14058

Остап Вишня. «Перший диктант»

Конспект урока

Литература и библиотековедение

УРОК № 44 Тема.Остап Вишня. Перший диктант. Мета:ознайомити учнів із життям та творчістю письменника із жанром гуморески змістом твору Перший диктант; розвивати навички виразного читання переказу гумористичних творів висловлення власних думок щодо прочитано

Украинкский

2013-05-20

32.5 KB

17 чел.

УРОК № 44  

Тема. Остап Вишня. «Перший диктант».

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, із жанром гуморески, змістом твору «Перший диктант»; розвивати навички виразного читання, переказу гумористичних творів, висловлення власних думок щодо прочитаного, майстерність автора; виховувати почуття гумору, оптимістичне світобачення.

Обладнання: портрет письменника, ілюстративні матеріали до його біографії, збірки творів письменника, ілюстрації до них.

Теорія літератури: засоби комічного, гумореска.

 Хід уроку  

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Заслуховування усних творів-роздумів за оповіданням В. Кави «Пиріжок з калиною».

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

«Я походжу із селян. Народився на Полтавщині. Батьки мої мали дуже багато дітей і дуже мало грошей. Було це ще за царського часу. Закінчив я сільську школу, а потім військово- фельдшерську. Працював фельдшером і далі вже вчився самотужки.

Книжки читати я любив змалку: все думалося та гадалося, що то за люди такі є на світі, що вміють вірша скласти чи книжку написати, але про те, щоб самому щось таке скласти, про це не мріялося.

Після революції пішов працювати в газету. Вдачі я змалку був не сказати, щоб дуже сумної, а зовсім навпаки: по молодості сміялося весело й розложисто. Одного разу заради жарту, я написав невеличкий твір про непорядки в нашій газетній роботі. Сміху було, хоч лопатами вигортай! Усі співробітники радили мені писати твори для газети.

— Та не вийде в мене! — кажу.

— А ви спробуйте!..

Іноді виходило, іноді не виходило. Згодом почало частіше “виходити”, ніж “не виходити”. Почав частіше братися за Гоголя, Щедрина та Чехова. Читав, думав: “Чому смішно? Звідки сміх?”

Дістав словник, збірники приказок. І прислухався. Прислухався і в трамваях, і на базарі, і на ярмарках, і по поїздах,— чому сміються, чого так весело?.. І записував.

У більшості моїх творів нічого вигаданого немає: це все власні спостереження, все це було побачено, почуто, пережито.

Розуміється, все оброблено з мого погляду.

.Моя зброя — сміх! Я глузую, кепкую, а частенько просто усміхаюсь»,— так писав про себе видатний український гуморист Остап Вишня (справжнє його прізвище та ім’я по батькові — Губенко Павло Михайлович).

Його творами захоплюється вже не одне покоління українців і не лише в Україні. Л. Кравчук писав: «... Його люблять і заокеанські українці — в Канаді, в Сполучених Штатах Америки. Його чудові гуморески і фейлетони читали і читають десятки тисяч українців, яких .доля закинула за океан.»

Гумор — це те, що допомагає людині жити, долати труднощі. Сміхом можна більше вразити, ніж навіть лайкою. Недаремно ж про Остапа Вишню склали в народі прислів’я: «Де Остап Вишня, там міліція лишня», а газети, журнали з його творами розходилися мільйонними тиражами. Письменник придумав но-вий жанр гумористичних творів — усмішка.

Дитинство Остапа Вишні в багатодітній родині було нелег¬ким, але гуморист згадував його з теплою посмішкою, охоче пи¬сав автобіографічні твори, як от «Перший диктант».

2. Виразне читання гуморески Остапа Вишні «Перший диктант».

3. Словникова робота.

Гарбузці — гарбузове насіння; церковноприходське «вчилище» — початкова шко¬ла при церкві; дяк — помічник священика; виконував також функції вчи¬теля у школі;  «сидєлець» — власник «марнопольки» — перекручене «моно¬полька» — корчма, шинок, заклад, де продавалася горілка; крашанки — курячі яйця; справили — придбали (купили, пошили); ш к а р б а н и — чоботи; п е р е т я г л и — перешили; в и ш м а р у в а л и — почистили; н а й м и т у в а в — був найманим працівником; економія — маєток, панське господарство; груба — пічка;

рядно — домоткане покривало, рос. одеяло. онучі — тканина, якою обмотували ноги, коли взувалися в чоботи; диктовка — диктант; багацько — багато.

4. Обмін враженнями щодо прочитаного.

Запитання до учнів.

1) Що вам видалося найсмішнішим у творі? Чому?

2) Які моменти із життя сільських дітей у давнину здали¬ся вам цікавими?

3) Чи є щось повчальне у цьому творі Остапа Вишні? Що саме?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Слово вчителя.

Один із комічних епізодів у гуморесці Остапа Вишні побудований на використанні омонімів (слів, що однаково звучать, але мають зовсім різне значення): испанской — из панской (рос.). Існує багато міжмовних омонімів, наприклад, луна (рос.) — місяць (укр.); луна (укр.) — эхо (рос.); качка (укр.) — утка (рос.), качка (рос.) — качання (укр.); булка (рос.) — білий хліб (укр.), булка (болгар.) — молода жінка.

2. Гра «Підберіть омонім».

Олесь Кмітливець пропонує згадати кілька омонімів, серед них і міжмовних, пояснити їхнє значення. (Час, баня уродливий і под.).

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати, переказувати гумореску Остапа Вишні, зробити ілюстрації.

VII. ПІДСУМОК


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81571. Структурная организация межклеточного матрикса. Изменения соединительной ткани при старении, коллагенозах. Роль коллагеназы при заживлении ран. Оксипролинурия 112.48 KB
  Роль коллагеназы при заживлении ран. Коллаген IX типа антипараллельно присоединяется к фибриллам коллагена II типа. Его глобулярный НК4домен основный он не связан с фибриллами коллагена II типа и поэтому к нему может присоединяться такой компонент матрикса как гиалуроновая кислота. Микрофибриллы которые образуются тетрамерами коллагена VI типа присоединяются к фибриллам коллагена II типа и к гиалуроновой кислоте.
81572. Важнейшие белки миофибрилл: миозин, актин, актомиозин, тропомиозин, тропонин, актинин. Молекулярная структура миофибрилл 116.56 KB
  Молекулярная масса миозина скелетных мышц около 500000 для миозина кролика 470000. Молекула миозина имеет сильно вытянутую форму длину 150 нм. Легкие цепи находящиеся в головке миозиновой молекулы и принимающие участие в проявлении АТФазнойактивности миозина гетерогенны по своему составу. Количество легких цепей в молекуле миозина у различных видов животных и в разных типах мышц неодинаково.
81573. Биохимические механизмы мышечного сокращения и расслабления. Роль градиента одновалентных ионов и ионов кальция в регуляции мышечного сокращения и расслабления 107.85 KB
  В настоящее время принято считать что биохимический цикл мышечного сокращения состоит из 5 стадий: 1 миозиновая головка может гидролизовать АТФ до АДФ и Н3РО4 Pi но не обеспечивает освобождения продуктов гидролиза. Актомиозиновая связь имеет наименьшую энергию при величине угла 45 поэтому изменяется угол миозина с осью фибриллы с 90 на 45 примерно и происходит продвижение актинана 1015 нм в направлении центра саркомера; 4 новая молекула АТФ связывается с комплексом миозинFактин; 5 комплекс миозинАТФ обладает низким...
81574. Саркоплазматические белки: миоглобин, его строение и функции. Экстрактивные вещества мышц 122.6 KB
  Концентрация адениновых нуклеотидов в скелетной мускулатуре кролика в микромолях на 1 г сырой массы ткани составляет: АТФ 443 АДФ 081АМФ 093. в мышечной ткани по сравнению с концентрациейадениновых нуклеотидов очень мало. К азотистым веществам мышечной ткани принадлежат имидазолсодержащие дипептиды карнозин и ансерин.; метилированное производное карнозина ансерин был обнаружен в мышечной ткани несколько позже.
81575. Особенности энергетического обмена в мышцах. Креатинфосфат 126.43 KB
  Принято считать что процессом непосредственно связанным с работающим механизмом поперечнополосатого мышечного волокна является распад АТФ с образованием АДФ и неорганического фосфата. Возникает вопрос: каким образом мышечная клетка может обеспечить свой сократительный аппарат достаточным количеством энергии в форме АТФ т. каким образом в процессе мышечной деятельности происходит непрерывный ресинтез этого соединения Прежде всего ресинтез АТФ обеспечивается трансфосфорилированием АДФ с креатинфосфатом. Данная реакция...
81576. Биохимические изменения при мышечных дистрофиях и денервации мышц. Креатинурия 106.28 KB
  Общими для большинства заболеваний мышц прогрессирующие мышечные дистрофии атрофия мышц в результате их денервации тенотомия полимиозит некоторые авитаминозы и т. являются резкое снижение в мышцах содержания миофибриллярных белков возрастание концентрации белков стромы и некоторых саркоплазматических белков в том числе миоальбумина. Наряду с изменениями фракционного состава мышечных белков при поражениях мышц наблюдается снижение уровня АТФ и креатинфосфата.
81577. Химический состав нервной ткани. Миелиновые мембраны: особенности состава и структуры 152.07 KB
  Данилевский впервые разделил белки мозговой ткани на растворимые в воде и солевых растворах белки и нерастворимые белки. которые разделили белки нервной ткани на 4 фракции: извлекаемые водой 45 раствором КСl 01 раствором NOH и нерастворимый остаток. В настоящее время сочетая методы экстракции буферными растворами хроматографии на колонках с ДЭАЭцеллюлозой и дискэлектрофореза в полиакриламидном геле удалось выделить из ткани мозга около 100 различных растворимых белковых фракций.
81578. Энергетический обмен в нервной ткани. Значение аэробного распада глюкозы 129.8 KB
  На долю головного мозга приходится 23 от массы тела. Следовательно 100 г мозга потребляет в 1 мин 37 мл кислорода а весь головной мозг 1500 г 555 млкислорода. Газообмен мозга значительно выше чем газообмен других тканей в частности он превышает газообмен мышечной ткани почти в 20 раз. Интенсивность дыхания для различных областей головного мозга неодинакова.
81579. Биохимия возникновения и проведения нервного импульса. Молекулярные механизмы синаптической передачи 109.17 KB
  Молекулярные механизмы синаптической передачи Большинство исследователей придерживаются мнения что явления электрической поляризации клетки обусловлены неравномерным распределением ионов К и Nпо обе стороны клеточной мембраны. Мембрана обладает избирательной проницаемостью: большей для ионов К и значительно меньшей для ионов N. При определенных условиях резко повышается проницаемость мембраны для ионов N. Объясняется это тем что количество ионов N выкачиваемых из клетки с помощью натриевого насоса не вполне точно уравновешивается...