13986

Глинка Михаил Иванович

Эссе

Исторические личности и представители мировой культуры

Глинка Михаил Иванович Глинка Михаил Иванович 18041857 русский композитор. Первые музыкальные впечатления Глинки связаны с народной песней. Ещё в детстве приобщился к профессиональной музыке. Юные годы Глинки прошли в Петербурге. Благотворно отразились на формирован

Русский

2013-05-20

29.91 KB

1 чел.

Глинка Михаил Иванович

Глинка Михаил Иванович (1804-1857) - русский композитор.

Первые музыкальные впечатления Глинки связаны с народной песней. Ещё в детстве приобщился к профессиональной музыке. Юные годы Глинки прошли в Петербурге. Благотворно отразились на формировании мировоззрения композитора занятия в Благородном пансионе (1818-1822). Глинка брал уроки игры на фортепиано .

В 20-х гг. был популярен в музыкальных кругах как пианист и  певец. К этому же времени относятся первые сочинения Глинки. Особенно ярко дарование Глинки проявилось в жанре романса. В 1830-1834 Глинка путешествовал по Италии, Австрии, Германии, где познакомился с музыкальной жизнью крупнейших европейских центров, создал ряд произведений . Зрелый период творчества композитора открывает опера «Жизнь за царя» (1836). Около 6 лет Глинка работал над 2-й оперой - «Руслан и Людмила» (1842).

В 1837- 39 Глинка служил в петербургской Придворной певческой капелле. Значителен вклад Глинки в развитие русской хоровой культуры. Большое внимание он уделял искусству пения: занимался с певцами. В 1844-1847 находился во Франции и Испании. Под впечатлением этой поездки созданы «испанские увертюры». В 1848 в Варшаве написано «русское скерцо» для оркестра  «Камаринская».

В 50-х гг. вокруг Глинки объединилась группа единомышленников, пропагандистов его искусства. В эти годы возникли замыслы симфонии «Тарас Бульба», оперы «Двумужница» (не осуществлены). Глинка, живя в 1856 в Берлине, углублённо изучал полифонию старых мастеров и одновременно мелодии знаменного распева, в которых он видел основу русской полифонии. Эти идеи Глинки были впоследствии развиты С. И. Танеевым, С. В. Рахманиновым и др.

Творчество Глинки - свидетельство могучего подъёма национальной культуры. В истории русской музыки Глинка, подобно Пушкину в литературе, выступил как зачинатель нового исторического периода: его произведения определили обще-национальное и мировое значение русской музыкальной культуры. Творчество Глинки глубоко национально: оно выросло на почве русской народной песенности, впитало традиции древне-русского хорового искусства , по-новому в нём претворились достижения русской композиторской школы 18- начала 19 вв. Родоначальник русской музыкальной классики, Глинка определил новое понимание народности в музыке. Обобщил характерные черты русской народной музыки, он открыл в своих операх мир народной героики, былинного эпоса, народной сказки. Глинка уделял внимание не только фольклору, но и старинной крестьянской песне, использовав в сочинениях старинные лады, особенности голосоведения и ритма народной музыки. В то же время его творчество тесными узами связано с передовой западно-европейской музыкальной культурой. Глинка впитал традиции венской классической школы, особенно традиции В. А. Моцарта и Л. Бетховена.

В творчестве Глинки представлены почти все основные музыкальные жанры, и прежде всего опера. «Жизнь за царя» и «Руслан и Людмила» открыли классический период в русской опере и положили начало её основным направлениям: народной музыкальной драме и опере-сказке, опере-былине. Новаторство Глинки проявилось и в области музыкальной драматургии : впервые в русской музыке он нашёл метод целостного симфонического развития оперной формы, полностью отказавшись от разговорного диалога.

Симфонические произведения Глинки определили дальнейшее развитие русской симфонической музыки. В «Камаринской» Глинка раскрыл специфические особенности национального музыкального мышления, синтезировал богатство народной музыки и высокого профессионального мастерства.

Велик вклад Глинки в жанр романса. В вокальной лирике он впервые достиг уровня поэзии Пушкина, добился полной гармонии музыки и поэтического текста.

Творчество Глинки дало могучий толчок развитию национальной музыкальной культуры.

Михаил Иванович Глинка скончался 16 февраля 1857 года в Берлине в  мае того же года, прах композитора был перевезён в Санкт-Петербург и перезахоронен на Тихвинском кладбище. На могиле установлен памятник.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14444. В’язання спицями 279 KB
  Тема. В’язання спицями Мета. Ознайомити учнів з одним із видів декоративноужиткового мистецтва в’язанням інструментами і матеріалами для вязання спицями. Організацією робочого місця. Правилами безпечної праці та санітарногігієнічні вимоги. Прийомами роботи спиця...
14445. Добавляння й убавлення петель 416 KB
  Тема. Добавляння й убавлення петель Мета. Ознайомити учнів з способами добавлення і убавлення петель. Основні поняття: спиця пряжа трафарет петля. Очікувані результати навчальної діяльності: проводити добавлення і убавлення петель. Інструменти і матеріали: с...
14446. Технологія вишивання мережок 85.5 KB
  Тема. Технологія вишивання мережок. Мета: ознайомити учнів із технологією виконання мережок навчити виконувати мережки одинарний прутик подвійний прутик; виховувати акуратність і точність під час виконання вишивальних робіт. Обладнання: зразки швів виробів
14447. Технологія вишивання мережок. Розробка композиції виробу 74.5 KB
  Тема. Технологія вишивання мережок. Розробка композиції виробу. Мета: розширити знання учнів про технологію виконання мережок навчити виконувати мережку роздільний прутик; формуй ти художній смак почуття стилю й кольору під час розробку композиції вишивки підбору ...
14448. Кінцева обробка виробу. Догляд за вишитими виробами 45.5 KB
  Тема. Кінцева обробка виробу. Догляд за вишитими виробами. Мета: удосконалювати прийоми оздоблення виробів; навчити оформляти краї вишитих виробів доглядати за вишитими виробами; виховувати акуратність під час виконання вишивальних робіт; розвивати творчі здібності у...
14449. Технологія приготування страв. Приготування страв із крупів. Варіння основним способом 71.5 KB
  Тема: Технологія приготування страв. Приготування страв із крупів. Варіння основним способом. Мета: ознайомити з видами крупів їхнім значенням у харчуванні людини навчити визначати вид і якість крупів за зовнішніми ознаками готувати страву із крупів; удосконалювати в
14450. Приготування страв із макаронних виробів. Запікання 106.5 KB
  Тема. Приготування страв із макаронних виробів. Запікання. Мета: ознайомити учнів із видами макаронних виробів їхнім значенням у харчуванні людини із технологією запікання продуктів; навчити готувати страви з макаронних виробів; розширити знання й навички приготуван
14451. Приготування страв із молока й молочних продуктів 52 KB
  Тема. Приготування страв із молока й молочних продуктів. Мета: ознайомити учнів із видами молочних продуктів їхнім значенням у харчуванні людини навчити готувати страви з молочних продуктів подавати й оформлювати страви сервірувати стіл до вечері; формувати чіткість...
14452. Показники та методи фундаментального аналізу 327 KB
  Головною метою та результатом фундаментального аналізу є визначення «дійсної», справедливої ціни товару, що досліджується. Визначення справедливої ціни потребує не тільки багато зусиль, наявності правильної моделі визначення вартості, але і своєчасної та якісної інформації.