14054

Поезії. Віршові розміри: ямб, хорей М. Рильський

Конспект урока

Литература и библиотековедение

УРОК № 40 Тема. М. Рильський. Поезії. Віршові розміри: ямб хорей. Мета:ознайомити учнів з деякими поезіями М. Рильського; дати поняття про віршові розміри ямб і хорей про стопу та строфу; формувати навички визначення віршових розмірів ритму; розвивати творче образне ...

Украинкский

2013-06-06

53 KB

23 чел.

УРОК № 40  

Тема. М. Рильський. Поезії. Віршові розміри: ямб, хорей.

Мета: ознайомити учнів з деякими поезіями М. Рильського; дати поняття про віршові розміри — ямб і хорей, про стопу та строфу; формувати навички визначення віршових розмірів, ритму; розвивати творче, образне мислення, відчуття ритму; виховувати естетичні почуття, любов до поезії.

Обладнання: картки, кросворди, таблиці з теорії віршування.

Теорія літератури: ямб, хорей, стопа, строфа.

 Хід уроку  

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

1) Виразне читання віршів М. Рильського «Ознаки весни» й «Порада», їх коментування (висловлення вражень, свого розуміння головної думки).

2) Огляд ілюстрацій.

IV. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Слово вчителя.

Кожен вірш, як ви знаєте, має свій ритм, свою мелодію. Ці ритми бувають різні (а відповідно, і звучання, настрій твору) — бадьорі, мажорні або сумні, протяжні, мінорні, спокійні, ліричні, плавні.

Від чого саме це залежить, ми дослідимо на сьогоднішньому уроці.

2. Завдання для учнів.

(Це завдання є індивідуальним, його виконують усі бажаючі, ті, хто займається танцями, музикою.) Визначити (практично), який танець можна протанцювати під подані віршовані рядки — вальс (раз, два, три, раз, два, три) чи, наприклад, гуцульський танок на мотив коломийок (раз-два, раз-два, раз-два).

1) Спить мій малесенький, спить мій синок.

Спить він, наслухавшись дивних казок.

(Олександр Олесь.)

2) Народився Бог на санях

в лемківськім містечку Дуклі.

Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий.

(Б.-І. Антонич.)

3) Очерет мені був за колиску;

В болотах я родився і зріс.

Я люблю свою хату поліську.

Я люблю свій зажурений ліс.

(Д. Фальківський.)

4) Ой там в саду зеленая трава по коліна.

Ой за добрим чоловіком жінка як калина.

(Народна коломийка.)

5) Віє вітер, віє буйний, віє за горою

Мороз ходить, мороз бродить під руку з весною.

(Б.-І. Антонич.)

6) У синьому небі я висіяв ліс,

у синьому небі, любов моя люба, я висіяв ліс із дубів та беріз, у синьому небі з берези і дуба.

(М. Вінграновський.)

(1, 3, 6 — відповідає ритму вальсу, 2, 4, 5 — ритму гуцуль¬ського танцю.)

3. Визначення віршового ритму різних поезій.

Спить мій малесенький, спить мій синок .

Спить він, наслухавшись дивних казок.

| / | / | / | / (О. Олесь.)

| І | І - Один наголошений склад чергується з двома ненаголошени- ми (ритм вальсу).

Народився Бог на санях |   |  |    | |

в лемківськім містечку Дуклі.            | ^^ | ^^ | ^^ | ^^ |

Прийшли лемки у крисанях 1 — — | — — | — — |——|

і принесли місяць круглий. 1 |  |   | 1 - | 1 - |

(Б.-І. Антонич.)

Один наголошений рядок чергується з одним ненаголоше- ним (ритм коломийки, гуцульського танцю, а також нагадує ритм серця).

4. Слово вчителя.

Коли ми вимовляємо наголошений склад, то можна плесну¬ти в долоні, притопнути. Можливо, саме тому повторювана гру¬па складів з одним наголошеним складом називається стопою.

Бувають стопи з двома складами: ——, трьома складами: —^ -^. У стопі може бути лише один наголошений склад. Інколи зустрічаються двоскладові стопи без наголосу: — ^. Це — пірихій. Двоскладова стопа з наголосом на першому складі — хорей: — з наголосом на другому складі — ямб: ^—.

Таким чином, вірш Б.-І. Антонича, уривок з якого наведе¬но, написаний чотирьохстопним хореєм.

5. Гра «Турнір літературознавців».

І т у р. Бере участь увесь клас.

Перші десять учасників, які правильно виконають завдання, виходять у другий тур.

Завдання: поєднати поняття із їхнім визначенням.

Повторювана група складів з одним наголошеним складом

стопа

Кількість стоп у рядку вірша

ямб

Двоскладова стопа з наголосом на другому складі

хорей

Двоскладова стопа з наголосом на першому складі

розмір

Співзвучне закінчення рядків

рима

Рівномірне чергування наголошених і ненаголошених складів

ритм

Група віршованих рядків, об’єднаних змістом, ритмом і римою

строфа

 

II тур. П’ять учнів, що найшвидше виконають завдання, виходять у ІІІ тур.

Завдання: відновити переплутані рими:

Білі цуцики гуляють на соломі,

Сонце гріє смішні мордочки;

Тіні віт дрижать на домі білім;

Плине чапля в синій вишині.

(М. Рильський.)

Більше розуму та хисту,

Талану без краю;

Мати чисту, добру,

Вдачу кременисту, чесну —

Ось чого бажаю.

(М. Вороний.)

Там, де гори і долини,

Де вітровій гуляє.

Там цвіте краса-країна З дивним Сльозолий ім’ям.

(В. Симоненко.)

На траві роси немає,

Дим прослався над селом,

Землю черкає ластівка Крилом розтривоженим.

(М. Рильський.)

III тур. Три учні, які найшвидше виконають завдання, виходять у IV тур.

Визначити віршові розміри віршів М. Рильського «Пісні», «Порада», «Ознаки весни».

Коли пісні мойого краю | ^^ | ^_ | |_ | ^_ | |_

Пливуть у рідних голЗсах, |    |   |    |  |

Мені здається, що збираю | ^^ | |^ | |^ | |^ | |_

Цілющі трави я в лугах. |  |  |  |  |

Це чотирьохстопний ямб.

Мені казав розумний садівник: |  |   | ^^ | | |^ |

«Коли ти пересаджуєш ялинку, | |_ | |^ ^^ | ^^ | ^^ |_ | |_ |_ _

Відзнач північний і південний бік |—— |—— | * — |——| —-—|

І так сади: ростиме добре й гінко». | —- — | —- — | - - — | - - — | - - — |

Це п’ятистопний ямб.

 

Вона — у кузні, де нетерпеливо У перегони грають молотки,

У верболозі, сплетенім примхливо , Що червоніє тйхо край ріки.

Це п’ятистопний ямб.

IV тур.

Завдання: скласти віршик за словами в кінці поетичних рядків.

Завдання: скласти віршик за словами в кінці поетичних рядків.

 берегами

 яворів

 над полями

 спів

або

або

... пливуть ... сонні . йдуть

…далина ... в прибої . зелено-голубою . долина

(У виконанні цього завдання можуть брати участь усі учні класу.)

6. оцінювання роботи учнів, визначення переможців.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити теоретичні поняття. Скласти поетичні рядки за схемою:

| _ - | _-| _ - | _-| _ - | _-| _ - | _-| Підготуватися до бесіди з позакласного читання (за групами).

VI. ПІДСУМОК


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28927. Приход к власти в России царской династии Романовых. Становление российского абсолютизма 28.5 KB
  21 февраля казаки ворвались на заседание Земского собора и потребовали избрать царем 16летнего Михаила Федоровича Романова сына патриарха Филарета родственника царя Федора Ивановича. Избрание Михаила не было случайностью: один из бояр писал что Михаил молод разумом еще не дошел и будет нам удобен; отсутствие у Михаила ярких талантов жесткого характера устраивало всех: страна устала от жестокости и хотела осторожной политики; избрание Михаила обещало всеобщее согласие и спокойствие; царская власть опять становилась...
28928. Причины и основные этапы установления крепостного права в России 22.25 KB
  Причины и основные этапы установления крепостного права в России Крепостничество представляет собой любую зависимость крестьян от землевладельца запрет менять прописку и хозяина. установившая правило €œЮрьева дня€ осенний праздник представляющий собой определенный и очень ограниченный срок перехода крестьян к другому землевладельцу после расчета с прежним. вводятся €œзаповедные лета€ в течение которых даже установленный переход крестьян запрещался. писцовые книги стали документальным основанием в процессе прикрепления крестьян.
28929. Петровская модернизация России, ее особенности и значение для дальнейшего развития страны 38 KB
  Это был верховный орган управления страной состоящий из девяти человек назначаемых царем. Каждая коллегия ведала определенной отраслью управления. была изменена система местного управления. Главную роль в системе управления играл царь Петр I.
28930. Внешняя политика Петра I. Становление Российской империи 29.5 KB
  Внешняя политика Петра I. Во внешней политике Петра I можно выделить 4 основных события: Азовские походы Великое посольство Северная война Каспийский поход. Однако уже в 1696 предварительно создав эскадру из 2 крупных кораблей 23 галер и более чем 1000 барок вдвое увеличив и оснастив армию Петр взял Азов и тля удержания захваченных земель приказал возвести крепость Таганрог. Весной 1697 посольство из 250 человек среди которых под именем Петра Михайлова был и царь отправилось в Европу.
28931. Дворцовые перевороты (1725—1762) 45 KB
  со смерти Петра I в России начинается эпоха дворцовых переворотов смена царствующих особ которая сопровождалась ожесточенной борьбой между различными группировками придворной знати. Старая знать Голицыны Долгоруковы выступала за царевича Петра сына Алексея. возвела на престол жену Петра Великого Екатерину I. Незадолго до смерти она выбрала своим преемником 12летнего царевича Петра сына убитого царевича Алексея.
28932. Россия в эпоху дворцовых переворотов 27 KB
  Среди претендентов на престол были: Екатерина – жена Петра I муж дочери Петра Анны герцог Гольштейн –Готторпский вторая дочь Петра I Елизавета внук Петра I Петр Алексеевич сын убитого царевича Алексея и наконец племянница Петра I Анна Иоанновна дочь Ивана Алексеевича брата царя. Спасло ее лишь воцарение Петра III в России. Сделав ставку на его жену Екатерину Орловы при помощи гвардии свергли Петра III позже он был €œслучайно€ убит в Ропше.
28933. Реформы Екатерины II. Государственное управление. Уложенная комиссия 35.5 KB
  Екатерина хотела претворить в жизнь идеал философа на троне который был весьма распространен во второй половине XVIII в. Екатерина отвергла проект создания Совета увидев в нем попытку ограничить самодержавную власть но при этом понимала что реформа государственного управления необходима. Тем самым Екатерина ослабила Сенат превратив его из законодательного в простой административный орган. Екатерина провела вторую секуляризацию монастырских земель забрав их в казну.
28934. Эпоха просвещенного абсолютизма Екатерины II 25 KB
  Население России увеличилось к концу XVIII до 36 000 000 человек. В условиях веянья идей этих философов в России строилась законная самодержавная монархия. Кроме того в условиях отмирания крепостного права в Европе в России оно лишь усилилось. Целью было реформирование законодательства России но когда был затронут крестьянский вопрос комиссию распустили.
28935. Внешняя политика России в середине и второй половине XVIII в. 39.5 KB
  Внешняя политика России в середине и второй половине XVIII в. Спасло ее лишь воцарение Петра III в России. Петр III заключил мир и союз с Пруссией но его своевременное свержение позволило России не участвовать в войне на стороне ей же битых пруссаков. При поддержке России королем Польши стал Станислав Понятовский в прошлом фаворит Екатерины хотя этому активно противодействовали Франция и Австрия.