14348

Дослідження мотивації досягнення успіху та уникнення невдачі як провідної мотивації навчальної діяльності студентів

Курсовая

Психология и эзотерика

Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичне вивчення явища мотивації досягнення. Мотивація досягнення успіху як провідна мотивація вступу до ВНЗ; Основні мотиви навчання. Зв’язок мотивації досягнення та навчальної мотивації студентів; Чинники що впливають на м

Украинкский

2013-06-03

119 KB

94 чел.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичне вивчення явища мотивації досягнення.

  1.  Мотивація досягнення успіху як провідна мотивація вступу до ВНЗ;
    1.  Основні мотиви навчання. Зв’язок мотивації досягнення та навчальної мотивації студентів;
    2.  Чинники, що впливають на мотивацію досягнення першокурсників. Батьки, як додатковий стимул до навчання;

Висновок до першого розділу.

Розділ 2. Емпіричне дослідження мотивації досягнення студентів-першокурсників, які проживають разом з батьками та самостійно.

2.1 Організація дослідження;

2.2 Обробка результатів;

2.3 Інтерпритація результатів;

Висновок до другого розділу.

Практичні рекомендації

Загальний висновок до курсової роботи.


Вступ.

Успіх у діяльності, як відомо, залежить не тільки від здібностей людини, а й від прагнення досягти мети, від цілеспрямованої й наполегливої праці задля досягнення успіху (тобто від  мотивації досягнення). Прагнення досягти успіху, високих результатів у діяльності свідчить про наявність у суб’єкта сильної мотивації досягнення. Для когось досягнення успіхів у діяльності є дуже значущим, для інших - менш важливим.

Актуальність проблеми полягає у визначенні впливу мотивації досягнення успіху та уникнення невдач на успішність навчальної діяльності студентів.

Об’єкт: Мотиваційна сфера студентів. Мотивація досягнення успіху та уникнення невдач

Предмет:Соціальні умови, що впливають на розвиток мотивації досягнення успіху студентів-першокурсників.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні про те, що у першокурсників, які проживають у гуртожитку або самостійно мотивація досягнення успіху та уникнення невдачі буде на вищому рівні, ніж у студентів, які проживають разом з батьками. Іншими словами – при сильному впливові зовнішніх мотивів внутрішні мотиви навчальної і практичної діяльності розвиваються слабше і повільніше.

Мета: дослідити мотиваційну сферу студентів-першокурсників, зокрема мотивація досягнення успіху та уникнення невдач.

Основні завдання полягають у вивченні мотиваційної сфери студенів, проведення порівняльного аналізу мотиваційної сфери першокурсників, які проживають з батьками та окремо від них, виявлення мотивів досягнення успіху та уникнення невдачі, як провідних мотивів навчальної та практичної діяльності студентів.

Методики, які використовувались у дослідженні:

  1.  Методика діагностики мотивації досягнення успіху Т.Елерса;
  2.  Методика діагностики мотивації уникнення невдач Т.Елерса;
  3.  Методика діагностики учбової мотивації. Опитувальник М.І.Алексеєвої.

Практичне значення. Результати даного дослідження можна використати при розробці заходів полегшення адаптації першокурсників до умов навчання.


Розділ 1. Теоретичне вивчення явища мотивації досягнення.

  1.  Мотивація досягнення успіху як провідна мотивація вступу до ВНЗ.

Термін "мотивація" використовується у сучасній психології у двоякому розумінні як визначення системи факторів, детермінуючих поведінку (сюди увійшли потреби, мотиви, цілі, наміри, прагнення і багато іншого) і як характеристика процесу, який стимулює і підтримує поведінкову активність на певному рівні.

Мотивація – це циклічний процес безперервного взаємного впливу та перетворень, у якому суб'єкт дії та ситуація взаємно впливають одне на одного, і результатом якого є реально простежена поведінка.

Уявлення про мотивацію виникає при спробі пояснення, а не опису поведінки. Це – пошук відповідей на питання типу "чому?", "за для чого?", "для якої мети?", "який смисл?". Відрізняють диспозиційну та ситуаційну мотивації як аналоги внутрішньої та зовнішньої детермінації поведінки. Диспозиції можуть активізуватися під впливом окремих ситуацій, та навпаки, активізація окремих диспозицій (мотивів, потреб) приводить до змін ситуації, точніше, її сприйняття суб'єктом. Практично кожну дію людини слід розглядати як двояко-детерміновану: диспозиційну та ситуаційну.

Р.С. Немов розглядає поняття "мотивація" у іншому значенні, коли мотивацію можна визначити як сукупність причин психологічного характеру, які пояснюють поведінку людини, її початок, напрямок та активність.

Навчальна діяльність являється важливою складовою цілісного професійного та особистісного формування студента, дозволяючи пристосовуватися до навколишнього світу, орієнтуватися в ньому, краще і повніше задовольняти свої основні потреби, в тому числі потреби інтелектуального росту та персонального розвитку. В процесі навчальної діяльності студент виступає в якості її суб’єкта, тобто носієм предметно-практичної активності та пізнання.

Формування студента як суб’єкта учбової діяльності визначається оволодінням основними формами цієї діяльності, вмінням планувати та організовувати навчання, визначати навчальні дії та програму їх виконання, долаючи різні форми контролю засвоєння знань, що використовуються викладачами. Так, навчальна діяльність, припускаючи контроль над засвоєнням отриманих знань, супроводжується переживанням стресових ситуацій, що актуалізують відповідь студентів в якості вибору способів подолання цих негативних подій. При цьому, важливу роль у становленні внутрішньої єдності, цілісності всіх сторін особистості студента, визначаючи цілеспрямований характер діяльності студента, відіграє мотивація досягнення

Мотивація досягнення, за концепцією Дж. Аткінсона та Д. Макклелланда,  складається з двох протилежних тенденцій – досягнення успіху та уникнення невдачі. Мотив досягнення обумовлює діяльність особистості, спрямовану на позитивний результат. Мотив уникнення невдачі детермінується захисною поведінкою, очікуванням неприємних наслідків діяльності.

Мотив досягнення як стійка характеристика особистості вперше був виділений Г. Мюрреєм і розумівся як стійке прагнення зробити щось швидко і добре, досягти певного рівня в якій-небудь справі. У процесі подальших досліджень цього мотиву такими вченими як Д. Мак-Клелланд і Х. Хекхаузен були виявлені дві незалежні мотиваційні тенденції: прагнення до успіху і прагнення уникнути невдачі. Мотив досягнення в даному випадку показує, наскільки людина прагне до підвищення рівня своїх можливостей. У вітчизняній психології мотивація досягнення, а також тісно пов'язана з нею тема рівня домагань досліджувалася такими фахівцями, як М. Ш. Магомед-Емінов, Т. В. Корнілова, І. М. Палей і багатьма іншими.

Мотивація уникнення невдачі розглядається як вироблений у психіці механізм уникнення помилок, невдач, нерідко будь-якими шляхами і засобами. Для особистості, з переважанням мотивації уникнення невдач, головне не допустити помилки, уникнути невдачі, навіть ціною сильної трансформації початкової, головної мети, її повного або часткового недосягнення.

  1.  Основні мотиви навчання. Зв’язок мотивації досягнення та навчальної мотивації студентів.

Мотивація навчальної діяльності відображає ставлення особистості до дійсності, її ціннісних орієнтацій і уявлення про життєве покликання свого місця в світі і суспільстві. Разом з тим, деформовані переконання і інтереси юнаків, спрямування їх соціальної активності і особисте ставлення до визначеної професії реалізується у визначенні конкретних шляхів досягнення соціального і професійного статусу. Структурно змістів характеристики професій самовизначення особистості студента обумовлені, в першу чергу, специфікою розвитку його мотивації вступу до ВУЗу.

Основними мотивами вступу у вуз є: бажання перебувати з студентською молоддю, велике суспільне значення професії й широка сфера її застосування, відповідність професії інтересам і схильностям й її творчі можливості. Є розходження в значимості мотивів у дівчат й юнаків. Дівчата частіше відзначають більшу суспільну значимість професії, широку сферу її застосування, можливість працювати у великих містах і наукових центрах, бажання брати участь у студентській художній самодіяльності, мати гарну матеріальну забезпеченість професії. Юнаки ж частіше відзначають, що обрана професія відповідає інтересам і схильностям.

Учбова мотивація визначається як приватний вид мотивації, включений в певну діяльність, - в даному випадку діяльність навчання. Вона складається з оцінки студентами різних аспектів учбового процесу, його змісту, форм, способів організації з погляду їх особистих індивідуальних потреб і цілей, які можуть співпадати або не співпадати з цілями навчання.

Н.Б. Нестерова, аналізуючи психологічні особливості розвитку учбово-пізнавальної діяльності студентів, вона розділяє весь період навчання на три етапи:

I етап (I курс) Характеризується високими рівневими показниками професійних і учбових мотивів, керівники учбовою діяльністю. Разом з тим вони ідеалізуються, оскільки обумовлені розумінням їх суспільного сенсу, а не особового.

II етап (II, III курс) Відрізняється загальним зниженням інтенсивності всіх мотиваційних компонентів. Пізнавальні і професійні мотиви перестають управляти учбовою діяльністю.

III етап (IV-V курс) Характеризується тим, що росте ступінь усвідомлення і інтеграції різних форм мотивів навчання.

Необхідна умова для створення у учнів інтересу до змісту навчання і до самої учбової діяльності – можливість проявляти в навчанні розумову самостійність і ініціативність.

За змістом мотиви поділяються на зовнішні і внутрішні, соціальні і пізнавальні тощо; вони відіграють важливу роль в учбовій діяльності. Зовнішні мотиви пов'язані з чинниками, що лежать зовні учбової діяльності; внутрішні мотиви безпосередньо пов'язані з самою учбовою діяльністю і процесом її протікання. Переважання зовнішньої мотивації над внутрішньою передбачає потребу і формування внутрішньої мотивації навчання, а також необхідність спеціального дослідження цього питання. В Таблиці 1 приблизне розмежування мотивів на зовнішні та внутрішні.

Таблиця 1.

Класифікація мотивів. Зовнішні і внутрішні мотиви навчання.

Мотив

класифікація
Зовнішній \ внутрішній

Цікава і різноманітна діяльність

Внутрішній мотив

Можливість застосування особистих здібностей

Внутрішній мотив

Можливість працювати творчо

Внутрішній мотив

Самостійність у роботі

Внутрішній мотив

Можливість самовираження

Внутрішній мотив

Можливість впливати на діяльність інших людей

Зовнішній мотив

Можливість просування по службі (можливість кар'єри)

Зовнішній мотив

Більший дохід

Зовнішній мотив

Можливість спілкування

Зовнішній мотив

Можливість ризику

Зовнішній мотив

Мотиваційну структуру навчальної діяльності студентів складають різні мотиви. Так М.І.Алексєєва, вивчаючи зміст усвідомлених, структурно складаючих мотивів поведінки і діяльності студентів, виділяє вісім ціннісних груп мотивів:

  •  ідейно-політичні;                                 
  •  навчально-пізнавальні;                                      
  •  професійно - ціннісні;
  •  самовиховання;                                                  
  •  соціального престижу;
  •  соціальної ідентифікації;
  •  комунікативні;                                                            
  •  утилітарні.

Спеціальні дослідження (М.І.Алексєєва, Т.А.Воробйова) показують, що мотиви, які були достатньо сильні, щоб залучити молоду людину до вузу, іноді виявляються надто слабкими для забезпечення його успішної адаптації до вузівських умов діяльності і оптимального професійного самовизначення особистості. Разом з тим, особливості формування і розвитку суспільно і професійно значущих мотивів самовизначення особистості в умовах вузу поки ще не були предметом спеціального дослідження.

Взаємозв’язок мотивації навчання і мотивації досягнення успіху експериментально доведений у роботах Р. К. Малинаускас, М. В. Овчинникова (мотивація навчання і мотивація досягнення складають динамічну структуру), Н. В. Афанасьєвої (потреба в досягненнях проявляється більшою мірою, якщо пізнавальна потреба знаходиться на низькому рівні) та ін.

Х. Хекхаузен зараховує мотивацію досягнення до внутрішньої мотивації. Ю.М. Орлов розділяє внутрішню мотивацію навчальної діяльності на пізнавальну і мотивацію досягнення, при цьому пізнавальні мотиви автор співвідносить із процесуальними характеристиками діяльності, а потребу досягнення – з  результативними.

Г.О. Тульчинський виділяє і дає характеристики чотирьом видам успіху:

  •  результативний успіх;
  •  успіх як соціальне визнання;
  •  успіх подолання труднощів;
  •  успіх реалізації покликання.

Спираючись на роботи Х. Хекхаузена, Ю. М. Орлова, Г. А. Тульчинського, можна констатувати зв’язок мотивації навчання і мотивації досягнення; їх віднесеність, першої − до пізнання, другої − до результативності; обох – до виду внутрішньої мотивації, і позначити існуючу класифікацію цінностей успіху: результативний успіх, успіх як соціальне визнання, успіх подолання труднощів, успіх реалізації покликання.

  1.  Чинники, що впливають на мотивацію досягнення першокурсників.

Усі теорії мотивації можна поділити на дві категорії: змістовні та процесуальні. Змістовні теорії мотивації аналізують чинники, що впливають на мотивацію. Значною мірою головна увага цих теорій зосереджена на аналізі потреб та їх впливу на мотивацію. Ці теорії описують структуру потреб, їх зміст і те, як потреби пов'язані з мотивацією людини до діяльності. У цих теоріях робиться спроба дати відповідь на питання про те, що всередині людини спонукає її до діяльності.

Змістовні теорії мотивації ґрунтуються на ідентифікації мотивів, які примушують людину діяти так чи інакше. А. Маслоу, Ф. Герцберг, Д. Мак-Грегор, Д. Мак-Клелланд займалися розробкою змістовних теорій мотивацій.

Можна говорити про наступні чинники успішності студента в навчально-професійній діяльності:

  •  готовність до навчання у ВНЗ,
  •  певний рівень самоорганізації,
  •  здатність працювати самостійно,
  •  адекватна самооцінка ефективності навчання,
  •  позитивна мотивація навчання,
  •  виражена мотивація досягнення на противагу мотивації уникнення невдачі,
  •  спрямованість на отримання знань, а не на певну оцінку,

виражена внутрішня мотивація, що спонукає до отримання професії з метою подальшої соціальної самореалізації.


Висновок до Розділу 1.

Мотивація – система факторів, які детермінують поведінку (сюди увійшли потреби, мотиви, цілі, наміри, прагнення і багато іншого) і як характеристика процесу, який стимулює і підтримує поведінкову активність на певному рівні. Уявлення про мотивацію виникає при спробі пояснення, а не опису поведінки. Це – пошук відповідей на питання типу "чому?", "за для чого?", "для якої мети?", "який смисл?".

Мотиви навчальної діяльності студентів поділяють на внутрішні і зовнішні. До внутрішніх належать: суспільна значущість навчання; професійні мотиви, що відображають значення навчальної діяльності для оволодіння майбутньою професією; пізнавальні, пов’язані з проблемою в нових знаннях.

Мотиваційно-особистісний аспект навчальної діяльності студента пов’язаний із формуванням позитивних навчальних мотивів і особистих якостей майбутнього спеціаліста, дійових цілей, оскільки мотиви й цілі є важливими детермінантами діяльності. Структура мотивів студента, що формується в період навчання, є стрижнем особистості майбутнього фахівця.

Не лише феноменальний об’єкт, якісний відносно результату, і не лише сам результат, а передусім його оцінка і сенс існування для суб’єкта, який складає змістовну основу мотиваційної сфери особистості. Як частина соціального визнання об’єктивний успіх включає процес адаптації і є результатом рефлексії особою своєї діяльності і поведінки. Таким чином, досягнення успіху включає не лише соціальні орієнтири і результативність, але і показники рівня самостійності, творчого потенціалу суб’єкта діяльності в процесі досягнення, отже, є інтеграційною характеристикою діяльності окремого суб’єкта і суспільства в цілому.

Розділ 2. Емпіричне дослідження мотивації досягнення студентів-першокурсників, які проживають разом з батьками та самостійно.

2.1 Організація дослідження.

На початку дослідження була висунута гіпотеза про те, що у першокурсників, які проживають у гуртожитку або самостійно мотивація досягнення успіху та уникнення невдачі буде на вищому рівні, ніж у студентів, які проживають разом з батьками. Загалом можна сформулювати це так, що у студентів, які самостійно проживають переважають внутрішні мотиви, а у студентів, які проживають спільно з батьками – зовнішні.

Дослідження проводилося на базі Національного Авіаційного Університету серед студентів-першокурсників різних спеціальностей. Важливим критерієм добору досліджуваних було їхнє проживання – самостійно чи з батьками. Загалом у дослідженні взяло участь 50 респондентів – першокурсників, половина з яких проживало разом з батьками, інша половина – самостійно – чи то в гуртожитку, чи то винаймаючи житло.

Саме першокурсники були обрані для дослідження з тої причини, що на них ще не так сильно впливають ті мотиви, які формуються в процесі тривалої навчальної діяльності. Тобто в їх мотиваційній сфері все ще переважають ті мотиви, з якими вони вступали на навчання до ВНЗ – власне їх ми й маємо за мету дослідити.

Для дослідження мотиваційної сфери були обрані наступні методики:

  1.  Методика діагностики мотивації досягнення успіху Т.Елерса;
  2.  Методика діагностики мотивації уникнення невдач Т.Елерса;
  3.  Методика діагностики мотивів учбової діяльності. Опитувальник М.І.Алексеєвої.

Проведення дослідження загалом зайняло близько 12 годин, разом з розробкою бланків методик, їх друкуванням, домовленістю з можливими респондентами, необхідними інструкціями та безпосередньо проходженням методик. В ході дослідження з особливими труднощами зіткнутися не довелось. Першокурсники з цікавістю поставилися до дослідження, до завдань, які їм пропонувалися. В ході дослідження брали участь не лише студенти Гуманітарного інституту, а й представники Інституту Інформаційно-Діагностичних Систем, Повітряного та Космічного Права, Міського Господарства тощо. Кожному з респондентів було цікаво не лише взяти участь у дослідження, а й дізнатися про його результати та практичне значення.


2.2 Обробка результатів.

Отримані групові результати за методиками будемо аналізувати за допомогою статистичного пакету SPSS Statistic17.0. Для цього необхідно ввести всі отримані результати дослідження в базу програми і тоді вже перейти до власне обробки даних згідно висунутих гіпотез.

Власне обробка групових даних включає в себе:

  1.  Визначення типу розподілу даних – для подальшого вибору критеріїв обробки;
  2.  Встановлення наявності відмінностей між групами та порівняння середніх арифметичних результатів;
  3.  Встановлення кореляційних зв’язків між мотивацією досягнення успіху та уникнення невдач, учбовою мотивацією та навчальним рейтингом за перший семестр.

Всі таблиці та графіки отримані за допомогою SPSS наведені в Додатках.

Встановлення типу розподілу даних проводиться двома шляхами – графічно за допомогою гістограми з кривою нормального розподілу та математично за допомогою критерію Колмогорова-Смірнова. В Додатку С представлені гістограми розподілу даних, а в Додатку D – таблиця розподілу за критерієм Колмогорова-Смірнова.

На основі результатів обробки, представлених у Додатках С та D, можна зробити висновок, що всі показники мають нормальний розподіл даних. Виходячи з цього, приймаємо рішення, що для встановлення відмінностей між групами будемо використовувати t-критерій Стьюдента, а для встановлення кореляційних зв’язків – критерієм Пірсона.

Безпосередньо для встановлення достовірності гіпотези курсової роботи необхідно встановити відмінності між двома вибірками студентів: «1» – студенти, що проживають окремо від батьків, та «2» – студенти, що проживають з батьками. Оскільки вибірки мають нормальний розподіл даних, то для встановлення відмінностей використовуємо t-критерій Стьюдента. В Додатку Е наведено таблиці з даними обробки. В другій таблиці знаходимо значимість критерію. Як бачимо, для показника мотивації досягнення відмінності між групами є статистично значимими (0,010<0,05), а от для показника мотивації уникнення невдач відмінності статистично значимими не є (0,110>0,05).

Після цього в першій таблиці порівнюємо середні значення результатів кожної групи за показником мотивації досягнення успіху. В результаті бачимо, що середнє значення мотивації досягнення студентів першої групи (які проживають окремо від батьків) – 17,2 – вище середнього значення цього показника в другій групі (тих студентів, що проживають з батьками) – 14,4. Отже гіпотезу курсової роботи можна вважати підтвердженою.

Для визначення того, як саме залежить навчальний рейтинг від учбової мотивації та мотивації досягнення успіху, проведемо кореляційний аналіз за цими показниками. В Додатку F представлена таблиця з результатами аналізу кореляцій між показниками навчального рейтингу, мотивації досягнення та провідника мотивів учбової мотивації за варіантом М.І.Алексеєвої.

Як бачимо з даних обробки, значимі кореляції спостерігаються між такими показниками, як:

Мотивація досягнення та Науково-пізнавальний мотив учбової мотивації;

Навчальний рейтинг та Мотивація досягнення;

Науково-пізнавальний мотив та Навчальний рейтинг;

Мотив самовиховання та Мотив соціальної ідентифікації.

 

2.3 Інтерпретація отриманих результатів.

Обробивши результати дослідження було насамперед підтверджено основну гіпотезу дослідження про те, що мотивація досягнення успіху у студентів, що проживають самостійно має більше значення, ніж у студентів, які проживають самостійно. Це припущення було зроблено виходячи з того, що батьки можуть виступати як додатковий зовнішній мотив у навчальній діяльності студентів, тоді як прагнення досягти успіху виступає у якості внутрішній мотив. Звісно, ми не можемо однозначно говорити, що це буде властиво для всіх випадків, оскільки є безліч інших чинників, які впливають на навчальну мотивацію. Але в цьому аспекті було цікаво дослідити саме вплив зовнішнього мотивування з боку батьків.

Отож, як виявилося, студенти, які проживають самостійно мають рівень мотивації досягнення успіху в середньому 17,2 бали за шкалою Т.Елерса, тоді яу студенти, що проживають з батьками – лише 14,4 бали за тією ж шкалою. Це дає нам змогу вказати на значимі розбіжності в мотивації досягнення успіху і величину впливу на неї такого чинника, як мотивування з боку батьків.

Також в ході дослідження було встановлено кореляційні зв’язки між мотивацією досягнення, навчальною мотивацією та навчальним рейтингом за останній семестр. Проінтерпретувавши отримані значимі кореляції між такими показниками, як мотивація досягнення, навчально-пізнавальний мотив та навчальний рейтинг, можемо вказати на пряму кореляцію, тобто прямий зв’язок між цими показниками – чим більша мотивація досягнення успіху та навчально-пізнавальний мотив учбової мотивації, тим вищим буде успішність студента в навчанні у ВНЗ.

Також пряма кореляція наявна між мотивацією досягнення успіху та навчально-пізнавальним мотивом учбової мотивації.

Висновок до Розділу 2.

В ході проведення практичної частини курсової роботи нам вдалося підтвердити гіпотезу, що висувалась на початку дослідження – про те, що ступінь вираженості внутрішньої мотивації залежить від сили впливу зовнішньої. І в даному дослідженні це було показано на ступені вираженості мотивації досягнення успіху (внутрішній мотив) в зв’язку з проживанням студента разом з батьками чи окремо від них (зовнішній мотив).

Важливим моментом також було встановлення взаємозв’язків між мотивацією досягнення успіху та уникнення невдач, основними мотивами учбової мотивації студентів та їх успішністю в навчанні.

В ході дослідження було визначено, що в тих першокурсників, які проживають разом з батьками і мають додаткову зовнішню мотивацію у вигляді батьківського спонукання, бажання виправдати батьківські надії, не втратити довіри чи певних матеріальних чинників, мотивація досягнення успіху, як приклад внутрішньої мотивації виражена слабше, ніж у тих студентів, які силою обставин чи власного бажання проживають окремо від батьківського дому.

Також було встановлено, що успішність студента в навчанні прямо залежить від ступеня вираженості мотивації досягнення успіху та від науково-пізнавального мотиву учбової мотивації.

Практичні рекомендації.

Відокремлення від батьківського дому з досягненням молодою людиною повноліття є цілком звичною практикою а розвинених країнах. Досвід та чимала кількість досліджень показують, що це сприяє розвитку почуття відповідальності за своє життя, самостійності, підвищення рівня домагань та мотивації досягнення. Порівняно з тими юнаками, які постійно проживають з батьками, самостійні стають більш адаптованими до життя в соціумі, спілкування з оточуючими, забезпечення своїх потреб тощо. В США, наприклад, проживання разом з батьками після закінчення старшої школи і досягнення повноліття вважається соціально непрестижним і така люина може піддаватися критиці чи соціальній ізоляції.

Зовсім інше відношення, порівняно з нашою країною, до ситуації «пустого гнізда» спостерігається і у батьків, які завчасно свідомо готуються до моменту повноліття своїх дітей і в деякій мірі навіть не можуть дочекатися цього моменту, аби нарешті піти на заслужений відпочинок і пожити «для себе».

В Україні на даний момент спостерігається дещо інша ситуація – батьки якомога триваліше намагаються втримати дитину біля себе. Криза «пустого гнізда» переноситься занадто гостро. В свою чергу, діти не надто прагнуть відлучатися від батьківського дому хоча б тому, що їм досить зручно жити поряд з батьками – з точки зору матеріального забезпечення, соціально-побутових умов та психологічної підтримки.

Але в такому разі формування самостійності, відповідальності та соціальної адаптації відбувається складніше і триваліше, ніж у тих їх однолітків, які проживають самостійно. Батьки також виступають у ролі додаткового мотиватору учбової діяльності, досягнення успіху, уникнення невдач тощо. Позитивним моментом цього є той факт, що крім внутрішніх мотивів на діяльність будуть сильніше впливати зовнішні і це може певною мірою підвищити ефективність цієї діяльності. Як негативний момент можна відмітити те, що з часом все ж доведеться відокремитися від батьків і тоді зовнішніх мотивів стане менше, в той час, коли власні внутрішні мотиви розвинені недостатньо. В такому випадку може настати різке зниження мотивації загалом, ефективності діяльності, соціальної адаптованості, мотивації досягнення успіху та уникнення невдач (захисної мотивації) тощо.

 


Загальний висновок до курсової роботи.

У поведінці людини є дві функціонально взаємопов'язані сторони: збуджуюча та регуляційна. Збудження забезпечує активізацію та напрямок поведінки і пов'язано з поняттями мотиву та мотивації. Ці поняття включають у себе уявлення про потреби, інтереси, цілі, наміри, прагнення, які є у людини, уявлення про зовнішні фактори, які заставляють її вести себе окремим чином, про керівництво діяльністю у процесі її здійснення. Серед усіх понять, які використовуються у психології для опису та пояснення збуджуючих моментів у поведінці людини є поняттям мотивації і мотиву.

Навчальна діяльність являється важливою складовою цілісного професійного та особистісного формування студента, дозволяючи пристосовуватися до навколишнього світу, орієнтуватися в ньому, краще і повніше задовольняти свої основні потреби, в тому числі потреби інтелектуального росту та персонального розвитку. В процесі навчальної діяльності студент виступає в якості її суб’єкта, тобто носієм предметно-практичної активності та пізнання.

Формування студента як суб’єкта учбової діяльності визначається оволодінням основними формами цієї діяльності, вмінням планувати та організовувати навчання, визначати навчальні дії та програму їх виконання, долаючи різні форми контролю засвоєння знань, що використовуються викладачами. Так, навчальна діяльність, припускаючи контроль над засвоєнням отриманих знань, супроводжується переживанням стресових ситуацій, що актуалізують відповідь студентів в якості вибору способів подолання цих негативних подій. При цьому, важливу роль у становленні внутрішньої єдності, цілісності всіх сторін особистості студента, визначаючи цілеспрямований характер діяльності студента, відіграє мотивація досягнення.

Студенти розрізняються своєю вмотивованістю до діяльності:

I тип – студенти з позитивною професійною спрямованістю, яка представляє ситуацію відповідності особі вибраної професії, що припускає зв'язок між домінуючих, провідних мотивів із змістом професійної діяльності.

II тип – студенти професії, що остаточно не визначилися в своєму виборі. Для них прийнятний компроміс між невизначеним, іноді негативним відношенням до професії і продовженням навчання у Вузі, перспективою надалі працювати по цією професією.

III тип – студенти з негативним відношенням до професії. Мотивація їх вибору обумовлена суспільними цінностями вищої освіти. Вони мають слабке уявлення про професію. Тут провідний мотив виражає потреба не стільки в самій діяльності, скільки в різних пов'язаних з нею обставинах.

З психологічної точки зору, визначальними для вузівської системи професійної підготовки фахівців питаннями, є організація самостійної роботи особистості студента над собою по складанню професійного плану, щодо прийняття завдань, поставлених перед ним суспільством, з формування стилю майбутньої професійної діяльності.



Список використаних джерел

  1.  Макаренко О. М., Голубєва М. О., Майстренко І. А.: Наукові записки НаУКМА 2010 р., Т. 110: Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота, с. 45-49
  2.  Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. В 2 т. – М.: Педагогика, 1996. – 423 с.
  3.  Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2003. – 512 с.
  4.  Макклелланд Д. Мотивация человека. – СПб.: Питер, 2007. – 672 с.
  5.  Кутеева В. П. Личность и ее развитие в процессе обучения / В. П. Кутеева. - Саранск : Изд-во МГУ им. Н. П. Огарева, 1996. - 256 с.
  6.  Зінченко В. О. Створення комплексу педагогічних умов для підвищення ефективності формування професійної спрямованості / В. О. Зінченко // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. - 2007. - № 12. - Ч. 2. - С. 70-79.
  7.  Радул В. В. Формування соціальної зрілості майбутнього вчителя в громадській і науково-дослідній діяльності: Дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / АПН України; Інститут педагогіки. - К., 1993. - 184 с.
  8.  Власова О. І. Педагогічна психологія : Навч. посібник / О. І. Власова. - К. : Либідь, 2005. - 400 с.
  9.  Ефремова О. И. Успех как социокультурный феномен: Автореф. дис. … канд. филос. наук. Ростов-на-Дону, 1993. – 17 с.
  10.  Шабалина М. Р. Педагогические условия повышения академической успешности студентов: Автореф. дис. кан. пед. наук / Моск. гос. пед. ин-т. – М., 2009. – 26 с.
  11.  Афанасьева Н. В. Диагностика мотивации достижения у школьников 9-11 лет // Психологическое обозрение. – 1998. – № 31. – С. 62-70.
  12.  Леонтьев А.Н. Психологические вопросы формирования личности студента // Психология в Вузе. – 2003. – № 1-2. – С. 232-241.
  13.  Бадмаева Н.Ц. Влияние мотивационного фактора на развитие умственных способностей: Монография. – Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2004. – 280 с.
  14.  Москвичев С. Г. Мотивация, деятельность и управление / С. Г. Москвичев. - Киев-Сан-Франциско, 2003. - 492 с.
  15.  Фрэнкин Р. Мотивация поведения. – СПб.: Питер, 2003. – 651с.
  16.  Пакулина С. А. Психологическая диагностика мотивации достижения успеха студентов в вузе // Известия российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена. – №88. – 2008. – С.23-32.
  17.  Блохина М.В., Вахитов Ш.М., Сытник В.В. Анализ и оценка академической успеваемости студентов вузов – одна из функций педагогического менеджмента. // Успехи современного естествознания. – №2. – 2008.
  18.  Божович Л. И. Психологический анализ условий формирования и строения гармонической личности / Л. И. Божо-вич // Психология формирования и развития личности. -М. : Наука, 1981. – С.257-283.
  19.  Леонтьев А. Н. Деятельность, сознание, личность / А. Н. Леонтьев. - М. : Политиздат, 1975. - 304 с.
  20.  Мартинова Т.М., Особливості системи ціннісних орієнтація студентів з різною мотивацією вибору дослідження / Т.М. Мартинова / / Социс. - 2004. - № 3. - С. 27-31.

PAGE   \* MERGEFORMAT 2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85239. АНАЛИЗ ОРГАНИЗАЦИИ И ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ВНЕДРЕНИЯ CRM-СИСТЕМЫ 2.56 MB
  Целью данной работы является оценка эффективности внедрения CRM-системы «Петрол плюс». Для достижения поставленной цели выполняются следующие задачи: Описание особенностей, видов и этапов внедрения CRM-систем; Обоснование показателей эффективности внедрения CRM-систем...
85240. Активное управление портфелем ценных бумаг в условиях неопределенности и риска 1.81 MB
  На современном этапе реформирования экономики Украины, актуальной проблемой является обеспечение полноценного функционирования фондового рынка, как эффективного механизма перераспределения финансовых ресурсов между субъектами экономической деятельности.
85241. Пути повышения эффективности управления оборотными активами ОАО «Дзержинский мясокомбинат» 550.5 KB
  Теоретические основы управления оборотными активами Общие основы управления оборотными активами Особенности управления оборотными активами Анализ технико-экономических и финансовых показателей ОАО Дзержинский мясокомбинат Пути повышения эффективности управления оборотными активами ОАО Дзержинский мясокомбинат Анализ состава и структуры оборотных активов ОАО Дзержинский мясокомбинат Оптимизация размера основных видов оборотных активов Пути рационального использования оборотных средств ОАО Дзержинский...
85243. Совершенствование организации процесса приготовления и приготовление сложных горячих фирменных блюд из мяса (говядины, телятины, свинины) в ресторанной кухне с использованием современных технологий и оборудования 153.5 KB
  Актуальность моей работы заключается в том, что она имеет практическую значимость для предприятий общественного питания. Результаты проделанной работы могут быть использованы для разработки рецептур мясных блюд европейской кухни и определения технологических нормативов закладки сырья, что необходимо...
85244. Особенности маркетинга кинорынка и специфика кинопродукции как объекта маркетинга 386.3 KB
  Вопросам развития рекламы всегда придавалось огромное значение. Значение рекламы наилучшим образом раскрывается в законе перепроизводства который гласит: в экономике производящей больше товаров и услуг чем их может быть потреблено реклама обеспечивает потребителей информацией об альтернативах выбора...
85245. ПРОЕКТИРОВАНИЕ ЛИНИИ СВЯЗИ НА УЧАСТКЕ ЖЕЛЕЗНОЙ ДОРОГИ 957.71 KB
  На основе разнообразных линий передачи создана собственная обширная ведомственная сеть электросвязи МПС, предназначенная для оперативного руководства технологическим процессом работы ж.д.транспорта