13638

Ньютон. Я видел дальше других только потому, что стоял на плечах гигантов

Эссе

Логика и философия

Я видел дальше других только потому что стоял на плечах гигантов. И. Ньютон. Эти слова сложно было бы понять не зная их автора. Но зная что автором этого высказывания является Ньютон один из самых выдающихся ученых человечества мы можем понять их смысл. Я думаю гиганта

Русский

2013-06-06

14.11 KB

11 чел.

«Я видел дальше других только потому, что стоял на плечах гигантов»
(И. Ньютон)


Эти слова сложно было бы понять, не зная их автора. Но зная, что автором этого высказывания является Ньютон, один из самых выдающихся ученых человечества, мы можем понять их смысл. Я думаю, «гигантами», на плечах которых стоял Ньютон, были ученые-предшественники, а также полученное образование. Образование - это целенаправленная познавательная деятельность по получению знаний, умений, навыков либо их совершенствование. Ньютон был выдающимся физиком, механиком, астрономом и математиком. Именно знания, которыми обладал Ньютон, позволили ему видеть дальше других и открыть свои законы в физике, математике и астрономии. Он должен был усвоить знания, ^которые были известны до него. Эти знания послужили лестницей к плечам гигантов. Этой лестницей для Ньютона послужил Кембриджский университет, где он получил основное образование. Большую роль сыграло и самообразование. Полученные в университете знания об открытиях Коперника, Галилея, Декарта, Гюйгенса были позже уточнены и обоснованы Ньютоном. Закон о всемирном тяготении обосновал геоцентрическую систему мира Коперника, а три закона Ньютона завершили труды Галилея, Декарта, Гюйгенса и других физиков. Вряд ли Ньютон смог открыть эти законы, будучи незнаком с учениями предшественников. Это говорит об одной из моделей развития науки: модели постепенного развития. Сущность модели выражена в утверждении, что истоки любого нового знания можно найти в прошлом, а работа ученого должна сводиться лишь к внимательному изучению работ своих предшественников. И каждый из нас способен взобраться на плечи гигантов и увидеть дальше других. Ведь окружающий мир не познан до конца. И приблизиться к полному познанию мира можно, лишь получив образование и применив полученные знания для создания собственных научных теорий, которые могут стать достоянием всего человечества.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25203. Філософія неогегельянства 28.5 KB
  Центральний пункт гегелівської діалектики вчення про протилежності оцінюється як хибне МакТаггарт. Абсолютний дух розглядається як сукупність індивідуальних свідомостей МакТаггарт як вища форма індивідуальності Бозанкет.
25204. І.Кант Пролегомени до всякої майбутньої метафізики 29.5 KB
  Сутність метафізики: розум займається виключно самим собою і знайомство з обєктами які набуваються безпосередньо від роздумів над своїми власними поняттями не потребуючи для цього досвіду взагалі; таке пізнання не виводиться з досвіду. Кожний окремий досвід є тільки частина всієї сфери досвіду але саме абсолютне ціле всього досвіду не є досвід і тим не менш складає проблему для розуму. Поняття ж розуму мають повноту тобто збираючу єдність усього можливого досвіду і стають трансцендентними. Таким чином як розсудок потребує для досвіду...
25205. Постсруктуралізм як самокритика структуралізму 28 KB
  критика авторасубєкта і літературного твору в якості його продукту. Якщо для структуралізму структура це самодостатнє ціле яке не потребує ні адресата ні комунікативної ситуації ні автора автор лише простий виконавець структурних приписів то з позиції П. проголошує війну на два фронти і проти структури і проти автора які пригнічують будьяку різноманітність і різнобарвя дійсності. протиставив принцип багатозначного прочитання твору; а структуралістському розчиненню автора в мові його розєднанню на множину дискурсивних...
25206. Жак Дерріда: людина і світ як текст 28.5 KB
  Жак Дерріда: людина і світ як текст Дерріда ключова фігура постструктуралізму і деконструктивізму. Класична філософія вичерпала себе метод її подолання деконструкція яка націлена на знищення метафізичних смислів що містяться в тексті. Мета звільнення від метафізики присутності задля можливості розуміти текст як феномен який сам себе породжує.Відкриття того що говорить текст 2.
25207. Cубстанційна концепція моральних добра і зла 35 KB
  Добро і зло в цих системах мають субстанційну природу це два самостоятельних рівноправних початка світу. Боротьба цих двох початків визначає розвиток світу. Добро і зло в данному випадку онтологізуються це надлюдські сили які складають дуальну основу світу. Абсолютне Благо верховний принцип існування нерухомого світу ідей і матерія як косное неструктурированное начало составляют вместе рамки проявления добра и зла их онтологічна основа.
25208. Християнське обґрунтування моралі. Євангельська моральна доктрина 44 KB
  Підставою всього ранньохристиянського світогляду була абсолютна орієнтованість на Бога як джерела й ціль будьяких чел. Шлях до Бога є шлях порятунку через народження понад і фізичну смерть. є подоба Бога. образа Бога.
25209. Сучасний дискурс справедливості 25 KB
  Сучасний дискурс справедливості. Одною з найяскравіших робіт що зможе розкрити це питання є робота Роулза Теорія справедливості€. По суті теорія справедливості означає розрив з традицією. Головною засадою за Роулзом є інтуїтивне почуття справедливості.
25210. Життєвий світ в феноменологічній філософії 28.5 KB
  Життєвий світ в феноменологічній філософії Гуссерль Криза європейських наук та трансцендентальна феноменологія€ Життєвий світ€ як безпосередньо актуально існуюча сфера первинних засад знання як дійсних форм досвідного споглядання серед яких ми самі живемо відповідно до тілесного способу існування особистості. Життєвий світ як необхідна передумова будьякого досвіду трансцендентальна умова. Виходячи із перспективи життєвого світу Гуссерль критикує ідеалізацію обєктивізму наук про природу які піддають забуттю життєвий світ...
25211. Основи метафізики звичаїв (моральності) 26.5 KB
  Основи метафізики звичаїв моральності Основи метафізики звичаїв 1785 входить до циклу праць в яких Кант висвітлює основні положення своєї практичної філософії. Головна мета роботи встановлення вищого принципу моральності. Шлях реалізації мети потрійний перехід: від повсякденного моральнісного пізнання до філософського від популярної моральної філософії до метафізики моральності і від метафізики моральності до критики чистого практичного розуму. Обґрунтовання поняття метафізики моральності.