14218

Музичний жанр

Доклад

Музыка

Музичний жанр Жанр це історично сформований різновид музичних творів який визначається за різноманітними ознаками: характером тематики засобами вираження складу виконавців. Загальноприйнятим є підрозділ музики на такі основні жанри як симфонічний оперний камер

Украинкский

2013-05-27

30 KB

3 чел.

Музичний жанр

 Жанр - це історично сформований різновид музичних творів, який визначається за різноманітними ознаками: характером тематики, засобами вираження складу виконавців. Загальноприйнятим є підрозділ музики на такі основні жанри, як симфонічний, оперний, камерний, пісенний тощо. Існує більш вузьке застосування терміну "жанр" у симфонічній музиці - жанр симфонії, сюїти, симфонічної поеми.

Протягом тривалого часу в народній музиці склалися три первинні жанри: пісня, танець та марш. Незважаючи на те, що пісня буває лірична, колискова, жартівлива, історична; танець - вальс, гопак, танго; марш - похідний, спортивний, святковий або траурний, кожен з жанрів має стійкі характерні ознаки. Це типові розміри, ритмічні групи, мелодичні звороти, склад та фактура.

Так колискова пісня завжди має повільний рівний темп та плавний ритм. Звучить вона в середньому регістрі, тихо, склади тексту розспівуються а слова повторюються. Вальс має помірний темп, тридольний розмір і вальсовий акомпанемент в якому підкреслюється кожна доля розміру. Жанрові ознаки маршу пов'язані з ходою. Для нього характерний дводольний розмір, пунктирний ритм, підкреслена метрична доля, помірний та рівний темп.

    Камерна музика

Це вид музичного мистецтва, призначений для виконання у невеликих приміщеннях чи для домашнього музикування. Для камерної музики характерні специфічні інструментальні склади (від одного виконавця до декількох, об'єднаних в ансамблі). Серед інструментальних ансамблів найбільш популярні фортепіанні тріо (фортепіано, скрипка, віолончель), струнній квартет (дві скрипки, альт, віолончель), квінтет духових (флейта, гобой, кларнет, фагот, валторна). Хоча витоки камерної музики в епоху середньовіччя термін утвердився у 16-17 сторіччі, при розподілі музики на церковну та світську. У цей час з'являються вокальні твори Дж.Арігоні, "Concerti de camera" (1635р). У 18 сторіччі набув розповсюджена жанр сонати, яка сформувалась на основі танцювальної сюїті (А.Кореллі).

В середині 18 сторіччя в творчості Й.Гайдна, В.А.Моцарта сформувались класичні види інструментального ансамблю-сонати, тріо, квартети, встановився зв'язок між викладенням партій та можливостями інструмента, для якого вони створювались.

В епоху романтизму камерну музику створювали Ф.Шопен, Ф.Шуберт, Ф.Мендельсон, Р.Шуман. В другій половині 19 сторіччя видатні зразки інструментальної камерної музики створювали І.Брамс, А.Дворжак, Б.Сметана, Е.Гріг, С.Франк. У 20 сторіччі К.Дебюссі, М.Равель, П.Хіндеміт, Б.Барток, Б.Бріттен.

Великий внесок в камерну музику зробили російські композитори Д.С.Бортнянський, А.Аляб’єв, П.Чайковський, А.Бородін, А.Глазунов. С.Рахманінов, С.Танєєв. Радянські композитори Н.Мясковський, Д.Шостакович, С.Прокоф'єв, Б.Лятошинський, А.Шнітке велику увагу приділяли створенню інструментальної камерної музики.

З кінця 18 і особливо у 19 сторіччі значне місце в музичному мистецтві зайняла вокальна камерна музика (в жанрах пісні та романсу), особливо в творчості композиторів романтиків. Вони ввели жанр вокальної мініатюри, а також вокально-пісенні цикли, об'єднані одним задумом ("Зимовий цикл" Ф.Шуберта, "Кохання і життя жінки" Р.Шумана), твори Брамса. На межі 19-20 сторіч з'явились композитори, в творчості яких камерні вокальні жанри зайняли провідне положення Х.Вольф, А.Дюпарк. Широкий розвиток, починаючи з 18 сторіччя жанри пісні та романсу отримав в Росії в творчості М.Глінки, А.Даргомижького, П.Чайковського, А.Бородіна, М.Мусоргького, М.Римського-Корсаова, С.Раманінова, Варламова, Г.Свірідова.

Прикладом камерної інструментальної мініатюри "Пісні без слів" Ф.Мендельсона, п'єси Р.Шумана, вальси, ноктюрни, прелюдії та етюди Ф.Шопена, камерні фортепіанні твори А.Скрябіна, С.Раманінова, "Мимолетности" і "Сарказми С.Прокофьєва, прелюдії Д.Шостаковича.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69151. УСТОЙЧИВОСТЬ ПЛАСТИНОК 779.5 KB
  Основной особенностью пластинки является её способность воспринимать только распределённую нагрузку действующую главным образом в её плоскости рис. Нагружение пластины граничные условия для пластинки более разнообразны так как включают опирание продольных кромок рис.
69152. УСТОЙЧИВОСТЬ ТОНКОСТЕННЫХ СТЕРЖНЕЙ 585.5 KB
  Стержень - элемент удлинённой формы, работающий на растяжение-сжатие от продольных (осевых) сил (рис. 12.1,а). Стержни в авиационных конструкциях - это стрингеры крыла, фюзеляжа, оперения, пояса лонжеронов, тяги проводки управления и т.д.
69153. ОПРЕДЕЛЕНИЕ РАЗРУШАЮЩЕЙ НАГРУЗКИ ПОДКРЕПЛЁННОЙ ПАНЕЛИ 473.5 KB
  Панель элемент авиационной конструкции состоящий из пластинки обшивки и стержней стрингеров подкрепляющих её. В зависимости от характера соединения обшивки со стрингерами различают панели: клёпаной конструкции; сварной клеесварной и клеевой конструкции; монолитные...
69154. СИЛОВЫЕ СХЕМЫ, КОНСТРУКЦИЯ И РАБОТА КРЫЛЬЕВ 2.83 MB
  В обычной конструкции крыла силовыми элементами являются рис.1: обшивка; лонжероны и стрингеры продольный набор крыла; нервюры поперечный набор крыла; соединения заклепочные болтовые сварные или клеевые. Конструкция крыла 1 обшивка; 2 лонжерон; 3 стрингер; 4 нервюра; 5 соединения...
69155. СТРЕЛОВИДНЫЕ КРЫЛЬЯ 740.5 KB
  Нормальные нервюры могут устанавливаться перпендикулярно к оси крыла рис. вдоль хорд фактического обтекания крыла потоком рис. Если они поставлены по потоку то форма профиля в плоскости фактического обтекания крыла выдерживается лучше.
69156. Устройства, улучшающие взлетно-посадочные характеристики самолета 354 KB
  Устройства улучшающие взлетно посадочные характеристики самолета повысить несущие свойства крыла cyS можно обычными средствами механизации или энергетическими которые обеспечивают увеличение подъемной силы за счет силовой установки. Средства механизации повышают несущие свойства крыла.
69157. ИСТОРИЯ РАЗИТИЯ САМОЛЕТОВ. ЭТАПЫ ИХ СОЗДАНИЯ И ЭКСПЛУАТАЦИИ 385.5 KB
  Полет на аппаратах легче воздуха называется воздухоплаванием а на аппаратах тяжелее воздуха авиацией от латинского vis птица. Процесс развития самолетов обусловлен взаимным влиянием и взаимодействием между наукой производством и эксплуатацией самолетов.
69158. КОНСТРУКЦИЯ САМОЛЕТОВ ГРАЖДАНСКОЙ АВИАЦИИ И ИХ КЛАССИФИКАЦИЯ 1.55 MB
  Основные агрегаты самолета Самолеты относятся к летательным аппаратам тяжелее воздуха им характерен аэродинамический принцип полета. У самолетов подъемная сила Y создается за счет энергии воздушного потока омывающего несущею поверхность которая неподвижно закреплена относительно...
69159. НАГРУЗКИ САМОЛЕТА ПРИ ВЫПОЛНЕНИИ МАНЕВРОВ 884 KB
  В полете на самолет действуют: рис.1: тяга двигателя Р; аэродинамические силы подъемная сила Y и лобовое сопротивление Q; сила тяжести G. Эти силы показаны для самолета рассматриваемого в виде материальной точки. В общем случае силы действующие на самолет не находятся в равновесии.