14034

Виразне читання напам’ять поезії Я. Щоголіва «Листопад»

Конспект урока

Литература и библиотековедение

УРОК № 22 Тема. Виразне читання напамять поезії Я. Щоголіва Листопад. Мета: розвивати память навички виразного читання коментування аналізу поетичних творів висловлення власної думки щодо прочитаного асоціативне мислення вміння робити словесне малювання по

Украинкский

2013-05-20

71.5 KB

6 чел.

УРОК № 22  

Тема. Виразне читання напам’ять поезії Я. Щоголіва «Листопад».

Мета: розвивати пам’ять, навички виразного читання, коментування, аналізу поетичних творів, висловлення власної думки щодо прочитаного, асоціативне мислення, вміння робити словесне малювання, порівнювати твори різних видів мистецтва; виховувати любов до природи.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, пейзажні картини (осінь), фотоматеріали, аудіозаписи.

Теорія літератури: виразне читання, темп, інтонація, пауза, логічний наголос; словесний малюнок, словесна деталь, порівняння, епітет, метафора.

 ХІД УРОКУ  

І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

ІІІ. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Складання партитури вірша.

Вірш

Темп

Інтонація

Звелося літо,|| і не знать,||

Як день за днем минув,||

І серпень дав,|| що можна дать,|| І вересень майнув...|||

повільний

спокійна,

розповідна

Морозний вітер в гай і ліс|| Подув з холодних міст||

Й нещадно з дерева обніс|| Червоно-жовтий лист.|||

середній

із жалем

І висне небо в ті часи,|| Немов циновий дах,||

І стигнуть краплі від роси,|| Як сльози,|| на гілках.|||

середній

сумна

А ти,|| що осені настиг||

Та просвітку не знав,||

Чи хоч єдиний лист зберіг,|| За котрим жалкував?|||

пришвидшений

питальна

І чи хоч краплю теплих сліз|| Зоставив від весни,||

Щоб плакать так,|| як плаче ліс|| За літом восени?|||

середній

питальна

2. Виразне читання вірша Я. Щоголіва «Листопад» напам’ять.

3. Евристична бесіда й завдання до аналізу.

1) До якої лірики належить ця поезія (До пейзажної.)

2) Чи пов’язаний цей вірш із людиною? Якщо так, то яким чином? (Пов’язаний; вживається уособлення, оживлення природи — листопад наділяється здатністю до людських почуттів: жалкував, зберіг, теплі сльози, плакати.)

3) Знайдіть у вірші художні засоби і з’ясуйте їхню роль у творі.

Епітети

Порівняння

Метафори

Фразеологізми, сталі вирази

нещадно (об

як сльози; як

звелося літо,

день за днем,

ніс), червоно-

плаче ліс

серпень дав, ве-

просвітку не

жовтий (лист),

ресень майнув,

знати, хоч

циновий (дах),

висне небо,

краплю сліз,

холодних

стигнуть крап-

плакати за ким

(міст), теп-

лі, плаче ліс

холоднии —

лих (сліз), єди-

теплих

ний (лист)

4) Чи може цей вірш мати підтекст (прихований, символіч¬ний зміст)? (Так, останні строфи можна розуміти і як звернення до людини, що досягла своєї «осені» — похилого віку: чи гідно вона прожила, чи є що добре згадати, за чим жалкувати.)

5) Яка головна думка твору? (Усе в природі змінюється, тече, але повертається, здійснюється кругообіг у природі; треба вміти відчувати красу навколишнього.)

4. Визначення рими і ритму вірша.

Зве|ло|ся| лі|то, і| не| знать|,

Як Ідень |за.| днем| ми]нув|,

І |сер|пень| дав|, що| мож|на| дать|,

І |ве|ре|сень| май|нув|™

Ритм:    

Рима: знать — дать, минув — майнув.

5. Гра «Прочитай назви».

Олесь Кмітливець зашифрував застарілі назви місяця листо¬пада. Прочитайте й поміркуйте, включивши свою уяву, фанта¬зію та знання мови, чому виникли такі назви.

(Читається за лінією навхрест від виділених складів: «напівзимник», «ворота зими», «грудкотрус», «листопадень», «падолист», «братчини».)

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знайти й записати народні прислів’я, прикмети про листопад; описати народно-релігійні свята або створити власний етюд (замальовку, твір-опис) «Листопад», використовуючи виразні деталі (див. Додаток до уроку 25). (Можна підготувати виразне читання інших віршів Я. Щоголіва про природу.)

V. ПІДСУМОК


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8577. Философия софистов и Сократа 30 KB
  Философия софистов и Сократа. Философия софистов. Софистика как философское учение (вт.пол.5 в. до н.э.) Софисты (любящие мудрость) не считали себя философами, они были платными учителями мыслить, говорить, делать. Считали, что нужно анализировать...
8578. Объективный идеализм Платона и его связь с пифагорейской традицией 32.5 KB
  Объективный идеализм Платона и его связь с пифагорейской традицией. Объективный идеализм Платона. Платон (428/427 - 347 гг. до н.э.) - ученик Сократа, которого считают основателем объективного идеализма. Самыми важными проблемами в философии Платона...
8579. Философская система Аристотеля 30.5 KB
  Философская система Аристотеля. Самостоятельная философская позиция Аристотеля началась с критики идеализма Платона. Почему же Аристотель критикует платоновское учение об идеях. Аристотель критикует это учение по нескольким направлениям. Прежде всег...
8580. Научная революция XVII века и особенности философии Нового времени 29 KB
  Научная революция XVII века и особенности философии Нового времени. Научная революция XVII века. Символами общественного прогресса в XVII веке становятся первые буржуазные резолюции в Нидерландах (конец XVI - начало XVII вв.) и Англии (середина...
8581. Философские взгляды Ф. Бэкона 29.5 KB
  Философские взгляды Ф. Бэкона. Фрэнсис Бэкон (1561-1626) - крупный английский философ, предложивший философское обоснование для экспериментальной науки. Главным трудом Бэкона является сочинение Новый Органон. Название этого труда отсылает к логич...
8582. Рационалистическая философия Р. Декарта и Лейбница 33 KB
  Рационалистическая философия Р. Декарта и Лейбница. Рационалистическая философия Р. Декарта. Рене Декарт (1596) - французский философ, стоявший у истоков рационалистической традиции. Исходной точкой в концепции Декарта является сомнен...
8583. Материализм Дж. Локка и Т. Гоббса 27.5 KB
  Материализм Дж. Локка и Т. Гоббса Материалистический сенсуализм усматривает в чувственной деятельности человека связь его сознания с внешним миром, а в показаниях его органов чувств - отражение этого мира. Видными...
8584. Учение Б. Спинозы о субстанции 30.5 KB
  Учение Б. Спинозы о субстанции. Онтологическая функция понятия Бога, в особенности пантеистического, состоящая в максимальном заострении проблемы единства мира, в высокой степени присуща философской доктрине Спинозы. Уже в первом своем произведении ...
8585. Субъективный идеализм Беркли и агностицизм Д. Юма 33 KB
  Субъективный идеализм Беркли и агностицизм Д. Юма. Субъективный идеализм Беркли. Учение, созданное Беркли это - субъективный идеализм. Отвергнув бытие материи, оно признает существование только человеческого сознания, в котором Беркли различает иде...