13942

«Ще не вмерла України і слава, і воля...» П. Чубинський, М. Вербицький

Конспект урока

Литература и библиотековедение

УРОК № 56 Тема.П. Чубинський М. Вербицький. Ще не вмерла України і слава і воля... Мета:ознайомити учнів із піснями літературного походження історією створення й текстом гімну України; розвивати навички виразного читання аналізу поетичного твору висловлення власн...

Украинкский

2013-06-06

71.5 KB

19 чел.

УРОК № 5-6

Тема. П. Чубинський, М. Вербицький. «Ще не вмерла України і слава, і воля...»

Мета: ознайомити учнів із піснями літературного походження, історією створення й текстом гімну України; розвивати навички виразного читання, аналізу поетичного твору, висловлення власних суджень; виховувати пошану до національних святинь народу.

Обладнання: тексти (збірки) пісень літературного походження, аудіозаписи.

Теорія літератури: гімн як різновид пісні.

 Хід уроку  

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

Учні розповідають про традиції та звичаї родини, демонструють фотографії, малюнки.

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

На попередніх уроках ми познайомилися з українськими на-родними піснями. Їхні автори невідомі, це — колективне творіння народу. Однак є пісні, які мають своїх конкретних авторів. Це пісні літературного походження, але вони так полюбилися в на¬роді, що теж стали народними. От, наприклад, «Пісня про рушник», «Вчителько моя», «Стежина» А. Малишка, «Два кольори» Д. Павличка, «Чорнобривці» М. Сингаївського, «Пісня про матір» Б. Олійника, «На долині туман» В. Діденка та інші.

(Лунають деякі пісні в аудіозаписі.)

До пісень літературного походження належіть і пісня-гімн. Гімн — урочиста пісня на честь держави, героя, яка вико¬нується великими колективами на святах, офіційних прийомах та військових парадах.

(Учні роблять запис до літературознавчого словничка.)

У процесі формування націй і національних держав виникли державні національні гімни як символ державної єдності.

Гімни вперше почали виконуватися в Давній Греції як хва¬ла на честь богів та героїв. Традиція швидко поширилася сві¬том. Гімни почали виконувати під час спортивних змагань, різ¬номанітних свят, офіційних прийомів.

Державним Гімном України є пісня на слова Павла Чубинсь- кого «Ще не вмерла України...», написана 1862 року. П. Чу- бинський, відомий на той час фольклорист, етнограф, поет, був членом київської організації «Стара громада», до якої входила національно свідома патріотична інтелігенція. На зібранні цієї організації вперше і прозвучала ця пісня. 1918 року вона вико-нувалася як гімн Української Народної Республіки, що проісну¬вала лише рік. За радянських часів пісня «Ще не вмерла Ук¬раїни.» була забороненою. Однак українці її не забули й часто виконували таємно, сподіваючись на відродження самостійності своєї держави. Коли Україна стала незалежною країною, то як національний гімн було взято пісню на слова П. Чубинського. Музику до неї написав композитор М. Вербицький. Первісний текст пісні перероблювався автором кілька разів, тому сучасний варіант відрізняється від нього.

2. Виразне читання гімну П. Чубинського «Ще не вмерла України...», прослуховування аудіозапису.

3. Аналіз твору за питаннями.

1) Про яке становище України говориться прямо або натя- кається в пісні? (Тяжке, підневільне; постійно доводить¬ся змагатися з ворогами.)

2) Яке основне питання хвилює українців? (Здобуття волі, свободи.)

3) Що дає українцям надію на те, що і їм усміхнеться доля? (Патріотизм, відданість, мужність у боротьбі — «душу й тіло ми положим за нашу свободу»; традиції доброго козацького роду.)

4) Яке значення художніх засобів «чорне море ще всміх¬неться», «Дніпро зрадіє», «доленька доспіє»? (Це мета¬фори, які яскраво показують радість з приводу довгоочі¬куваної свободи.)

5) Чому негативне за значенням слово вороги вживається у зменшувально-пестливій формі? (Таке вживання є ха-рактерною особливістю української мови, у якій навіть дієслова вживаються у подібній формі — їстоньки, пи-тоньки, спатусі.)

6) Чому, на вашу думку, гімн має таку назву?

4. Проблемне запитання.

— Чому, коли грають гімн держави, громадяни стоять струн¬ко, дуже радіють або навіть плачуть? У яких випадках це мож¬на спостерігати?

5. Виразне читання народно-церковного гімну «Молитва» (слова О. Кониського, музика М. Лисенка).

6. Порівняльна робота.

Завдання I: порівняти гімни, знайти спільні та відмінні риси, заповнивши табличку.

Спільні риси

Патріотизм, урочистий, піднесений тон

Відмінні риси

«Ще не вмерла України.»

Сподівання на власні сили і перемогу в боротьбі; козаць¬кі традиції

«Молитва»

Уповання на Бога, гуманістичне, просвітительське спрямування

Завдання II: порівняти гімн «Ще не вмерла України.» з іншими видами пісень, наприклад календарно-обрядовими, знайти спільне та відмінне (спільне з’ясувати за визначенням жанру народної пісні; для цього звернутися до літературознавчого словничка).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Гра «Цікавинка».

Олесь Кмітливець придумав кілька цікавих завдань.

1. Знайдіть «четверте зайве» слово:

а) Дон, Дніпро, Ніл, Сян;

б) ніженьки, воріженьки, доля, сторонка;

в) всміхнеться, доспіє, зрадіє, засміється;

г) своїй, нашій, рідній, вашій.

2. Прочитайте прислів’я та вислів античного філософа Сенеки.

Відповіді: Батьківщина — всім матерям мати. Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона своя.

3. Прочитайте слово, закресливши сім літер

сгіімлмітнер

Треба закреслити букви, що позначають слова «сім літер». Відповідь: гімн.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити напам’ять гімн України «Ще не вмерла України.», вміти його аналізувати.

VII. ПІДСУМОК

Д о д а т о к до уроку 5 Пісні літературного походження

Гуцулка Ксеня

Темна нічка гори вкрила,

Полонину всю залила,

А в ній постать сніжно-біла,

Гуцул Ксеню в ній впізнав.

Гуцулко Ксеню,

Я тобі на трембіті Лише одній у цілім світі Розкажу про любов.

Пролетіло жарке літо,

Гуцул іншу любить скрито,

А гуцулку синьооку В ніч останню він проща.

Гуцулко Ксеню,

Я тобі на трембіті Лише одній у цілім світі Розкажу про свій жаль.

Черемошу грали хвилі,

Сумували очі сині,

Тільки вітер на соснині Сумну пісню завивав.

Душа страждає,

Звук трембіти лунає.

А що серце кохає,

Бо гаряче, мов жар.

(Роман Савицький.)

Марічка

В’ється, наче змійка, неспокійна річка,

Тулиться близенько до підніжжя гір.

А на тому боці — там живе Марічка. }

В хаті, що сховалась у зелений бір. і

Як з кімнати вийде, на порозі стане,

Аж блищить красою широчинь ріки.

А як усміхнеться ще й спідлоба гляне— }

«Хоч скачи у воду!» — кажуть парубки. і

Не питайте, хлопці, чом я одинокий

Берегом так пізно мовчазний ходжу!

Там, на тому боці, загубив я спокій,

А туди дороги я не находжу.

Та нехай сміється неспокійна річка,

Все одно на той бік я путі знайду.

Чуєш чи не чуєш, чарівна Марічко?

Я до твого серця кладку прокладу.

(Михайло Ткач.)

Червоні маки

Мак червоний між житами,

Срібний місяць над полями.

В ніч таку, коли все спить,

Щось у житі шелестить.

То нещасная дівчина,—

А любов в усім причина,—

Що збирає маків цвіт,

Плаче, тужить на весь світ.

Червоні маки, цвіти кохання,

Болючий спомин, тихе ридання.

Червоні маки, чудові квіти,

І згадка в тім минулих літ.

Мак червоний між житами,

Срібний місяць над полями.

В ніч таку, коли все спить, т

Щось у житі шелестить. } 2

(Роман Савицький.)

Молитва

Слова Олександра Кониського Музика Миколи Лисенка

Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світла промінням Ти її осіни.

Світлом науки і знання Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний:

Нам Україну храни,

Всі свої ласки й щедроти Ти на люд наш зверни!

Дай йому волю, дай йому долю, Дай доброго світа!

Щастя дай, Боже, народу І многая, многая літа!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74569. Современный этап в развитии науки 38.56 KB
  Как известно XIX век это период дисциплинарного оформления науки. Дифференциация научного знания приведшая к появлению новых научных дисциплин со своим предметом и специфическими средствами познания продолжала оставаться ведущей тенденцией развития науки того времени. Сформировались образ науки как дисциплинарно организованного знания и дисциплинарный подход ориентированный на изучение специфических частных закономерностей и явлений.
74570. Возникновение науки, основные стадии её исторической 36.5 KB
  Наука была всегда с момента зарождения человеческого общества т. Наука начинает отсчет с египетской цивилизации. Наука возникла в Древней Греции т. Наука возникла в Западной Европе в 1214 веках поскольку появился интерес к опытному знанию и математике.
74571. Научное знание Древнего Египта 41 KB
  Цивилизация Древнего Египта того времени располагала глубокими знаниями в области математики медицины географии химии астрономии и других областях. За тысячи лет до талантливых мужей Эллады жрецы Древнего Египта в совершенстве изучили и овладели секретами которые мы заново открываем в наш стремительный век.
74572. Горные породы 734 KB
  Горные породы различаются по цвету структуре текстуре минеральному составу и форме залегания. Текстура характеризует относительное расположение и распределение составных частой породы. Минералы образующие горные породы называются породообразующими.
74573. МАГМАТИЗМ 431.5 KB
  Подъем магмы и прорыв ее в вышележащие горизонты происходят вследствие так называемой инверсии плотностей при которой внутри литосферы появляются очаги менее плотного но мобильного расплава. В зависимости от характера движения магмы различают магматизм интрузивный и эффузивный. Преобладающим компонентом магмы является кремнезем.
74574. Метаморфизм 53 KB
  Преобразованию могут подвергаться любые горные породы осадочные магматические и ранее образовавшиеся метаморфические. В физикохимических условиях отличных от тех в которых образовались горные породы происходит изменение их минерального состава структуры и текстуры. без изменения химического состава метаморфизуемой породы и метасоматически т.
74575. Тектонические движения и деформации земной коры 1.08 MB
  Среди них различают следующие основные формы: моноклинали флексуры и складки. Складки это изгибы слоев горных пород без разрыва сплошности под действием давления. Складки являются основной формой пликативных дислокаций. Антиклинальными называются выпуклые складки в которых пласты падают в противоположные стороны а в центральных частях залегают более древние породы чем на периферии рис.
74576. Геологические науки и их задачи 74 KB
  Общим этот курс называется потому что рассматривает общие сведения о Земле начиная с положения Земли в мировом пространстве и кончая геологической деятельностью человека. Свое продолжение он находит в ряде последующих геологических дисциплин изучающих вопросы строения наружной оболочки Земли земной коры ее химический вещественный состав физические свойства геологическую историю. Каждая геологическая наука имея общую цель изучение Земли в то же время решает свои задачи. Историческая геология изучает историю и закономерности...
74577. СТРОЕНИЕ ЗЕМЛИ 4.66 MB
  В твердом теле Земли выделяют три внутренние оболочки: центральную ядро промежуточную мантию наружную земную кору рис. Как внутренние так и внешние оболочки объединяют под общим названием геосфер Земли. История изучения внутреннего строения Земли насчитывает несколько столетий и тесно связана с развитием представлений о происхождении Солнечной системы.