14044

«Різдво», «Коляда» Б.-І. Антонич

Конспект урока

Литература и библиотековедение

УРОК № 30 Тема.Б.І. Антонич. Різдво Коляда. Мета:ознайомити учнів із життям та творчістю письменника його віршами про народнорелігійні свята й обряди; розвивати навички виразного читання аналізу визначення художніх засобів у поезіях; висловлення власних судж

Украинкский

2013-06-06

37.5 KB

32 чел.

УРОК № 30  

Тема. Б.-І. Антонич. «Різдво», «Коляда».

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, його віршами про народно-релігійні свята й обряди; розвивати навички виразного читання, аналізу, визначення художніх засобів у поезіях; висловлення власних суджень про сутність зображеного в художньому творі; виховувати пошану до звичаїв і традицій народу, батьківського дому.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, тексти народних колядок та щедрівок, ілюстрації до них.

Теорія літератури: ліричний вірш, ліричний герой, колядки, щедрівки.

 Хід уроку  

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Аналіз письмових робіт

2. Заслуховування повідомлень про видатних українців.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Письменнику Богдану-Ігорю Антоничу, із творчістю якого ми будемо знайомитися сьогодні, доля відвела всього 28 років життя. Але навіть за цей короткий строк він устиг видати шість збірок прекрасних, неповторних поетичних творів і стати одним із найвідоміших літераторів України.

Народився Богдан-Ігор Антонич у с. Новиці на Лемківщині (нині — територія Польщі) в сім’ї священика. Два імені йому дали згідно з греко-католицькою церковною традицією. Початкову освіту хлопець отримав удома, бо мав слабке здоров’я, потім навчався в єдиній у тому краї польській Сяноцькій гімназії, до речі, українських там взагалі не було. У цьому навчальному закладі українській мові відводили дві години на тиждень.

Перші вірші Антонич почав писати ще в дитинстві польською мовою, а під час навчання у Львівському університеті — вже українською.

Антонич-гімназіст захоплювався музикою, добре грав на скрипці, виступав на шкільних концертах і навіть сам складав мелодії. Також він чудово малював, знав і розумів образотворче мистецтво.

Відомий такий цікавий факт із життя Антонича-студента. У Львівський університет приймали дуже мало студентів, усього 10 %. Українці на заняттях мали право сидіти, а от студенти-євреї — лише стояли. При цьому діяли суворі правила — поляки сідали праворуч від проходу, українці — ліворуч. Якось Богдан-Ігор і майбутній композитор Роман Савицький запропонували сісти біля себе студентці-єврейці, за що їх цілу перерву потім били поляки. Але друзі підтримали Богдана-Ігоря та Михайла і зробили те ж саме наступного дня, адже вважали неприпустимим поділ і привілеї за національними ознаками.

Вірші Богдана-Ігоря Антонича життєрадісні, передають залюбленість поета у рідну природу, прадавні звичаї, традиції на¬роду. Ось як про це пише відомий письменник, літературознавець Дмитро Павличко:

«У кожної людини буває такий день, коли вперше радієш сонцю, коли вперше деревами тішишся, збагнувши, що вони гарні, коли тихі радощі, збуджені в душі красою листка чи пелюстки, вперше переходять у здивування — в таке почуття, яке бра¬ком точнішого слова назвати можна щастям. Такі дні, здається, більшість людей переживає в дитинстві. До таких днів ми повертаємося спогадами. І нема на світі зеленішої левади, як та, через яку біліла твоя перша стежка до школи, і деревини кра¬щої немає, як та, в якій ти вперше впізнав живе єство, і сонця ласкавішого нема, як те, яке хотів ти підняти, немов блискучий таріль, із голубого дна калабані. У сфері таких почуттів живе Антонич...»

І це ми з вами відчуємо, ознайомившись із віршами поета.

2. Виразне читання віршів «На шляху», «Весна», «Назустріч».

3. Слово вчителя.

Дуже любив Б.-І. Антонич звичаї, традиції, свята рідного на¬роду, прадавні легенди й міфи, біблійні оповіді. Під надзвичайно оригінальним кутом бачить він Різдво, Коляду. Поет так любить свою Лемківщину, що вона здається йому центром Всесві¬ту, місцем, де відбуваються найважливіші події світу.

4. Виразне читання поезії «Різдво».

5. Словникова робота.

Лемки — жителі Лемківщини;

к р и с а н і — капелюхи з крисами (полями);

завія — заметіль, метелиця;

стріха — дах;

М а р і я — Божа Матір.

6. Обмін враженнями щодо прочитаного.

7. Виразне читання поезії «Коляда».

8. Словникова робота.

Коляда — різдвяна величальна пісня;

Ясна Пані — Богоматір;

с а р н а — гірська коза.

9. Обмін враженнями щодо прочитаного.

10. Робота в групах.

1-ша г р у п а коментує зміст (робить частковий аналіз) вірша «Різдво».

2-га група пояснює зміст вірша «Коляда».

3-тя група порівнює вірш «Різдво» й «Коляда» з народ-ними колядками й щедрівками.

4-та група визначає художні засоби та їхню роль у творах.

((Місяць) круглий; принесли місяць; сніговій (завії); ніч крутиться; у долоні у Марії — місяць; місяць — золотий горіх; те¬шуть теслі; тешуть з срібла сані; стелиться путь; (синь) незнану; веснянії (сни); очі наче у сарни; Ясна Пані; ходить сонце у кри- сані; снігом стелиться життя.)

Орієнтовні відповіді

1-ша група.

Поет переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Хрис¬та й говорить, що Бог народився у його лемківському краї, на санях, а лемки, як ті давні волхви, пастухи, принесли в дарунок місяць круглий. І цей місяць у долонях Божої Матері як золотий горіх.

Цю поетичну картину можна зрозуміти по-різному — і як фантазію автора, і як символічну думку — Бог у кожному краї, у кожній оселі і в серці кожної людини.

2-га група.

У поезії «Коляда» говориться про дорогу Божого Дитяти. Люди радіють народженню Христа-Спасителя, «тешуть теслі з срібла сани», у яких повезуть його в «синь незнану». Поряд — Божа Матір із великими печальними очима. Поки що Дитя малень¬ке, спить собі безтурботно, але Мати передбачає тернистий шлях життя і місію, йому призначену — «снігом стелиться життя», тому й «плаче Пані».

3-тя група.

У народних колядках та щедрівках теж славиться народження Сина Божого, вказується на велике свято роду людського, усіх християн, як, наприклад, у щедрівці «Добрий вечір тобі, пане господарю!». Разом із тим тут є величання господарів, побажан¬ня їм усіляких гараздів. Поет вдається і до передхристиянсь- ких мотивів, що стосуються урожаю, приплоду худоби й т. ін. У народних колядках і щедрівках частими є повтори, пестливо- зменшувальні слова, художні засоби прості, використовуються здебільшого епітети. У поезії Б.-І. Антонича — картини більш складні, можливо, з підтекстом, з художніх засобів превалю¬ють метафори.

4-та г р у п а. Серед художніх засобів трапляються епітети (сніговий, круглий), порівняння (очі наче у сарни), повтори (тешуть теслі), метафори (місяць — золотий горіх) тощо. Ці засоби допомагають яскравіше змалювати картини життя, авторські почуття й переживання.

11. Оголошення результатів роботи в групах.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Гра «Прочитай вислів».

Олесь Кмітливець просить допомогти йому прочитати народний вислів, який часто мовиться, коли людина вирушає в дорогу чи розпочинає важливу, важку справу. Цей вислів закрутила завірюха-завія.

Відповідь: Ну, з Божою поміччю!

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати, аналізувати вірші Б.-І. Антони- ча, підготуватися до тематичного оцінювання.

VII. ПІДСУМОК


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21981. История средних веков 54 KB
  Историки эпохи Просвещения рассматривали феодализм как строй господствовавший в средние века в Европе и объясняли его как политическую или правовую систему и выделяли главные черты феодализма политическую раздробленность папскую теократию; по другой концепции Монтескье Мабли феодализм это система феодов и феодальной иерархии. концепции сущности феодализма упорядочились: германисты романисты система государственнополитических институтов марковая вотчинная система ленных связей личных бенефициальных в XX в. возникла...
21982. Великие географические открытия 75 KB
  захватил царя страны инков Атахуальпу вмешавшись на его стороне в войну между ним и его братом брат погиб потом за Атахуальпу потребовал выкуп и получил золота на 1 1 3 млн. на 3 млн. 19 млн. 23 млн.
21983. Великое переселение народов (II-(375 г.) – VII вв. Варварские королевства 86.5 KB
  Земли населенные ими составляли значительную часть Римской империи. часть свевов переселилась на Пиренейский полуостров. переправилась и часть племени свевов. Испанский автор Идаций писал что в конечном итоге после опустошений и вандалыхасдинги и свевы заняли Галисию причем свевы получили западную часть этой территории аланы Лузитанию и Картахену а вандалы силинги Бетику прочие территории Пиренейского полуострова осталась у испаноримлян.
21984. Венгрия, Валашские, Молдавские княжества в IX-XV вв. 71 KB
  замковые люди зависимые крестьяне. Особую категорию крестьян XIIXIII вв. магнатам принадлежало 33 населения жупов 34 крестьянских хозяйств; средним и мелким феодалам 39 поселений; церковным феодалам 121 ; королю 15 . Происходит унификация категорий зависимых крестьян исчезают либертины сервы замковые люди и удворники все они теперь частновладельческие крестьяне.
21985. Византийская культура 39.5 KB
  Но для культуры Византии характерно единство языковое конфессиональное. В Византии были популярны и исторические сочинения. Отличительной чертой системы образования в ранней Византии было сохранение в значительных масштабах античных традиций. В ранней Византии происходило накопление эмпирических знаний по географии навигационному делу ботанике зоологии картографии.
21986. Византия в IV-XI вв. 123.5 KB
  Географическое положение Византии делало империю как бы связующим звеном между Востоком и Западом. В состав Византии в этот период входила вся восточная половина Римской империи. Территория Византии по данным источников в это время превышала 750 тыс. Латинское население западных областей Византии было немногочисленно.
21987. Византия в XII-XV вв. 78 KB
  административный и судебный иммунитет в большинстве владений у родственников императоров был полный налоговый иммунитет имели они и свой штат оставался в Византии ограниченным не только в XII в. Пожалование земли и крестьян в пронию до известной степени заменило стратиотское землевладение крестьянского типа которое полностью не исчезло а сохранялось до конца существования Византии. В Византии имел гораздо меньшее развитие чем на Западе процесс субинфеодации. Феодальные институты Византии прония арифмос харистикий экскуссия ...
21988. Германия в XI-XV вв. 151.5 KB
  Полностью романской была Лотарингия присоединенная к Германии уже в конце IX в. Новые императоры вернулись от вселенской политики к германским проблема в Италию ходили походами только для коронации в Германии опирались на епископов и на слой министериалов и боролись с герцогами. Но после клюнийской реформы духовенство в Германии усилилось а в XI в. Генрих IV стал править самостоятельно в качестве короля Германии ему прежде всего пришлось столкнуться с фактом возросшей независимости светских и духовных князей.
21989. Германия в XVI-первой половине XVII вв. 182.5 KB
  Международная экономическая роль Германии выражалась в том что она занимала первое место в мире по добыче серебра 80 шло из Германии в Европу. Альбрехт не был в состоянии уплатить Фуггерам и добился от папы Льва X разрешения провести продажу индульгенций в Саксонии и других местах Германии за что обещал уплатить курии 10. На востоке Германии большое значение приобретают ярмарки в Лейпциге с конца XV в. Процесс созревания некоторых предпосылок генезиса капитализма был приостановлен в Западной Германии и Австрии феодальной реакцией...