13970

МУЗИЧНИЙ ЗВУК. ЗВУКОРЯД. ЕНГАРМОНІЗМ ЗВУКІВ

Лекция

Музыка

Тема 1. МУЗИЧНИЙ ЗВУК. ЗВУКОРЯД. ЕНГАРМОНІЗМ ЗВУКІВ План 1.Звук як фізичне явище 2.Назви та позначення звуків 3. Знаки альтерації Загальне поняття про звук. Звук як фізичне явище є наслідком швидкого коливання будьякого пружного тіла струни металевої платівки нат

Украинкский

2013-05-20

47 KB

24 чел.

Тема 1. МУЗИЧНИЙ ЗВУК. ЗВУКОРЯД. ЕНГАРМОНІЗМ ЗВУКІВ

План

1.Звук як фізичне явище

2.Назви та позначення звуків

3. Знаки альтерації

Загальне поняття про звук. Звук як фізичне явище є наслідком швидкого коливання будь-якого пружного тіла — струни, металевої платівки, натягнутої шкіри тощо. Якщо туго натягнуту струну щипком вивести із стану спокою, можна помітити, як вона почне коливатися. Ці коливання завдяки пружності навколишнього повітря досягають нашого вуха, і барабанна перетинка, що знаходиться всередині слухового апарата, також починає коливатись. Так виникає слухове відчуття.

Не всякі коливання породжують звук. Для того, щоб наше вухо чуло, необхідно, щоб джерело звука робило в одну секунду не менше від 16 і не більше від 20000 коливань. Та незважаючи на те, що у цих межах можна одержати величезну кількість звуків, у музиці вживається лише їх обмежена частина — близько 100.

Музичний звук. Акустика ' розподіляє усі звуки на дві групи: звуки з точною висотою (музичні) та звуки з неточною висотою (шуми). Перші утворюються внаслідок правильних, рівномірних коливань, а другі — навпаки, неправильних, нерівномірних, хаотичних. До шумових звуків належать гул, крик, тріск, гуркіт, грім, шерех, шелест та ін.

У музиці використовують переважно звуки з точною висотою, але в ряді випадків — також і шумові, наприклад, звуки барабана, тарілок, гонга, тріскачки тощо.

Музичні звуки мають такі фізичні властивості: висоту, силу, тривалість, тембр.

Висота звука залежить від частоти коливань. Чим частіші коливання, тобто чим швидше звукові хвилі йдуть одна за одною, тим вищий звук; чим рідші коливання, тобто повільніше хвилі йдуть одна за одною, тим звук нижчий. Частоту коливань обумовлює ступінь пружності тіла (наприклад, ступінь натягнення струни) та його довжина (наприклад, довжина струни, платівки, стовпа повітря в духових інструментах).

Сила (ступінь гучності) звука залежить від амплітуди коливань. Чим ширший розмах, тим гучніші звуки; чим розмах менший, тим звук тихіший.

Звуки можуть мати різну тривалість, що визначається відрізком часу, протягом якого коливається звучне тіло. Дуже довге звучання можливе тільки у тому випадку, коли коливальний стан підтримується зусиллям виконавця: рухом смичка — під час гри на скрипці, вдуванням повітря — під час гри на духових інструментах, органі, баяні та ін.

Тембр звука залежить від кількості та відносної сили призвуків, які за фізичними законами супроводжують будь-який звук. Завдяки цьому й можна розрізняти звуки, взяті на різних музичних інструментах.

 Назви та позначення звуків.

Усі звуки, які вживаються в музиці, розміщені у висотному порядку, утворюють звукоряд.

Порівнюючи окремі звуки звукоряду, можна помітити, що деякі з них подібні за звучанням і періодично повторюються на різній висоті. Такі звуки звуться октавними.

Завдяки октавній подібності звуків увесь звукоряд розподіляється на кілька відрізків, або октав, а саме: субконтроктаву (неповну), контр-октаву, велику та малу октави, першу, Другу, третю та четверту октави. Найзручніше це простежити на клавіатурі фортепіано, в якій представлено майже всі звуки, вживані в музиці (1).

У кожній повній октаві містяться 12 різних звуків, з яких 7 є основними й мають самостійні назви (білі клавіші на фортепіано).

На практиці застосовують подвійні назви та позначення звуків: складові й літерні. Складові позначення ввів італійський теоретик Гвідо д'Ареццо (помер 1050 р.). Вони являють собою початкові склади рядків гімну співаків з проханням захистити їх від раптової хрипоти. Такий спосіб позначення мав на меті полегшити процес запам'ятовування звуків і освоєння інтервалів, що утворюються між ними. Згодом ІД було замінено зручнішим для співу складом Оо. Таким чином з'явилися шість складових назв звуків: Оо (до), Ке (ре), Мі (мі), Ра (фа), Зої (соль), Ьа (ля), а пізніше— Зі (сі). Вживаються також літерні позначення звуків з використанням початкових літер латинського алфавіту: А, а (відповідає ля); В, Ь (сі-бемоль); С, с(до); V, сі (ре); Е, є (мі); р, Г (фа); О, £ (соль); Н, п (о). Для позначення різних октав до літер додаються цифри. Субконтроктаву позначають великою літерою з цифрою 2 знизу праворуч (Аг, В2), контроктаву — великою літерою з цифрою 1 знизу праворуч (Сь Т)і, Еі), велику октаву — великими літерами без цифр (С, V, Е), малу октаву — малими літерами без цифр (с, сі, є), першу октаву — малою літерою з цифрою 1 вгорі праворуч (с!, сі1, є1), другу-2 вгорі праворуч (с2, сі2, є2), третю — малою праворуч (с3, сі3, є3). В європейській музиці, починаючи з XVIII ст., встановився рівномірний розподіл усіх звуків звукоряду по півтонах. Півтон тут є найменшим проміжком між двома сусідніми звуками. Проте існують і такі музичні системи, в яких вживаються ще менші проміжки — третини або чверті тону.

Стрій, в якому октава охоплює 12 звуків, що рівномірно розподіляються по точно вичислених півтонах, зветься темперованим (на відміну від нетемперованого, натурального, в якому різні півтони не однакові за своєю величиною). Між основними звуками звукоряду міфа і сі до існує найменша відстань, тобто вони перебувають у півтоновому відношенні один до одного. Між рештою основних звуків (до ре, ре мі, фа соль, соль ля, ля сі) відстань дорівнює цілому тонові.

Знаки альтерації.

П'ять звуків октави, які є проміжними між до ре, ре мі, фа соль, соль ля, ля сі (чорні клавіші клавіатури фортепіано), не мають самостійних назв. Вони дістають їх залежно від назв основного звука, що стоїть поруч. Знак дієз підвищує звук на півтону, бемоль – понижує на півтону. У разі необхідності подвійного підвищення або пониження звука вживається д у б л ь-д і є з (х) та дубль-бемоль. Для скасування дії знаків альтерації, тобто для відновлення попередньої висоти звуків вживається бекар. При літерному позначенні звуків дієзи і бемолі замінюються складовими приставками: дієз — іs, дубль-дієз —isis , бемоль — еs, дубль-бемоль — еsеs. Виняток становлять позначення понижень звуків сі, мі, ля. У теорії музики розрізняють два види півтонів — діатонічні та хроматичні. Діатонічними називають такі півтони, які утворюються звуками різних назв. Наприклад, мі фа, сі до, до ре~бемоль, до-діез ре та ін.

Хроматичними звуться такі півтони, які утворюються звуками однакових назв, хоч вони й відрізняються за висотою. Наприклад, до-до-діез, ре — ре-бемоль та ін.

У тому випадку, коли звуки, різні за назвами, збігаються за висотою, їх називають енгармонічно рівним. Наприклад, до-дієз — ре-бемоль, мі-дієз фа і т. д. Інакше кажучи, енгармонізмом називається рівність звуків за висотою при різному їх позначенні.

Питання для самостійного опрацювання

  1.  Що таке звук як фізичне явище?
  2.  Чим відрізняється музичний звук від шумового?
  3.  Від чого залежить висота звука?
  4.  Від чого залежить сила звука?
  5.  Від чого залежить тривалість звука?
  6.  Від чого залежить тембр звука?
  7.  Що таке октавний звук?
  8.  Скільки октав охоплює музичний звукоряд і які назви вони мають?
  9.  Якими способами позначаються звуки кожної октави? Перелічіть складові назви звуків.
  10.  Перелічіть літерні назви звуків. Яким складовим назвам вони відповідають?
  11.  Який стрій зветься темперованим?
  12.  Які з основних звуків перебувають у півтоновому співвідношенні один до одного? Що таке півтон і цілий тон? Скільки півтонів і цілих тонів у октаві?
  13.  З якою метою вживаються знаки альтерації? Назвіть їх та охарактеризуйте їхнє значення.
  14.  Чим відрізняються один від одного діатонічний та хроматичний півтони? Наведіть приклади.
  15.  Що таке енгармонізм? Наведіть приклади енгармонічно рівних звуків.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

до великої октави фа контроктави ре третьої октави мі першої октави сі малої октави

до великої октави фа контроктави ре третьої октави мі першої октави сі малої октави

1. Позначити літерами такі звуки:

до першої октави сі другої октави соль четвертої октави ля малої октави ля субконтроктави

2. Замінити складовими такі літерні позначення звуків:

А, F, C, с1, ges 2, В, сіs, b3, а1, В2.

3. Замінити літерними позначеннями такі складові назви звуків:

до-дієз, ля-бемоль, сі-бемоль, мі-дієз, фа-дубль-дієз, ре-бемоль, фа-бемоль, соль-бемоль, мі-дубль-бемоль.

4. Замінити складовими такі літерні позначення звуків:

В, сіs, b3, а1, В2, А, F, C, с1, ges 2

5. Побудувати хроматичний півтон вгору і вниз від звуків: ре, мі, ля, фа-дієз, сі-бемоль, мі-бемоль, ре-дієз.

  1.  Побудувати хроматичний тон вгору і вниз від звуків: ре, ля, до, мі.

Побудувати діатонічний тон вгору і вниз від звуків: ре, мі, сі, фа-дієз, ля~бемоль, до, ля-дієз, мі-дієз, соль-бемоль, ре-бемоль, до-дієз.

  1.  Заповнити хроматизмом такі проміжки між звуками: ре мі, сольля, фамі-бемоль, сі до-дієз, до-дієз ре-рієз, сі-бемоль ля-бемоль, до-дубль-дієз ре-дубль-дієз.
  2.  Зробити енгармонічну заміну звуків: ля-дієз, сі, ре-бемоль, сі-бемоль, до-бемоль, до-дієз, ре-дубль-бемоль, фа-бемоль, фа-дубль-бемоль.

Література

  1.  Вахромеєв В. Элементарная теория музыки.-М., 1966
  2.  Курс теории музыки.-Л., 1978
  3.  Павлюченко С. Елементарна теорія музики.-К.,1980
  4.  Смаглій Г.А., Маловик Л.В. Основи теорії музики.-Х., 2001.
  5.  Способин И.В. Элементарная теория музыки.-М.,1984


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25856. Методы определения рейтинга банка 23 KB
  проблемные банки кот имеют до трех недостатков: убыток на отчетную дату несоблюдение норматива достаточности капитала на отчетную дату недовзнос в фонд обязательных резервов.Генеральный коэффициент надежности уставный капитал активы приносящие доход норматив 1.Мгновенной ликвидности наиболее ликвидные активы обязательства до востребования норматив 2.Кросскоэффициент сумма обязательств активы приносящ доход норматив 3.
25857. Методы оценки и защиты от банковских рисков 24.5 KB
  Суть статистических методов оценки риска заключается в определении вероятности возникновения потерь на основе статистических данных предшествующего периода и установлении зоны риска коэффициента риска и т. Аналитические методы позволяют определить вероятность возникновения потерь на основе математических моделей и используются в основном для анализа риска инвестиционных проектов. Возможно использование таких методов как анализ чувствительности метод корректировки нормы дисконта с учетом риска метод эквивалентов метод сценариев....
25860. Оценка соотношения собственных и привлеченных средств банка 23.5 KB
  развитие; фонд основных средств создается из прибыли как источник приобретения основных средств Эмиссионный доход источником является средства от продажи акций по цене выше номинала Прибыль как превышение доходов над расходами банка. Помимо собственных средств банк пользуется привлеченными средствами.Структура обязательств имеет 2 группы: заемные средства кредиты ЦБ и кредиты др.
25864. мажорных обстоятельств. 24 KB
  Под риском понимается угроза потери части своих ресурсов недополучение доходов или произведение дополнительных расходов в результате проведения финансовых операций.Внутренние риски: Риск ликвидности; Процентный риск; Кредитный риск; Валютный риск Внешние риски: Рыночный риск; Политический риск; Риск изменения конъюнктуры рынка; Страновой риск; Риск форсмажорных обстоятельств. Процентный риск связан с колебаниями процентных ставок на рынке.