14037

Маленький горбань С. Черкасенко

Конспект урока

Литература и библиотековедение

УРОК № 24 Тема. С. Черкасенко. Маленький горбань. Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейнохудожній зміст оповідання; розвивати навички виразного читання переказу висловлення власної думки з приводу прочитаного; виховувати почуття милосердя доброти толера

Украинкский

2013-06-06

31 KB

9 чел.

УРОК № 24  

Тема. С. Черкасенко. «Маленький горбань».

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст оповідання; розвивати навички виразного читання, переказу, висловлення власної думки з приводу прочитаного; виховувати почуття милосердя, доброти, толерантне ставлення до інших, до слабших та беззахисних.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них.

Теорія літератури: оповідання, герой художнього твору.

 ХІД УРОКУ  

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

1) Зачитування уривків з оповідання «Маленький горбань», які найбільше запам’яталися, коментування цих уривків.

2) Зачитування планів та їх обговорення.

3) Переказ за планом.

IV. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Виразне читання IV—VI частин оповідання «Маленький горбань».

2. Обмін враженнями щодо прочитаного.

Запитання до учнів.

1) Чи справдилося ваше передбачення про розвиток подій в оповіданні?

2) Чи передбачали ви таке закінчення твору? Наскільки воно правдоподібне?

3) Чи змогли б ви вчинити так, як зробив Павлик,— пробачити своєму кривдникові?

3. Словникова робота.

Тебе доскочу — тебе впіймаю, знайду; угледів — побачив;

ш у ф р — шахтний отвір, яким спускаються до вугленосних шарів;

бляшаний — залізний; в и г і н — вільне місце за селищем; чорні думи — сумні думки; н а г л о — несподівано; дзиґлик — маленький стілець; н а в и д о ч к у — на обличчі; н а о б е р е м к у — в руках; чкурнув — утік;

стайня — приміщення для утримання худоби; з доброї сириці — з міцної невичиненої шкіри; десятому закаже — добре запам’ятає, боятиметься; п о й м и й о м у в і р и — вір йому;

п о в е р т а є т ь с я й о м у н а р у к у — схиляється на його користь;

дивиться вовком — дивиться зі злістю.

4. Складання плану II частини оповідання.

Орієнтовний п л а н (до всього оповідання)

  1.  Свято за шахтарською слобідкою.
  2.  Дід з онуком спостерігають за грою хлопців у м’яча.
  3.  Зовнішність Павлика.
  4.  Дівчатка люблять гратися з нещасним хлопчиком.
  5.  Ненина казка.
  6.  Співчуття до сердешного Зайчика.
  7.  Химерні, чарівні сни.
  8.  Чуле Павликове серце до малих і беззахисних.
  9.  Хлопчача сварка й бійка.
  10.  Малий горбань заступається за скривджених Захарком.
  11.  У степ по катран.
  12.  Павлик милується навколишньою природою.
  13.  Захарко знаходить жайвороняче гніздо.
  14.  Підступний план щодо пташок.
  15.  Павлик вирішує захистити гніздечко.
  16.  Жорстоке побиття.
  17.  Дідусь Антип біжить на виручку.
  18.  Дідові погрози малому злочинцеві.
  19.  Сумні думки діда й матері про долю маленького горбаня.
  20.  Павликові пропонують помститися кривдникові.
  21.  Хлопчик просить діда не карати Захарка.
  22.  Діти помирилися й добре гралися разом.

5. Слово вчителя.

Будь-які особи (в основному, люди, а також тварини, речі, фантастичні істоти) в літературному творі називаються героями (персонажами). Герої бувають головні — про них ведеться розповідь, показується їхня зовнішність, їхні дії та вчинки, розкривається характер через взаємодію з іншими героями. Є ще герої другорядні, які допомагають краще зрозуміти головного героя, ідею твору.

6. Визначення головних та другорядних героїв твору.

Завдання: назвати головних та другорядних героїв оповідання «Маленький горбань», обґрунтувати своє твердження.

7. Гра «Розшифруй вислів».

Олесь Кмітливець зашифрував вислів відомої української поетеси І. Жиленко, який є співзвучним із головною думкою твору, що вивчається.

ЙЕДЮЛХИНЯДЮЛЕНАЗОГОШІНШАРТСОГОЧІНІТІВСУ

ЄАМЕН

Відповідь: Читати справа наліво. Немає у світі нічого страшнішого за нелюдяних людей.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати, характеризувати героїв, переказувати ІІ частину оповідання.

VI. ПІДСУМОК


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74420. Определение цветка. Части цветка 38 KB
  Главный или боковые часто очень укороченные стебли и никогда не образуется на листьях. Ось цветка укороченная стеблевая часть его называется цветоложемили тором...
74421. ОСОБЫЕ ТИПЫ ПРИРОСТА СТЕБЛЕЙ В ТОЛЩИНУ 30.5 KB
  Общей чертой строения стебля лиан является раздробленность древесинного тела на участки с мягкими податливыми паренхимными участками в промежутках. На рисунке 156 слева изображена схема поперечного сечения молодого четырехлетнего стебля лианы из семейства бигнониевых. Хорошо видно что в четырех участках стебля древесины откладывается значительно меньше чем луба и паренхимы. Это создает необходимую для этих экологических форм растений гибкость стебля.
74422. Первичная кора корня 36 KB
  У большинства двудольных и голосеменных в связи с вторичным утолщением корня происходит также сбрасывание всей первичной коры поэтому экзодерма не бывает резко выражена. Величина клеток обычно возрастает в направлении от экзодермы к средней части первичной коры а затем уменьшается в направлении к эндодерме рис. У некоторых растений у касатика опробковению подвергаются кроме экзодермы еще 23 наружных слоя первичной коры.
74423. СТРОЕНИЕ СТЕБЛЯ ОДНОДОЛЬНЫХ 38.5 KB
  У большинства однодольных система листовых следов определяет основные черты анатомического строения стеблей в гораздо большей мере нежели у голосеменных и двудольных что отчасти объясняется отсутствием вторичного прироста. Из основания каждого листа у однодольных в стебель входит значительное число закрытых проводящих пучков коллатерального строения. Таким образом все сосудистые пучки однодольных представляют собой листовые следы.
74424. Осевой цилиндр корня 39 KB
  В осевом цилиндре корня можно различать сложный радиальный проводящий пучок и паренхиму ткань периферическая часть которой в виде кольца клеток называется перициклом рис. Эти клетки удлиняются в радиальном направлении делятся тангентальными перегородками и образуют корнеродную дугу со слоями клеток функционирующими по тому же типу как в кончике корня. Заложение боковых корешков происходит весьма близко к конусу нарастания образующего их корня выход же их наружу на значительном расстоянии.
74425. Строение типичного зеленого листа 58 KB
  В пластинке листа уже с помощью лупы можно различить 4 группы тканей: 1 покровную кожицу или эпидермис; 2 основную питательную мезофилл1; 3 проводящую сосудистоволокнистые пучки жилки; 4 механическую придающую листу жесткость определяющую положение листа в пространстве. Эпидермис стебля переходит на черешок и пластинку листа. Местами преимущественно на нижней стороне листа в эпидермисе находятся устьица.
74426. Флоэма 39 KB
  При изучении формирования члеников ситовидной трубки можно видеть что сначала членик представляет живую тонкостенную клетку с протоплазмой ядром лейкопластами и центральной вакуолей через полость которой проходят тяжи протоплазмы. Клетка членик ситовидной трубки растет; замыкающие пленки пор при этом растягиваются утоньшаются; в них образуются мелкие перфорации; в остальной части клеточная оболочка значительно утолщается под микроскопом она сильно блестит. Денатурация протоплазмы обнаруживается тем что членики трубки уже не...
74427. Бесполое и половое размножение хвощей 29 KB
  Благодаря этим лентам споры обычно сцепляются в рыхлые комочки разносимые ветром из вскрывшихся спорангиев и заростки развивающиеся из спор бывают скучены группами. Раньше заростки хвощей считали раздельнополыми: одни более мелкие только с антеридиями другие более крупные только с архегониями. Однако в недавнее время у некоторых видов были обнаружены и обоеполые заростки. Возможно что они потенциально обоеполы у многих видов и что кажущаяся их однополость объясняется неодновременностью развития архегониев и антеридиев архегонии...
74428. ЧЕРЕДОВАНИЕ ПОЛОВОГО И БЕСПОЛОГО ПОКОЛЕНИЙ И СМЕНА ЯДЕРНЫХ ФАЗ 37.5 KB
  У большинства же зигота немедленно начинает делиться и образует новое растение или зародыш его; последний у семенных растений временно задерживается в дальнейшем развитии. У большинства оно способно размножаться вегетативно; кроме того у очень многих растений на нем или в нем образуются бесполым путем специальные клетки служащие для размножения носящие нередко различные названия и объединяемые под общим наименованием спор бесполого размножения. Каждый вид растений характеризуется определенным диплоидным и вдвое меньшим гаплоидным числом...