1360

Розробка проекту кінотеатру та підвищення можоливостей доступу до нього місцевого населення

Дипломная

Культурология и искусствоведение

Норми первинних засобів гасіння пожежі для приміщень кінотеатрів і кіноустановок. Вимоги пожежної безпеки до приміщень кіноапаратного комплексу. Меблі та обладнання кінотеатру. Стильове та кольорове рішення кінотеатру. Акустичні вимоги до залів і сертифікація кінозалів.

Украинкский

2013-01-06

261 KB

124 чел.

ВСТУП

Про кризу українського кінематографа в добу незалежності сказано, мабуть, уже більше, ніж про його неперевершений розквіт за радянських часів, коли "найважливіше з усіх мистецтв" перебувало в центрі суспільної уваги. Фахівці вже різнобічно висвітлили основні прояви кризи – безгрошів’я і безробіття в кіноіндустрії, втеча зубожілого глядача з кінотеатрів, розвал системи кінопрокату, технічна відсталість, засилля західної кінопродукції, творча спустошеність вітчизняних кінематографістів після зняття їх з цензурного повідця і тоталітарного постачання і т.д. Фахівці єдині в думці про те, що подолання несприятливої для вітчизняного кіно ситуації, яка склалася, потребує системного розв’язання численних творчих, виробничих та організаційних проблем. І однією з істотних передумов подолання кризи є поглиблене вивчання суспільної думки, що дозволяє зрозуміти справжні інтереси й потреби реальних та потенційних кіноглядачів. Саме їхнє уявлення про наявне і бажане для вітчизняного екрана здатне стати відправною точкою для подолання стереотипів масової свідомості, що сформувалися протягом попередньої кіноепохи й можуть істотно допомогти у відшуканні нових орієнтирів, пов’язаних із перспективою розвитку нашого кінематографа.

На жаль, дотепер в Україні не було такого роду досліджень, немає в українському соціологічному співтоваристві й фахівців у галузі соціології кіно. І хоча окремі аспекти ставлення населення до кіно розглядалися в опитуваннях, які проводили Інститут соціології НАН України та провідні соціологічні служби (Київський міжнародний інститут соціології, "Социс", Соціальний моніторинг), до спеціалізованих і системних досліджень так і не доходило. Тимчасом у Росії соціологія кіно має ґрунтовний організаційний фундамент: у НДІ кіномистецтва створено відділ соціології кіно, систематичні дослідження проводяться у ВДІКу, курс лекцій із соціології кіно читається на факультеті соціології МДУ, публікуються численні монографії та статті, присвячені соціологічній теорії кіно, у яких вміщуються й результати емпіричних досліджень.

Кінознавець Олександр Рутковський не тільки запропонував соціологам провести перше в Україні спеціалізоване дослідження в царині соціології кіно, а й розробив відповідний проект "Українські альтернативи", в рамках якого підготував опитувальні листи для фахівців-експертів та масової аудиторії. Опитування проводилося соціологічною службою «Социс» у червні 2003 року. Методом стандартизованого інтерв’ю за квотною вибіркою було опитано 1200 чоловік, які репрезентують усе доросле населення України [1].

Конкурентоспроможність кінопослуг у порівнянні з іншими формами проведення дозвілля в значній мірі пояснюється його доступністю, що має на увазі:

  •  порівняно низьку вартість квитків у гарному залі в перші дні прем'єри;
  •  можливість відразу реалізувати своє бажання культурно відпочити, оскільки зазвичай квитки в кінотеатр не треба купувати заздалегідь.

Сучасна концепція організації кінопрокату істотно розширює ці можливості. Кінотеатр включається в сферу молодіжних та сімейних розваг, відтісняючи TV і відео, відроджуючи моду на культові походи в кіно.

У світі пріоритетів, що постійно змінюються, модних трендів та інновацій, першість кіно, як улюбленого виду відпочинку, залишається незаперечним. У вихідні та будні, вранці і ввечері, жителі великих і маленьких міст воліють присвятити вільні півтори-дві години часу саме цьому виду відриву від реальності – походу в кінотеатр. Сучасні вмістилища найважливішого з мистецтв вже давно не виглядають як підпільні відеосалони з вісімдесятих або незатишні холодні зали кінотеатрів із Домів Культури радянської епохи. Тепер це – симбіоз високих технологій, комфорту та останніх слів в дизайні. Дизайну інтер'єрів кінотеатрів приділяється зараз не менше уваги, ніж вибору репертуару – від комфорту відвідувачів, індивідуального, унікального зовнішнього вигляду і продуманого простору, де головну роль грають звук, світло і розташування кожного елемента – від екрана до крісел, буде залежати ступінь задоволення, яку отримають відвідувачі.

Разом з цим, у цій сфері залишаються невирішеними ряд проблем, які стримують розвиток галузі. Серед основних: вкрай низький відсоток національних фільмів в інформаційному просторі через мізерну бюджетну фінансову підтримку виробництва і розповсюдження національних фільмів, відсутність багатоканальних джерел підтримки кіновиробництва і кінопоказу, протекціоністської політики по відношенню до національних фільмів, їх недоступність українському глядачеві із-за відсутності кінозалів в районних центрах і сільській місцевості.

Не зважаючи на зростання кількості відвідувань кіно середньостатистичним жителем України, ситуація в кінообслуговуванні населення не відповідає потребам суспільства. З одного боку, завдячуючи приватним інвестиціям, проводиться реконструкція та переоснащення діючих міських кінотеатрів та будівництво багатозальних кінотеатрів у торговельних центрах, а з іншого – загальна кількість міських кінотеатрів зменшується. Зберігається значна диференціація забезпеченості кінотеатрами в територіальному розрізі, оскільки переважна частина міських кінотеатрів, особливо реконструйованих і переоснащених, знаходиться у великих містах. З 490 районних центрів тільки 106 мають діючі кінотеатри. Через поганий, а іноді й аварійний стан приміщень, застаріле обладнання, кінопоказ в цих кінотеатрах стає практично неможливим та неефективним, що призводить до їх масової ліквідації та перепрофілювання. А це означає, що без кардинально нового підходу у вирішенні проблеми кінообслуговування населення районних центрів, невеликих міст та сіл цей сегмент ринку кінопослуг буде поступово втрачений. Практично згортається кінопоказ в сільській місцевості.

Актуальність розроблення проекту зумовлена необхідністю прийняття комплексу заходів, спрямованих на закріплення позитивних тенденцій розвитку кіноіндустрії, створенню умов для ефективного розвитку галузі, зростання впливу кіномистецтва на світоглядні орієнтири глядача.

Метою проекту є створення умов доступу жителів, особливо районних центрів, невеликих міст, сіл та селищ до творів національного та світового кіномистецтва, створення в Україні організаційних, економічних, технологічних умов для розвитку національної кіноіндустрії, здатної забезпечити підвищення конкурентоспроможності національних фільмів, їх художньої та соціальної значимості та ефективної форми суспільного функціонування.

Розв’язання проблеми можливе шляхом створення умов доступу жителів не центрових районів міста до творів національного та світового кіномистецтва, розробки комфортних кінозалів із новітнім обладнанням для найкращого та високоякісного кінопоказу.


1 АНАЛІЗ КІНОТЕАТРАЛЬНИХ І ВИДОВИЩНИХ ПОСЛУГ

Соціологи та економісти в галузі вітчизняної кіноіндустрії стверджують, що найбільш статистично значущою, економічно заможною і повноцінною аудиторією кінотеатрів на сьогоднішній момент є студенти і молоді люди із середнім і вище середнього рівнями доходу. Основна вікова категорія, що відвідують кінотеатри, це люди від 14 до 34 років [2]. Відвідування сучасних кінотеатрів стає модною розвагою. Така тенденція стане реальністю нашого життя, якщо буде створено велику кількість кінотеатрів нового типу, які охоплять широке коло потенційних глядачів і забезпечать доступність проведення дозвілля у такий спосіб. Подорослішавши, молоде покоління не захоче відмовитися від сформованих звичок і, можливо, тоді кінотеатр стане місцем і сімейного відпочинку.

Якщо говорити про соціальний статус, то в кіноаудиторії присутні представники різних класів. Найбільш типові кіноглядачі – студенти. Крім того, в кіноаудиторії можна виділити групи керівників і службовців.

З точки зору фінансового статусу до цільової аудиторії кінотеатрів можуть бути віднесені достатньо забезпечені люди. Більшою мірою варто орієнтуватися на групу "забезпечених", яка складає більше половини аудиторії.

Найчастіше люди ходять в кіно вдвох або з друзями, рідше – з дітьми і поодинці.

Важливе значення мають комфортабельність, технічна оснащеність і зручність розташування кінотеатру.

Доступність відвідування кінотеатру в числі інших факторів забезпечується і прийнятним для споживачів рівнем цін. Більшість опитаних усвідомлюють, що підвищення рівня комфортності і технічної оснащеності призведе до зростання вартості квитків і згодні платити за це [2].

Таким чином, можна відзначити наступні найбільш важливі моменти:

  •  сучасний багатозальний і багатофункціональний кінотеатр є конкурентоспроможним в порівнянні з іншими формами проведення дозвілля;
  •  важливими чинниками у прийнятті рішень щодо відвідування кінотеатру є: жанр і популярність фільму, комфортабельність і зручність розташування кінотеатру;
  •  відвідувачі кінотеатрів готові заплатити підвищену ціну за квиток у разі покращення умов перегляду фільмів.


2 ТИПИ КІНОТЕАТРІВ ТА ВИМОГИ ДО НИХ

2.1 Вимоги до кінотеатрів та їх класифікація

Кінотеатри належать до установ періодичного користування й розміщуються в центрах житлових або планувальних районів, а також у загальноміських центрах. Літні кінотеатри розміщуються в місцях відпочинку: в міських парках і приміській зоні.

Кінотеатри класифікують за наступними характеристиками:

  •  термін експлуатації;
  •  репертуар;
  •  місткість кінозалу;
  •  система кінопроекції;
  •  композиційні прийоми.

За експлуатацією кінотеатри розділяють на кінотеатри круглорічної, сезонної дії (літні закриті й літні відкриті)та комбіновані.

За репертуаром кінотеатри бувають: художнього фільму, хронікально-документальні, повторного фільму, мультфільму, прем'єрного фільму та ін.

За кількістю місць у глядацькому залі: від 100 до 1500 – для кінотеатрів круглорічної дії й літніх закритих та до 2500 – для літніх відкритих площадок.

За кількістю залів: однозальними й багатозальними.

За системою кінопроекції:

  •  найбільш розповсюджені, демонстровані з плівки шириною 35 мм, звичайні (з відношенням сторін кадру 1:1,37) та широкоекранні (з відношенням 1:2,35);
  •  кашетировані (з відношенням 1:1,85), широкоформатні, демонстровані з плівки шириною 70 мм (з пропорціями кадру 1:2,2), зі стереофонічним відтворенням звуку.

Широкоформатну систему, як найбільш дорожчу, використовують в кінотеатрах при місткості зали більше 800 місць або в кінотеатрах на 600 місць в тому випадку, якщо це найкрупніший кінотеатр в місті [3].

Класифікація кінотеатрів за композиційними прийомами заснована на взаємному розташуванні фойє і залів для глядачів. Найчастіше фойє і зал для глядачів проектують на рівні першого поверху (горизонтальна схема), або зали розташовують над фойє та іншими допоміжними приміщеннями (вертикальна схема). Всі приміщення кінотеатру підрозділяються на наступні групи:

  •  глядацький комплекс;
  •  кіноапаратний комплекс;
  •  службово-господарські зони.

Кожна з цих груп отримує розвиток, відповідний характеру та місткості будівлі. Розрахунок площ приміщень наводиться у нормах проектування культурно-видовищних споруд ВСН 45 – 86. Взаємне розташування груп повинно створювати простий та зручний графік руху глядачів, оптимальні умови технологічного процесу демонстрації фільмів та пожежну безпеку (Схема А.1).

Глядацький комплекс включає: зал для глядачів, касовий вестибюль із приміщеннями кас, розподільні кулуари або фойє, буфет з підсобними приміщеннями, курильну й санітарні вузли. Основним приміщенням кінотеатру й композиційним ядром є зал для глядачів. Планування залу для глядачів повинно створювати умови для гарної видимості з усіх місць, нормальної акустики, зручного розподілу глядачів на місцях і швидку їх евакуацію. Цими основними завданнями і визначаються співвідношення основних параметрів залу, його форма й обсяг, розміри та розташування екрана, розміщення місць і проходів між ними. Зал може бути без балкона або з балконом, що збільшує місткість залу й наближає глядача до екрана.

Параметри залів по ширині й довжині залежать від місткості залів і виду застосовуваного в них екрана (звичайний, широкий, широкоформатний, широкоекранний). Всі зали кінотеатрів місткістю менше 800 місць обладнаються широким екраном, а при місткості більше 800 місць – широкоформатним. Довжина будь-якого залу не повинна перевищувати
45м – для кінотеатрів щорічної дії й 60м – для кінотеатрів сезонної дії. При розташуванні всіх місць у партері входи в зал для глядачів найчастіше влаштовуються в задній стіні, а виходи - у бічних стінах залу поблизу екрана.

Площу залу приймають із розрахунку 1,0 м² на одного глядача в кінотеатрах круглорічної дії та 0,9 м² - в кінотеатрах сезонної дії.

Основою формоутворення залу є умови кінопроекції  та вимоги розташування глядацьких місць в зоні оптимальної бачності. Саме це визначає габарити залу (довжину, ширину,висоту) та профіль його підлоги, розміри і розміщення екрану, характер розташування місць (Схема А.2).

Сходячи із значення довжини залу, визначають необхідну в даному випадку ширину робочого поля екрану (Таблиця А.1). Висоту екрану розраховують, сходячи із відношення висоти та ширини різних типів екранів, які складають: для звичайного екрану – 1:1,37, широкоформатного – 1:2,2, широкого 1:2,35, кашетированого – 1:1,66 (Схема А.3).

Кількість глядацьких місць у кінозалі залежить від наступних показників:

  •  розмір і місце розташування екрану;
  •  ширина і довжина кінозалу;
  •  типу застосовуваних крісел і кроку рядів;
  •  ширина шляхів евакуації;
  •  розташування входів і виходів із залу.

За вимогами безпеки евакуацію із залів треба проводити протягом 2-х хвилин. Цей час забезпечується при ширині 0,6м проходів і дверей на кожні 100 глядачів, що евакуюються через даний прохід або двері. При цьому не враховуються вхідні двері, тобто евакуація через фойє не дозволяється.

Вестибюль із касами у великих кінотеатрах (на 600 місць і більше), як правило, ділиться на два приміщення: касовий і вхідний вестибюлі. Касовий вестибюль має самостійний вхід і повинен бути зв'язаний через двері з вхідним вестибюлем так, щоб відвідувач, купивши білети, міг пройти до нього, не виходячи на вулицю. З касовим вестибюлем і касами повинна бути безпосередньо зв'язана кімната адміністратора. У малих кінотеатрах каси звичайно розташовуються у вхідному вестибюлі. При цьому каси потрібно розміщати на відстані від шляхів проходу до зали. Вхідний вестибюль є місцем для помірного накопичення  глядачів та коротчасного очікування. Його площу визначають з розрахунку 0,2 м² на одне місце в глядацькому залі.

Кіноапаратний комплекс включає наступні приміщення: кінопроекційну, перемотувальну, кімнату кіномеханіка, радіовузол, агрегатну й санвузол (Рисунок А.1). Найкращі умови для проектування фільму створюються в тому випадку, коли вісь проекції середнього проектора збігається з перпендикуляром до екрана, відновленим у його центрі. Кількість кінопроекторів у проекційній приймають: у кінотеатрах круглорічної дії місткістю до 300 місць і в кінотеатрах сезонної дії – 2, у кінотеатрах щорічної дії місткістю 300 місць і більше – 3, у широкоформатних кінотеатрах – 4.

Службово-господарські приміщення включають: кабінет директора, кімнату адміністрації, контору, кімнату персоналу, плакатну, столярну майстерню, госпкладову, акумуляторну, кислотну й підсобні приміщення буфета.

Прем’єрний кінотеатр – це, як правило, найкрупніший кінотеатр міста з великою залою універсального призначення, можливо, й з малими спеціалізованими залами. В кінотеатрах такого типа крім головного составу приміщень глядацького комплексу рекомендовано передбачати гостьову, аудиторію (переглядова зала), виставкова зала. Рекомендується також вестибюль з гардеробом.

Студійний кінотеатр розрахований не тільки на демонстрацію кінофільмів, але й на роботу по пропаганді кіномистецтва. Відмінністю такого кінотеатру є розвинутий склад приміщень, враховуючий гостьову, аудиторію, виставкову залу.

Дитячий кінотеатр має розвинутий склад клубних приміщень з розрахунком на вік відвідувачів. Передбачають зал ігрових автоматів, приміщення для настільних ігор, виставкову залу, кімнату педагогів, можливо, зимовий сад.

Кінотеатри з непереривним кінопоказом – звичайно це кінотеатри хронікально-документального фільму, призначені для глядачів, обмежених часом (при вокзалах, торгових центрах).

Ділянка кінотеатру приймається від 0,3 до 0,7га відповідно для малих і великих кінотеатрів і повинна бути озелененою, а також повинні бути передбачені стоянки для легкових автомобілів.

За кордоном одержали поширення «автомобільні» кінотеатри на 500 – 1500 автомобілів. Відстань глядачів від екрана шириною 20 – 40м досягає 200м. Звуковий супровід фільмів здійснюється через портативні гучномовці, що вводяться в салон автомобіля.

2.2 Кінобар. Розвиток кінобарів

Фахівці вважають, що на місто з населенням в один мільйон чоловік має припадати 60 діючих кінотеатрів, на сьогодні міста-мільйонери мають у середньому по 10, здебільшого старих. Що стосується невеликих і середніх міст, то тут функціонують 1 – 2, у кращому випадку 3 переобладнаних кінотеатру. Але чимало й таких місць, де є кінотеатри тільки старого зразка. Що почався в кінці 90-х років минулого століття бум будівництва та реконструкції кінотеатрів призвів до того, що кількість сучасних майданчиків зросла з 20 в кінці 20-го століття до 300 на початку 21-го. У двадцятому столітті більшість кінотеатрів мало один, два, у кращому випадку три кінозали з одним буфетом.

Пришестя "мультиплексів" все збільшується, потік кіноглядачів змусив фахівців переглянути існуючу концепцію кінобара, "повіривши гармонію алгеброю", а естетичні вимоги до інтер'єру – діловим підходом до вилучення доходу. Кінобар – це не тільки гарна, але й витончена конструкція, яка вписується в загальний інтер'єр кінотеатру. Кінобар – це частина концесійного і кіно простору, орієнтованого на певний потік клієнтів, швидкість проходження ними зони концесії, асортимент, облік закону сполучуваності пунктів меню, знання законів розміщення продукції у вітринах, суворо розрахована за кількістю посадкових місць кількість кас, підсобних приміщень, самої стойки або стійок, оптимізацію часу перебування у черзі, середній чек, окупність проекту, очікуваний прибуток і так далі.

Існують такі загальновідомі рекомендації, як наявність окремої квиткової каси на кожні 400 посадкових місць і окремої барної стійки на кожні 150 - 200. Достовірно встановлено, що клієнт не буде купувати поп-корн, цукерки та напої, якщо йому доведеться нудьгувати в черзі більше 3-х хвилин. Крім того, є деякі моменти обслуговування, які потребують особливої уваги. Як відомо, 70% доходу в кінобарі приносить продаж традиційних попкорну і коли, у зв'язку з чим ці два продукти повинні бути свіжоприготовані і найбільш помітними [4].

За даними досліджень, проведених компаніями, багато відвідувачів кінотеатру заздалегідь не знають, що будуть купувати в барі, але більшість з них не буде стояти в черзі більше 3 хвилин. Сам потік глядачів спочатку ділиться маркетологами кінобізнесу на групи і підгрупи в залежності від цілей дослідження. Так, наприклад, виділяються дві групи: ті, хто приходять дивитися кіно, будучи за декілька хвилин до початку сеансу, і ті, хто приходять поспілкуватися, посидіти за столиком. Перші направляються в бар тільки для того, щоб захопити склянку попкорну і колу, другі проводять за столиком не менше півгодини.

Друга група – це якраз ті, хто, за свідченнями опитування компанії Coca-Cola, не знають заздалегідь, що вони куплять у барі і покладаються на підказку оператора, добре оформлене світлове меню і вітрини. Відповідно до маркетингових досліджень тієї ж компанії понад 80% покупців роблять замовлення на основі пропозиції менюборда, розташованого над барною стійкою. Значення грамотної розстановки продукції настільки велика, що будь-яке нехтування нею означає істотну втрату прибутку. Наприклад, попкорн і кола повинні бути самими помітними: якщо закрити від покупця колу кількома різновидами мінеральної води, то виручка неминуче знизиться. Також обережно треба підходити і до питання введення нового асортименту.

Принциповою відмінністю концепції кіноплекса є комплексність надання розваг споживача – всі різнопланові розваги зібрані в одному місці: ресторан, кав'ярня, коктейль-бар, боулінг, ігрові автомати, Кінобар, інтернет-кафе і т.д., а в основу комерційної прибутковості покладено синергетичний ефект , який полягає в тому, що основний потік відвідувачів, що прийшли подивитися фільм, є джерелом доходу для інших послуг і сервісів, компенсуючи в першу чергу скромну вартість самих квитків на перегляд фільму. Останнє, з одного боку, залучає в кінотеатр більше глядачів, з іншого, збільшує оборот самих підприємств громадського харчування. При такому розміщенні "бізнесів" виручка кожного окремого оператора піднімається, в середньому на 20%.

Але і самий звичайний кінотеатр, не мультиплекс, неможливо уявити без Кінобара.

В цілому 70% кіноглядачів купують в Кінобарі їжу і напої.

Успіх Кінобара складається з 5 складових:

  •  зручне розташування в кінотеатрі ;
  •  стильний дизайн та рекламне оформлення;
  •  швидке і якісне обслуговування;
  •  висока якість продукції, обумовлене дотриманням умов зберігання і технології приготування;
  •  новітнє високопродуктивне та надійне обладнання.

Величезну роль відіграє місце розташування Кінобара. Якщо його видно ще при вході в кінотеатр, приковує увагу, знаходиться поруч із зоровими залами, то це забезпечить високу прохідність і відвідуваність. Світлове меню повинне розташовуватися над барною стійкою по всій її довжині і мати такі розміри, які дозволять відвідувачам бачити його з різних сторін. Відвідувачі повинні бачити весь асортимент Кінобара, що дозволить їм зробити свій вибір швидко.

Дуже важливо і створення самої  атмосфери розваг і відпочинку. З цією метою, як було згадано вище, необхідно включати в загальну концепцію різні заклади: зал ігрових автоматів, продаж аудіо та відеоматеріалів, продаж іграшок, кав'ярня, кафе та ін.

2.3 Акустичні вимоги до залів і сертифікація кінозалів

Сучасні системи багатоканального звуку пред'являють серйозні вимоги до якості акустичного оформлення кінозалів з метою досягнення найкращого звучання. Ще раз відзначимо, що недостатньо купити обладнання - необхідно провести цілий комплекс робіт з монтажу, інсталяції та настроювання звукового і кінопроекційного обладнання, акустичного оформлення залів, правильній установці крісел та інших аспектів.

До основних акустичних вимог для кінозалів належить:

  •  забезпечення оптимального часу реверберації (тобто післязвучання);
  •  забезпечення необхідної геометрії залу на підставі таблиць оптимальних співвідношень висоти, ширини і довжини залу;
  •  акустична обробка заекранного простору для придушення небажаних відображень від заекранної стіни кінозалу;
  •  обробка задньої стіни кінозалу для придушення небажаних зворотних відображень від задньої стіни кінозалу;
  •  акустична обробка стелі з урахуванням розміщення вентиляційних каналів і систем освітлення;
  •  підлога повинна бути обов'язково покрита килимовим покриттям в проходах і між рядами. При цьому килимове покриття жорстко закріплене до підлоги;
  •  проекційні вікна повинні забезпечувати гарну звукоізоляцію між кінозалом і кінопроекційною, не створювати додаткових відображень та відблисків;
  •  двері повинні забезпечувати гарну звукоізоляцію між фойє, вулицею і кінозалом;
  •  особливі вимоги пред'являються до багатозальних кінотеатрів щодо звукоізоляції між залами.

Звукоізоляція кінозалів від впливу зовнішніх шумів, таких як шум з вулиці, шуми фойє, шуми, що проникають з систем вентиляції та кондиціювання, а так само шум з сусідніх кінозалів. З останніми боротися дуже важко, оскільки під час сеансу рівень звукового тиску може досягати досить великих значень. Як правило, боротися доводиться з низькими частотами. В ідеальному випадку, проблема вирішується за рахунок зведення досить масивних стін. Проте не завжди це можливо, наприклад, у випадках, коли торговий центр уже побудований, і його фундамент не розрахований на таку істотну додаткове навантаження. У таких випадках доводиться зводити легкі гіпсокартонні огороджувальні конструкції, які забезпечують лише мінімальні вимоги до звукоізоляції кінозалів. Важливе зауваження – по можливості кінозал потрібно розташовувати якомога далі від таких приміщень як більярдні, боулінг, що мають у своєму спектрі шумів такі складові як ударні шуми.

Акустична обробка кінозалів звуковбирними матеріалами. Тут потрібно відзначити, що звукоізоляція і звукопоглинання – це різні речі. Звукоізоляція - це ізоляція приміщення від впливу шумів виникають поза даного приміщення. Звукоізоляція вимірюється в децибелах. Звукопоглинання величина безрозмірна, яка визначає відносну спад звукової енергії при відбитті від будь-якого матеріалу, що має деякий коефіцієнт поглинання. Звукопоглинаюче оздоблення залу потрібне для того, що б уникнути багаторазового відбиття звуку від поверхонь кінозалу, що створює ефект «відлуння». Коефіцієнти поглинання матеріалів залежать від частоти. Тому, всі акустичні матеріали умовно можна розділити на три категорії. Високочастотні - матеріали, які мають максимум поглинання на високих частотах, низькочастотні - матеріали, що мають максимум поглинання на низьких частотах (у порівнянні з першими вони більш товсті) і резонансні - матеріали, які поглинають звук у певному спектрі частот (як правило це всілякі перфоровані матеріали ).

Для того, щоб кінозал володів необхідними акустичними властивостями потрібно пропорційно розмістити зазначені матеріали всередині кінозалу. Причому для кожного типу акустичних матеріалів існує правило, відповідно до якого, вони розміщуються. Крім того, зазначені матеріали повинні бути темних тонів, щоб не піддавати кіноекран додаткової засвітці. Ці правила є загальними для всіх кінозалів, тому вони в деякому роді позбавлені яскраво вираженою індивідуальності і схожі один на одного.

2.4 Вимоги до освітлення

При проектуванні освітлення не слід забувати, що в одному приміщенні не рекомендується змішувати джерела світла, що мають різну кольорову температуру.

Колірну температуру ламп слід враховувати і при створенні загальної атмосфери в приміщенні. Для підприємств типу фаст-фуд можуть застосовуватися недорогі, економічні світильники з люмінесцентними лампами, що дають холодне світло, що при короткостроковість перебування в закладі такого типу не відбивається на комфортності. А, припустимо, в кінозалі, ресторані або кафе, де стоїть завдання створення комфортної, інтимної обстановки, краще використовувати світильники з лампами, що дають світло більш теплого спектру.

Для створення світлових акцентів в інтер'єрі можна використовувати світильники направленого світла.

Стиль, форма, колір і пропорції світильників вибираються дизайнером, виходячи з творчої концепції вирішення всього інтер'єру. В кафе і кінобар величезна увага приділяється не тільки сценографії світла, але і формою самих світильників.

Дуже часто використовуються світильники, створені дизайнерами спеціально для даного інтер'єру. Авторські розробки дозволяють максимально точно відобразити ідею дизайнера, підкреслюють індивідуальність інтер'єру.

Стиль інтер'єру багато в чому визначає, який тип освітлення краще використовувати в даному випадку. Так, невелике приміщення, вирішена в стилі кантрі, логічно освітити за допомогою стельових світильників з орнаментованими плафонами і дерев'яної фурнітурою та елементами кераміки, або з плетеними з лози чи ротанга абажурами. А молодіжний бар в стилі техно можна освітити трансформованою системою освітлення, численні варіанти яких пропонують італійські (наприклад, Metalspot) і німецькі (Staff) виробники.

Перевага модульних систем освітлення ще й у тому, що завдяки рухливості, трансформуються, елементів системи можна створювати різні світлові ефекти, змінювати світлову сценографію простору.

Нові можливості в дизайні світла надає використання різних галогенних джерел світла. Різноманітні по дизайну низьковольтні галогенні освітлювальні системи можуть становити ефектні композиції, тим самим даючи можливість дизайнерові проявити весь свій творчий потенціал. Крім безсумнівних естетичних достоїнств системи гарні ще й тим, що дозволяють уникнути прихованої проводки, що особливо важливо в умовах реконструкції. На ринку України представлені модульні освітлювальні системи виробництва Німеччини (OLIGO, Staff), Італії (Metalspot, Ivela), Бельгії (Delta).

Системи бувають декількох видів:

  •  освітлювальні системи з самонесучими проводами – "струнами" (sable system);
  •  освітлювальні системи з направляючою струмоведучою шиною, що дозволяють встановлювати світильник у будь-якому місці (rail system);
  •  освітлювальні системи з струмоведучою шиною і можливістю встановлення світильників у фіксованих місцях (track system);
  •  світильники роз'ємного підключення безпосередньо до трансформатора (free jack system).

Найбільш поширені системи останнього типу. Наприклад, світильники італійської фірми ALBUM. Легкі, немов ширяють у просторі, світильники фірми ALBUM, відрізняються вишуканістю, і в той же час "нейтральністю". Тому вони можуть природно "існувати" в будь-якому інтер'єрі.

Sable system виробництва відомої німецької фірми Staff можуть виконувати функції як декоративного освітлення, що дозволяє, наприклад, "ігри" з простором, так і вирішувати функціональні задачі, наприклад, висвітлити зону барної стійки.

На вибір варіантів освітлення впливає не тільки стилістика інтер'єру, але і типологія, і, якщо можна так сказати, "філософія" самого закладу.

Модельний ряд люстр різноманітний. Люстри іспанської фірми Mariner представляють собою цікаве поєднання мармуру та бронзи. Барочні елементи їх каркасів, використання зооморфних деталей (наприклад, зображень голів баранів), ланцюгів роблять ці лампи прекрасним доповненням інтер'єрів у стилі необароко або романтизму. Подібні моделі - уособлення парадного палацового стилю.

У сучасний інтер'єр прекрасно підійдуть моделі італійської фабрики Lumen Мес. Фабрикою розроблена унікальна технологія штучного старіння металу. Це дозволяє відрізнити моделі цієї фірми від продукції інших провідних фабрик Іспанії. Гра підвіски з кришталю Swarovski (від рубіна до бірюзи), натуральні емалі, деталі з порцеляни плюс традиції якості роблять світильники Lumen Мес не тільки утилітарними предметами інтер'єру, але вже справжніми витворами мистецтва. Модельний ряд фабрики включає як традиційні класичні серії, так і дивні по своїй сміливості авангардні колекції.

Для оформлення кафе і кінобар використовуються різні види декоративного освітлення. Це і колірні підсвічування, покликані підкреслити пластичні гідності інтер'єру, і різні види галогенних систем.

Цікаві декоративні ефекти можна створити за допомогою різних підлогових світильників. Наприклад, використовуючи світильники зі світлодіодами італійської фірми Simes, можна яскраво оформити вхідну зону кафе або кінобар, тим самим залучаючи відвідувачів, а також декорувати підлогу самого залу. Різні моделі Simes можна використовувати як усередині приміщення, так і для зовнішнього освітлення - вони володіють найвищим ступенем вологостійкості (IP-65).

Останнім часом для світлового оформлення інтер’єрів дизайнери стали використовувати технологію Fiber оptic lighting, раніше частіше застосовувану в зовнішній рекламі. Технологія Fiber оptic lighting заснована на передачі світла по волоконно-оптичному кабелю на значні відстані з мінімальними втратами (Схема Б.1).

Основним елементом системи "Fiber optic lighting", що забезпечує її неповторні властивості, є гнучкий оптоволоконний кабель-світловод. Залежно від типу він дозволяє передавати його в потрібну точку (кабель торцевого свічення) або рівномірно розподіляти його по всій довжині кабелю (кабель бокового світіння). Додаткові можливості надає широкий діапазон розсіювачів (від ландшафтних та підводних світильників до кришталевих розсіювачів на основі кристалів всесвітньо відомої фірми Swarovski). Джерело світла при цьому може бути винесений за межі освітлюваного приміщення, чим забезпечується повна звукоізоляція, електро- та пожежобезпека. Розміщення джерела можливо в будь-якому зручному для обслуговування місці, при цьому вся решта частини системи в обслуговуванні практично не потребує.

Якщо такий кабель підключити до джерела світла, все тіло його миттєво наповниться рівним "неоновим" світлом. При цьому забарвлення кабелю буде змінюватися при кожному повороті світлофільтру, прихованого всередині джерела світла. Ще більш цікавих колірних ефектів вдається добитися, використовуючи для передачі світла волоконно-оптичні нитки, у яких "запалюються" лише самі кінчики. За допомогою таких яскравих точок можна змусити світитися декоративні композиції самої вигадливої форми (Рисунок Б.1).

2.5 Ландшафтний дизайн та озеленення

Ландшафтний дизайн – мистецтво створення простору за допомогою природних і штучних матеріалів. Дизайн ландшафтів, на відміну від архітектурного дизайну та дизайну інтер'єрів, вирішує завдання створення комфортного простору за межами житла і вимагає значного професіоналізму і особливих знань, адже він має гармонійно вписуватися не тільки в архітектурний ансамбль будівель, але і в навколишнє середовище. Сучасний ландшафтний дизайн включає в себе благоустрій садів, парків, доріг і житлових територій – від невеликих ділянок до цілих житлових районів. Така робота повинна виконуватися висококваліфікованим фахівцем, адже професійно виконаний ландшафтний дизайн присадибної ділянки або газону повинен створюватися з урахуванням значної кількості факторів: особливості ґрунту, географічного розташування простору, що забудовується, температурні кордони і погодні умови даної області і т.д. Зважаючи на зростання популярності заміського житла, ландшафтний дизайн та благоустрій території, а також специфічний ландшафтний дизайн водойм стали затребуваними послугами і, як результат, стали з'являтися гідні уваги проекти, реалізовані провідними спеціалістами в різних містах України [5].


3 АРХІТЕКТУРНО – ПЛАНУВАЛЬНЕ РІШЕННЯ

КІНОТЕАТРУ

3.1 Вихідні дані

Двоповерхова архітектурно-просторова композиція.

Місце забудови: м. Київ

Загальна площа будівлі: 3213,83 кв.м

Висота стелі: 4,2 м

Стіни: несучі – цегляні

Перекриття: залізобетонні, товщина 300 мм

Будівля має можливість підключення до існуючих діючих інженерних комунікацій водо-, енерго-, теплопостачання, каналізації. Вентиляція та кондиціювання повітря в приміщеннях виконуються окремо спеціалізованою фірмою.

3.2 Ситуаційний план

Запроектований кінотеатр знаходиться поряд з парковою зоною міста Києва (Рисунок В.1). До земельної ділянки, що безпосередньо знаходиться поряд з жилою зоною, примикає з півночі – адміністративна будівля, із західної сторони – автомобільна дорога місцевого призначення, зі сходу та півдня – парк.

Площа ділянки 15734 кв.м.

Рельєф ділянки спокійний з незначним нахилом у північно-східному напрямку, куди і направлено стік дощових вод з території.

Для визначення типологічних характеристик та вимог до проектованих будівель й споруд користуються будівельно-кліматичним районуванням територій.

Відповідно будівельним нормам та правилам ІІ-А.6-72 місто Київ відноситься до третього кліматичного району, яке характеризується наступними показниками:

  •  помірна зима, яка обумовлює необхідний теплозахист будівель і споруд. Висота сніжного покриву до 1м. Значна тривалість опалювального сезону;
  •  середньомісячна температура у січні становить від -4 до -14,
  •  в липні 12-21;
  •  середня відносна вологість повітря 82-52 проц.;
  •  повтореність повітря за направленнями (проц.):

           січень                 липень

П            11                       18

ПС         10                        12

С            11                        8

ПівдС    12                        7

Півд        9                         5

ПівдЗ     11                        8

З             20                       18

ПЗ          16                       24

3.3 Генеральний план

Генеральний план проектованого кінотеатру відображає повну картину орієнтації будівлі відносно головних алей парку, передбачена система пішохідних доріжок, проїздів, автомобільної стоянки (Рисунок В.2).

Генплан розроблений у відповідальності до вимог Державних будівельних норм України «Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень»; Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київської ради та відповідно до генплану розвитку міста, затвердженого рішенням Київради.

Даний проект виконаний згідно з діючими нормами і правилами (в тому числі по вибухо-пожежній безпеці).

Згідно генплану, головний вхід будівлі спрямований до автомобільної дороги.

У входів до будівлі передбачено встановлення лавок для відвідувачів, урн для сміття та інші малі архітектурні форми (вуличне освітлення, квітники).

За умовну відмітку 0,000 м прийнята відмітка чистої підлоги з абсолютною позначкою +154,750.

Навколо будівлі передбачено вимощення тротуарів та алей фігурними елементами мостіння з високоякісних матеріалів, що здатні витримати вагу як пожежних машин, так і вагу великогабаритних тягачів, які доставляють музичне обладнання [6].

Влаштовуються газони з багаторічних трав, посаджені декоративні чагарники та дерева, які є шумопоглинаючими і покращують екологічну рівновагу повітряного середовища.

До будівлі передбачено під'їзд та простір для розгортання пожежних машин та пожежних драбин з усіх сторін шляхом розширення алей та продуманого розташування зелених насаджень, заходи для забезпечення нормальної життєдіяльності мало мобільних верств населення.

В основу прийнятих рішень покладені принципи створення комфортних умов відпочинку, підсилених архітектурною композицією фасаду будівлі з врахуванням грунтово-кліматичних умов майданчика.

Генплан характеризується наступними техніко-економічними показниками:  площа ділянки 15734 кв.м, площа забудови 3213,83 кв.м, площа озеленення 3764,91 кв.м.

3.4 Архітектурно-планувальне рішення

Архітектурно-просторова композиція будівлі складається з двоповерхових блоків, які різняться між собою конструкціями, оздоблювальними матеріалами, формою та кольором (Рисунок В.3).

«Тлом» композиційно-просторової структури є двоповерхове приміщення, прямокутної форми в плані. Зовні на поверхи його ділять високі вікна та перекриття, що служить навісом над головними входами до кінотеатру (Рисунок В.4). Через головний вхід цього блоку можна потрапити до холу, через який проходимо до глядацького комплексу, який включає: два зали для глядачів, касове приміщення, гардероб, розподільні кулуари й фойє, кафе, санітарні вузли (Рисунок В.5).

Основним приміщенням кінотеатру й композиційним ядром є зали для глядачів (Рисунок В.6). Планування залів створює умови для гарної видимості з усіх місць, нормальної акустики, зручного розподілу глядачів на місцях і швидку їх евакуацію (Рисунок В.7).

Якщо кінозал – це серце кінотеатру, то фойє, безумовно, його обличчя. І від того, наскільки зручно розташоване фойє, наскільки привабливо воно оформлене, залежить перше враження глядача (Рисунок В.8).

У фойє, на другому поверсі, розташовуються крім "точок харчування" ігрові автомати, виставки (як "кіношного", так і "місцевого" змісту), торговельні точки-кіоски з продажу відеокасет, плакатів, книг, постерів, службово-господарські приміщення (кабінет директора, кімната адміністрації, контора, кімната персоналу й підсобні приміщення буфета). Також організовуються дитячі кімнати, куди можна привести маленьку дитину і залишити її під наглядом вихователя на весь час перебування батьків у кінотеатрі.

Важливим чинником організації комфорту для глядача є наявність гардеробу. Він знаходиться між касою та малим кінозалом. Психологічно гардероб перетворює похід в кінотеатр у подію. При розрахунку пропускної здатності гардеробу враховується, що відвідувачів кінотеатру може бути більше ніж глядацьких місць у залі (відвідувачі точок харчування, глядачі, що залишилися після закінчення фільму, і глядачі, які очікують на наступний сеанс).

Кінотеатр – це облік. Менеджеру кінотеатру необхідна оперативна інформація про продані квитки за день, за місяць, за сеанси, по місцях в залі. Всі ці дані просто необхідні для фінансового аналізу та планування діяльності кінотеатру.

Вирішується ще одне питання – контроль квитків безпосередньо перед залом. Потенційний глядач повинен мати вільний допуск до всіх "принад" кінотеатру (він оплачує їх окремо), а якщо захотілося в кіно – завжди будь ласка. Така система організації контролю квитків має великий психологічний аспект для глядача, тому що надає йому свободу вибору, що важливо для підвищення комфортабельності кінотеатру.

Для відвідувачів, які чекають початку свого сеансу, є зона відпочинку поряд з великим кінозалом зліва від головного входу та кінобар (Рисунок В.9), що знаходиться праворуч від головного входу та поряд з санітарними вузлами.

Наявність у кінотеатрі сучасних точок як традиційного, так і швидкого харчування – один з атрибутів сучасного кінотеатру. Важливо досягти такого рівня комфорту в цьому питанні, щоб кінотеатр став для глядача не тільки місцем перегляду фільмів, але й місцем спілкування.

При розрахунку точок харчування також звертається увага на те, що більша частина глядачів має не більше 30-ти хвилин на те, щоб "випити та закусити" до сеансу, тобто в цей період система живлення працює в екстремальному режимі.

У багатьох кінотеатрах під час демонстрації дозволяється проходити в зал з банкою поп-корну чи напоями. Тому в кінозалах передбачені спеціальні модифікації крісел з підставками під такі банки.

Світлове меню розташовується над барною стійкою по всій її довжині і має розміри, які дозволяють відвідувачам бачити його з різних сторін. Відвідувачі повинні бачити весь асортимент Кінобара, що дозволить їм зробити свій вибір швидко.

Дуже важливо і створення самої атмосфери розваг і відпочинку. З цією метою на другому поверсі включаються до загальної концепції різні заклади: зал ігрових автоматів, продаж аудіо та відеоматеріалів,  кав'ярня, кафе.

Знаменита фраза про те, що про цивілізованість суспільства можна судити за станом громадських туалетів, застосовна і для кінотеатру. Наявність достатньої кількості сучасних туалетів і курильних кімнат – важливий фактор підвищення комфортабельності кінотеатру. Враховуючи, що, по-перше, частина глядачів – це потенційні відвідувачі кафе та барів кінотеатру, а, по-друге, при розрахунку "пропускної спроможності" туалетів і курилок враховується те, що відвідувачів у кінотеатрі може бути більше, ніж вміщує кінозал, особливо в перервах між фільмами.

Домінуючим композиційним об’єктом архітектурно-просторової композиції є одноповерхове приміщення, яке примикає до «тла» всієї будівлі з лівої сторони. В плані має форму трапеції. Це приміщення запроектоване під великий глядацький кінозал. Передбачений як і головний вхід через фойє, так і аварійний вихід на вулицю.

Акцентом будівлі є скляний двоповерховий циліндр, що служить для влаштування кінобару на першому поверсі та курильної на другому поверсі.

На прилеглій до кінотеатру території обладнується автостоянка з хорошим освітленням в темний час доби, зона відпочинку з лавками та квітниками та паркова зона.

 


4 ДИЗАЙН ІНТЕР’ЄРІВ КІНОТЕАТРУ

4.1 Стильове та кольорове рішення кінотеатру

В інтер'єрі кінотеатру витриманий стиль ф’южн, який об’єднує в собі – high-tech і мінімалізм. У основі цього стилю лежить поєднання несумісного. Як форм, так і колірної гамми. Не дивлячись на усі протиріччя, ф’южн користується величезною популярністю і з кожним днем у нього з'являється усе більша кількість прибічників. Він увібрав в себе усі стилі одночасно. Хай-тек уживається з романтизмом, а бароко і постмодернізм йдуть рука в руку.

Улаштовувавши інтер'єр в стилі ф’южн, не доведеться дотримуватися одного напряму, а можна сміливо поєднувати всі вподобані деталі.

Цей напрям бере початок в 90-і роки минулого століття, коли східна екзотика потрапила в Європу. Спочатку боязко, а потім все сміливіше замість маленьких шкіряних канапок, стали з'являтися великі білі дивани, причому скляний столик у узголів'я міг залишитися на своєму колишньому місці. А на білосніжних стінах, використовуваних в постмодернізмі, з'явилися яскраві фарби.

Далі більше. Дизайнерські компанії починають сміливіше діяти в цьому напрямі, наприклад, поєднуючи важкі, старовинні меблі з легкими шторами з органзи, що більше характерно для хай-тек.

Меблі міняють своє традиційне місце і займає центральне - по середині кімнати. Прекрасно уживаються рядом картини Пікассо і дитсадівська творчість улюблених дітей.

Ф’южн має на увазі під собою співіснування двох і більше стилів разом. Ніяким чином не заважаючи один одному а доповнюючи і створюючи затишний інтер'єр. Але створений колаж має бути осмисленим і логічно закінченим, як і в будь-якому іншому стилі.

Можна використовувати дуже дорогі і зовсім дешеві деталі, поєднувати нові речі з дуже старими, але від цього не менш улюбленими.

Будь-який стиль інтер'єру нав'язує якісь умовності і незручності. Якщо ви вирішите, улаштувати своє житло у стилі бароко, то погодитеся, що сучасний домашній кінотеатр, виглядатиме там щонайменше дивно, абсолютно не поєднуючись з іншими елементами декору. Чи на кухні оформленій в мінімалістському стилі, не знайдеться місця вашому улюбленому фарфоровому сервізу. Завдання досвідченого дизайнера створити у вашій квартирі ретельно організований безлад. Поєднати поруч речі дорогі вашому серцю і необхідному.

Ф’южн припускає наявність величезної кількості колірних відтінків в інтер'єрі і великої кількості елементів декору. Відсутність якої-небудь площини, тобто зовсім необов'язково дотримувати чіткі вертикальні або горизонтальні лінії. Усе повинно говорити не про строгий напрям якого-небудь стилю, а про емоційність хазяїна. Стати проявом його внутрішнього я.

Дуже важливо не переборщити в чомусь одному, а тому необхідно утямити собі три основні напрями у стилі ф’южн: колір, фактура і матеріали. Для цього стилю характерні яскраві, соковиті відтінки, приглушені пастельні тони відмітаються. Але необхідно вибрати кольори, що поєднуються між собою, щоб не отримати кричущого несмаку. На додаток до кольору, вибирається освітлення – багаторівневе. Використовується велика кількість джерел світла, необов'язково однакових. При включенні кожного з них окремо, у поєднанні з колірним оформленням того або іншого куточка, повинна виходити абсолютно різна декорація.

Мінімалізм – стиль гранично лаконічних форм, який характеризує повну відсутність декору, орнаментів або деталювання фасадної обробки. Ясність композицій, монохромність, підкреслення природності фактур. Робота великими площинами, графічність. У меблях мінімалізму властиві найсучасніші матеріали: сталь, матове скло, натуральне дерево, алюмінієві профілі.

Хай-тек (High-Tech - висока технологія) – стиль кінця ХХ століття, основними рисами якого є максимально функціональне використання простору і стриманий декор. Стилю характерні стрімкі, прямі лінії, велика кількість скляних і металевих деталей. Хай-тек можна віднести до ультрасучасних стилів, в ньому застосовуються конструкції, властиві промисловим будівлям. У меблях і начинні використовуються технізовані форми предметів і матеріали, пов'язані з технікою: нержавіюча сталь і хромовані поверхні, сидіння, що обертаються, модифікація рівнів. Широко використовуються мобільні перегородки, здатні стулятися і розкриватися, що дозволяє міняти планування. Технологічний дизайн скрізь: стелі, стіни, підлоги, драбини, вікна, двері. Повна відсутність декору компенсується "роботою" матеріалу: світло на склі, хромі, політурі дерева і т.п.

Яскраве оформлення гостьової зони фойє, бару, каси, гардеробу контрастують з м'яким затишним оформленням залів. Ви входите до кінотеатру, обираєте фільм, залу, місце, сплачуєте вартість квитка, тобто виконуєте певну роботу. Активна фаза перебування в кінотеатрі проходить в активному фойє, а відпочинок – це перегляд фільму в затишному залі.

Барні стійки в кінотеатрі оформленні в стилі "хай-тек". Завдяки використанню різноманітних металізованих пластиків, хромованих молдингів, елементів з кольорового оргскла створюються унікальні дизайнерські рішення. Особливу барвистість таким композиціям надають декоративні елементи, виконані з світлорозсіювальних пластиків у зв'язці з люмінесцентними та галогеновими світильниками. Прозоре, тоноване скло використовується не тільки в елементах фасаду барної стійки, але й в оформленні пристінного модуля, гостьової стільниці.

Основною характерною лінією, яка проходить через всі приміщення, є конструкції у вигляді хвилястої кіноплівки. Це елементи над барною стійкою (менюборд), такі ж елементи над касою та гардеробом, декоративне оформлення стін у кінозалах, борди для афіш у зонах відпочинку та на фасаді будівлі. Також основними кольорами є фіолетовий, зелений та білий.

Колір є важливим фактором формування та сприймання інтер’єру, фізіологічно, психологічно та естетично впливає на людину відповідно з функціональним призначенням інтер’єру. Колір може створюватись штучно: фарбуванням поверхні та окремих деталей або оздоблювальними матеріалами.

Колір матеріалів в інтер’єрі кінотеатру може зберігатися природнім або змінюватись оздобленням або фарбуванням. Колір може сприйматися легким або тяжким, теплим або холодним, піднімати настрій або гнобити.

Від кольору залежать самопочуття і настрій, працездатність і навіть особисте життя. За допомогою одного лише кольору можна створити в приміщенні атмосферу затишку чи дискомфорту, візуально зменшити чи збільшити простір, внести динаміку або спокій. Психологи знають, як важливо відчувати радість від перебування вдома, а це можливо лише в гармонійному інтер'єрі, що відповідає потребам та емоційному стану людини.

Кольорове сприйняття людей залежить не тільки від власних емоційних характеристик кожного кольору, але і від наших суб'єктивних здібностей переживати той чи інший колір [7].

Розглянувши кольорову гаму властиву цим стилям, в проекті кінотеатру використано такі кольори:

Фіолетовий – це самий складний, містичний колір веселки. Він пов'язаний з артистизмом, великими ідеями, інтуїцією і містикою, сприяє натхненню, співчуттю, чутливості.

Символіка фіолетового: мудрість, духовність, містика, натхнення, артистизм, благородство, закон, влада, фанатизм, відчуження.

Фіолетовий колір в інтер'єрі сприяє внутрішньому поглибленню: він допомагає абстрагуватися від усього непотрібного й сконцентруватися на головній проблемі. Фіолетовий із золотом підійде для спальні – це водночас додасть теплоту і допоможе відгородитися від повсякденних проблем. Вважається, що фіолетовий - важкий колір, тому його не рекомендують використовувати для дітей, але стосується це, в першу чергу, його темних відтінків.

Зелений – це колір самої природи, свободи, символ оновлення, відродження, вічного життя. Це колір урівноважений і гармонійний, тому що є прикордонним між теплими і холодними квітами. У  Візантії та Стародавньому Єгипті зелений символізував юність і цвітіння. У міжнародній системі дорожніх знаків саме зелений означає "свободу пересування".

За кількістю відтінків зелений – самий різноманітний колір спектра. Салатовий, оливковий, колір м'яти, зелений трав'яний, морська хвиля, – різні відтінки зеленого мають свої нюанси психологічного впливу, але всі вони заспокоюють, розслаблюють, знімають втому.

Найбільш поширений варіант зеленого кольору в інтер'єрі – салатовий. Цей колір несе в собі дві різні характеристики: з одного боку, він яскравий і інтенсивний і належить до гами теплих відтінків, включаючи в себе їх властивості, з іншого, він містить якості зеленого і володіє нейтралізуючу функцією. Салатовий створює відчуття "веселого спокою". Вважається, що прихована енергія, яка міститься в зеленому, звільняється, тому салатовий колір спонукає до прагнення встановлювати якомога більше контактів, активно спілкуватись, пізнавати нове.

Жовтий – самий світлий і "щасливий" колір спектра. Це колір сонця, світла, тепла і радості, мудрості і шляхетності. В українській символіці жовтий колір означав божественне сонячне світло, часто використовувався у весільному вбранні нареченої. Починаючи з 17 ст. у жовтого кольору формується і негативна символіка (обман, зрада), що збереглося і до наших днів (наприклад, прикмета не дарувати коханим жовті квіти). І все ж таки жовтий колір майже в усіх культурах має те ж значення, що і золотий, і це говорить про його однозначне позитивне значення.

Жовтий в інтер'єрі – це, перш за все, тепло і затишок. Він добре стимулює, бадьорить і оживляє, як яскравий сонячний день. Жовтий сприяє інтелектуальній діяльності, концентрації уваги, тому його добре використовувати у навчальної діяльності, підготовки до іспитів. Жовтий – найкращий колір для дитячих кімнат: з одного боку, він покращує розумові здібності, посилює спрагу знань, з іншого, його вплив збільшує кількість червоних кров'яних тілець, прискорює ріст і підвищує активність.

Білий колір – найчистіший. Він символізує здоров'я, цнотливість, добро, істину і безпеку. З іншого боку, білий – це ще і відрив від реальності, відчуженість і порожнеча.

Білий колір в інтер'єрі особливо добре буде виглядати в невеликих кімнатах, тому що він візуально розширює простір. Крім того, білі стіни створюють ефект невагомості і чистоти, а тому на їх фоні чудово виглядають меблі та картини, інтер'єр як би акцентує на них увагу.

Велика кількість білого служить прекрасним фоном для будь-яких колірних акцентів, збільшуючи їх яскравість і виявляючи насиченість. У спокійний білий інтер'єр добре вписується тонкий рослинний орнамент світлих шпалер і штор. Кольорові відтінки білого, такі як кремовий, чудово поєднуються з іншими м'якими тонами (пісочний, теракотовий, сіро-блакитний і т. д.) і утворюють гармонійний ансамбль в інтер'єрі. Ось чому кімната, оформлена переважно у світлих тонах, викликає у господаря більше позитивних емоцій.

Існує величезна кількість варіантів оббивної тканини, що розрізняються за фактурою, дизайном і колірною гамою, що дозволяє створити неповторний інтер'єр кінозалу (Додаток Г). У багатозальному кінотеатрі встановлюються крісла різного кольору в різних залах, відповідно даючи назви залам за кольором крісел.

У лінії Кінобара кожна деталь має значення, будь-яка складова відіграє вирішальну роль, приковуючи до себе увагу відвідувачів.

Надзвичайно цікаві комбінації кольору та фактури виходять при сполученні різнотипних матеріалів. Кожна індивідуальна барна стійка в результаті являє собою справжній витвір мистецтва.

Дизайнерські рішення пов'язані з використанням найрізноманітніших матеріалів: перфорованою нержавіючої сталі, пластиків високого тиску, ударостійкого скла, масиву дерева.

Пластик – це матеріал середньої цінової категорії, саме тому на сьогоднішній день він є одним з найпопулярніших матеріалів, використовуваних у виробництві барних меблів, що також обумовлено і його унікальними властивостями. Серед них: висока стійкість до утворення подряпин і впливу різноманітних хімічних реактивів, а також побутових "агресивних середовищ", таких як кава, соки, вино, вода; механічна міцність до статичних навантажень. Пластик відрізняється високою термо- і вологостійкістю. У той же час цей матеріал відноситься до розряду екологічно безпечних: він сумісний з продуктами харчування. Колекція декорів пластиків включає забарвлення натуральних порід дерева, граніту, мармуру і т.д. Матеріалом для виготовлення робочої стільниці служить нержавіюча сталь, яка найкраще відповідає всім сучасним гігієнічним стандартам.

Конструкція самої стійки виконується з ДСП та металевого каркаса зі спеціальним антикорозійним покриттям. Для оздоблення цокольних частин бару застосовується листова нержавіюча сталь та пластик.

Вікна використовується пластикові. Вони міцно увійшли в сучасне життя, тому що володіють рядом переваг.

Завдяки високій платності притвору й герметичності склопакету, металопластикові вікна з ПВХ мають чудові тепло- та звукоізоляційні характеристики. Такі вікна – найкращий спосіб позбавлення приміщення від шуму й пилу міських вулиць, холоду та протягів.

Металопластикові вікна, як і двері, не потребують пофарбування й ремонту, додаткового утеплення у зимовий період. Вони зручні й прості в експлуатації, надовго зберігають свій чудовий зовнішній вигляд. ПВХ не піддається корозії, руйнуванню, стійкий до атмосферного дійства та абсолютно нешкідливий.

Вхідні двері не тільки захищають від холоду та шуму, але і забезпечують безпечність. За способом відкривання – роздвижні. Двері у санвузол та підсобні приміщення – однополі. Матеріал – деревина, сосна вертикальна, пофарбовані.

Із будь-якої поверхні в будь-якій будівлі підлога зазнає найбільшого зносу. Ми ходимо по підлозі, ставимо на неї меблі й обладнання, проливаємо рідину тощо. Якість підлогового покриття повинно оцінюватись з урахуванням її використання на протязі тривалого часу.

У разі підлогового покриття використовуємо керамічну плитку, а в кінозалі – килимове покриття.

Стандартна стеля – підвісна. Її можна позначити як стеля, прикріплена до каркасу, підвішеному під перекриттям, в результаті чого між двома поверхнями утворюється пустий простір. Цей простір використовується для проведення всіх необхідних комунікацій й установки світильників. Підвісні стелі легко встановлюються, ремонтуються, обслуговуються та чистяться; забезпечують необхідний рівень звукової і теплової ізоляції, звукопоглинання; відповідають протипожарним нормам.

Перегородки – це вертикальні огороджуючі конструкції, які поділяють внутрішній простір будівлі на кімнати та зони сполучення. Перегородки є основним інструментом архітектора для створення просторового рішення. Вони також чинять колосальний вплив на функціонування офісного простору.

Несучі стіни будують із цегли. Їх перевага – висока пожежобезпека та звукоізольована здібність.

Ненесучі – каркасні перегородки. Складаються із металевих стійок, вкритих з двох сторін листами гіпсокартону. Вони прості у виготовленні, легкі, змінюємі у певних межах. Відповідають вимогам пожежної безпеки.

4.2 Меблі та обладнання кінотеатру

4.2.1 Крісла

Вибрані крісла з достатнім демпфуванням, щоб вони не давали відображень на екран. Нижня поверхня їх також із демпфуванням.

Крім того, крісло не змінює своїх акустичних властивостей при наявності в ньому глядача.

Серед молоді особливою популярністю користуються так звані "love-seats", "крісла для закоханих", що представляють собою крісла з підлокітником, що відкидається. Такими кріслами обладнаний весь зал, підвищивши таким чином його привабливість не тільки для молоді, але і для повних людей. А у великому залі обладнані тільки чотири останні ряди, виділивши "молодіжну" зону.

У центрі залу (по центру в 2 / 3 довжини залу від екрана) розташовуються VIP-місця – це зона найбільш оптимального сприйняття фонограми фільму і зручності сприйняття зображення на екрані. Як правило, в сучасних кінотеатрах ціна квитка на VIP-місця в 1,5 – 2 рази вище за ціну звичайних квитків.

Крісла оснащені підстаканниками, вбудованими системами трансляції перекладу та іншими аксесуарами, що підвищують комфортність кінозалу.

Значним фактором, що впливає на комфортабельність кінозалу і відповідно на відвідування кінотеатру є відстань між рядами. У цьому питанні необхідний компроміс між кількістю глядацьких місць і зручністю для глядача. Вузькі проходи між рядами створюють значні незручності і викликають роздратування сидячих глядачів, коли інші глядачі проходять до своїх місць. У той же час дуже широкі проходи істотно зменшують кількість глядацьких місць у залі. Важливим чинником вирішення цього компромісу є те, що в кінотеатрі, обладнаному багатоканальними системами відтворення фонограм, відсутні центральні проходи по залу (так як центральна вісь залу найбільш оптимальна для сприйняття звукового та образотворчого ряду кінофільму).

Безумовно, важливим є відповідність крісел нормам пожежної безпеки. Всі крісла, що встановлюються в залі, мають спеціальний сертифікат безпеки.

4.2.2 Барні стійки

Інтер'єр приміщення – перше, на що звертають увагу відвідувачі кінотеатру або кінокомплексу. Професійний підхід до створення будь-якого інтер'єру припускає завершене дизайнерське рішення. Тільки так у кінотеатрі вдається створити єдиний стильовий простір. Саме тому питання оформлення інтер'єру приміщень і проектування бару необхідно вирішувати в комплексі. Будучи ключовим елементом в інтер’єрному ансамблі кінотеатру, лінія бару повинна створюється з урахуванням гармонійного поєднання її функцій і естетичних якостей [8].

Барні стійки вигідно підкреслюють достоїнства і специфіку кінотеатру, функціональні, ергономічні і відповідають за своїм дизайном загального інтер'єру приміщення.

4.2.3 Освітлення

Освітленість фасадів будівель в умовах природного освітлення в сонячний день характеризується зростанням яскравості фасаду знизу вгору, чіткими односторонніми тінями, спрямованими зверху вниз і добре пом'якшений розсіяним світлом неба, звичної природної передачі кольору фарб. Відтворюють таку картину ввечері за допомогою штучного освітлення трохи інакше. У проектуванні екстер'єру використовується такий засіб, як "світло-тінь", за допомогою якого можна створити живий простір. В організованому таким чином просторі висвічуються архітектурні деталі, вихоплюються куточки з мороку і, у міру потреби, занурюються в темряву і знову висвічуються в іншому порядку.

Для вирішення вечірнього освітлення незалежно від його способу (заливає світло, культурне освітлення або використання внутрішнього світла будинків з великими поверхнями освітлення) необхідний аналіз композиційних якостей цих споруд, їх розмірів, структури і силуету, характеру пластики фасадів, відбивних характеристик облицювальних і будівельних матеріалів. У зв'язку з цим одним з основних вимог до штучного освітлення є виявлення об'ємно-просторової композиції споруди, надання виразності тектоніці та пластики архітектурних форм. Завдання ускладнюється ще й тим, що необхідний комплексний облік всіх факторів, що впливають на рівень адаптації спостерігача. Крім яскравості небосхилу і яскравості дорожнього покриття вулиць і площ, слід брати до уваги яскравість вуличних світильників, освітлених вітрин і светорекламних установок. Все це говорить про те, що забезпечення естетично повноцінного сприйняття освітлених архітектурних споруд та формування комфортного середовища вечірнього міста є складним завданням, що включає цілий ряд функціональних, організаційно-технічних і художніх проблем. Тому проект зовнішнього освітлення повинен бути невід'ємною частиною загального задуму містобудівного та комплексного вирішення світловий панорами міста.

В усіх приміщеннях використовуються вбудовані світильники та неонова підсвітка.

Освітленню в Кінобарі надається особливе значення – відомо, що даний фактор відчутно впливає на емоційний настрій відвідувачів. Тому світловий дизайн також ретельно продуманий, адже він являє собою творчу композицію з направлених променів або шарів світла. Світло в просторі інтер'єру може комбінуватися самим несподіваним чином, створюючи то інтимну, то яскраву і святкову атмосферу. Пропонується комбінація загального й спрямованого освітлення.

Для рівномірного світлового оформлення Кінобару в центральній його частині влаштовується зона штучного освітлення, що є елементом декоративного оздоблення, а по периметру розміщуються приховані джерела світла. Освітлення, розташоване на потрібному рівні, не сліпуче, – найбільш важливий фактор у створенні приємної атмосфери.

Підсвічування проектує концентроване світло на гостьову стільницю стійки. Світлові ділянки виступають в ролі своєрідних центрів тяжіння. Для цих цілей застосовуються спрямовані світильники з металогалогеновими лампами і натрієві лампи високого тиску. Спрямовані світильники дуже вигідні у використанні, вони відрізняються суперекономічним споживанням енергії. Акцентне освітлення, викликаючи інтерес публіки, залучає до бару додаткових клієнтів.

В кінотеатрі планується проведення будь-яких творчих зустрічей та конференцій, тому передбачено дворівневе освітлення сцени.

Перший рівень освітлення сцени – освітлення завіси екрану світловими приладами з кожного боку сцени. Це освітлення необхідне тому, що верхнього освітлення недостатньо для "заливання" завіси сцени світлом, і сцена виходить в темній ніші, що трохи дратує глядача, тому що не створює ефекту врівноваженості світла.

Другий рівень освітлення сцени – трьома прожекторами по кожній стороні з глибини залу (1 / 3 залу від екрана) – освітлення безпосередньо передекранного простору сцени (для освітлення ведучих та учасників заходів на сцені).

Система освітлення в залі містить наступні складові:

  •  основне освітлення залу (із застосуванням темнітелей світла для плавного включення і виключення основного світла);
  •  чергове освітлення (або "аварійне") – це освітлення постачається від незалежного джерела живлення і забезпечує освітлення залу в разі аварії електроживлення;
  •  підсвічування виходів;
  •  підсвічування підлоги уздовж стін;
  •  підсвічування сходів (з торця - з боку глядача підсвічування не видно, а з боку екрану - видно);
  •  підсвічування номерів рядів;
  •  можливість керування освітленням, як з кіноапаратної, так і з залу черговим адміністратором.

4.2.4 Кінопроекційне обладнання

Якість кінопоказу визначається якістю кінопроекційного обладнання. Застосовуються плеттери, що дозволяють повністю автоматизувати кінопоказ, не вимагаючи участі обслуговуючого персоналу під час демонстрації фільму.

Також приділяється увага питанням електроживлення ламп, систем запалювання ламп та електромережі кіноапаратної, щоб не призвести до виникнення звукових перешкод під час демонстрації кінофільму.

Кіноекран, перебуваючи між заекранним гучномовцем і глядачем, може істотно впливати на якість відтворення фонограми кінофільму. Тому використовуються кіноекрани, які забезпечують високу якість зображення за рахунок збільшення відбивних властивостей екрана (різні "перламутрові" покриття).

Екран дозволяє без будь-яких обмежень проектувати всі існуючі формати зображень і забезпечує при цьому оптимальний кут зору та комфортабельне сприйняття зображення максимально можливою кількістю глядачів в кінозалі.

4.2.5 Звукове обладнання

Кінотеатри обладнуються багатоканальними звуковими системами відтворення фонограми кінофільму – Dolby Stereo Digital.

У системі застосовується цифрове кодування фонограми АС – 3, що дозволяє усунути вплив потертості плівки, забезпечує точне декодування сигналу і якісне перетворення в аналоговий сигнал, який надходить на підсилювачі і далі на гучномовці залу. Три гучномовця розташовані за екраном (Центральний, Лівий та Правий), два ланцюжки по кілька гучномовців розташовані з боків і ззаду (по лівій і правій сторонах) – це гучномовці "оточення" – Surround, і один гучномовець розташований за екраном для відтворення наднизьких частот.

У відповідності акустичних вимог до залів проведений комплекс робіт з інсталяції та настроювання звукового і кінопроекційного обладнання, акустичного оформлення залів, правильній установці крісел. Таким чином забезпечено:

  •  оптимальний час реверберації (післязвучання);
  •  необхідну геометрію залу на підставі таблиць оптимальних співвідношень висоти, ширини і довжини залу;
  •  акустична обробка заекранного простору для придушення небажаних відображень від заекранної стіни кінозалу;
  •  обробка задньої стіни кінозалу для придушення небажаних зворотних відображень від задньої стіни кінозалу;
  •  акустична обробка стелі з урахуванням розміщення вентиляційних каналів і систем освітлення;
  •  покриття підлоги килимовим покриттям в проходах і між рядами;
  •  гарну звукоізоляцію дверей між фойє, вулицею і кінозалом.

Допоміжне звукове обладнання необхідне навіть при наявності в кінозалі сучасної багатоканальної системи звуковідтворення фонограми кінофільму.

Система допоміжного звукового обладнання забезпечує:

  •  відтворення музики в залі, фойє, ігрових кімнатах, кафе, зовні біля входу в кінотеатр, з різних джерел звуку (магнітофон, мікрофон, програвач CD-дисків);
  •  роботу 2-3-х мікрофонів на сцені кінозалу;
  •  роботу мікрофона у фойє кінотеатру (для проведення будь-яких заходів);
  •  роботу мікрофона з кіноапаратної для подачі різних оголошень;
  •  роботу перекладача фільму – при проведенні фестивалів, коли не використовуються дубльовані або субтитровані копії фільму (мікрофон у залі або в спеціальній кімнаті, підсилювачі та окремі гучномовці за екраном).

За допомогою додаткового звукового обладнання можна також відтворювати різні мелодійні дзвінки в зал, що запрошують глядачів на сеанс.

4.2.6 Кондиціювання

Увага до питання вентиляції кінозалів і кінотеатру в цілому важлива саме в період проектування кінотеатру, так як виправлення помилок після завершення обробки і запуску кінотеатру практично неможливе без великих додаткових витрат.

Особлива увага приділяється вентиляції залу, в тому числі, з огляду на кліматичні умови регіону, його обігріву теплим повітрям, вентиляції кіноапаратної, вентиляції курильних кімнат і туалетів, вентиляції кухонь, а так само фойє кінотеатру (теплові завіси в зимовий період). Чисте тепле повітря в кінотеатрі дозволить глядачеві почувати себе затишно і комфортно.


5 ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Вимоги пожежної безпеки до залів для глядачів

Глядачеві зали, фойє і розподільні кулуари допускається розташовувати:

  •  у будинках І та ІІ ступеню вогнестійкості – на будь-якому поверсі;
  •  у будинках ІІІ ступеню вогнестійкості – на першому і другому поверхах, причому обладнання поверху над залою не допускається;
  •  у будинках IV і V ступеня вогнестійкості - тільки на першому поверсі.

Місткість зали кінотеатру приймається з розрахунку не менше 0,9 м² підлоги на одного глядача, включаючи естраду і балкон.

У кінотеатрах на видних місцях повинні бути розміщені плани евакуації глядачів на випадок пожежі, вогнегасники (за нормами) і відповідні знаки безпеки.

У приміщеннях, що використовуються для проведення кіносеансів, забороняється затемнювати вікна залів за допомогою віконниць, вставляти у вікна грати, палити і застосовувати відкритий вогонь, оклеювати стіни шпалерами і папером, зберігати пальні рідини, застосовувати драпіровки, не просочені вогнезахисною сумішшю, влаштовувати фальшиві двері і фільонки, встановлювати дзеркала на рівні зросту людини. Над дверима зали установлюються освітлювальні таблички з написом «Вихід» зеленого кольору. Місця для проходу глядачів повинні бути вільними.

Зала кінотеатру повинна мати не менше двох самостійних евакуаційних виходів.

У переглядових залах спеціального призначення місткістю до 50 місць допускається обладнання одного виходу, що одночасно є і входом у зал.

Загальна ширина евакуаційних проходів у залі, а також загальна ширина дверей, коридорів і східців на шляхах евакуації глядачів приймається з розрахунку:

  •  не менше 0,6 м на 100 чоловік – у будинках І та ІІ ступеню вогнестійкості;
  •  не менше 1 м на 100 чоловік – у будинках ІІІ та IV ступеню вогнестійкості;
  •  не менше 2 м на 100 чоловік – у будинках V ступеню вогнестійкості. Ширина кожного входу, проходів у залі і виходів менше 1,2 м не допускається. Всі проходи і виходи не повинні створювати зустрічні і пересічні потоки глядачів.

Дії обслуговуючого персоналу кінотеатру на випадок виникнення пожежі.

Керівник кінотеатру, кіномеханік і інші особи у випадку виникнення пожежі зобов'язані вжити негайних заходів щодо запобігання паніки серед глядачів і організувати їх евакуацію з приміщення, повідомити про пожежу в найближчу пожежну частину, почати гасіння пожежі наявними засобами гасіння пожежі і евакуацію майна з будівлі. В усіх випадках виникнення пожежі в проекційній кіномеханік зобов'язаний:

  •  виключити кінопроектор і дати світло в зал;
  •  закрити заслінки на проекційних і оглядових вікнах;
  •  прийняти негайних заходів до запобігання паніки серед глядачів при евакуації їх з приміщення, повідомити про пожежу пожежну частину і приступити до гасіння пожежі наявними протипожежними засобами.

При замиканні і загорянні електропроводки і електроустаткування знеструмити електромережу і гасити вогонь наявними засобами. Гасити електроустаткування під напругою і пальні рідини водою забороняється.

5.2 Вимоги пожежної безпеки до приміщень кіноапаратного комплексу

Приміщення кіноапаратного комплексу, вбудовані або прибудовані до будівель, повинні бути виконані з неспалимих матеріалів.

Допускається прибудова кіноапаратних із дерева, оштукатурених усередині, для кінопроекторів із лампами розжарювання.

У кінотеатрах, обладнаних кінопроекторами з ксеноновими джерелами світла і лампами розжарювання, кіноапаратний комплекс може складатися з однієї проекційної з розташуванням у ній всієї апаратури, обладнання і перемотувального пристрою.

Опалення кіноапаратного комплексу повинно бути центральним, за його відсутності допускається грубне опалення, при цьому топка печей повинна закінчуватися за дві години до початку сеансу. У приміщенні кіноапаратного комплексу допускається застосування електронагрівальних приладів закритого типу з терморегуляторами.

У приміщенні кіноапаратного комплексу підлога повинна бути неспалимою або важко спалимою, яка не сприяє утворенню пилу. Для кіноустановок із лампами розжарювання в проекційних допускається устрій дерев'яних, щільно підігнаних підлог.

Двері кіноапаратного комплексу повинні бути розміром не менше 0,9х2м і відчинятися в напрямку виходу.

Допуск сторонніх осіб у приміщення кіноапаратного комплексу забороняється.

Освітлення в кіноапаратному комплексі повинно бути електричним. Допускається застосування світильників будь-якого типу в закритому виконанні.

У кінотеатрах і на кіноустановках дозволяється зберігання не більше сорока частин (рулонів) кіноплівки, покладеної у фільмостати або фільмоноски.

5.3 Вимоги пожежної безпеки до приміщень відеокомплексу

Вимоги правил пожежної безпеки для відеокомплексів поширюються на відеотеки, відеозали і відеокомплекси незалежно від їх відомчої належності. Експлуатація відеокомплексів допускається тільки після їх приймання міжвідомчою комісією.

Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки відеокомплексів несуть їх керівники.

У приміщеннях відеокомплексу на видному місці повинен бути розташований план евакуації відвідувачів на випадок пожежі. В усіх приміщеннях відеокомплексу застосування електронагрівальних приладів (плиток, чайників, кип'ятильників), відкритого вогню і паління (крім спеціальних місць) категорично забороняється, про що оповіщають таблички з написами або знаки.

В усіх приміщеннях для глядачів і відвідувачів двері повинні відчинятися назовні. У дверних отворах не повинно бути порогів.

Над дверима переглядового залу встановлюються освітлювальні таблички з написом «ВИХІД» зеленого кольору.

Місткість переглядового залу приймається з розрахунку не менше 1,5 м² підлоги на одного глядача, а у відеокабінах 2,0-2,5 м² на одного глядача.

У переглядових залах, призначених тільки для перегляду відеопрограм, кріплення крісел до підлоги може проводитися за умови обов'язкового скріплення їх у рядах.

У приміщенні пункту прийому і видачі одночасно не повинно бути більше 100 одиниць відеокасет. Основний фонд відеокасет повинен знаходитися у спеціальному приміщенні, призначеному для їх зберігання.

Відеокасети повинні знаходитися на стелажах або в шафах, виготовлених із неспалимих матеріалів. Двері приміщення для зберігання відеокасет повинні бути протипожежними з межею вогнестійкості не менше 0,6 ч.

Кількість вогнегасників у приміщенні відеокомплексу вибирається з розрахунку не менше одного вогнегасника рекомендованого (допустимого) типу на 75м² площі приміщення; в апаратній відеокомплексу, де встановлюються телевізори, крім вогнегасників повинна знаходитися протипожежна тканина.

5.4 Техніка безпеки при експлуатації електротехнічного устаткування кіноустановок

Безпека обслуговуючого персоналу залежить від його кваліфікації, дисципліни і дотримання «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів» і «Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів» (ПТЕ і ПТБ).

Правильна експлуатація електроустановок організується спеціальною особою, відповідальною за електрогосподарство й оформлюється наказом.

У зв'язку з особливою небезпекою ураження електричним струмом обслуговування електроустановок і їх експлуатація повинні здійснюватися спеціально підготовленим електротехнічним персоналом. Правила забороняють допуск до робіт на електроустановках персоналу, що не має відповідної кваліфікації.

Персонал, що обслуговує електротехнічне обладнання, повинен пройти первинний (при прийомі на роботу) і періодичний (у процесі роботи) інструктажі, а також огляди медичної комісії. Рівень підготовки визначається присвоєнням працівнику ІІ-V кваліфікаційної групи з техніки безпеки з видачею посвідчення з правом роботи на електроустановці.

Періодично, один раз на рік, необхідно проводити огляд і перевірку стану всього електроустаткування та електричної мережі (справність захисних засобів, заземлення, запобіжників, ізоляції проводів, огороджень). Огляд і іспити проводить міжвідомча комісія і результати фіксуються актом.

5.5 Норми первинних засобів гасіння пожежі для приміщень кінотеатрів і кіноустановок

Правила пожежної безпеки встановлюють такі норми первинних засобів гасіння пожежі для приміщень кінотеатрів:

  •  у залі кількість вогнегасників (типу ОУ або ОХП) – один на 200 м² підлоги, але не менше двох на приміщення;
  •  на сцені кількість вогнегасників – один на 25 м² підлоги, але не менше двох на приміщення;
  •  у фойє кількість вогнегасників – один на 100 м² підлоги, але не менше двох на приміщення.
  •  Крім того, у залі, на сцені й у фойє повинні бути обладнані внутрішні пожежні крани.

У кіноапаратному комплексі повинні знаходитися один вогнегасник (типу ОУ або ОХП) та ящик або відро з піском.

У приміщенні для електростанції повинні знаходитися один вогнегасник, один ящик або відро з піском і одна протипожежна тканина розміром 2х2 м.

Протипожежний інвентар повинен розміщуватися на видних, легко доступних місцях, і періодично перевірятися його справність і готовність до дії.


ВИСНОВКИ

Ходити в кіно стало модно. Тим більше, коли з'явилися кінотеатри нового покоління, оснащені на рівні світових стандартів.

Сьогодні у кожного кінотеатру своя специфіка і своя цільова аудиторія. Одні орієнтовані на молодь, інші – на кіноманів, для яких показують в основному експериментальні кінострічки, не затребувані масовим глядачем, третій розрахований на середню людину, яка ходить у кіно не стільки дивитися фільм, скільки просто відпочивати. Є і VIP-кінотеатри класу преміум – для тих, хто цінує комфорт. Є також кінотеатри, створені під спеціальний стандарт IMAX (плівка 70 мм). Фільми, зняті на таку плівку, дозволяють проектувати зображення на величезний екран висотою в семиповерховий будинок.

Запроектований кінотеатр цікавий тим, що на відміну від інших сучасних реконструйованих кінотеатрів, був повністю спроектований та побудований за новітніми технологіями світового рівня. Кінотеатр оздоблений висококласним обладнанням: звуковою системою JBL, процесорами Dolby та проекційним обладнанням Kinoton, а також удосконаленою системою.

У кінотеатрі знайдеться заняття для кожного, оскільки набір супутніх послуг досить широкий: парковка для автомобілів, дитяча кімната, кафе, бар, спеціальні бібліотеки та читальні зали, куточки для відпочинку. У подібному кінотеатрі можна провести весь день.

Актуальність розроблення проекту зумовлена необхідністю прийняття комплексу заходів, спрямованих на закріплення позитивних тенденцій розвитку кіноіндустрії, створенню умов для ефективного розвитку галузі, зростання впливу кіномистецтва на світоглядні орієнтири глядача.

Метою проекту було створення умов доступу жителів невеликих міст, а саме приватного сектору не центрового району міста, до творів національного та світового кіномистецтва, створення в Україні організаційних, економічних, технологічних умов для розвитку національної кіноіндустрії, здатної забезпечити підвищення конкурентоспроможності національних фільмів, їх художньої та соціальної значимості та ефективної форми суспільного функціонування.

Ці проблеми вирішені шляхом створення умов доступу жителів не центрових районів міста до творів національного та світового кіномистецтва, розробки комфортних кінозалів із новітнім обладнанням для найкращого та високоякісного кінопоказу.

Узагальнюючи вищевикладене, можна відзначити наступні найбільш важливі моменти:

  •  стабільна економічна ситуація привела до буму культурно-видовищних послуг в економічно розвинених країнах;
  •  ефективний кінопрокат є найважливішою умовою існування і розвитку кіновиробництва;
  •  багатофункціональність кінотеатрів дозволяє їм ставати центрами молодіжного та сімейного дозвілля;
  •  система кінопрокату працює більш ефективно, якщо в суспільстві створено зацікавлене позитивне відношення як до даного виду проведення дозвілля в цілому, так і до кінотеатру зокрема.

Глядацька частина великого залу спроектована амфітеатром, що дозволяє однаково добре бачити екран з будь-якої точки кінозали. Спеціальне акустичне покриття зали дозволяє максимально передати звукові спецефекти новітніх блокбастерів, при цьому не відбиваючись на якості звучання. Звукова система Dolby Digital Surround Ex дозволила вийти на новий рівень звучання, предоставляючи шість каналів кришталево чистого об'ємного звуку. Великий хол у стилі Hi-Tech здатен вмістити багато гостей.

В холі на другому поверсі розташований бар з найдовшою барною стійкою, де Ви зможете знайти великий асортимент напоїв, коктейлів, десертів, легких закусок. Щоб зробити відпочинок відвідувачів найбільш приємним, в холі на 10 телемоніторах транслюються передачі музичних телеканалів. Для любителів спорту обладнана окрема зала з великим екраном і 4-ма телемоніторами, де за бокалом пива в компанії друзів вони зможуть насолодитися прямими трансляціями великих спортивних змагань.

Також розроблено розподіл шляхів евакуації, який відповідає трьом основним правилам:

1. Евакуація глядачів із кінозалів повинна здійснюватись безпосередньо на вулицю, на сходи, що ведуть на вулицю або через відвідний коридор, який веде до цих сходах і не перетинатися зі шляхами евакуації з торгових площ.

2. При кількості глядачів у кінозалі більше 50 необхідно забезпечити такий кінозал не менш як двома розосередженими евакуаційними виходами.

3. На шляхах евакуації не повинно бути горючих матеріалів.


ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Головаха Є.І. Минуле, сьогодення і майбутнє українського кінематографа в дзеркалі громадської думки/Є.І. Головаха//Дзеркало тижня. – 2003. – 23-29 серпня. – №32 (457)

2. Оборудование для кинотеатров, проектирование кинотеатров. – http://install.soundmaster.ua

3. Нойферт П. «Проектирование и строительство.: перев. с нем./П. Нойферт, Л. Нефф. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: узд. «Архитектура-С», 2005. – 264 с.

4. Кинобар как концепция. – http://muztorg-contract.ru/sdelat/kinobar

5. Гостев В.Ф. Проектирование городов, садов и парков/В.Ф. Гостев, Н.Н.Юскевич. – М.: Стройиздат, 1991. –340 с

6. Справочник проектировщика. Градостроительство; под редакцией проф. В.Н. Белоусова. – М.: Стройиздат, 1990. – 370с.

7. Стармер А. «Цвет. Энциклопедия»/А. Стармер. – изд. Арт-Родник, 2007.

8. Interiors & Decor. – 2008. – листопад. – №11 (13)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26769. История прогрессивных идей в России 46 KB
  В это время в России впервые появляется первое печатное издание газета Ведомости издаваемая лично Петром I. Отсутствие в России достаточно влиятельной общественной силы и практики самостоятельного действия которая могла бы возглавить движение к гражданским реформам на столь огромной территории какой являлась Россия привело к своеобразному историческому парадоксу: эту роль взяло на себя государство.2 В России таким образом оказалась чрезвычайно сильна роль мыслящего меньшинства 1 от населения страны приобщенного к просвещению....
26770. Гражданское общество в 60-е годы 39.5 KB
  Именно с этого момента и принято говорить о зарождении в России какихто реальных элементов гражданского общества. И здесь особенно следует подчеркнуть что в отличие от западных стран в России формирование основ гражданского общества началось с реформ произведенных властью добровольно. Отныне управлял крестьянским миром выборный сельский сход которому предоставили довольно много полномочий: выборы сельского старосты и других должностных лиц увольнение из общества и принятие новых членов удаление из общества вредных и порочных членов что...
26771. История России и гражданского общества в конце ХІХ века 45 KB
  Журнал Вестник Европы в первом номере посвященном наступлению нового века писал что большинство цивилизованных стран живет в условиях торжества капитализма и буржуазной демократии а в России реформы не доведены до конца. Авторы от имени либеральной общественности в качестве задач которые России нужно решить в ХХ веке называют уничтожение сословного неравноправия введение независимого от администрации суда развитие самоуправления юридическое облегчение положения печати развитие частных обществ обеспечение реальной свободы совести...
26772. Открытое общество и его враги 30 KB
  Но можно сказать и иначе: с 1917 года история развития гражданского общества в России прерывается в связи с огосударствливанием всех сфер деятельности и активности. В Советском Союзе сохраняется главный элемент гражданского общества пусть не в массовом масштабе который вопреки давлению государства все же сохранил в себе способность формировать личное мировоззрение и личную судьбу. С момента перестройки с 1985 года правомерно становится говорить об активном процессе формирования гражданского общества в России.
26773. Историко-философский анализ развития идеи гражданского общества 58 KB
  Грамши и лидеров польской Солидарности которые жестко настаивают не только на разделении государства и гражданского общества но и на их противостоянии и даже на диктате гражданских активистов. Именно эти идеи и создали проблемную ситуацию в России с пониманием сути гражданского общества. Политики породили традицию конфликтно противопоставлять деятельность государства и институтов гражданского общества рассматривая их противоборство как источник развития.
26774. Устойчивые социальные системы 29 KB
  Совокупность ноосферных принципов взаимодействия общества с макросистемой окружающей средой в соответствии с 3 и 4 уровнями интеграции. Причем каждый принцип при практической реализации становится конкретным признаком общества. Таким образом мы получили перечень признаков устойчиво развивающегося общества: наличие граждан как активных свободных универсальных личностей реализация принципа № 1; наличие структур и институтов созданных по инициативе граждан для реализации своих и общественных потребностей № 2; наличие...
26775. Гражданское общество и гражданин 31.5 KB
  Гражданское общество есть общество основным элементом которого является гражданин как активная универсальная личность свободно реализующая свои потребности в тесном сотрудничестве с другими людьми и в составе различных групповых структур которые эффективно взаимодействуют друг с другом и с государственными институтами с учетом этикоправовых норм в условиях демократического управления обществом и наличия различных форм собственности в соответствии с целевой установкой на устойчивое развитие общества в ноосферном пространстве. Гражданским...
26776. Многомерные задачи оптимизации 271.5 KB
  В ИС организационного управления преобладает режим оперативной обработки транзакций для отражения актуального состояния предметной области в любой момент времени а пакетная обработка занимает незначительную часть. Офисные ИС предназначены для перевода бумажных документов в электронную форму для автоматизации делопроизводства и управления документооборотом. Смотр по контролю качества является функцией управления разработкой и связан с оценкой того насколько результаты этой работы согласуются с декларированными требованиями относительно...
26777. Метод Эйлера решения задачи Коши для ОДУ 1-го порядка 474 KB
  Свойства информации тесно связаны с информационной деятельностью человека информационными процессами в его сознании. Информационные процессы – это процессы в которых человек с помощью разнообразных технических устройств выполняет сбор хранение поиск обработку кодирование и передачу информации. Информационный процесс возникает в результате установления связи между двумя материальными объектами: источником генератором и потребителем приемником получателем информации. Под информационным процессом понимаются процессы получения...