14141

Вказівка повторення та її опис мовою блок-схем та мовою програмування

Конспект урока

Информатика, кибернетика и программирование

Тема уроку: Вказівка повторення та її опис мовою блоксхем та мовою програмування. Мета уроку: Дати поняття про вказівку повторення та її використання при розвязуванні задач про типи циклів та їх оформлення мовою програмування Паскаль та мовою блоксхем. Тип уроку: Лек

Украинкский

2013-05-21

48.5 KB

2 чел.

Тема уроку: "Вказівка повторення та її опис мовою блок-схем та мовою програмування."

Мета уроку: Дати поняття про вказівку повторення та її використання при розв'язуванні задач, про типи циклів та їх оформлення мовою програмування Паскаль та мовою блок-схем.
Тип уроку: Лекційний.

Теоретичний матеріал:
Цикл - це послідовність операторів, що може виконуватися більше одного разу. Він використовується при розв'язуванні таких задач, де необхідно повторити деяку послідовність команд більше одного разу.
Відомі два типи команди повторення, що суттєво розрізняються:
- цикл з відомою заздалегідь кількістю повторів;
- цикл з невідомою кількістю повторів.
Щоб це пояснити, розглянемо приклад. Вчителька в першому класі дає дітям завдання: "Діти, напишіть, будь ласка, десять букв "А" та рядочок букв "Б"". Чим відрізняються ці два завдання? В першому випадку зразу ж відомо, скільки разів необхідно повторювати виконання команди "напишіть букву А", а в другому - кількість літер "Б" буде залежати від великої кількості різних факторів: почерку дитини, розміру букв, відстані, що залишається між буквами тощо. Ясно, що в першому випадку ми можемо чітко обумовити кількість повторів, а в другому - необхідно знайти таку умову, перевіряючи яку, дитина зможе закінчити свою роботу.
Примітка: Дайте дітям можливість знайти цю умову та придумати свої подібні варіанти циклів.
В мові програмування Паскаль існує три типи циклів:
for, repeat та while. Якщо кількість повторів відома заздалегідь, використовується оператор for, якщо кількість повторів невідома, застосовуються оператори repeat або while.
Оператор повтору for.
Цей оператор повторення інакше називається циклом з параметром (або лічильником). Він складається із заголовка та тіла циклу та може бути поданий у двох форматах.
1.
 for <параметр циклу> := <S1> to <S2> do
begin
<серія>;
end;
2.
 for <параметр циклу> := <S1> downto <S2> do
begin
<серія>;
end;
де S1 і S2 - вирази, що визначають відповідно початкове і кінцеве значення параметру циклу;
for.. do - заголовок циклу;
<серія> - тіло циклу. Тіло циклу може бути простим або складеним.
Цей оператор забезпечує виконання тіла циклу доти, поки не будуть перебрані всі значення параметра циклу від початкового до кінцевого.
Параметр циклу, його початкове і кінцеве значення повинні належати до одного типу даних. При цьому можливо використання будь-якого скалярного типу, крім дійсного, тобто цілого (
integer, byte, word, longint), булівського (boolean) та символьного (char). Значення параметра циклу послідовно збільшується при for... to або зменшується при for... downto на одиницю при кожному повторі.
Кількість повторів тіла циклу в операторі for можна визначити за наступною таблицею:

Оператор

S1 < S2

S1 = S2

S1 > S2

for...to

S2-S1+1 разів

1 раз

Не виконується

for...downto

Не виконується

1 раз

S1-S2+1 разів

В операторі for після do може знаходитися складений оператор, в тілі якого заборонені оператори, що змінюють значення параметра циклу. Після нормального завершення циклу значення параметра циклу дорівнює кінцевому значенню.
Цикл може не виконатися зовсім (дивись таблицю), але ніколи не може зациклитись на відміну від наступних двох операторів повторення.
Приклад програми з оператором For:
Умова задачі. Знайти суму всіх натуральних чисел від 1 до 100.
Розв'язок:

Program Example_1;

 Uses crt;

 Var Sum, i : integer;

Begin 

    Clrscr;

    Sum := 0;

       For i := 1 to 10 do 

               Sum := Sum + i;

    Writeln(‘Sum = ‘, Sum);

    Readkey;

End.

Оператор повтору repeat
Наступний оператор циклу складається з заголовка (
repeat), тіла та умови закінчення (until).
Формат опису:
repeat
<серія>
until <умова>;
Умова - вираз булівського типу. Про умови ми з вами вже говорили в темі "Команда розгалуження" і всі особливості їх застосування та оформлення в цій команді нічим не відрізняються від попереднього випадку.
В цьому циклі спочатку виконується серія (тіло циклу), а потім перевіряється умова виходу з циклу. Саме тому ця команда повторення інакше називається циклом
із післяумовою. Якщо умова виходу з циклу хибна (false), цикл активізується ще раз, якщо результат істинний (true), відбувається вихід із циклу.
Мовою блок-схем цей цикл описується наступним чином:

Цей оператор повтору має наступні характерні риси:
- використовується у випадках, коди користувачу не відома заздалегідь кількість повторень;
- тіло циклу виконується хоча б один раз;
- тіло циклу виконується, поки умова хибна
false;
- у тілі може знаходитися будь-яка кількість операторів без операторних дужок
begin... end;
- принаймні один оператор у тілі циклу повинен змінювати значення умови, інакше цикл буде виконуватися нескінченно.
Для передчасного виходу з циклу можна присвоїти параметру циклу значення, що виходить за діапазон дозволених значень.
Приклад програми з оператором
Repeat:
Умова задачі. Перевірка коректності введення. Дани три числа, що задають величини кутів трикутника. Визначити, чи можна побудувати трикутник, що має задані кути. Якщо ні, примусити користувача ввести інші дані.
Розв'язок:

Program Example_2;

 Uses crt;

 Var a,b,c : real;

Begin 

 Clrscr;

 Repeat 

   Write(‘Введіть довжини сторін трикутника: ’);

   Readln(a,b,c);

 Until (a>0)and(b>0)and(c>0)and(a+b+c)=180;

End.

Оператор повтору while
Оператор while аналогічний оператору repeat, але перевірка умови виконання тіла циклу робиться на самому початку оператора, тому цикл інакше називається циклом із предумовою.
Формат опису:
while <умова> do
begin
<серія>;
end;
Умова - булівський вираз, а серія - простий або складений оператор. Перед кожним виконанням тіла циклу обчислюється значення виразу умови. Якщо результат являється істинним (true), тіло циклу виконується, у протилежному випадку відбувається вихід із циклу і перехід до першого після while оператору. Якщо перед першим виконанням циклу значення виразу було хибним (false), то тіло циклу взагалі не виконується і відбувається перехід на наступний оператор.
Мовою блок-схем цей цикл описується наступним чином:

Як і в попередньому випадку, програміст сам повинен подбати про переприсвоєння значення змінної, що визначає умову виходу з циклу, інакше він буде нескінченним.
Приклад програми з оператором
While:
Умова задачі. Дано натуральне число N. Визначити кількість цифр в числі.
Розв'язок:

Program Example_3;

 Uses crt;

 Var N : longint; Counter : integer;

Begin 

 Clrscr;

 Write(‘Введіть число: ’);

 Readln(N);

 Counter := 0;

 While N > 0 do 

  Begin 

   Counter:=Counter+1; {Підрахунок кількості цифр} 

  N:=N div 10;        {Відкидання останньої цифри} 

  End;

 Writeln(‘Кількість цифр у заданому числі дорівнює’, N);

 Readkey;

End.

Домашнє завдання:

  •  прочитати сторінки 83 - 89 з запропонованого підручника;
  •  вивчити означення, що прочитані на лекції.

3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18879. Импрессионизм. К.Моне, О.Ренуар, Э.Дега 27.76 KB
  Импрессионизм. К.Моне О.Ренуар Э.Дега. История теория основные представители. К. Моне. Завтрак на траве Дама в саду ― поиски новой манеры развитие пленера. 1874г. ― первая выставка импрессионистов происхождение термина. Бульвар капуцинок. Серии: Вокзал Сен Лазар...
18881. Классицизм во французской живописи XVII - XIXв. Н.Пуссен, Л.Давид, Энгр 26.71 KB
  Классицизм во французской живописи XVII XIXв. Н.Пуссен Л.Давид Энгр. от лат. classicus образцовый художественный стиль и направление в европейском искусстве 17 нач. 19 в. важной чертой которых являлось обращение к наследию античности Древних Греции и Рима как к норме и ид
18882. Романтизм в европейском и русском искусстве XIX в. Т.Жерико, Э.Делакруа, К.П. Брюллов 24.09 KB
  Романтизм в европейском и русском искусстве XIX в. Т.Жерико Э.Делакруа К.П. Брюллов. Развитие романтизма в живописи протекало в острой полемике с приверженцами классицизма. Романтики укоряли своих предшественников в холодной рассудительности и отсутствии движения жи...
18883. Баро́кко 26.29 KB
  Баро́кко характеристика европейской культуры XVII XVIII веков центром которой была Италия. Стиль барокко появился в XVI XVII веках в итальянских городах: Риме Мантуе Венеции Флоренции. Эпоху барокко принято считать началом триумфального шествия западной цивилизации. Баро...
18884. Евангельская тема в русском искусстве XIX века. А.А.Иванов, Н.Н Ге, И.Н.Крамской, В.Д. Поленов 31.82 KB
  Евангельская тема в русском искусстве XIX века. А.А.Иванов Н.Н Ге И.Н.Крамской В.Д. Поленов. Центральной фигурой в живописи середины века был Александр Андреевич Иванов 18061858. Путь А. Иванова никогда не был легким за ним не летела крылатая слава. При жизни его талант цени...
18885. Рококо. Интерьер - как ансамбль 25.86 KB
  Рококо. Интерьер как ансамбль. Характеристика стиля на примере Китайского дворца Антонио Ренальди в Ораниенбауме. Рококо декоративный стиль в искусстве и архитектуре зародившийся во Франции в начале 18 в. достигло апогея при Людовике XV. и распространившийся по все...
18886. Бытовой жанр в русской живописи 19в. П.А.Федотов, В.Г.Перов, И.Е. Репин, Передвижники 25.74 KB
  Бытовой жанр в русской живописи 19в. П.А.Федотов В.Г.Перов И.Е. Репин Передвижники. П.А.Федотов ― добрая ирония и красота предметного мира. Сватовство майора Вдовушка Анкор ещё анкор. В.Г.Перов ― острота социальной критики Крестный ход на Пасху Тройка Провод...
18887. Постимпрессионизм. В. Ван Гог, П.Гоген, П.Сезанн 23.7 KB
  Постимпрессионизм. В. Ван Гог П.Гоген П.Сезанн. Постимпрессионизм от лат. post после и импрессионизм условное собирательное обозначение основных направлений французской живописи конца XIX начала XX вв. Мастера постимпрессионизма многие из которых ранее примыкали к имп...