13960

Гусенятко М. Вінграновський

Конспект урока

Литература и библиотековедение

УРОК № 13 Тема. М. Вінграновський. Гусенятко. Мета: допомогти учням усвідомити ідейнохудожню цінність твору визначити його головну думку; розвивати навички виразного читання переказу прозових творів їхнього аналізу висловлення власної думки щодо прочитаного; ви...

Украинкский

2013-06-06

34 KB

17 чел.

УРОК № 13  

Тема. М. Вінграновський. «Гусенятко».

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художню цінність твору, визначити його головну думку; розвивати навички виразного читання, переказу прозових творів, їхнього аналізу, висловлення власної думки щодо прочитаного; виховувати почуття милосердя, любов до природи, бережливе ставлення до неї.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них, картини природи.

Теорія літератури: оповідання, герої твору, тема, ідея, опис.

 ХІД УРОКУ  

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

1) Виразне читання, переказ уривків оповідання «Гусенятко», які найбільше запам’яталися, вразили.

2) Огляд ілюстрацій.

IV. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Літературний диктант.

(За кожну правильну відповідь учень отримує 1 бал, проводити диктант бажано письмово.)

1) Коли народилося гусенятко (в яку пору року)? (Восени.)

2) Скільки років було гусці-матері? (Три.)

3) Чого слід було остерігатися гусці, яка летіла підгодуватися? (Мисливців, літака.)

4) У якому місці гусям було зупинятися безпечно? (У заповіднику.)

5) Який перший ворог з’явився біля гусака з гусенятами? (Ондатра.)

6) Що використав гусак як плавучий засіб (плавзасіб)? (Гніздо.)

7) Чому гусеняті не можна було купатися? (Його підстерігали щуки, соми, судаки.)

8) На яку небезпеку несла вода гусей? (На корабель з вогнями та музикою.)

9) Хто піймав гусака за шию? (Чолов’яга з баржі.)

10) Чим гусячій сім’ї запам’яталися ГЕС та заводи? (Ядучими димами.)

11) Хто хотів піймати гусака, як рибу? (Троє рибалок.)

12) Хто врятував гусенятко? (Сталевар.)

Учні під керівництвом учителя роблять взаємоперевірку або роботи оцінюють учні-асистенти.

2. Дослідження художнього тексту. Робота в парах.

1 - ш а г р у п а знаходить різні види описів — пейзажі, описи птахів (портрети героїв), з’ясовує їхню роль.

2 - г а г р у п а доводить, що твір М. Вінграновського «Гусе¬нятко» — оповідання.

3- тя група характеризує родину гусей, порівнює їх із людьми.

4- та група визначає художні засоби твору.

5- та група з’ясовує головну думку твору, обґрунтовує своє твердження.

Орієнтовні відповіді

1 - ш а г р у п а. Опис птаха — портрет: «згорблене, вогке, сум-не, з прилиплою шкаралупкою на дзьобику». (Гусенятко.)

«У тата були сторожкі очі, висока очеретяна шия. Мав тато і високі м’які сірі груди, ... жовті очі». (Гусак.)

П ей з аж: «Знизу, із заплави, покотило волохатими хвилями, білими комірцями обпінився при воді очерет, нагнувся сухо над гускою, довшим листям своїм прикрив її всю на гнізді, і — доки він лежав під вітром — гуска скубнула з очерету його бляшаного листя, хотіла було скубнути ще раз, але очерет підвівся».

Ці описи дають яскраве уявлення про місце дії, про зовніш¬ність героїв, їхні особливості.

2- га група. Твір невеликий за обсягом, написаний прозо-вою мовою. У ньому невелика кількість героїв — гусеня, гусак, гуска (головні герої), кілька другорядних героїв — людей (ри¬балки, чолов’яга, сталевар).

Зображена невелика кількість подій із життя героїв — на-родження пізнього гусеняти, відліт табуна, небезпечні мандри з татом, порятунок і зустріч.

Час дії нетривалий. Описи й розповіді про події та персона¬жів стислі. Наявний сюжет з усіма основними елементами.

3- тя група. Гуска й гусак — самовіддані батьки, які тур-буються про дітей, готові навіть до самопожертви. Вони не мо¬жуть покинути дитя напризволяще. Гусак — турботливий, досвід¬чений, бореться за свій порятунок і порятунок гусеняти.

Такими якостями гуси дуже нагадують хороших людей, а від злих людей вони потерпають.

4- та група. Художні засоби, що використовує автор, різ-номанітні.

Епітети: горіхове (небо), гінка і вільна (вода), зграбний (тато) та ін.

Зменшувально-пестливі слова: гусенятко, дощик.

Фразеологізми: відлягло від серця, родився в щасливій со¬рочці, зима на дзьобі (на носі).

Синоніми: заплакало, запищало; гусенятко, мізинчик, дитина.

Метафори: іній цвіте, ніч поважчала, стала тиснути; оче¬рет мовчав.

Діалоги, полілоги. Питальні речення, окличні речення. Описи різних видів — портрет, пейзаж.

5- та група. Головна думка твору — відновлення єдності живого світу. Необхідно співчувати слабшому та бережно ставитися до довкілля.

Усі ми — діти природи, наші життя взаємопов’язані. Природа не прощає людині помилок і відповідає стихійними лихами, епідеміями та іншими страшними речами.

3. Порівняльна робота.

Учні під керівництвом учителя порівнюють опис гусей у художньому творі, у науковій літературі та у творах образотворчого мистецтва.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Гра «Відгадай загадку».

Олесь Кмітливець хоче, щоб ви допомогли йому відгадати загадки.

1) Білий, як сніг,

Надутий, як міх,

Лопатами ходить,

А рогом їсть.

2) Крилатий, горластий,

Червоні ласти.

3) Ходить по городу,

Великого роду,

Ноги як лопати,

А сліду не знати.

4) Кга-кга-кга-кга —

Ми все босі по снігах.

Відгадка: гуси.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати усний твір про улюблену домашню (або дику) тварину, принести фото, малюнки, ілюстрації.

VII. ПІДСУМОК


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80962. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії 37.59 KB
  Більш складною є класифікація пізнавальних умінь за змістом. До спеціальних умінь належать ті що потрібні у навчанні конкретного предмета споріднених навчальних дисциплін. Загальновизнаною і стабільною групою спеціальних пізнавальних умінь у навчанні історії є хронологічні і картографічні вміння.
80963. Складіть запитання для усного обговорення документа: «Договір про ненапад між Німеччиною та СРСР від 23 серпня 1939 року.» 33.04 KB
  СРСР почав переговори з Англією і Францією з метою підписання договору про відвернення агресії з боку Німеччини. Однак СРСР не довіряв західним державам що посилювало взаємну невпевненість. у Москві між СРСР і Німеччиною було підписано пакт про ненапад.
80964. Методика формування пізнавальних умінь в процесі навчання історії 38.4 KB
  За їх результатами визначаються і плануються основні напрями формування в учнів нових пізнавальних умінь і удосконалення вже освоєних. Учителям рекомендувалося збирати пам\'ятки в кабінетах історії як роздавальний матеріал для самостійної роботи учнів. Такими є повні етапи формування пізнавальних умінь учнів. Профільне навчання – вид диференційованого навчання який передбачає врахування освітніх потреб нахилів здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення що забезпечується за...
80965. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії 36.03 KB
  Пізнавальні можливості учнів відносяться до основних факторів процесу навчання і безпосередньо впливають на цілі зміст і характер навчальної роботи. Зокрема з урахуванням пізнавальних можливостей учнів визначається рівень викладу навчального матеріалу у шкільних підручниках адаптується та опрацьовується учителем і учнями матеріал конкретних уроків готуються варіанти пізнавальних завдань і т. Відповідно до пізнавальних можливостей учнів даного класу формулюються й уточнюються завдання конкретного уроку. Без аналізу пізнавальних можливостей...
80966. Проаналізуйте розвиток шкільної історичної освіти в Україні в ХІХ-ХХ ст 35.13 KB
  Початок систематизованого викладання історії в Україні пов`язаний із створенням Харківської колегії. Започатковується вивчення історії і в Галичині. Левицький видав у 1821 році наказ семінаристам займатися вивченням рідної історії. Свій внесок у зародження методики вивчення історії внесли і повітові училища та гімназії навчальна база яких передбачала наявність у їхніх бібліотеках книг з історії.
80967. Пізнавальні процеси у навчанні історії 41.83 KB
  Найважливішим серед пізнавальних процесів є сприйняття - наочно- образне, просторово-часове відбиття у свідомості людини предмета, ( явища, яке базується на різних відчуттях (колір, звуки, запахи, форма, обсяг та інші), розумінні предмета чи осмисленні його на основі попереднього досвіду (далекість, швидкість, напрямок руху, тривалість процесів й інші властивості).
80968. Визначте методику роботи з історичними картами на уроках історії в школі 33.82 KB
  Важливим джерелом інформації є історична карта яка відображає особливості розвитку людства в минулому. Робота з історичними картами є наочним методом. Настінна карта зазвичай відображає великі території містить відомості щодо тривалих історичних періодів й різних аспектів історичного процесу.
80969. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії 35.74 KB
  Метою розвитку мотиваційної сфери учнів у навчанні історії виступає формування стійкого інтересу до предмета що передбачає активне емоційнопізнавальне ставлення школярів до досліджуваних історичних подій до зясування їхніх причин і наслідків а також до оволодіння вміннями необхідними для всебічного вивчення минулоі о і сучасності на основі різноманітних джерел. Отже одним із важливих завдань навчання в умовах цілісної методичної системи є підвищення рівня розвитку інтересу. У числі загальних зовнішніх причин падіння інтересу...
80970. Організація самостійної роботи учнів при вивченні теми: «Виникнення та розвиток Київської Русі » (7 клас) 39.16 KB
  Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії. Диференційоване навчання організація навчальновиховного процесу з урахуванням типових індивідуальних особливостей учнів. Складнішим і ефективнішим видом диференційованого навчання є здійснення його в умовах поділу класу на групи залежно від рівня навчальних можливостей учнів.