14132

Величини. Типи даних. Стандартні типи даних. Набір функцій і операцій, введених для кожного зі стандартних типів

Конспект урока

Информатика, кибернетика и программирование

Тема уроку: Величини. Типи даних. Стандартні типи даних. Набір функцій і операцій введених для кожного зі стандартних типів. Мета уроку: дати поняття величини та типів даних визначити стандартні типи даних їх опис та набір функцій і операцій для кожного зі стандартних ...

Украинкский

2013-05-21

83.5 KB

3 чел.

Тема уроку: "Величини. Типи даних. Стандартні типи даних. Набір функцій і операцій, введених для кожного зі стандартних типів."

Мета уроку: дати поняття величини та типів даних, визначити стандартні типи даних, їх опис та набір функцій і операцій для кожного зі стандартних типів.
Тип уроку: Лекційний.

Теоретичний матеріал:
В своїй роботі програміст завжди стикається з таким поняттям, як величина. Що ж таке величина? З точки зору програмування величини - це дані, що обробляються програмами.
Паскаль інтерпретує дані, як
константи або змінні. Як перші, так і другі визначаються ідентифікаторами (іменами), за допомогою яких можна звертатися для одержання відповідних значень.
Константами називаються елементи даних, яким присвоюються значення в описовій частині програми й у процесі виконання програми їх змінювати заборонено.
Для визначення констант служить зарезервоване слово
const.

Формат опису:

Сonst
< ідентифікатор > = < значення константи >;
Приклад:
Соnst
Мах=1000;
Vхоd='сегмент 5';

Є ряд констант, до значень яких можна звертатися без попереднього опису. Наприклад,

Ідентифікатор

Тип

Значення

Опис

True

boolean

True

"Істина"

False

boolean

False

"Хибність"

Maxint

integer

32767

Максимальне ціле

Змінні, на відміну від констант, можуть змінювати свої значення в процесі виконання програми.
Кожна змінна і константа належать до визначеного типу даних. Тип констант визначається компілятором автоматично. Тип змінних обов'язково вказується перед тим, як їх використати. Для опису змінних призначено зарезервоване слово
var.

Формат опису:
Var
< ідентифікатор> : < тип >;
Приклад:
Var
Sum1, Sum2: real;

Тип даних - це діапазон значень, що можуть приймати об'єкти програми, і сукупність операцій, які дозволяється виконувати над цими значеннями.
Усі типи даних у мові програмування Паскаль розділяються на дві групи:

  •  скалярні (прості),
  •  структуровані (складені).

Скалярні типи у свою чергу підрозділяються на стандартні та типи користувача. Стандартні типи пропонуються користувачам розроблювачами системи Turbo Pascal. Типи користувача - розробляються самим програмістом.
До
стандартних скалярних типів відносяться наступні типи:

  •  цілі,
  •  дійсні,
  •  літерні,
  •  булівські.

Величини цілих типів можуть бути подані, як у десятковій, так і в шістнадцятковій системах. Якщо число представлене в шістнадцятковій системі, перед ним без проміжку записується знак $. Діапазон зміни шістнадцяткових чисел від $0000 до $FFFF.
Цілі типи даних являють собою значення, що можуть використовуватися в арифметичних виразах. Усі стандартні цілі типи зведені в наступну таблицю:

Тип

Діапазон

Необхідна пам'ять (байт)

Byte

0...255

1

Shortint

-128...127

1

Integer

-32768...32767

2

Word

0...65535

2

Longint

-2147483648...2147483647

4

Дійсні типи даних являють собою дійсні значення, що використовуються в арифметичних виразах і займають у пам'яті від 4 до 10 байт. Паскаль допускає представлення дійсних значень у вигляді, як із плаваючою, так і з фіксованою крапкою.
Дійсні
десяткові числа з фіксованою крапкою записуються за звичайними правилами арифметики. Єдине, що відрізняє цей формат від математичного це те, що ціла частина від дробової відокремлюється десятковою крапкою, а не комою. Якщо десяткова крапка відсутня, число вважається цілим. Перед числом може знаходитися знак "+" або "-". Якщо знак відсутній, за замовчуванням число вважається додатнім.
Дійсні
десяткові числа у форматі з плаваючою крапкою подаються в наступному (експоненціальному) виді:

mЕ+p,
де
m - мантиса (ціле або дробове число з фіксованою десятковою крапкою),
Е - означає "десять у степені",
р - порядок (ціле число).

Взагалі мантиса повинна бути нормалізованою, тобто представленою у вигляді числа, що належить діапазону від 0 до 1 (це означає, що крапка завжди знаходиться перед першою цифрою числа). Однак програмісту дозволяється писати мантису у вигляді будь-якого дробового числа з фіксованою крапкою. Нормалізація при цьому виконується системою автоматично.
Приклад:

Число у форматі з плаваючою крапкою

Значення числа

0.4500E+02

0.45*102=45

-2.600E05

-2.6*105=-260000

+0.45670E-02

0.4567*10-2=0.004567

Стандартний найбільш часто використовуваний дійсний тип даних представлений у наступній таблиці :

Тип

Діапазон значень

Мантиса

Необхідна пам'ять (байт)

Real

2.9*10E-39...1.7*10E38

11-12

6

Літерний (символьний) тип може набувати значень кодової таблиці ПЕОМ (дивись таблицю ASCII кодів).
Символьній змінній в пам'яті виділяється один байт, тому вона можна зберегти тільки один символ ASCII таблиці.
Булівський тип подається двома значеннями: True (істина) або False (хибність). Він широко застосовується в логічних виразах і виразах відношення.
Структуровані типи у своїй основі мають один або декілька скалярних типів даних. До структурованих типів даних відносяться рядки, масиви, файли, записи і т.д. Їх ми будемо вивчати пізніше.
Змінні і константи всіх типів використовуються у виразах.
Вираз задає порядок виконання дій над елементами даних і складається з операндів (констант, змінних, звертань до функцій), круглих дужок і знаків операцій.
Круглі дужки ставляться, як і в математиці, для керування порядком виконання операцій. Якщо дужки відсутні, операції виконуються в залежності від їх пріоритетів, про що буде сказано далі.
Операції в мові Паскаль підрозділяються на:

  арифметичні

  відношення (порівняння)

  логічні
Операції можуть бути
унарними та бінарними. У першому випадку операція відноситься до одного операнду і завжди записується перед ним, у другому операція виражає відношення між двома операндами і записується між ними.
Арифметичні операції задають арифметичні дії у виразах над значеннями операндів цілих та дійсних типів. Найбільш часто використовуються арифметичні операції, що подані в наступній таблиці:

Операція

Дія

Типи операндів

Тип результату

Бінарні

+

Додавання

Цілий Дійсний

Цілий Дійсний

-

Віднімання

Цілий Дійсний

Цілий Дійсний

*

Множення

Цілий Дійсний

Цілий Дійсний

/

Ділення

Цілий Дійсний

Цілий Дійсний

Div

Ділення націло

Цілий

Цілий

mod

Залишок від ділення

Цілий

Цілий

Унарні

+

Збереження знака

Цілий Дійсний

Цілий Дійсний

-

Збереження знака

Цілий Дійсний

Цілий Дійсний

Операції відношення виконують порівняння двох операндів і визначають, значення виразу є істинним або хибним. Результат завжди має булівський тип і приймає одне з двох значень: True (істина) або False (хибність). Всі операції відношення зведені в наступну таблицю:

Операції

Назва

Вираз

Результат

=

Дорівнює

А=В

True, якщо А дорівнює В

<>

Не дорівнює

А<>В

True, якщо А не дорівнює

>

Більше

A>B

True, якщо А більше В

<

Менше

A<B

True, якщо А менше В

>=

Більше або дорівнює

A>=B

True, якщо А більше або дорівнює В

<=

Менше або дорівнює

A<=B

True, якщо А менше або дорівнює В

Результатом виконання логічного (булівського) виразу є логічне значення True або False. Операндами служать дані тільки булівського типу. Список логічних операцій наведений у таблиці:

Операція

Дія

Вираз

А

В

Результ.

not

Логічне заперечення

not A

True

False

False 

 True

and

Логічне "ТА"

A and B

True True False False

True False True False

True False False False

or

Логічне "АБО"

A or B

True True False False

True False True False

True True True False

Виконання кожної операції відбувається з урахуванням її пріоритету. Значення пріоритетів зазначені в наступній таблиці:

Операція

Пріоритет

Вид операції

Not, унарні "-" і "+"

Перший (вищий)

Унарна операція

*, /, div, mod, and

Другий

Операції типу множення

+, -, or

Третій

Операції типу додавання

=, <>, <, >, <=, >=

Четвертий (нижчий)

Операції відношення

Арифметичні вирази у якості операндів можуть містити імена функцій. З поняттям функції ми будемо знайомитись пізніше в курсі програмування, але стандартні функції (cos, sin, x2 та інші) Вам знайомі з курсу математики і їх використання у курсі інформатики відрізняється тільки правилами запису (синтаксису). Так, на відміну від математики, в програмуванні аргумент функції обов'язково береться в круглі дужки. Нижче поданий список цих функцій, де літерами Х та І позначені відповідно: Х - цілі та дійсні типи, І - тільки цілі.

Abs(X) - обчислення абсолютного значення (модулю) Х. Тип результату збігається з типом параметра.
ArcTan(X) - обчислення кута, тангенс якого дорівнює Х, значення кута подано в радіанах і може знаходитися в діапазоні від -p/2 до p/2. Для перетворення значення кута з радіанної міри в градусну необхідно значення кута помножити на число 180/p. Результат має дійсний тип.
Cos(X) - обчислення косинуса Х, параметр задає значення кута в радіанах.
Для перетворення значення кута з радіанної міри в градусну необхідно значення кута помножити на число 180/p. Результат має дійсний тип.
Exp(x) - обчислення значення експоненти аргументу (Ex). Результат завжди має дійсний тип.
Frac(X) - знаходження дробової частини Х. Результат має дійсний тип.
Int(X) - знаходження цілої частини Х (дробова частина відкидається). Результат має дійсний тип.
Ln(x) - обчислюється натуральний логарифм аргументу. Результат має дійсний тип. За допомогою функцій Exp та Ln можна обчислити довільну степінь числа наступним чином: ab=Exp(b*Ln(a)).
Pi - повертає значення числа p (3.1415926).
Sin(X) - обчислення синуса Х. Параметр задає значення кута в радіанах. Для перетворення значення кута з радіанної міри в градусну необхідно значення кута помножити на число 180/p. Результат має дійсний тип.
Sqr(X) - піднесення до квадрату значення Х. Тип результату збігається з типом параметра.
Sqrt(X) - обчислення квадратного кореня з Х. Тип результату дійсний.
Random - генерує значення випадкового числа з діапазону від 0 до 0.99. Тип результату дійсний.
Random(P) - генерує значення випадкового числа з діапазону від 0 до P. Тип результату цілий. Щоб випадкові числа були "більш випадковими", необхідно періодично змінювати базу генерації. Для цього використовується процедура Randomize, що дозволяє при кожному новому запуску програми отримувати різні випадкові числа.
       Для величин перелічувальних типів (всі цілі, літерний та булівський) існують також декілька зручних стандартних функцій та процедур, наведених нижче:
Dec(x,[dx]) - процедура зменшує значення змінної Х на величину DX, а якщо параметр DX не заданий - на 1.
Inc(x,[dx]) - процедура збільшує значення змінної Х на величину DX, а якщо параметр DX не заданий - на 1.
Pred(X) - функція, що визначає попереднє значення для даного типа. Наприклад, Pred(5)=4, Pred(True)=False, Pred('B')='A'.
Succ(X) - функція, що визначає наступне значення для даного типа. Наприклад, Succ(5)=6, Succ(True)=False, Succ('A')='B'.
Odd(X) - число перевіряється на парність. Аргументом цієї функції може бути тільки число типу longint, а результат дорівнює true, якщо аргумент парний, і false - в протилежному випадку.

Домашнє завдання:

  •  прочитати сторінки 26 - 31, 39 - 42 запропонованого підручника;
  •  вивчити означення, що прочитані на лекції;
  •  з запропонованого підручника розглянути практичні завдання на стор. 38 - 39.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

42431. Проектирование СPU 410 KB
  Сигнал F управляет сдвигом ICTR счетчик команд т. длина команды 24 бит счётчик увеличивается на 3 учитывая адрес RM 10битный и счётчик такой же разрядности. IRG регистр команд состоит из 3 байт COP блок управления операциями формирует управляющие сигналы Сi CCRG регистр признаков: Сперенос О переполнение S знак Z ноль. Кодирование и структура команд CPU O LO 4 бита кода МО LSM 4 бита F0F1F2F3 для LSM 2 4битных адреса операндов FM 23 x 24 x 24 = 211 разновидностей операций FR RF 1 бит для направления...
42432. Проектирование СOP 423.5 KB
  В таком случае, COP должен содержать набор логических элементов И-ИЛИ, DC кодов ОР и CTR тактов. Далее выходы И собираются на ИЛИ в соотвествии с формулами для управляющих сигналов. Предполагается, что произведения T2 JC и T2 JC Cc формируются в 2 этапа: 1) в схеме получают сигнал T2 JC. 2) после опроса СС формируют сигналы T2 JC и T2 JC CС.
42433. Соотношение понятий социализации, воспитания и образования. Особенности социализации различных возрастных групп 15.7 KB
  Процесс воспитания – целенаправленный процесс, его цель – накопление ребенком необходимого для жизни в обществе социального опыта, формирование принимаемой обществом системы ценностей и включение детей в мировую и отечественную культуры.
42434. ИЗУЧЕНИЕ СВОБОДНЫХ КОЛЕБАНИЙ ПРУЖИННОГО МАЯТНИКА 482.5 KB
  Рассмотрим простейшую колебательную систему: груз массой m, подвешенный на пружине. Если груз, прикрепленный на пружине, оттянуть вниз на некоторое расстояние, а затем отпустить, то он придет в колебательное движение. Возвращение груза в положение равновесия происходит под действием деформированной пружины, т.е. под действием упругой силы
42435. ИЗУЧЕНИЕ ЗАКОНОВ ДВИЖЕНИЯ ЭЛЕКТРОНА В ЭЛЕКТРИЧЕСКОМ И МАГНИТНОМ ПОЛЯХ 279.5 KB
  Начальные скорости электронов эмиссии различны. Это сказывается на характере спада анодного тока. Из-за неодинаковости начальных скоростей электронов радиусы кривизны их траекторий при одних и тех же величинах индукции магнитного поля различны. Поэтому резкий спад анодного тока происходит не при одном значении, а в достаточно широком интервале значений магнитной индукции.
42436. ИЗУЧЕНИЕ ПЕРЕХОДНЫХ ПРОЦЕССОВ ПРИ ЗАРЯДКЕ И РАЗРЯДКЕ КОНДЕНСАТОРА В ЭЛЕКТРИЧЕСКОМ «R – C» КОНТУРЕ 559 KB
  Расчёт общего вида зависимости напряжения на конденсаторе от времени 5 2. Ветвью называется участок цепи в котором ток в любой данный момент времени имеет одинаковую величину. Расчёт электрических процессов в любой цепи требует умения вычислять зависимости от времени токов в ветвях и напряжения на элементах входящих в...
42437. ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИЗУЧЕНИЕ ЯВЛЕНИЯ ВЗАИМНОЙ ИНДУКЦИИ 272 KB
  Если контур в котором индуцируется ЭДС состоит не изодного витка а из N витков например представляет собойсоленоид то поскольку витки соединяются последовательно будет равна сумме ЭДС индуцированных в каждом витке в отдельности: Величину называют потокосцеплением или полным магнитным потоком. Если поток пронизывающий каждый из витков одинаков то ЭДС индуцируемая в сложном контуре определяется формулой:...
42438. ГИСТЕРЕЗИС ФЕРРОМАГНЕТИКОВ 291.5 KB
  Зависимость намагниченности а также индукции от напряжённости поля нелинейна см. отставание индукции В в веществе от напряжённости Н намагничивающего поля. Если вначале он полностью размагничен то при монотонном увеличении напряжённости Н от нуля изменение индукции В происходит по начальной основной кривой намагничивания ОА см.
42439. Исследование механического движения при скатывании тел по отвесным нитям на установке Максвелла 237.51 KB
  Установка Максвелла представляет собой однородный диск, насаженный на цилиндрический вал, центры масс диска и вала лежат на оси вращения, на диск может насаживаться съёмное кольцо (в дальнейшем будем обозначать это устройство в целом «Диском Максвелла», а входящий в него отдельный элемент «диском».