14056

«Пиріжок з калиною» В. Кава

Конспект урока

Литература и библиотековедение

УРОК № 42 Тема. В. Кава. Пиріжок з калиною. Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника змістом його оповідання; розвивати навички виразного читання коментування прочитаного висловлення власної думки про твір і його героїв; виховувати почуття людянос...

Украинкский

2013-06-06

67.5 KB

79 чел.

УРОК № 42  

Тема. В. Кава. «Пиріжок з калиною».

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, змістом його оповідання; розвивати навички виразного читання, коментування прочитаного, висловлення власної думки про твір і його героїв; виховувати почуття людяності, чесності, справедливості.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них.

Теорія літератури: оповідання, герої художнього твору.

ХІД уроку

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Аналіз письмової контрольної роботи (тематичного оцінювання).

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Хто з вас не любить пиріжки? Свіжі, пухкі, домашні, спечені добрими руками мами чи бабусі. Тепер печуть пироги із сиром, картоплею, капустою, повидлом, маком, різними ягодами. А раніше їх робили ще й з калиною. Як ви думаєте, чи може пиріжок стати дивом? Може, ще і яким! Так стверджує український письменник Віктор Кава, автор оповідання «Пиріжок з калиною». Але про це трохи згодом.

На Чернігівщині, на березі річки Удай розташоване с. Поділ.

У ньому 1 січня 1897 року народився Віктор Іванович Кава.

Піти до школи хлопцеві довелося лише після закінчення Другої світової війни. Школа була напівзруйнована, вчилися в одній кімнаті по два класи, підручників не було, але Віктор горів великим бажанням отримати знання.

Після закінчення Ярославської середньої школи він успішно навчається на факультеті журналістики Київського університету. Потім працює у видавництві «Веселка», в журналі «Барвінок», з’являються його перші власні книжки для дітей. Це «Прогуляний день», «Історія одного велосипеда», «Вечірня телеграма», «Мені не страшно», «Червона вулиця» та багато інших.

Більшість творів В. Кави — про життя школярів, їхнє навчання, дружбу, футбольні баталії, перше трепетне кохання, перші кроки в доросле життя, зробити які зовсім непросто. У цілому ж вони — про добро і зло, відповідальність за свої вчинки, вірність і зраду, про справжню дружбу.

Отож, повертаємося до дива дивного — пиріжка з калиною.

2. Виразне читання оповідання В. кави «Пиріжок з калиною».

3. Словникова робота.

Убоїсько, гультіпака — лайливі назви неслухняної дитини; скрушно — із жалем; долівка — підлога; х л і в — сарай; ш и б к и — віконне скло; мороз пересівся — став меншим; гармидер — шум; хутко — швидко; копаночка — криниця;

оббігти далеким окулясом — оббігти далеко; гидко — погано; знічев’я — від нічого робити; п р о ж о г о м — швидко;

рогач — хатній пристрій, яким ставлять чавуни в піч і вий¬мають звідти; чавун — посуд із чавуну для печі; п р и т ь м а — швидко; комедіант — тут: смішна людина; н а ч е р е н і — на печі; к у т о к — частина села;

в'яз — дерево;

біля сволока — біля балки-колоди, що підтримує стелю;

піжмурки, чижик — дитячі ігри;

ярий — червоний, сильний;

запорпався — став шукати;

сільмаг — сільський магазин;

майнув — побіг.

4. Обмін враженнями щодо прочитаного.

5. Бесіда за питаннями.

В Олеся Кмітливця виникли при прочитанні оповідання наступні питання:

1) Чому мати називає Митька «убоїсько моє, гультіпака»?

2) Чому хлопці подумали, що йде татаро-монгольська орда?

3) Чому Митько й Федорко у «сніговій війні» приєдналися до дівчат, а не до хлопців?

4) Чому Митько кинув сніжку?

5) Чому у Митька зіпсувався настрій і він побіг додому?

6) Чому в голові у Митька сперечалися два голоси?

7) Чому Митько пішов до Ніни?

8) Чому Митько розсердився на луг?

9) Чому Ніна була спочатку ображена поведінкою хлопця, а потім дала йому пиріжок з калиною?

10) Чому Митько легко обманював маму і не зміг обманути Ніну?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Гра «Прочитай прислів’я».

Олесь Кмітливець просить прочитати прислів’я, записане на ягідках калини. Саме воно відповідає головній думці твору В. Кави.

 

Відповідь: Сумління — найкращий порадник.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати оповідання «Пиріжок з калиною», переказувати його; зробити ілюстрації.

VII. ПІДСУМОК


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76906. Черепные нервы. I, II пары черепных нервов. Проводящий путь зрительного анализатора 181.6 KB
  Они составляют проводниковую часть обонятельного и зрительного анализаторов. Оба имеют общее происхождение, т.к. развиваются как производные переднего мозгового пузыря, его нижней стенки. Оба несут восходящие (чувствительные) нервные волокна, соединяющие рецепторные поля анализаторов с подкорковыми центрами обоняния и зрения и, таким образом, входят в сенсорную систему.
76907. Глазодвигательный, блоковый, отводящий нервы 181.24 KB
  Глазодвигательный блоковый и отводящий нервы связаны в одну группу по причинам: единого происхождения и развития обусловленного передними головными миотомами из которых возникают мышцы глазного яблока; схожим строением волокон которые имеют нисходящее направление и по функции являются двигательными; общностью иннервации глазных мышц. Корешки нерва выходят на основании головного мозга в межножковой ямке по медиальной поверхности ножек мозга где для них имеется борозда. Ресничный узел лежит на латеральной полуокружности влагалища...
76908. Тройничный нерв. V пара черепных нервов, ее ветви, топография и области иннервации 185.93 KB
  V пара тройничные нервы правый и левый смешанные: чувствительные двигательные вегетативные. Нервы развиваются вместе с производными первой висцеральной дуги челюстями и жевательными мышцами кожей лица слизистой полости носа и рта. Ствол тройничного нерва возникает при объединении чувствительного и двигательного корешков на выходе из мозга.
76909. Лицевой нерв, его топография, ветви и области иннервации 181.44 KB
  VII пара включает два нерва лицевой и промежуточный смешанные нервы двигательные парасимпатические и чувствительные. Промежуточный нерв нередко обозначают как XIII пару и тогда в VII паре остается только лицевой – двигательный нерв. Нерв выходит из мозга в поперечной борозде между мостом и продолговатым мозгом латерально от оливы направляясь по задней черепной яме к внутреннему слуховому проходу куда вступает вместе с VIII парой.
76910. Преддверно-улитковый нерв. VIII пара черепных нервов и топография ее ядер. Проводящие пути органов слуха и равновесия 183.89 KB
  Преддверная и улитковая части VIII пары объединяются во внутреннем слуховом проходе и направляются через заднюю черепную яму к мозговому стволу к его поперечной борозде между мостом и продолговатым мозгом где латеральнее лицевого и промежуточного нервов входят во внутрь моста и заканчиваются синапсами на ядрах вестибулярного поля моста. Вестибулярное поле находится в латеральных углах ромбовидной ямки на него проецируются два улитковых и четыре вестибулярных ядра залегающих в вентролатеральных отделах моста. Улитковые ядра: переднее и...
76911. Языкоглоточный нерв. IX пара черепных нервов, их ядра, топография и области иннервации 180.17 KB
  IX пара языкоглоточные нервы смешанные развиваются из заднего мозгового пузыря. Корешки нерва 45 выходят позади оливы продолговатого мозга и сливаются в короткий ствол. Чувствительные узлы нерва: верхний в яремном отверстии нижний в области каменистой ямки височной кости содержат псевдоуниполярные нейроны центральные отростки которых формируют чувствительный корешок нерва.
76912. Блуждающий нерв, его ядра, их топография; ветви и области иннервации 181.14 KB
  Краниальная часть нерва отдает ветви: менингиальную веточку для твердой мозговой оболочки в задней черепной яме; ушную ветвь которая через сосцевидный каналец и барабаннососцевидную щель подходит к коже наружного слухового прохода и ушной раковине. Ветви шейной части: глоточные к глоточному сплетению и через него к слизистой мышцамконстрикторам глотки мышцам мягкого неба кроме напряжителя из тройничного нерва шейные верхние сердечные ветви к сердечным сплетениям гортанные верхние нервы к перстнещитовидной мышце наружная...
76913. Прибавочный и подъязычный нервы 181.56 KB
  Обе пары XI XII по выходе из черепа идут между внутренней яремной веной и внутренней сонной артерией и ложатся под заднее брюшко двубрюшной мышцы. Из черепа ствол нерва выходит через яремное отверстие вместе с IX X парами и внутренней яремной веной занимая при этом латеральное положение. Внутренняя веточка для соединения с блуждающим нервом; наружная ветвь – для трапециевидной и грудиноключичнососцевидной мышц; Наружная ветвь проходит между внутренней яремной веной и внутренней сонной артерией а затем уходит под заднее брюшко...
76914. Вегетативная, автономная нервная система. Вегетативная часть нервной системы, ее деление и характеристика отделов 185.72 KB
  В надсегментарных вегетативных центрах которые располагаются в коре полушарий базальных ядрах мозжечке различают: центры чувствительные по восприятию внутренней рецепции; центры двигательные по координации гладкомышечных и сердечных сокращений в органах и сосудах. Подкорковые вегетативные центры Полосатое тело центры терморегуляции слюно и слезоотделения образования слизи. Ретикулярная формация ствола мозга – зрачковый рефлекс центры дыхания сердечный сосудистый глотания и рвоты и другие регуляции обмена веществ и...