13986

Глинка Михаил Иванович

Эссе

Исторические личности и представители мировой культуры

Глинка Михаил Иванович Глинка Михаил Иванович 18041857 русский композитор. Первые музыкальные впечатления Глинки связаны с народной песней. Ещё в детстве приобщился к профессиональной музыке. Юные годы Глинки прошли в Петербурге. Благотворно отразились на формирован

Русский

2013-05-20

29.91 KB

1 чел.

Глинка Михаил Иванович

Глинка Михаил Иванович (1804-1857) - русский композитор.

Первые музыкальные впечатления Глинки связаны с народной песней. Ещё в детстве приобщился к профессиональной музыке. Юные годы Глинки прошли в Петербурге. Благотворно отразились на формировании мировоззрения композитора занятия в Благородном пансионе (1818-1822). Глинка брал уроки игры на фортепиано .

В 20-х гг. был популярен в музыкальных кругах как пианист и  певец. К этому же времени относятся первые сочинения Глинки. Особенно ярко дарование Глинки проявилось в жанре романса. В 1830-1834 Глинка путешествовал по Италии, Австрии, Германии, где познакомился с музыкальной жизнью крупнейших европейских центров, создал ряд произведений . Зрелый период творчества композитора открывает опера «Жизнь за царя» (1836). Около 6 лет Глинка работал над 2-й оперой - «Руслан и Людмила» (1842).

В 1837- 39 Глинка служил в петербургской Придворной певческой капелле. Значителен вклад Глинки в развитие русской хоровой культуры. Большое внимание он уделял искусству пения: занимался с певцами. В 1844-1847 находился во Франции и Испании. Под впечатлением этой поездки созданы «испанские увертюры». В 1848 в Варшаве написано «русское скерцо» для оркестра  «Камаринская».

В 50-х гг. вокруг Глинки объединилась группа единомышленников, пропагандистов его искусства. В эти годы возникли замыслы симфонии «Тарас Бульба», оперы «Двумужница» (не осуществлены). Глинка, живя в 1856 в Берлине, углублённо изучал полифонию старых мастеров и одновременно мелодии знаменного распева, в которых он видел основу русской полифонии. Эти идеи Глинки были впоследствии развиты С. И. Танеевым, С. В. Рахманиновым и др.

Творчество Глинки - свидетельство могучего подъёма национальной культуры. В истории русской музыки Глинка, подобно Пушкину в литературе, выступил как зачинатель нового исторического периода: его произведения определили обще-национальное и мировое значение русской музыкальной культуры. Творчество Глинки глубоко национально: оно выросло на почве русской народной песенности, впитало традиции древне-русского хорового искусства , по-новому в нём претворились достижения русской композиторской школы 18- начала 19 вв. Родоначальник русской музыкальной классики, Глинка определил новое понимание народности в музыке. Обобщил характерные черты русской народной музыки, он открыл в своих операх мир народной героики, былинного эпоса, народной сказки. Глинка уделял внимание не только фольклору, но и старинной крестьянской песне, использовав в сочинениях старинные лады, особенности голосоведения и ритма народной музыки. В то же время его творчество тесными узами связано с передовой западно-европейской музыкальной культурой. Глинка впитал традиции венской классической школы, особенно традиции В. А. Моцарта и Л. Бетховена.

В творчестве Глинки представлены почти все основные музыкальные жанры, и прежде всего опера. «Жизнь за царя» и «Руслан и Людмила» открыли классический период в русской опере и положили начало её основным направлениям: народной музыкальной драме и опере-сказке, опере-былине. Новаторство Глинки проявилось и в области музыкальной драматургии : впервые в русской музыке он нашёл метод целостного симфонического развития оперной формы, полностью отказавшись от разговорного диалога.

Симфонические произведения Глинки определили дальнейшее развитие русской симфонической музыки. В «Камаринской» Глинка раскрыл специфические особенности национального музыкального мышления, синтезировал богатство народной музыки и высокого профессионального мастерства.

Велик вклад Глинки в жанр романса. В вокальной лирике он впервые достиг уровня поэзии Пушкина, добился полной гармонии музыки и поэтического текста.

Творчество Глинки дало могучий толчок развитию национальной музыкальной культуры.

Михаил Иванович Глинка скончался 16 февраля 1857 года в Берлине в  мае того же года, прах композитора был перевезён в Санкт-Петербург и перезахоронен на Тихвинском кладбище. На могиле установлен памятник.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80482. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ 106.5 KB
  ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД Після Люблінської унії 1569 року Велике князівство Литовське втратило не лише свої землі а й державне значення. Перше велике козацькоселянське повстання вибухнуло у 1591 році і тривало до 1593 року. Восени 1595 року все українське Правобережжя і ПівденноСхідна Білорусія опинилися в руках повстанців. Згідно зі статтями Переяславської угоди від 29 травня 1630 року козаки визнавали свою провину однак не підлягали покаранню за участь в повстанні.
80483. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ТА ПРАВО В РОКИ ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ. ЕВОЛЮЦІЯ ДЕРЖАВНО - ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ (середина ХVІІ – ХVІІІ ст.ст.) 218 KB
  Політичне та економічне становище України було дуже тяжким. Український історик і юрист Андрій Яковлів підкреслював що українським проектом договору гарантувалася повнота внутрішньої автономії держави й усувалося будьяке втручання влади московського царя у внутрішні справи України. Самостійність України визнавалась і на міжнародній арені. Спочатку і Москва ставилась до України як до вільної держави.
80484. УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ. ДЕРЖАВА І ПРАВО УСРР В РОКИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ І ВОЄННОЇ ІНТЕРВЕНЦІЇ 122.5 KB
  Радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та воєнної інтервенції весна 1918 кінець 1920 рр. в Україні розгорталися в загальному контексті громадянської війни на території Росії. Під час збройної боротьби на політичну арену вийшли різноманітні отамани діяльність яких стала однією з характерних рис громадянської війни в Україні. Більшовики спираючись на допомогу радянської Росії докладали чимало зусиль щоб відновити в Україні радянську владу.
80485. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНИ В ПЕРІОД З ПОЧАТКУ XX ст. до 1917 року 27.16 KB
  Кожний стан поділявся на групи становища які мали особливі тільки їм надані законом права та обов\'язки. У Луганську та Катеринославі Ради розпустили міські думи і провели роботу по підготовці виборів нового складу цих органів на засадах загального та рівного виборчого права. Вона містила норми про права підданих яких не було в попередніх редакціях Основних законів. Джерела права.
80486. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВНІСТЬ (листопад 1917 — квітень 1918 рр.) 49.43 KB
  Центральна Рада вважала що в такій ситуації можливий єдиний вихід щоб вона стала дійсною фактичною крайовою владою це утворення Української Народної Республіки. Особливе місце в структурі вищих органів УНР займала Центральна Рада. У III Універсалі міститься конструкція згідно з якою Центральна Рада поставлена українським народом разом з братніми народами України. берегти права здобуті боротьбою а в IV Універсалі сказано: Ми Українська Центральна Рада представниця робочого народу селян робітників і солдатів .
80487. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНИ В ПЕРІОД УТВЕРДЖЕННЯ КАПІТАЛІЗМУ (друга половина XIX – поч. ХХ ст.) 43.41 KB
  Сільські і волосні органи самоуправління були підпорядковані не тільки системі державних органів управління селянами мировим посередникам повітовим мировим з\'їздам і губернським по селянських справах присутствіям але й поміщикам. Сфера діяльності нових органів всестанового самоврядування була обмежена господарськокультурними справами: освітою охороною здоров\'я торгівлею будівництвом та ін. Маніфест декларував створення Державної думи як законодавчого органу на основі загального виборчого права а також введення громадянських свобод. У...
80488. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО — ПРОДОВЖЕННЯ ТРАДИЦІЇ РУСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ (перша пол. XIII — друга пол. XIV ст.) 40.5 KB
  Державний лад та правова система Галицько – Волинського князівства. У Новгороді та Пскові утворилися феодальні республіки у ВолодимироСуздальській землі утвердилась одноосібна влада князя в ГалицькоВолинській землі великий вплив на владні відносини мала боярська аристократія. Вершини могутності ГалицькоВолинське князівство досягло під час князювання Романа Мстиславича...
80489. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВНІСТЬ (листопад 1917 — квітень 1921 рр.) 53.6 KB
  Слід звернути увагу й на заяву Ради міністрів Української держави від 10 травня: Гетьман не думає стати самодержцем. 15 жовтня було оприлюднено листа Скоропадського голові Ради Міністрів в якому він вказуючи на завершення першого періоду будування Української держави наголошував на тому що настав вже час приступити до вироблення закону який має завершити нашу планомірну працю по будуванню державності а саме до вироблення закону про вибори до Державного Сейму . На відміну від системи центральних органів Української держави формування...
80490. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (1921 — початок 1929 рр.) 59.71 KB
  Формально правову основу організації та діяльності державного механізму республіки на початку 20х років визначала Конституція УСРР 1919 р. розпочалася робота з підготовки реформи адміністративнотериторіального устрою УСРР де все ще зберігалися волості повіти і губернії. закладалися правові основи адміністративнотериторіальної реформи УСРР.