13589

Конкуренцию никак нельзя соединить с планированием, не ослабляя ее как фактор организации производства

Эссе

Логика и философия

Конкуренцию никак нельзя соединить с планированием не ослабляя ее как фактор организации производства. Ф. фон Хайек Выбранное мною высказывание связано с пониманием сущности конкуренции и ее антипода планирования. Именно конкуренция обеспечивает взаимосвязи ры

Русский

2013-05-12

13.98 KB

25 чел.

«Конкуренцию никак нельзя соединить с планированием, не ослабляя ее как фактор организации производства».

Ф. фон Хайек

Выбранное мною высказывание связано с пониманием сущности конкуренции и ее антипода – планирования. Именно конкуренция обеспечивает взаимосвязи рыночных отношений. В современной России основы рыночной экономики стали формироваться недавно, поэтому для нас особо важно понимать базовые признаки и особенности рынка.

Австрийский экономист и философ Фридрих фон Хайек говорил: «Конкуренцию никак нельзя соединить с планированием, не ослабляя ее как фактор организации производства». Таким образом, Ф. фон Хайек, явный сторонник рыночной экономики подчеркивает, что конкуренция невозможна в условиях планового хозяйства, более того, понятие конкуренции ослабляется, если государство вмешивается. Нужно сделать поправку на то, что Ф. фон Хайек – апологет свободного рынка, но мнения его не бесспорны. Я частично разделяю его позицию, но полагаю, что в условиях современного хозяйства освободить рыночную среду от планирования невозможно.

Для начала проанализируем теоретические доводы. Современные экономисты определяют конкуренцию как соперничество между участниками рыночного хозяйства за лучшие условия производства, купли и продажи благ. В рыночной экономике конкуренция охватывает все сферы и прежде всего подразумевает борьбу предпринимателей. Само по себе рыночное хозяйство предполагает существование конкурентной среды, которая заключается в свободном ценообразовании, многообразии форм собственности, отсутствии монополизации рынка, действии законов, охраняющих права частной собственности.

Рынок современной конкуренции основан на свободной конкуренции. В современных условиях подобная модель рынка становится невозможной. Уже в XX веке началось формирование рынка несовершенной конкуренции. К ним относятся олигополия – появление на рынке некоторого количества крупных компаний-производителей, которые начинают определять условия игры, контролируют цены, делят рынки сбыта.

Другое проявление – монополизм. При монополизме один крупный производитель подминает под себя все остальные. Появление монополиста ущербно для рынка, именно поэтому монополизм необходимо ограничивать.

Помимо теоретических доводов можно привести и ряд конкретных аргументов. Ситуацию, описанную Ф. фон Хайеком, мы можем наблюдать на современном рынке высоких технологий: компьютеров, мобильных телефонов, планшетов. Чтобы не отстать в конкурентной гонке от своих «оппонентов» компании-производители зачастую вынуждены выпускать в рынок еще «сырую», недоработанную продукцию. Это яркий пример влияния невозможности планирования конкуренции на производственный процесс. Иными словами, из-за невозможности планирования, предприниматели вынуждены идти на крайние меры в короткие сроки.

Наблюдая за современной экономикой можно выделить сферы, в которых действуют законы совершенной конкуренции. Например, система общепита долгое время представляла собой именно такой тип конкуренции. Но, по мере создания сетей общественного питания, мы убеждаемся. Что уровень цен диктуется централизованно.

Еще один пример можно найти в экономическом устройстве современной России. Из-за особенностей строения рынка нашей страны возникают естественные монополии. Так, в России полностью лишен конкуренции рынок топлива. Ниша, занимающаяся газом, заполнена компанией «ГазПром», нефтью занимаются исключительно «РосНефть» и «Лукойл» и так далее.

Но важность конкуренции ясна не только ученым-экономистам и производителям, но и потребителям. Благодаря конкуренции человек может подобрать наиболее выгодное для него предложение, так как производители стараются ему угодить. Например, выбирая тариф сотовой связи, потребитель остановит свой выбор на том, который максимально удовлетворяет его потребности при минимальных затратах.

Таким образом, конкуренция является важным фактором организации производства. Но при этом ее планирование не даст положительных результатов, а только ухудшит положение.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25223. Платон. «Парменід»: основні ідеї 22 KB
  Парменід: основні ідеї Головне питання твору: що є Єдине Це питання тісно повязане з розумінням Платона буття та світу ідей. Буття для Платона вічне незмінне недоступне чуттєвому сприйняттю і відкривається лише розумовому пізнанню. Буття множинне. Це можливе завдяки Єдинему яке за Платоном не співпадає з розумінням буття.
25224. Розвиток уявлень про природу категорій в історії філософії 29 KB
  Розвиток уявлень про природу категорій в історії філософії Категорії форма узагальнення понять фундаментальні поняття що формують умови можливості досвідного знання і мають апріорний характер універсальні форми синтезу знання Аристотель 10 категорій опис та визначення: субстанція кількість якість відношення місце час положення стан дія страждання схеми висловлювань про суще Метафізичні категорії онтологічна характеристика буття Метафізика€ Арістотеля Стоїки звуження вчення про категорії Аристотеля до вчення про роди...
25225. Поняття духу в філософії (Гегель, Шелер, Бердяєв). Цілераціональна і цінніснораціональна дія 30.5 KB
  Поняття духу в філософії Гегель Шелер Бердяєв. Цілераціональна і цінніснораціональна дія Поняття духу є центральним у філософії Гегеля. Сутність духу в самосвідомості самопізнання. Першопричина Абсолютний Дух Абсолютна ідея діяльність абсолютної ідеї мислення ціль самопізнання Протиставлення: Душа Дух звязок через мислення Душа має здатність сходження на рівень Духу 3 стадії розвитку Духу: субєктивний індивід дух замкнений в собі відособлений від зовнішнього світу антропологія феноменологія психологія практичний...
25226. Субстанціальстська інтерпретація природи людини 21.5 KB
  Спіноза визначав протяжність і мислення атрибутами єдиної С. найважливішою логік категорією апріорною формою мислення яка здійснює синтез явищ даних у досвіді. як істотний ступінь у розвитку ідеї основа всякого справжнього розвитку начало наук мислення що повинне виявляти диференціацію єдиного у багатоманітне.
25227. Поняття волі у філософії Шопенгауера та Нацше 23 KB
  Воля є центром мотивації свідомості внутрішньою сутністю людини. Саме воля спонукає нас до дії і весь світ у рух. Воля не має основи не підкоряється закону достатньої підстави а існує сама собою і для себе. Воля проявляється як обєктивна як природа включаючи і людське тіло так і субєктивно як свідома воля.
25228. Шеллінг “Філософія мистецтва”: поняття мистецтва 34.5 KB
  Шеллінг €œФілософія мистецтва€: поняття мистецтва €œФілософія мистецтва€ уособлює цілий етап в розвитку естетичної думку від Канта до Гегеля Основний вплив: Кант Шиллєр Фіхте. він конструює ідеальну модель світу мистецтва. Шеллінг намагається визначити місце мистецтва в універсумі і тим самим зясувати його внутрішню необхідність і метафізичний смисл. Краса проявляється там де особливе реальне в такій мірі відповідає своєму поняттю що воно поняття як нескінчене вступає в кінцеве в усій своїй особливості так що реальне...
25229. Критерії вибору теорії (Поппер, Кун, Фейрабенд) 33 KB
  Поппер видiляє декiлька видiв змiсту теорiй. Перш за все згiдно критерiя демаркацiї усяка наукова теорiя має емпiричний змiст сукупнiсть тих базисних речень котрi вона забороняє. Iнакше кажучи емпiричний змiст теорiї дорiвнює класовi її потенцiйних фальсифiкаторiв. Логiчним змiстом деякого твердження чи теорiї Т символiчно CtT Поппер називає клас всiх логiчних наслiдкiв Т.
25230. Суть Сократових тез “Пізнай самого себе” і ”Я знаю лише те, що Я нічого не знаю” 25 KB
  Характерним для класики стає пізнання чуттєвого космосу в якості обєкту. Відкриває метод отримання істинного знання шляхом відкриття у загальному сутнісного змісту одиничного що дозволяє керуватись у пошуках істини добра і краси. На відміну від софістів які вважали себе справжніми вчителями мудрості Сократ критично ставився до власного знання: €œя знаю тільки що я нічого не знаю€ методологічний сумнів головний зміст якого полягає в тому що отримати знання людина може лише власними духовнодушевними зусиллями не очікуючи його...
25231. Платон про ідеї як „досконалі речі” 28 KB
  Платон про ідеї як досконалі речі€ Оригінальне вчення про ідеї. Ідеї вічні незмінні безвідносні вони не залежать від умов простору і часу. По відношенню до чуттєвих речей ідеї одночасно є їх причинами і тими зразками за якими були створені ці речи. Водночас ідеї є метою до якої прагнуть істоти чуттєвого світу.