13953

Вінграновський. «Грім»

Конспект урока

Литература и библиотековедение

УРОК № 10 Тема. М. Вінграновський. Грім. Мета: ознайомити учнів з окремими фрагментами біографії письменника його поезією; розвивати навички виразного читання ліричних творів визначення засобів художньої виразності та їхньої ролі у віршах; виховувати спостережли...

Украинкский

2013-05-19

77 KB

18 чел.

 УРОК № 10  

Тема. М. Вінграновський. «Грім».

Мета: ознайомити учнів з окремими фрагментами біографії письменника, його поезією; розвивати навички виразного читання ліричних творів, визначення засобів художньої виразності та їхньої ролі у віршах; виховувати спостережливість, любов до природи.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них, пейзажні картини.

Теорія літератури: ліричний вірш, ліричний герой, література і дійсність.

 ХІД УРОКУ  

І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

ІІІ. АНАЛІЗ ПИСЬМОВОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ (ТЕМАТИЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ)

IV. СПРИЙНЯТТЯ й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Повідомлення учня.

Микола Вінграновський — відомий український поет, прозаїк, кіномитець, лауреат Міжнародної премії УРСР імені Т. Г. Шевченк а. Народився він 1936 року в м. Первомайську на Миколаївщині. Це — південь України, навкруги — лише степ та степ. Ні лісу, ні річки. Лише високе небо, палюче сон¬це, кози й молочай.

Учився Микола охоче, гарно декламував вірші, а пізніше з успіхом грав у виставах на шкільній сцені, і всі говорили, що він буде знаменитим артистом.

Коли після закінчення середньої школи Вінграновський складав екзамени в Київський театральний інститут, екзаменатори запропонували зіграти роль глядача, який сидить у кінозалі й дивиться фільм Чарлі Чапліна, видатного американського кінорежисера, актора-коміка, сценариста. На переглядах фільмів цього майстра кіноглядачі завжди нестримно сміються. Микола здогадався, що подібного чекають і від нього, але зробив інакше. Він сів на стілець, зручно вмостився, посоловілими очима покліпав на уявний екран і... пірнув у глибокий сон дуже втомленої людини. Коли в уявному залі вибухав особливо голосний сміх, він підводив голову, ледь розтуливши вії, поводив очима, щось не- вдоволено бурмотів і знову «засинав». Роль зіграв так добре, що отримав «п’ятірку» з плюсом.

Почалися навчання в акторській групі, але незабаром Вінграновському запропонували відвідувати ще й заняття з режисури. Його помітив визначний кінорежисер Олександр Довженко й забрав на навчання до Всесоюзного державного інституту кінематографії в Москву. Після його закінчення М. Вінгра- новський працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка актором, режисером, сценаристом. У філь¬мі «Повість полум’яних літ» за сценарієм О. Довженка талано¬вито зіграв головну роль — Івана Орлюка. Писати почав у 60- ті роки, є автором численних поетичних збірок. Багато написав і для дітей: збірки «Андрійко-говорійко», «Літній ранок», «Літ¬ній вечір», «Ластівка біля вікна», «На добраніч», повісті «Пер¬винна», «Сіроманець» та ін.

Один із літературознавців писав про митця: «Вінграновський витворив художній світ, законом якого є краса. Тут красиве все — національна гідність і повага до співземлян, ніжність і обурення. За всієї конкретності цей світ принципово відмін¬ний од реального і за вищим рахунком є бунтом краси проти недосконалості й приземленості життя.

Як правило, сюжети його. рухаються перебігом почуттів, якими щедро наділяються звірі, птахи, рослини і води, сполучені в єдиний, самому собі зрозумілий і достатній світ».

2. Виразне читання поезії М. Вінграновського «Грім».

3. Колективна робота.

(Застосовується метод «Мозкова атака».)

Завдання: схарактеризувати автора за його поезією.

(Орієнтовні відповіді (з обґрунтуванням): Автор має багату уяву, фантазію (може уявити грім у вигляді дядька), лю¬бить природу (оживлює, змальовує із замилуванням), добрий (по¬казує, як грім допомагає деревам), оптиміст (бачить навіть сад «щасливим»).)

4. Повідомлення учня про грім, грозу як природне явище.

(Див. Додаток до уроку 11.)

5. Розгляд ілюстрацій, пейзажних картин, фотографій, репродукцій з відомих картин художників про грозу.

6. Порівняльна робота.

Учні під керівництвом учителя порівнюють науковий опис грози з художнім, зробленим М. Вінграновським, а також зобра¬женим на картинах художників. Знаходять спільне та відмінне.

7. Аналіз художніх засобів і визначення їх ролі у творі.

Була гроза, і грім гримів,

Він так любив гриміти,

Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти.

звукопис (алітерація) нагромадження приголосних звуків для передачі гуркоту грому

грім гримів зі сливи слив

тавтологія (повторення) для підсилення звукового образу

грім жив у хмарі, бачив; умив озерам очі; заговорила груша; грім сказав собі

метафори (уособлення), оживлення явища для образності змалювання

щасливий (сад)

епітет образно змальовує предмет, надає бадьорого, радісного звучання творові

«Трусніть і грушу, дідьку грім, Бо важко мені дуже»

пряма мова,

звертання — наближає до читача, надає висловленню динамізму, експресивності і разом з тим задушевності

гримів — горів, гриміти — квіти, згори — яри, хоче — очі, опустив — слив, грушу — мушу, собі — голубі

точні рими, які надають творові ритмічності, бадьорого тону

8. Інтерактивна вправа. робота в парах.

Завдання: сформулювати головну думку поезії М. Вінгра- новського «Грім».

(Природа прекрасна, треба лише вміти бачити цю красу й цінувати її.)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Олесь Кмітливець із козаком Мамаєм зашифрували кілька народних прикмет, пов’язаних із громом. Розгадайте їх.

1)

Безперервно                річці -

^Потемніла^ !/

Якщо ^

- буде

грози.

'

в

/X вода

^ '

( гримить ) \

/ X грім — ^

/ " .

Відповіді:

1) Потемніла вода в річці — чекай грози. Якщо безперервно гримить грім — буде град.

2) Мурашки ховаються — буде сильний дощ і гроза. Як вів¬ці веселі й б’ються — на дощ із грозою.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися читати вірш «Грім», аналізувати його (за бажанням можна вивчити напам’ять); зробити ілюстрації; окремим учням підготувати повідомлення про Сонце.

VII. ПІДСУМОК

Д о д а т о к до уроку 1 1

Грім — акустичне явище, що супроводжує блискавку — тріск або гуркіт, викликаний різким розширенням повітря внаслідок збільшення температури під час електричного розряду.

(З «УСЕ».)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32787. Происхождение, сущность и социальные функции науки 15.93 KB
  Наука исторически сложившаяся форма духовнопрактического освоения мира направленная на познание и преобразование объективной действительности. Понятие наука имеет несколько аспектов: 1 система знаний 2 их духовное производство 3 практическая деятельность на их основе4 социальный институт. Этот аспект подчеркивает социальную сущность науки: наука как социальный институт представляет собой систему взаимосвязей между научными коллективами организациями членами научных сообществ а также систему норм и ценностей. Наука прошла...
32788. Особенности научного познания 14.79 KB
  Особенности научного познания. Цель научного познания открытие объективных законов природы общества мышления постижение сущности изучаемых явлений. Объективность адекватное отражение действительности не зависящее от субъекта познания. Наличие методологии познания.
32789. Уровни и методы научного познания 14.54 KB
  Уровни и методы научного познания. В научном познании используются разнообразные методы. Метод греч. Учение о методах методология ее предметом является обоснование методов исследование их эффективности особенностей применения в различных областях знания.
32790. Диалектика, её исторические формы. Диалектика и метафизика 15.42 KB
  Диалектика и метафизика. диалектика это учение о всеобщих связях и закономерностях развития природы общества и мышления а также основанный на этом учении метод познания. Диалектика как теория и метод познания в своем историческом развитии прошла несколько этапов. Наивная или стихийная диалектика античности.
32791. Общее понятие о философии. Исторические основания возникновения философии. Дофилософские мировоззренческие системы и их роль в формировании философии 15.71 KB
  Философия зародилась около 25 тыс. Термин философия был введен Пифагором и дословно означал любовь к мудрости phileo любовь sophi мудрость. Философия все больше превращалась в обобщенную систему знаний о мире задачей которой являлось дать ответы на наиболее общие глубинные вопросы о природе обществе человеке. Философия это форма духовной деятельности человека форма общественного сознания направленная на осмысление коренных мировоззренческих вопросов.
32792. Спецефика филосовского знания. Соотношение философии и частных наук. Взаимосвязь философии и медецины 15.26 KB
  Соотношение философии и частных наук. Взаимосвязь философии и медецины. С выделением отдельных наук в самостоятельные области знаний возникает вопрос о соотношении философии и частных наук под частными науками понимаются те которые изучают отдельные области реальности. Роль философии представители данного направления сводят к логическому анализу научного языка; 3антисциентизм ограничивает роль науки решением узко практических задач.
32793. Основной вопрос философии и его 2 стороны. Исторические формы материализма и идеализма 16.65 KB
  Основной вопрос философии и его 2 стороны. Центральная мировоззренческая проблема об отношении человека к миру конкретизируется в философии как вопрос об отношении мышления к бытию об отношении идеального и материального. Этот вопрос является основным вопросом философии т. Крупнейший представитель немецкой классической философии И.
32794. Исторические этапы развития мировой филосовской мысли. Основные филосовские принципы и исторические типы филосовствования 14.95 KB
  В истории философской мысли также выделяются основные типы философствования философского анализа. В античности созерцательный тип философствования проявился в натурфилософии философии природы а в Древнем Китае в принципе недеяния т. 2Умозрительный тип философствования это способ теоретического постижения действительности основанный на отвлеченных логических построениях не связанных с опытными данными. Ярким примером умозрительного типа философствования являются доказательства существования Бога в учении Ф.
32795. Особенности Древнеиндийской философии. Её основные направления 17.32 KB
  В развитии культуры Древней Индии можно выделить два основных периода: 1ведический предфилософский сер. связанный с переселением на территорию Древней Индии арийских племен. Культура Древней Индии в целом и философия в частности возникла и развивалась в условиях кастовой организации общественной жизни патриархальных традиций и власти деспотического государства. Основным культурным источником философии Древней Индии стала ведическая литература.