14060

Остап Вишня. Засоби зображення комічного

Конспект урока

Литература и библиотековедение

УРОК № 46 Тема. Остап Вишня. Засоби зображення комічного. Мета: дати учням поняття про гумореску як жанр про засоби комічного; розвивати звязне мовлення креативне образне мислення вміння висловлювати свої думки використовуючи засоби гумору; виховувати почуття так...

Украинкский

2013-05-20

48 KB

21 чел.

УРОК № 46  

Тема. Остап Вишня. Засоби зображення комічного.

Мета: дати учням поняття про гумореску як жанр, про засоби комічного; розвивати зв’язне мовлення, креативне, образне мислення, вміння висловлювати свої думки, використовуючи засоби гумору; виховувати почуття такту, оптимізм.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них, планшети — таблиці «Засоби зображення комічного», «Жанри гумористичних творів».

Теорія літератури: гумор, сатира, засоби зображення комічного, жанри гумористичних творів.

Хід уроку

І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

1) Зачитування епізодів із гуморески Остапа Вишні «Як ми колись учились», що найбільше запам’яталися, їх коментування.

2) Переказ гуморески.

3) Огляд ілюстрацій.

IV. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Розгадування кросворда.

Завдання: заповнити кросворд, пригадавши основні жанри гумористичних творів.

 

Відповіді: 1) епіграма; 2) байка; 3) гумореска; 4) усмішка; 5) співомовка; 6) комедія; 7) анекдот.

2. Слово вчителя.

Читаючи твори Остапа Вишні, ми сміємося. Чому ж нам смішно? Бо те, про що розповідається у творі, здається нам чудним, дивним, недоречним, а це і є смішне, комічне.

Остап Вишня у жартівливому тоні розповідає нам про бідне життя селянських дітей — без школи, без хоча б якогось одягу, взуття, навіть їжі, без транспорту тощо.

Невеликий за обсягом художній твір, у якому персонажі та події зображені в комічному, жартівливому тоні, називається гуморескою.

Ще менші за обсягом смішні твори сам Остап Вишня назвав усмішками («Мисливські усмішки», «Вишневі усмішки сільські», «Вишневі усмішки київські» та ін.). Прозові гуморески та ус¬мішки є різновидами оповідання. Як і в оповіданні, в них зоб¬ражується одна подія із життя головного героя. Головних дійо¬вих осіб у такому творі небагато — двоє, троє, причому вони ма¬ють якісь смішні риси характеру.

Засобів творення комічного дуже багато. Так, розповідаючи про появу молодших братиків і сестричок, Остап Вишня вдається до такого засобу, як неправильне тлумачення явищ, подій (тради¬ційне народне пояснення дітям про те, як народжується немовля).

Звертається гуморист і до міжмовних омонімів: лаяти (укр. сварити, чекати) — лаять (від рос. лай — собаче гавкання).

Перекручення слів (народна етимологія): «марнополька» — «монополія» — теж є засобом комічного. У гуморесках Остапа Вишні є багато слів, висловів, порівнянь, прислів’їв жартівливо¬го характеру: «Це було за царя Опенька, як була земля тонень¬ка», «аж язики подубіють», «скривиться, ніби калинову ягоду розкусила». Це теж засоби комічного.

Часто-густо письменник вдається до парадоксів — сполучення несумісних понять, що виключають чи протирічать одне одному. Наприклад, у гуморесці «Моя автобіографія» Остап Вишня пише: «Із подій мого раннього дитинства, що вплинули на моє літератур¬не майбутнє, твердо врізалася в пам’ять одна: упав я дуже з коня.

.Тижнів зо три після того хворів. І отоді я зрозумів, що я на щось потрібний, коли я в такий слушний момент не вбився. Неясна ворухнулася в мене тоді думка: мабуть, я для літератури потрібний».

3. Складання гуморесок (усмішок).

Учні самостійно складають гуморески (усмішки) на основі смішних випадків зі шкільного життя (на чернетках) з вико-ристанням засобів комічного.

4. Зачитування складених творів, обговорення їх, удосконалення написа¬ного.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Гра «Визнач рису характеру».

Олесь Кмітливець пропонує взяти участь у психологічному практикумі: визначити риси характеру героя-оповідача за уривками творів.

1) «Вчив мене хороший учитель Іван Максимович, доброї душі дідуган, білий-білий, як білі бувають у нас перед Зеленими святами хати». (Остап Вишня. «Моя авто-біографія».)

(Герой-оповідач з повагою ставиться до старших людей, учителів, шанує народні традиції.)

2) «В Києві я роззявив рота на вокзалі і так ішов з вокза¬лу через увесь Київ аж до святої Лаври, де ми з матір’ю зупинились». (Остап Вишня. «Моя автобіографія».) (Герой — людина допитлива, вразлива, глибоко сприй¬має красу.)

3) «На хуторі було з десяток хатів, а навкруги ліс, де росли високі ялинки, розложисті клени і могутні, у три-чотири обхвати дуби.» (Остап Вишня. «Перший диктант».) (Оповідач любить природу, захоплений нею, спостереж-ливий.)

4) «Був і такий редактор.

— Товариш редактор! Коли буде передова?

— А газета хіба виходить? — запитує редактор.— Не ви-ходить, бо нема передової! — А раз не виходить, так на-віщо ж передова?» (Остап Вишня. «Отак і пишу») (Оповідач — людина іронічна, вміє коротко і влучно схарактеризувати героя.)

5) «Я бачу свій народ, як він, ухмиляючись в уса, дивиться на тебе лукавими своїми очима і “зничтожає” тебе». (Остап Вишня. «Думи мої, думи мої...»)

(Герой-оповідач виявляє любов до народу, мудрість.)

6) «А дехто ходить у славі, вскочив у ту славу, як Сірко в дерть,— вона вже з його осипається, він хапає її й тулить до себе, проріхи затуляє.» (Остап Вишня. «Думи мої, думи мої.»)

(Герой-оповідач — людина з гумором, спостережлива, не славолюбна.)

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Закінчити роботу над гуморескою (або написати нову), оформити її в чистовику; за бажанням зробити ілюстрації.

VII. ПІДСУМОК


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85704. Калина – символ України. Матеріал уроку. Г. Демченко «Калинка». Загадки 50 KB
  Мета. Розширити знання про калину як символ України, вдосконалювати читацькі навички, уміння ділити текст на логічно-закінчені частини і добирати до них заголовки; збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати у дітей уміння обмінюватись думками,слухати товариша.
85705. В.Берестов. Кошкин щенок. В.Бианки. Купание медвежат. Загадки 55 KB
  Цель: познакомить учащихся со стихотворением В. Берестова и рассказом В. Бианки; продолжить работу над загадками; совершенствовать выразительность, технику чтения; развивать речь учащихся, упражнять в составлении диалога; воспитывать уважительное отношение и любовь к матери.
85706. Хай оживає істина стара: людина починається з добра 61 KB
  Мета. Формувати в дітей почуття доброти, любові до навколишніх людей, розуміння того, що людина не просто частина природи, а й найвище її творіння; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати в учнів осуд проявів жорстокості, байдужості, заздрощів, ненависті, недоброзичливості...
85707. Ось прийшли морози – і зима настала 36.5 KB
  Мета: Ключові компетентності: формувати вміння вчитися (розмірковувати, запам’ятовувати та відтворювати навчальний матеріал, виділяти під час читання і слухання важливі за змістом слова). Загально-культурні: розвивати норми культури мовлення.
85708. Українська народна казка. Півник і двоє мишенят 58 KB
  Українські народні казки Тема: По роботі й нагорода Українська народна казка. Обладнання: ілюстрації до казки маски героїв запис казки. ‒ Хто її автор ‒ Відгадайте загадки і дізнаєтесяхто буде дійовими особами казки. Учні слухають запис казки.
85709. Дмитро Павличко «Де найкраще місце на землі». Василь Скуратівський «Калина». Антоніна Листопад «Калина» 783 KB
  Мета: навчати учнів виразно читати, аналізувати прочитане, виділяти в творі головну думку; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати образне мислення; виховувати любов до рідної землі. Обладнання: мультимедійна дошка, український віночок, стрічки, гроно калини, портрети Д. Павличка...
85711. Хоч не пишно, аби затишно. Українська народна казка «Рукавичка» 72 KB
  Мета: Розвивати навички читання тексту в особах правильно інтонувати речення; вчити виділяти в тексті дійових осіб спостерігати за структурою і сюжетом казки; формувати уміння усно переказувати казку зіставляючи зміст прочитаного тексту й ілюстрації.