14075

Стельмах. «Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківки»

Конспект урока

Литература и библиотековедение

УРОК № 55 Тема. Я. Стельмах. Химера лісового озера або Митькозавр з Юрківки. Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника викликати цікавість до його пригодницьких книжок; розвивати навички виразного читання переказу аналізу прочитаного; виховувати

Украинкский

2013-05-20

35 KB

44 чел.

УРОК № 55  

Тема. Я. Стельмах. «Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківки».

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, викликати цікавість до його пригодницьких книжок; розвивати навички виразного читання, переказу, аналізу прочитаного; виховувати почуття гумору, допитливість, любов до ближніх.

Обладнання: портрет І. Калинця, його батьків; збірки творів письменника, ілюстрації до них.

Теорія літератури: поняття про пригодницький твір.

 ХІД УРОКУ  

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашнього завдання.

1) Зачитування, розповідь напам’ять, коментування віршів І. Калинця із циклу «Дивосвіт».

2) Огляд ілюстрацій.

2. Експрес-інтерв’ю від Дзвінки.

— Чи залишився у вашій душі слід від поезії І. Калинця, чи сподобалася вона вам?

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Як добре мати знаменитого батька! Але разом із тим — як важко потім усім доводити, що ти теж талановитий, досяг слави не з допомогою татусевих зв’язків та авторитету, а власним ро-зумом, здібностями, невтомною працею.

Батько Ярослава Михайловича Стельмаха, відомого українського письменника, автора багатьох захоплюючих творів для дітей,— видатний український письменник Михайло Стельмах.

З дитинства Ярослав любив читати книжки, вивчив багато мов. Він не тільки викладав у ВНЗ, займався перекладацькою діяльністю, а й писав п’єси, що мали великий успіх у багатьох театрах країни.

Інтригуючий сюжет, тонкий гумор, яскраві постаті малень-ких героїв — ось прикмети художніх творів для дітей Яросла¬ва Стельмаха.

2. Виразне читання І розділу повісті — «Зоологія і комахи. Відпустіть нас до бабусі!».

3. Словникова робота за питаннями учнів.

4. Обмін враженнями щодо прочитаного.

5. Частковий аналіз твору за питаннями.

1) З ким із героїв ви познайомилися?

2) Що можете сказати про характери хлопців? Які деталі твору вказують на те, що вони — шукачі пригод, роман-тики?

3) Що вам здалося смішним і чому саме?

6. Виразне читання ІІ розділу — «Знайомство з майбутнім майстром спорту, а також з бабусею, ентузіастом музичної освіти і дідом Трохимом».

7. Словникова робота за питаннями учнів.

8. Обмін враженнями щодо прочитаного.

9. Прогнозування сюжету.

— Як ви думаєте, поїздка до бабусі буде цікавою? Як розгор-нуться події в подальшому, адже хлопці тільки зібралися ловити комах для колекції, вудити рибу, купатися й ходити до лісу?

10. Евристична бесіда.

1) З якими героями повісті ви познайомилися? Що можете про них сказати, як їх оцінити?

2) Що нового відкрили ви в характерах хлопців?

3) Чому бабуся Митька не одержала телеграми про приїзд гос¬тей? Як би ви вчинили на місці Митька, в подібній ситуації?

4) Чи помітили ви різницю в стосунках сусідів-односельців та сусідів-городян? У чому вона і що ви із цього приводу думаєте?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Вікторина на уважність.

Олесь Кмітливець склав вікторину для найуважніших читачів.

1. Як звали:

а) маму Сергія (Оксана Павлівна);

б) майбутнього майстра міжнародного класу з велоси-педного спорту (Василь Трош);

в) сусіда-музиканта (дядько Гнат);

г) діда-сусіда (Трохим);

д) вчительку біології (Ірина Семенівна).

2. Назвіть цифри:

а) в який клас перейшли хлопці? (У шостий);

б) на скільки днів узяв гербарій рослин з Далекого Сходу приятель Митькового брата? (На два дні);

в) що могло зіпсувати настрій героям повісті на цілий наступний навчальний рік? (Двійка за незібрану колекцію комах);

г) скільки треба було їхати поїздом до Митькової бабусі? (Одну ніч); а автобусом? (Півтори години);

д) скільки років було Васі-велосипедисту? (Чотирнадцять);

е) скільки годин тривало його тренування? (Дві години).

3. Що їли хлопці у бабусі Митька? (Голубці, молоко, кисіль.)

4. Із чим приїхали хлопці до бабусі? (З рюкзаком та сачками.) (Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. При письмових відповідях і взаємоперевірці під керівництвом учителя кожен може отримати оцінку за урок.)

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати І—ІІ розділи повісті, переказува-ти їх; давати оцінку діям героїв; зробити ілюстрації.

VII. ПІДСУМОК


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82247. Познание и «переживание жизни» - основное содержание художественных произведений 57.65 KB
  Проблема жизни в ее преломлении к существованию человека привлекла внимание и философов гуманитарного склада что выразилось в появлении различного рода философий жизни экзистенциализм ницшеанство Дильтей и др. русский экзистенциализм абсолютизирующих отдельные стороны духовной жизни и психической деятельности человека. Державин в своей поэме Бог весьма образно характеризовал проблему человека: Частица целой я вселенной Поставлен мнится мне в почтенной Средине естества я той Где кончил тварей ты телесных Где начал ты духов...
82248. История как форма проявления жизни. Объективация жизни во времени. Жизнь как незавершаемая целостность.(О.Шпеннглер, Э. Гуссерль) 33.65 KB
  Объективация жизни во времени. Она может трактоваться в естественно-научном это форма движения материи психологическом это одухотворенность бытия историко-культурном это проявление жизни в разных эпохах биографическом жизнь отдельного человека и философском жизнь как благо смыслах. Она может изучаться с разных позиций например со стороны образа жизни людей стиля и манеры жизни повседневного жизненного мира человека со стороны продолжительности уровня качества жизни и т.
82249. Социальные и культурно- историческиеформы жизни:общее строение и иерархия уровней. Научные и вненаучные представления о формах жизни 41.6 KB
  Державин в своей поэме Бог весьма образно характеризовал проблему человека: Частица целой я вселенной Поставлен мнится мне в почтенной Средине естества я той Где кончил тварей ты телесных Где начал ты духов небесных И цепь существ связал всех мной. Во всех этих случаях отчетливо обнаруживаются две основные методологические тенденции в объяснении природы человека: редукционистская сводящая природу человека либо к биологической либо напротив к социальной его стороне и целостная системная понимающая природу человека как единое...
82250. Время как параметр физических событий и время как мера становления человеческого бытия (общее условие осуществления жизни) 34.6 KB
  Социальное время это продолжительность существования определенных общностей людей общественных явлений отдельных личностей а также социальных процессов. Время зависит также от самого отношения людей ко времени. В истории общества образы времени менялись так образ обратимого времени все возвращается на круги свои сменился на образ необратимого линейного времени время течет от прошлого к настоящему и от него к будущему.
82251. Объективное и субъективное время. Социальное и культурно-историческое время 32.58 KB
  Социальное и культурноисторическое время. В наст вр отмечает Микешина происходит концептуальная революция наука вновь открывает для себя время. В текстах проявляются и формируются и проявляются представления о времени социсторическое время.
82252. Переосмысление категорий пространства и времени в гуманитарном контексте (М.М. Бахтин). Введение понятия хронотопа как конкретного единства пространственно-временных характеристик 32.05 KB
  Бахтин. В гуманитарном познании Бахтина П и В проявляются как совершенно новая идея. Зная идеи о П и В Канта и Бергсона Бахтин находит свое видение этих категорий значимое для современного понимания природы темпоральности и пространственности в познании. Бахтин соединяет действующее сознание и все мыслимые пространственные и временные отношения в единый центр архетектоническое целое.
82253. Коммуникативность (общение учёных) как условие создания нового социально-гуманитарного знания и выражение социально –культурной природы научного познания 34.79 KB
  Нормальная фаза. Эта фаза в истории специальности конструируется ретроспективно только в тех случаях когда новая специальность сформировалась. Нормальная фаза часто завершается опубликованием манифеста в котором содержатся в общих чертах программа разработки проблематики и оценки ее перспективности. Фаза формированиям развития сети характеризуется интеллектуальными и организационными сдвигами приводящими к объединению исследователей в единой системе коммуникаций.
82254. Научные конвенции как необходимость и следствие коммуникативной природы познания 308.25 KB
  Проблемы общения в науке Интерес к структуре формальным моделям диалога и их содержательным возможностям возродившийся в семидесятых годах постепенно привел к формированию такого направления логико-методологических исследований которое со временем получает название...
82255. Рождение знания в процессе взаимодействия коммуницирующих индивидов. Распространение и борьба научных идей. Индоктринация 32.16 KB
  Важную роль в развитии социальногуманитарных науках играет коммуникация ученых диалог между ними. Механизмом их преодоления является постоянный диалог ученых представителей разных школ в социальногуманитарных науках. Диалог является важнейшим видом коммуникации и представляет собой попеременный обмен высказываниями репликами между двумя или более ученымигуманитариями. Диалог может представлять собой определенную дискуссию беседу диспут и т.