Час дух осягає себе в поняттях. Яскравої конкретизації поняття історичної закономірності набуває в марксизмі.
25236. Поняття системи у філософії науки 27 KB
  Поняття системи розкривається в двох основних значеннях онтологічному та методологічному. В методології широко використовується поняття теоретичної системи знання яке описує встановлення єдності між різними елементами знання на основі певних семантичних та синтаксичних правил. Онтологічний зміст поняття система розкривається в формі опису складно існуючої реальності яку поділяють на елементи звязки між ними і характеризують як цілісне утвореня. Специфічне тлумачення поняття система набуває в рамках діалектики та синергетики де вона...
25237. Проблема міфології у філософській спадщині Лосєва 41 KB
  Проблема міфології у філософській спадщині Лосєва Олексій Лосєв 1893 1988 представник російської філософії її €œзолотого віку€. Головні праці: €œФілософія імені€ €œМузика як предмет логіки€ €œДіалектика міфу€ €œІсторія античної естетики€. Міфологічна проблематика займає центральне місце в філософській спадщіні Лосєва. Сам себе він називава філософом міфу оскільки всі його роботи в тій чи іншій мірі спроба відкрити світ міфу для читатача.
25238. Проблеми єдності онтології та гносеології 23 KB
  Критика марксизму виявила неприйнятність в межах філософського осмислення буття науки тези Леніна про єдність онтології та гносеології оскільки людина як субєкт без їх відокремлення нездатна встановлювати осмислене відношення до буття на основі методів. Онтологія дає нам знання про буття а гносеологія про пізнання цього буття. Кожній частині буття відповідає своє адекватне пізнання. Постмодерний дискурс критикуючи раціонально зцентровану гносеологію виявляє ірраціональні елементи як онтологічні ознаки людського буття.
25239. Життєвий світ і система 32 KB
  Габермас досліджує шлях уречевлення комунікації визначаючи його як роз'єднання системи і життєвого світу. Концепція життєвого світу дістає своє емпіричне втілення за Габермасом в архаїчних суспільствах де структури нормативної інтеграції опосередковані мовленнєвою комунікацією водночас становлять системні структури. Тому архаїчне родове суспільство Габермас розглядає як втілення єдності системи й життєвого світу. Однак ця система зберігає своє відношення хоча й перетворене до життєвого світу.
25240. Життєвий світ та система 22 KB
  Поняття життєвого світу повязане з горизонтом. Розрізняють внутрішній та зовнішній горизонти. Внутрішній горизонт це сукупність припущень якими ми керуємося в сприйнятті та розумінні речей. Зовнішній горизонт це сукупність речей через яку ми сприймаємо річ.
25241. Філософія “критичного раціоналізму” К.Поп пера 25.5 KB
  логічна теорія наукового методу є теорією дедуктивного методу перевірки згідно з якою гіпотезу можна перевірити тільки емпірично і тільки після того як вона була висунута. Процедура перевірки передбачає що з даної теорії за допомогою інших раніше прийнятих положень виводяться деякі одиничні положення €œпрогнози€ з них вибираються ті положення які не виводяться з попередньо прийнятої теорії і шляхом порівняння їх з результатами практичних застосувань і експериментів виноситься рішення стосовно них. При цьому позитивне рішення може...
25242. Основні концепції історико-філософського процесу 29.5 KB
  Основні концепції історикофілософського процесу. Можна виділити 3 історикофілософські парадигми: негативістську класичнугегелівську та пост класичну. Він будує свою систему як свбоме усвідомлення всього попереднього історикофілософського досвіду. Стрижнем історикофілософського наслідування її внутрішнім механізмом є діалектичне заперечення яке одержує значення найважливішого методологічного принципу аналізу поступального руху філософського знання наступна філософська система не просто відкидає попередню а діалектично заперечує її...