14139

Запис алгоритмів з використанням вказівки розгалуження мовою програмування

Конспект урока

Информатика, кибернетика и программирование

Тема уроку: Запис алгоритмів з використанням вказівки розгалуження мовою програмування. Мета уроку: Навчити створювати математичні моделі задач складати алгоритми з використанням команди розгалуження та записувати їх мовою програмування.Тип уроку: Розбір задач що

Украинкский

2013-05-21

70.5 KB

3 чел.

Тема уроку: "Запис алгоритмів з використанням вказівки розгалуження мовою програмування."

Мета уроку: Навчити створювати математичні моделі задач, складати алгоритми з використанням команди розгалуження та записувати їх мовою програмування.
Тип уроку: Розбір задач, що потребують для свого розв'язання вказівку розгалуження.

На початку уроку повторити основні поняття за темою "Команда розгалуження" (поняття умови, умови прості та складені, поняття команди розгалуження, її форми, запис мовою програмування та мовою блок-схем).
На цьому уроці пропонується розглянути наступні задачі з використанням команди розгалуження. Зверніть увагу на те, що перед розв'язанням цих задач необхідно з учнями розібрати математичну модель задачі, довівши математичні співвідношення, що приведуть до отримання бажаного результату.

Задача №86.
Умова: Чебурашка вирішив купити килими, щоб застелити кімнату, в якій він мешкав разом з Геною. Їхня прямокутна кімната виявилася розмірами a x b, де a та b - цілі числа. Коли Чебурашка запитав у магазині, які килими є у продажу, то продавець повідомив, що є квадратні килими зі стороною с, де с - ціле число. Яку кількість килимів необхідно придбати Чебурашці, щоб накрити максимальну площу кімнати. Килими не можна накладати та підгинати. Визначити, яка площа кімнати буде ненакритою килимами. Передбачити ситуацію, коли розміри килиму перевищують розміри кімнати.
Очевидно, що якщо довжина сторони килима більша за будь-яку зі сторін кімнати, то застелити її цими килимами неможливо. Крім того, для знаходження кількості килимів, що вміщуються по одній зі сторін кімнати без їх підгинання, необхідно поділити націло довжину кімнати на довжину килима. Загальна кількість килимів знаходиться за наступною формулою:
K = K1 * K2,
де
К1 та К2 - кількості килимів, що вміщуються вздовж двох суміжних сторін кімнати.
Площа, що незакрита килимами, визначається як різниця між площею кімнати та площею всіх куплених килимів.
Програма, що реалізує алгоритм розв'язку даної задачі, має наступний вигляд:

Program Example_86;

Uses crt;

Var a,b,c,S:word;  {a,b – розміри кімнати, с –  

   K,K1,K2 : word;  розміри килима, K1 – кількість   

                   килимів вздовж однієї стіни, К2 –  

                   кількість килимів вздовж другої  

                   стіни, К – загальна кількість  

                   килимів, S – площа кімнати, що

                   не накрита килимами} 

Begin 

 Clrscr;          {Очищення екрану} 

 Write(‘Введіть розміри кімнати: ’);

 Readln(a,b);

 Write(‘Введіть розміри килима: ’);

 Readln(с);

 If (c > a) or (c > b)  

 Then writeln(‘Кімнату неможливо накрити такими

               килимами’)

 Else  

   Begin 

     K1:=a div c;

     K2:=b div c;

     K := K1*K2;

     S := a*b – K*c*c;

     Writeln(‘Кількість куплених килимів  ’, K);

     Writeln(‘Площа кімнати, що ненакрита килимами  ’, S);

   End;

 Readkey;  {Затримка зображення на екрані до  

            натискання будь якої клавіші} 

End.

Задача №89.
Умова: Від річкового вокзалу відійшли одночасно у протилежних напрямках теплохід та турист. Теплохід рухався зі швидкістю V1 км/год, а турист по стежці вздовж річки зі швидкістю V2 км/год. Якщо через N годин турист передумає і вирішить попливти річкою назад за теплоходом зі швидкістю V3 км/год, то чи встигне він підсісти на теплохід, який має за графіком зупинку через Y годин після початку руху і стоїть на цій зупинці Z годин? Зважати на те, що всі події відбувалися протягом однієї доби.
Якщо турист на протязі
N годин рухався в протилежному напрямку від теплоходу, то відстань між ними в той момент, коди турист вирішив наздогнати теплохід, була наступна:
S = (V1 + V2) * N
де
V1 та V2 - швидкості теплоходу та туриста відповідно.
Швидкість, з якою турист почне наздоганяти теплохід - (
V3 - V1) км за годину, де V3 - швидкість, з якою турист попливе навздогін теплоходу. Час, який буде у туриста для наздоганяння, (Y - N + Z) годин, тому що зупинка у теплохода буде за розкладом через Y годин після початку руху, але N годин він вже плив, а Z годин теплохід буде стояти на цій зупинці. Тоді за цей час турист пройде відстань:
St = (V3 - V1) * (Y - N + Z)
Вочевидь, що турист встигне підсісти на теплохід тільки в тому випадку, якщо відстань
St буде не менше, ніж відстань, на яку теплохід перегнав туриста.
Програма, що реалізує запропонований алгоритм, має наступний вигляд:

Program Example_89;

Uses crt;

Var V1,V2,V3:real;  

   N,Y,Z : real;      

Begin 

 Clrscr;          {Очищення екрану} 

 Write(‘Введіть швидкості теплоходу та туриста: ’);

 Readln(V1,V2);

 Write(‘Введіть час, через який турист вирішив  

        підсісти на теплохід: ’);

 Readln(N);

 Write(‘Введіть швидкість, з якою турист буде плисти  

        за теплоходом, час, через який у теплохода  

        зупинка, та тривалість зупинки: ’);

 Readln(V3,Y,Z);

 If (V1<=0)or(V2<=0)or(V3<=0)or(N<=0)or(Y<=0)or(Z<=0)

 Then writeln(‘Помилкові вхідні дані’)

 Else 

   Begin 

     S:=(V1+V2)*N;

     St:=(V3-V1)*(Y-N+Z);

     If St>=S

     Then writeln(‘Турист встигне на теплохід.’)

     Else writeln(‘Турист не встигне на теплохід.’);

   End;

 Readkey;  {Затримка зображення на екрані до  

            натискання будь якої клавіші} 

End.

Задача №90.
Умова: Жили собі дід і баба і був у них город прямокутної форми. Довжина городу була А м, а ширина складала В м. Якось дід посварився з бабою і вирішив поділити город порівну. Тепер у діда квадратний город зі стороною С м, відрізаний скраю, а решта дісталася бабі. Визначити, чи не залишилась баба ошуканою та якої форми дістався їй город - прямокутної чи квадратної?
Взагалі задача має дуже простий розв'язок: адже бабуся не буде ошуканою в тому випадку, якщо площа городу, що залишилася для неї, не буде меншою, ніж площа дідусевого городу, тобто
С^2 <= A*B - C^2
Та це тільки на перший погляд. Насправді в даній задачі може бути велика кількість винятків. Наприклад, якщо дідусь захоче відрізати собі город зі стороною, більшою, ніж сторона загального городу, то це неможливо зробити взагалі. Якщо ж він відріже, то город, що залишиться, може мати квадратну, прямокутну або ніякову форми (дивись малюнок):

Програма, що реалізує запропонований алгоритм, має наступний вигляд:

Program Example_90;

Uses crt;

Var A,B,C:real;     {A,B – розміри городу, С –  

                    розміри дідусевого городу} 

 Begin 

 Clrscr;          {Очищення екрану} 

 Write(‘Введіть розміри городу: ’);

 Readln(A,B);

 Write(‘Введіть довжину сторони дідусевого городу: ’);

 Readln(С);

 If (A<=0)or(B<=0)or(C<=0)

 Then writeln(‘Помилкові вхідні дані’)

 Else 

   Begin 

     If (C>A) or (C>B)

     Then writeln(‘Дідусь не зможе відрізати город  

                  такого розміру.’)

     else 

       begin 

         If A*B-sqr(C)<=sqr(C)

         Then writeln(‘Бабуся ошукана.’)

         Else writeln(‘Бабуся не ошукана.’);

         If (A<>C) and (B<>C)

         Then writeln(‘Город залишився ніякової форми’)

         Else  

           If ((A=C)and(B/2=C))or((B=C)and(A/2=C))

           Then writeln(‘У бабусі квадратний город.’)

           Else writeln(‘У бабусі прямокутний город.’);

   End;

 Readkey;  {Затримка зображення на екрані до  

            натискання будь якої клавіші} 

End.

Задача №91.
Умова: Трьом Товстунам подали на десерт кремові тістечка. Маса одного тістечка складала Х кг, а маса Товстунів відповідно Х1 кг, Х2 кг та Х3 кг. Перший Товстун з'їв N тістечок. Кожний наступний Товстун з'їдав у два рази більше від попереднього, але при цьому він не міг з'їсти більше половини своєї власної ваги. Скільки тістечок було з'їдено Товстунами за обідом?
Зверніть увагу на те, що другий та третій Товстуни за умовою можуть з'їсти тістечок у два рази більше ніж попередній Товстун, але не можуть з'їсти більше половини своєї ваги. Тому фактично в задачі необхідно перевірити, чи не перевищує кількість тістечок, що може з'їсти кожний Товстун, дозволену масу і у відповідності до цього підрахувати кількість тістечок, що були з'їдені.
Наприклад, якщо другий Товстун може з'їсти 2
N тістечок, то вага цієї їжі буде 2NX кг. Але за умовою він не може з'їсти більше половини своєї ваги, тобто більше ніж X1/2 кг. Тому якщо вага тих тістечок, що Товстун може з'їсти не перевищує поріг Х1/2 кг, то ми до загальної кількості тістечок додаємо всі можливі, тобто 2N, якщо ж перевищує, то ми додаємо тільки ту кількість тістечок, що не дозволяє перевищити припустимий поріг, тобто X1/2/X (дозволена вага їжі поділити на вагу одного тістечка). Якщо в цьому випадку число вийде нецілим, то це означає, що Товстун з'їв тістечко не повністю. Щоб такого не трапилось, ми робимо відкидання дробової частини після ділення за допомогою функції trunc.
Програма, що реалізує запропонований алгоритм, має наступний вигляд:

Program Example_91;

Uses crt;

Var X,X1,X2,X3:real;    {Хвага тістечка,  

                        Х1,Х2,Х3 – вага Товстунів} 

   N,Counter : integer;  {N – кількість тістечок, що  

                         зїв перший Товстун;  

                         Counter – загальна кількість  

                         зїдених тістечок}  

 Begin 

 Clrscr;          {Очищення екрану} 

 Write(‘Введіть вагу тістечка: ’);

 Readln(Х);

 Write(‘Введіть вагу Товстунів (відповідно першого,  

        другого та третього): ’);

 Readln(X1, X2, X3);

 Write(‘Введіть кількість тістечок, що з’їв перший  

       Товстун ’);

 Readln(N);

 If (X<=0)or(X1<=0)or(X2<=0)or(X3<=0)or(N<=0)

 Then writeln(‘Помилкові вхідні дані’)

 Else 

   Begin 

     Counter:=N;      {Зїв перший Товстун} 

     If N*2*X<=X2/2

     Then Counter:=Counter+2*N

     Else Counter:= Counter+ trunc(X2/2/X);

     If N*4*X<=X3/2

     Then Counter:=Counter+4*N

     Else Counter:= Counter+ trunc(X3/2/X);

     Writeln(‘Кількість з’їдених тістечок становить: ’,

              Counter);

   End;

 Readkey;  {Затримка зображення на екрані до  

            натискання будь якої клавіші} 

End.

Задача №95.
Умова: В велосипедист Микола, стартувавши з точки (X0, Y0) та рухаючись по прямій A(x - X0) + B(y - Y0) + C = 0, мріє про те, як він покатає на своєму велосипеді сусідку Катрусю. Чи здійсняться мрії Миколи, якщо неподалік, у точці (P, Q), росте дерево?
В даній задачі зовсім немає проблем з вхідними даними, тому що, якщо вважати місцевість, по якій рухається Микола, координатною площиною, то його початкові координати та координати дерева можуть мати будь-яке значення. А мрія Миколчина здійснить тільки в тому випадку, коли координати дерева не співпадуть з точкою на прямій, що задає траєкторію руху Миколи, тобто при підстановці координат дерева у рівняння прямої ми не отримаємо правильну рівність.
Програма, що реалізує запропонований алгоритм, має наступний вигляд:

Program Example_95;

Uses crt;

Var X0,Y0,P,Q:real;   {X0,Y0 – координати точки, з  

                     якої стартував Микола; P,Q –  

                     координати дерева} 

   A,B,C: real;             {A,B,C – коефіцієнти, що задають  

                     рівняння прямої, по якій  

                     рухається Микола}  

 Begin 

 Clrscr;          {Очищення екрану} 

 Write(‘Введіть коефіцієнти рівняння прямої, по якій  

        рухається Микола: ’);

 Readln(A,B,C);

 Write(‘Введіть початкові координати хлопця: ’);

 Readln(X0, Y0);

 Write(‘Введіть координати дерева, що знаходиться на  

        шляху Миколки:  ’);

 Readln(P,Q);

 If A*(P-X0)+B*(Q-Y0)+C=0

 Then writeln(‘Мріям Миколки не здійснитися...’)

 Else writeln(‘Миколки покатає Катрусю на своєму  

              Велосипеді.’)

 Readkey;     {Затримка зображення на екрані до  

               натискання будь якої клавіші} 

End.

Домашнє завдання:

  •  прочитати сторінки 59 - 65 запропонованого підручника;
  •  задачі №87, 88, 93, 94.

4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18003. Азбука валютного дилинга 2.27 MB
  Азбука валютного дилинга 1. Введение Если до недавнего времени для советского человека существовал практически единственный вариант использования капитала хранить деньги в сберкассе то сегодня в России становятся все более доступными для широких слоев населения н...
18004. БАНКОВСКАЯ СТАТИСТИКА 764.5 KB
  Е.В. Глухова БАНКОВСКАЯ СТАТИСТИКА Учебное пособие ВВЕДЕНИЕ Учебное пособие разработано в соответствии с программой дисциплины Банковская статистика для студентов специальностей 060400 Финансы и кредит 061700 Статистика 351400 Прикладная информатика в эк...
18005. Банковские автоматизированные системы 334.5 KB
  Автоматизированная банковская система - совокупность средств, выполняющих в банке операции с вкладами, кредитами и платежами. Банковская система характеризуется разнообразием и большими объемами информации. В своей работе она опирается на систему электронных платежей и использование электронных документов
18006. Банковский маркетинг 1.07 MB
  Изучение курса направлено на формирование у студентов знаний теоретических основ и практических навыков в области организации банковского маркетинга, усвоение его принципов в условиях развития рыночных отношений и российской банковской системы.
18007. Банковское дело. Опорный конспект лекций 691.5 KB
  Тишина В. Н. Банковское дело Опорный конспект лекций Оглавление [1] Введение [2] Лекция 1.Роль банков в накоплении и мобилизации ссудного капитала. Структура кредитной системы [3] Лекция 2. Коммерческий банк принципы деятель
18008. БАНКОВСКОЕ ДЕЛО. Учебное пособие 707 KB
  Учебное пособие Елфимова Ирина Федоровна БАНКОВСКОЕ дело Введение Коммерческие банки это социальноэкономическая отрасль которая наиболее гибко реагирует на любые изменения как в экономической так и политической жизни общества и выполняет следующие со...
18009. КРЕДИТОВАНИЕ ПРЕДПРИЯТИЙ. Учебное пособие 546 KB
  И.Ф. Елфимова Кредитование предприятий ВВЕДЕНИЕ Кредит во многом является условием и предпосылкой развития современной экономики неотъемлемым элементом экономического роста. Его используют как крупные предприятия и объединения так и малые производственные...
18010. БЕЗОПАСНОСТЬ КОММЕРЧЕСКОГО БАНКА: ОРГАНИЗАЦИОННО-ПРАВОВЫЕ И КРИМИНАЛИСТИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ 2.11 MB
  В.А. Гамза И. Б. Ткачук БЕЗОПАСНОСТЬ КОММЕРЧЕСКОГО БАНКА: ОРГАНИЗАЦИОННО-ПРАВОВЫЕ И КРИМИНАЛИСТИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ВВЕДЕНИЕ Возникновение в современной России коммерческих банков стало объективной необходимостью связанной с переходом отечественной экономики от
18011. Биржевая деятельность 714 KB
  1. ВВОДНАЯ ЛЕКЦИЯ 1.1. Понятие биржи. История возникновения. Мировые биржевые центры 1.2. Виды бирж. Биржевые товары 1.3. Характеристика биржевых сделок 1.1. Понятие биржи. История возникновения. Мировые биржевые центры Понятие биржи Товарные биржи представляющие