13905

ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО: ТРАГІЧНЕ ЖИТТЯ Й ТИТАНІЧНА ПРАЦЯ

Конспект урока

Исторические личности и представители мировой культуры

ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО: ТРАГІЧНЕ ЖИТТЯ Й ТИТАНІЧНА ПРАЦЯ УРОК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 КЛАС Мета: ознайомити учнів з біографією письменника і його внеском у розвиток української кінематографії; дати уявлення про кіноповість як різновид твору призначеного для постанов

Украинкский

2013-05-19

99.5 KB

26 чел.

ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО: ТРАГІЧНЕ ЖИТТЯ Й ТИТАНІЧНА ПРАЦЯ

УРОК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ, 11 КЛАС

Мета: ознайомити учнів з біографією письменника і його внеском у розвиток української кінематографії; дати уявлення про кіноповість як різновид твору, призначеного для постановки фільму; удосконалювати вміння формулювати тези, робити висновки, узагальнення; формувати пізнавальну, комунікативну, читацьку, полікультурну, творчу компетентності старшокласників; виховувати повагу до творчості Олександра Довженка - свідомого носія національної культури, менталітету, українського способу мислення та сприйняття світу.

Тип уроку: вивчення біографії митця.

Вид уроку: проблемна лекція.

Обладнання: записи на дошці, презентація за біографією О. Довженка, фрагменти з фільму «Земля», примірники видань творів О. Довженка.

Хід уроку:

І. Етап мотивації.

Слово вчителя. У 1956 році в Брюсселі відбувся кінофестиваль. На ньому обирали кращі фільми всіх часів і народів. Одним із 12 кращих фільмів була названа картина Олександра Петровича Довженка «Земля». Привітальну телеграму з цього приводу О. Довженку надіслав сам Чарлі Чаплін - неперевершений майстер німого кіно: «Тож щастя для нас, що Україна має такого славного сина й воістину великого художника. Нехай же вам, Олександре Петровичу, щасливо живеться й можеться предовгії літа!» Про Довженка заговорили в усьому світі. Фільм «Земля» здивував світ своїми образами, глибоким змістом, майстерністю режисера без слів передати всю глибину переживань, трагічність постатей.

(Демонстрація фрагмента з фільму «Земля»).

Слово вчителя. Безперечно, Сталін до останніх своїх днів мріяв, що Довженко напише сценарій і зніме фільм про нього, вождя всіх народів, генералісимуса, переможця у Другій світовій, а тому й не дозволив розстріляти, вичікував і тільки пробував приручити: і подарунки надсилав, і дві Сталінські премії йому вручив, і Ленінську, і за кордон у відрядження відпускав, і в 1939 році присвоїв Довженку звання діяча мистецтв УРСР. Не приручив. Не вийшло. Не приручався Довженко ні пряником, ні батогом. Не вмів їсти з державної руки ката. І фільму про Сталіна так і не зняв.

II. Етап цілепокладання.

Слово вчителя. Наше завдання з'ясувати витоки цього незбагненного таланту, умови, в яких сформувалась особистість майстра, пройти шляхом становлення митця. А головне - відповісти на запитання: «Чому Йосип Сталін заборонив О. Довженку жити в Україні і навіть не виконав заповіту поховати хоч серце письменника в рідній землі?»

Протягом уроку мені допомагатимуть біографи й кінознавці повніше розкрити образ справжнього майстра, якого Олесь Гончар назвав українським Мікеланджело, високо цінуючи багатогранний талант О. Довженка. Ваше завдання й себе відчути режисерами- сценаристами. Уявіть, що ви створюєте фільм-презентацію за біографією майстра. Сформулюйте тези, які б розмістили на окремих кадрах-слайдах своєї презентації. Записи мають бути стислими та змістовними, такими, які допоможуть дати відповідь на проблемне запитання. Ваша робота наприкінці уроку буде належно оцінена. Над створенням тез ви працюватимете в парах, а коли записи будуть готові, об'єднаєтеся в четвірки і вдосконалите свої записи. Пропоную переглянути «сліпу» презентацію до біографії О. Довженка.

(Демонстрація «сліпої» презентації).

Учитель. Перед вами на партах - роздруковані слайди, до яких протягом уроку ви повинні створити підписи. Запишіть проблемне запитання нашого уроку. Працюючи над створенням тез, не забувайте, що вони мають допомогти вам знайти відповідь на це запитання. Тож зичу успіхів у нашій спільній роботі. (Учні записують проблемне запитання)

III. Етап реалізації мети.

Учитель. Олександра Довженка подарувала світу щедра чернігівська земля. Сталася ця подія 12 вересня 1894 року на околиці села Сосниця - у В'юнищах. У батьків Олександр був сьомою дитиною, а всього дітей народилося аж 14, та не всім судилося дожити до зрілого віку. Вижило лише двоє - Олександр і сестра Поліна.

Виступ біографа. Родина Довженків мала славний родовід. Вони ніколи не були кріпаками, належали до козацького стану. Батько письменника був хліборобом, рибалкою, дігтярем, перевізником на Десні, відзначався романтичною вдачею і ніяк не міг пристосуватися і знайти собі місце у житті. Те, про що мріяв, виявлялось недосяжним, а те, що давало життя, здавалося нудним. Проте свого єдиного сина прагнув будь-що «вивчити на пана».

Мати майбутнього письменника - Одарка Єрмолаївна Цигипа - народилася для пісень, але проплакала все життя. Вона була дочкою талановитого ткача-художника, від якого успадкувала чудовий голос і любов до пісні.

Учитель. Восени 1903 року батько віддав Сашка до Сосницької парафіяльної школи. Дуже швидко він став відмінником, одним із кращих учнів. Ще дід прищепив хлопцеві повагу до книжки, тому в школі Сашко мріяв мати свою бібліотеку.

Олександр закінчив школу й за порадою улюбленого вчителя Леонтія Сазоновича Опанасенка вступив до Глухівського учительського інституту - єдиного на всю Південно- Східну Україну вищого навчального закладу, куди приймали дітей селян. У 1914 році інститут було закінчено. О. Довженко планував учителювати, а влітку - займатися живописом, здібності до якого проявилися ще в школі.

Виступ біографа. Учительську кар'єру О. Довженко почав у Житомирі, де викладав у Другому вищепочатковому училищі майже всі предмети, бо більшість учителів воювала на фронтах Першої світової. У Житомирі він познайомився зі своєю першою дружиною Варварою Кириловою. Молоді люди пристрасно закохалися й вирішили побратися. Проте шлюб виявився недовгим. О. Довженко мріяв про Київський університет, але влітку 1917 захворів, переніс важку операцію і на іспити в Київ не потрапив. Саме в цей час у Києві відкрили Академію мистецтв, і Олександр Довженко вступив до неї, проте з невідомих причин незабаром покинув навчання. Варвара ж залишилася в Житомирі. Згодом О. Довженко отримав листа, у якому вона благала пробачити їй, бо покохала іншого. Варвара з білогвардійським офіцером виїхала за кордон. Наближався час революційних змін. Відомо, що майбутній письменник у 1918 році викладав у школі старшин армії Петлюри, а в роки громадянської війни в чині петлюрівського сотника брав участь у штурмі «Арсеналу». Коли петлюрівці відступили, більшовики приговорили Довженка до розстрілу, але тоді йому дивом удалося врятуватися. Коли петлюрівці повернулися, О. Довженко знову почав викладати історію та естетику в школі українських старшин. У 1920 році приєднався до партії боротьбистів, а потім став комуністом. Проте мав досить скептичне ставлення до свого членства в партії. У 1923 році загубив партійний квиток і в партії більше не поновлювався.

Учитель. З 1921 року починається дипломатична кар'єра О. Довженка на посаді повноважного представника УРСР у Польщі, потім на посаді секретаря консульського відділу Торговельного представництва УРСР у Німеччині. До речі, саме тут відбудеться раптова зустріч з колишньою дружиною. Варвара Кирилова захворіє, і офіцер покине її напризволяще.

О. Довженко, щоб врятувати Варвару, вивезти її в Україну, удруге оформлює з нею шлюб, оскільки перший був тільки церковним. Варвара буде вдячна Довженку за цей крок, але розумітиме, що рано чи пізно Олександр піде від неї, адже стосунки їхні трималися на співчутті й жалю. У 1924 році Довженко приїздить до Харкова, де з головою занурюється в культурне життя столиці. Він працює карикатуристом у газеті «Вісті», бере участь у заснуванні «ВАПЛІТЕ», знайомиться з Ю. Яновським, Лесем Курбасом, М. Хвильовим.

Виступ кінознавця. У 1926 році О. Довженко приїздить до Одеси і влаштовується на кінофабрику як режисер. У своїх фільмах він заговорив про космос людської душі. Саме йому судилося вивести вітчизняну кінематографію зі стану відсталої чи не на перше місце на планеті в цій галузі. У червні 1927 року розпочав роботу над фільмом «Звенигора» за чужим сценарієм, але так захопився, що повністю той сценарій перередагував. У 1928 році Олександр Петрович знайомиться в Одесі з другою дружиною Юлією Солнцевою. Ця жінка стала музою, порадницею, вірним другом митцю. Варвара Кирилова, добре пам'ятаючи, якого болю завдала Довженку своєю зрадою, була готова до появи в житті чоловіка іншої, тому тихо пішла, хоча все життя любила його.

Хроніка розвитку таланту Довженка- кінематографіста в Одесі переповнена цікавими фільмами: 1926 - «Вася-реформатор», 1926 - «Ягідка кохання», 1927 - «Сумка дипкур'єра», 1928 - «Звенигора», 1929 - «Арсенал», 1930 - «Земля», 1932 - «Іван», 1934 - «Аероград», 1937 - «Щорс».

У 1940 році О. Довженко став художнім керівником новоствореної Київської кіностудії.

Виступ біографа. У 1939 році О. Довженко відвідав Чернівці і Львів, а в 1940 на екрани вийшов фільм «Визволення українських та білоруських земель від гніту польських панів». Фільм знімали за гарячими слідами приходу радянського ладу на Західну Україну. З розпачем дізнається митець про масові нічні арешти, виселення, протиставлення мешканців Східної України західникам. Тоді залишить О. Довженко у своєму «Щоденнику» гіркі слова: «Написав би я роман про визволення Західної України, про возз'єднання... і про все, що з цього вийшло, що говорили і говорять, кому влетіло. І як народ український фактично був ні при чім».

Учитель. О. Довженко мріяв про національне українське кіно. Ось чому напередодні Другої світової війни з особливим натхненням писав сценарій до фільму за повістю М. Гоголя «Тарас Бульба». Початок зйомок було заплановано на 23 червня 1941 року, а 22 червня розпочалася війна. О. П. Довженко рвався на фронт добровольцем, але йому наказали евакуюватися до Середньої Азії, куди перевозили Київську кіностудію. В Ашхабаді письменник пройшов військове навчання в батальйоні всеобучу і знову почав проситися на фронт. Не дочекавшись відповіді, добрався через Ташкент до Куйбишева і з лютого 1942 року вже був військовим кореспондентом газети «Известия». За спиною в митця в той час плелись інтриги. Хтось написав донос, що О. Довженко - дезертир, що він розвалив роботу всієї кіностудії. Директор кіностудії Лінійчук звільнив усіх, хто був українцем за національністю, усунув з посади О. Довженка і його дружину Юлію Солнцеву, заявивши, що йому не потрібні українські кадри й українське кіно. Тільки дезертири тікають з фронту, а письменник воював на Воронезькому фронті, потім брав участь у визволенні Харкова, а після перемоги був призначений членом Надзвичайної комісії зі встановлення й розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників.

Виступ кінознавця. Друга світова війна викристалізувала та загартувала характер О. Довженка. Страшним ударом стало для письменника те, що 1941 року його Батьківщина була окупована ворогом. У своєму «Щоденнику» він писав: «Світе мій убогий! Покажи мені, де на тобі пролилося стільки крові, як у нас на Україні. Нема другої України. Нема»

Виступ кінознавця

У 1943 році О. Довженко зняв повнометражний фільм «Битва за нашу радянську Україну» , який було продубльовано двадцятьма шістьма мовами світу. Саме на фронті була задумана ним кіноповість «Україна в огні». Твір писався швидко, великими шматками, майже без редакцій. Він наче оглух до всіх пересторог не писати нічого про відступ радянської армії. У прифронтовому селі Померки О. Довженко читав свою повість М. Хрущову, радився, чи не варто щось згладити, викинути. Хрущов повість схвалив. У серпні 1943 року, коли письменник зібрався зачитати уривки з повісті перед членами По- літбюро ЦК КП(б)У, виявилося, що сценарій зник. Кіноповість було передано Берії, та й ще чиясь запопадлива рука додала переклад російською мовою. Окремі уривки з повісті навіть були надруковані в російськомовному літературному журналі «Смена», а отже, дозволені. А наприкінці листопада 1943 року повість прочитав Сталін і залишився дуже не задоволеним. 31 січня 1944 року О. Довженку було влаштоване «кремлівське розп'яття». Сталін особисто на засіданні двох Політбюро Центральних Комітетів - ВКП (б) і КП(б)У проголосив доповідь «Про антиленінські помилки і націоналістичні перекручення в кіноповісті О. Довженка «Україна в огні». Вождь від імені усього народу взявся судити твір і його автора. Річ тільки в тому, що народ цієї повісті не читав. Між митцем і народом копали штучну прірву: «Довженко був ВОЖДЕМ. Це знали всі. Особливо його вороги. Знали так само, що вождь без мас, як генерал без армії, - ніякої сили не має». Письменника ізолювали від середовища.

«Україна в огні» все-таки могла бути опублікована, за нею дозволили б створити фільм, якби Довженко погодився на компроміси. Геніальний автор категорично відмовився зробити найменшу правку. Письменник мужньо витерпів політичний тайфун, який звалився на його голову після написання «України в огні», і 5 грудня 1943 року почав роботу над сценарієм «Повість полум'яних літ». Робота над сценарієм настільки захопила письменника, що він забув і про страшну депресію, викликану цькуванням влади, і про очікування арешту й розстрілу, і думки про самогубство. Протягом 1944 -1945 років вісім разів переробляв сценарій, писав його одночасно російською й українською мовами, щоб твір дозволили знімати. У ньому йшлося не про гіркий відступ, а про переможний наступ наших військ, і все ж самому О. Довженку знімати його так і не дозволили. Зніме його Юлія Солнцева в 1960 році, уже після смерті письменника.

Учитель. Після війни Довженко почав наполегливо рватися в Україну. Сталін же був категорично проти, а київські урядовці, виконуючи його волю, повідомили письменника, що йому нікуди вертатися, бо його квартиру віддали іншій, більш гідній людині. Криком душі став лист кінорежисера від 10 жовтня 1956 року: «Вертатися хочу на Вкраїну. Президіє! Допоможи мені житлом. Великої квартири не треба. Тільки треба, щоб міг я бачити Дніпро, і Десну десь під обрієм, і рідні чернігівські землі...» Довженкові навіть не відповіли. Його не пускали в Україну з багатьох причин. Та головна з них: відсутність Довженка в Україні розв'язала багатьом руки. Можна було цькувати О. Гончара, тримати в покорі М. Рильського й В. Сосюру. При О. Довженку не так би легко «розбили» шістдесятників. До речі, перебування Довженка в Москві має і свій позитив сторону. Там письменник був у більшій безпеці: у Москві рівень свободи був набагато вищий, ніж у приреченій на духовну смерть Україні. Столиця СРСР була місцем заслання, але й порятунку.

Виступ кінознавця. У 1945 році «Повість полум'яних літ» було закінчено, і в 1946 році Довженко береться за «Мічурі-на» («Життя в цвіту»), У 1952 році починає писати кіноповість про будівництво Каховського гідровузла «Поема про море». Сторінки «Щоденника» підтверджують, що не завжди майстер пише те, що сповідує в душі. На сторінках кіноповісті - світла мрія про майбутнє рукотворне море, а в «Щоденнику» страшні уривки про спотворену землю, про смердючу калюжу із зеленою водою замість родючих полів. На яке роздвоєння доводилося йти Довженку, щоб віддати кесарю кесареве, а Богу Богове. «Поема про море», за яку Довженку присудили посмертно Ленінську премію, була завершена в 1956 році. Тоді ж у журналі «Дніпро» було надруковано автобіографічну кіноповість «Зачарована Десна». До виходу цього твору окремою книжкою письменник не дожив.

Учитель. Усі цькування, звинувачення, перепони не могли минутися безслідно. Хворе Довженкове серце надривалося, а він квапився жити, власноруч знімати фільм «Поема про море». Декорації до фільму зробив власноруч, і 26 листопада 1956 року мали початися зйомки. Але на дачі в Передєлкіно письменнику стало погано - напад стенокардії. Близький друг Корнелій Зелинський просив не повертатися до Москви, залишитися на дачі до вечора, але Довженко не послухав. Цього дня, 25 листопада 1956 року, митця не стало. Поховали О. Довженка на Ново- дівичому кладовищі, знехтувавши заповітом і неодноразовим проханням хоч серце перевезти в Україну.

Попри все, О. Довженко залишався українцем. Прагнув мати перед очима хоч спогади про Україну. На кіностудії «Мосфільм», де працював кінорежисер, щовесни квітли яблуні, ним посаджені. На підмосковній дачі в Передєлкіно росли вишні й палахкотіли соняшники. За життя він був заручником тоталітарної системи, а після смерті залишається неперевершеним генієм кіно, на фільмах якого і навчаються майбутні режисери та сценаристи.

  1.  Підсумки.

Учні працюють кілька хвилин над удосконаленням своїх тез, потім пари об'єднуються в четвірки і продовжують удосконалення тез. Після цього на мультимедійному екрані вчитель демонструє своє бачення презентації.

  1.  Домашнє завдання.

Дати письмову розгорнуту відповідь на проблемне запитання: «Чому Сталін заборонив О. Довженку жити в Україні?»

 Прочитати автобіографічну повість «Зачарована Десна», підготувати одне-два запитання до експертів.

Індивідуальне завдання: підготувати розповідь про один експонат в уявній портретній галереї образів повісті.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

16430. Применение стандартных функций MS Excel для решения задач статистики 72 KB
  Применение стандартных функций MS Excel для решения задач статистики СОДЕРЖАНИЕ Применение стандартных функций MS Excel для решения задач статистики. Ввод исходных данных. Вычисления размаха вариации оценки среднего среднеквадратичного отклонения и дисперсии...
16431. ВСТРОЕННЫЕ ФУНКЦИИ EXCEL. СТАТИСТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ 60.5 KB
  ТЕМА №3: ВСТРОЕННЫЕ ФУНКЦИИ EXCEL. СТАТИСТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ Цель работы: научиться работать с Мастером функций проводить анализ данных . Содержание работы: 1. Использование Мастера функций. 2. Анализ статистических данных. 3. Инструменты пакета анализа. Методические рек...
16432. Excel. Исследование мастера функций. Логическая функция Если 71 KB
  Тема Excel. Исследование мастера функций. Логическая функция Если 1. Цель работы: Создание приложения с использованием логической функции Если. 2. Теоретические основы: В предыдущей лабораторной работе мы исследовали работу с мастером ...
16433. Вычисление с помощью функций 56 KB
  Тема Вычисление с помощью функций Лабораторная работа Вопросы к лабораторному занятию Понятие функции Средства Excel для ввода функций Логическая функция ЕСЛИ 1. Методические рекомендации В Excel имеется большое количество встроенных функций. Функц
16434. ФОРМАТИРОВАНИЕ ЯЧЕЕК. РАБОТА С МАСТЕРОМ ФУНКЦИЙ 103 KB
  ПРАКТИЧЕСКАЯ РАБОТА Тема: ФОРМАТИРОВАНИЕ ЯЧЕЕК. РАБОТА С МАСТЕРОМ ФУНКЦИЙ. Вызвать Microsoft Excel. На первом листе создать таблицу Таблицу №1: ФИО История Химия Физика Гео...
16435. Компьютерные преступления 384.5 KB
  В работе рассматриваются некоторые вопросы правовой регламентации ответственности за преступления в сфере информационных технологий в уголовных законодательствах ряда зарубежных государств
16436. Организованная преступность Уральского региона (история и современность). Учебное пособие 396.5 KB
  Г.А. Пантюхина Организованная преступность Уральского региона история и современность Учебное пособие В учебном пособии рассматриваются вопросы криминологокриминалистической характеристики предупреждения организованной преступности Уральского региона. Д
16437. Подозрение в уголовном процессе России 297.5 KB
  И.А. Пантелеев подозрение в уголовном процессе России Учебное пособие В пособии рассматриваются вопросы о понятии подозрения его месте и роли в уголовном процессе. Проанализирован ряд наиболее актуальных проблем связанных с уголовнопроцессуальной деятельно...
16438. Кредитные организации в России, правовой аспект 3.03 MB
  Кредитные организации в России: правовой аспект Предисловие В предлагаемой читателю работе рассматриваются правовые вопросы организации и деятельности кредитных организаций. Анализируется соотношение понятий банковское законодательство и банковское пра