14325

ЕЛЕКТРИЧНІ ВИМІРЮВАННЯ. Принцип роботи, типи, будова електровимірювальних приладів, похибки вимірювань. Техніка безпеки

Книга

Физика

Методичні рекомендації Для виконання лабораторних робіт з фізики ЕЛЕКТРИЧНІ ВИМІРЮВАННЯ Принцип роботи типи будова електровимірювальних приладів похибки вимірювань. Техніка безпеки. для студентів спеціальностей 6.010100професійне навчання 6.091900 мех

Украинкский

2013-06-03

203 KB

98 чел.

 Методичні рекомендації

Для виконання лабораторних робіт з фізики

ЕЛЕКТРИЧНІ ВИМІРЮВАННЯ

«Принцип роботи, типи, будова електровимірювальних приладів,

похибки вимірювань. Техніка безпеки.»

для студентів спеціальностей

6.010100-професійне навчання

6.091900- механізація сільського господарства

7.130102-агрономія

7.130201- зооінженерія

6.091900- енергетика сільського господарства

Миколаїв 2004

Методичні рекомендації для виконання лабораторних робіт з фізики: «Принцип роботи, типи, будова електровимірювальних приладів, похибки вимірювань. Техніка безпеки». Для  студентів всіх спеціальностей.

Склали:

ст. викладач Вахоніна Л.В.

ас. Домчук П. М.

Рецензенти:

Івашина Ю.К. доцент ХДУ, к.ф.-м.н.

Руденко О.Г. доцент МДАУ, к.т.н.

Друкується згідно з рішенням методичної ради МДАУ

протокол №______ від ______

Зміст

Вступ………………………………………………………………………….

4

1.Принцип роботи, типи і будова  електровимірювальних приладів…….

4

2.Похибки електровимірювальних приладів……………………………….

8

3.Монтаж  електровимірювальних   лабораторних  установок…………...

11

4.Правила техніки безпеки при електричних вимірюваннях лабораторного  практикуму………………………………………………….

15

  Література…………………………………………………………………..

16

ВСТУП

Сучасну науку і техніку, сільське господарство не можна уявити без електричних вимірювань. При допомозі електровимірювальних приладів перевіряється правильність наукових висновків, встановлюються нові закономірності, проводиться контроль за технологічними процесами.

Мета даних методичних рекомендацій – ознайомити студентів з деякими основами техніки електричних вимірювань і необхідними при цьому правилами техніки безпеки.

Знання цих основ потрібне для виконання лабораторного практикуму в лабораторіях “Електрика” та ”Оптика” в курсі “Фізика”, а в подальшому являється необхідною умовою успішної інженерної діяльності спеціаліста сільського  господарства.

1.ПРИНЦИП РОБОТИ ,ТИПИ, БУДОВА ЕЛЕКТРОВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ.

Електровимірювальні прилади поділяються на прилади, які показують (стрілочні ) та прилади порівнювання (компенсаційні пристрої і мости).

В техніці і лабораторній  практиці  переважно використовуються  стрілочні прилади .

Найбільш розповсюдженою групою електровимірювальних приладів, які показують є електромеханічні прилади в яких зміна енергії магнітного і електричного полів використовується для переміщення рухомої частини приладу.  

В залежності від способу перетворення енергії, яка підводиться, в механічну енергію переміщення рухомої частини, та по конструктивних особливостях вимірювального механізму, електромеханічні прилади діляться на кілька типів. Найбільш широко використовуються наступні типи електромеханічних приладів:

   1. Прилади магнітоелектричної системи, в яких використовується взаємодія магнітного поля  постійного магніту з магнітним полем електричного струму, який протікає по обмотці легкої рухомої котушки.

   2. Прилади електромагнітної  системи, де  використовується взаємодія магнітного поля електричного струму  нерухомої котушки з магнітним полем намагніченого залізного осердя, яке рухається відносно котушки .

   3. Прилади електродинамічної системи, в яких використовується взаємодія магнітних полів електричних струмів, які протікають по двох рамках , одна з яких рухома, а друга нерухома .

   4. Прилади індукційної системи, в яких використовується властивість бігучого магнітного поля створювати обертовий момент, який діє на рухоме магнітне тіло, поміщене в це поле.

   5.Прилади електростатичної системи. Принцип роботи їх заснований на взаємодії електричних полів двох або декількох електродів, один з яких є рухомим. Електроди звичайно виготовляють з алюмінію.

   6.Прилади вібраційної системи, в яких використовується співпадання частот власних коливань рухомої частини приладу з частотою змінного струму.

   7.Прилади теплової системи . В них використовується зміна довжини провідника при його нагріванні.

Умовні позначення, які наносяться на лицьових частинах приладу(ГОСТ 1845-69)  наведені в таблицях 1-5.

Таблиця №1

Позначення одиниць вимірювання їх кратних та дольових значень

1.Ампер                    А                     10.Вебер                    W

2.Міліампер            mA                  11.Мілівебер            mW

3.Мікроампер         A                   12.Мікрофарада        F

4.Вольт                     V                     13.Пікофарада           pF

5.Мілівольт             mV                  14.Генрі                      H

6.Герц                      Hz                     15.Мілігенрі            mH

7.Кілоом                  k                    16.Мікрогенрі          H

8.Ом                                                17.Тесла                     T

9.Міліом                  m                   18.Мілітесла            mT   

Таблиця №2

Умовні графічні позначення електровимірювальних приладів

  1.  Магнітоелектричний прилад з рухомою рамкою……………………..
  2.  Магнітоелектричний прилад з рухомим магнітом…………………
  3.  Електромагнітний прилад………………………………………………
  4.  Електродинамічний прилад………………………………………….
  5.  Феродинамічний прилад………………………………………………
  6.  Індукційний прилад…………………………………………………….
  7.  Магнітоіндукційний прилад……………………………………………
  8.  Електростатичний прилад……………………………………………..
  9.  Вібраційний прилад (язичковий)………………………………………
  10.  Тепловий прилад з проволокою, що нагрівається……………………..
  11.  Біметалічний прилад…………………………………………………..

Таблиця №3

Позначення виду струму.

  1.  Постійний струм……………………………………………………….. ──
  2.  Змінний (однофазний) струм………………………………………….
  3.  Постійний та змінний струм…………………………………………..

Таблиця №4

Позначення класу точності, положення приладу, надійності ізоляції.

  1.  Клас точності наприклад 0,5…………………………………………….0,5
  2.  Горизонтальне положення шкали приладу……………………………
  3.  Вертикальне положення шкали приладу………………………………
  4.  Похиле положення шкали під певним кутом до горизонту…………..
  5.  Напрямок орієнтиру приладу в земному манітному полі……………..
  6.  Вимірювальний ланцюг, ізольований від корпусу та випробуваний напругою наприклад 2кВ…………………………………………………………….
  7.  Прилад випробуванню надійності ізоляції не підлягає……………….
  8.  Обережно! Надійність ізоляції вимірювального ланцюга по відношенню до корпуса не відповідає нормам (знак показується червоним кольором)   
  9.  Увага! Дивись додаткові вказівки в паспорті та інструкції по експлуатації   

Таблиця №5

Позначення затискачів, коректора та аретиру.

  1.  Негативний затискач……………………………………………………….
  2.  Позитивний затискач ………………………………………………………+
  3.  Загальний затискач (для багатограничних приладів змінного струму і комбінованих приладів)………………………………………………….
  4.   Затискач постійного струму (в комбінованих приладах) в залежності від полярності…………………………………………………………………+ або -
  5.   Затискач змінного струму (в комбінованих приладах)……………….
  6.  Затискач, з’єднаний з рухомою частиною (рамкою) приладу………..
  7.  Затискач, з’єднаний з екраном…………………………………… Е або Екран
  8.  Затискач з’єднаний з корпусом…………………………………………
  9.   Затискач для заземлення………………………………………………..
  10.   Коректор………………………………………………………………….
  11.   Аретир…………………………………………………………... АР або Аретир

12. Напрямок аретирування…………………………………………………

2. ПОХИБКИ ЕЛЕКТРОВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ

Результати вимірювань завжди відрізняються від дійсного значення вимірюваної величини. Абсолютна похибка приладу - це різниця між показанням приладу  і дійсним значенням вимірюваної величини тобто:

.      (2.1)

Абсолютна похибка, яку взято з протилежним знаком, називається поправкою.

Відносна похибка вимірювання-це відношення абсолютної похибки    до дійсного значення вимірюваної величини А.

.     (2.2)

Зазвичай значення  і  мало відрізняються один від одного, тому у вираз (2.2) замість    підставляютьотримане із досліду, тобто:

.     (2.3)

На похибки    і    має вплив похибка підрахунку, похибка самих приладів та недосконалість методів вимірювання.

Для зменшення похибки відрахунку електровимірювальні прилади виготовляють з ножевидною стрілкою, або з світловим вказівником і дзеркальною шкалою. При відрахунку промінь зору повинен бути перпендикулярним до шкали, інакше можлива похибка від паралакса. Дзеркальні шкали дозволяють уникати паралакса. При відрахунку по дзеркальній шкалі, окуляр спостерігача повинен бути розміщений так , щоб кінець стрілки закривав своє зображення в дзеркалі.

Похибка приладів характеризується відносною приведеною похибкою  під якою розуміють відношення абсолютної похибки приладу до номінального (максимального) значення шкали  виражене у відсотках:

.     (2.4)

Абсолютна похибка вважається величиною сталою по всій шкалі  електровимірювального приладу. Завод-виробник гарантує, що найбільша відносна приведена похибка приладу не перевищує вказаного значення, яке називається класом точності приладу, і у відсотках рівне класу точності приладу.

Згідно ГОСТ 1845-69 електровимірювальні прилади мають наступні класи точності: 0.05; 0.1; 0.2; 0.5; 1.0; 1.5; 2.5; та 4.0;

Приклад: Клас точності електровимірювального приладу 0,5. Це означає, що відносна приведена похибка приладу в робочому діапазоні шкали не перевищує 0,5%. Прилади класу точності 0,05; 0.1; 0.2; та 0.5; називаються прецизійними і використовуються для точних лабораторних вимірювань. Знайдемо зв’язок відносної похибки вимірювань  з відносною приведеною похибкою приладу. Помножимо і поділимо праву частину (2.4) на чисельне значення вимірюваної величини .

Звідки:

.      (2.5)

Дослідимо вираз (2.5).   Нехай:

  1.  , тобто чисельне значення вимірюваної величини рівне номінальному значенню приладу. Тоді

  2.  < , тоді

>

  3. > є випадком нереальним.

Звідси видно, що відносна похибка вимірювання наближається до відносної приведеної похибки приладу, тільки при вимірюванні величини  близької до номінального значення шкали приладу   вона збільшується у стільки разів у скільки разів номінальне значення  більше величини  , яка вимірюється приладом. Щоб підвищити точність вимірювання потрібно користуватися приладами, номінальні значення яких близькі до вимірюваної приладом величини. Саме тому, електровимірювальні прилади виготовляють багатограничними.

Введемо поняття чутливості і ціни поділки  електровимірювального приладу.

Величина чисельно рівна відношенню приросту кута повороту рухомої частини приладу до приросту вимірюваної величини називається чутливістю приладу.

.      (2.6)

Чутливість приладу, як це видно із (2.6) має розмірність, яка залежить від характеру вимірюваної величини. Тому коли користуються терміном “чутливість”, кажуть “чутливість приладу до струму” або “чутливість приладу до напруги” і т.д.

Чим більше приріст кута відхилення при одному і тому ж приросту величини, яка вимірюється, тим менші величини можна виміряти приладом і тим вища його чутливість.

Величину протилежну чутливості приладу називають ціною поділки приладу.

.      (2.7)

Якщо відома ціна поділки приладу , то чисельне значення величини , яка вимірюється буде:

,      (2.8)

де - число поділок шкали приладу, на яке вказує стрілка рухомої частини приладу або світловий вказівник приладу.

Якщо шкала приладу рівномірна (прилади магнітоелектричнї системи), то за приріст кута відхилення приладу    можна прийняти приріст числа поділок шкали приладу.

Приклад: Маємо прилад, який може вимірювати струм від нуля до 0,25А. Шкала цього приладу рівномірна і має 100 поділок.

Чутливість  цього приладу:

3. МОНТАЖ ЕЛЕКТРОВИМІРЮВАЛЬНИХ ЛАБОРАТОРНИХ УСТАНОВОК

Перед виконанням лабораторної роботи потрібно ознайомитися з електричною схемою експериментальної установки та, розібравшись в принципах її роботи, провести монтаж установки.

Потрібно враховувати, що вміння розбиратися в електричних схемах дуже важливо для сучасного інженера сільськогосподарського виробництва, так як зараз в сільському господарстві немає, практично, ні однієї технологічної операції, де б не використовувалась електрична енергія.

Для того, щоб розумітися в електричних схемах, перш за все, потрібно знати умовні графічні позначення прийняті на електричних схемах згідно ГОСТ 2.728-74;2.755-73.    

                                     

Умовні графічні позначення на електричних схемах.

1.Постійний струм, постійна напруга……………………………………

2. Змінний струм ,змінна напруга……………………………………….

3. Полярність позитивна і негативна……………………………………. +  

4.Постійний та змінний струм…………………………………………………

5.Електричний з'єднувальний провідник………………………………… ──

6. Пересічні не з'єднані електричні провідники………………………….  

7.Пересічні з'єднані електричні провідники………………………………

8.Розгалужені електричні провідники…………………………………….

9.Плавкий запобіжник……………………………………………………..

10. Резистор (постійний опір)………………………………………………

11. Резистор (змінний опір)………………………………………………….

12. Змінний резистор (потенціометр)……………………………………..

13. Реостат (змінний резистор)…………………………………………….   

14. Котушка індуктивності, обмотка трансформатора,

    автотрансформатор………………………………………………

15. Котушка індуктивності з феромагнітним осердям……………

16. Конденсатор постійної ємності ………………………………………….

17. Конденсатор змінної ємності…………………………………………….

18. Лампа (освітлювальна)…………………………………………………

19. Однополюсний вимикач (рубильник)…………………………….

20. Двополюсний вимикач (рубильник)…………………………………

21. Амперметр………………………………………………………………

22. Вольтметр……………………………………………………………….

23. Хімічне джерело електроенергії (елемент, акумулятор)……………..  

24. Батарея елементів, акумуляторна батарея…………………………….

25. Заземлення………………………………………………………………

26. Діод напівпровідниковий………………………………………………

27. Транзистор (тріод)………………………………………………………

28.Двоелектродна електронна лампа……………………………………….    

29. Триелектродна електронна лампа……………………………………...

30. Нагрівальний елемент…………………………………………………..

Ціна поділки приладу  

 Якщо чуйність приладу не постійна, тобто прилад має нерівномірну шкалу, то для такого приладу похибку визначають для тієї області значень вимірюваної величини, де передбачається проводити вимірювання, ця область називається діапазоном вимірювань.

 Потрібно також вказати, що в багатьох випадках при вимірюваннях доводиться користуватися кратними та дольними одиницями. Кратні та дольні одиниці утворюються шляхом множення  10К , де К-ціле число.

Префікси для утворення кратних та дольних одиниць подані в таблиці 6.

Таблиця №6

Кратні та дольні одиниці

Множник

Найменування

Скорочене

позначення

Множник

Найменування

Скорочене

позначення

Україн-ське

Міжна-родне

Українське

Міжна-родне

10-18

Ат

A

а

10-1

Деци

д

d

10-15

Фемта

Ф

f

10

Дека

да

da

10-12

Піко

N

p

102

Гекто

Г

H

10-9

Нано

Н

n

103

Кіло

К

K

10-6

Мікро

Мк

106

Мега

М

M

10-3

Мілі

М

m

109

Гіга

Г

G

10-2

Санті

С

C

1012

Тера

Т

T

В деяких лабораторних роботах студенти самостійно проводять монтаж експериментальної установки згідно електричної схеми. При монтажі необхідно уважно дотримуватись наведених нижче правил. Дотримання цих правил гарантує правильну роботу та справність всіх частин електроустановки, забезпечує цілісність електровимірювальних приладів, дозволяє проводити електричні вимірювання з необхідною точністю та виконувати правила техніки безпеки.

    1.Вся електрична схема монтується за допомогою з’єднувальних провідників. Вони повинні бути ізольованими, а кінці їх зачищені, так як вони постійно окислюються, внаслідок чого порушуються контакти.

   2. Контакти повинні бути ретельно закріплені за допомогою зварки, пайки або гвинтового зажима.

3. Переплітання навіть ізольованих проводів не допускається.

4. Електричне коло ведеться від джерела струму , але підключається в останню чергу. При розбиранні електроустановки перш за все відключається джерело струму.

  1.  Всі реостати, які ввімкнені в коло, повинні бути встановленими на максимум опору.
  2.  Потенціометри (розподільники напруги) встановлюються на нуль напруги, яка подається в контур.
  3.  Всі рубильники та комутатори при складанні кола повинні буди розімкнутими.
  4.  Замикати напругу, без перевірення викладачем схеми електроустановки, категорично забороняється.
  5.  Напруга замикається тільки під час відрахунку.

   

4. ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВИМІРЮВАННЯХ ЛАБОРАТОРНОГО ПРАКТИКУМУ

Для дотримання техніки безпеки при роботі з лабораторними електроустановками потрібно виконувати наступні правила:

   1. Підключати прилади до джерела  електричного струму можна тільки після ретельного монтажу  електричної схеми установки. Перевірка правильності монтажу та готовності лабораторної  електроустановки проводиться викладачем   або лаборантом.

   2. Не можна вмикати рубильники та вилки без дозволу викладача або лаборанта.

   3. У випадку перепід’єднань у схемі, остання перед вмиканням повинна  знову бути перевірена викладачем .

   4. Не проводити переключень в електроустановці, яка знаходиться під напругою.

   5. Студентам категорично забороняється користуватися іншими джерелами еклектичного струму, окрім вказаних викладачем.

   6. Не можна торкатися до неізольованих  частин електроустановки.

   7. Категорично забороняється залишати без нагляду під напругою електроустановку та прилади.

   8. У випадку виходу з ладу приладу, студент повинен негайно від’єднати електроустановку від джерела електричного струму і не робити спроб щодо виправлення ситуації, а повідомити  про це викладача.

   9. Збирання і розбирання електричних установок, підключення додаткових приладів, їх часткове відключення або зміну  приладів, проводити тільки при відключеному джерелі живлення.

  10. Операції при виконанні лабораторної роботи (переміщення повзуна реостата,  регулювання котушки з осердям і т.п.) проводяться однією рукою не дотикаючись другою струмоведучих частин.

11. При роботі з електричними конденсаторами, обов’язково потрібно проводити їх розряд перед початком і після закінчення роботи.

12. Електричні плитки повинні знаходитись на спеціальних теплоізолюючих підставках.

Література

 1. “Электрические измерения” (із лабораторними роботами)

під ред. доктора технічних наук  В.М. Малиновського, 1983 р.

 2. М.В. Аганесьян,  Є.А. Орлов  “Электротехника и электрические измерения”,  1983 р. Видавництво   “Радио и связь”

3. Б.А. Князевський,  М.А. Чекалин  “Техника безопасности,   противопожарная техника в электроустановках”,1983 р. Видавництво “Энергия”.

 

4. Р.М. Горбовицький “Основы техники безопасности и противопожарной техники”,   1981 р. Видавництво “Связь”.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28313. Право общей совместной собственности 14.78 KB
  Право общей совместной собственности: понятие режим особенности В ГК РФ закреплены 2 вида совместной собственности:1 Собственность супругов; 2 Членов крестьянского фермерского хозяйства. Участники совместной собственности так же как и участника долевой собственности владеют пользуются и распоряжаются общ. Сделки по распоряжению общим имуществом может совершать каждый из участников совместной собственности если иное не вытекает из соглашения между ними. Необходимым условием возникновения совместной собственности супругов является...
28314. Общество с ограниченной и дополнительной ответственностью как участники гражданских правоотношений 18.21 KB
  Участники общества с ограниченной ответственностью не отвечают по его обязательствам и несут риск убытков связанных с деятельностью общества в пределах стоимости своих вкладов. Главная гарантия обеспечения интересов кредиторов общества его уставный капитал. Величина уставного капитала общества должна быть не меньше 100кратного размера минимальной оплаты труда установленного законодательством РФ на дату представления учредительных документов. Уставный капитал составляется из стоимости вкладов участников общества.
28315. Акционерное общество. Виды 15.58 KB
  Акционерным обществом признается общество уставный капитал которого разделен на определенное число долей выраженных ценными бумагами акциями; участники акционерного общества акционеры не отвечают по его обязательствам и несут риск убытков связанных с деятельностью общества в пределах стоимости принадлежащих им акций п. Характерным признаком отличающим акционерное общество от общества с ограниченной ответственностью является удостоверение прав акционера ценной бумагой акцией. Мелкие акционеры в большинстве своем преследуют цель...
28316. Государственные и муниципальные унитарные предприятия 15.66 KB
  Государственные и муниципальные унитарные предприятия. Государственные и муниципальные унитарные предприятия это коммерческая организация не наделенная правом собственности на закрепленное за ней собственником имущество. Соответственно унитарные пред приятия подразделяются на государственные федеральные предприятия предприятия субъектов Федерации и муниципальные. № 161ФЗ О государственных и муниципальных унитарных предприятиях далее Закон об унитарных предприятиях и иными правовыми актами.
28317. Понятие, порядок образования и деятельности производственных и потребительских кооперативов 16.7 KB
  Число членов кооператива не может быть менее пяти человек. Членами кооператива могут быть граждане Российской Федерации иностранные граждане лица без гражданства. Законодательно установлены права и обязанности члена кооператива. Член кооператива вправе: 1 участвовать в производственной и иной хозяйственной деятельности кооператива а также в работе общего собрания членов кооператива с правом одного голоса; 2 избирать и быть избранным в наблюдательный совет исполнительные и контрольные органы кооператива; вносить предложения об улучшении...
28318. Некоммерческие организации (НКО) как юридические лиц 15.86 KB
  Большинство НКО представляют собой корпорации основанные на принципах членства но чаще встречаются ЮЛ не являющиеся корпорациями фонды учреждения автономные НКО. Потребительским кооперативом признается основанная на началах членства организация созданная для удовлетворения материальных и иных потребностей участников путем объединения ими имущественных взносов ст. Товариществом собственников жилья признается организация созданная на началах членства гражданами или иными собственниками жилья для совместного использования находящихся в...
28319. Участие публично-правовых образований (ППО) в гражданско-правовых отношениях 15.9 KB
  Участие публичноправовых образований ППО в гражданскоправовых отношениях. Участие государства и иных ППО в вещных отношениях: РФ ее субъекты и МО являются собственниками своего имущества и в этом качестве участвуют в вещных ПО. Как собственники своего имущества ППО независимы друг от друга и выступают в ГПО как самостоятельные равноправные и имущественно обособленные субъекты например государство может устанавливать порядок приватизации но не может определять объекты. РФ не отвечает своей казной по обязательствам иных ППО а последние...
28320. Объекты гражданских правоотношений: понятие, виды 14.94 KB
  Статья 128 содержит перечень таких объектов: а вещи включая деньги и ЦБ иное имущество в том числе имущественные права; б работы и услуги; в информация; г результаты интеллектуальной деятельности и исключительные права на них интеллектуальная собственность; д нематериальные блага. Общеизвестно что объектом правового регулирования может выступать поведение деятельность людей а вещи и иные материальные и нематериальные блага составляют объект соответствующих действий субъектов ПО. Виды объектов ГПО: а К материальным благам...
28321. Вещи: понятие, сравнительная характеристика с имуществом, классификация 15.8 KB
  Вещи: понятие сравнительная характеристика с имуществом классификация. Вещи являются результатами труда имеющие в силу этого определенную экономическую ценность. Вещи становятся объектами права собственности и других вещных прав. С этой точки зрения вещи делятся на 3 группы: а вещи разрешенные в обороте свободное обращение без специального разрешения публичной власти; б вещи ограниченные в обороте могут принадлежать только определенным участникам оборота оружие либо находится в обороте по специальному разрешению валютные...