14143

Використання циклу з передумовою для розвязування задач

Конспект урока

Информатика, кибернетика и программирование

Тема уроку: Використання циклу з передумовою для розвязування задач. Мета уроку: Навчити використовувати цикл з передумовою для розвязування типових задач. Тип уроку: Практичний. На початку уроку рекомендується провести письмове опитування можна у вигляді диктант

Украинкский

2013-05-21

66 KB

4 чел.

Тема уроку: "Використання циклу з передумовою для розв'язування задач."

Мета уроку: Навчити використовувати цикл з передумовою для розв'язування типових задач.
Тип уроку: Практичний.

На початку уроку рекомендується провести письмове опитування (можна у вигляді диктанту) по матеріалах попереднього уроку. Далі можна розглянути деякі типові задачі з використанням циклу з передумовою.
Нагадуємо, що в усіх цих задачах кількість повторень буде визначатись в залежності від початкових та кінцевих умов.

Задача №180.
Умова: Коли Василині Премудрій виповнилося 18 років, Чахлик Невмирущий вирішив взяти її заміж. Василина запитала Чохлика, скільки у нього скринь із золотом. Чахлик сказав, що в нього зараз n скринь і щороку додається ще по m скринь. Василина пообіцяла, що вийде заміж тоді, коли у Чохлика буде k повних скринь із золотом. Скільки років буде тоді нареченій?

Program Example_180;

Var m,n,k:word;   {n – початкова кількість скринь з  

                  золотом, m – щорічний “прибуток”  

                  Чахлика Невмирущого, k – “потреби”  

                  Василини Премудрої} 

 Sum,Years:word; {Sum – щорічне накопичення Чахлика  

                  Невмирущого, Years – вік Василини  

                  Премудрої} 

Begin 

 Write(‘Введіть початкову кількість скринь з золотом:  ’);

 Readln(n);

 Write(‘Введіть щорічний прибуток Чахлика:  ’);

 Readln(m);   

 Write(‘Введіть “потреби” Василини Премудрої:  ’);

 Readln(k);

 Sum:=n;      {Початковий “капітал” Чахлика} 

 Years:=18;   {Початковий вік Василини} 

 While Sum<=k do 

  Begin 

    Sum:=Sum+m;

    Years:=Years+1;

  End;

 Writeln(‘Василині вже виповнилося ’,Years,’ років.‘);   

 Read; {Затримка зображення на екрані} 

End.

Задача №181.
Умова: Капосний папуга навчився висмикувати у дідуся Василя волосся, яке ще залишилось у того на голові. Почавши з однієї волосини, він щодня збільшував порцію вдвічі. Через скільки днів дідусеві не знадобиться гребінець, якщо спочатку в нього на голові було аж N волосин.

Program Example_181;

Var N,Sum:word;  {N – початкова кількість волосся у  

                дідуся Василя на голові, Sum –  

                щоденна кількість волосся на голові} 

   Day,K:word;  {Day – кількість днів, протягом яких  

                 папуга знущався над дідусем } 

Begin 

 Write(‘Введіть початкову кількість волосся на  

       голові у дідуся Василя:  ’);

 Readln(N);

 Sum:=N;

 Day:=0;         {Початок знущання} 

 K:=1;           {Початкова кількість вирваного  

                  волосся} 

 While Sum>0 do 

   Begin 

     Sum:=Sum-K;

     K:=2*K;      {Кожен день кількість вирванного  

                   волосся подвоювалась} 

     Day:=Day+1;

   end;

 writeln(‘У дідуся волосся закінчилося на  ’,Day,’-й день.’);

 Read; {Затримка зображення на екрані} 

End.

Задача №197(2).
Умова: Дано натуральне число n. Визначити суму цифр в числі.
Для розв'язку цієї задачі використаємо такий штучний прийом: Щоб знайти суму цифр, ми повинні "брати" цифри по одній і додавати їх одна до одної, а потім використану цифру "відкидати". На мові Паскаль це нам дозволять зробити операції ділення націло та знаходження залишку від цілочисельного ділення. Так, при діленні числа націло на 10 остання цифра числа буде "відкидатися", а при знаходженні залишку від ділення націло ми виділяємо останню цифру числа. Тобто:
123 div 10 = 12
3928 mod 10 = 8.
Процес буде повторюватись, доки від числа "нічого не залишиться", тобто, доки воно не перетвориться на нуль. Програма, що реалізує описаний алгоритм має наступний вигляд:

Program Example_197_2;

Var n:longint;       {N – дане число} 

   Sum:byte;        {Sum – сума цифр числа} 

Begin 

 Sum:=0;    {Сума цифр числа спочатку дорівнює 0}      

 Write(‘Введіть ціле число:  ’);

 Readln(N);

 N:=abs(N);

 While N>0 do  

   Begin 

    Sum:=Sum+N mod 10;  {Знаходження суми цифр} 

    N:=N div 10;        {“Відкидання” останньої  

                         цифри числа } 

   End;

 Writeln(‘Sum= ’,Sum);

 Read; {Затримка зображення на екрані} 

End.

Задача №200(2).
Умова: Дано дійсне число а. Знайти таке найменше n, що .
Очевидно, що в даному випадку невідомо, на якому кроці ми досягнемо бажаного результату, тому необхідно використати цикл з передумовою для перевірки досягнення бажаного результату.
Зверніть увагу, що при деяких значеннях
а дана сума ніколи не досягне заданого значення. Наприклад, при від'ємному або дуже великому значенні змінної а.

Program Example_200_2;

Var n:word;         {n – шукане число}  

   Rez,a:real;     {Rez – результат обчислень, а –  

                    граничне значення} 

Begin 

 n:=1;           {Початкове значення n - 1}      

 Write(‘Введіть значення a: ’);

 Readln(a);

 Rez:=0;         {Початкове значення суми} 

 While Rez<=a do 

   Begin 

     Rez:=Rez+1/n;

     n:=n+1;

   end;  

 Writeln(‘n= ’,n);

 Read; {Затримка зображення на екрані} 

End.

Задача №203(2). Умова: Знайти найбільше додатне число n, для якого виконується умова: .
Очевидно, що починаючи зі значення
n=1 і збільшуючи його на одиницю після кожного кроку, ми знайдемо таке ціле число, при якому вказана нерівність буде вірною.

Program Example_203_2;

Var n:word;       {n – шукане число}  

Begin 

 n:=1;

 While –4*n+841*sqrt(n)+3>=0 do n:=n+1;

 Writeln(‘n= ’,n);

 Read; {Затримка зображення на екрані} 

End.

Задача №204.
Умова: Дано ціле число m>1. Знайти найбільше число k, при якому виконується умова 4k < m.

Program Example_204;  

Var m,k,Rez:longint;    {Rez – обчислення степеню 4} 

Begin 

 Write(‘Введіть значення m (m>1): ’);

 Readln(m);

 Rez:=1;

 k:=0;

 While Rezdo 

  Begin 

    k:=k+1;

    Rez:=Rez*4;

  End;

 Writeln(‘k= ’,k);

 Read; {Затримка зображення на екрані} 

End.

Задача №208(1).
Умова: Під час обчислення результатів деяких експериментів виникає необхідність отримання результату із заданою похибкою. Нехай результатом є нескінченна сума, що задається певною формулою, і відома похибка e (e > 0) для знаходження наближеного значення результату. Будемо вважати, що необхідна точність досягнута, коли додавання наступного доданку змінює суму на величину, меншу за e. Обчислити:

Program Example_208_1;  

Var i:word;           

   Rez,Epsilon:real;    {Rez – результат обчислень,  

                         Epsilon - похибка}  

Begin 

 Rez:=0;       {Початкове значення дорівнює 0, тому  

                що результат являється накопиченням  

                суми}      

 Write(‘Введіть значення похибки (Е>0): ’);

 Readln(Epsilon);

 i:=1;

 While 1/sqr(i)>Epsilon do 

   Begin 

      Rez:=Rez+1/sqr(i)  

      i:=i+1;

   End;

 Writeln(‘Rez= ’,Rez:8:2);

 Read; {Затримка зображення на екрані} 

End.

Задача №212.
Умова: Обчислити значення числа p, використовуючи формулу
Визначити, яка кількість доданків дає значення числа p з точністю до 3 знаків.
Для організації циклу з передумовою в цій задачі необхідно мати еталон числа p для порівняння з нескінченною сумою. Візьмемо в якості цього еталону значення вбудованої функції
Pi. Крім того, за умовою задачі нам необхідно отримати результат з точністю до третьої цифри після коми. Пропоную для цього стандартне число Pi і отриману нескінченну суму помножити на число 1000 та округлити результат за допомогою функції round (отриману суму, крім того, необхідно ще помножити на 4, так як сама сума являється чвертю числа p).
Зверніть увагу також на те, що в нескінченній сумі доданки, що стоять на парних місцях додаються зі знаком "+", а доданки на непарних місцях - віднімаються від суми. Тобто в залежності від номера доданку (парний чи ні) ми організовуємо знакочергування у нескінченній сумі. Результуюча програма для обчислення числа p за допомогою нескінченної суми наведена нижче:

Program Example_212;

Var i,n:word;     {іпараметр циклу, n – кількість  

                  доданків}  

   Rez_Pi:real;  {Rez_Pi – обчислене значення числа  

                  Pi} 

Begin 

 Rez_Pi:=0;

 i:=1;     {i – значення знаменника першого доданка} 

 n:=0;     {n – доданків ще нема} 

 while round(pi*1000)=round(Rez_Pi*4000) do 

     Begin 

        If n mod 2 = 0

        Then Rez_Pi:=Rez_Pi+1/i

        Else Rez_Pi:=Rez_Pi-1/i;

        i:=i+2;

        n:=n+1;

     End;

 Writeln(‘Кількість необхідних доданків - ’,n);

 Writeln(‘Порівняйте значення Pi: ’);

 Writeln(‘Результат обчислень програми: ’,Rez_Pi:8:3);

 Writeln(‘Вбудована функція: ’,Pi:8:3);

 Read;     {Затримка зображення на екрані} 

End.

Домашнє завдання:

  •  Повторити теоретичний матеріал, пов'язаний з роботою циклу з параметром;
  •  Задачі №185, №188, №197(3), №198(3), №200(1), №203(3), №205, №208(2).

4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25267. Містицизм в рел іст людства. Особливості міст сприйняття. Заг хар христ містики 24 KB
  як правило супроводжує періоди сусп криз: занепад Рим імперії – неоплатонізмтворцем світу є надчуттєве абстрактне єдине що може бути сприйняте людиною лише в екмтазі гностицизмматерія – гріховне і зле начало що протистоїть духовному непізнаваному первоначалу; кін сер віків – суфізмпізнання Бога шляхом особливих танців або постійного повторення молитв кабалавтручання в божественні процеси за допомогою спец ритуалів молитв ісихазмчерез містичне споглядання у чернецтві можна досяг вищий ступінь пізнання запереч пізн Бога за...
25268. Проблеми християнської антропології 33.5 KB
  Видима частина – тіло плоть; невидима – душа дух – психічне те що існує у формі почуттів уявлень думок. – 2 частини у Л: душа і тіло. Дух душа тіло. Ідея про тіло як необхідний орган – знаряддя душі.
25269. Особливості розвитку православної філософії і богослов'я в ХІХ-ХХ століттях 34.5 KB
  Щербацький велику увагу приділяли проблемам пізнання істини суті пізнання. Концепція пізнання себе: â€œПізнай себеâ€. Пізнання – це наближення до Бога шляхом пізнання себе. Теорія пізнання Сковороди безпосередньо пов'язана з його вченням про три світи і дві натури вона є двоїстою: з одного боку Г.
25270. Християнський неноплатонізм. Корпус ареопагітиків 28 KB
  Корпус ареопагітиків включає 4 трактати: €œПро небесну ієрархію€ €œПро церковну ієрархію€ і €œПро божественні імена€ €œТаємниче богослов’я€ і 10 послань – в них розкривається доктрина – вища точка християнського неоплатонізму. Автор пов’язав онтологію неоплатонізму з соціальною проблематикою; доктрина про церковну ієрархію безпосередньо підстроюється до доктрини небесних ієрархій. При цьому на відміну від мітичного історизму Августину €œЦерква як град Божий€ образ церкви як ідеальна людська спільнота що знаходиться у згоді з...
25271. Римська («зовнішня» людина) і грецька («внутрішня» людина) гілки окцидентальної філософії Середньовіччя 29 KB
  Західноєвроп суспільства формуються як суспільства ієрархизованімайстер підмайстер – иежу перейти дуже важко; васал мого васала не мій васал – король не може впливати на васала свого васала. Світська і духовна ієрархія – кардинал і король – король не може впливати на васала папи.
25272. Містична діалектика середньовічної Європи (Екхарт, Бьоме) 28.5 KB
  Божество – основа внутрішнє джерело бога джерело його творчості. Душа – голвне творіння бога. Центральне місце в його філософії займає вчення про бога. Бог – це прірва яка народжує основу світу – велику містерію тілесності бога.
25273. Західноєвропейський „кордоцентризм” (Б.Паскаль, німецькі романтики) 34.5 KB
  Певна достовірність властива усім гносеологічним властивостям людини: відчуттям розуму серцю органу внутрішнього відчуття€ або чуттєвій інтуїції€ на відміну від інтелектуальної інтуїції Декарта. Особлива тема в його гносеології – критика розуму позбавлення його абсолютної величі€ і визнання його відносної мізерності€ тобто по суті визначення сфери і меж його достовірного використання. Паскаль прихильник просвітленого абсолютизму€ він протиставляє імперії влади€ – імперію розуму€. Друга магістральні ідея антропології Паска...
25274. Моністична філософська парадигма Нового часу (матеріалізм-ідеалізм) 33.5 KB
  Ідеалізм Нового часу – Лейбніц Берклі. Берклі визнає існування якісно різнорідних сфер буття: абсолютного духу або творця природи кінцевих духів€ що створені абсолютним духом і чуттєвих даних ідей€ що вкладені абсолютним духом в кінцеві духи або души і комбінації яких складають фізичні об’єкти зовнішнього світу. Берклі дотримується позицій суб’єктивного ідеалізму. Ідеї за Берклі пасивні вони засвоюються душею яка активна і володіє здатностями сприймати ідеї розум і викликати їх до впливу на них воля.
25275. Криза новочасного матеріалізму (критика Дж.Берклі та Д.Юма) 31.5 KB
  Берклі дотримується позиції суб’єктивноідеалістичного сенсуалізму. Свою критику емпіризму Берклі починає з розгляду локківського вчення. Використавши ці положення Локка як відправні точки Берклі фактично відступає від локківської позиції. А Берклі дає на них відповідь – просто витлумачує Локка в дусі категоричного заперечення об’єктивності первинних якостей.