14346

Тест Томаса

Доклад

Психология и эзотерика

Тест Томаса Опитувальник особистісний розроблений К. Томасом і призначений для вивчення особистісної схильності до конфліктного поводження виявлення певних стилів вирішення конфліктної ситуації. Методика може використовуватися як орієнтовна для вивчення адаптаці

Русский

2013-06-03

30.07 KB

32 чел.

Тест Томаса

Опитувальник особистісний, розроблений К. Томасом і призначений для вивчення особистісної схильності до конфліктного поводження, виявлення певних стилів вирішення конфліктної ситуації. Методика може використовуватися як орієнтовна для вивчення адаптаційних і комунікативних особливостей особистості, стилю міжособистісної взаємодії.

Результати проходження методики досліджуваним графічно представлені на Рис.1:

Рис 1. Результати за методикою Томаса

З Рис.1 можемо бачити, що у респондента провідною стратегією дії в конфліктних ситуаціях є уникання прямого конфлікту. Для нього характерним є як відсутність прагнення до кооперації, так і відсутність тенденції до досягнення власних цілей.

Методика діагностики емпатійних здібностей В.В.Бойко.

Метою даної методики є діагностика рівня емпатійних можливостей особистості. Були виділені такі показники: раціональний канал емпатії, Емоційний канал емпатії, Інтуїтивний канал, Установки, що заважають емпатії, Проникаюча здатність емпатії та Ідентифікація. На Рис 2 надане графічне зображення результатів проходження методики В.В.Бойка респондентом.

Рис 2. Результати за методикою В.В.Бойко.

З діаграми видно, що для респондента найбільш розвиненим є Раціональний канал емпатії – інтерес до людини, який дозволяє досліджуваному входити в емоційний резонанс з оточуючими — співпереживати, співчувати, що дає змогу встановити рух зворотніх зв'язків від респондента тому, кому емпатують і у зворотному напрямку.

Проникаюча здатність характеризує досліджуваного, як особистість, що завдяки комунікативним якостям, він створює атмосферу відкритості, довіри і завдяки цьому зникає напруга, замкнутість та підозрілість партнера.

Загальний рівень емпатії знаходиться на середньому рівні, що говорить про невисоку здатність респондента співпереживати, переживати почуття іншого і також відтворювати ці почуття на рівні свідомості.

Торонтська Алекситимічна Шкала.

Метою даної методики поставлено дослідити чи існує певна кількість ознак, що характеризують психічний склад досліджуваного, які визначають його схильність до психосоматичних захворювань, чи існує фактор ризику розвитку багатьох захворювань.

За результатами проведення методики досліджуваний отримав 46 балів. Цей рівень відповідає показникам контрольної групи здорових людей. У респондента не виявлено психосоматичних розладів та неврозів.

Методика діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі

За допомогою даної методики виявляється переважаючий тип відносин до людей в самооцінці та взаємній оцінці. При дослідженні міжособистісних відносин найчастіше виділяються два чинники: домінування-підпорядкування і дружелюбність-агресивність. Саме ці чинники визначають загальне враження про людину в процесах міжособистісного сприйняття.

Опитувальник містить 128 оціночних суджень, з яких у кожному з 8 типів відносин утворюються 16 пунктів, упорядкованих по висхідній інтенсивності. Методика побудована так, що судження, спрямовані на з'ясування будь-якого типу відносин, розташовані не підряд, а особливим чином: вони групуються по 4 і повторюються через рівну кількість визначень. При обробці підраховується кількість відносин кожного типу.

На Рис 3. представлено графічне зображення проходження методики респондентом.

Рис 3. Результати за методикою Т.Лірі.

З діаграми можемо бачити, що у досліджуваного найбільше виражені альтруїстичний та дружелюбний стилі поведінки. Помірно виражені авторитарний, егоїстичний, агресивний та відлеглий стилі, та низька вираженість підозрілого та залежного стилю.

     Таким чином про досліджуваного можна сказати, що він гіпервідповідальний, завжди приносить в жертву свої інтереси, намагається допомогти всім та кожному часто бере на себе відповідальність за долю інших. Схильний до співпраці, кооперації, гнучкий та компромісний в прийнятті рішень при вирішенні конфліктних ситуацій, прагне до того, щоб бути в згоді з іншими, в міру комформний, ініціативний в прийнятті рішень групи, завжди радий допомогти іншим. Впевнений в собі, але не завжди лідер, впертий і шукає шляхи домогтися свого. Присутні риси егоїзму, орієнтації на себе та схильності до конкуренції. Впертий, енергійний та стійкий у своїх рішеннях, критичний до всім соціальним явищам і оточуючим людям. Скромний і поступливий в деяких ситуаціях, здатний бути підлеглим. Довірливий, м’який, ввічливий.


Висновок

Метою даної лабораторної роботи було продіагностувати систему суспільних відносин особистості. Основними показниками дослідження було визначено стратегію дій в конфліктних ситуаціях, емпатійні реакції, алекситимічні прояви та фактори міжособистісних стосунків.

Після проведення методик та обробки їх результатів можемо зробити наступні висновки про респондента: У конфліктних ситуаціях він застосовує такі стратегії, як Уникання та Протистояння. Перевага таких стилів поведінки свідчить про наявність у досліджуваного  тенденції вирішувати конфліктні ситуації приходячи до альтернативних рішень, які повністю задовольняють інтереси обох сторін або ж відсутність прагнення кооперації з опонентом і відсутність прагнення відстоювати свої власні інтереси.

    Досліджуваний не прагне конкуренції, що свідчить про те, що він бажає уникнути загострення конфлікту і шукає шляхи його вирішення. Такий стиль поведінки у конфліктах підтверджує обраний ним стиль міжособистісної взаємодії – альтруїстичний.

Для нього допомогти іншим – це обов'язок. Іноді він повністю забуває про себе, поте завжди виконає те, що пообіцяв іншим.

Такому стилю поведінки відповідає високий рівень емпатії – здатності співпереживати емоції інших. Повністю поринаючи в емоційний стан інших, респондент ніби переживає ситуації чужих людей. Він може точно відтворити емоційний стан інших, пропускаючи через себе масу емоційних станів. Ефективність емпатії зменшується, якщо досліджуваний старається уникати особистих контактів,а наявність уміння зрозуміти іншого на основі співпереживань, постановки себе на місце партнера свідчить про легкість, рухливість і гнучкість емоцій, здатність до наслідування. У досліджуваного яскраво виражений раціональний канал емпатії – направленістю уваги, сприйняття і мислення людини на розуміння сутності іншої людини, на його стан, проблеми і поведінку.

У досліджуваного не виявлено ніяких відхилень в психологічному стані – не виявлено психосоматичних розладів та неврозів.


Частина 2. Аналіз групових результатів.

Ставимо завданням визначити залежність емоційного вигорання від таких показників, як:

стилю поведінки (зокрема від альтруїстичного);  

стилю поведінки в конфліктних ситуаціях;

самопочуття, активності, настрою;

самооцінки та локус-контролю;

особистісної тривожності.

В якості залежної змінної обираємо Емоційне вигорання. Незалежні змінні знаходимо шляхом кореляційного аналізу.

Для визначення коефіцієнту кореляції встановлюємо тип розподілу даних. В Додатку А надано таблицю з результатами обробки даних критерієм Колмогорова-Смірнова. Як бачимо з таблиці, всі показники мають нормальний розподіл даних, тому для визначення кореляції обираємо критерій Пірсона.

В таблиці Додатку В представлено результати встановлення кореляцій між показниками. Як бачимо, у емоційного вигорання кореляція присутня з такими показниками, як Альтруїстичність, Співробітництво, Пристосування, Настрій, Локус контролю-Я, Локус контролю-Життя. Тому саме ці показники ми обираємо для проведення регресійного аналізу.

Дані регресійного аналізу наведені в Додатку С. В першій таблиці знаходимо значення критерію Фішера. Як бачимо, 0,023<0,05, тому дані регресійного аналізу можемо приймати за достовірні і такі, що можна інтерпретувати.

В другій таблиці знаходимо значення Бета. Саме воно і вказує на регресійні зв’язки між показниками. Чим більшим буде цей показник, тим більший внесок він дає на залежну змінну.

В таблиці видно, що на розвиток емоційного вигорання найбільший внесок дає Альтруїстичність. Альтруїстичний стиль поведінки – це єдиний стиль, який пов'язаний з виникненням емоційного вигорання.

Також відмічаємо вагомий вплив на розвиток емоційного вигорання стратегії Пристосування в конфліктних ситуаціях та Активності особистості. Важливу роль також відіграє Локус контролю.

Висновок

Отже, після проведеного нами дослідження, можна зробити висновок, що на формування рівня емоційного вигорання безпосередньо впливають наступні показники.

   Альтруїстичний стиль поведінки – показник, що за своєю значимістю має також великий вплив на формування емоційного вигорання. Щоб уникнути можливості формування цього синдрому, необхідно ставити свої інтереси вище інтересів інших. Допомагати лише тоді, коли це не зашкоджує власним потребам. Звільнитися від почуття постійної відповідальності за долю інших. Жити собі в задоволення, не забуваючи про себе. Адже велике емоційне напруження через переживання за негаразди інших – необхідна умова для виникнення та розвитку синдрому.

Крім того, емоційне вигорання залежить від активності особистості. Чим вища активність – тим менша ймовірність емоційного виснаження. Активне та емоційно насичене, енергійне життя – не вичерпне джерело позитивних емоцій. Тому монотонність та відсутність нових відчуттів – це передумова емоційного виснаження.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20673. Экзистенциональная философия С. Кьеркегора 47 KB
  Кьеркегора. Сёрен Кьеркегор 18131855 датский философ его творчество относят к первым этапам зарождения западного экзистенциализма. он закончил теологический факультет Копенгагенского университета Кьеркегор в первую очередь стремится в своей философии исследовать вопросы о Боге религии вере отношении личности и Бога единичного бытия человека к Всевышнему. В 40х годах 19го столетия Кьеркегор прослушал лекции Шеллинга от которого перенял неприязнь к философской системе Гегеля.
20674. Философские идеи Карла Маркса и Фридриха Энгельса 63 KB
  Карл Маркс 1818 1883 и Фридрих Энгельс 18201895 немецкие философы родоначальники диалектического и исторического материализма. Например Марксу принадлежат: Критика гегелевской философии права 1843. Капитал 1867 1885 1894 Энгельс редактировал второй и третий тома Капитала после смерти Маркса.
20675. Философия Фридриха Ницше 41.5 KB
  Фридрих Ницше 18441900г. Принято творчество Ницше подразделять на ряд этапов. На втором этапе Ницше старался разрабатывать уже собственные оригинальные идеи.
20676. Философские аспекты психоанализа Зигмунда Фрейда 51.5 KB
  Зигмунд Фрейд 18561939 учёный врач психиатр проживавший в Австрии. Фрейд признан отцомоснователем психоанализа течения в медицине признающего узость физиологического неврологического и просто инструментального подхода гипноз электрошок и пр. Неправомерно отождествлять фрейдизм и психоанализ как таковой который в современной науке представляет сложную дисциплину далеко выходящую за границы учения Фрейда и его последователей.
20677. Классический позитивизм и эмпириокритицизм в истории философии 100.5 KB
  Таким образом по мнению позитивистов право на истинность получает знание сообщаемое исключительно наукой а единственными методами познания выступают естественнонаучный инструментарий. Историю обществоведение по его мнению следует обогатить точными методами и экспериментами. По мере смены этих форм господства по мнению СенСимона происходит смена форм мировоззрения: для феодализма характерно религиозное для индустриализма научное воззрение на мир. По его мнению научная социология или социальная физика должна стать единственным...
20678. Структурализм в философии 35.5 KB
  Так же известными представителями данного течения были ЛевиСтросс Альтюссер Фуко и Лакан выступившие против экзистенциализма идеалистического субъективизма персонализма историцизма и плоского эмпиризма. Клод ЛевиСтросс 1908 французский философ социолог этнолог считается основателем структурной школы в этнологии и современного философского структурализма. Структуралистская концепция ЛевиСтросса отразила широкий диапазон накопленных знаний в естественных и гуманитарных науках. Так например ЛевиСтросс особое значение придал...
20679. Философская герменевтика 43.5 KB
  Гадамер. Ганс Георг Гадамер немецкий философ родился в 1900 умер в 2002 году. Главным герменевтическим сочинением Гадамера признана работа Истина и метод I960. Хайдеггер Диалектика Гегеля 1971 Путь Хайдеггера 1983 четырехтомник Малых работ 19671977 Гадамер в своих ранних произведениях анализирующих античную философскую культуру стремится использовать герменевтический метод преподнося концепцию понимания как интерпретацию а концепцию познания как поиска согласия в диалоге.
20680. Экзистенциальное учение в творчестве Мартина Хайдеггера 48.5 KB
  Основным его трудом признана работа Бытие и время 1927 в которой ставится акцент на необходимость в изучении онтологической проблематики первоначально понять кто вопрошает о смысле бытия и предлагается экзистенциальное раскрытие сути вопрошающего. Рассматривая творчество Хайдеггера через призму экзистенциального учения необходимо прежде всего обратиться к работе Бытие и время. По Хайдеггеру человек имеет определённую бытийную способность которая вынуждает нас искать нечто обозначаемое как здесь бытие Dasein или наличное...
20681. «Философия существования» в произведениях Ж.-П. Сартра 46.5 KB
  Сартра. ЖанПоль Сартр 19051980 французский писатель и философ центральной проблемой творчества которого было отношение сущности и существования. Сартр считал основываясь на феноменологии что не возможно воспринять подлинную сущность объекта можно лишь фиксировать существование экзистенцию в том числе и существование человека. Сартр проявлял интерес к марксистскому учению.