14139

Запис алгоритмів з використанням вказівки розгалуження мовою програмування

Конспект урока

Информатика, кибернетика и программирование

Тема уроку: Запис алгоритмів з використанням вказівки розгалуження мовою програмування. Мета уроку: Навчити створювати математичні моделі задач складати алгоритми з використанням команди розгалуження та записувати їх мовою програмування.Тип уроку: Розбір задач що

Украинкский

2013-05-21

70.5 KB

3 чел.

Тема уроку: "Запис алгоритмів з використанням вказівки розгалуження мовою програмування."

Мета уроку: Навчити створювати математичні моделі задач, складати алгоритми з використанням команди розгалуження та записувати їх мовою програмування.
Тип уроку: Розбір задач, що потребують для свого розв'язання вказівку розгалуження.

На початку уроку повторити основні поняття за темою "Команда розгалуження" (поняття умови, умови прості та складені, поняття команди розгалуження, її форми, запис мовою програмування та мовою блок-схем).
На цьому уроці пропонується розглянути наступні задачі з використанням команди розгалуження. Зверніть увагу на те, що перед розв'язанням цих задач необхідно з учнями розібрати математичну модель задачі, довівши математичні співвідношення, що приведуть до отримання бажаного результату.

Задача №86.
Умова: Чебурашка вирішив купити килими, щоб застелити кімнату, в якій він мешкав разом з Геною. Їхня прямокутна кімната виявилася розмірами a x b, де a та b - цілі числа. Коли Чебурашка запитав у магазині, які килими є у продажу, то продавець повідомив, що є квадратні килими зі стороною с, де с - ціле число. Яку кількість килимів необхідно придбати Чебурашці, щоб накрити максимальну площу кімнати. Килими не можна накладати та підгинати. Визначити, яка площа кімнати буде ненакритою килимами. Передбачити ситуацію, коли розміри килиму перевищують розміри кімнати.
Очевидно, що якщо довжина сторони килима більша за будь-яку зі сторін кімнати, то застелити її цими килимами неможливо. Крім того, для знаходження кількості килимів, що вміщуються по одній зі сторін кімнати без їх підгинання, необхідно поділити націло довжину кімнати на довжину килима. Загальна кількість килимів знаходиться за наступною формулою:
K = K1 * K2,
де
К1 та К2 - кількості килимів, що вміщуються вздовж двох суміжних сторін кімнати.
Площа, що незакрита килимами, визначається як різниця між площею кімнати та площею всіх куплених килимів.
Програма, що реалізує алгоритм розв'язку даної задачі, має наступний вигляд:

Program Example_86;

Uses crt;

Var a,b,c,S:word;  {a,b – розміри кімнати, с –  

   K,K1,K2 : word;  розміри килима, K1 – кількість   

                   килимів вздовж однієї стіни, К2 –  

                   кількість килимів вздовж другої  

                   стіни, К – загальна кількість  

                   килимів, S – площа кімнати, що

                   не накрита килимами} 

Begin 

 Clrscr;          {Очищення екрану} 

 Write(‘Введіть розміри кімнати: ’);

 Readln(a,b);

 Write(‘Введіть розміри килима: ’);

 Readln(с);

 If (c > a) or (c > b)  

 Then writeln(‘Кімнату неможливо накрити такими

               килимами’)

 Else  

   Begin 

     K1:=a div c;

     K2:=b div c;

     K := K1*K2;

     S := a*b – K*c*c;

     Writeln(‘Кількість куплених килимів  ’, K);

     Writeln(‘Площа кімнати, що ненакрита килимами  ’, S);

   End;

 Readkey;  {Затримка зображення на екрані до  

            натискання будь якої клавіші} 

End.

Задача №89.
Умова: Від річкового вокзалу відійшли одночасно у протилежних напрямках теплохід та турист. Теплохід рухався зі швидкістю V1 км/год, а турист по стежці вздовж річки зі швидкістю V2 км/год. Якщо через N годин турист передумає і вирішить попливти річкою назад за теплоходом зі швидкістю V3 км/год, то чи встигне він підсісти на теплохід, який має за графіком зупинку через Y годин після початку руху і стоїть на цій зупинці Z годин? Зважати на те, що всі події відбувалися протягом однієї доби.
Якщо турист на протязі
N годин рухався в протилежному напрямку від теплоходу, то відстань між ними в той момент, коди турист вирішив наздогнати теплохід, була наступна:
S = (V1 + V2) * N
де
V1 та V2 - швидкості теплоходу та туриста відповідно.
Швидкість, з якою турист почне наздоганяти теплохід - (
V3 - V1) км за годину, де V3 - швидкість, з якою турист попливе навздогін теплоходу. Час, який буде у туриста для наздоганяння, (Y - N + Z) годин, тому що зупинка у теплохода буде за розкладом через Y годин після початку руху, але N годин він вже плив, а Z годин теплохід буде стояти на цій зупинці. Тоді за цей час турист пройде відстань:
St = (V3 - V1) * (Y - N + Z)
Вочевидь, що турист встигне підсісти на теплохід тільки в тому випадку, якщо відстань
St буде не менше, ніж відстань, на яку теплохід перегнав туриста.
Програма, що реалізує запропонований алгоритм, має наступний вигляд:

Program Example_89;

Uses crt;

Var V1,V2,V3:real;  

   N,Y,Z : real;      

Begin 

 Clrscr;          {Очищення екрану} 

 Write(‘Введіть швидкості теплоходу та туриста: ’);

 Readln(V1,V2);

 Write(‘Введіть час, через який турист вирішив  

        підсісти на теплохід: ’);

 Readln(N);

 Write(‘Введіть швидкість, з якою турист буде плисти  

        за теплоходом, час, через який у теплохода  

        зупинка, та тривалість зупинки: ’);

 Readln(V3,Y,Z);

 If (V1<=0)or(V2<=0)or(V3<=0)or(N<=0)or(Y<=0)or(Z<=0)

 Then writeln(‘Помилкові вхідні дані’)

 Else 

   Begin 

     S:=(V1+V2)*N;

     St:=(V3-V1)*(Y-N+Z);

     If St>=S

     Then writeln(‘Турист встигне на теплохід.’)

     Else writeln(‘Турист не встигне на теплохід.’);

   End;

 Readkey;  {Затримка зображення на екрані до  

            натискання будь якої клавіші} 

End.

Задача №90.
Умова: Жили собі дід і баба і був у них город прямокутної форми. Довжина городу була А м, а ширина складала В м. Якось дід посварився з бабою і вирішив поділити город порівну. Тепер у діда квадратний город зі стороною С м, відрізаний скраю, а решта дісталася бабі. Визначити, чи не залишилась баба ошуканою та якої форми дістався їй город - прямокутної чи квадратної?
Взагалі задача має дуже простий розв'язок: адже бабуся не буде ошуканою в тому випадку, якщо площа городу, що залишилася для неї, не буде меншою, ніж площа дідусевого городу, тобто
С^2 <= A*B - C^2
Та це тільки на перший погляд. Насправді в даній задачі може бути велика кількість винятків. Наприклад, якщо дідусь захоче відрізати собі город зі стороною, більшою, ніж сторона загального городу, то це неможливо зробити взагалі. Якщо ж він відріже, то город, що залишиться, може мати квадратну, прямокутну або ніякову форми (дивись малюнок):

Програма, що реалізує запропонований алгоритм, має наступний вигляд:

Program Example_90;

Uses crt;

Var A,B,C:real;     {A,B – розміри городу, С –  

                    розміри дідусевого городу} 

 Begin 

 Clrscr;          {Очищення екрану} 

 Write(‘Введіть розміри городу: ’);

 Readln(A,B);

 Write(‘Введіть довжину сторони дідусевого городу: ’);

 Readln(С);

 If (A<=0)or(B<=0)or(C<=0)

 Then writeln(‘Помилкові вхідні дані’)

 Else 

   Begin 

     If (C>A) or (C>B)

     Then writeln(‘Дідусь не зможе відрізати город  

                  такого розміру.’)

     else 

       begin 

         If A*B-sqr(C)<=sqr(C)

         Then writeln(‘Бабуся ошукана.’)

         Else writeln(‘Бабуся не ошукана.’);

         If (A<>C) and (B<>C)

         Then writeln(‘Город залишився ніякової форми’)

         Else  

           If ((A=C)and(B/2=C))or((B=C)and(A/2=C))

           Then writeln(‘У бабусі квадратний город.’)

           Else writeln(‘У бабусі прямокутний город.’);

   End;

 Readkey;  {Затримка зображення на екрані до  

            натискання будь якої клавіші} 

End.

Задача №91.
Умова: Трьом Товстунам подали на десерт кремові тістечка. Маса одного тістечка складала Х кг, а маса Товстунів відповідно Х1 кг, Х2 кг та Х3 кг. Перший Товстун з'їв N тістечок. Кожний наступний Товстун з'їдав у два рази більше від попереднього, але при цьому він не міг з'їсти більше половини своєї власної ваги. Скільки тістечок було з'їдено Товстунами за обідом?
Зверніть увагу на те, що другий та третій Товстуни за умовою можуть з'їсти тістечок у два рази більше ніж попередній Товстун, але не можуть з'їсти більше половини своєї ваги. Тому фактично в задачі необхідно перевірити, чи не перевищує кількість тістечок, що може з'їсти кожний Товстун, дозволену масу і у відповідності до цього підрахувати кількість тістечок, що були з'їдені.
Наприклад, якщо другий Товстун може з'їсти 2
N тістечок, то вага цієї їжі буде 2NX кг. Але за умовою він не може з'їсти більше половини своєї ваги, тобто більше ніж X1/2 кг. Тому якщо вага тих тістечок, що Товстун може з'їсти не перевищує поріг Х1/2 кг, то ми до загальної кількості тістечок додаємо всі можливі, тобто 2N, якщо ж перевищує, то ми додаємо тільки ту кількість тістечок, що не дозволяє перевищити припустимий поріг, тобто X1/2/X (дозволена вага їжі поділити на вагу одного тістечка). Якщо в цьому випадку число вийде нецілим, то це означає, що Товстун з'їв тістечко не повністю. Щоб такого не трапилось, ми робимо відкидання дробової частини після ділення за допомогою функції trunc.
Програма, що реалізує запропонований алгоритм, має наступний вигляд:

Program Example_91;

Uses crt;

Var X,X1,X2,X3:real;    {Хвага тістечка,  

                        Х1,Х2,Х3 – вага Товстунів} 

   N,Counter : integer;  {N – кількість тістечок, що  

                         зїв перший Товстун;  

                         Counter – загальна кількість  

                         зїдених тістечок}  

 Begin 

 Clrscr;          {Очищення екрану} 

 Write(‘Введіть вагу тістечка: ’);

 Readln(Х);

 Write(‘Введіть вагу Товстунів (відповідно першого,  

        другого та третього): ’);

 Readln(X1, X2, X3);

 Write(‘Введіть кількість тістечок, що з’їв перший  

       Товстун ’);

 Readln(N);

 If (X<=0)or(X1<=0)or(X2<=0)or(X3<=0)or(N<=0)

 Then writeln(‘Помилкові вхідні дані’)

 Else 

   Begin 

     Counter:=N;      {Зїв перший Товстун} 

     If N*2*X<=X2/2

     Then Counter:=Counter+2*N

     Else Counter:= Counter+ trunc(X2/2/X);

     If N*4*X<=X3/2

     Then Counter:=Counter+4*N

     Else Counter:= Counter+ trunc(X3/2/X);

     Writeln(‘Кількість з’їдених тістечок становить: ’,

              Counter);

   End;

 Readkey;  {Затримка зображення на екрані до  

            натискання будь якої клавіші} 

End.

Задача №95.
Умова: В велосипедист Микола, стартувавши з точки (X0, Y0) та рухаючись по прямій A(x - X0) + B(y - Y0) + C = 0, мріє про те, як він покатає на своєму велосипеді сусідку Катрусю. Чи здійсняться мрії Миколи, якщо неподалік, у точці (P, Q), росте дерево?
В даній задачі зовсім немає проблем з вхідними даними, тому що, якщо вважати місцевість, по якій рухається Микола, координатною площиною, то його початкові координати та координати дерева можуть мати будь-яке значення. А мрія Миколчина здійснить тільки в тому випадку, коли координати дерева не співпадуть з точкою на прямій, що задає траєкторію руху Миколи, тобто при підстановці координат дерева у рівняння прямої ми не отримаємо правильну рівність.
Програма, що реалізує запропонований алгоритм, має наступний вигляд:

Program Example_95;

Uses crt;

Var X0,Y0,P,Q:real;   {X0,Y0 – координати точки, з  

                     якої стартував Микола; P,Q –  

                     координати дерева} 

   A,B,C: real;             {A,B,C – коефіцієнти, що задають  

                     рівняння прямої, по якій  

                     рухається Микола}  

 Begin 

 Clrscr;          {Очищення екрану} 

 Write(‘Введіть коефіцієнти рівняння прямої, по якій  

        рухається Микола: ’);

 Readln(A,B,C);

 Write(‘Введіть початкові координати хлопця: ’);

 Readln(X0, Y0);

 Write(‘Введіть координати дерева, що знаходиться на  

        шляху Миколки:  ’);

 Readln(P,Q);

 If A*(P-X0)+B*(Q-Y0)+C=0

 Then writeln(‘Мріям Миколки не здійснитися...’)

 Else writeln(‘Миколки покатає Катрусю на своєму  

              Велосипеді.’)

 Readkey;     {Затримка зображення на екрані до  

               натискання будь якої клавіші} 

End.

Домашнє завдання:

  •  прочитати сторінки 59 - 65 запропонованого підручника;
  •  задачі №87, 88, 93, 94.

4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1081. Процесс расширения пара в турбинной ступени 370 KB
  Основные уравнения и формулы, используемые для расчета движения водяного пара в проточной части турбинных ступеней. Конструкция турбинной ступени осевого типа и процессы преобразования энергии в ней. Тепловая диаграмма процесса расширения в турбинной ступени. Степень реактивности турбинной ступени.
1082. Мощность и экономичность турбинных ступеней 443.5 KB
  Усилия в турбинной ступени и ее мощность. Относительный лопаточный КПД ступени. Двухвенечные ступени паровых турбин. Процесс расширения в проточной части двухвенечной ступени.
1083. Турбинные решетки и их выбор 3.25 MB
  Геометрические характеристики турбинных решеток. Газодинамические и режимные характеристики турбинных решеток. Маркировка турбинных решеток и их формирование. Зависимости для определения коэффициентов потерь сопловой решетки.
1084. Относительный внутренний КПД турбинной ступени 765.5 KB
  Потери трения диска и лопаточного бандажа. Потери при парциальном подводе водяного пара в турбинную ступень. Потери от утечек в турбинной ступени. Лабиринтовые уплотнения. Потери от влажности водяного пара.
1085. Расчет турбинных ступеней. Методика расчета турбинной ступени 426.5 KB
  Выбор исходных данных и параметров при расчете турбинной ступени. Методика расчета турбинной ступени. Процесс расширения водяного пара в турбинной ступени. Схема отклонения потока в косом срезе сопловой решетки. Особенности расчета турбинных ступеней.
1086. Особенности расчета и проектирования ступеней с длинными лопатками 499 KB
  Уравнения радиального равновесия. Законы профилирования турбинных лопаток. Закон постоянного профиля сопловых и рабочих лопаток по высоте ступени. Примеры исполнения лопаток паровых турбин.
1087. Основы проектирования паровых турбин 613 KB
  Основные показатели паровых турбин и их компоновки. Схема компоновки паровой турбины К-800-23,5 ЛМЗ. Предельная мощность однопоточной конденсационной турбины. Компоновочные решения для паровых турбин ТЭС. Упрощенная тепловая схема конденсационной ПТУ. Способы повышения мощности паровых турбин.
1088. Основные расчеты при проектировании паровой турбины 328 KB
  Построение процесса расширения водяного пара в проточной части турбины и оценки его расхода. Расчет числа ступеней и распределение теплоперепадов по ступеням турбины. Выбор частоты вращения валопровода турбоагрегата и числа его ЦНД.
1089. Обеспечение надежности основных элементов паровых турбин. Выбор конструкции роторов 915 KB
  Конструкции уплотнений паровых турбин. Расчет осевых усилий и способы их компенсации. Пример конструкции паровой турбины. Схема разгрузки осевого подшипника. Статическая прочность рабочих лопаток турбинных ступеней. Конструкции роторов паровых турбин.