13914

Кіномистецька спадщина Олександра Довженка. Кіноповість як новий жанр у літературі, його характерні ознаки. Проблеми народу та війни, історичної пам’яті в кіноповісті «Україна в огні»

Конспект урока

Литература и библиотековедение

Урок літератури 11 клас Тема. Кіномистецька спадщина Олександра Довженка. Кіноповість як новий жанр у літературі його характерні ознаки. Проблеми народу та війни історичної пам’яті в кіноповісті Україна в огні. Мета: ознайомити учнів з творчим д

Украинкский

2013-05-19

66 KB

26 чел.

PAGE 1

Урок літератури

11 клас

Тема. Кіномистецька спадщина Олександра Довженка. Кіноповість  як новий жанр у літературі, його характерні ознаки. Проблеми народу та війни, історичної пам’яті  в кіноповісті «Україна в огні».

Мета: ознайомити учнів з творчим доробком легендарного режисера та письменника Олександра Довженка, зокрема опрацювати жанрову специфіку кіноповісті, відкривати учням сторінки нашої полум’яної історії через призму літературного твору; мотивувати в учнів вдумливе читання тексту, коментування найосновніших фрагментів, публіцистичні відступи; шліфувати вміння виділяти провідні мотиви, проблеми, образи, обговорювати їх з позиції сьогодення; виховувати патріотичні почуття на прикладі життя героїв роману та біографії Сержа Лифаря.

Тип уроку: вивчення біографії рисьменника

Обладнання: мультимедійна презентація, портрет письменника, записи музики для супроводу, записи на дошці, індивідуальні кратки, картки для групової роботи.

Примітка: учні розподілені на дві групи: Читачі та Аналітики (це ті учні, які не прочитати твір)

Перебіг уроку

Епіграф:                                                 Він прагнув більшого, ніж втілив,

і мислив глибше, ніж дозволяв собі.

І. Мотиваційний етап.

1. Слово вчителя.

Олександр Довженко не був ані письменником, ані художником, ані кінорежисером. Він був – філософом: його кінокартини – це філософська поезія в образах і дії, а його проза – це опоетизована до найвитонченішого філософія життя.

На дошці запис:

1941- 1944

31 січня 1944 року

«Україна в огні»

Довженко

Завдання:

Група Аналітиків: 

  •  Спробуйте з’ясувати про що піде у нас мова на уроці.
  •  Чи промовисті дати написані на дошці. Обґрунтуйте відповідь, висловіть припущення з приводу назви твору.
  •  Довженко і війна. Як пов’язані ці поняття?
  •  Родинна трагедія Довженків і війна. Що вам відомо про це?
  •  Про який етап війни піде мова у кіноповісті? Чому ви так вважаєте?

Теорія для вчителя:

1941-1944- Довженко перебуває у діючій армії на фронтах Великої Вітчизняної  війни як військовий кореспондент, пише повість «Україна в огні», яку було подано нищівній критиці з боку Сталіна на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б).

31 січня 1944- Довженка звинувачують у націоналізмі , ревізіонізмі та анти партійності. Кіноповість «Україна в огні» заборонена до друку і до екранізації, митця виключено зі Всеслов’янського комітету, виведено з Комітету по Сталінських преміях, звільнено з Київської кіностудії.

Під час війни старі Довженки лишилися в окупованому німцями Києві, 80-літній Петро Семенович відверто висловлював зневагу до нової влади, за що його по звірячому побили і викинули з квартири на вулицю. Старі лишилися без житла  і засобів до існування, їм довелося жебракувати. Через побої і голод Петро Довженко не дожив до звільнення Києва, а стареньку матір Олександр Довженко забрав з міста тільки у 1943 році, незадовго до знаменитого розгляду у Сталіна його повісті «Україна в огні».

Група Читачів:

  •  Спробуйте з’ясувати, які саме сцени у романі могли не сподобатися Сталіну, тому що знаходились у протиріччі з його ідеологією?
  •  Наведіть приклади жахливих реалій війни з твору Олександра Довженка «Україна в огні»

Завдання для всього класу:

Завершіть речення: «Україна в огні –це твір про…

Зрадник Батьківщини – це …

ІІ. Цілевизначення та планування

Спробуємо з’ясувати чи налаштувались ви на чуттєвий світ Олександра Довженка. Спробуємо завершити думки в із записів «Щоденника»:

  •  «Повертались до їдальні з милим Андрієм Малишком, стріли на вулиці багато молодих дівчаток. Вони були в чоботях, у незграбних військових шинелях і шапках. Вони були  військові новачки. Вони дивились на нас пильно і напружено і вітались по-військовому. Ми одповіли їм .У мене на очах навернулися сльози…..( .мені стало жаль чомусь їх, як своїх дітей, що перевдяглися для тяжкої гри в нещастя. Яка велика війна! Вона невблаганно втягує в себе все живе, молоде, здорове і з’їдає.) »
  •  «У Білгороді вісімдесят процентів молодих жінок повиходили заміж за німців. Ми будемо їх карати за це…. (Ми не порвемо на собі волосся, не згоримо від сорому, не подумаємо над своїм убозтвом у справах виховання, ми розстріляємо зрадників і безбатченків, яких ми самі наплодили. Тема для оповідання разюча. Це драма наших днів. Драма нашої епохи. Це ще дуже небагато хто розуміє.)»

Ми починаємо глибинне ознайомлення з твором незвичного жанру – з кіноповістю, з твором, який став вироком для Довженка і його болючою раною.

Спробуємо сьогодні розібратися що таке «кіноповість», як треба правильно аналізувати подібний твір.

А найголовніше спробуємо відповісти на питання: Кому до лиця маска зради?

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

Завдання для групи аналітиків:

- Відшукайте у підручнику визначення жанру кіноповісті. Підготуйте невеличке повідомлення. Випишіть її ознаки на дошці для загального огляду.

Теорія для вчителя:

Кіноповість — новий жанр художньої літератури, який виник і розвинувся у XX столітті як симбіоз красного письменства та кіно. Так само, як драматичні твори передбачають утілення на театральній сцені, кіноповість, як правило, легко може бути екранізована, бо в її основі закладено багато прийомів кіномистецтва (подрібнення дії на короткі епізоди, лаконічність діалогу й авторських пояснень, монтажний характер епізодів тощо).

Завдання для  групи читачів:

  •  У вступі до кіноповісті сам Довженко зазначив: «Тут всі сліди битви сценариста з письменником. Один закликав до строгого професійного рисунка сценарію, другий, вражений стражданням народу, весь час поривався до розширення теми, розміркувань, ліричних відступів, - до авторської участі в громадді великих подій».  Чи зможете ви навести приклади двобою сценариста и письменника?

Аналіз авторських відступів у кіноповісті:

Завдання для читачів

  •  монолог про втрачену історію (Стор. 96)
  •  стогін української землі (стор. 102)
  •  боротьба ідеологій (двобій Заброди і Запорожця)  (стор. 120)
  •  дорога додому Христини Хуторної (стор. 144)

Завдання для аналітиків:

  •  Підібрати якомога більше епітетів до образу сплюндрованої української землі
  •  Знайдіть щось спільне у образах згорьованої України та Христини Хуторної (міні-твір)

Робота з опорною таблицею

  •  Погляньте на жіночі образи крізь призму війни, з’ясуйте яка проблематика постає на їх основі.
  •  Який образ є найтрагічнішим на вашу думку?
  •  На кого одягнена маска зрадниці? Чи має вона її носити?

Христина Хуторна

        війна

Олеся Запорожець

Мотря Левчиха

Стара Краузиха та

Емма Крауз

ІV. Рефлексивно-оцінювальній етап.

Талант Довженка створив силою слова трагічні образи жінок, що потерпали від війни. Сила силенна христин, олесей гинуло у коліщатах війни, хтось губив добре ім’я, хтось записався у лави героїв. Але вони не мають стати статистикою, вони мають лишатися у пам’яті повноцінними, палкими особистостями.

Ми з’ясували, як ви ставитесь до літературних персонажів, а тепер спробуємо взяти у приклад життя реальної людини. Це відомий на весь світ Серж Лифарь, але надовго забутий у рідній Україні.

«Він покинув рідний край, прагнучи втекти від громадянської війни. Постріли, жорстокість, смерть. А він тікав назустріч світовій славі, адже у Франції він зажив відомості, як славетний балетний танцівник. Коли йому було 36 років, у його рідному Києві розпочалася війна. І коли його рідне місце лежало в руїнах, він танцював для німців. Не бажав лише бачити Гітлера на своїх виставах. Він навіть захистив від ласого ока Геббельса  цінний портрет німецького композитора Рихарда Вагнера руки майстра Огюста Ренуара. Сталося так, що його звинуватили у співпраці з фашистами и шлях до рідної України був закритий назавжди». Чи вважаєте ви вчинок Сержа Лифаря зрадницьким?

Аргументи на захист:

  •  він лише танцював, виконував свою роботу. Врешті-решт, птахи теж не припинили співати.
  •  коли він усвідомив, що Батьківщина від нього відмовилася,  він покинув все і пішов в нікуди. Публіка Парижа його досить швидко забула.
  •  На могилі один єдиний надпис: «Серж Лифарь з Києва»

Завдання для читачів:

- Як ви поставилися до того, що Лаврін Запорожець погодився бути сільським старостою. Чи спала з Лавріна маска зрадника пізніше?

Завдання для аналітиків:

- Чи лише війна одягає на людей маску зради. Чи можна її згодом позбутися?

Завдання для усього класу: Кожне соціальне явище має свій символ. Будь ласка, зобразіть графічно війну, побачену очима Довженка.

Оцінювання відповідей

Обговорення вражень від уроку

V. Домашнє завдання:

1. Скласти твір-роздум: Кому до лиця маска зради? (ми спаплюжені війною)                                        


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

62306. Структура урока истории 22.32 KB
  Независимо от типа урока и особенностей его организации различают три основные части урока: Подготовительная часть. В основе данной структуры урока истории лежат этапы усвоения исторических знаний учащимися специальной коррекционной школы. Этапы подготовки студента к написанию конспекта урока Таблица 5 Название этапа Содержание деятельности Варианты достижения цели деятельности на уроке 1 2 3 Изучение исторического материала Учебники дополнительная литература программы Отбор исторического Исторические факты хронологические даты...
62307. Структура урока производственного обучения 16.53 KB
  Тема урока: Цели: Обучающая: обучить приёмам и навыкам. Задачи: Тип урока: Теоритический формирование новых знаний Практический формирование умений навыков Комбинированный Обобщение систематизация знаний умений навыков Урок по проверки знаний умений навыков Методы обучения: словесныйобъяснение беседа диалог наглядные методы ТСО Оборудование Межпредметная связь: технология и материаловедение рисунок народные художественные промыслы. Ход урока: 1.