1428

Вирощування молодняка великої рогатої худоби

Курсовая

Лесное и сельское хозяйство

Закономірності росту органів і тканин у різні вікові періоди тварин і використання їх при вирощуванні ремонтного молодняку. Проектування технології вирощування ремонтного молодняку. Розрахунок потреби в скотомісцях і засобах механізації розміщення поголів'я.

Украинкский

2013-01-06

507.5 KB

318 чел.

                                                Зміст


Вступ

1.Технологія вирощування ремонтного молодняку

(огляд літератури)………………………………………………………… 4

1.1 Закономірності росту органів і тканин у різні вікові періоди тварин і використання їх при вирощуванні ремонтного молодняку

1.2 Фізіологічні особливості відтворювальної здатності
телиць………………………………………………………………………11

1.3 Інтенсивне вирощування ремонтних телиць
і підготовка нетелей до отелу…………………………………………….13

1.4 Характеристика української чорно-рябої породи………………...16

Заключення з огляду літератури……………………………………….…19

2. Проектування технології вирощування ремонтногомолодняку …………………………………………………………………20

2.1 Розрахунок потреби в ремонтному молодняку
для господарства………………………………………………………….20

2.2 Розрахунок середньорічного поголів'я і структури стада………...21

2.3 План росту ремонтних телиць……………………………………....24

2.4 Організація годівлі. Розрахунок потреби в кормах
і посівних площах під кормові культури………………………………....25

2.5 Розрахунок потреби в скотомісцях і засобах механізації

Розміщення поголів'я……………………………………………………..39

2.6 Розрахунок кількості персоналу з обслуговування тварин………....42

2.7 Розрахунок потреби в воді, підстилці,виходу гною і сечі…………...42

2.8 Економічне обґрунтування проектної технології ………………….43

Висновки та пропозиції……………………………………………. ….. 45                                           

Список використаної літератури …………………………………….. ..46                              

                                       Вступ

Скотарство – одна з провідних галузей тваринництва. Від великої рогатої худоби одержують 99% молока, виробництво яловичини становить більш як 40% валового виробництва мяса.

Технологія виробництва ремонтного молодняку включає в себе сукупність виробничих процесів і операцій, спрямованих на економічно обґрунтоване, доцільне з точки зору ринкових тенденцій виробництво цінних у племінному відношенні тварин, які в подальшому спрямовуються на ремонт стада.

Проблема високоефективного і економічно вигідного виробництва ремонтного молодняку і лягла в основу даного курсового проекту. Ця проблема в нашій державі є нагальною і потребує  термінового вирішення. Основними факторами, що гальмують розвиток даної галузі є складне економічне становище, практична відсутність підтримки тваринників державою, висока ціна на пальне, техніку і обладнання для тваринницьких приміщень, низька кількість цінної племінної худоби, низький професіоналізм працівників і  керівників тваринницьких ферм і комплексів.                

       Організація і техніка вирощування ремонтних телиць і нетелей повинні базуватися на закономірностях індивідуального розвитку і сприяти формуванню тварин з міцною конституцією і високою продуктивністю. Одночасно з цим раціональна система вирощування ремонтних телиць і нетелей повинна бути економічно  ефективною і забезпечувати високу продуктивність праці, як в умовах фермерських господарств, так і виробництва на великих фермах і промислових комплексах.

      Наукою і практикою доведено, що головними умовами раціонального вирощування молочної худоби є нормальний розвиток організму в ембріональний і постембріональний  період вирощуванні ремонтного молодняка в умовах оптимального рівня і типу годування і належного змісту і відходу.

Основне завдання при вирощуванні молодняка великої рогатої худоби молочних  порід - отримання добре розвинених корів, що володіють міцною конституцією і здатних тривалий час давати високі удої. При правильному вирощуванні телят, телиць і нетелей із зростанням живої маси дорослих тварин за рахунок підвищення повноцінності годування збільшується і молочна продуктивність.

   Одним з головних чинників успішного рішення цієї великої задачі є нормоване годування сільськогосподарських тварин на всіх етапах їх зростання, розвитку і господарського використання. Відсутність або недотримання норм годування при змісті дорослої худоби призводить до зниження кількості і якості продукції, при вирощуванні молодняка -к неправильному розвитку і формуванню як окремих статей, так і всього організму, що негативно позначається в майбутньому на їх продуктивність.

   1.Технологія вирощування ремонтного молодняку (огляд літератури)

 

  1.  Закономірності росту органів і тканин у різні вікові періоди тварин і використання їх при вирощуванні ремонтного молодняку

  

  Спрямоване вирощування молодняку – це комплекс зоотехнічних засобів застосовуючи, які можна свідомо керувати індивідуальним розвитком сільськогосподарських тварин і формувати їх з необхідними задатками продуктивних якостей [3].

Залежно від породи, умов годівлі та утримання маточного поголів'я телята народжуються живою масою 25—40 кг, що складає 7—9 % від живої маси матерів. У разі повноцінної збалансованої годівлі молодняк інтенсивно росте і за перший рік життя досягає 50 % живої маси дорослих тварин. За другий рік інтенсивність росту знижується до рівня 70 % першого, а за третій - до половини другого року. Росте велика рогата худоба до 4-5 років, але максимальної живої маси досягає пізніше - через 2-3 роки після закінчення росту.

   Телята народжуються з добре розвиненим сичугом, але зі слабо розвиненими передшлунками. У перший місяць життя їжа в передшлунки не надходить. Тільки при неправильному випоюванні, коли теля п'є великими порціями, молоко може потрапляти в рубець, де воно піддається гниттю, що є частою причиною захворювань [10].

Через годину-півтори після народження його напувають свіжо-видоєнним молозивом, якого у першу годівлю здоровим телятам випоюють до 1,5-2,0, слабким - 0,75-1,0кг. Зразу випоювати багато молозива не рекомендується, бо це може-спровокувати розлад травлення. У перші 5 діб їх

треба напувати молозивом 4 рази на добу після кожного доїння корови.   У наступні дні годують 3, потім 2 рази на добу і добову норму доводять до 1/5-1/6 від живої маси теляти при народженні. Температура молозива й молока мають бути 35...37 °С.

Телята, які народжуються у зимово-весняний період, часто страждають А-гіповітамінозною диспепсією і багато з них гине у перші дні життя. Для профілактики цього захворювання насамперед забезпечують потребу тільних сухостійних корів у каротині. За низького вмісту каротину у раціонах тільних корів рекомендується протягом 11 діб перед отеленням згодовувати 900 тис.

     Молозивний період триває до 4-5 — денного віку теляти. Як правило, телята народжуються стерильними. Плацента непроникна для материнських антитіл, а власна імунна система теляти ще не діє. Тому новонароджене теля беззахисне щодо впливу різних збудників хвороб.   Молозиво багате білками (альбумінами і глобулінами), які запобігають хворобам теляти і в тонкому відділі кишечника проникають через його стінки у нерозщепленому вигляді. Явище піноцитозу (транспортування нерозщеплених білків) у телят триває протягом  24-х годин після народження. Здатність усмоктувати антитіла максимальна при народженні, а далі поступово зникає. У 20-годинному віці цей показник становить лише 12%, а через 36 годин здатність антитіл проникати через стінки кишечника зникає зовсім [11].

      Починаючи з 4-7-денного і до 3-тижневого віку телятам слід давати кип'ячену охолоджену до 15-20°С воду. Це доцільно робити за 1 годину до або після випоювання молоком.

Післямолозивний період закінчується і настає молочний, який триває до 3-місячного віку теляти. Після молозива теляті згодовують материнське молоко тричі на день за визначеною схемою. Якщо корова здорова, то материнське молоко випоюють теляті 1-2 тижні, а потім для цього використовують збірне молоко [13].

Для згодовування молозива і молока застосовують такі способи: підсисний — теля утримується разом із коровою, одержує і молозиво, і молоко безпосередньо із вим'я; сосковий — використовують соскову напувалку, яка має алюмінієву банку місткістю 2,5 л, резинову соску з каліброваним отвором і металевим гніздом з кронштейном; напування з відра - молозиво і молоко згодовують із відра продезінфікованого, але це не зовсім гігієнічно [9].

Кількість згодованого незбираного молока залежить від призначення тварин, але його слід давати не менше 250 кг. Заміну незбираного молока відвійками починають поступово, з 3-ї декади життя теляти. Вже з місячного віку телиць починають привчати до поїдання рослинних і насамперед сіна та соковитих кормів.

Найчастіше молочний період при вирощуванні телиць триває до 6-місячного віку. Тварин слід забезпечити повноцінною годівлею. Для цього розроблено багато схем, які передбачають живу масу телиць згідно зі стандартом відповідної породи [20].

       У молочний період телята здатні проявляти високі прирости живої маси і ефективно використовувати корми, що зумовлено специфікою приросту і використанням кормів у ранньому віці. До 4-х місяців життя основою живлення телят є молочні корми. Доки не функціонує рубець і синтез білка у передшлунках відсутній або до 2-3-місячного віку недостатній, телята мають одержувати корми з високою біологічною повноцінністю протеїнів. У цей період практично неможливо досягти задовільних результатів приросту живої маси без молочних кормів. Слід відмітити, що використання протеїну на синтез білка тіла у перший місяць життя телят, включаючи молозивний період, досить високе і становить 73-85 %. У 2-2,5-місячному віці цей процес знижується до 39-48 %, а старше 5 місяців - до 22 %.

З віком у телят змінюється і хімічний склад тіла. Якщо при народженні вміст води в їх організмі складає 74 %, а жиру 3,5 % від маси тіла, то у 6 міс. вміст води зменшується до 64 %, а жиру зростає до 10,5 % і більше. Це зумовлює збільшення енерговитрат на приріст живої маси і, як наслідок, витрати корму. До 3 міс. на 1 кг приросту витрати кормів становлять 3,6-4,0 к. од., а у віці 4-6 міс. збільшуються до 5,1-5,3 к. од.

Отже, з віком у телят потреба в енергії корму на приріст маси тіла зростає

[11].

Найбільша потреба в енергії з розрахунку на одиницю маси тіла відмічається на першому місяці після народження. Із розрахунку на 100 кг живої маси це складає 5,2-5,5 к. од. або 41,3-43, 8 МДж обмін ної енергії для теличок і 5,5-5,8 к. од., або 43,8-46,2 МДж ОЕ для бичків. Із збільшенням живої маси загальна потреба в енергії зростає,

У раціонах телят молочного періоду необхідно контролювати вміст протеїну, вуглеводів і жиру. У перший місяць життя норма перетравного протешу з розрахунку на 1 к. од. становить 100 г, на 2—3-й - 130-120 г, на 4-6-й - 115-105 г і старше 6 міс. - 100-90 г, сирого протеїну - відповідно 115, 150, 140 і 150 г [7].

До 4-місячного віку в раціонах телят слід контролювати кількість лізину та метіоніну з циститом, вміст яких треба доводити відповідно до 6-8 і 2-4 % від сирого протешу в раціоні.

Із 2-місячного до 3-місячного віку вміст клітковини у сухій речовині раціону знаходиться у межах 6-12 %, а з 4 до 6 міс. її кількість збільшується до 16-18 %. Концентрація цукру у сухій речовині раціону у перші 2-3 місяці після народження становить 15-16,5 %, потреба задовольняється за рахунок молока, а наступний період зменшується до 8—9,5 %. Оптимальним цукро-протеїновим відношенням вважається 0,8-1:1.

За перші 6 міс. життя телятам необхідно згодовувати до 30 кг жиру. в тому числі від 8 до 18 кг молочного. У перший місяць вирощування оптимальний вміст жиру у сухій речовині раціону становить 24 %, у другий - 14, третій - 9, четвертий і п'ятий - 6-7 і в шостий - 5,4 % Надалі його вміст зменшується до рівня дорослих тварин - 3-1 % [15].

Під час вирощування молодняк повинен бути забезпечений достатньою кількістю мінеральних речовин. Нестача їх у раціоні викликає порушення (затримку) росту і розвитку, обміну речовин, втрату апетиту та його спотворення.

За перші 6 міс. життя в організмі телят відкладається до 6 м , перший рік життя - 9-10 кг мінеральних речовин.

Мінеральні речовини молока засвоюються організмом телятами не повністю (86-97 %). При згодовуванні концкормів засвоєння  кальцію із них у 2-місячних телят знижується до 30 %. Кальцій і фосфор раціону 6-місячні телята засвоюють на 40-50 %

Мікроелементи відіграють важливу роль в обміні речовин і їх дефіцит негативно впливає на обмін речовин і використання поживних речовин корму. Потреба молодняку в мікроелементах на 1 кг сухої речовини корму становить, мг: заліза - 50-80, міді - 5-10, цинку - 30-60, марганцю - 30-60, кобальту - 0,4-0,7 і йоду - 0,2-0,6 [16].

Телята від матерів з високою продуктивністю уже при народженні можуть страждати на мінеральну недостатність. У такому випадку вони жують підстилку, облизують стіни К пі пси, що часто приводить до розладу травлення і відходу телят у перші дні життя. Тому молодняк з перших днів життя необхідно підгодовувати сіллю-лизунцем і чистою крейдою.

Найоптимальніший природний спосіб, коли теля ссе молоко з вим'я матері. У молочному скотарстві цей спосіб короткотерміновий - кілька годин, коли отелення корови відбувається у денниках, і як основний спосіб у м'ясному скотарстві. Мало відрізняється від природного даванка молока телятам із соскових напувалок. У напуванні телят з відра є недолік — молозиво і молоко при жадібному ковтанні потрапляє у рубець і поки останній не функціонує - може статися розлад травлення чи обміну речовин. Щоб  молоко надходило невеликими порціями, у відро кладуть спеціальний поплавець або жмут сіна.

У деяких господарствах телят вирощують на підсосі, використовуючи корів-годувальниць. У літній період телят випасають поблизу ферми і підпускають до корів-годувальниць. Після відлучення від корів протягом 7-10 діб їм згодовують незбиране молоко: перші 2—3 доби по 3—4 кг, а потім норму знижують і замінюють його на знежирене. В період підсисного утриманні телят привчають до поїдання рослинних кормів.

  У післямолочний період телиць можна вирощувати на раціонах, що складаються тільки з рослинних кормів. За  структурою вони повинні поступово наближатися до раціонів дорослої худоби, але мати необхідну кількість енергії, перетравного протеїну, мінеральних речовин і вітамінів. Середня добова норма сухої речовини 2,5-3,0 кг на 100 кг живої маси забезпечує вирощування молодняка з добре розвиненим шлунково-кишковим трактом, що дає можливість у майбутньому корові споживати у великій кількості об'ємисті корми. У стійловий період до раціону телиць вводять (з розрахунку на 100 кг живої маси): силосу — 5-6, сінажу — 3-4, сіна — 1,5-2,5 кг на добу. Сіно можна замінити (до 30%) доброякісною соломою ярих культур. Концентрати дають у-та-т кій кількості, щоб не викликати ожиріння. Годівля телиць переважно соковитими, грубими кормами і травою з мінімальною кількістю концентратів сприяє розвитку в них якостей висопродуктивної молочної худоби.

В умовах зимової годівлі раціони молодняка контролюють за вмістом у них мінеральних речовин і вітамінів. Телицям у 7-12-місячному віці на 100 кг живої маси необхідно 20-17 г кальцію і 9-12 г фосфору, а на другому році життя — відповідно 13-16 г кальцію і 8-9 г фосфору.

При годівлі телиць силосом є деякий дефіцит фосфору в раціоні, тому згодовують до 40 г кісткового борошна або мінеральних фосфорних добавок на добу в розрахунку на одну голову.

Важливим при вирощуванні телиць є перехід від кормів стійлового періоду до пасовищного. Різкі переходи від зимової годівлі до літньої і навпаки викликають порушення травлення у тварин і супроводжуються зниженням продуктивності.

Улітку можна згодовувати трав'яні корми на вигульних майданах або на пасовищах. Годівля молодняка травою на корені має багато переваг порівняно з поїданням трави з годівниць. Під впливом постійного руху, сонячного світла і чистого повітря посилюється робота всіх тканин, органів і молодняк росте міцним та сильним [Авраменко В.И., 2003].

З 5-місячного віку молодняк можна випасати. Активний моціон підвищує апетит тварин, позитивно впливає на формування молочної продуктивності. Випасають телиць 4-5год, а потім ще підгодовують скошеною травою із годівниць в таборах.

У разі вирощування корів до живої маси у дорослому стані 500-550 кг середньодобові прирости теличок плануються у перші 6 міс. 650 700 г, у 7-12 міс. - 550-600 і в подальшому - 450-500 г.

Для великих порід живою масою корів 600-650 кг середньодобові прирости теличок плануються у перше півріччя 750-800 г, друге - 650-/00, під 1 до 1,5 року - 550-600 і надалі до отелення - 450-500 г.

У структурі раціонів їм згодовують 45-60 % соковитих кормів, із них 10-15 % коренеплодів, 25-30 грубих і 15-25 % концентрованих. Улітку, за використання зелених кормів, концентрованих вводять до раціону не більше 10-15 %, а на високоякісних пасовищах не згодовують їх зовсім. Якщо у раціонах не вистачає мінеральних елементів, то телицям забезпечують мінеральну підкормку (дикальційфосфат, преципітат, кісткове борошно тощо, солі мікроелементів), у випадку нестачі вітамінів - вітамінні препарати або премікси -П 63-1, П 63-2 [19].

  1.  Фізіологічні особливості відтворювальної здатності телиць

     Велике значення для функції відтворення мають умови годівлі й утримання корів і нетелей у другій половині тільності, від яких залежить не тільки благополучність отелення, а й виживаність приплоду, тривалість сервіс-періоду і наступне запліднення.

  Дослідженнями встановлено, що вартість вирощування однієї корови, яку вперше осіменяли у віці 24 міс., була на 41,6% вищою порівняно із витратами на вирощування корови, яку вперше осіменяли в 16-місячному віці. Витрати кормів на вирощування корови живою масою 400 кг при першому отеленні у віці 28 міс., становлять 3700 корм. од., а на вирощування корови з такою ж масою в 36-місячному віці — 4500 к. од., або на 21,6% більше. Крім того, при недостатній годівлі телиць одночасно збільшуються (на 25-30 %) і всі інші витрати на їх вирощування [1].

При формуванні типу телиць велике значення має не тільки загальна кількість енергії, використаної при вирощуванні, а й рівень годівлі в окремі періоди розвитку.

    На розвиток і будову тіла худоби, її відтворну здатність впливає тип годівлі. Міцний, щільний тип конституції найчастіше зустрічається у первісток, яких вирощували на сінних, сінажних та концентратних раціонах. Нещільний тип притаманний тваринам, яким згодовували соковиті корми, ніжний — велику кількість сіна. Крім того, доведено, що у корів, які вирощені на об'ємистих раціонах, вища запліднювальна здатність при першому осіменінні порівняно з коровами, що вирощені на концентратних раціонах.

   У перспективі в молочному скотарстві України телиць будуть осіменяти в 14-15-місячному віці, і це реальність. Проте переходити на таку систему відтворення і ремонту стада необхідно лише на базі корінного поліпшення умов вирощування ремонтного молодняку. Ремонтні телиці в такому віці повинні мати відповідні лінійні розміри та живу масу, що становить не менше 70—75% маси повновікових корів даної породи.

   Неплідність великої рогатої худоби, в більшості випадків, є результатом однієї або поєднання кількох причин. До цього часу уявлення щодо впливу умов годівлі на плодючість корів базуються головним чином на емпіричних припущеннях або експериментальних дослідженнях, проведених у лабораторіях. Це пояснюється тим, що поряд з таким важливим фактором, як годівля, на відтворну здатність корів впливають багато інших. У зв’язку з цим доцільно говорити про вплив неповноцінної годівлі, як посилюючого фактора зниження плодючості.

     Особливо згубною, для відтворення є нестача в організмі сухостійних корів каротину і жиророзчинних вітамінів. Це призводить до значних порушень відтворної здатності, і, як наслідок — до великих економічних збитків.

  Серйозні порушення відтворної здатності корів і телиць виникають при нестачі марганцю — слабо проявляється статева охота, знижується заплідненість, збільшується кількість абортів. Дефіцит йоду викликає затримку статевої зрілості, кобальту — аборти і неплідність. Проте доведено також і негативний вплив на організм тварин надмірної кількості мікроелементів. Тому додавати їх до раціонів необхідно після ретельного аналізу кормів і раціонів та встановлення їх нестачі проти рекомендованого рівня.

  На строки осіменіння корів після отелення впливає багато факторів, з яких найважливішими є біологічні, технологічні та економічні. Серед вчених і практиків немає односторонньої думки щодо вирішення цього питання. Напевно так воно і повинно бути, оскільки кожне господарство, яке займається виробництвом молока, має свої особливості в організації технологічного процесу і, зокрема, у відтворенні стада [8].

1.3 Інтенсивне вирощування ремонтних телиць і підготовка нетелей до    отелу

Телиці в 15-16-місячному віці досягають статевої зрілості, і їх готують до осіменіння. Проводять перегрупування, враховують вік, живу масу, утримують не більше 50 голів у групі. Телиць, які відставали в розвитку, відокремлюють в іншу секцію і посилюють їх годівлю з тим, щоб до моменту осіменіння (17-18-місяців) їх жива маса була не менше 340 кг. Цей вік і маса є оптимальними для одержання приплоду в 27 місяців.

Годівля нетелів у першу половину тільності має бути помірною, але повноцінною. їм згодовують якісне сіно, сінаж, силос і в мінімальних кількостях концентровані корми. В раціонах нетелів повинно бути перетравного протеїну 100-110 г на 1 к.од., клітковини — 22-24% і жиру 2-4% до сухих речовин. Годівля й утримання нетелів у першу половину тільності такі ж, як і телиць у період їх вирощування від 15 місяців до запліднення.

Нетелів на 5-6-му місяці тільності передають на ферму чи контрольний корівник і формують групи по 20-25 голів. За цими групами закріплюють досвідчених операторів машинного доїння чи доярок. Тут і відбувається їх підготовка до отелення.

Особливістю цього періоду технології вирощування ремонтних телиць, тобто в другу половину тільності нетелей є приріст живої маси. Це пояснюється тим, що встановлено тісний взаємозв'язок між величиною живої маси та лінійними програмами тулуба нетелей, особливо в останні місяці тільності та їх надоєм після отелення.

У цей же період відбувається інтенсивний ріст молочної залози, розростаються вивідні протоки й молочні альвеоли, що триває до отелення. Відбувається відповідне формування кровоносної та нервової систем. Використання цих особливостей для підвищення молочної продуктивності є важливим.

На 7-му місяці тільності середньодобовий приріст живої маси плоду збільшується до 150 г, на 8-му — до 300 і на 9-му '— до 600-700 г. Одночасно значно збільшуються плодові оболонки і молочна залоза. На розвиток плоду в 7-9 місяців тільності витрачається стільки ж поживних речовин за добу, як і на утворення 3-5 кг молока. В цей час особливе значення має нормування раціонів за продуктивною енергією і поживними речовинами. Для забезпечення потреби в мінеральних речовинах, вітамінах з успіхом використовують премікси та білково-вітаміно-мінеральні підкормки [14].

При організації годівлі нетелей враховують їх початкову живу масу, вгодованість, потребу в поживних речовинах на розвиток плоду, необхідність відкладання у їх тілі поживних речовин для лактації, ріст нетелей і заплановану молочну продуктивність. Раціони розраховані на те, щоб середньодобовий приріст нетелей був не нижче 900 г, а за два місяці до отелення жива маса їх повинна збільшитися на 50-60 кг. Якщо нетелі мають вгодованість нижчу середньої, раціон їм збільшують на 1-2 кормові одиниці. За 10-15 днів до отелення норму енергії раціонів для нетелей збільшують на 25-30%. Внаслідок того, що в цей період апетит у тварин знижується, його стимулюють введенням у раціон доброякісного сіна та концкормів.

За добу в розрахунку на одну тварину можна згодувати: сіна —  4-5кг, сінажу .у 3,5-5, високоякісного силосу - 16-18, соломи -2-3, концкормів 1,8-4,0, зелених кормів - 40-45 кг. Важливе значення у годівлі нетелей має співвідношення сіна, соковитих і концентрованих кормів у раціоні. Якщо планують надій у межах 4000-5000 кг молока, то. структура кормового раціону може бути такою: сіно — 36-40%,соковиті корми — 35-40, концкорми до 25%. При нижчій продуктивності грубі корми можуть становити: 15-35%, соковиті — 50-70%, а концкорми — кількість, необхідну для поповнення нестачі протеїну. Доведено, що коли нетелям задають раціон з пониженим цукро-протеїновим. Співвідношенням, то новонароджені телята від них частіше хворіють на диспенсію. .

Годують і утримують нетелей на прив'язі групами по 25 голів. При стійловій системі утримання корми згодовують у приміщенні, якщо є вигульні майданчики то й на них. Корми роздають мобільними кормороздавачами. Прибирання гною здійснюється скребковими транспортерами.

Якщо в господарстві впроваджено безприв'язне утримання, то з глибокотільних нетелей формують технологічні групи, які утримуються разом, але не більше 50 голів. Між тваринами допускається різниця за віком до 30 днів і живою масою 25 кг. Бажано, щоб час отелення не перебільшував 10-15 днів.

Для формування високопродуктивних корів, придатних до інтенсивного виробництва молока, слід дотримуватися певної схеми вирощування телиць і нетелей за етапами їх розвитку.

В підготовку нетелів до отелення, крім активного моціону і повноцінної годівлі, входять стимуляція розвитку вим'я за допомогою масажу в другій половині тільності. Масаж вим'я нетелей починають на 6-му місяці тільності й проводять його в ті ж часи, що й доїння корів, а також відповідно до кратності доїння. Закінчують цей зоотехнічний захід за 15-20 днів до отелення при перших ознаках, набрякання вим'я.

Існує багато методів масажу (ручний, механічний, за допомогою вакууму), також розроблено ряд пристроїв щодо механізації цієї операції. Найбільш ефективним вважають проведення її за допомогою пневмомасажорів. Використання пневмомасажорів дозволяє швидше і з меншою затратою людської праці проводити масаж вим'я. При тривалості масажу 3-7 хв, один оператор одночасно може обслуговувати 3-5 тварин, і продуктивність його праці збільшується теж у 3-5 разів [6].

   1.4 Характеристика української чорно-рябої порода

Створена схрещуванням чорно-рябої худоби вітчизняної селекції з голштинською. Як порода затверджена наказом Мінсільгосппроду України від 26 квітня 1996 р. № 127 "Про виведення української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби".

Організації-оригінатори: Інститут розведення і генетики тварин УААН, Інститут тваринництва УААН, Інститут землеробства і тваринництва Західного регіону УААН, Інститут сільського господарства Полісся УААН, Вінницьке НВО "Еліта".

Автори породи: М. Я. Єфіменко, В. М. Макаров, М. С. Пелехатий, П. І. Хмара, М. В. Зубець, В. П. Буркат, В. Ю. Недава, В. І. Антоненко, С. С. Коваль, Ю. М. Карасик, Р. І. Баран-чук, 3. Ф. Давиденко, Я. Н. Данилків, І. Т. Харчук, Б. Є. Подоба, Л. А. Дунець, Ю. П. Стрикало, М. І. Бащенко, Ф. Ф. Ейс-нер, П. Ф. Волоха, І. Є. Пухліков, В. Г. Шустик, О. П. Циба.

Тварин чорно-рябої молочної породи розводять у всіх областях України. Загальний масив породи становить 2565 тис. голів, у т. ч. 1800 тис. корів і 960 бугаїв-плідників. [4].

Жива маса дорослих корів — 600—650 кг, бугаїв — 850— 1100 кг. Телиці при добрій годівлі досягають живої маси у 12 місяців 290—300 кг, у 18 — 400—420 кг, бугайці — відповідно 380—400 і 500—520 кг, маючи при цьому задовільні м'ясні якості.

Молочна продуктивність у кращих племінних стадах становить 6000—8000 кг молока жирністю 3,6—3,8%. Корови-рекордистки: Регата 7216 (3-13755-3,30), Крапка 108 (2-12227-4,08-499), Билина 1021 (2-10669-3,50), Рубрика 3425 (4-10543-4,29). Від корови Песизи 1514 за 11 лактацій одержано 80935 кг молока, Мензурки 229 КЧП-1541 за 10 лактацій — 75954 кг з вмістом жиру 3,64%, або 2765 кг молочного жиру  [17].

Як показали результати численних досліджень, бугайці нової породи в оптимальних умовах вирощування за інтенсивністю приросту живої маси, виходом туші переважають ровесників вихідної материнської породи. Добові прирости до 18-місячного віку становлять 900—1000 і більше грамів. Витрати корму на 1 кг молока в базових племінних господарствах становлять 0,9—1,1 кг к. од., на 1 кг приросту живої маси молодняку — 6,5—7,2 к. од.

Екстер'єрні особливості. Тип будови тіла тварин чорно-рябої породи здебільшого молочний. Вони істотно переважають ровесниць вихідної материнської породи як за живою масою, так і за промірами. У них більша висота в холці, коса довжина тулуба, глибина й обхват грудей, дещо "підсушений", міцний кістяк.

Порода в цілому та її внутріпородні формування достатньо консолідовані за типом, рівнем продуктивності, технологічністю вимені. Ці ознаки успадковуються при розведенні тварин "в собі" [16].

Відтворювальна здатність. За цим показником тварини чорно-рябої молочної породи не поступаються вихідним породам. Вік першого отелення корів коливається від 803 до 870 днів. Сервіс-період становить 85—100 днів. Його коливання зумовлені факторами навколишнього середовища, технологічними умовами утримання та годівлі.

Бугаї-плідники породи за об'ємом еякуляту, концентрацією сперми, активністю і запліднюючою здатністю не відрізняються від аналогів вихідних порід [18].

Генеалогічна структура породи включає три внутріпородні типи (центрально-східний, західний, поліський), три заводські типи (київський, подільський, харківський), шість ліній.  

Найбільш високопродуктивні та типові для породи стада створені в племзаводах "Плосківський", "Бортничі", "Терезине", "Дзвінкове", "Чайка", "Олександрівка" Київської, "Велика Бурімка", "Маяк", "Україна" Черкаської, "Пасічна" Хмельницької, "Зоря" Рівненської, "Україна", "Кутузівка" Харківської, "Радехівський", "Оброшине" Львівської областей, дослідних господарствах Вінницького НВО "Еліта" та Інституту сільського господарства Полісся УААН.

Особливості генетичної структури за групами крові. Новій породі притаманна висока частота антигенів A, C, E, F, L, H' (більше 50%), низька (менше 10%) частота факторів R1, М, U', Н". За антигенами А, С, X1, U' порода схожа з голштинською, за факторами Е, Х2, V, L наближається до голландської породи. Оригінальними для неї є такі фактори, як R2 (частота його 44% проти 14,2 у голштинів, і — 12,2% у голландської породи), Ш (нижче, ніж у голштинської і голландської порід). Найбільш специфічними є фактори U і Н".

Перспективи розведення породи — використання тварин чорно-рябої породи, її структурних формувань в усіх зонах України, де створені нормальні умови годівлі й утримання для прояву їх генетичного потенціалу. Переважно рекомендуються зони Лісостепу і Полісся [2].

                 Заключний висновок з огляду літератури

  1.  Вирощування ремонтних телиць і нетелей повинні базуватися на закономірностях індивідуального розвитку і сприяти формуванню тварин з міцною конституцією і високою продуктивністю.
  2.  Слід зазначити,що добре розвинутий, здоровий молодняк можна одержати тільки в умовах безперебійної повноцінної годівлі протягом усього періоду вирощування.
  3.  Основне завдання при вирощуванні молодняка великої рогатої худоби молочних  порід - отримання добре розвинених корів, що володіють міцною конституцією і здатних тривалий час давати високі удої. При правильному вирощуванні телят, телиць і нетелей із зростанням живої маси дорослих тварин за рахунок підвищення повноцінності годування збільшується і молочна продуктивність.
  4.  На ріст і розвиток великий вплив має тип годівлі, який характеризується співвідношенням окремих видів кормів у раціоні.
  5.  Середня добова норма сухої речовини 2,5-3,0 кг на 100 кг живої маси забезпечує вирощування молодняка з добре розвиненим шлунково-кишковим трактом, що дає можливість у майбутньому корові споживати у великій кількості об'ємисті корми.
  6.  З віком у телят потреба в енергії корму на приріст маси тіла зростає.
  7.  Важливим при вирощуванні телиць є перехід від кормів стійлового періоду до пасовищного. Різкі переходи від зимової годівлі до літньої і навпаки викликають порушення травлення у тварин і супроводжуються зниженням продуктивності.

         2. Проектування технології вирощування ремонтних телиць

2.1 Розрахунок потреби в ремонтному молодняку

В моєму господарстві з поголів'ям 300 корів передбачено: бракування корів - 20 %, телиць різного віку - 15 % і виранжирування  корів-первісток - 27 %.

Отже, для ремонту стада корів необхідно:

300 корів складають 100 %

а   х           -       20% (брак)

 корів-первісток, перевірених за продуктивністю та                                  придатністю до машинного доїння (стільки ж буде вибракувано корів протягом року).

Щоб виростити таку кількість перевірених корів-первісток, необхідно мати нетелей на 27 % більше порівняно з первістками ( 60гол. складає 100 %, х - 27 %; х = 16  гол.), враховуючи процент їх виранжирування (60+16), тобто 76 голів нетелей.

Поголів'я телиць до 1 року порівняно з поголів'ям нетелей має бути на 15 % (приблизно на 3 голови) більшим з врахуванням проценту їх бракування (76+3) і складає 79 голів.

Стільки ж буде і телиць старше 1 року (79 голів), враховуючи період вирощування нетелей від народження до 24 місяців.

Отже, загальна кількість ремонтних телиць різного віку складає

(79+79) 158 голів, або () 53 телиць з розрахунку на 100 корів.

Розрахунок виходу телят за рік:

а)  від корів () = 264 голів;

б) від нетелей 76 голів (вихід 100%).

Всього телят (264+76) 340 голови або 28 телят у місяць. Із загальної кількості телят 50% - телички (170 голови); 50% - бички (170 голови).

2.2 Розрахунок середньорічного поголів'я та структури стада

    Розрахунок середньорічного поголів'я тварин базується на визначенні фактичної кількості кормоднів по кожній групі тварин користуються

формулою:

                         ,

тобто кількість кормоднів - 365;

де X - середньорічне поголів'я;

П - поголів'я вікової групи худоби;

Т - тривалість періоду перебування тварин у групі (цеху);

365 - кількість днів у році.

Показники тривалості періоду перебування худоби в даній групі, цеху характеризуються умовами прийнятими на моїй фермі.

                                                                                                    Таблиця

  1.  Розрахунок середньорічного поголів'я

Групи тварин

(назва цеху)

Тривалість

періоду, днів

Методика розрахунку

Середньорічне поголів'я

Корови, всього

365

300

в т.ч. сухостійні (сухостою)

60

49

Новоотелені (отелу)

20

17

у період роздою і осіменіння (роздою)

105

86

дійні в другій половині лактації (цех виробництва молока)

180

148

   Аналізуючи дану таблицю 1 можна зробити висновок,що з загального поголів`я корів на моїй фермі в цеху сухостою поголів`я буде становити-49 голови,в цеху отелу-17 голови,в цеху роздою і осіменіння-86 голів та в цеху виробництва молока-148 голів.

  Розрахунок середньорічного поголів'я та структури стада за іншим способом враховуючи те,що моя ферма із закінченим оборотом стада, тобто   молочно-м'ясного   напрямку  середньорічне поголів'я різних статево-вікових груп тварин розраховую з врахуванням структури стада в такій послідовності:

1) 300 корів складає 35 %,

   а х         -          100%                              х = 857 голів

Отже, загальне поголів'я великої рогатої худоби на нашій фермі складе 857 голів (табл. 2).

                                                                                                 Таблиця

2.   Середньорічне поголів'я і структура стада

Групи тварин

Структура стада,

%

Середньорічне поголів'я

Корови

35

300

Нетелі

6

52

Телята до 6 міс.

18

154

Телиці 6-12 міс.

9

77

Телиці старше року

14

120

Бички на дорощуванні та відгодівлі:

до року

старше року

9

9

77

77

Всього

100

857

Таким чином, в цілому по моїй фермі з врахуванням рекомендованої структури стада середньорічне поголів'я тварин складе 857 голів, в тому  числі 300 корів, 52 нетелей,154 телят до 6 місяців,77 телиці 6-12 місяців, 120 телиць старше року, 77 бичок до року та 77 бичків старше року.

Рух поголів'я тварин на фермі з поголів'ям 300 корів, де утримується стабільне поголів'я (857 гол. великої рогатої худоби) наведено в таблиці 3.

                                                                                                               Таблиця

3. Рух поголівя великої рогатої худоби на фермі

Показник

Корови

Нетелі

Телиці старше року

Телиці до року

Бички старше року

Бички до року

Всього

Наявність на початок року

300

52

120

154

77

154

857

Жива маса 1 голови, кг

590

502

413

189

407

219

405

Жива маса всього, ц

1770

261

495,6

291

313

337

3467,6

Прихід

Приплід, гол.

165

165

330

Жива маса 1 голови, кг

35

37

36

Всього, ц

57,75

61,05

118,8

Перевід з інших груп

60

107

157

157

481

Жива маса 1 голови, кг

560

480

200

259

330

Всього, ц

392

513,6

314

406

1587,6

Розхід

Перевід в інші групи

60

107

157

157

481

Жива маса 1 голови, кг

560

480

200

259

330

Всього, ц

392

513

314

406

1587,6

Реалізація

60

47

47

153

307

Жива маса 1 голови, кг

590

500

360

450

471

Всього, ц

354

235

169

688

1446

Забій, гол.

3

5

4

5

17

Жива маса 1 голови, кг

360

145

370

180

Всього, ц

10,8

7,25

14,8

9

41,85

Падіж, гол.

3

3

6

Жива маса 1 голови, кг

50

52

102

Всього, ц

1,5

1,56

3,02

Наявність на кінець року

300

52

120

154

77

154

857

Жива маса 1 голови, кг

590

502

413

189

407

319

405

Всього, ц

1770

261

495,6

291

313,33

491,26

3467,6

Приріст живої маси:

середньодобовий, г

валовий, ц

650

285

710

399

800

225

760

427

725

1336

Середньорічне поголівя

300

52

120

154

77

154

857

Виходячи з даної таблиці 3 можна зробити такий висновок, що за рік на моїй фермі виробництвоцтво валового приросту складає  1336 ц ,при середньодобових приростах живої маси: 725 г.

З наявного на моїй фермі поголів'я молодняку за рік буде реалізовано 1455,2 ц живої маси, в тому числі 169 ц за рахунок ремонтних телиць, які можна буде продати, як племінний молодняк. Реалізація бичків на м'ясо проводитиметься у віці 15-17 місяців при живій масі 460кг.

2.3 Розрахунок молочної продуктивності корів

Молочну продуктивність корів планую з врахуванням закономірності їх лактації, користуючись довідковими таблицями, що характеризують зміну показників середньодобових надоїв по місяцях лактації залежно від надою за лактацію.

Корів у моєму господарстві 300 голів з середньорічним надоєм - 3750 кг молока (табл. 4).

                                                                                                       Таблиця

4.   Розрахунок молочної продуктивності по фазах лактації, при середньорічному надої 3650 кг молока на корову

Фаза лактації

Середній надій на 1 корову за добу, кг

Тривалість періоду,

днів

Надій на 1 корову        за період, кг

Середньорічна

кількість корів,

голів

Всього від корів за період, ц

Отелу Роздою

13

15,3

20

105

260

1606,5

17

86

44,2

1381,5

Розпалу лактації

11

120

1318,5

104

1371

Спаду лактації

9

60

565

44

249

Всього

3750

Аналізуючи дану таблицю 4 можна зробити висновок,що розподіл надоїв по фазах лактації буде слідуючий: отелу – 13 кг/добу; роздою – 15,3; розпалу лактації – 11 та спаду лактації 9 кг за добу від однієї корови. Для розрахунку валового виробництва молока по фермі за рік, удій на 1 корову за рік множим на середньорічну кількість корів (3750*300 голів = 11250 ц).

Розрахунок товарності молока

  Товарність молока - це кількість молока, реалізованого на молочний завод, у відсотках до виробленого за рік.

В моєму господарстві валове виробництво молока по фермі складає 11250 ц, з яких 1630 залишається в господарстві, в тому числі 1320ц - на напування телят 310ц - на внутрігосподарські потреби.

Таким чином, 9620ц молока буде щорічно реалізовуватись на молокозавод, що складає () 86 % від валового виробництва. Отже, товарність молока складає 86 %. Збиране молоко буде повертатися в господарство для випойки телят.

  2.4. Розрахунок потреби в кормах та посівних площах під кормові культури, організація годівлі тварин

Потреба поголів'я великої рогатої худоби в кормах, структура раціонів для корів, ремонтного і надремонтного молодняку встановлюються в залежності від продуктивності (табл. 5,6).

Загальна потреба в кормах, без страхового фонду, для тварин з різною молочною продуктивністю визначається відповідно до нормативів витрат кормів за загальною поживністю на 1 кг молока, на голову в рік, у кормових одиницях. Згідно з структурою кормів визначається їх потреба по видах.

Загальновідомо, що для одержання високої продуктивності тварин необхідно згодовувати у розрахунку на середньорічну корову до 52-69 ц, телицю - до 24 ц, бичка на відгодівлі - до 28 ц корм. од. повноцінних високоякісних кормів. При цьому витрати кормів на 1 ц молока складуть 1,1-1,3 ц, а на 1 ц приросту живої маси - 8,5-9,4 ц корм. од. Вміст перетравного протеїну на 1 корм. од. заготовлених кормів складає 105-110г.

                                                                                                         Таблиця

5.   Річні норми заготівлі кормів і їх структура для корів

Показник

Надій молока від 1 корови в рік 3750

всього корм. од.

на 1 корову в

натурі, ц

Структура кормів, % за поживністю

корм. од.,

ц

у натурі, ц

Потреба в кормах:

на 1 корову

Х

48,7

Х

Х

всього на 400 корів

100

14610

Х

Х

Структура кормів: концентрати

30

4383

3653

12

соковиті, всього

36

5260

26788

89

в т.ч. силос

28

4091

17046

57

Коренеплоди

8

1169

9742

32

грубі, всього

20

2922

8044

27

в т.ч. сіно

11

1607

3348

11

Сінаж

6

877

2506

88

Солома

3

438

2190

7

Зелені

14

2045

12029

40

затрати кормів на

1 ц молока, ц корм. од

1,3

З таблиці 5можна зробити висновок,що при надої 3750 кг молока від корови в рік їй необхідно згодувати 48,7 ц корм. од., а на 300 корів потреба складає 14610 ц корм. од.

Аналогічно розрахуємо річні норми заготівлі кормів для ремонтного і надремонтного  молодняку(таблиця6).

                                                                                                       Таблиця

6.   Річні норми заготівлі кормів і їх структура для молодняку великої рогатої худоби

Показник

Ремонтні телиці

Надремонтний молодняк на відгодівлі

Всього

на 1 голову в натурі, ц

Всього

на 1 голову в натурі, ц

в % за пожив.

у корм. од., ц

у натурі, ц

в % за пожив.

у корм. од., ц

у натурі, ц

Потреба в кормах

на 1 голову

X

24

X

X

X

28

X

X

Всього

100

7824

X

Х

100

6468

X

X

Структура кормів: концентрати

23

1799

1500

5

35

2264

1887

8

соковиті, всього

28,8

2253

11283

35

30

1940

8621

37

в т.ч. силос

23

1799

7500

23

28

1811

7546

33

Коренеплоди

5,8

454

3783

12

2

129

1075

5

грубі; всього

24

1878

5310

16

18,4

1190

3371

15

в т.ч. сіно

12

939

1956

6

10

647

1348

6

Сінаж

8

626

1789

5

5

323

923

4

Солома

4

313

1565

5

3,4

220

1100

5

Зелені

20

1565

9205

28

13

840

4947

21

Молоко незбиране

2,5

169

653

2

1,8

116

387

2

Молоко збиране

1,7

133

1023

3

1,8

116

892

4

Середньорічне поголів'я

326

231

З даної таблиці 6 видно, що потреба в кормах на 1 голову ремонтного молодняка  складе 24ц корм.од., а для вирощування 326 ремонтних телиць потрібно мати 7824 ц корм. од., так як надремонтного молодняку потреба на  1 голову  становить 28ц корм.од.,а для 231голів надремонтного молодняку  - 6468 ц корм. од.

З врахуванням страхфонду (концентрати - 10 %; силос, сіно, сінаж, солома - 15%) загальна потреба в кормах для моєї ферми з продуктивністю молочного стада 3750 кг молока наведена в таблиці 7.

                                                                                                               

                                                                                                                Таблиця

Річна потреба в кормах для великої рогатої худоби

(з врахуванням страхфонду, ц)

Показник

Потреба для корів і молодняку ВРХ.

Страхфонд

Загальна потреба

у натурі, ц

у корм. од., ц

у натурі, ц

у корм. од., ц

у натурі, ц

у корм. од., ц

Концентрати

7040

8446

704

845

7744

9291

Соковиті, всього

36692

9453

5504

1418

42196

10871

в т.ч. силос

32092

7701

4814

1155

36906

8856

Коренеплоди

14600

1752

-

-

14600

1752

Грубі, всього

16725

5990

2509

899

19234

6889

в т.ч. сіно

6652

3193

998

479

7650

3672

Сінаж

5218

1826

783

274

6001

2100

Солома

4855

971

728

146

5583

1117

Зелені

26181

4450

-

-

26181

4450

Молоко незбиране

1040

285

-

-

1040

285

Молоко збиране

1915

249

-

-

1915

249

Всього кормів

-

-

-

-

-

31772

За мінусом молочних , кормів

-

-

-

-

31238

З таблиці 7 видно, що страхфонд концентратів становить 704 ц у натурі. Соковитих 5504 ц у натурі.

При встановленні норми годівлі та розробці раціонів для телят враховую їх потребу в основних елементах поживності (табл. 8) по періодах вирощування.

                                                                                                        Таблиця

8. План приросту живої маси телиць і нетелів по періодах вирощування (планова жива маса нетелів 420 кг)

Показник

Періоди вирощування

Всього по комплексу

1

2

3

4

Жива маса на початок періоду, кг

35

144,8

260

36,9

Х

Жива маса в кінці періоду, кг

144,8

260,1

36,9

493,9

X

Абсолютний приріст за період, кг

109,8

115,3

116,9

116,9

458,9

Середньодобовий приріст, г

600

650

700

639

627

   Розглянувши дану таблицю 8 можна зробити такий висновок,що при народженні теличка мала живу масу 35 кг,а в 12-18 місяців -377кг з середньодобовим приростом 639г.

 У перший період вирощування для телят складаю схему годівлі таблиця 9.

                                                                                                     Таблиця

9. Схема годівлі теличок до 6 місячного віку з живою масою 152 кг

Вік

Молоко

Жива маса в кінці періоду, кг

Добові витрати корму,кг

Місяці

Декада

Незбиране

Збиране

Зелені корми, кг

Концентрати

Сіно

Силос  та сінаж

Коренеплоди

Сіль, г

Крейда, г

Вівсянка

Стартер ний комбікорм

1

1

4

2

6

0,1

5

5

3

7

44

Привч.

0,2

Привч

5

5

За 1 міс.

170

-

0,3

10

10

2

4

7

1,0

0,3

2

10

20

5

5

2

2,0

0,6

0,5

Привч

Привч

10

20

6

1

6

59

3,0

0,8

0,6

10

20

За 2 міс.

130

80

6

1,7

3,1

30

60

3

7

8

5,0

0,8

0,8

0,4

0,4

15

20

8

8

5,5

0,8

1,0

0,5

0,5

15

20

9

8

85

6,0

0,8

1,1

1,0

1,0

15

20

За 3 міс.

240

16,5

2,4

2,9

1,9

1,9

45

60

4

10

7

7,0

1,0

1,5

1,3

1,3

15

20

11

6

8,5

1,3

1,5

1,5

1,5

15

20

12

5

110

12,0

1,5

1,8

1,8

1,8

15

20

За 4 міс.

180

27,5

3,8

4,8

4,6

4,6

45

60

5

13

16,0

1,7

2,0

2,0

2,0

20

25

14

16,5

1,7

2,5

2,5

2,5

20

25

15

145

17,5

1,7

2,5

3,0

3,0

20

25

За 5 міс.

50

5,1

7,0

7,5

7,5

60

75

6

16

18,0

1,6

2,5

3,0

3,0

25

30

17

19,0

1,6

2,5

3,5

3,5

25

30

18

152

20,0

1,6

2,5

3,5

3,5

25

30

За 6 міс.

57

4,8

7,5

10

10

75

90

Всього за 6 міс.

300

500

1570

3

177

235

240

240

2650

3550

   Аналізуючи таблицю 9 зробимо висновок, що протягом 6 місяців кожній теличці випоюємо 300кг незбираного і 500кг збираного молока.

    На моїй фермі застосовується сінажно-концентратний тип годівлі. Особливостями цього типу годівлі є те,що соковиті корми у структурі раціону займають близько 45-60 %,із них 10-15% коренеплодів,10-20% грубих і 30-35% концентрованих кормів. Улітку,за використанням зелених кормів,концентрованих вводять до раціону не більше 10-15%.

 Для теличок віком 6-12 місяців структура раціону буде такою:

грубі – 15 %

соковиті – 55 %

концентровані – 35 %

                                                                                                        Таблиця

 

  10. Раціон годівлі телички живою масою 260 кг та середньодобовим приростом 650 г. На зимовий період

Показники

Сіно  конюшини

Силос виково-вівсяний

Сінаж різнотрав`я

Кормовий буряк

Дерть ячмінна

Макуха соняшникова

Всього

Норма

± до норми

Кількість корму, кг

2,9

5

4,3

0,1

0,85

0,28

-

-

-

Кормові одиниці

1,2

1,5

1,5

0,6

0,9

0,3

6

6

-

Перетравний протеїн, г

124,8

144

97

1

76

94,96

537,76

532

+5,7

Суха речовина, г

1,3

2,7

2,22

0,01

0,7

0,25

6,8

6,8

-

Цукор, г

40

24

41

40

272

23,24

450

414

+36

Сира клітковина, г

448

714

735,4

0,9

41,6

36

1975,9

1803

+172,9

Сирий жир,г

40

96

50,8

0,1

18,7

21,56

227,16

175

+52,16

Кальцій,г

14,7

21,6

13,9

0,04

1,7

1,65

53,59

40

+13,59

Фосфор,г

12,7

6,6

3,8

0,05

3,3

3,6

30

28

+2

Аналіз раціону для ремонтних телиць у зимовий період (таблиця10):

1.Кількість у раціоні сухої речовини з розрахунку на 100кг живої маси-3кг  (норма 2,4-3кг).

2.Енергетична поживність 1кг сухої речовини -0,9к.од., (норма 0,7-0,9к.од.).

3. Перетравного протеїну на 1 корм. од. – 90 г. (норма 95-100г.).

4. Вміст клітковини в сухій речовині –  29% (норма 24-27% ).

5.Вміст жиру в сухій речовині – 3 % (норма2,4-3% ).

6.Цукро-протеїнове відношення – 0,8 : 1 (норма 0,8-1:1).

7.Відношення кальцію до фосфору – 1,7 : 1 (норма 1,5-1,7:1).

  

У літній період структура раціону буде:

  соковиті-85%

  концентровані-15%

                                                                                                       Таблиця

  11. Раціон годівлі телички живою масою 260 кг та середньодобовим приростом 650 г. На літній період

Показники

Трава кон.+тим.

Трава

люпину

Трава кукурудзи

Дерть ячмінна

Макуха соняшникова

Всього

Норма

± до норми

Кількість корму, кг

11,6

3,0

7,7

1,4

0,009

-

-

-

Кормові одиниці

2,1

0,6

1,8

1,49

0,01

6

6

-

Перетравний протеїн, г

208,8

93

107,8

126,6

0,03

536,23

532

+4,23

Суха речовина, г

2,3

0,6

2

1,2

0,003

6,1

6,8

-0,6

Цукор, г

313,2

39

308

249,8

0,7

500

414

+86

Сира клітковина, г

684,4

171

423,5

68,6

1,16

1348,6

1803

-454

Сирий жир,г

81,2

18

46,2

30,8

0,7

176,9

175

+1,9

Кальцій, г

21

6

10

3

0,05

40

40

-

Фосфор, г

7

2

6

6

0,1

21,1

28

-6,9

  

Аналіз раціону для ремонтних телиць на літній період (таблиця11):

1.Кількість у раціоні сухої речовини з розрахунку на 100кг живої маси-3кг  (норма 2,4-3кг).

2.Енергетична поживність 1кг сухої речовини -0,8 к.од., (норма 0,7-0,9к.од.).

3. Перетравного протеїну на 1 корм. од. – 90 г. (норма 95-100г.).

4. Вміст клітковини в сухій речовині –  22% (норма 24-27% ).

5.Вміст жиру в сухій речовині – 3 % (норма2,4-3% ).

6.Цукро-протеїнове відношення – 0,9 : 1 (норма 0,8-1:1).

7.Відношення кальцію до фосфору – 1,8 : 1 (норма 1,5-1,7:1).

     Далі складаю раціони для годівлі телиці віком 12-18 місяців на літо і зиму (таблиці 12, 13).

   Основне завдання в цей період (з 3-6 до 24-місячного віку) - забезпечення нормального зростання і розвитку телиць, своєчасне запліднення і

формування у них високою молочною продуктивності.

   Годувати нетелей в зимовий час треба 2 рази на добу, при цьому вони повинні бути постійно забезпечені водою з автонапувалок, температура води не нижче 8-10°С. В раціоні нетелей  повинні бути виключені тільки доброякісні корми.

   Годівля ремонтних телиць 12-18 місяців характеризується тим,що потреба в сухій речовині зменшується на 0,2-0,5кг.Потреба у жирі не висока і знаходиться в межі 3%.

   У стійловий період в раціони телиць і нетелей включають з розрахунку на 100 кг маси: силосу 5-6 кг або сінажу 3-4 кг, сіно 1.5-2.5 кг в добу, залежно від віку тварин.

  

 Структура раціону для ремонтних телиць віком 12-18 місяців  на зимовий період :

грубі – 20 %

соковиті – 50 % ;  концентровані – 30 %

                                                                                                                  Таблиця

12. Раціон годівлі для ремонтних телиць  живою масою 377 кг та середньодобовим приростом 700 г. На зимовий  період

Показники

Сіно конюшини

Солома кукурудзяна

Силос вико-вівсяний

Сінаж різнотрав`я

Дерть ячмінна

Макуха соняшникова

Всього

Норма

± до норми

Кількість корму, кг

1,11

1

8

6,45

2,17

0,11

-

-

-

Кормові одиниці

0,8

0,8

2

2

0,28

0,12

8,0

8,0

-

Обмінна енергія, МДж

7,9

0,1

19

19,9

22,7

10,4

80

80

-

Суха речовина,г

0,9

0,25

2

3

2

0,09

8,24

9,2

-0,9

Сирий протеїн, г

17,9

64

272

252

245

44,5

978,5

1008

-29,5

Перетравний протеїн, г

87

23

192

130

193,8

32,4

658,2

652

+6,2

Сира клітковина, г

310,8

75

616

988,7

106

14,2

2110,1

2520

-409,9

Сирий жир, г

40

20

103

68,4

47,7

8,47

288

238

+150

Крохмаль, г

8,8

8

24

19,8

10,5

27

73,9

971

-897

Цукор, г

285

6

32

55,8

70

9,13

457,1

500

-42,8

Кальцій, г

10,2

1,4

15,2

18,7

10,8

0,6

56,9

50

+6,9

Фосфор, г

2,4

0,4

7,2

51,6

1,7

1,4

31,9

35

-3,08

Магній,г

6,6

1,6

1,0

0,4

0,05

0,2

9,8

9

+0,8

Калій, г

24,4

6,0

4,5

1,8

10

2,6

49,3

62

-12,7

Сірка, г

1,8

0,4

3,2

5,16

5,2

0,6

16,4

25

-8,6

Залізо, мг

0,2

61

0,63

1,6

108,5

23,6

195,5

460

-264,4

Мідь, мг

6,9

1

10

19

9

12

47

92

-45

Цинк, мг

28,2

5,8

43,2

64,5

76,2

4,4

274,5

362

-87,5

Кобальт, мг

0,2

-

-

0,4

0,5

0,02

1,12

7,2

-6,08

Марганець, мг

66,8

4

0,76

180,6

29,3

4,2

285,6

455

-169,4

Йод, мг

0,3

0,1

1

1

1

0,04

3,44

4,2

-0,7

Сіль кухонна,г

-

-

-

-

-

-

-

32

-

Каротин,мг

27,7

20

160

96,7

0,75

0,22

164,4

185

-23,6

Вітамін Е,мг

111

46

144

238,6

108,5

1,2

649,3

310

+339,3

Вітамін Д, МО

0,3

0,05

1

1,1

-

0,55

3

4,5

-1,5

 

  Аналіз раціону для ремонтних телиць на зимовий період (таблиця12):

1.Кількість у раціоні сух. речовини на 100кг живої маси-2,4кг (норма 2,1-2,5).

2.Енергетична поживність 1кг сухої речовини -0,9к.од., (норма 0,7-0,9к.од.).

3. Перетравного протеїну на 1 корм. од. – 83 г. (норма 90г.).

4. Вміст клітковини в сухій речовині –  26% (норма 24% ).

5.Вміст жиру в сухій речовині –  3% (норма2,4-3% ).

6.Цукро-протеїнове відношення – 0,8 : 1 (норма 0,8-1:1).

7.Відношення кальцію до фосфору – 1,7 : 1 (норма 1,5-1,7:1).

8.Каротину на 1к.од – 20мг (норма 22-25мг).

9.Вітаміну Д на 1к.од – 0,4МО (0,4-0,5МО ).

 

 Структура раціону на ліній період:

Соковиті - 80%

Концентровані – 20%

                                                                                                               Таблиця

13. Раціон годівлі для ремонтних телиць  живою масою 377 кг та          середньодобовим приростом 700 г. На літній період

Показники

Трава тимофіївки

Трава люцерни

Трава кукурудзи

Дерть ячмінна

Макуха соняшнико-ва

Всього

Норма

± до норми

Кількість корму, кг

8,8

4,8

10,4

2

0,28

-

-

-

Кормові одиниці

1,6

1,6

2,4

2,1

0,3

8,0

8,0

-

Обмінна енергія, МДж

15,8

15,6

23,9

21

2,9

105,3

80

+25,3

Суха речовина,г

2,6

2,0

3,0

2,0

0,25

9,2

9,2

-

Сирий протеїн, г

221,7

148,8

218,4

226

113,4

931,3

1008

-94,7

Перетравний протеїн, г

158

86

146

178,5

90,7

660

652

+8

Сира клітковина, г

519,2

614,4

572

98

36

1839,6

2520

+1320

Сирий жир, г

61,6

28,8

104

44

23,24

261

238

+23

Крохмаль, г

21,1

26,4

39,5

970

7

1064

971

+93

Цукор, г

237,6

120

416

64

19

856,6

500

+356,6

Кальцій, г

15,8

6,2

12,8

4

1,6

40,4

  50

-9,6

Фосфор, г

5,3

3,4

8

7,8

3,6

28

35

-7

Магній, г

1,6

3,8

2,5

0,5

0,2

8,6

9

-0,4

Калій, г

15

12,3

5,8

4,2

3

40,3

62

-21,7

Сірка, г

3

3

9

5

2

22

25

-3

Залізо, мг

369,6

422,4

894,4

100

60,2

1846

460

+1386

Мідь, мг

123

5,76

5,2

8,4

4,8

36,46

92

-55,5

Цинк, мг

59,8

19,6

52

70,2

11,2

166

362

-196

Кобальт, мг

2

1,44

1,04

0,5

0,05

5,03

7,2

-2,17

Марганець, мг

289,5

129,6

117,5

27

10,6

573,7

455

+118,7

Йод, мг

1

1,2

1

0,44

0,1

4,2

4,2

-

Каротин, мг

32,56

16,8

57,2

0,07

0,05

106,6

185

-78,3

Вітамін Е, мг

334,4

216

3,12

100

3,1

656,6

310

-346,6

Вітамін Д, МО

0,03

0,018

0,02

-

1,4

1,5

4,5

-3

Сіль кухонна,г

-

-

-

-

-

-

32

-

 

 Аналіз раціону для ремонтних телиць на літній період (таблиця13):

1.Кількість у раціоні сухої речовини з розрахунку на 100кг живої маси -2,4 кг  (норма 2,1-2,5кг).

2.Енергетична поживність 1кг сухої речовини -0,8к.од., (норма 0,7-0,9к.од.).

3. Перетравного протеїну на 1 корм. од. – 83 г. (норма 90г.).

4. Вміст клітковини в сухій речовині – 20 % (норма 24% ).

5.Вміст жиру в сухій речовині – 3%  (норма 2,4-3% ).

6.Цукро-протеїнове відношення – 1:1 (норма 0,8-1:1).

7.Відношення кальцію до фосфору – 1,5:1 (норма 1,5-1,7:1).

8.Каротину на 1к.од – 23мг (норма 22-25мг).

9.Вітаміну Д на 1к.од – 0,5МО (0,4-0,5МО).

    Після запліднення у кожної телиці розпочинається якісно новий етап розвитку: ріст нетелі продовжується, а в її організмі розвивається плід.    Годівля нетелей першої половини тільності повинна бути помірною, але достатньою за рівнем і збалансованою за всіма поживними речовинами. Особливо не рекомендується в цей період згодовувати тваринам велику кількість концентрованих кормів.

  Годівля останні 2,5-3 місяці маса плоду збільшується орієнтовно на 25-30 кг. У зв’язку з цим інтенсивність обміну речовин у матері підвищується на 20-40%, посилюються білковий, вуглеводневий і мінеральний обміни, зростає значення забезпечення раціонів каротином і вітаміном D. Їх необхідно вводити в раціони з розрахунку відповідно 30-60 мг і 1,5 тис. МО на кожні 100 кг живої маси матері. Середньодобові прирости корів і нетелей у цей період повинні становити 800-1000 г.

  Підвищення інтенсивності обміну у тварин в останні місяці тільності зумовлює збільшення потреби у кисні й вітамінах.

  

Структура раціону для нетелей віком 18 -24 місяців на зимовий період :

грубі – 20 %

соковиті – 50 %

концентровані – 30 %

                                                                                                                    Таблиця

14. Раціон годівлі для нетелей живою масою 494 кг та середньодобовим приростом 639 г. На зимовий період

Показники

Сіно конюшини

Солома ячмінна

Сінаж вико-вівсяний

Буряк кормовий

Силос кукурудзяний

Дерть ячмінна

Макуха соняшникова

Всього

Норма

± до норми

Кількість корму, кг

2,2

1,5

7,1

5,2

4,8

1,5

0,9

-

-

-

Кормові одиниці

1,3

1,4

3,0

0,5

1,1

1,0

0,5

8,8

8,8

-

Перетравний протеїн, г

93,6

19,5

293

46,8

53,1

179

25

710

703

+7,0

Суха речовина, г

1

1,2

3,6

0,6

1

1,7

0,06

10,9

10,0

+0,9

Цукор, г

30

4

186

204

24

69

6

610

541

+51

Сира клітков., г

336

496,5

963

41,6

285

98

9

2230

2882

-652

Сирий жир,г

30

285

129

5,2

38

44

5,4

280

258

+22,0

Кальцій,г

30

4,9

24

2,1

5,3

4

0,5

70,8

55

+41,8

Фосфор,г

3

1,2

21,8

3

25

8

1

40

38

+2

Аналіз раціону для нетелей на зимовий період (таблиця14):

1.Кількість у раціоні сухої речовини з розрахунку на 100кг живої маси -2 кг  (норма 1,8-2,2кг).

2.Енергетична поживність 1кг сухої речовини -0,8к.од., (норма 0,7-0,9к.од.).

3. Перетравного протеїну на 1 корм. од. – 81 г. (норма 90г.).

4. Вміст клітковини в сухій речовині – 20 % (норма 24% ).

5.Вміст жиру в сухій речовині – 3,8%  (норма 2,4-3% ).

6.Цукро-протеїнове відношення – 0,8:1 (норма 0,8-1:1).

7.Відношення кальцію до фосфору – 1,7:1 (норма 1,5-1,7:1).

                                                                                                       Таблиця

  15. Раціон годівлі нетелей живою масою 494 кг та середньодобовим приростом 639 г. На літній період

Показники

Трава тимофіївки

Трава конюшини

Трава вико-вівсяна

Трава кукурудзи

Дерть ячмінна

Макуха соняшникова

Всього

Норма

± до норми

Кількість корму, кг

7,8

4,6

5,5

11

1,7

0,17

-

-

-

Кормові одиниці

2,6

0,8

0,8

2,6

1,82

0,18

8,8

8,8

-

Перетравний протеїн, г

140

124

132

154

154

3,24

707,2

703

+4,2

Суха речовина, г

2,9

1,1

1,1

2,7

1,4

1,5

10,7

10,0

+0,7

Цукор, г

195

55,2

126,5

440

54,4

14,0

885,1

541

+344,1

Сира клітковина, г

998,4

281

319

665

83,3

21,9

2308,6

2882

-573,4

Сирий жир,г

78

36,8

38,5

66

37,4

13,0

269,7

258

+11,7

Кальцій,г

10,14

17

11

13,6

3,4

1,0

56,14

55

+1,14

Фосфор,г

5,5

2,7

3,05

8,6

6,6

2,2

31,65

38

-6,35

   Аналіз раціону для нетелей на літній період (таблиця15):

1.Кількість у раціоні сухої речовини з розрахунку на 100кг живої маси - 2 кг  (норма 1,8 -2,2кг).

2.Енергетична поживність 1кг сухої речовини  -  0,9к.од., (норма 0,7- 0,9к.од.).

3. Перетравного протеїну на 1 корм. од. – 81 г. (норма 90г.).

4. Вміст клітковини в сухій речовині – 22 % (норма 24% ).

5.Вміст жиру в сухій речовині – 3%  (норма 2,4-3% ).

6.Цукро-протеїнове відношення – 0,8:1 (норма 0,8-1:1).

7.Відношення кальцію до фосфору – 1,5:1 (норма 1,5-1,7:1).

Розрахунок площі посіву сільськогосподарських культур

   Для виробництва необхідної кількості кормів у моєму господарстві необхідно мати 41083/53,5 = 767 га ріллі, при середній урожайності кормових культур 53,5 ц корм. од. та 5,9 ц перетравного протеїну з 1 га.

Рівень інтенсивності кормовиробництва в господарстві є достатнім для забезпечення тварин кормами і одержання запланованого об'єму тваринницької продукції (табл. 16).

                                                                                                      Таблиця

16. Посівні площі, урожайність і виробництво кормів

Культура і корми

Площа посіву, га

Урожайність       з 1 га, ц

Валовий збір, ц

Зернові, всього

187,2

41

7744

в т.ч. озима пшениця

54

43

2323

Кукурудза

38,7

50

1936

Ячмінь

36,8

42

1548

Овес

34,6

33,5

1161

Горох

23,1

33,5

774

Грубі, всього

176,3

-

13651

в т. ч. сіно багаторічних трав

135

56,6

7650

багаторічні трави на сінаж

41,3

290

12002

вихід сінажу (50%)

-

-

6001

Солома, всього

187,2

50

9360

в т. ч. на корм

-

-

5583

на підстилку

-

-

3777

Соковиті, всього

140

-

51506

в т.ч. кукурудза ВС на силос

116,7

372

   43419

вихід силосу (85%)

-

-

36906

буряк кормовий

23,2

628

14600

Зелені всього

69,3

-

26181

в т.ч. багаторічні трави

31,9

303

9687

однорічні трави

17

266

4522

кукурудза МВС

20,4

320

6545

Повторні

141

188

2661

Всього

584/572

-

-

Вихід, ц корм. од.

-

-

80709

перетравного протеїну, кг

-

-

1314739

  Виходячи з даної таблиці 16 можна зробити такий висновок,що  при середній урожайності 53,5к.од., я маю 584га ріллі. При цьому планую отримати з усієї посівної площі близько 80709 ц кормових одиниць та 1314739 кг перетравного протеїну, що необхідні для вирощування молодняку на моїй фермі.

2.5 Розрахунок потреби в скотомісцях, приміщеннях і засобах механізації

  При поголів'ї корів на моїй фермі 300 голів, кількість скотомісць в цеху сухостою складе (300*0,25) 75 скотомісць, в цеху отелу (300*0,12)  36 скотомісць, в цеху роздою і запліднення (300*0,25) 75 скотомісць,а в цеху виробництва молока (300*0,5) 150 скотомісць.

   Визначаючи  необхідну кількість однотипних приміщень (п) для утримання тварин на фермі знаходила за формулою:

,

де т - загальна кількість тварин однієї і тієї ж технологічної групи на фермі, голів

т - проектна місткість одного приміщення, голів.

    Враховуючи те,що моя ферма із закінченим оборотом стада середньорічне поголів`я становить:

корови - 300 голів;

нетелі - 52;

телята - 154;

телиці 6-12 міс. - 77;

телиці старше року - 120;

бички на дорощуванні та відгодівлі:

до року (6-12 міс) – 77;

старше року - 77голів.

 Загальне поголів’я – 857 голів.

                                                                                                         Таблиця

17. Потреба в приміщеннях

Групи тварин

Середньорічне

поголів’я

Характеристика приміщень

Потреба в

приміщеннях,

шт.

№ типового проекту

спосіб утримання

Місткість, голів

розміри, м

довжина

Ширина

Корови

300

801-71

Прив’язний

408

96

18

1

Нетелі

52

801-99

Привязний  

200

72

15

1

Телиці старше року

120

Телиці до року

77

801-81

Привязний  

300

48

18

1

Телята до 6міс.

154

Бички 6-12міс.

77

801-81

Привязний  

300

48

18

1

Бички12-16міс

77

Всього

857

4

   Усі 4 приміщень (таблиця17) були реконструйовані під прив’язному  утримання на глибокій підстилці тварин, відповідно до вимог утримання кожної статево-вікової групи з дотриманням норми площі на одну голову. При реконструкції були враховані: приміщення для утримання корів (телят), приміщення для інвентаря.

Механізація виробничих процесів

    Сумарні добові витрати всіх кормів тваринницької ферми поділяю на 2 частини: корми, що підлягають обробці перед згодовуванням в кормоцеху і ті, що згодовуються без обробки.

    В зимовий період (за 210 днів) на комплексі, де утримується  300 корів і 52 нетелей – 352 голів витрачається:

Сіна –765т

Сінажу –120т

Силосу –434т

Коренеплодів –146т

Концентратів – 77 т

   Концентрати роздають коровам на доїльній установці, а нетелям – за допомогою

ручних візків ТУ-300. Сінаж, силос і коренеплоди роздають стрічковим транспортером.

   Всього за 210 днів буде роздано -  1542т кормів.

   Сумарна добова витрата буде: 1542/210 = 7,3 т на добу.

Лінія доїння

   Серед технологічних процесів, які здійснюються на моїй фермі, особливе місце займає лінія доїння корів. На фермі застосовується доїння у доїльних залах.

Тривалість доїння корів, розміщених в окремому корівнику, не перевищує 2 години. На фермі прийнято 3-х разове доїння корів.

Кількість доїльних установок, що необхідно для забезпечення доїння корів розраховую за формулою:

                                  ,

де Пд.у. – кількість доїльних установок

Кд – кількість дійних корів

W – продуктивність доїльної установки гол /год.

  t  - тривалість доїння, годин.

Для стада 300 корів (де проводиться доїння в доїльному залі на установці “Ялинка” УДА-16А, яка має продуктивність 70 корів на годину). Тривалість доїння – 2 год.

На фермі 234 корів будуть дійними (цех роздою + цех виробництва молока), 49 сухостійні і 17 корови – у родильному відділенні (цех отелу).

    Визначаємо необхідну кількість доїльних установок на 234 дійних корови:

                          Пд.у. =  = 1,31 установка

  Для новоотелених корів в родильному відділенні установка УДМ-50 продуктивністю 25 гол/год. 

  Отже, для родильного відділення достатньо буде (17/25*1) одної доїльної установки. Напування  худоби передбачене груповими автонапувалками.

2.6. Розрахунок кількості персоналу з обслуговування тварин

       Враховуючи рівень механізації виробничих процесів та поголів'я тварин, на моїй фермі (300 корів), буде зайнято 21 працівників, з них 1 –завідувач фермою, 1 – ветфельдшер(технік штучного осіменіння),  обліковець – 1,трактористи (працівники кормоцеху) – 3, доярок основного стада – 9,доярки родильного відділення – 2, скотарі - 2 та 7 телятниць.

Утримання корів, нетелей і молодняку старше року на моїй фермі прив'язне з відпочинком у комбібоксах.

2.7 Розрахунки потреби у воді, підстилці та виходу гною і сечі від тварин

Розрахунки потреби у воді, підстилці та виходу гною і сечі від тварин на фермі проводила з врахуванням середньорічного поголів'я. Потреба моєї ферми в підстилці з врахуванням норми 3-4кг соломи на 1 середньорічну голову великої рогатої худоби на добу буде становити: 2571 кг.

                                                                                                                                       Таблиця

18. Розрахунок потреби у воді

Група тварин

Середньорічне поголів’я

Норма на 1 голову за добу, л

Загальна потреба на добу, л

Корови

300

100

30000

Нетелі

52

60

3120

Молодняк

351

30

10530

Телята

154

20

3080

Всього

857

210

46730

 

   З даної таблиці 18 можна зробити висновок,що загальна потреба у воді н

моїй фермі становить – 46730 л/добу. На фермі використовуються автонапувалки групові – АГК – 4А та АГК - 4Б,мають пристрої для електропідігрівання води і використовуються на вигульних майданчиках.

   Гній на фермі прибирається тричі на день скребковим транспортером  ТСН-160А.

                                                                                                                 Таблиця

19. Розрахунок потреби гною та сечі

Група тварин

Середньорічне поголів’я

Вихід на 1 тварину, за добу

Вихід на добу

Сечі, л

Гною, кг

Сечі, л

Гною, кг

Бугаї-плідники

77

10

30

770

2310

Корови

300

20

35

6000

10500

Нетелі

52

7

20

364

1040

Молодняк

274

4

10

1096

2740

Телята

154

2

15

308

2310

Всього

857

-

-

8538

18900

 

Аналіз таблиці 19: потрібно утилізувати 8538 л/добу сечі та 18900 кг/добу гною.

2.8 Економічне обґрунтування проектної технології

Для розрахунку затрат робочого часу враховую такі показники:

-  рівень механізації виробничих процесів на фермі;

- система утримання худоби; режим і кратність доїння;

- тривалість робочого дня.

   На моїй фермі (300 корів) всі трудомісткі процеси механізовані, доїння корів -трикратне, тривалість робочого дня по обслуговуванню корів - 7 годин.

   Річний фонд робочого часу (7 год. х 365 днів ) складає 2555 люд.-год., кількість працівників по обслуговуванню тварин  - 21.

  Загальні затрати праці (людино-годин) визначають за формулою:     

                         Зп = ,

де П - загальна кількість працівників на фермі протягом року;

В - валовий приріст;

2555 - кількість робочих годин на 1 працівника в рік.

  На моїй фермі Зп =   = 40  люд.-год.

  Розрахунок витрат кормів на виробництво 1ц приросту проводжу за формулою:

                                               Вк =К : В,

де К - загальна кількість кормових одиниць, витрачених на годівлю за рік;

В – валовий приріст.

   На моїй фермі за рік на 1 корову витрачається 48,7ц  корм. од. з розрахунку на 300 корів буде витрачено 14610 ц корм. од.,а валовий приріст телиці складає 1336 ц.

                       Звідси  В к == 11ц корм. од.

Отже, на 1ц приросту на моїй   фермі буде витрачено 11 ц корм. од. і 40 люд.-год.  

                           Висновки і пропозиції

Провівши розрахунки можна зробити такі висновки:

  1.  В цілому по моїй фермі (із закінченим оборотом стада) середньорічне поголів'я тварин складе 857 голів, в тому  числі 300 корів, 52 нетелей,154 телят до 6 місяців,77 телиці 6-12 місяців, 120 телиць старше року, 77 бичків до року та 77 бичків старше року . За рік на фермі виробництво валового приросту складе 1336ц, при середньодобових приростах живої маси: 725 г.
  2.  В моєму господарстві валове виробництво молока по фермі складає 11250 ц.
  3.  За рік буде реалізовано 1455 ц живої маси, в тому числі 399 ц за рахунок ремонтних телиць.
  4.  Товарність молока складає 86 %. Таким чином, 9620ц молока буде щорічно реалізовуватись на молокозавод.
  5.  Витрати  кормів в рік на 1 кг молока становлять-1.3ц к. од .
  6.  Потреба в кормах на 1 голову для корів – 48,7ц корм. од., а на 1 ремонтну телицю – 24ц корм. од.
  7.  При середній урожайності 53,5ц корм. од, ми маємо 572га ріллі.
  8.  Кількість працівників – 21 чоловік.
  9.  Всі трудомісткі процеси на фермі механізовані.
  10.  На 1ц приросту на моїй   фермі буде витрачено 11 ц корм. од. і 40 люд.-год.  

                        Список використаної літератури

1. Басовський М.З., Буркат В.П.,Вінничук  Д.Т. та ін. Розведення сільськогосподарських тварин.-Біла Церква,2001.- 400с.

2. Бердник П.Т. Красный степной скот//Породы крупного рогатого скота.-М.:Колос,1980. 192с.

3. Білай Д.В. Загальне тваринництво та технологія виробництва продукції тваринництва з основами стандартизації: Підручнок/-К.:Кондор, 2008.- 344с.

4. Бусенко О.Т., Столюк В. Д., Могильний О.Й. та ін. Технологія ворибництва продукції тваринництва.-К:Аграрна освіта, 2005 – 496с.

5. Вінничук Д.Т., Мережко П.М. Шляхи створення високопродуктивного стада. -К.: Урожай, 1993, - 152с.

6. Головин Б.В. Выращивание ремонтных телок в специализированнх хозяйствах. - М.: Колос, 1977,-350с.

7. Дурст Л.,Виттман М. Кормление сельскохозяйственных  животных / Под редакцыею Ибатуллина И. И. - Винница: Нова Книга, 2003.- 386с.

8. Журавель М. П., Давиденко В. М. Технологія відтворення

сільськогосподарських тварин. - К.: «Слово», 2007.- 336с.

9. Ібатуллін І.І., Мельничук Д.О. та ін. Годівля сільськогосподарських тварин. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 616с.

10. Ібатуллін І.І., Сривов А. І., Цицюрський Л. М. та ін. Годівля сільськогосподарських тварин. . -К.: Урожай, 1993, - 248 с.

11. Коваленко П. И. Коровы: породы, разведение, содержания и уход/ Серия «Подворье».-Ростов: 2Феникс», 2004 - 256с.

12. Корма и кормление  сельскохозяйственных домашнего скота и птицы/ Авт.- сост. Авраменко В. И.- М.:Донецьк.- 2003.- 438с.

13. Коньков Б.П., Шевченко С. С. Выращивание ремонтных телок и нетелей. – М.: Колос, 1982.- 360с.

14. Менькин В. К. Кормление  сельскохозяйственных  животных. - М:    Колос, 2003.- 360с.

15. Основи перспективних технологій виробництва продукції тваринництва/ Калетнік Г. М., Кулик М. Ф. та ін. - Вінниця: «Енозіс», 2007.- 584с.

16. Підпала Т.В. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини: Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2008. - 369с.

17. Полупан Ю.П. Внутрипородные типы и консолидацыя создаваемой красной молочной породы// Розведення и генетика тварин.-К.:Аграрна наука.- 1999.- 198с.

18. Рубан Ю.Д.  Скотарство  і технологія виробництва молока та яловичини. - Харків: Еспада, 2002. - 576 с.

19. Свечин К.Б. Индивидуальное сельскохозяйственных животных. - К.: Урожай,1976. – 287с.

20. Хохрин С.И. Кормление  сельскохозяйственных  животных. - М.: Колос,2004, - 687с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

49609. Расчёт токов короткого замыкания для оценки параметров основного оборудования подстанций сети. Выявление необходимости реактирования линий 10 кВ, отходящих от подстанций 4.99 MB
  В первой части расчетнопояснительной записки представлены обоснование и выбор вариантов схем электрической сети произведен выбор основных параметров схем сравнение техникоэкономических показателей схем и определение наилучшего варианта. Вторая часть содержит теоретические выкладки и пример практического расчета по теме: Расчёт токов короткого замыкания для оценки параметров основного оборудования подстанций сети. ФОРМИРОВАНИЕ ВАРИАНТОВ СХЕМ СЕТИ. ВЫБОР НОМИНАЛЬНОГО НАПРЯЖЕНИЯ СЕТИ.
49610. Расчет защиты зерноочистительного комплекса 1.82 MB
  Чтобы обеспечить бесперебойную и качественную работу необходимо применять защиту для электродвигателей. Для этого существует множество аппаратов, которые способны обеспечить защиту, как по току, так и по напряжению.
49611. Усилитель мощности звуковой частоты при усилении низких частот звукового тракта 572 KB
  Вследствие корреляции между величинами R и β в едином технологическом цикле при проектировании усилителя следует учитывать два предельных случая: компоненты схемы имеют значения Rмин и βмин или Rмакс и βмакс величина относительного разброса для конкретного технологического цикла известна разработчику заранее. Для разработки данного усилителя мощности следует произвести предварительный расчёт и оценить количество и тип основных элементов. При проектировании усилителя следует использовать такие элементы чтобы их параметры...