13575

Свобода – это, в первую очередь, не привилегии, а обязанности

Эссе

Логика и философия

Свобода это в первую очередь не привилегии а обязанности А. Камю Избранная мною тема связана с пониманием сущности свободы. Как часто люди слышат о ней прославляют ее считают ее наличие самым главным в жизни Но знают ли они что такое свобода Об этом люди спори

Русский

2013-05-12

16.2 KB

54 чел.

«Свобода – это, в первую очередь, не привилегии, а обязанности»

А. Камю

Избранная мною тема связана с пониманием сущности свободы. Как часто люди слышат о ней, прославляют ее, считают ее наличие самым главным в жизни! Но знают ли они, что такое свобода? Об этом люди спорили с глубокой древности, ведь свобода – одно из ключевых понятий для человека.

По мнению великого французского писателя и философа середины 20 века Альберта Камю, «свобода – это, в первую очередь, не привилегии, а обязанности». Таким образом, автор утверждает, что свобода, данная человеку, несёт за собой ответственность. То есть, каждый человек должен распоряжаться своей свободой с умом и не рассчитывать на вседозволенность.

Я полностью разделяю точку зрения автора, потому что нельзя жить в обществе и быть абсолютно свободным от него. Так же я считаю, что свобода не означает вседозволенность, это, прежде всего, осуществление выбора и принятие ответственности за него.

Что такое свобода и как должен действовать свободный человек? О понятии свободы говорили многие мыслители. Философы Древней Греции видели в ней результат ограничения желаний (Эпикур), состояние особой мудрости (Зенон), отсутствие надежды на что-то и полное бесстрашие (Демонакт), действия в соответствии с желаниями (Эпиктет), власть над жизнью (Платон). В Древнем Риме оратор Цицерон назвал свободой зависимость от законов. В Новое время свобода получает значение важнейшей основы для развития общества. Монтескье считал, что свобода – «право делать то, что разрешено, а не запрещено законом». С точки зрения науки, свобода – это сложное философское понятие, обозначающее самостоятельность личности, выражающаяся в ее способности и возможности делать собственный выбор в условиях альтернативы и принимать ответственность за этот выбор. Что же ограничивает нашу свободу в обществе?

Абсолютно свободным человек быть не может. Во-первых, человек ограничен свободой другого человека, во-вторых, собственной природой, в-третьих, существующими законами, в-четвертых, силой общественного мнения. Все эти ограничения в целом называются ответственностью.

От свободы отличается воля – возможность действовать по своему желанию, ничем себя не ограничивая. Люди часто путают понятия воли и свободы, забывая, что свобода связана не столько с возможностью осуществления прав, сколько определением долженствования. Лев Николаевич Толстой писал: «Хочешь быть свободным – приручай себя  воздерживаться в своих желаниях».

Примером отношения к свободе как к вседозволенности может служить судьба героя романа Достоевского «Преступление и наказание» - Родиона Раскольникова, сравнившего себя с Наполеоном.  Он, потеряв самоконтроль, решил вершить судьбы людей и совершил убийство. Он считал свою свободу привилегией. Но в конце романа, он получает наказание за совершившее преступление. Этот пример  иллюстрирует девиантное поведение человека, который связал свободу с преступной деятельностью.

Свободу как бремя рассматривал немецкий ученый 20 века Эрих Фромм, в своем произведение «Бегство от свободы» он считал, что свобода принесла человеку независимость и рациональность его существования, но в то же время изолировала его, пробудила в нем чувство бессилия и тревоги. Автор утверждал, что предотвращение свободы становится пределом безответственности.

Свобода и ответственность – это важнейшие принципы, без осмысления которых невозможно построить отношения в обществе. К ним нас приучают с самого детства: родители, воспитатели в детских садах, учителя в школе. Например, в старшей школе получать знание – наша ответственность, ведь это наш выбор продолжать обучение в ней.  

Таким образом, только в единстве свободы и ответственности можно строить поведение человека в обществе, его взаимоотношения с другими людьми.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25151. Поняття трансцедентальної філософії у Канта 28.5 KB
  Виокремлює три здатності людської душі яким відповідають три його критики здатність пізнання критика чистого розуму здатність бажання критика практичного розуму здатність до почуття задоволення і незадоволення критика здатності до судження. В пізнанні не наше уявлення узгоджується з предметом а предмет узгоджується з нашим уявленням тобто людина сама конструює предмет свого пізнання. Трансцедентальне всяке пізнання яке займається не стільки предметами скільки видами нашего пізнання предметів оскільки це пізнання є можливим...
25152. Проблема інтерсуб’єктивності в сучасній філософії 27 KB
  Проблема інтерсубєктивності в сучасній філософії Інтерсубєктивність умова взаємодії та передачі знання; значимість пізнавального досвіду однієї людини для іншої. Інтерсубєктивність як спільний досвід.
25153. Структуралістська парадигма в сучасному пізнанні 29 KB
  уявлення про позасвідомий характер структури Струкутра інваріантно статичне ціле утворене взаємозвязком його елементів таким чином що кожний залежить від інших і може зявитися лише завдяки відношенням з іншими елементами. Для структури характерним є кінцева кількість складових і правил їх комбінування які піддатні систематизації і інвентаризації. Дихотомія структури і твору: структура мова знаходиться в конфлікті з твором мовленням який є продуктом індивідуального акту волі і розуму. Примат структури над елементами людина лише...
25154. Вірогідне та достовірне знання 28.5 KB
  В науковому пізнанні поняття достовірне знання виконує дві основні функції: оціночну та методологічну. Оціночна функція поняття достовірність як показано в роботі Обєктивне знання К.Поппера полягає у визначенні відношення одного знання до іншого.
25155. Концепця негативної діалектики 30.5 KB
  Концепця негативної діалектики Негативна діалектика термін Теодора Адорно назва методології що функціонувала як критика до тенденцій схильного до універсалізації раціонального розуму Просвітництва зокрема того який знаходить свій вияв у процесі діалектичного розвязання. Термін вперше зявляється в друці в 1966 році в книзі Адорно €œНегативна діалектика€. Адорно: розвязання діалектичного протиставлення Ф. Адорно критично називає таке опосередкування €œмисленням ідентичності€.
25156. Російська релігійна філософія. Принципи всеєдності 31.5 KB
  Тому осягаючи істину в своїй теоретичній діяльності пізнаючий субєкт має брати суще не тільки в його даній дійсності але і в його цілісності універсальності тобто прагнути до пізнання всього у всьому€ в розвиваючій ся в полярних визначеннях€ єдності. Безумовна єдність€ як досконалий синтез істини добра і краси0 осягається за Соловйовим лише засобами цілісного знання€. За своєю структурою цілісне знання є органічною єдністю синтезом таких 3х необхідних компонентів як теологія філософія і досвідна наука. Тільки такий...
25157. Підсумкова робота Йєнського періоду творчості 34.5 KB
  тотожність буття та мислення світ як прояв ідеї поняття Духа процес самопізнання Абсолютною Ідеєю самої себе і процес породження дійсності тобто в феноменології розглядається еволюція людської свідомості розробка і реалізація принципу історизму формування ідеї тріадичності теза антитеза синтез істина як процес діалектика володаря і раба Абсолютна ідея в своєму розвитку проходить три етапи: розвиток ідеї у власному лоні в стихії чистого мислення€ Логіка розвиток ідеї у формі інобуття тобто в формі природи Філософія...
25158. Ідеалізація та ідеальні обєкти в науковому пізнанні 37.5 KB
  Ці предмети існують поза і незалежно від суб'єкта що пізнає і відображаються їм за допомогою органів почуттів мислення й мови. Вони називаються ідеалізованими об'єктами а процес їхнього створення ідеалізацією. Ясно що створення ідеалізованого об'єкта необхідно містить у собі абстракцію відволікання від ряду сторін і властивостей досліджуваних конкретних предметів. Але якщо ми обмежимося тільки цим те ще не одержимо ніякого цілісного об'єкта а просто знищимо реальний об'єкт або ситуацію.
25159. Суспільно-культурологічні засади еліністично-римської філософії, її періодизація 30.5 KB
  В стоїцизмі знаходить своє обґрунтування натурфілософія епохи еллінізму. Необхідно обґрунтувати ідеал внутрішньої свободи відбувається обґрунтування становища людини в новому світі світі монархії деспотичний режим. Але система обґрунтування в різних школах була різна. Головна задача філософії обґрунтування та досягнення щастя людини.