14134

Формування зображення на екрані ПЕОМ. Створення найпростіших лінійних програм

Конспект урока

Информатика, кибернетика и программирование

Тема уроку: Формування зображення на екрані ПЕОМ. Створення найпростіших лінійних програм Мета уроку: Дати дитині поняття про режими роботи монітору та принципи виведення зображення на екран в цих режимах.Тип уроку: Лекційний з практичними прикладами. Лекційний мате...

Украинкский

2013-05-21

66.5 KB

1 чел.

Тема уроку: "Формування зображення на екрані ПЕОМ. Створення найпростіших лінійних програм"

Мета уроку: Дати дитині поняття про режими роботи монітору та принципи виведення зображення на екран в цих режимах.
Тип уроку: Лекційний з практичними прикладами.

Лекційний матеріал:
Будь-який монітор ПЕОМ може працювати в одному з двох режимів:

  •  текстовому;
  •  графічному.

Перший з них дозволяє виводити на екран будь-який символ ASCII-таблиці у визначене знакомісце екрану, що знаходиться на перетині рядка та стовпчика. Кількість знакомісць залежить від текстового режиму, але найчастіше дорівнює 25 рядкам по 80 колонок в кожному. В цьому режимі можна керувати кольором тла та кольором і яскравістю символів, забезпечуючи за бажанням їх миготіння.
В графічному режимі будь-яке зображення отримується як сукупність різнокольорових точок - пікселів. Кількість елементів зображення теж задається відповідним режимом, але стандартно дорівнює 640 на 480 пікселів по горизонталі та вертикалі.
Для роботи в текстових режимах розробниками мови програмування Паскаль були написані спеціальні підпрограми, що об'єднані в бібліотечний модуль
Crt. Цей модуль може виконувати наступні функції:

  •  регулювати яскравість світіння символів;
  •  керувати кольором зображення і тла;
  •  керувати текстовим курсором;
  •  організовувати роботу з текстовими вікнами;
  •  організовувати звукові ефекти;
  •  керувати клавіатурою

Деякі з цих підпрограм ми розглянемо нижче.
Так, наприклад, наступні процедури дозволяють очищати екран та керувати рядками на екрані:
ClrScr повністю очищує екран або поточне вікно і переміщує курсор у лівий верхній кут екрана або поточного вікна (координати 1,1);
ClrEol витирає всі символи в рядку, починаючи з поточної позиції курсору до кінця рядка;
InsLine вставляє порожній рядок перед поточним рядком;
DelLine цілком вилучає вміст рядка, в якому розташований курсор, усі рядки, що розміщені нижче, піднімаються на один рядок угору.

При роботі в текстових режимах із кольоровим дисплеєм кожний виведений на екран символ може бути одного з 16 (0-15) можливих кольорів. Тло може бути одним із 8 (0-7) кольорів. Для встановлення кольору виведених символів використовується процедура TextColor, для встановлення кольору тла - процедура TextBackGround. Є можливість організувати мерехтіння символів:
TextColor(Color:byte) - установити колір символів, що виводяться;
TextBackGraund(Color:byte) - установити колір тла.
Значення параметрів можуть задаватися, як константами (наприклад,
Yellow), так і їх числовими еквівалентами (наприклад, 14), повний список яких наведений у таблиці:

Темні кольори

Світлі кольори

0(Black) - чорний

8(DarkGray) - Темно-сірий

1(Blue) - синій

9(LightBlue) - світло-синій

2(Green) - зелений

10(LightGreen) - світло-зелений

3(Cyan) - блакитний

11(LightCyan) - світло-блакитний

4(Red) - червоний

12(LightRed) - світло-червоний

5(Magenta) - фіолетовий

13(LightMagenta) - світло-фіолетовий

6(Brown) - коричневий

14(Yellow) - жовтий

7(LightGray) - світло-сірий

15(White) - білий

Щоб додати виведеним символам ефект мерехтіння, при встановленні кольорів вказується константа Blink (або 16). Мерехтіння буде підтримуватися доти, поки не відбудеться установка кольору символів, що виводяться, без мерехтіння.

Приклад:
TextColor(Yellow+Blink); Write('жовті символи, що миготять');
TextColor(12+16); Write('світло-червоні символи, що миготять');
TextColor(6); Write('коричневі символи');

Існують також процедури, що керують яскравістю зображення. Всі вони діють до їх скасування, тобто до встановлення іншого режиму:
LowVideo - встановлює режим мінімальної яскравості світіння виведених на екран символів.
NormVideo - встановлює режим нормальної яскравості світіння виведених на екран символів. Цей режим встановлюється автоматично при ініціалізації модуля Crt.
HighVideo - установлює режим максимальної яскравості світіння.
Існує можливість у будь-який момент роботи програми використовувати для виведення не весь екран, а деяку його частину, що називається вікном. Розмір вікна визначається користувачем, але не може перевищувати розміру екрана. Для організації вікон у Паскалі використовується процедура
Window(X1,Y1,X2,Y2);
де
X1, Y1 - координати лівого верхнього, а X2, Y2 - правого нижнього кута вікна. Розмір максимального вікна (повний екран) - (1,1,80,25), мінімального - один стовпчик на один рядок, тобто (1,1,1,1).
На екрані можуть знаходитися кілька вікон, але в поточний момент активним являється тільки одне з них, і всі дії, що програмуються користувачем, виконуються щодо поточного вікна.
Для формування складного зображення на екрані при виведенні інформації користувач повинен мати можливість переводити курсор у будь-яку позицію екрана. Для цього в мові Паскаль передбачені наступні процедури і функції:

GoToXY(X,Y:byte) - процедура переводить курсор у задану позицію екрану (або вікна) з координатами Х (стовпчик), Y (рядок); верхній лівий кут екрана має координати (1,1), а правий нижній в стандартному режимі (80,25);
WhereХ, WhereY - функції, що дозволяють одержати відповідні значення X- або Y- координати курсору щодо поточного вікна. Діапазон значень, що повертаються, визначається розмірами поточного вікна або повного екрана.
Завдання дітям: написати фрагмент програми, що виведе в середині екрану прізвище учня червоним кольором, а на наступному рядочку під прізвищем - ім'я жовтим кольором. Прізвище необхідно вивести підвищеною яскравістю, а ім'я з мерехтінням. Колір тла повинен бути синім.

program task;

uses crt;

begin 

 textbackground(blue);  {встановлення кольору тла} 

 clrscr;     {очищення екрану} 

 highvideo; {встановлення підвищеної яскравості зображення} 

 textcolor(red);   {встановлення кольору виведення} 

 gotoxy(35,12); {переведення курсору в задану точку – центр екрану} 

 writeln('Ivanov'); {виведення прізвища} 

 normvideo;

 textcolor(yellow+blink); {встановлення кольору виведення зображення з мерехтінням} 

 gotoxy(35,13);

 writeln('Petro');

end.

В текстовому режимі операторами виведення можна виводити на екран будь-який символ ASCIIтаблиці, навіть той, що відсутній на клавіатурі. В цьому випадку його можна вивести або за допомогою символу # з наступним ASCII-кодом символу, або шляхом набирання ASCII- коду необхідного символу на додатковій цифровій клавіатурі при натиснутій клавіші Alt. Наприклад, один той самий символ "¤" можна вивести на екран так:
Writeln('¤'); - символ отриманий одночасним натисканням клавіш Alt+<ASCII код символу>
Writeln(#253);
За допомогою таких псевдографічних символів можна отримати нескладний малюнок, схожий на всім відомий "японський кросворд", а також різного виду таблиці (дивись повний набір псевдографічних символів ASCII-таблиці).
Поряд із підпрограмами організації роботи з екраном модуль Crt включає засоби керування звуком. У персональних ЕОМ є можливість генерувати звукові сигнали за допомогою вбудованого динаміка частотою 37 - 32767 Гц. Голосність звука не регулюється. Стандартний звуковий сигнал ("біп") постійної тривалості (0.25 с) і частоти (800 Гц) викликається сьомим символом (^G) кодової таблиці ASCII.

Приклад:
writeln('помилка в даних',^G);
writeln('працює процедура',#7,#7);
writeln('підключен драйвер',Chr(7),Chr(7));

Для керування частотою звука і його тривалістю в мові Паскаль використовуються стандартні процедури:
sound(І) - активізує звукові засоби ПЕОМ. Ціле значення I вказує частоту звучання звука в герцах. Звук зазначеної частоти буде генеруватися доти, поки не буде скасований процедурою NoSoud;
NoSound - скасування звука. Скасовує звуковий режим, заданий процедурою Sound;
Delay(I) - вказує час, у продовж якого лунає сигнал.

 

Приклад:

   Begin

            Sound(500);

            Delay(2000);

            NoSound

   End;

У даному прикладі звуковий сигнал частотою 500 Гц буде звучати 2 секунди (2000 мс).
За допомогою цих процедур можна створити найрізноманітніші звукові ефекти. Для цього використовується набір частот, що відповідають нотам різних октав:

Нота

Велика октава

Мала октава

Перша октава

Друга октава

До

130.81

261.63

523.25

1046.50

Ре

146.83

293.66

587.33

1174.07

Мі

164.81

329.63

659.26

1318.05

Фа

174.61

349.23

698.46

1396.09

Соль

196.00

392.00

784.99

1568.00

Ля

220.00

440.00

880.00

1760.00

Сі

246.94

493.88

987.77

1975.00

Для використання в процедурі Sound усі зазначені в таблиці значення частот округлюються
Наприклад, для виконання за допомогою вбудованого динаміка відомої дитячої пісеньки "Ялинка" необхідно написати таку лінійну програму.

program muzika;

begin 

 sound(785);

 delay(10000);

 nosound;

 sound(659);

 delay(5000);

 nosound;

 sound(659);

 delay(5000);

 nosound;

 sound(785);

 delay(10000);

 nosound;

 sound(659);

 delay(5000);

 nosound;

 sound(659);

 delay(5000);

 nosound;

 sound(785);

 delay(5000);

 nosound;

 sound(698);

 delay(5000);

 nosound;

 sound(659);

 delay(5000);

 nosound;

 sound(587);

 delay(5000);

 nosound;

 sound(523);

 delay(20000);

 nosound;

 sound(785);

 delay(10000);

 nosound;

 sound(1046);

 delay(5000);

 nosound;

 sound(880);

 delay(5000);

 nosound;

 sound(785);

 delay(10000);

 nosound;

 sound(659);

 delay(5000);

 nosound;

 sound(659);

 delay(5000);

 nosound;

 sound(785);

 delay(5000);

 nosound;

 sound(698);

 delay(5000);

 nosound;

 sound(659);

 delay(5000);

 nosound;

 sound(587);

 delay(5000);

 nosound;

 sound(523);

 delay(20000);

 nosound;

end.

Домашнє завдання:

  •  прочитати сторінки 47 - 52 запропонованого підручника;
  •  вивчити означення, що прочитані на лекції;
  •  запропонувати дітям вдома створити програму, що виводить на екран деяке псевдографічне зображення, наприклад, таке

    У якості цих символів можна використовувати символи ASCIIтаблиці з кодами 176 - 178, 219 - 223 (дивись відповідну таблицю).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41211. Информационное обеспечение АСУВ 73.5 KB
  Понятие информации и ее классификация Для принятия правильного решения руководитель перерабатывает информацию. Это приводит к тому что в ряде случаев объем информации поступающей оператору превышает его физические возможности по ее переработке и использованию. Очевидно что в таких условиях управление предприятием затруднено а рост объемов информации может привести к не обеспечению оперативной работы СУ. Поэтому все большее значение приобретает рационализация потоков информации автоматизация ее обработки в СУ.
41212. «СЕМАНТИЧЕСКИЕ ПОЛЯ» И ИХ ОБЪЕКТИВНОЕ ИЗУЧЕНИЕ 445.5 KB
  Выготским обозначили термином значение слова. Однако этим не исчерпывается анализ реальной психологической структуры слова. Как мы уже говорили выше каждое слово возбуждает целую сложную систему связей являясь центром целой семантической сети актуализирует определенные семантические поля которые характеризуют важный аспект психологической структуры слова. Под внутренними ассоциативными связями понимаются те связи которые вызываются включением слова в определенную категорию собака животное стул мебель дуб дерево.
41213. РОЛЬ РЕЧИ В ПРОТЕКАНИИ РЕГУЛИРУЮЩАЯ ФУНКЦИЯ РЕЧИ И ЕЕ РАЗВИТИЕ 154 KB
  Необходимо выйти за пределы организма и посмотреть как волевые процессы формируются в развитии конкретной деятельности ребенка и в его общении со взрослыми. Выготского объясняющая организацию волевого акта основана на анализе речевого развития ребенка. Предъявляя ребенку эти речевые инструкции мать перестраивает его внимание: выделяя названную вещь из общего фона она организует с помощью своей речи двигательные акты ребенка. Поэтому истоками произвольного акта является общение ребенка со взрослым причем ребенок сначала должен...
41214. ВНУТРЕННЯЯ РЕЧЬ И ЕЕ МОЗГОВАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ 76 KB
  Сначала регуляция поведения собственной речью ребенка требует его развернутой внешней речи затем речь постепенно свертывается превращаясь во внутреннюю речь. Таким путем формируется тот сложный процесс самостоятельного волевого акта который по существу является подчинением действия ребенка уже не речи взрослого а его собственной речи которая носит сначала развернутый а затем свернутый внутренний характер. попытаться дать анализ того как формируется внутренняя речь ребенка имеющая регулирующую функцию и какова структура этой...
41215. СИНТАКСИЧЕСКАЯ И СЕМАНТИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА ФРАЗЫ 104.5 KB
  Чем определяется переход от отдельных слов к фразам которые составляют основную единицу целого высказывания Мы уже сказали о том что если изолированное слово обозначает предмет действие или качество и обобщает его т. Однако подобные предположения лишь подчеркивают своеобразие тех процессов которые обеспечивают порождение фразы. Потребовалось длительное время чтобы понять процесс порождения целой фразы этой единицы речевого сообщения.
41216. РАЗВЕРНУТОЕ РЕЧЕВОЕ СООБЩЕНИЕ И ЕГО ПОРОЖДЕНИЕ 95.5 KB
  С одной стороны мы рассмотрим психологический путь формирования речевого высказывания от мысли через внутреннюю схему высказывания и внутреннюю речь к развернутой внешней речи из которой и состоит речевая коммуникация. С другой стороны мы остановимся на анализе того как протекает процесс восприятия и понимания речевого высказывания который начинается с восприятия развернутой речи собеседника и через ряд ступеней переходит к выделению существенной мысли а затем и всего смысла воспринимаемого высказывания. Таким образом предметом...
41217. ОСНОВНЫЕ ФОРМЫ РЕЧЕВОГО ВЫСКАЗЫВАНИЯ 82 KB
  Мы посвятили прошлую лекцию анализу основных этапов формирования речевого высказывания или что то же самое психологическому анализу процесса порождения развернутой внешней речи. Как известно существуют две формы развернутой внешней речи: это устная речь с одной стороны и письменная речь с другой. Центральным вопросом психологического исследования структуры этих видов речи будет вопрос о том как в каждой из них соотносятся языковые синсемантические и внеязыковые...
41218. ПОНИМАНИЕ КОМПОНЕНТОВ РЕЧЕВОГО ВЫСКАЗЫВАНИЯ. СЛОВО И ПРЕДЛОЖЕНИЕ 109 KB
  Теперь мы остановимся на психологическом анализе понимания высказывания т. Анализ процесса понимания речевого сообщения составляет одну из наиболее трудных и как это ни странно одну из наименее разработанных глав научной психологии. ПРОБЛЕМА Психологи неодинаково подходили к анализу процесса понимания смысла речевого сообщения или процесса декодирования воспринимаемого речевого высказывания. Одни авторы предполагали что для понимания смысла речевого сообщения достаточно иметь прочный и широкий словарь т.