14139

Запис алгоритмів з використанням вказівки розгалуження мовою програмування

Конспект урока

Информатика, кибернетика и программирование

Тема уроку: Запис алгоритмів з використанням вказівки розгалуження мовою програмування. Мета уроку: Навчити створювати математичні моделі задач складати алгоритми з використанням команди розгалуження та записувати їх мовою програмування.Тип уроку: Розбір задач що

Украинкский

2013-05-21

70.5 KB

3 чел.

Тема уроку: "Запис алгоритмів з використанням вказівки розгалуження мовою програмування."

Мета уроку: Навчити створювати математичні моделі задач, складати алгоритми з використанням команди розгалуження та записувати їх мовою програмування.
Тип уроку: Розбір задач, що потребують для свого розв'язання вказівку розгалуження.

На початку уроку повторити основні поняття за темою "Команда розгалуження" (поняття умови, умови прості та складені, поняття команди розгалуження, її форми, запис мовою програмування та мовою блок-схем).
На цьому уроці пропонується розглянути наступні задачі з використанням команди розгалуження. Зверніть увагу на те, що перед розв'язанням цих задач необхідно з учнями розібрати математичну модель задачі, довівши математичні співвідношення, що приведуть до отримання бажаного результату.

Задача №86.
Умова: Чебурашка вирішив купити килими, щоб застелити кімнату, в якій він мешкав разом з Геною. Їхня прямокутна кімната виявилася розмірами a x b, де a та b - цілі числа. Коли Чебурашка запитав у магазині, які килими є у продажу, то продавець повідомив, що є квадратні килими зі стороною с, де с - ціле число. Яку кількість килимів необхідно придбати Чебурашці, щоб накрити максимальну площу кімнати. Килими не можна накладати та підгинати. Визначити, яка площа кімнати буде ненакритою килимами. Передбачити ситуацію, коли розміри килиму перевищують розміри кімнати.
Очевидно, що якщо довжина сторони килима більша за будь-яку зі сторін кімнати, то застелити її цими килимами неможливо. Крім того, для знаходження кількості килимів, що вміщуються по одній зі сторін кімнати без їх підгинання, необхідно поділити націло довжину кімнати на довжину килима. Загальна кількість килимів знаходиться за наступною формулою:
K = K1 * K2,
де
К1 та К2 - кількості килимів, що вміщуються вздовж двох суміжних сторін кімнати.
Площа, що незакрита килимами, визначається як різниця між площею кімнати та площею всіх куплених килимів.
Програма, що реалізує алгоритм розв'язку даної задачі, має наступний вигляд:

Program Example_86;

Uses crt;

Var a,b,c,S:word;  {a,b – розміри кімнати, с –  

   K,K1,K2 : word;  розміри килима, K1 – кількість   

                   килимів вздовж однієї стіни, К2 –  

                   кількість килимів вздовж другої  

                   стіни, К – загальна кількість  

                   килимів, S – площа кімнати, що

                   не накрита килимами} 

Begin 

 Clrscr;          {Очищення екрану} 

 Write(‘Введіть розміри кімнати: ’);

 Readln(a,b);

 Write(‘Введіть розміри килима: ’);

 Readln(с);

 If (c > a) or (c > b)  

 Then writeln(‘Кімнату неможливо накрити такими

               килимами’)

 Else  

   Begin 

     K1:=a div c;

     K2:=b div c;

     K := K1*K2;

     S := a*b – K*c*c;

     Writeln(‘Кількість куплених килимів  ’, K);

     Writeln(‘Площа кімнати, що ненакрита килимами  ’, S);

   End;

 Readkey;  {Затримка зображення на екрані до  

            натискання будь якої клавіші} 

End.

Задача №89.
Умова: Від річкового вокзалу відійшли одночасно у протилежних напрямках теплохід та турист. Теплохід рухався зі швидкістю V1 км/год, а турист по стежці вздовж річки зі швидкістю V2 км/год. Якщо через N годин турист передумає і вирішить попливти річкою назад за теплоходом зі швидкістю V3 км/год, то чи встигне він підсісти на теплохід, який має за графіком зупинку через Y годин після початку руху і стоїть на цій зупинці Z годин? Зважати на те, що всі події відбувалися протягом однієї доби.
Якщо турист на протязі
N годин рухався в протилежному напрямку від теплоходу, то відстань між ними в той момент, коди турист вирішив наздогнати теплохід, була наступна:
S = (V1 + V2) * N
де
V1 та V2 - швидкості теплоходу та туриста відповідно.
Швидкість, з якою турист почне наздоганяти теплохід - (
V3 - V1) км за годину, де V3 - швидкість, з якою турист попливе навздогін теплоходу. Час, який буде у туриста для наздоганяння, (Y - N + Z) годин, тому що зупинка у теплохода буде за розкладом через Y годин після початку руху, але N годин він вже плив, а Z годин теплохід буде стояти на цій зупинці. Тоді за цей час турист пройде відстань:
St = (V3 - V1) * (Y - N + Z)
Вочевидь, що турист встигне підсісти на теплохід тільки в тому випадку, якщо відстань
St буде не менше, ніж відстань, на яку теплохід перегнав туриста.
Програма, що реалізує запропонований алгоритм, має наступний вигляд:

Program Example_89;

Uses crt;

Var V1,V2,V3:real;  

   N,Y,Z : real;      

Begin 

 Clrscr;          {Очищення екрану} 

 Write(‘Введіть швидкості теплоходу та туриста: ’);

 Readln(V1,V2);

 Write(‘Введіть час, через який турист вирішив  

        підсісти на теплохід: ’);

 Readln(N);

 Write(‘Введіть швидкість, з якою турист буде плисти  

        за теплоходом, час, через який у теплохода  

        зупинка, та тривалість зупинки: ’);

 Readln(V3,Y,Z);

 If (V1<=0)or(V2<=0)or(V3<=0)or(N<=0)or(Y<=0)or(Z<=0)

 Then writeln(‘Помилкові вхідні дані’)

 Else 

   Begin 

     S:=(V1+V2)*N;

     St:=(V3-V1)*(Y-N+Z);

     If St>=S

     Then writeln(‘Турист встигне на теплохід.’)

     Else writeln(‘Турист не встигне на теплохід.’);

   End;

 Readkey;  {Затримка зображення на екрані до  

            натискання будь якої клавіші} 

End.

Задача №90.
Умова: Жили собі дід і баба і був у них город прямокутної форми. Довжина городу була А м, а ширина складала В м. Якось дід посварився з бабою і вирішив поділити город порівну. Тепер у діда квадратний город зі стороною С м, відрізаний скраю, а решта дісталася бабі. Визначити, чи не залишилась баба ошуканою та якої форми дістався їй город - прямокутної чи квадратної?
Взагалі задача має дуже простий розв'язок: адже бабуся не буде ошуканою в тому випадку, якщо площа городу, що залишилася для неї, не буде меншою, ніж площа дідусевого городу, тобто
С^2 <= A*B - C^2
Та це тільки на перший погляд. Насправді в даній задачі може бути велика кількість винятків. Наприклад, якщо дідусь захоче відрізати собі город зі стороною, більшою, ніж сторона загального городу, то це неможливо зробити взагалі. Якщо ж він відріже, то город, що залишиться, може мати квадратну, прямокутну або ніякову форми (дивись малюнок):

Програма, що реалізує запропонований алгоритм, має наступний вигляд:

Program Example_90;

Uses crt;

Var A,B,C:real;     {A,B – розміри городу, С –  

                    розміри дідусевого городу} 

 Begin 

 Clrscr;          {Очищення екрану} 

 Write(‘Введіть розміри городу: ’);

 Readln(A,B);

 Write(‘Введіть довжину сторони дідусевого городу: ’);

 Readln(С);

 If (A<=0)or(B<=0)or(C<=0)

 Then writeln(‘Помилкові вхідні дані’)

 Else 

   Begin 

     If (C>A) or (C>B)

     Then writeln(‘Дідусь не зможе відрізати город  

                  такого розміру.’)

     else 

       begin 

         If A*B-sqr(C)<=sqr(C)

         Then writeln(‘Бабуся ошукана.’)

         Else writeln(‘Бабуся не ошукана.’);

         If (A<>C) and (B<>C)

         Then writeln(‘Город залишився ніякової форми’)

         Else  

           If ((A=C)and(B/2=C))or((B=C)and(A/2=C))

           Then writeln(‘У бабусі квадратний город.’)

           Else writeln(‘У бабусі прямокутний город.’);

   End;

 Readkey;  {Затримка зображення на екрані до  

            натискання будь якої клавіші} 

End.

Задача №91.
Умова: Трьом Товстунам подали на десерт кремові тістечка. Маса одного тістечка складала Х кг, а маса Товстунів відповідно Х1 кг, Х2 кг та Х3 кг. Перший Товстун з'їв N тістечок. Кожний наступний Товстун з'їдав у два рази більше від попереднього, але при цьому він не міг з'їсти більше половини своєї власної ваги. Скільки тістечок було з'їдено Товстунами за обідом?
Зверніть увагу на те, що другий та третій Товстуни за умовою можуть з'їсти тістечок у два рази більше ніж попередній Товстун, але не можуть з'їсти більше половини своєї ваги. Тому фактично в задачі необхідно перевірити, чи не перевищує кількість тістечок, що може з'їсти кожний Товстун, дозволену масу і у відповідності до цього підрахувати кількість тістечок, що були з'їдені.
Наприклад, якщо другий Товстун може з'їсти 2
N тістечок, то вага цієї їжі буде 2NX кг. Але за умовою він не може з'їсти більше половини своєї ваги, тобто більше ніж X1/2 кг. Тому якщо вага тих тістечок, що Товстун може з'їсти не перевищує поріг Х1/2 кг, то ми до загальної кількості тістечок додаємо всі можливі, тобто 2N, якщо ж перевищує, то ми додаємо тільки ту кількість тістечок, що не дозволяє перевищити припустимий поріг, тобто X1/2/X (дозволена вага їжі поділити на вагу одного тістечка). Якщо в цьому випадку число вийде нецілим, то це означає, що Товстун з'їв тістечко не повністю. Щоб такого не трапилось, ми робимо відкидання дробової частини після ділення за допомогою функції trunc.
Програма, що реалізує запропонований алгоритм, має наступний вигляд:

Program Example_91;

Uses crt;

Var X,X1,X2,X3:real;    {Хвага тістечка,  

                        Х1,Х2,Х3 – вага Товстунів} 

   N,Counter : integer;  {N – кількість тістечок, що  

                         зїв перший Товстун;  

                         Counter – загальна кількість  

                         зїдених тістечок}  

 Begin 

 Clrscr;          {Очищення екрану} 

 Write(‘Введіть вагу тістечка: ’);

 Readln(Х);

 Write(‘Введіть вагу Товстунів (відповідно першого,  

        другого та третього): ’);

 Readln(X1, X2, X3);

 Write(‘Введіть кількість тістечок, що з’їв перший  

       Товстун ’);

 Readln(N);

 If (X<=0)or(X1<=0)or(X2<=0)or(X3<=0)or(N<=0)

 Then writeln(‘Помилкові вхідні дані’)

 Else 

   Begin 

     Counter:=N;      {Зїв перший Товстун} 

     If N*2*X<=X2/2

     Then Counter:=Counter+2*N

     Else Counter:= Counter+ trunc(X2/2/X);

     If N*4*X<=X3/2

     Then Counter:=Counter+4*N

     Else Counter:= Counter+ trunc(X3/2/X);

     Writeln(‘Кількість з’їдених тістечок становить: ’,

              Counter);

   End;

 Readkey;  {Затримка зображення на екрані до  

            натискання будь якої клавіші} 

End.

Задача №95.
Умова: В велосипедист Микола, стартувавши з точки (X0, Y0) та рухаючись по прямій A(x - X0) + B(y - Y0) + C = 0, мріє про те, як він покатає на своєму велосипеді сусідку Катрусю. Чи здійсняться мрії Миколи, якщо неподалік, у точці (P, Q), росте дерево?
В даній задачі зовсім немає проблем з вхідними даними, тому що, якщо вважати місцевість, по якій рухається Микола, координатною площиною, то його початкові координати та координати дерева можуть мати будь-яке значення. А мрія Миколчина здійснить тільки в тому випадку, коли координати дерева не співпадуть з точкою на прямій, що задає траєкторію руху Миколи, тобто при підстановці координат дерева у рівняння прямої ми не отримаємо правильну рівність.
Програма, що реалізує запропонований алгоритм, має наступний вигляд:

Program Example_95;

Uses crt;

Var X0,Y0,P,Q:real;   {X0,Y0 – координати точки, з  

                     якої стартував Микола; P,Q –  

                     координати дерева} 

   A,B,C: real;             {A,B,C – коефіцієнти, що задають  

                     рівняння прямої, по якій  

                     рухається Микола}  

 Begin 

 Clrscr;          {Очищення екрану} 

 Write(‘Введіть коефіцієнти рівняння прямої, по якій  

        рухається Микола: ’);

 Readln(A,B,C);

 Write(‘Введіть початкові координати хлопця: ’);

 Readln(X0, Y0);

 Write(‘Введіть координати дерева, що знаходиться на  

        шляху Миколки:  ’);

 Readln(P,Q);

 If A*(P-X0)+B*(Q-Y0)+C=0

 Then writeln(‘Мріям Миколки не здійснитися...’)

 Else writeln(‘Миколки покатає Катрусю на своєму  

              Велосипеді.’)

 Readkey;     {Затримка зображення на екрані до  

               натискання будь якої клавіші} 

End.

Домашнє завдання:

  •  прочитати сторінки 59 - 65 запропонованого підручника;
  •  задачі №87, 88, 93, 94.

4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83766. Элементы юридического состава налога. Основные и факультативные. Понятие и их правовое значение 43.59 KB
  Обязанность плательщика по уплате налога устанавливается совокупностью элементов юридического состава налога. Элементы налога это внутренние исходные функциональные единицы которые в своей совокупности составляют юридическую конструкцию налога и придают им их универсальность. Обязательные существенные элементы юридического состава налога это элементы без которых налоговое обязательство и порядок его исполнения не могут считаться определенными.
83767. Субъект налогообложения: понятие субъектов, виды, правовой статус 47.87 KB
  Общественные отношения преимущественно образующие предмет налогового права складываются относительно перехода права собственности на денежные средства. Большинство названных отношений направлены на достижение баланса частных и публичных интересов поэтому и понятие субъекта налогового права носителя интереса является ключевым. Точное определение субъекта налогового права имеет и практическое значение поскольку позволяет выявить круг лиц вступающих в налоговые отношения и действия которых влекут юридически значимые последствия. Наличие...
83768. Объект и предмет налогообложения. Масштаб налога и налоговая база 44.73 KB
  Объект налогообложения это те юридические факты действия события состояния которые обуславливают обязанность субъекта заплатить налог совершение оборота по реализации товара работ услуг; ввоз товара на территорию России; владение имуществом; совершение сделки куплипродажи ценных бумаг; вступление в наследство; получение дохода и т. наличие объекта налогообложения. Налоговый кодекс Российской Федерации определяет понятие объект налогообложения так: Объектами налогообложения могут являться операции по реализации товаров работ...
83769. Налоговый период, порядок исчисления налога, способы, сроки и порядок уплаты налога 42.93 KB
  Налоговый период календарный год или иной период времени применительно к отдельным налогам по окончании которого определяется налоговая база и исчисляется сумма налога подлежащая уплате. Продолжительность момент начала и момент окончания каждого налогового периода устанавливается законодательством о налогах и сборах применительно к каждому отдельному налогу. Порядок исчисления налога ст.
83770. Понятие системы налогов и сборов. Структура и принципы построения 45.33 KB
  Система налогов и сборов не путать с налоговой системой это совокупность налогов и сборов взимаемых с плательщиков в порядке и на условиях определенных Налоговым кодексом. 12 НК РФ устанавливает следующие виды налогов и сборов в РФ: федеральные; региональные; местные. Федеральные налоги Федеральными налогами и сборами признаются налоги и сборы которые установлены НК РФ и обязательны к уплате на всей территории РФ при отсутствии специальных налоговых режимов п.
83771. Налоговое право РФ: общие положения, предмет, метод, система 46.7 KB
  Сегодня основными научными подходами для определения места НП в системе юридических наук являются: 1 концепция рассмотрения НП в качестве обособленной части АП швейцарская налоговая правовая доктрина 2 концепция рассмотрения НП в качестве обособленной части ФП неаполитанская налоговая правовая школа 3 концепция автономии НП согласно которой оно занимает особое или даже исключительное положение в системе права независимое от общих принципов как частного так и публичного права французская налоговая правовая доктрина 4 концепция...
83772. Источники налогового права. Налоговое законодательство и дополнительные источники налогового права 48.45 KB
  Налоговое законодательство и дополнительные источники налогового права. Источники налогового права это внешние конкретные формы его выражения т. правовые акты представительных и исполнительных органов государственной власти и органов местного самоуправления содержащие нормы налогового права.
83773. Нормы налогового права: понятие, особенности, виды норм налогового права 48.68 KB
  Особенности норм НП: 1 налоговые нормы отличаются от всех иных норм права по своему непосредственному целевому назначению 2 реализация большинства из них политически направлена в рамках внутренней и внешней экономической политики Признаки: 1 это правила поведения гарантированные государством 2 возлагают юридические обязанности и предоставляют субъективные права 3 имеют общеобязательный характер 4 всегда выражены в НПА 5 являются средством реализации публичных а не частных интересов 6 практически не имеют своего прототипа в...
83774. Налоговые правоотношения: понятие, признаки, структура 45.16 KB
  НК РФ законодательство о налогах и сборах регулирует властные отношения по установлению введению и взиманию налогов и сборов в РФ а также отношения возникающие в процессе осуществления налогового контроля обжалования актов налоговых органов действий бездействия их должностных лиц и привлечения к ответственности за совершение налогового правонарушения. Под воздействием правовых норм участники налоговых правоотношений наделяются правосубъектностью юридическими правами и обязанностями в налоговой сфере. Наряду с ней предпосылками...