1407

Польові транзистори

Конспект урока

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Польові транзистори - це транзистори, які керуються полем вхідного сигналу. Струм у навантаженні створюється носіями заряду одного типу. Розрізняють польові канальні транзистори, або транзистори з p-n переходом, та МДН транзистори, або метал-діелектрик-напівпровідник, з ізольованим затвором. Якщо роль діелектрика відіграє двоокис кремнію, тоді мають МОП транзистори.

Украинкский

2012-08-07

557.5 KB

39 чел.

Тема: Польові транзистори

Це транзистори, які керуються полем вхідного сигналу. Струм у навантаженні створюється носіями заряду одного типу. Розрізняють польові канальні транзистори, або транзистори з p-n переходом, та МДН транзистори, або метал-діелектрик-напівпровідник, з ізольованим затвором. Якщо роль діелектрика відіграє двоокис кремнію, тоді мають МОП транзистори.

Польові канальні транзистори.

Струм у колі стоку (без підключення затвору) при заданих значеннях Евс, при Rн  залежить від опору каналу у кристалі, а величину цього опору змінюють підключивши p-n перехід у зворотному напрямі. З ростом Е на затворі запірний шар збільшується, ІС – зменшується.

Залежність ІС від UВС описується стоковою характеристикою:

(0,1) – майже лінійне зростання струму в залежності від UВС . (1,2) – насичення, усі носії заряду у напівпровіднику n-типу включились в механізм переносу заряду.

При певному потенціалі на затворі канал повністю перекривається і тоді Іс =0.

Залежність Іс від Uвз називають стокозатворною характеристикою. Польовий канальний транзистор має такі параметри: S=ΔІсUзв,          Uзв.відс., Rвх. Позначається:

МДН транзистори:

Усі 3 електроди виводяться з однієї площини кристалу.

При підключенні до затвору додатнього потенціалу, електрони із областей витоку, стоку підтягуються до каналу, збільшуючи його провідність – Це – режим збагачування каналу. Якщо потенціал затвору стане від`ємним, то електрони виштовхуються із каналу, його провідність зменшується, це – режим збіднення.

Параметри: S =ΔІсUзв ,       U зв.відс., Rвх.

Rвх ще більше ніж у канального.

Позначення:

Найпоширенішою схемою є схема із спільним витоком, але можуть бути із спільним затвором і стоком.

Тема: Тиристори

Це – чотиришарові напівпровідникові структури. Зовнішні 1,3 p-n переходи включені в прямому напрямі (їх називають емітерними переходами). 2 p-n перехід –колекторний, включений у зворотному напрямку.

1–2 – теристор закритий, через нього протікає незначний струм закритого p-n переходу;

2–3 – через накопичення заряду в області колекторного переходу струм через нього починає зростати, але опір зменшується і напруга падає. Ділянка 3–4 – усі три p-n переходи повністю відкриті.

Тиристори бувають керовані і некеровані. Некеровані – називають діодними тиристорами (динисторами). Керовані називають тріод-тиристор (тринистор).

Тема: Підсилювачі

Класифікація підсилювачів:

Розрізняють підсилювачі струму, напруги, потужності. Кожен із цих підсилювачів характеризує коефіцієнт підсилення:

У залежності від діапазону робочих частот

підсилювачі розділяють на: 1. підсилювач низьких частот (ПНЧ); 2. підсилювач постійного струму (ППС); 3.  широкосмугові підсилювачі (ШСП); 4. селективні підсилювачі (СП).

Діапазон робочих частот визначається по залежності К від частоти.

Для ПНЧ:                                  Для ППС:                                       Для СП:

Основні технічні показники роботи підсилювача:

1. Коефіцієнт підсилення:   

Для багато каскадного підсилювача

2. Вхідний і вихідний опори підсилювача:

У залежності від співвідношення Rг  і Rвх , Rвих і  Rн можна створити сприятливі умови для підсилення U, або I, або P.

Якщо  – підсилення напруги.

Якщо   – підсилення струму.

Максимальна потужність виділяється у режимі узгодженого навантаження Rг = Rвх, Rвих = Rн.

3. Номінальна вихідна потужність Рвих.

4. Динамічний діапазон амплітуд.

5. Рівень власних шумів – під дією хаотичного теплового руху носіїв заряду, у провідниках, резисторах, транзисторах, у схемі підсилювача виникають мікроструми та мікронапруги. Їх називають власними шумами підсилювачів.

6. коефіцієнт корисної дії

Рвих –потужність на навантаженні, Ро – потужність, яка споживається.

7. Коефіцієнт нелінійних та частотних спотворень.

Нелінійні спотворення спотворюють форму сигналу. Тобто виникнення на виході підсилювача не синусоїдального сигналу, при подачі на вхід синусоїдального.

Оцінюють ці спотворення коефіцієнтом

гармонік

де І(1) – діюче значення основної гармоніки, а чисельник – діюче значення усіх вищих гармонік. Коефіцієнт частотних спотворень визначають на частотних характеристиках підсилювача.

Тема: Підсилювачі низьких частот

Схема із фіксованим струмом бази.

 Rб і Rк призначені для подачі відповідних потенціалів на емітерний та колекторний переходи. Ср1 – не пропускає постійну складову струму бази на вхід генератора підсилювального сигналу. Ср2 – не пропускає постійну складову струму Ік на вихід. Ці конденсатори розраховують так, щоб їх опір ХС=1/(ωС) був мінімальним на частоті підсилювального сигналу. Цей каскад надзвичайно простий, але має суттєвий недолік: температурну нестабільність.

Схема із фіксованою напругою база-емітер. 

Rб та Rб′′ – базовий дільник, призначений для подачі на емітерний перехід відповідного потенціалу у робочій точці.

Як правило після вибору робочої точки на характеристиках транзистора, приймають, що Ід=(2...5)Ібр, R′′б =Uберд,  Rб=(Ек-Uбер)/(Ідбр). Підключення R′′б частково стабілізує роботу підсилювача.

Для покращення температурних властивостей використовуються схеми температурної стабілізації каскаду: 1. За допомогою діода, включеного в зворотному напрямі:

діод повинен мати температурну залежність зворотного струму таку, як і залежність зворотного струму емітерного переходу в транзисторі.

2. За допомогою терморезистора з від’ємним температурним коефіцієнтом опору.

3. За допомогою ланки емітерної стабілізації (від’ємного зворотного зв’язку).

Схема підсилювача із колом емітерної стабілізації: 

Rе, Cе – призначені для температурної стабілізації робочої точки.

;;

Схема повинна працювати тільки для стабілізації робочої точки тільки у колі постійного струму. Вибирають Се таким чином, щоб на робочій частоті:

Підсилювальний каскад із спільним колектором (емітерний повторювач):

Призначена для підключення в прямому напрямі емітерного переходу. Розділюючий конденсатор Ср1 не пропускає постійну складову Іб на генератор. Ср2 не пропускає постійну складову струму емітера на вихід.

 

Напруга на виході співпадає по фазі з напругою на вході. Схема має найбільший вхідний опір і маленький вихідний. Тому найчастіше її застосування це узгодження високого опору генератора підсилювального сигналу з низькоомним навантаженням.

Підсилювальний каскад на польовому транзисторі із спільним витоком:

Коло RвCв призначене для створення відповідного додатного потенціалу, щоб змістити p-n перехід у зворотному напрямі.

Rз подає цей потенціал на затвор. Розділювальні конденсатори мають такі самі функції, як в підсилювачах на біполярних транзисторах.

Каскад підсилює струм, напругу та потужність. Має великий вхідний опір та менший вихідний. Схема має стабільний терморежим. Власні шуми  польового транзистора набагато менші ніж у біполярного.

Багатокаскадні ПНЧ:

В склад такого ПНЧ можуть входити практично усі розглянуті нами одиночні каскади. Зв’язок між ними здійснюється через конденсатори.

Для оцінки частотного діапазону підсилювача складають схему заміщення ПНЧ:

Схема заміщення ПНЧ.

Схема заміщення має два типи ємнісних опорів, які впливають на коефіцієнт підсилення.

 Конденсатори:    

Щоб опори розділюючих конденсаторів не впливали на вигляд частотної характеристики, вони повинні бути мінімальними. Це означає, що на високих частотах вплив цих конденсаторів на вигляд характеристики набагато менший ніж на низьких. Ср1 та Ср2 обумовлюють завал частотної характеристики на низьких частотах.

На низьких частотах ємності Ск та С0 мають великий опір і не впливають на величину К. Н а найнижчий частоті: ХСе=Rе/10...20. ХСе може трошки змінити К на низький частоті, а на високих частотах не впливає на частотну харарктеристику. У робочому діапазоні частот схема підсилювача має вигляд.

Класи роботи підсилювачів. 

Прохідна характеристика підсилювача.

У залежності від положення робочої точки на прохідній характеристиці, підсилювачі можуть працювати в класах А, В, АВ.

У режимі А робоча точка розміщується посередині лінійної ділянки прохідної характеристики. Режим А характеризується малим спотворенням форми вхідного сигналу. Ро – споживана потужність, Рн – корисна потужність на навантаженні.

Клас А має ККД не більше 30%.

В режимі В робоча точка розміщена на початку прохідної характеристики:

В цьому режимі з’являються нелінійні спотворення, але ККД набагато більший.

Клас АВ характеризує положення робочої точки між А та В.

Тема: Підсилювач потужності

Однотактний підсилювач потужності. 

Для побудови підсилювача потужності треба узгодити опір навантаження з вихідним опором каскаду, найпростіше це зробити за допомогою трансформатора.

Не враховуючи втрати в трансформаторі, припустимо, що РІІІ, тоді:

Для визначення вихідного опору у сімействі вихідних характеристик будують так звану ЛНС (лінію статичного навантаження). На сімействі вихідних характеристик при значенні Uкек проводять майже вертикальну лінію. Підсилювач працює в класі А. Надзвичайно проста схема, але схема має низький ККД та наявність трансформатора.

Для підвищення ККД будують двотактний підсилювач потужності. Поширені також без трансформаторні схеми підсилення потужності.

Двотактний підсилювач потужності

Підсилювач працює в режимі В, АВ. Вибір робочої точки з фіксованим струмом бази через опір вторинної обмотки вхідного трансформатора Тр1. При додатній напівхвилі Uвх у вторинній обмотці створюються потенціали (-) на базі VT1  і (+) на базі VT2. VT1 відкривається за законом додатної півхвилі вхідного сигналу, підсилюючи всю півхвилю, а VT2відсікає додатну півхвилю. При від’ємній півхвилі все навпаки. Трансформатор Тр2 складає ці півхвилі і віддає потужність у навантаження. Трансформатори вносять спотворення в схему і частотний діапазон звужується. Тр1 – узгоджуючий трансформатор, який перерозподіляє потенціал на базах транзисторів у відповідності до вхідного сигналу. Тр2 – вихідний трансформатор, який узгоджує опір навантаження з підсилювачем, забезпечуючи 0,1-0,2 Rвих, а також складає вихідні сигнали за обидва такти і попередає на навантаження.

Тема: Зворотній зв’язок у підсилювачі

Зворотнім зв’язком називають подачу сигналу, або його частину з виходу підсилювача на його вхід. Реалізують зворотній зв’язок за допомогою кола зворотного зв’язку. Сигнал зворотного зв’язку може додаватись до вхідного сигналу підсилювача (додатні зворотній зв’язок), або відніматись (від’ємний зворотній зв’язок).

Розрізняють послідовний зворотній зв’язок, паралельний, за струмом та за напругою.

Коефіцієнт зворотного зв’язку:

Це паралельний зворотній зв’язок за напругою.

Це послідовний зв’язок за струмом.

Вплив зворотного зв’язку на показники роботи підсилювача

Ланка зворотного зв’язку характеризується коефіцієнтом зворотного зв’язку:

Коефіцієнт підсилення зі зворотнім зв’язком:

Від’ємний зворотній зв’язок зменшує коефіцієнт підсилення, а додатній збільшує. Додатній зв’язок у підсилювачах не використовується, а використовується для створення генераторів. У підсилювачах використовується від’ємний зворотній зв’язок.

Хоча від’ємний зворотній  зв’язок зменшує коефіцієнт підсилення в 1+βК разів, проте він стабілізує роботу підсилювача, тому що відносні зміни коефіцієнта підсилення зі зворотнім зв’язком в 1+βК разів менші ніж відносні зміни коефіцієнта підсилення без зворотного зв’язку. Будь які зміни зворотній зв’язок зменшує.

Приклад схеми послідовного зворотного зв’язку за струмом:

Зворотній зв’язок зменшує К, стабілізує роботу підсилювача, впливає на частотну характеристику.

Зворотній зв’язок в 1+βК разів підвищує вхідний опір підсилювача та зменшує вихідний. Від’ємний зворотній зв’язок в 1+βК разів зменшує нелінійні спотворення сигналу.

Тема: Підсилювачі постійного струму (ППС)

Ці підсилювачі надзвичайно поширені, особливо в системах управління та автоматики  та обчислювальної техніки. Здатні підсилювати напругу порядку 10-7 В і струми порядку 10-15 А. Ці сигнали змінюються дуже повільно. ППС – багатокаскадні, оскільки один каскад не забезпечить потрібне підсилення сигналу. ППС мають суттєвий недолік – дрейф нуля – поява сигналу на виході при відсутності сигналу на вході. Причини дрейфу – нестабільність Ек, залежність параметрів транзистора від температури, шуми резисторів і т.д.

Розрізняють схеми ППС безпосереднього підсилення та схеми з перетворенням. У схемах з перетворенням сигнал для підсилення перетворюється спочатку у змінний з вищою частотою, потім підсилюється ПНЧ, а вже потім перетворюється у постійний сигнал.

ППС з безпосереднім підсиленням

На вхід кожного наступного каскаду крім корисного сигналу поступає напруга Uке робочої точки попереднього каскаду. Для її компенсації вибирають: Rе3>Rе2>Rе1, a Rк3<Rк2<Rк1; це призводить до зменшення сигналу на виході. Крім того з ростом Rе зростає коефіцієнт ВЗЗ, що може призвести до того, що схема не дасть підсилення. Схема не захищена від дрейфу нуля.

Балансна схема ППС

Схема повинна бути абсолютно симетричною, транзистори однаковими.

Схема дозволяє боротись з дрейфом нуля.

При підключенні вхідного сигналу вказаної полярності, на базу першого транзистора подається плюс, а на базу другого – мінус. Перший транзистор прикривається і його колекторний струм зменшується, а другий відкривається ще більше  і його колекторний струм збільшується. На виході з’являється:

 

На резисторі Rе при відсутності вхідного сигналу виникає напруга від’ємного зворотного

зв’язку:

Цей ВЗЗ стабілізує роботу підсилювача. Коли на вхід каскаду подать Uвх вказаної полярності, то емітерний струм першого транзистора зменшиться, а другого збільшиться, але за величиною повинно бути:  ∆Іе1=∆Іе2, напруга Re(∆Ie1-∆Ie2)=0; Отже від’ємного зворотного зв’язку немає.

Балансні каскади можна поєднувати в багатокаскадні схеми, подаючи на вхід наступного каскаду вихід попереднього.

Часто використовують так звані диференційні схеми включення ППС, подаючи сигнал для підсилення на обидва входи каскаду, а знімаючи з виходу одного, або навпаки.

Вихідна напруга протилежна по фазі вхідній напрузі другого трансформатора і співпадає за фазою з вхідною напругою першого. Тому перший вхід називають неінвертуючий, а другий – інвертуючий. При певних умовах напруга на виході:

Підсилювачі з перетворенням (M-DM):

Структурна схема такого підсилювача має вигляд:

Модулятор повинен перетворити низькочастотний сигнал у високочастотний. Найпростішою є схеми діодних та транзисторних модуляторів. Діодний модулятор. Коли включено генератор опорного сигналу і Uвх≠0, то протягом першого півперіоду опорного сигналу усі чотири діоди відкриті і напруга Uab=0. На виході Uвих=0. При переміні полярності опорного сигналу усі діоди закриті і вхідна напруга піде на вихід.

Транзисторний модулятор:

При вказаній полярності опорного сигналу емітерний перехід відкривається, опір ділянки колектор-емітер зменшується, через навантаження протікає струм і Uвих=RнIнUвх. При зміні полярності опорного сигналу, транзистор закривається і Uвих=0. Промодельований сигнал фільтрують. Розглянемо схему діодного демодулятора. Демодулятор повинен виділяти із високочастотного сигналу низькочастотну складову.

Опорний сигнал вказаної полярності відкриває обидва діоди. Тоді через D1 R1 протікає і1, але через D2 і R2 теж протікає і2. Оскільки верхня і нижні схеми симетричні, то Uвих=i1R1-i2R2, R1=R2, i1=i2,  то Uвих=0. При підключенні до входу сигналу Uвх≠0 вказаної полярності, діод D1 відкритий, а діод D2 прикривається, в результаті і1> і2, на виході з’являється напруга, що співпадає за знаком з напругою на R1. При переміні полярності Uвх полярність вихідної напруги поміняється.

Тема: Селективні підсилювачі

Ці підсилювачі повинні мати частотну характеристику:

Для забезпечення вибірковості як навантаженні підсилювача використовують частотно залежні коливальні контури (паралельні).

На резонансній частоті коливального контуру

опір ідеального контуру нескінченно великий,  на виході виділяється максимальна напруга. Підсилювач та вхід наступного каскаду мають менші опори, щоб узгодити опори контуру, підсилювача і навантаження між собою використовують частинне підключення контуру.

8


2

Rе3

Rк3

Rе2

Rк2

Rе1

R′′б

Rк1

R′б

Uвх

f

без ВЗЗ

з ВЗЗ

Uвих

- Ек

К

C11

Rе

R′′б

Ік

- Ек

Cр1

Ср2

Rк

Іб

Ід

R′б

Іе

Uзз

 U′вх

К

ЗЗ

Uвх

Uзз

U′вх

UнR

R

К

ЗЗ

Rн

Uвх

івх

ізз

К

Rн

ЗЗ

Uвих

Uзз

Іб5

Іб2

б3

Іб4

Іб1

Іб0

і′вх

Eк

Iкm

Uкem

Ікmax

Ік

Uке

P

Uкemax

Rн

VT2

VT1

+ Ек

Тр1

Тр2

ІІ

Cе1

Rе

R′′б

Cр1

Іб

Ід

R′б

Іе

Rн

- Ек

І

ік

Uбе

Iк

Р

Uбе

Iб6

Iб5

Iб3

Iб4

Iб2

Iб1

Iб

Iк4

Iк6

Iк5

Iк1

Iк2

Р

Uке

Iк

Iб6

Iб5

Iб3

Iб4

Iб2

Iб1

ік

Uбер

Uбе

Iк

Р

Iкр

Ск С0

Ср1 Ср2

Се

f

fв

fн

0,7Ксер

Ксер

К

Uвх

a

b

Ck

βIб

rk

C11

Cр1

Re

re

rб

Rб

Rк

Rн

C0

Cр1

Cр1

Ср2

Rб

Rк

Ср2

Rб

Rк

Ср2

Rб

Rк

- Ек

Uвх

Cв

Cр1

Rз

Rс

Cр1

Rв

Ек

Uвих

- Ек

Rб

Rе

Cр1

Ср2

C11

Rе

R′′б

Ік

- Ек

Cр1

Ср2

Rк

Іб

Ід

R′б

Іе

Ід

R′′б

Cр1

to

Ік

- Ек

Ср2

Rк

Іе

Іб

R′б

D

Ік

- Ек

Cр1

Ср2

Rк

Іе

Іб

Ід

R′б

R′′б

Ік

- Ек

Cр1

Ср2

Rк

Іе

Іб

Ід

R′б

Ік

Іб

- Ек

Cр1

Ср2

Rб

Rк

Іе

f

fв

fн

0,7Ксер

Ксер

К

Uвх

Uвих

Uвх2

Uвх1

Rг

Rвх

E

Rвих

Rн

f

К

0,7Ксер

Ксер

fв

fн

f

fв

К

0,7Ксер

Ксер

f

fв

fн

К

0,7Ксер

Ксер

Тристор з анодним керуванням

Діодний тиристор

Тиристор з катодним керуванням

1

2

3

4

Iу=0

Iу1

I

I1

U

U1

U2

I2

Rн

1

2

3

Ey

U

p

n

p

n

з

в

с

Uвз= Uвз.від.

Uвз

Iс

0

1

2

Uзв2> Uзв1

Uзв=0

Uзв1>0

Uзв3<0

Uзв4<0

IС

UВС

n+

n

p

с

з

в

в

с

з

Uвз= Uвз.від.

Uвз

Iс

0

1

2

Uзв=0

Uзв2

Uзв1

Uзв3

Uзв4

UВС

IС

Іс

р

n

р

Uвх

канал

Витік

Стік

Затвор

Е

Евз

Rн

R′б2

Rн

R0

R′′б2

Uвх

- Ек

R′′б1

Rе

R′б1

Rк1

ік1

ік2

f

fв

К

0,7Ксер

Ксер

Uвих

Uвх1

Uвх2

Еб

R0

Rк2

R0

Rк1

- Ек

t

Uоп

Г

t

U

t

U

ПНЧ

t

U

t

U

М

Uоп

Uвих

R0

D2

D1

D3

D4

C

Rн

a

b

Uвих

t

Uвих

Uвх

Rн

Uоп

І2

і1

Uоп

D1

R2

R1

Rн

Тр1

D2

Тр2

f

К

0,7Ксер

Ксер

fв

fн

Uвих

Lк

Cк

C11

Rе

R′′б

Cр1

Іб

Ід

R′б

Іе

Cр2

- Ек


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79184. Техника и технознание в рамках синергетической парадигмы. Техника как самоорганизующаяся система 22.5 KB
  Шеррингтон называл синергетическим или интегративным согласованное воздействие нервной системы спинного мозга при управлении мышечными движениями. Забуский в 1967 году пришёл к выводу о необходимости единого синергетического подхода понимая под этим совместное использование обычного анализа и численной машинной математики для получения решений разумно поставленных вопросов математического и физического содержания системы уравнений[3]. Синергетический подход в естествознании Основные принципы Природа иерархически структурирована в...
79185. Техника и технознание в футурологических теориях. Особенности развития техники в постиндустриальном обществе 15.58 KB
  Концепция информационного общества является разновидностью теории постиндустриального общества. Капитал и труд как основа индустриального общества уступают место информации и знанию в информационном обществе. Теория технотронного общества по З.Бжезинскому социологическая концепция исходящая из того что новые технологии и электроника являются решающим фактором социально-экономических изменений и социального прогресса конвергенции различных систем и предопределяют вступление общества в технотронную эру.
79186. Философский дискурс техники и технознания, его сущность, предмет и специфика в общей системе философского знания. Философия науки и философия техники в их соотношении 38 KB
  Здесь переплетается несколько критических путей развития естествознания и технознания: развитие теории подобия освоение новых форм подобия физических процессов в том числе на основе принципов симметрии спиральноколиброванных фиббоначиевыми рядами процессов развития в природе освоение технологий гибридного моделирования в том числе на основе теории гибридных интеллектуальных систем В. Венда; развитие термодинамического и вышедшего из него синергетического моделирования; развитие теории планирования эксперимента на базе...
79187. Техника как объект философской рефлексии: типология основных концепций. Смысл и сущность технической деятельности. Проблема технико-технологической демаркации 41 KB
  Сам Поппер характеризует свои интересы в этой области следующим образом: В то время меня интересовал не вопрос о том когда теория истиннаldquo; и не вопрос когда теория приемлема Я поставил перед собой другую проблему. Отсюда следовало что любая теория претендующая на то чтобы быть научной должна быть выводима из опыта. Любая развитая теория формулируется не для реальных а для идеальных объектов. Теория строится на базе предпосылок прямо противоречащих опыту.
79188. Проблематика генезиса техники и научного статуса технознания. Историко-философские проблемы развития науки и техники, типология основных подходов 46.5 KB
  Историкофилософские проблемы развития науки и техники типология основных подходов. В современной литературе по философии техники можно выделить следующие основные подходы к решению проблемы изменения соотношения науки и техники: 1 техника рассматривается как прикладная наука; 2 процессы развития науки и техники рассматриваются как автономные но скоординированные процессы; 3 наука развивалась ориентируясь на развитие технических аппаратов и инструментов; 4 техника науки во все времена обгоняла технику повседневной жизни;...
79189. Специфика технознания, философско-методологические аспекты соотношения с фундаментальной и прикладной наукой 34 KB
  Выявление специфики технических наук осуществляется обычно следующим образом: технические науки сопоставляются с естественными и общественными науками и параллельно рассматривается соотношение фундаментальных и прикладных исследований. При этом могут быть выделены следующие позиции: 1 технические науки отождествляются с прикладным естествознанием; 2 естественные и технические науки рассматриваются как равноправные научные дисциплины; 3 в технических науках выделяются как фундаментальные так и прикладные исследования. Технические науки...
79190. Техническая и научная рациональность в их соотношении. Типология рациональных обобщений в технознании, историческая эволюция и современные тенденции 54 KB
  Техническая и научная рациональность в их соотношении. Эффективность лишь самый общий признак рациональных действий и если сводить рациональность лишь к нему то можно впасть в ошибку слишком широкого определения. Рациональность это свойство выбора между альтернативами поведения человека: осмысление им окружающей действительности и последующие действия могут в большей или меньшей степени ей соответствовать. Рациональность категория мышления отражающая следование при достижении цели обусловленным эффективностью методологических нормам...
79191. Проблематика соотношения рационального и иррационального в технознании. Техника как артефакт 41.5 KB
  Именно здесь выступает контур грандиозной картины: как без внешних принуждений и насилия привести человека к хорошей и счастливой жизни в разреженном воздухе рациональности Отсюда вытекает дополнительный пункт при рассмотрении ошибки в дискурсе о рациональности. пища тоже; явления же первой природы интересуют нас или как сырье то есть опять как момент техники или как экологические условия параметры которых мы должны поддерживать для жизни человека а следовательно это тоже продукт нашей деятельности или как эстетический феномен...
79192. Проблема онтологического статуса техники. Абстракция и идеализация в технознании, особенности идеального объекта технической теории 31.5 KB
  Их следует отличать от объектов реальности. Реальные объекты представлены в эмпирическом познании в образе идеальных объектов обладающих жестко фиксированным и ограниченным набором признаков. Ни одна теория не строится без применения таких объектов. Идеализированные теоретические объекты в отличие от эмпирических объектов наделены не только теми признаками которые мы можем обнаружить в реальном взаимодействии объектов опыта но и признаками которых нет ни у одного реального объекта.